Презентація "Доба Української Держави"

Доба Української Держави. Гетьманат Павла Скоропадського

Хто такий Павло Скоропадський?Нащадок гетьмана початку 18-го століття Івана Скоропадського, один з найбільших українських землевласників, з 1912 року – генерал-майор російської армії, ад’ютант Миколи ІІ. Учасник російсько-японської та Першої світової війни. У 1917 році брав участь у створенні загонів вільного козацтва. У 1917 р. П. Скоропадський командував 34-м російським корпусом на Південно-Західному фронті, який було українізовано. Оборона Правобережної України від наступу збільшовичених російських частин наприкінці 1917 р. стала можливою саме завдяки військам П. Скоропадського.

Наприкінці квітня 1918 р. за сприяння німецьких військ відбувся державний переворот, внаслідок якого П. Скоропадський і прийшов до влади в країні. Усвідомлюючи свій зв'язок з Україною, П. Скоропадський все ж мислив категоріями російської державності й поділяв ідею федерації України з Росією. Він вважав, що лише союз між цими державами забезпечить їх державне існування.

Уряд Української Держави за П. Скоропадського складався з великих землевласників, військових, помірно-консервативних громадських діячів. Очолив уряд поміщик, октябрист Ф. Лизогуб. Ядро уряду складали представники російських партій – кадети, октябристи. Представників соціалістичних партій в ньому не було.

Основні напрямки політики уряду П. Скоропадського: Замість УНР була проголошена Українська Держава, республіканська форма правління замінена на монархічну (гетьманат). Гетьман зосередив у своїх руках всю повноту влади – законодавчу, виконавчу, судову. Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти.

Поміщики розгорнули рух за відшкодування завданих їм під час революції збитків. Налагоджено дієздатний адміністративний апарат, який вдався до репресивних методів. Демократичний режим змінився авторитарним. Переслідувалися політичні сили лівого спрямування, заборонялись вуличні процесії, мітинги, припинилося видання ряду газет.

Створювалась регулярна українська армія. Уряд видав закон про загальну військову повинність. Гетьман передбачав відродити козацтво як стан українського суспільства. Але план створення армії реалізований не був. Реформована банківська мережа, прийнято заходи для встановлення національної грошової системи.

Успішною була діяльність уряду в культурній сфері: українізація шкіл, відкриття нових гімназій, університетів, Української академії наук, Національного архіву, Національної бібліотеки, Національної картинної галереї та інших культурно-просвітницьких центрів. Прийнято закон про обов'язкове вивчення української мови.

Здійснювалась активна зовнішня політика. Українську державу П. Скоропадського визнало 30 держав світу, у 23 країнах вона мала своїх представників. Було укладено договір про добросусідські відносини з Росією. Знаходячись під контролем Німеччини, уряд гетьмана не мав можливості налагодити стосунки з країнами Антанти і нейтральними країнами.

Гетьманський переворот, хоч і відбувся досить спокійно, масового схвалення не дістав. Орієнтація на великих землевласників, буржуазію та німецький окупаційний режим та консервативні ідеї, сповідувані урядом, не змогли консолідувати суспільство.

Боротьба антигетьманських сил. Уряд гетьмана не визнали соціалістичні партії, селянський союз, деякі інші громадські організації. Опозиційні до гетьманату сили об'єднались навколо Українського Національного Союзу (УНС).13 листопада 1918 року на засіданні УНС було створено опозиційний до гетьмана уряд на чолі з В. Винниченком – Директорію (ввійшли С. Петлюра, Ф. Швець, Ф. Андрієвський, А. Макаренко).

Падіння гетьманату11 листопада 1918 року закінчилась І світова війна поразкою німецько-австрійського блоку. Почалась евакуація німецьких військ з України. У цих обставинах Раднарком Росії анулював Брестський мир з Німеччиною та положення про визнання Росією самостійності України. В результаті 14 листопада 1918 року гетьман видав грамоту «До всіх українських громадян», де заявив про майбутню федералізацію Української Держави з небільшовицькою Росією і відновлення «Великої Росії». У відповідь Директорія оголосила про початок повстання проти гетьманського режиму.

Проти гетьманського уряду виступили і комуністи, утворивши Тимчасовий робітничо-селянський уряд на чолі з Х. Раковським. На допомогу комуністам знову прийшла більшовицька Росія, відкривши Український фронт. Гетьманський уряд опинився у безвихідній ситуації. 14 грудня війська Директорії зайняли Київ. Цього ж дня П. Скоропадський зрікся влади і покинув місто. Директорія заявила про відновлення УНР.

Українська революція тривала далі