Кольорова гама почуттів Драматична поема «Одержима» (урок-дослідження)

Кольорова гама почуттів

Драматична поема «Одержима»

(урок-дослідження)

 

Мета:

- ознайомити учнів зі змістом поеми, розкрити її біблійну основу та проблематику;

- з’ясувати причини появи драматичної поеми; охарактеризувати образ Міріам;

- розвивати навички роботи з текстом, формувати вміння висловлювати власні думки щодо поведінки героїні;

- виховувати емоційність і високі моральні принципи.

 

Обладнання:  картина К.Малєвича «Чорний квадрат»; текст драматичної поеми; ілюстрації учнів; ілюстрації з днів моди Коко Шанель; меми «Сучасна Леся».

 

Теорія літератури: драматична поема

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок-дослідження

 

Прийду, як Магдалина,

Тобі віддать останню послугу.

І саме в цю хвилину, як у тузі

Я буду гірко плакать, що навіки

Тебе втеряла…

Леся Українка

Перебіг уроку:

І. Організаційний момент.

На дошці картина Казимира Малєвича «Чорний квадрат».

Учитель:

 

Свого часу ця картина стала сенсацією, про неї говорили, сперечалися. Здається, зовсім не обов’язково бути великим художником, щоб намалювати чорний квадрат на білому фоні.

 

Але ось яка загадка: «Чорний квадрат» - найзнаменитіша картина у світі. Уже більше 100 років пройшло з моменту її написання, а суперечки й дискусії точаться й досі. Чому це відбувається? У чому істинний смисл і цінність квадрата Малєвича?

- Подивіться уважно на картину і скажіть, які відчуття й емоції викликає у вас картина?

- Що ви бачите на ній? І чи бачите щось взагалі?

- Що хотів художник виразити, намалювавши такий квадрат?

 

Відповіді учнів:

- Нічого не бачу.

- Картина викликає сум.

- Певно, у нього сталося якесь горе в житті.

- Тут ціла буря почуттів.

 

Підсумок:

- Що ж, як бачимо, емоції різні. Більшість із вас не зрозуміли, що саме хотів показати нам художник. А ось детальніше по цю картину нам розкажуть «Мистецтвознавці».

 

Повідомлення.

Учень 1:

Перший «Чорний квадрат» був написаний у 1913 році. Жанр: абстракціонізм. Полотно: олія. 79,5 см х 79,5 см.

Це безпредметне мистецтво: в картині немає нічого, що наслідувало б дійсність. У квадраті підсумовано всю повноту світу; це фігура, в якій починаються й закінчуються все сенси; всі протилежності знаходять в ній гармонію.

Остаточне завершення картини датується 8 червня 1915 року. Художник створив для своє роботи особливу фарбу, що не блистіла та не блякла з часом. Картина була виставлена на виставці в «красному кутку», де зазвичай вішають ікони.

Учень 2:

Не всі критики сприйняли картину. Есеїст Михайло Гершензон вбачав у «Чорному квадраті» символ відречення від культурного художника попередніх епох – тягаря, що обмежує художника штучними правилами. Есеїст характеризував Малєвича як «шляхетного дикуна».

Михайло Осипович постав перед двома квадратами (чорним і червоним) і серйозним голосом випалив:

- Історія живопису і всі ці Врубелі перед такими квадратами – куль!

 

Він пояснив, що, дивлячись на ці квадрати (чорний і червоний), переживає від падіння старого світу!

Віра Пастель того ж 1916 року дала такий відгук: «Та це ж легко! Це кожен може зробити! І дитина так зробить!»

Учень 3:

За кордоном К.Малєвич прославився у 1927 році, коли відбулися виставки його картин у Варшаві, Берліні. Автор був приємно здивований.

«Ще жодному художнику не було надано такої гостинності», - скаже автор.

Багато хто вважає, що квадрат в «Чорному квадраті» бачать люди зі слаборозвиненою уявою.

Учитель:

«Чорний квадрат» - це бунт у мистецтві. «Чорний квадрат – це приклад геніального піару. Це відмова від змісту.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку.

- Як ви гадаєте, яким чином «Чорний квадрат» зв’язаний з темою нашого уроку?

- Що спільного між двома творами мистецтва?

- Ваші передчуття.

За однією з легенд поема «Одержима» написана в Мінську протягом однієї січневої ночі біля ліжка смертельно хворого Сергія Мержинського 1901 року.

За іншою – вона була написана в ніч біля мертвого Мержинського, таким чином вона прощалася з ним.

- Хто такий Сергій Мержинський нам розкажуть «Біографи».

 

Учень 1:

Першим коханням Лесі був друг її брата Максим Славинський. Лесі було лише 15 років, а Максиму 18. Вони разом перекладали Гейне (слово єднає). Молоді люди багато листувалися, однак мати вважала юнака ледачим і була категорично проти цих стосунків. Згодом Максим виїхав за кордон.

 

Учень 2:

Із Мержинським Леся познайомилася в Ялті, їй тоді було 26 років. Молоді люди лікувалися від туберкульозу. Їх єднала висока духовність і прагнення віддати себе до останку справі визволення народу від свавілля влади і національного гноблення.

Сергій Костянтинович допомагав у постановці її драми «Троянда». Дружба Лесі Українки із Мержинським переросла в сердечну приязнь. Леся щиро покохала, а Сергій любив іншу.

Коли взимку 1901 року Сергію стало зле, Леся кидає все і їде до нього в Мінськ. Її батьки зібрали кошти для лікування за кордоном. А вона їх забрала і поїхала до коханого. Леся щиро вірила у безсмертя справжньої любові, у щастя жертви в ім’я рятунку дорогої людини.

 

 

Учень 3:

Два місяці, які провела письменниця в Мінську, були найтрагічнішою сторінкою її життя.

Леся любила без міри. Для письменників кохання наче світло в кінці тунелю: без нього життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе.

Сім’я допомагала і підтримувала Лесю, полегшувала її страждання. Але ніхто не міг захистити її від неї самої, від її кохання.

У листі до Івана Фіранка у 1903 році Леся розповість, коли написала поему «Одержима»: «Признаюсь Вам, я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала не перетративши туги, а в самому її апогею. Якби мене хто спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: «Я з того створила драму»».

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

«Одержима» - твір Лесі Українки про нелегку долю перших послідовників Ісуса Христа. Зображуючи суть християнської віри, письменниця показала, наскільки важко було першим послідовникам Христа зрозуміти нову релігію, котра вимагала відмови від багатьох старих моральних засад, що панували тривалий час.

Через релігійні сюжети Леся Українка виразила своє бачення явищ і процесів сучасної їй дійсності.

Інтерпретує біблійний сюжет про дні вчителя Ісуса Христа, його розп’яття, воскресіння. Чотири важливі біблійні події подає нам письменниця:

- сорок днів постування Ісуса в пустелі;

- молитву в Гетсиманії та спокусу учнів;

- розп’яття на Голготі;

- звістка про воскресіння Месії.

 

1. За жанром «Одержима» - драматична поема. Дати визначення драматичної поеми (робота в зошитах).

 

Драматична поема – невелика за обсягом віршована п’єса, у якій зливаються драматичне, епічне й ліричне розкриття теми; виклад відзначається стислістю і лаконізмом, відсутнє широке тло подій і зовнішні інтрига. В основу такої поеми покладено внутрішній драматичний сюжет, конфлікт світоглядних та моральних принципів.

2. Одержимість – повне всеохоплююче підкорення розуму людини чому-небудь, якійсь думці чи бажанню. Передбачає наявність пристрасті до когось чи до чогось.

3. Міні-дискусія: «Одержимість – це добре чи погано?»

Наведіть приклади одержимості з особистого досвіду.

 

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Лексичний словник.

Гадаринське озеро – біля міста Гадари (сучасна назва – Мукса) в Палестині.

Галілея – північна частина Палестини.

Назарет – невелике місто в Галілеї, в якому, за євангельською легендою, провів дитинство Христос.

Ваал – у релігії стародавньої Фінікії, Сирії та Палестини бог сонця, землеробства, родючості. Культ Ваала був пов'язаний з людськими жертвоприношеннями. У переносному значенні служіння Ваалу – гонитва за матеріальними благами.

Гетсиманський сад – місцевість біля Єрусалима в Палестині.

Синедріон – найвища рада в стародавньому Єрусалимі, яка складалася з єврейської аристократії та духовенства. Виконувала релігійні, урядові та судові функції.

Астарот (Астарта) – у сирійській та фінікійській міфології богиня родючості, материнства і любові.

Преторіанці – у стародавньому Римі воїни привілейованої імператорської гвардії.

Саддукеї – представники релігійно-політичної течії в Іудеї з ІІ ст. н.е. – І ст. н.е., які представляли інтереси рабовласницької знаті, вищих єрусалимських жреців та чиновників.

2. Бесіда за змістом поеми та визначення її сюжетно-композиційних особливостей.

- Де і коли відбуваються події драматичної поеми «Одержима»? (У Палестині в часи зародження християнства).

- Хто є головними героями твору? (Міріам, Месія).

- Твір названо «Одержима»? Кого в творі названо одержимою? (Міріам).

- У чому її одержимість? (Вона кохає Месію і йде за Учителем, зрікаючись себе. Її любов настільки жертовна, що вона готова врятувати його ціною власного життя).

- Якою постає у творі Міріам? Розкрийте її символічний зміст. У чому її трагедія?

             

Світоглядна позиція Міріам і Месії протилежна. За допомогою прийому контрасту показано різні зовнішні прояви і розуміння.  Месія любить людей, жертвує собою заради тих, хто його зрадив. Любить ворогів своїх. Месія має врятувати світ.

 

Яка головна думка твору?

Пошук людиною сенсу життя та свого призначення і місця в житті через страждання та випробування.

 

Драма складається з чотирьох дій.

У першому акті Міріам доходить висновку про самотність Месії, усвідомлює глибину його страждань.

 

Дія другої яви відбувається вночі в Гетсиманському саду, де Христос молиться в передчутті мученицької смерті.

 

У третьому акті драми постає картина смерті Месії на Голгофі. Міріам одна знаходиться біля розіп’ятого на хресті Месії.

 

Четвертий акт – смерть Міріам.

 

Драма «Одержима» написана п’ятистопним неримованим ямбом. Ми маємо справу з поезією в прозі. Завдяки цьому прийому створюється враження вільної розмови, авторка не обтяжує римами і строфічною будовою. Головне місце належить монологу Міріам: або сама до себе, або до уявного ворога. Лише інколи переходить в діалог.

 

Група дослідників мала визначити кольори, які наявні у драмі. Увесь твір витримано в поєднанні двох кольорів: чорного і багряно-червоного. І хоч дія відбувається в пустелі,  край моря, ніде немає вказівки на колір пісків, на голубизну моря. Основне тло в першому акті чорне, що надає подібного забарвлення всьому навколишньому.

 

У другій дії все відбувається під місячним сяйвом, яке творить довгі тіні.

Третій акт теж відбувається вночі. І лише в четвертому акті відсутня вказівка на барви. Усі дії драми витримані або у відтінках, або в чорних тонах.

Лише в словах Міріам чорний колір змагається з кольором крові.

 

Ось як говорить Міріам до Месії:

І мов на жар пекучий, наступати

Я буду на слова твої огнисті,

Сліди мої від них криваві будуть.

 

Обставини драми не вимагали ні кольорів, ні відтінків. У серці Міріам вирували то чорний колір змученої душі, то червона заграва у серці.

- А якого кольору одяг у Месії та Міріам?

 

Про це ніде не сказано. Звичайно, він може бути білий або чорний.

Домашні групи.

Ви отримали домашнє завдання виписати епітети, порівняння.

Порівняння: душа мов пустка, мов жар пекучий, любов серця з пломінню, байдужий люд з каміння пустелі, мов рабиня, мов соколиний зір, далека наче від єхидни, усміх фарисея гірша від скорпіона, немов гарячим приском.

Епітети: страшні слова, страшна слава, очі ліниві, очі безсонні, смерть соромна, слова огнисті, сліди кроваві, неправа путь, ясна блискавиця, темна хмара, буйна надія, нещасна жінка, підступне тіло, святая кров, душа чорніша, святою силою, огняній гієні, святого дару.

Тавтологія: «минає все минуле»; «проклинаю вас прокльоном на крові».

Вустами Міріам поетеса роздумує про три найважливіші випробування, що випадають на долю людини:

- страждання;

- зраду;

- смерть.

 

Конфлікт твору акцентує увагу саме на тих моментах, які призводять до усвідомлення істинного сенсу життя.

- Чому Месія самотній?

 

Бо він страждає. Він учитель-страждалець, який старанно намагається це приховати.

- Чи показує нам Леся Українка сам процес зради? Чому не називає імена зрадника та імен апостолів? (У стражданні перед месією відкрився жах самотності, у зраді – приреченості та покину тості).

- Чому загинула Міріам? (Вона провокувала свою загибель, одержима думкою про жертву крові. Не хотіла жити без коханого. Смерть наближає її до вічності).

 

V. Систематизація та узагальнення вивченого.

 

1. Міні-дискусія.

Чи є щось спільне у картині «Чорний квадрат» та драмі «Одержима»?

 

2. Чи можна бути одержимим любов’ю до всіх?

 

Як вирішує це питання, на вашу думку, Леся Українка?

3. Створення ґрона «Проблематика драматичної поеми «Одержима»».

- Проблема морального максималізму.

- Проблема жертовності духу й тіла.

- Проблема зради і вірності, смерті й безсмертя.

- Проблема самотності.

- Проблема кохання і ненависті.

- Проблема очищення через страждання та випробування.

4. Після смерті Сергія Мержинського Леся Українка носила траурний одяг аж до своєї смерті.

 

Глухі чорні сукні носили чорниці, які опікувалися дітьми. Чорний є кольором свободи і сили. У 30-х роках минулого століття маленька чорна сукня з’явилася в гардеробі кожної елегантної жінки. Сукні роблять тіло візуально струнким, легко пов’язують денний і вечірній образи.

 

А зараз перевіримо, наскільки ви розумієтесь в моді.

Хто вперше чорне плаття (траурне) зробив святковим та вишуканим? (Коко Шанель зробила маленьке чорне плаття святковим, яке можна одягати і вдень, і ввечері).

 

5. Якою Леся була б сьогодні? Який одяг носила б? (Меми «Сучасна Леся»).

Якби Леся жила в наш час, її називали б дитиною індиго.

VІ. Домашнє завдання.

1. Підготуватися до взаємоопитування.

2. Скласти цитатну характеристику Месії.

 

VІІ. Підбиття підсумків.

- До яких роздумів спонукала вас драматична поема «Одержима»?

- Чи потрібно мати мету в житті?

- У чому ви вбачаєте сенс життя?

 

Леся була одержима життям, любов’ю до С.Мержинського, до творчості, до свого народу.

Жила так, як хотіла сама.