Тема дня. Рослини – символи України
Урок. Я досліджую світ (технології)
Тема уроку: Комбіновані роботи. Виготовлення аплікацій з різних матеріалів. Вербові котики
Проблемна підтема. Чому два різних предмета називають одним словом?
Мета:
Очікувані результати:
Знати: рослинні символи України, розуміти чому саме ці рослини символізують Україну.
Вміти: впізнавати рослини за зовнішніми ознаками, класифікувати рослини-символи за групами, встановлювати відповідності між 6 компонентами, виконувати прийоми виготовлення аплікацій з різних матеріалів, безпечно користуватися інструментами.
Цінувати: приналежність до українського громадянства, народні звичаї.
Матеріали до уроку
1.ПОСЛУХАЙ
Назви рослини-символи України.
Н. Кир’ян «Котики»
Одного разу сіренький пухнастий котик покохав сусідську кицьку. Та й хто її не покохав? Струнка , чорно – біла з рудими плямочками , зеленоока , з маленькими вушками й гарненьким ротиком – не кицька , а справжня красуня.
Котик той був дуже вчений, читав багато книжок і з них довідався , що для коханої треба співати пісень під гітару й дарувати квіти. Гітари він не мав , але не журився – адже вмів так голосно співати, що будь – яка гітара позаздрила б.
От із квітами було гірше . І треба ж було котикові зустріти кицьку на початку березня , коли ще навколо лежав сніг і ніде не було жодної квіточки ! Три доби Мурчик думав, що йому робити. Врешті вирішив , що щаслива пригода допоможе йому, й почав ходити по гілках дерев , наспівуючи:
Дубе , дубе , дубе,
Скубни мене за чуба ,
Дай квітку – зоряницю,
Щоб привітати кицю
Але могутній дуб міцно спав і не чув його прохання .Тоді котик звернувся до ялинки :
Ялинко, ялинко,я дам тобі сніжинку
Ще й снігову спідницю – дай квітку для киці!
Тільки ялинка не могла зацвісти і тільки мовчала. Отак ходив, ходив Мурчик і нарешті заліз на вербу, ступаючи обережно по її гілочках і наспівуючи :
Ой, вербичко – сестричко ,вродливе твоє личко,
Дай квіточку маленьку , таку, як я сіреньку,
Пухку , як паляниця ,щоб привітати кицю.
І так він розчулив вербичку , що сталося диво : де тільки не ступне котик лапкою , там з являється щось маленьке , сіреньке, пухнастеньке: квіточка – не квіточка, гілочка – не гілочка, брунечка – не брунечка ,але щось живе й дуже - дуже симпатичне. Зрадів котик , заспівав на весь голос і поніс киці свій подарунок .
Відтоді люди щороку дарують одне одному пухнасті вербові гілочки і називають їх лагідно: котики.
Ю. Ярмиш
Котики, що з'явились ранньої весни на Вербі, мріяли зустрітися з Котиками, які жили у людей.
І одного разу Вербовим Котикам пощастило. На берег річки прибігло біле Пухнасте Кошеня.
— Ой, які гарні Котики народились! — зраділо Кошеня. — Я хочу дружити з вами!
— Ми згодні! — закивали сріблясті Котики на вербових гілочках.
І пухнастий Котик тепер щоразу бігав до річки. Грався з Вербовими Котиками. Він високо підстрибував і легенько гладив їх м'якою лапкою. А Вербові Котики розхитувались під вітром. І всім було добре.
Та одного ранку Пухнастий Котик прибіг до Верби і не помітив там своїх друзів. Замість них погойдувались жовто-зелені Сережки.
— А де ж мої Котики? — засумував Пухнастий Котик.
— Не знаємо, ми не знаємо! — захитались Сережки. — Може, їм захотілось поплавати і вони пострибали в річку? Бо ми завжди росли тут!
Щодня прибігав Пухнастий Котик до Верби. А раптом повернуться його маленькі друзі?
Бачив Котик, як пливе вода в річці і ніколи не повертається назад. Бачив, як сходить і заходить сонце — здається, однаково. Та ні, щоразу трохи по-іншому...
От і після Сережок стало на Вербі рости зелене листя. А коли минуло літо, воно поруділо, вітер зірвав його і розметав по воді. Потім настала біла зима, а навесні на Вербі з'явились нові Вербові Котики!
На той час цікаве до всього Пухнасте Кошеня виросло і стало Вченим Котом. Іншим Котам здавалося, що той Вчений Кіт усе бачив і все знає на світі. Вони дуже поважали його і шанували.
Та одного ніяк не могли зрозуміти Коти, чому навесні, коли на Вербі з'являються білі Вербові Котики, такий поважний Вчений Кіт ніби перетворювався на мале Кошеня.
Він прибігав до Верби і раз за разом підстрибував, намагаючись дотягнутись лапою до найвищого Вербового Котенятка. А потім тихо сидів на осонні й наспівував Вербовим Котикам пісень, які знають одні діти, а дорослі вже ніколи не співають…
Хвилинка-цікавинка.
За тиждень до Великодня святкується вербна неділя. За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків. Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його.
Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненні з церкви легенько б'ють свяченими гілками: Це не я б'ю, а верба б'є, За тиждень — Великдень! Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран. Свяченій вербі приписувалися й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи вперше худобу на пасовисько, треба обов'язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. А якщо викласти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться. Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.
„Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Верби над ставом – традиційна прикмета українського села.У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба – природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для пиття брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку.
Древні слов'яни вважали вербу священним деревом. У них вона уособлювала бога Сонця – Ярему. Верба – символ родинного вогнища. Навколо дерева водили молоду пару. Під час буревіїв проти вітру пускали вербову гілку. Так вона, мовляв, зупинить бурю. Ось такі магічні властивості вона має. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна..
Про тиху, скромну вербу народ склав багато пісень. У багатьох творах згадує вербу Т.Г. Шевченко. Перебуваючи на засланні у пустелі біля Каспійського моря, Шевченко посадив вербову гілку. Він поливав, доглядав її і виросла бона йому на втіху. Росте верба Тарасова і досі. Перу Шевченка належать слова:
І досі бачу під горою
Між вербами та над водою
Біленьку хату...
Тиждень перед Великоднем називають вербовим. У Вербну неділю вербу освячують у церкві, а потім несуть її додому і б'ють нею хатніх, промовляючи:
«Не я б'ю, верба б'є,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень.
Будь веселий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля».
Пухнасті вербові котики – символ краси. Навесні вони тішать надією і звеселяють наші серця.
Знов вербичкою рясною
Розшумілася весна.
Заспівало, задзвеніло
Та й спокою вже нема.
Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде…
За весною літо йде!
Скільки дзвону навесні,
Линуть співи голосні.
Під ясним промінням сонця
Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.
2. ВІДГАДАЙ
Назвати ще рослинні символи України.
Проливала дрібні сльози
молода дівиця.
Полоскала довгі коси
у чистій водиці. (Верба)
Довгі, тонкі віти має,
Золото кору вкриває,
З гілок кошики плетуть,
В церкву раз на рік несуть.
(Верба)
Що то за деревця такі,
Що вміють плакати з журби. (Верби)
Я дерево – символ.
Зі мною в руках
Великдень стрічають
У наших краях. (Верба)
Плаче над водою
Із розплетеною косою. (Верба)
У ній сережки там і тут,
А гілки до свята несуть. (Верба)
Пухнасті грудочки
Розсілися на гілочках.
Весною зацвітає,
І Великдень зазиває. (Верба)
Кучері в річку опустила
І про щось зажурилась,
А про що вона сумує,
Нікому не говорить.
(Верба)
Лиш весна привітна
У гостях з'явилась -
На гіллі тендітнім
Котики розсілись.
Котики пухнасті,
Котики маленькі,
Жовті, мов курчата,
Як вата, м'якенькі.
Рано нас вітати
В котиків є звичка.
Знають всі малята -
Це цвіте - ...(вербичка)
У долині, біля річки,
Прямо в зарослях порічки
І красиве й непросте
Дивне дерево росте.
Доторкаюся до гілки,
А на ній - пухнасті бджілки.
Та вони не ранять зовсім,
Лиш проміння сонця просять.
(Вербові котики)
3. ВСТАНОВИ ВІДПОВІДНІСТЬ між рослиною й тим, що вона символізує.
Це дерево пов’язане з водою, отже, символізує здоров’я і життя. ДУБ
Дерево нашого українського роду. Колись, воно уособлювало народження Всесвіту, було символом вогняної трійці: ВЕРБА Сонця, Місяця й Зорі.
Цей красень означав силу, мужність, витривалість, КАЛИНА довголіття.
|
За віруваннями українців – дерево взаємної любові, БАРВІНОК весни, краси, ніжності.
Це дерево пов’язане з водою, отже, символізує здоров’я і життя ВИШНЯ
За українськими народними уявленнями, рослина символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; ВЕРБА батька, матір, дитя; весну, літо, осінь.
|
З давніх-давен ці рослини прикрашали сільські подвір’я і так ввійшли ЧОРНОБРИВЦІ в сільський колорит, що їх стали вважати символом України.
Це дерево пов’язане з водою, отже, символізує здоров’я і життя. СОНЯШНИК
Символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів, що знайшов своє місце під Сонцем. МАЛЬВИ
Символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. ВЕРБА Уособлює духовне коріння людини
|
4. З’ЄДНАЙ прислів’я. Пояснити їх.
Без кошика з лози – вербова лоза не гнеться.
Міцні кошики з лози несуть лісові дари.
У ледачих руках і не несуть святити паски.
Хто з калиною знається, у пригоді стає.
Крісла із лози – той в здоров’ї купається.
Де лелека гніздо в’є, цікаві вечори там верба.
Як іншого виходу немає, Великдень на Україні.
Писанки в лозиновій корзині – вербова лоза уму-розуму навчає..
Дівчата-хуторянки, як калини у тапках.
Червоне намисто, як калина зір пестить.
Калина, як дитина не буває.
Великдень без вербових котиків – і літній людині зір звеселяє.
Лаврами вінчали переможців, як рідна ненька Україна.
Як мітла із верби – а божого сина – вербові гілки прості.
Гарна калина, чисте подвір’я і стежки.
Кетяги калини для йти легко і просто.
Як зацвіла верба – не за горами сівба.
Калиновим мостом здоров’я людини.
Калина для мікробів яд, й ледачого з пня.
Хто калину ламає – а для здоров’я – лад.
Вербова лоза піднімає щастя не має
5. ПОЄДНАЙ назву рослини з її зображенням
КАЛИНА ДУБ ВИШНЯ ВЕРБА
6. ВИЛУЧИ зайве
7. ОБ’ЄДНАЙ рослини за групами.
8. СКЛАДИ пазли
9. ЗБИРИ картинки
Картинка 1
Картинка 2
Картинка 3
Картинка 4
10. ВПІЗНАЙ рослину за підказками. Назви рослини-символи України.
11. ПОМІРКУЙ
Чому поєднані дві картинки ?
12. ЗАСПІВАЙ пісню
Вербові котики
Слова Юлії Хандожинської
Музика Миколи Ведмедері
Всілися рядочком тихо на вербі,
Котики–муркотики сіро–голубі.
Сонечко на котиків скоса погляда,
Промінцями котиків ніжно зігріва.
Приспів:
Котики–муркотики - сіруваті спинки,
Може, вас, муркотики, взяти до хатинки.
Котики–муркотики, ви ж бо не мовчіть,
Котики–муркотики щось прошепотіть.
Вітерець пробігся, котиків гойдав,
Котики–муркотики не сказали: "Няв!"
Ви, можливо, котики, дощик вигляда,
Щоб на ваші спинки падала вода.
Приспів.
13. РОЗШИФРУЙ
14. ЗАМІНИ картинки першими буквами назв.
ЕРОІ ОИИ
15. ВИЛУЧИ зайву букву. Це перша буква відгадки.
З жолудя він проростає,
В кроні сил чимало має.
Кабани плоди смакують,
Люди міць його цінують. (дуб)
ВДЕРДБОДВІ КДОТДИКДИ
16. ЗНАЙДИ на картинці рослинні символи України
17. ПОРІВНЯЙ. За діаграмою Венна порівняй котика з вербовими котиками. Визнач за якою ознакою вони однаково називаються.
18. ВСТАНОВИ послідовність виконання аплікації.
19. ВСТАНОВИ послідовність виконання аплікації. Назви в правильній послідовності рослинні символи України.
20. З’ЄДНАЙ
Перш ніж розпочати нашу роботу давайте згадаємо правила поведінки з ножицями на уроках трудового навчання. Ваше завдання з’єднати малюнки, перегорнути і прочитати правила безпечної поведінки під час роботи з ножицями.
При роботі слідкуй за пальцями лівої руки.
Передавай ножиці у закритому вигляді кільцями вперед.
Використовуй ножиці тільки за призначенням.
Закінчив роботу-поклади закриті ножиці на місце.
21. ВПІЗНАЙ рослинні символи на картинці. Відшукай ці рослини. Назвiть слова, які одночасно вiдповiдають трьом визначенням матеріалу (Мальва ––штучний; –м’який; – гнучкий- (пластилін). (Чорнобривці – бавовняна, довга, цупка (нитка).
22. ВГАДАЙ за малюнками рослини-символи України. Яка відповідає опису. Вона рано прокидається після зимового спокою. Бруньки наповнюються силою і швидко бубнявіють. На гілках появляються білі пухнастики. Потім вони збільшуються та жовтіють. Тоді звисають золотими сережками. Так навесні цвіте ця рослина.
З освяченими гілками цієї рослини-красуні українські родини зустрічають тиждень перед Великодніми святами.
23. РОЗГАДАЙ ребуси. Вилучи зайве.
|
|
|
|
|
|
БАРВІНОК
|
|
|
ВЕРБА
|
|
|
|
ВОЛОШКА
|
|
|
|
|
СОНЯШНИК