Комбінування нейронавчання з навчанням особистості

Комбінування нейронавчання

з навчанням особистості

         У вирішенні будь-якої проблеми завжди важливим єтаке завдання – досягти максимального результату з мінімальними втратами. Вирішенням може бути використання у навчальному процесі нейронавчання і навчання особистості. "Встигаючі студенти"  позитивно ставляться до соціального середовища, бо це середовище гарно до них ставиться. А "невстигаючі студенти" зберігають на все життя негативне ставлення до соціального середовища, яке дозволило зарахувати їх до розряду«дурнів», які принижують їх через невідповідність стандартам. Але в кожному студенті є прихованы потенціали, які можна використовувати в освітньому процесі через нейронавчання. Сам по собі такий вид навчання може не виявити людину, тому ставлення до особистості допоможе відійти від уніфікованості студентів. Навчається мозок, і у кожної людини він індивідуальний, більше ніж його відбитки пальців. Мозок навчається протягом усього життя. Від народження кожен мозок має певний запас знань.Уся первинна інформація є сенсорною, тобто, має форму зорових, звукових або тактильних образів. Цінність інформації визначається емоційною реакцією. Найважливішим моментом сприйняття інформації є емоції. Ще Платон зазначав, що головною емоцією пізнання є здивування. Тому ж Платону належать мудрі слова "Без образу немає думки".

Нейронавчання базується на дистанційному навчанні, онлайн-курсах, навчанні упродовж всього життя, змішаному навчанні, на інноваційній моделі додаткової освіти.

 У більш глибокому розумінні нейронавчання є дуже потужним інструментому сфері розкриття людського потенціалу, а також професійного зростання і кар'єри. Мозок розвивається через навчання. Це професійний підхід, орієнтований на розвиток мислення на основі розуміння того, як працює наш мозок, і дає можливість розкрити наш потенціал. Працюючи зі студентами, системно застосовуючи нейронавчання, можна значно поліпшити душевну рівновагу, динаміку відносин продуктивності праці на виробництві, засвоєння величезних потоків інформації і задоволеність самим процесом навчання.

            Навчання особистості базується на виявленні в людини потенціалу й можливостей і розвинення їх.

            Навчання спрямовано на розвиток особистості шляхом організації засвоєння наукових знань і способів діяльності. Як підкреслював К.Роджерс, процес навчання менш цінний і менш цікавий, ніж процес навчання, яке базується на самодіяльності, саморегуляції і самопізнанні.

            Будь-яка оцінка під час навчання повинна бути пов’язана з досвідом того, хто навчається, тому що головними підставами для оцінки є самокритика і самооцінка.

Петергера Євген Володимирович,

викладач Маріупольського механіко-металургійного

коледжу ДВНЗ «ПДТУ»