Компетентнісне навчання на уроках української мови та літератури , літературного читання в НУШ
Нoвий підхід у викладанні філологічних дисциплін НУШ вимагає від учителя працювати у творчoму pежимі, нeстандартних напрямах, пoстійно вдосконалювати свoю професійну діяльність, спрямовувати pоботу на pозвиток твоpчих можливостей yчнів, з мeтою oтримання певного oсвітнього результату.
Відповідно до вимог Державного стандарту основне завдання навчання української мови та літератури полягає в формуванні у здобувачів освіти компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування.
У 3 класі, в учнів формуються уміння будувати письмові висловлювання: перекази текстів, описи, розповіді, міркування з використанням запитань, опорних слів, даного початку, плану. У доборі тематики текстів переказів і творів враховую інтереси дітей, практичне спрямування та виховне значення текстів. Дуже дітям сподобалась в 3 класі робота з кубиками Рорі для складання історій , ми пробували робити це в групах. Діти склали дуже цікаві історії , розповідали їх усно.
У робочих зошитах учні виконують класні і домашні роботи, які виявляють прогалини у засвоєнні орфографічних і пунктуаційних навичках.
Використовують на уроках різні види роботи: словникові та навчальні диктанти, тестові завдання, опорні схеми , систему вправ, що забезпечують знання орфографічних і пунктуаційних правил.
Уроки читання формують мовленнєвий, морально-естетичний, літературний, інтелектуальний розвиток учнів. На своїх уроках формую ставлення дитини до навколишнього світу, працюю над реалізацією завдань: розвиток інтересу до читання, ознайомлення з дитячою літературою, формування повноцінного сприймання, розуміння, розвиток емоційної та почуттєвої сфери учнів, формування морально-етичних уявлень і почуттів, розвиток творчих здібностей, орієнтуватися у світі книжок.
У 3 класі учнів розрізняють фольклорні та авторські твори, називають найвідоміших письменників-казкарів, визначає тему твору, основну думку, головних персонажів, переказує епізоди, визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань. Всі учні беруть участь в обговоренні змісту прочитаних творів. Діти показали гарні результати формування навички читання вголос:
70 і вище - 4 учнів ( межах норми)
80-100 слів - 2 учнів
Більше 100 слів - 3 учнів .
Таки результатів читання вдалося досягти завдяки позакласній самостійній роботі учнів. Вже з 2 класу діти самостійно вправляються в читанні , ведуть читацькі щоденники. В 2 класі діти самостійно вдома щодня , окрім виконання домашнього завдання з читання, читали вголос 15 хв і заповнювали відповідні таблички, замальовували клітинки. В 3 класі ми почали в 1 семестрі заповнювати трекер з читання і читати по 30 хв, а на зимових канікулах вести читацький щоденник. В трекерах і щоденниках діти записують дату, назву книги , яку читають, час і кількість прочитаних сторінок , а батьки кожного дня після того як діти прочитали підписують . З дітьми ми домовляємось , коли підбиваємо підсумки хто скільки прочитав, тоді діти отримують солодкий подарунок чи нушики. Приблизно раз в тиждень діти мені свої трекери показують , а запитати про що читали вчора , чи над якою книгою працюють я можу на будь-якому уроці. Звичайно є діти , які намагаються хитрувати , але діти самі дуже легко визначають таких «хитрунів». Тут треба віддати належне батькам , що вони до такої роботи поставились дуже відповідально . Уроків читання і української мови в початковій школі мало , за 3,5 уроки дуже важко сформувати навичку читання. Найважче це було в 2 класі, коли учні прийшли до школи після дистанційного навчання в 1 класі. Частину букв учні вчили вдома з батьками за моїми аудіо поясненнями , відео . Не всім батькам вдалось правильно навчити поєднувати букви , тому ми зараз маємо проблеми з каліграфією у, а деяких учнів важко було формувати навички читання , тому що кожного учні кожного дня не послухаєш як він читає , а читання на відео для учнів 1 класу непросте завдання . На початку 2 класу ми стикнулись з проблемою, що діти дуже гарно списують з друкованого чи рукописного тексту, виконують мовні завдання , але майже не вміють писати під диктовку, бо вдома кожен писав у своєму темпі . Зараз діти вже навчились і диктант писати і виконувати завдання самостійно, вивчати правила. Крім роботи з підручником використовуємо тренажер з української мови для навчання учнів писати без помилок, тренування учнів, закріплення та використання на практиці правил української мови. За один раз виконуємо завдання одного стовпчика або блока . Це займає не багато часу , але так діти можуть навчитись працювати самостійно , а потім оцінити свою роботу. На уроках української мови часто використовую самооцінювання учнями своїх робіт. Це може бути веселкове оцінювання за кольорами за допомогою прищепок і шаблонів, чи рівневі оцінювання на олівцях чи кубиках лего, які в нас роздруковані на стіну, спеціальної валюти – нушиків, які учні отримують за певні завдання. Діти дуже критично оцінюють себе і дуже рідко завищують свої результати.
За Концепцією нової української школи однією з 10 компетентностей є інформаційно-цифрова, яка передбачає впевнене і водночас критичне застосування інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні.
Тому на своїх уроках для формування мовної особистості, підвищення грамотності здобувачів освіти, для їхнього всебічного розвитку, а також для покращення власної діяльності працюю над впровадженням в практику роботи різноманітних сучасних педагогічних технологій навчання, намагаюсь відшукати креативний підхід до розвитку творчих здібностей учнів, а також індивідуальний підхід до кожної дитини. Обираю оптимальні та ефективні форми, методи та прийоми роботи відповідно до класного колективу, індивідуальних особливостей учнів, матеріалу, що вивчається на уроці. Приділяю велику увагу розвитку мислення дітей, формую вміння самостійно здобувати знання та застосовувати їх в конкретних умовах. Для цього використовую такі форми та методи роботи: кросворди, ребуси, літературні пазли, кроссенс, стрічка часу, інтерактивні плакати, інтерактивні вправи, буктрейлер, розмальовки, хмаринки слів, піктограми, анограми, ФБ-сторінки письменників, літературний паспорт твору, візуалізовані схеми, таблиці, ментальні карти та ін..
Усі прийоми повинні бути спрямовані на зацікавленість здобувачів освіти. Одним із видів залучення новітніх засобів є робота з QR-кодами. Використовування QR-кодів спонукає дітей до роботи з різними джерелами інформації. Можна закодувати інтернет-джерела, мультимедійний контент, текстові повідомлення, посилання, тестові завдання, ігри та багато іншого. Використання QR коду як елемента сучасного уроку значно підвищує його ефективність, враховує індивідуальні особливості учнів.
За допомогою програми «Генератор кросвордів» я маю можливість швидко і ефективно скласти кросворд на будь-яку тематику, учні також з цікавістю створюють власні шедеври.
Розгадування ребусів розвиває логічне мислення учнів, стимулює творчу активність, спонукає дітей до креативної діяльності. Для створення ребусів використовую інтернет ресурс «Генератор ребусів», що дає можливість швидко та ефективно підготуватись до уроку.
"Хмаринка слів" - один із способів візуалізації навчального матеріалу, який дає можливість активізувати роботу учнів на уроці та підвищити ефективність навчання. Її можна використати під час будь-якого етапу уроку, сховати в неї тему чи проблемне питання, багато таких завдань є у підручниках з мови та літератури.
Цікавою для учнів є вправа «Створення сторінки в соціальних мережах». Спочатку учням здається, що це просто захоплююча гра, але насправді для того, щоб створити сторінку, потрібно опрацювати та проаналізувати великий обсяг інформації, бажано з різних джерел, виокремити необхідний матеріал. Ця вправа може бути використана як під час проведення уроків з української літератури, так і мови. Залежно від теми змінюється й змістове наповнення цієї сторінки, зосереджуючи увагу на головних аспектах. Учні можуть або підготувати деякий матеріал заздалегідь, або створювати сторінку відразу на уроці.
Інтерактивні вправи — це частина заняття, яка використовується з метою засвоєння вивченого матеріалу та досягнення певних результатів навчання учнями. Інтерактивні вправи дають можливість урізноманітнювати форми роботи, акцентувати увагу на основних питаннях. Користуюсь програмами: LearningApps.org, wordwall, де є багато готових вправ. Такі завдання дітям дуже подобаються , бо вони мають можливість виконати їх кілька разів, щоб досягти найкращого результату .
Інтерактивні аркуші, де учні в телефоні виконують завдання і одразу можуть побачити свій результат. Такі завдання використовую і в 5-6 класі , і в початкових класах
Потрібно звернути увагу на те, що уроки української мови та літератури з використанням елементів медіаосвіти формують не тільки медіаграмотність учнів, а й сприяють розвитку предметних і ключових компетентностей, які передбачені в Державному стандарті.
Основними перспективами навчання української мови в НУШ за програмою В.Заболотного , які реалізуються в 5-6 класах є :
Програмою передбачені нетрадиційні уроки мови, уроки культури мовлення, уроки творчості, багато уроків розвитку мовлення. Діти краще працюють над темами , які пов’язані з їх життям , особистими почуттями. У 5 класі з розвитку мовлення діти писали лист до рідної людини. У час цифрових технологій і різноманітних месенджерів такий вид роботи для сучасних дітей є дуже незвичним. Вони . як правило, не пишуть паперових листів, не вміють не вміють правильно підписувати конверти , адресу. Але найцікавішим були самі листи. Діти відправляли мені фото , а сам лист могли відправити адресату. І в такому виді роботи кожен учень точно писав свій лист сам , не списав його з інтернету, якщо звичайні твори діти пишуть не завжди охоче , то листи їх захопили. Найбільше мене вразив лист учениці, яка писала до тата, який перебуває в лавах ЗСУ.
Сучасні діти краще запам’ятовують , осмислюють матеріал, який викликає в них емоції і переживання. Це дуже гарно можна побачити на уроках читання в початковій школі та української літератури . якщо твір дітям подобається вони читають його з захопленням, навіть темп читання тоді кращий , якщо ж твір дітям не цікавий вони й важко запам’ятовують його.
За рахунок резервного часу в 5 класі ми читали уривки твору Галина Кирпа « Мій тато став зіркою» , який є обов’язковий для вивчення за програмою з української літератури Т.Яценко . Це - особливий урок. Кожен із нас повинен пам'ятати, що серед наших дітей є ті, які пережили втрати під час війни з рф, Революції Гідності. Якщо після читання літописних оповідей з Повісті минулих літ діти говорили про те , що вони не запам’ятали , або й не прочитали до кінця . То після прочитання твору Галини Кирпи байдужим не залишився ніхто.
Хочу зачитати рядки відомого педагога В.Сухомлинського, які є дуже актуальними на сьогодні:
«Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити»
Тому, сучасний педагог у освітньому процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках, які будуть цікаві для пізнання мови дітьми.
1