Компетентнісний підхід у викладанні зарубіжної літератури

Компетентнісний підхід у викладанні зарубіжної літератури: сучасні реалії,  перспективи, методика реалізації

У сучасному освітньому просторі компетентнісний підхід стає ключовим елементом реформування системи освіти. Він передбачає не лише засвоєння учнями певного обсягу знань, що як самостійний ресурс практично втратило свою актуальність, а й формування у них здатності застосовувати ці знання на практиці, у реальних життєвих ситуаціях. Саме такі вміння допомагають людині самореалізуватися, знайти своє місце у соціумі, бути успішним і щасливим. Особливо дієвим  є впровадження компетентнісного підходу у викладання зарубіжної літератури, адже цей предмет має величезний потенціал для розвитку особистості учня, формування його світогляду, культурної та громадянської самосвідомості.

В чому полягає сутність компетентнісного підходу?

Компетентнісний підхід у викладанні зарубіжної літератури, як і інших предметів освітньої шкільної програми, передбачає формування ключових та предметних компетентностей.

До ключових компетентностей належать:

- комунікативна: вміння аналізувати та інтерпретувати тексти, висловлювати власні думки, вести дискусії;

- інформаційна: вміння знаходити, аналізувати та використовувати інформацію з різних джерел;

- соціальна: вміння працювати в команді, співпрацювати, вирішувати конфлікти;

- культурна: розуміння культурних особливостей різних народів, формування толерантності та поваги до інших культур.

- уміння вчитися впродовж життя: здатність до самоосвіти, саморозвитку, критичного мислення.

Предметні компетентності:

- знання основних етапів розвитку зарубіжної літератури;

- вміння аналізувати художні твори різних авторів, жанрів та стилів, образи героїв;

- розуміння особливостей літературних напрямів та течій;

- вміння порівнювати  твори різних авторів, народів,  епох.

Саме в поєднанні цих типів компетентностей та їх «тісне переплетіння» з наскрізними вміннями - ключ до забезпечення успішного поступу кожного учня. Для його реалізації важливо дібрати дієві засоби, які б не були самоціллю, а стали б інструментом у досягненні мети. Досвід показує, що в арсеналі вчителя є низка методів і прийомів, досить дієвих  для застосування в умовах компетентнісного навчання. Розглянемо деякі з них.

Одним із найбільш ефективних можна назвати інтерактивне навчання, побудоване на принципах взаємодії учня з учасниками та об’єктом педагогічного процесу. Воно спрямоване на активізацію пізнавальної діяльності, уміння комунікувати, відчуття успішності кожного учня.

З урахованням сучасних вимог щодо  оцінювання за групами результатів, працюючи над формуванням вмінь взаємодіяти з іншими особами усно, сприймати і використовувати інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях (ГР 1), доцільно застосовувати на уроках такі методи і прийоми:

- різні види опитування, яке можуть проводити самі учні: «ланцюжок» - учні ставлять запитання один одному по черзі, той, хто відповідає, ставить запитання наступному; «двійки - четвірки – всі» - запитання спочатку ставляться один одному в парах (наприклад, по два на кожного), потім пари об’єднуються у четвірки і ставляться запитання перехресно, а потім всі можуть поставити запитання всім;

- рольові ігри (наприклад, проведення інтерв’ю з автором чи героєм твору, переказ від імені героя, інсценування уривку твору, що містить діалог);

- дискусії (допомагають не тільки розв’язувати проблемні ситуації, а й розвивають вміння добирати аргументи і контраргументи, переконувати опонента (тобто формують комунікативну компетентність), бути гнучким у взаємодії з іншими);

- проєкти та дослідження, в ході роботи над якими учні не лише пізнають нове, здійснюючи пошук інформації, в тому числі і з застосуванням інформаційно-цифрових технологій, а й мають можливість, працюючи  в групах, використовуючи, наприклад, «мозковий штурм», шукати нестандартні рішення, висловити власну позицію, бути ініціативним лідером, а також грамотно і переконливо доносити інформацію до слухачів.

Працюючи над формування уміння сприймати, аналізувати та інтерпретувати самостійно прочитаний текст, критично оцінювати отриману інформацію та використовувати її для збагачення власного досвіду (ГР 2), доречними можуть стати квести, колективне (в групі)  складання маршрутного листа подорожі героїв, ментальної карти, наприклад, за творчістю митця, кросвордів, лепбуків, інфографіки, схем і таблиць, що дозволяє формувати і математичну компетентність (зокрема, логічне і алгоритмічне мислення, вміння переводити один вид інформації в інший), тощо.

Створення асоціативного грона, куща, ланцюжка , хмари слів, скриньки порад, а також уявного спілкування героїв чи ведення ними сторінок у соцмережах, дозволять не тільки шляхом взаємодії учнів створювати колективний продукт, а й формувати вміння висловлюватися письмово (в тому числі і в цифровому середовищі) з дотриманням норм літературної мови (ГР 3).

Цікавими можуть бути кінематографічні адаптації, які розвиватимуть здатність розуміти твори мистецтва, формуватимуть власні мистецькі смаки та повагу до розмаїття культурного вираження. Якщо запропонувати дітям порівняти книги та екранізацію зарубіжних творів літератури, вони зможуть проаналізувати, які елементи сюжету, персонажі та теми були змінені або збережені у фільмах, і обговорити, які аспекти краще в кожній версії. А також дослідити і порівняти мовлення героїв, що передбачає ГР 4 - дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу.

Можна також запропонувати учням дослідити історичний та культурний контекст твору (національного чи історичного колориту), елементи пейзажу та їх роль у творі. Діти колективно можуть створити презентації, панелі обговорень чи тематичні виставки, щоб продемонструвати свої дослідження.

Використання подібних форм співпраці  на уроках зарубіжної літератури може зробити їх більш захоплюючими і дозволити учням глибше зануритися у матеріал, що вивчається.

Активне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)  вже давно не є новою чи особливою складовою освітнього процесу. Втім переоцінити їх в умовах сучасного швидкого технологічного розвитку неможливо. І це стосується не тільки здатності до пошуку потрібної інформації (як обов’язкової умови для вміння вчитися впродовж життя), а й критичного її застосування та використання у практичній діяльності. Крім того, ІКТ дозволяють візуалізувати та значно урізноманітнити діяльність на уроці. Це можуть бути як звичні вже для всіх презентації та відеоряди, так і створення портретів героїв, колажів, інтер’єрів та пейзажів, а також «оживлення» авторів чи героїв, адаптація їх до сьогодення за допомогою ШІ.

Вагому рол у розвитку кожного учасника освітнього процесу відіграє оцінювання результатів навчання. Для компетентнісного навчання слід використовувати критеріальне оцінювання, яке дозволяє оцінити не лише знання, але й уміння та навички учнів. Раціонально оцінювати не лише письмові, але й усні відповіді дітей, щоб отримати повну картину їхніх знань та умінь. Дієвим також є заохочування до самооцінювання та взаємооцінювання, що допомагає розвинути навички критичного мислення та самоаналізу учнів.

Безсумнівно, впровадження компетентнісного підходу у викладання зарубіжної літератури має низку переваг:

- підвищення мотивації учнів до навчання;

- розвиток критичного мислення та творчих здібностей;

- формування в учнів готовності до самостійного життя та діяльності;

- підвищення якості освіти.

Однак, реалізація його стикається з низкою викликів. Це, перш за все, зміна підходу до освітнього процесу самих вчителів, необхідності перебудови їх роботи у відповідності до сучасних вимог (зокрема, оволодіння вчителями певними компетентностями, необхідними для їх педагогічної діяльності). Крім того,  нова стратегія та оновлені форми потребують і нових навчальних матеріалів (програм, які вчителі, маючи академічну свободу, адаптують згідно зі своїми баченням, підручників, підготовчих матеріалів, необхідних для щоденної роботи і т.п.). Подолання цих викликів потребує спільних зусиль педагогів, методистів, науковців та представників органів управління освітою.

Отож, компетентнісний підхід є актуальним і перспективним напрямом розвитку освіти, який дозволяє зробити навчання більш ефективним та цікавим для учасників освітнього процесу. Впровадження цього підходу у викладання зарубіжної літератури сприятиме формуванню в учнів не лише глибоких знань з предмета, а й необхідних для успішної самореалізації в сучасному світі компетентностей. Саме формування компетентностей (а не просте набування певних знань) шляхом використання інтерактивних методів навчання, ІКТ, організації дослідницької діяльності учнів, критеріальне оцінювання, створення сприятливої атмосфери на уроці дозволить не тільки створити ситуацію успіху, а й краще підготувати учнів до викликів майбутнього.