"Компетентнісно-орієнтований підхід при вивченні математики"

Компетентнісно-орієнтований підхід при вивченні математики у 5-9 класах

Досвід роботи вчителя математики

Колоденецької гімназії

Пришляк Ольги Володимирівни

   На посаді вчителя математики працюю 23 рік. З них у Колоденецькій гімназії—18рік. П’ятий рік  працюю над проблемою « Компетентнісно орієнтований підхід при вивченні математики»

     Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» спрямована на учня, а випускник нової української школи – це: - цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення; - патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини; - інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя. Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно  соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

       Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі задачі:

• створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
• задоволення запитів та потреб школяра;
• засвоєння продуктивних знань, умінь та навичок;
• розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
• виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

 Для розв'язання цих задач я  керуюся такими правилами:

• головним є не предмет, якому він навчає, а особистість, яку він формує;
• не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю пов'язаною з вивченням предмета;
• на виховання активності учнів потрібно не шкодувати ні часу, ні зусиль;
• сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства;
• необхідно ставити учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням;
• допомагати учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчати їх вчитися;
• привчати учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходити від механічних переказів, дослівного відтворення;
• творче мислення розвивати всебічними аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язувати кількома способами, частіше практикувати творчі завдання;
• у процесі навчання обов'язково враховувати індивідуальні особливості кожного учня, об'єднувати в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем знань, умінь та навичок;
• вивчати та враховувати життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.

        Навчати потрібно так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю. Школяр повинен розуміти, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо буде навчатися всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.

       Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і потребами життя. Ідея компетентнісно спрямованої освіти органічно пов’язана з тими педагогічними прецедентами, де утверджуються такі суспільно значущі цінності, як свобода вибору, творчий продукт, життєвий досвід, проектна діяльність.  Таким чином, формування компетентності учнів, тобто їх здатності мобілізувати знання у реальній життєвій ситуації – найактуальніша проблема сучасної школи.

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИКИ

 В. О. Сухомлинський: «Знати – це означає насамперед уміти користуватися знаннями».

      Основним структурним елементом навчального процесу був та залишається урок. На основі аналізу відповідної літератури та власного досвіду викладання математики вважаю, що сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати низку завдань: підвищення рівня мотивації дітей; використання набутого учнями суб’єктивного досвіду; ефективне й творче застосування набутих знань і досвіду на практиці; формування навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел; організація та оптимізація уроку; підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів; створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу; наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання; формування моральних цінностей особистості; розвиток соціальних і комунікативних здібностей учнів; створення ситуації успіху, тощо.  

        Прагну допомогти особистості дитини зростати в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно додавати зусиль. Адже в сучасних умовах ринкової економіки нашій країні необхідні професіонали, які мають одну з найцінніших людських якостей – стійкість у боротьбі з труднощами.

  Саме через створення ситуації успіху намагаюся викликати в учнів бажання вивчати математику, залучаю своїх вихованців до участі в творчо – пошуковій,

науково – дослідницькій  роботі, допомагаю долати труднощі, відчути радість перемоги, впевненість у власних знаннях. Особистісно – орієнтований підхід до навчання математики через елементи «Створення ситуації успіху» забезпечує результативність моєї роботи.

У сучасній дидактиці існують прийоми, які підвищують зацікавленість до навчального матеріалу, деякі з них  я використовую, зокрема:

  Прийом « Історична зупинка» . На таких «зупинках» діти ознайомлюють один одного з відомими вченими – математиками, які зробили внесок у розвиток науки.

  Прийом «Знайди загублене». Дітям пропоную розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи. Без сумніву, тут також проявляється творчість.

  Прийом «Дешифратор» . На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово, яке пов’язане або з назвою теми, або з якоюсь цікавою історичною інформацією.

  Прийом « Питання до тексту». Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання,  на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст.

  Прийом «Спіймай помилку» . Пояснюючи матеріал, навмисне допускаю помилку, про що повідомляю учням, а інколи й ні, перевіряючи їхню увагу.

  Прийом «Практичність теорії». Введення теорії здійснюється через практичні задачі, користь яких зрозуміла учням.

  Прийом «Так – ні»  використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію.

  Прийом «Пошук нових способів розв’язування задач». Пропоную дітям розв’язувати, наприклад задачі не за діями, а з  допомогою виразів, користуватися законами додавання під час розв’язування рівнянь, складати і вирішувати свої задачі. Адже відомо, що це запам’ятовується краще і надовго.

  Прийом «Математичний диктант». Такий вид роботи розвиває увагу, кмітливість, забезпечує ґрунтовне знання навчального матеріалу, активізує навчально – пізнавальну діяльність учнів.

 Прийом «Творча  задача» . Творчі задачі є відкритими, а тому мають багато розв’язків. Після їх розв’язання пропоную контрольну відповідь.

  У своїй роботі, використовую також метод пізнавальної гри, оскільки вважаю, що елемент зацікавленості полегшує навчання. Особливо це стосується роботи у 5 – 6 класах, де навчання має свою специфіку і представляти його треба, як забаву, а не як нудну необхідність. У цьому віці діти люблять бути в центрі уваги. Розуміючи це, я заохочую їх цікавими задачами, змаганнями, конкурсами, щоб в такий спосіб «підігріти» інтерес до навчання.

        Гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівнюючи з іншими формами навчання, перевага гри полягає в тому, що вона дає можливість досягати своєї мети непомітно для учасника.

  Для більш активної роботи школярів, для залучення пасивних учнів, я провожу математичні змагання, уроки – подорожі. Вони задовольняють інтереси підлітків, чиї ідеали пов’язані з романтизмом, фантазією. Така форма проведення уроку несе значне пізнавальне навантаження. Урок – подорож найчастіше невіддільний від казкових героїв і за сюжетом нагадує казку. Подорожі здійснюються до вигаданих країн за вигаданими маршрутами.

 Щоб активізувати діяльність учнів, поступово і систематично включати їх

у самостійну пізнавальну діяльність, забезпечити співпрацю між мною та учнями, практикую нетрадиційні форми проведення уроків:

• урок – лекція;
• урок – вікторина;
• урок з елементами гри;
• практичні  та лабораторні уроки з математики;
• онлайн-тести;
• урок  –  подорож;
• урок однієї задачі (різні способи розв’язання задачі);
• урок цікавих задач.

.       Організація різних форм контролю навчально-пізнавальною діяльністю (фронтального, групового, індивідуального), а також само та взаємоконтролю. Застосовую індивідуальний підхід до учнів, розробляю диференційовані завдання. У роботі використовую інноваційні технології: « Робота в парах», «Робота в малих групах», «Мозговий штурм». Парну і групову роботу організовую як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань,умінь і навичок.

Окрему увагу приділяю проведенню уроків з комп’ютерною підтримкою. Крім навчальних програм, які випущені під грифом Міністерства освіти і науки України, часто при проведенні уроків використовую власноруч створені презентації в програмі MicrosoftPower Point. Використовую онлайн тести при опитуванні учнів. Учні вільно почуваються за комп’ютером, знають, що самі можуть керувати швидкістю подачі інформації, її обсягом і глибиною. Комп’ютер дає змогу перетворити урок або його частину на захоплюючу гру, що позитивно впливає на підвищення інтересу до вивчення математики. Демонстрація малюнків, фотографій,  математичних завдань за допомогою комп’ютера розширює кругозір учнів.   

      Підвищенню ефективності навчання математики сприяє розв'язування задач практичного змісту. Звернення до прикладів із життя і навколишньої дійсності полегшує вчителю організацію цілеспрямованої навчальної діяльності учнів. Прикладна задача - це задача, що виникла поза математикою, але розв'язується математичними засобами. Прикладна задача повинна задовольняти такі умови:

1.  питання задачі формулюється так, як воно зазвичай формулюється у житті;
2.  розв'язок задачі має практичну значимість;
3.  дані та шукані величини задачі мають бути реальними, взятими з життя. Кожна прикладна задача виконує різні функції, що за певних умов виступають явно або приховано.

       Розв'язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства, що є умовою орієнтації інтересу учнів до певних професій. Використання прикладних задач дозволяє вдало створювати проблемні ситуації на уроці. Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачують учнів теоретичними знаннями. Аналізуючи деякі теми, розглянемо де їх можна застосовувати у житті на практиці.

Одним із засобів зацікавлення учнів математикою, на мою думку, є позакласна робота. Яка сприяє розвитку здібностей учнів, а також глибинному засвоєнню ними матеріалу. Проводжу математичні тижні, конкурси, підготовку обдарованих дітей до участі в олімпіадах,

Намагаюся залучати учнів до участі в математичному конкурсі « Кенгуру». Головна мета конкурсу — показати кожному учневі, що процес пошуку розв’язання математичної задачі може бути живим, захоплюючим і навіть веселим. Наші учні є учасникам онлайн-олімпіад з математики « На Урок».

Щоб іти в ногу з часом, постійно удосконалюю свою майстерність: беру активну участь у роботі шкільного  методичних об’єднань учителів предметників, беру участь вебінарах, слідкую за новинками методичної літератури ,шукаю інформацію в Інтернеті.

        Кожний урок для мене – це пошук нових педагогічних прийомів, це удосконалення мого професійного рівня у творчій співпраці з учнями. Хочеться працювати так, щоб учні прагнули нової зустрічі зі мною та найцікавішим із предметів – математикою.

        Впровадження компетентнісно-орієнтованого підходу на уроках математики допомагає формувати в школярів ключові та математичні компетентності, що сприяють здатності самостійно практично діяти, застосовувати індивідуальний позитивний досвід і досягати успіху в нестандартних, творчих, життєвих ситуаціях; розвитку особистості учня, його світогляду, ціннісних орієнтацій, умінь самостійно вчитися, критично мислити, здатності до самопізнання, до самореалізації у різних видах діяльності.