Компетентнісно зорієнтовані завдання з української мови.

•     Завдання, пов’язані з інтерпретацією, аналізом, узагальненням зібраної інформації.

Аналітична гра «6 W».

Важливо! Назва походить від «W» — першої букви, з якої починаються запитання в англійській мові. Суть цієї технології полягає в побудові такого ланцюжка шести точних лаконічних запитань, які передбачають таку ж коротку точну відповідь. Учні трансформують інформацію на життєвий, практичний рівень, встановлюючи причинно-наслідкові зв'язки. Назва «6W» є досить умовною, адже одне слово – це ще не питання, це всього-на-всього опора, початок. А як дитина продовжить думку, на чому закцентує свою увагу – це вже її інтерпретація. З метою розвитку компетентності спілкування іноземними мовами, якщо дозволяють можливості уроку та учнів, можна запропонувати запитати і відповісти  англійською.

What ? – Що означає іменник? – Особу або предмет.

Where ? – Де застосувати знання про відміни іменників? – При вживанні відмінкових закінчень.

When  ? – Коли іменники пишуться з великої літери? – Коли є власними назвами.

Who  ? – Хто – це питання, яке відрізняє іменники.... – істоти від неістот.

Why  ? – Чому іменник – це самостійна частина мови? – Має лексичне значення.

Which? – Який(-у-) синтаксичну роль виконує? – Будь-яку, тобто може бути і головним, і другорядним членом речення.

•     Підготовка творів різних жанрів,  повідомлень, доповідей та ін.

Пропоную учням скласти міні-текст гумористичного характеру «Сучасний портрет українця» на основі фразеологізмів, які потрібно знайти до уроку або скористатися словниками на уроці (правда, це значно більші затрати часу) . За основу можна взяти такі:

хоч малюй, хоч цілуй – дуже  гарний;

голий як бубон  –  бідний;

товчеться як у ступі – заклопотаний;

і швець і жнець і на дуду грець – умілий;

точить баляндраси – комунікабельний;

снує химери – мрійник;

чорт у ступі не влучить – спритний;

реготи справляє – веселий;

ловить гав – неуважний;

зчиняє хай – сварливий;

великої душі – задушевний;

голий як бубон – бідний;

дає серцю волю – нестримний у почуттях;

є голова на плечах – тямущий;

живе своїм розумом – має власні переконання;

з відкритою душею – щирий;

їсть аж за вухами лящить – апетитний.

А ось ще один варіант як організувати самостійний творчий пошук. У 7 класі під час вивчення теми «Форми дієслова» формулюю проблему: переконайтеся, що дієслово – повнозначна  частина мови, за  допомогою  якої можна точно передавати інформацію. Для цього складіть текст «Один день із життя учня», скориставшись самими лише дієсловами в різних формах. Озвучте роботу. Чи зрозуміли однокласники, про що йдеться? Якщо так – ви досягли поставленої цілі.

Орієнтовна модельна відповідь.

Задзвенів. Прокинувся. Потягнувся. Повернувся. Задрімав. Проспав. Схопився. Вмився. Надпив. Обпікся. Побіг. Забувся. Повернувся. Вхопив. Помчав. Дочекався. Втиснувся. Приїхали. Випхали. Полетів. Запізнився. Зайшов. Перепросив. Пообіцяв. Дозволили. Сів. Вирішив вчитися!!! Замріявся. Запитали. Не відповів. Записали. Замислився. Продзвенів. Стали вибігати. Награвся. Насміявся. Побився. Розпочався. Пройшли. Стомився.

• Пошук і систематизація інформації  з різних джерел.

На початку навчального року Програмою передбачено повторення вивченого в попередніх класах. Цілком очевидно, що за літо діти забули матеріал, а пригадати треба швидко, багато і результативно. У таких ситуаціях кластер – чудовий помічник на уроці мови. Наприклад, у 9 класі до уроку учні отримують домашнє завдання – повторити  вивчені відомості про різні види речень. Для цього 9-класнику необхідно знайти інформацію, а джерела у кожного різні. На уроці систематизовуємо і колективно складаємо кластер «Речення»:

→просте→двоскладне, односкладне

                →непоширене, поширене

→ускладнене→звертання→непоширене, поширене

                      →вставні слова→вставні словосполучення→вставні речення

                      →однорідні члени→головні, другорядні

                      →відокремлені члени речення →відокремлені означення

                                                                         →відокремлені додатки 

                                                                         →відокремлені обставини

                                                                         →відокремлені уточнювальні чл.р.  

→складне→з 2 ГО                                                                      

                 →з 3 і більше ГО  

•     Навчальні проекти, які потребують  проведення опитування, бесід, інтерв’ю.

У 7 класі на вступному уроці розглядаємо тему «Літературна норма української мови». Очікуваний результат цього уроку – навчитися спостерігати за мовленням людей, помічати порушення літературної норми і редагувати їх. Для виконання короткотривалого проекту учні розділилися у групи і отримали завдання: визначити, яких помилок у спілкуванні на уроках найчастіше припускаються вчителі та учні. Кінцевий продукт цієї роботи можна представити як Бюлетень «Поради на щодень».

Руку підносять, а піднімають з підлоги;

книгу розгортають, а відкривають рахунок;

помилки трапляються, а зустрічаються люди;

у документі підписуємося, а розписуємося у рагсі;

брати участь узмаганнях, а приймати зі столу;

учень вважає, а рахує гроші;

у класі взаємини, стосунки, а відносини між державами;

отримують адрес з нагоди ювілею, а за адресою проживають;

газету передплачують, а виписують речення з тексту;

і, нарешті, мову опановують, а не на кінець засвоюють!!!

• Навчальні діалоги (імітації), рольові та ділові ігри.

Популярністю серед учнів користується прийом «РАФТ».  Ця стратегія для формування оригінальних думок і прийняття нестандартних рішень. Сприяє розвитку компетентності ініціативності  й підприємливості,

обізнаності та самовираження у сфері культури. Схематично це можна зобразити так: хто → кому → у якій формі → що може сказати. Алгоритм упровадження має такий вигляд.

Оберіть      Роль...

Напишіть   Адресату (Аудиторії)...

Визначте    Форму...

Обдумайте Тему...

Наприклад, у 9 класі на вступному уроці (тема «Розвиток української мови») можна виконати таке завдання:

у ролі (учителя, старшокласника, журналіста, письменника, мами/тата, брата/сестри)

розкажіть аудиторії (однолітків, старшокласників, молодших школярів, братів/сестер)

у відповідній формі (виступу, повідомлення, розповіді, діалогу, дискусії)

цікаво розкрити тему «Значення ЗМІ для розвитку і популяризації української мови».