Комплексні завдання для розвитку комунікативної компетентності учнів (3 клас)

Комплексні завдання

для розвитку

комунікативної компетентності учнів

(3 клас)

1.               Прочитати прислів’я, пояснити значення. Яким значенням вони об’єднані? Скласти твір-розповідь “Багато рук – легка робота”, ввівши до нього подані прислів’я.

Майстром ніхто не народився, а зробився. Ще жоден майстер  з неба не впав. Вправа робить майстра. Зробивши роботу, добре відпочивати. Добрий початок – половина роботи.

2.               Прочитати вірш. Яка його основна думка? Виписати спільнокореневі слова, визначити корінь.

Змайстрував я шпаківницю

та й повісив на вербицю.

Мені Віль допомагав,

білі дощечки стругав...

Шпаківниця на вербичці,

наче іграшка, висить –

буде весело шпачисі

і шпаку, шпачатам жить.

Буде затишно їм спати,

колихатись на гілка,

тато-шпак, шпачиха-мати

заспівають їм “котка”.

І шпачатам тим присниться

те, що буде не вві сні:

нові, нові шпаківниці

ми змайструєм навеані.

                    (Муса Галі.)

3.               Прочитати. Пояснити значення. Списати. Пояснити написання букв е, и в корені слова.

Дорога дружби широка. Є край і великому, і малому, а дружба безкрая. У малому горі їжа виручає, а у великому – друг. Перед ворогом не хились, для друга життя віддай. Вчення – джерело знань, знання – джерело щастя.

4.               Прочитати. Пояснити значення висловів. Дібрати до них близькі за значенням. Виписати слова з глухими приголосними, порівняти їх вимову і написання.

До доброї криниці стежка утоптана. Лиха знахідка гірше крадіжки. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

5.               Прочитати вірш, дотримуючись правильної інтонації. Виписати слова з префіксами.

Уночі над степом

прошуміла злива.

Гомінке джерельце

в балці замутила.

Ми взяли лопату,

шлях йому звільнили,

ще й малу вербичку

поруч посадили.

Виростай, вербичко,

буйною. рясною.

Задзвени, джерельце,

бистрою рікою.

 ( А. Качан )

6.               Прочитати вірш. Як говориться у вірші про грядку? Виписати слова, які мають суфікс –очк- . Яке значення він надає словам?

По рядочку, по порядку

засіваєм нашу грядку:

морква, дині, огірочки,

рівно робимо рядочки.

Поливаєм нашу грядку

по рядочку, по порядку:

морква, дині, огірочки,-

рівно стеляться рядочки.

  ( А. Камінчук. )

7.               Прочитати. Якими загальними значеннями об’єднані подані висловлення? Виписати слова, які відносяться до тематичної групи «Батьківщина». У словах, що відповідають на питання  хто? що? , визначити рід.

У птаха – гніздо, у людини – Батьківщина. Батьківщина своїми синами пишається. Батьківщину бережи від ворогів. Де б не жив, - Батьківщині служи.

8.               Прочитати виразно. Виписати слова, що відносяться до тематичної групи «Ліс» і відповідають на питання хто? що? Слова – назви неістот підкреслити, визначити їх рід.

                             Щоб красувався рідний край

   в зеленому гіллі,-

   посадим на горбочку гай –

   сосну й дубки малі!

                            Високі стануть дерева,

   підіймуться до хмар.

   У гаї житимуть сова,

   зозуля і шишкар.

   Тут зійдуть проліски ясні,

   фіалки і розмай.

   Розквітне ними навесні

   увесь зелений гай.

   Протопче лиска тут сліди,

   прискаче й зайчик сам...

   І люди, що прийдуть сюди,

   спасибі скажуть нам!

     ( М. Познанська. )

9.               Прочитати. Розкрити значення, погрупувавши вислови, близькі за змістом.

Ключі від щастя – в праці. Краса без мудрості, ніби квітка в болоті. Язик без кісток, думи без дна. Батько слова – розум, мати слова – мова. Думка – джерело слова.

10.          Прочитати і пояснити зміст. Передати основну думку всіх висловів одним із них. Списати. Визначити рід іменників.

Одне дерево – не ліс, одна цеглина – не мур. Крапля по краплі – вже й ріка тече. Дружба і злагода – братерство і добробут. Сила – в єдності. Де більшість, там і сила. Гуртом і гору в порох можна стерти.

11.          Прочитати. Пояснити значення. Списати, розкривши дужки.

Школа – вогнище (знання) і світильник (наука). Батьки – найкращі (вчитель). Людину можна взнати за її (діло). Птаха пізнають по (пір’я).

12.          Прочитати, пояснити зміст. Списати, визначити число і рід іменників.

Крила птахові, розум людині, щоб вічно прагнули до висоти. Гору прикрашає камінь, людину – голова. Дерево пізнається за плодами, а людина – за ділами. І найкраща земля без робітника дичавіє. Великі річки з малих джерел витікають. Праця приносить достаток, а лінь – злидні. Не місце красить людину, а людина місце. У руках майстра і криве дерево випрямляється.

13.          Прочитати виразно вірш. Виписати іменники, які характеризують токарну справу, визначити рід.

Співає пісеньку й співа

верстат у токарів!

Які в цій пісеньці слова?

У ній немає слів.

Та в ній звучить – хай знає всяк –

подяка токарям:

без них, малята, аж ніяк

не обійтися нам!

Здається, проста річ така,

як гайка чи гвинти, -

Без них не зробиш літака

і поїзду не йти...

Деталі точать токарі,

в цеху стоять у ряд.

І кожному о цій порі

співа його верстат!

14.          Вірш прочитати. Пояснити, чому різні руки у людей. Виписати сполучення, які характеризують руки матері, моряка, сталевара. Підкреслити прикметники.

Тепла і ніжна – в матусі рука.

Дужа й солона вона – в моряка.

У сталевара – міцна, мозолиста.

Легка, мов крило, - в піаніста-артиста.

В лікаря – чуйна.

Шорстка – в хлібороба.

Тільки ніяка рука – у нероби.

15.          Прочитати, пояснити зміст. Списати, поставивши дієслова, що в дужках, в потрібній формі.

( Наговорити ) цілу гору, ( зробити ) з макове зерно. Одна бджола мало меду ( наности ). Одним вухом ( почути ), другим (випустити). Грім не (грянути ),- ледачий не ( встати ).

16.          Прочитати, пояснити зміст. На місці крапок, де треба, поставити частку не.

Де господар ... ходить, там поле ... родить. Глибока вода ... каламутиться. Хто в світі ... бував, той світа ... видав. Хто ... вчився, ... буде знати. Під лежачий камінь вода ... тече. ... - ...вмію, а кажи – навчусь.