Комунікативні компетенції на уроках англійської мови
Метою навчання іноземних мов у школі є досягнення учнями іншомовної комунікативної компетенції , тобто здібності та реальної готовності школярів здійснювати іншомовне спілкування та добиватися взаєморозуміння з носіями іноземної мови.
Опанування іншомовним спілкуванням навіть у обмежених межах - процес багатошаровий, багатоаспектний, а комунікативна компетенція, яка виступає як шуканий результат навчання, - явище складне, багатокомпонентне.
1. Мовленнєва компетенція – вміння учнів у говорінні (діалогічна і монологічна мова), аудіювання, читання та письмового мовлення.
2. Мовна компетенція - володіння вимовною, лексичною та граматичною сторонами мови, а також володіння графікою та орфографією.
3. Соціокультурна компетенція - володіння певним набором соціокультурних знань про країни мови, що вивчається (у тому числі про поведінку, етикет) та умінь використовувати їх у процесі іншомовного спілкування, а також уміння представляти свою країну та її культуру.
4. Компенсаторна компетенція – вміння виходити з становища за умов дефіциту мовних засобів при отриманні та передачі інформації;
5. Навчально-пізнавальна компетенція – загальні та спеціальні навчальні вміння, способи та прийоми самостійного вивчення мов та культур.
Безумовно, лише взаємопов'язане нормування всіх складових комунікативної компетенції під час навчання забезпечить розвиток комунікативних умінь в основних видах мовної діяльності у процесі оволодіння школярами мовними, лінгвокраїнознавчими та соціокультурними знаннями та навичками.