УДК 373.5.015.3:796.011.3        К30

Рекомендовано вченою радою

КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

(протокол № 1 від «19» лютого 2024 року)

 

Рецензенти:

 

Омельченко С.О.	доктор педагогічних наук, професор, ректор ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»
Дутчак Ю.В.	доктор педагогічних наук, професор, кафедра теорії і методики фізичного виховання і спорту Хмельницького національного університету
Струкевич О.К	доктор історичних наук, професор, кафедра філології та гуманітарних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»
Гейтенко В.В.	доктор філософії з соціальної педагогіки, кафедра фізичного виховання і спорту Донбаської державної машинобудівної академії

О.А. Качан, В.М. Пристинський

К30Концепція «Спорт заради розвитку» в національному проєкті «Єдина Україна». Особливості організації фізкультурно-оздоровчих заходів під час воєнного стану. Монографія. Слов’янськ: ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», 2024. 208 с. 

 

У монографії представлено інноваційні підходи щодо оновлення структури і змісту фізичного виховання учнів нової української школи. Обґрунтовано доцільність впровадження в навчально-виховний процес різноманітних засобів, форм і методів, які сприятимуть удосконаленню змісту уроків фізичної культури, фізкультурно-оздоровчих і спортивномасових заходів в режимі шкільного дня, позакласних і позашкільних форм роботи з учнями закладів загальної середньої освіти.

Матеріали монографії можуть бути використані педагогами закладів загальної середньої освіти; викладачами і здобувачами закладів вищої освіти, організаторами і методистами післядипломної педагогічної освіти, тренерами освітньо-соціальних програм з метою усунення соціального напруження, попередження конфліктів, покращення комунікації та взаємодії в учнівському колективі засобами фізичної культури і спорту; експертами й керівниками закладів психічного здоров’я та психосоціальної підтримки під час розробки, впровадження й моніторингу програм, проєктів і заходів з надання гуманітарної допомоги тимчасово переміщеним особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану.

 

  

© Качан О.А., 2024

© Пристинський В.М., 2024

© Вінницька академія безперервної освіти, 2024

© Донбаський державний педагогічний університет, 2024

 

 

ЗМІСТ

          Вступ          …………………………………………………………………             4

          Розділ 1.       Теоретико-методологічні засади впровадження ідей                 

концепції «Спорт заради розвитку» в реалізації   національного проєкту «Єдина Україна»...................................................................................... 7

1.1. Досвід діяльності Української федерації «Спорт заради  розвитку» в організації фізкультурно-оздоровчих і  спортивно-масових заходів 7

1.2. Міжнародний досвід впровадження ідей концепції «Спорт  .............

заради розвитку» в контексті сталого розвитку суспільства................. 29

1.3. Обґрунтування доцільності впровадження ідей концепції   «Спорт заради розвитку» в процес фізичного виховання   дітей та учнівської молоді....................................................................................................... 41

1.4. Ідеї концепції «Спорт заради розвитку» у формуванні  .....................

універсального інтелекту людини XXI сторіччя................................... 59

1.5. Ментальне здоров’я та психосоціальна підтримка дітей та   .............

учнівської молоді під час воєнного стану.............................................. 83

 Список використаних та рекомендованих до вивчення   джерел........ 103

Розділ 2.  Практичний досвід впровадження ідей концепції «Спорт   заради розвитку» в реалізації національного проєкту   «Єдина Україна»..................................................................................................... 107

2.1. Фізкультурно-оздоровчі й спортивно-масові заходи для   всіх, для кожного і всюди........................................................................... 107

2.2. Тренінгові й інтерактивні технології психосоціальної  підтримки й педагогічного супроводу учнівської молоді  під час воєнного стану 117

2.3. Компетентності педагогів у діяльності з дітьми на точках   ..............

«Спільно» від Юнісеф та на виїзних сесіях........................................ 125

2.4. Особливості організації й проведення фізкультурно-  оздоровчих занять на базі закладів загальної середньої та   дошкільної освіти........ 130

2.5. Особливості організації й проведення фізкультурно-  .......................

оздоровчих фестивалів (на прикладі фестивалю «Назустріч   успіху») 185

 Список використаних та рекомендованих до вивчення   джерел........ 191

 

Висновки …………………………………………………………………. 195

Додатки         …………………………………………………………………. 198 ВСТУП        

 

Початок третього тисячоліття характеризується глобалізацією суспільного розвитку, зближенням націй, народів, держав, переходом людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій, високих економікотехнологічних укладів, які значною мірою ґрунтуються на освітньоінтелектуальному потенціалі людства. Одночасно загострюється конкуренція між регіонами, націями, державами, окремими громадянами. Це зумовлює докорінну зміну підходів до навчання молодого покоління та освітньої політики в цілому. Саме для ХХІ сторіччя стає характерним розуміння того, що освіта не може надалі залишатися у сфері відокремленої галузевої чи відомчої політики, розглядатися як витратне соціальне благо та безповоротна стаття видатків, а є продуктивним чинником й умовою розвитку, відтак повинна набути статусу загальнонаціональної стратегії.

В умовах розбудови українського суспільства значну роль відіграє фізична культура, яка є невід’ємним складником загальнолюдської культури, одним із визначальних факторів національного прогресу та здоров’я нації. Здоров’я дітей – це основна мета суспільства, бо саме діти визначають майбутній добробут країни, подальший економічний, духовний та науковий розвиток, рівень життя, культури.

У зв’язку з цим, ідеї концепції «Спорт заради розвитку» – є динамічним інструментом для реалізації різних стратегій з метою сприяння забезпеченню ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок і дівчат, комунікації для розвитку і надання допомоги дітям в надзвичайних гуманітарних ситуаціях, які виникли під час війни в Україні.

Виховний потенціал спорту випливає з його сутнісних властивостей та володіє могутнім впливом на особистість. Адже спорт для молоді – це школа характеру, мужності, волі, яка гартує характер, вчить долати труднощі, тримати «удари долі», формує особистість, змушує боротися з власними недоліками, долаючи себе. Завдяки спорту людина вчиться володіти емоціями, розуміти красу. У спорті людина опановує ази правової культури, засвоюючи правила «чесної гри».

Особливо корисними будуть заняття для дітей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб та виїхали із зони бойових дій, отримали певну психологічну травму та проживають в інший області, громаді. Адже, рухова активність (спортивна діяльність) приносять задоволення, є доступним і безпечним засобом, які покращують психосоціальну адаптацію, сприяють наданню психологічної підтримки та педагогічного супроводу.

Ще одним важливим процесом змін, є якість відносин між тим, хто займається спортом, та тренером/ментором. В ідеальній ситуації спортивні тренери/ментори мають будувати відносини з тими, хто займається спортом, на принципах довіри, давати їм відчути, що їх цінують, та діяти як рольові моделі з метою створення умов для досягнення максимальної користі від спортивних занять та діяльності, орієнтованої на громаду.

Повномасштабне вторгнення російської федерації змусило українських дітей дізнатися, як вчитися в бомбосховищах і прокидатися від повітряних тривог, як жити без електрики, бачити близьких і друзів лише по відеозв’язку або не мати зв’язку взагалі й дуже сумувати, що таке чекати близьких із фронту, виїжджати з окупації. Найстрашніше, що багато хто з них має досвід непоправних втрат, полону, лікування тяжких поранень тощо. Цього досвіду не мало бути ні в кого, тим більше у дітей.

Отже, в умовах сьогодення, одним з пріоритетних завдань освітянської спільноти є психоемоційна підтримка та полегшення адаптації дітей до нових реалій їхнього життя. За підтримки міжнародних організацій з’являються можливості практичної реалізації цієї ситуації. Відтак, завдяки співпраці з Дитячим Фондом ООН у галузі народонаселення – ЮНІСЕФ, реалізується національний проєкт «Єдина Україна» на засадах ідей концепції «Спорт заради розвитку».

Важливими складовими концепції «Спорт заради розвитку» є: соціальна відповідальність, мотивація, емоційний стан, критичне мислення, взаємодопомога, позитивне світосприйняття, довіра, стресостійкість, креативність, емпатія, міжособистісні відносини, згуртованість, толерантність, партнерство.

Концепція «Спорт заради розвитку» має високий педагогічний потенціал щодо інтеграції її ідей в уроки фізичної культури, фізкультурно-оздоровчу, спортивно-масову, а також тренінгову діяльності, оскільки відповідає вимогам Нової української школи, є своєрідною технологією розвитку ключових компетентностей та наскрізних умінь, що є критеріями досягнення успіху в майбутньому для кожної дитини.

Спорт, фізична культура, рухова активність є унікальними засобами для залучення і об’єднання дітей, а концепція «Спорт заради розвитку» – це ефективний метод формування позитивних цінностей і життєвих навичок, таких як колективна взаємодія, дисципліна, справедливість, повага до оточуючих тощо, які впливають на поведінку, допомагають досягти поставлених цілей, бути відповідальними громадянами України впродовж життя.

 

      

Розділ 1

 

Теоретико-методологічні засади впровадження ідей концепції «Спорт заради розвитку» в реалізації

національного проєкту «Єдина Україна»

 

1.1. Досвід діяльності Української федерації «Спорт заради розвитку» в організації фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів

 

У 2016-2017 роках представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні реалізується Програма «Спорт заради розвитку» в рамках проєкту «Посилення соціальної згуртованості та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у Східній Україні». Одним із складників цього проєкту є розробка та впровадження програми партнерства у шкільному спорті та фізичній культурі задля досягнення соціальних та поведінкових змін, а також підготовка педагогів щодо проведення заходів з реалізації ідей концепції «Спорт заради розвитку».

Так, упродовж лютого-квітня 2017 року в п’яти областях Східної України (підконтрольних районах Донецької та Луганської областей, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій) були проведені тренінги-семінари, в яких брали участь понад 800 вчителів фізичної культури та педагогів із 302 закладів загальної середньої освіти, у тому числі в Донецькій області 198 осіб із 99 закладів.

Розробка та реалізація методології програми партнерства в шкільному спорті та фізичній культурі задля досягнення соціальних та поведінкових змін була опрацьована командою національних тренерів (О. Голоцван, Н. Зимовець, О. Качан, С. Ющишен та ін.), яка зробила перші кроки на переорієнтацію змісту фізичного виховання школярів.

Мета проєкту – підготовка вчителів для впровадження програми «Спорт заради розвитку» та проведення навчальних заходів з поширення інформації щодо проблем виникнення булінгу (насильства) та особливостей його профілактики як поведінкового феномену в шкільному середовищі.

 

 

Завдання проєкту:

•      ознайомити учасників  з ідеями концепції «Cпорт заради розвитку»; 

•      представити досвід розробки та впровадження програм «Спорт заради розвитку»;

•      ознайомити з механізмом розробки та впровадження програми «Спорт заради розвитку» в Україні;

•      надати інформацію щодо виникнення булінгу та особливостей його профілактики як поведінкового феномену;

•      розвинути навички проведення навчальних заходів щодо спорту заради розвитку з акцентом на концепції «Спорт проти булінгу» в Україні; • надати інформацію щодо моніторингу й оцінки ефективності програм «Спорт заради розвитку» в протидії  булінгу.

Відбори та професійне навчання педагогічних працівників для реалізації завдань проєкту, дозволили нашій команді отримати статус національних тренерів з розвитку партнерства в спорті заради соціальних змін в програмі «Спорт заради розвитку» в рамках проекту «Посилення соціальної згуртованості та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у Східній Україні» під представництвом ЮНІСЕФ в Україні.

Проєкти починаються та завершуються, а тому наша команда вирішила продовжити популяризацію цінностей фізичної культури і спорту у формуванні гармонійно розвиненої особистості та 15 травня 2019 року в місті Краматорську Донецької області було засновано Українську федерацію «Спорт заради розвитку» (код ЄДРПОУ 43000192).

Метою створення Федерації є задоволення, реалізація та захист суспільних (соціальних, економічних, культурних, освітніх, творчих, екологічних) інтересів суспільства, сприяння у здійсненні та захисті прав і свобод, співробітництво і партнерство, в тому числі міжнародне, у сфері розвитку та популяризації концепції «Спорт заради розвитку» для досягнення пріоритетних цілей сталого розвитку:

 

1)     сприяння розвитку особистості через спорт;

2)     сприяння здоров’ю населення через спорт;

3)     сприяння досягненню цілей освіти через спорт;

4)     сприяння гендерній рівності через спорт;

5)     сприяння рівності та загальній інклюзивності через спорт; 6) сприяння миру та стабільності через спорт.

Основними напрямами діяльності Федерації є:

●         використання концепції «Спорт заради розвитку» для підвищення ролі фізичної культури і спорту, покращення здоров’я громадян, формування здорового способу життя, задоволення та захист спільних інтересів членів Федерації;

●         співробітництво з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, встановлення партнерських відносин з іншими громадськими організаціями, рухами, фондами, зареєстрованими в Україні чи за її межами, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, професійними спілками, їх об’єднаннями, забезпечення представництва та захисту прав й інтересів своїх членів у відносинах із ними;

●         розвиток і здійснення зв’язків (включаючи укладення договорів про співробітництво і обмін досвідом роботи) зі спортивними установами України, підтримка міжнародних зв’язків, участь у здійснені заходів, що не суперечать міжнародним зобов’язанням України та чинному законодавству, заснування або вступ до міжнародних громадських організацій;

●         організація та проведення просвітницьких конференцій, тренінгів, семінарів, пов’язаних з діяльністю Федерації;

●         сприяння підвищенню професіоналізму членів Федерації, в тому числі формування середовища професійного спілкування;

●         проведення фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи серед дітей, підлітків та молоді, залучення їх до систематичних занять фізичною культурою і спортом.

Основна ідея концепції «Спорт заради розвитку» – це концентрація уваги на проблемі та формування нової цінності в результаті її вирішення. На рисунку 1.1.1 наведено фрагменти реалізації концепції «Спорт заради розвитку», коли спорт є інструментом формування нової цінності.

Рисунок 1.1.1. Фрагменти реалізації концепції «Спорт заради розвитку», коли спорт є інструментом формування нової цінності

 

Так, яскравим прикладом є патріотична акція від футбольних клубів вищої ліги «Мій тато – Герой». Клуби Прем’єр-ліги висловлюють підтримку військовим і їхнім сім’ям та виходять у спеціальних футболках Всеукраїнського об’єднання учасників АТО (ООС) «Українці – разом!» і Федерації футболу з нагрудним написом «Мій тато – Герой».

Крім того, Ігри Нескорених в Україні підтримують українських військовослужбовців та ветеранів на шляху до фізичного відновлення, психологічної реабілітації та соціальної інтеграції, формуючи позитивний світогляд і мотивуючи до занять спортом та особистого зростання. Вони мають на меті сприяти розвитку та популяризації спорту як дієвого засобу реабілітації серед поранених бійців, а також спонукати суспільство й державу створювати для цього необхідні умови.

У Вільному університеті Берліна використовують спорт для вирішення проблем з економічного використання ресурсів, коли відвідувачі мають можливість поєднати приємне з корисним – знайти нові знання і покращити своє здоров’я. Співробітники берлінської бібліотеки застосували інженерний підхід і переробили один зі столів для читання під установку велотренажера, на якому можна не тільки «крутити педалі» для здоров’я, а й «виробляти» енергію, яка дає можливість зарядити ноутбук або смартфон.

Стратегічними напрямами розвитку діяльності Федерації є впровадження та методичний супровід варіативного модулю «Цікава фізкультура» в 5-6 класи та «Спорт заради розвитку» в 7-9 класи для вчителів фізичної культури закладів загальної середньої освіти; представлення проєктів до міжнародних та всеукраїнських партнерів; розробка онлайн-курсу «Спорт заради розвитку – нова стратегія розвитку фізичного виховання в Україні»; створення електронного банку даних щодо засобів та обладнання й інвентарю для реалізації ідей концепції засобами фізичної культури і спорту; проведення ознайомчих семінарів, практикумів, тренінгів, благодійних фестивалів, марафонів та інших заходів.

Одним із стратегічних завдань Української Федерації «Спорт заради розвитку» є створення представництв та підрозділів по всій території країни. Наразі у її складі вже понад 60 представництв у трьох областях України, включаючи 12 міст, 8 районів та 2 ОТГ у Донецькій області (рис. 1.1.2).

 

Рисунок 1.1.2. Територіальне розташування представництв Української федерації «Спорт заради розвитку» в Україні

Важливою соціальною місією Української федерації «Спорт заради розвитку» є проведення різноманітних заходів, спрямованих на популяризацію та розвиток концепції, пріоритетом якої є ідея сталого розвитку.

Результатом нашої плідної роботи стало створення каналу на платформі YouTube «СПОРТ ЗАРАДИ РОЗВИТКУ», на якому викладено відео-контенти з цікавих руханок, інтерактивних вправ, ролики щодо ведення здорового способу життя для педагогів та учнів. На каналі публікуються напрацювання вчителів фізичної культури, конкурсні відео-уроки найкращих практиків із демонстрацією інновацій та сучасних технологій; діють навчально-популярні рубрики «Спорт заради розвитку», «Спорт у моєму житті», «Я – майбутній захисник Вітчизни!», «Залишайся вдома», «Тренуйся вдома», «Я – майбутній олімпійський чемпіон!», «Фізкультхвилинка в початковій, середній та старшій школі», «Переможці обласного туру міст, районів та ОТГ Всеукраїнського конкурсу «Інноваційний урок та урок з елементами футболу» тощо. Для проєктної діяльності та висвітлення етапів проєкту були створені групи у соціальних мережах Facebook та TikTok.

 

You Tube Канал SPORT FOR DEVELOPMENT	Група Української федерації «Спорт заради розвитку» в соціальній мережі Facebook	ТікТок «Цікава     фізкультура»

 

Важливим чинником у розв’язанні даної проблеми є реалізація проєкту «Кубок Довіри», який передбачав залучення офіцерів Національної поліції до роботи з дітьми за концепцією «Спорт заради розвитку» для превенції (системи заходів, спрямованих на попередження злочинів). Реалізація цього соціального проєкту стала можливою завдяки плідної співпраці Благодійного Фонду «Розвиток футболу України» з ЮНІСЕФ та в партнерстві з Національною поліцією України і Федерацією футболу України.

Метою проєкту є формування довірливих відносин між дітьми та представниками правоохоронних органів за допомогою засобів фізичної культури і спорту, сприяння соціальній згуртованості дітей, забезпечення змістовного й активного дозвілля, що сприятиме превенції асоціальних вчинків.

Проєкт побудований на основі реалізації ідей концепції «Спорт заради розвитку», глобальної ініціативи ЮНІСЕФ, що впроваджується в багатьох країнах світу та ставить за мету не перемогу, а участь, розвиток уміння взаємодіяти разом, як одна команда, побудову доброзичних відносин і взаємоповаги, виховання цінностей і ставлень, потрібних дітям, щоб реалізувати свій потенціал.

До проєкту було залучено полісменів (інспекторів ювенальної превенції), патрульну поліцію, дільничних та курсантів, які успішно пройшли спеціалізовані тренінги з Львівської, Харківської, Донецької, Луганської, Київської областей та м. Києва. Ними передбачено у цих областях та в Києві створити дитячі футбольні команди із залученням до тренувань дітей віком 13-14 років, які опинилися у складних життєвих обставинах і які професійно не займаються футболом.

Команди мають бути змішані з обов’язковою участю в кожній грі не менше двох дівчат.

З 2019 року в журналі «Фізичне виховання в рідній школі» започатковано рубрику «Спорт заради розвитку», в рамках якої висвітлюватимуться питання взаємодії з учнями для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва, формування вміння позитивно реагувати на проблеми й вирішувати їх засобами фізкультурнооздоровчої і спортивно-масової роботи. Крім цього, надаватимуться відомості щодо теоретико-методологічних основ концепції та вправи, спрямовані на досягнення соціальних та поведінкових змін, ефективної комунікації з елементами ненасильницького спілкування. Зокрема, вправи на знайомство, увагу, комунікацію, мотивацію, командоутворення; зняття тактильних бар’єрів, регуляцію психічного й емоційного стану, взаємодопомогу, співпрацю, зняття агресії, налагодження довірливих взаємовідносин, релаксацію тощо.

З метою реалізації завдань Українська Федерація «Спорт заради розвитку» спільно з Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти у травні 2019 року провела обласний фестиваль «Назустріч успіху» в містах Добропілля, Волноваха та Покровськ.

Учасниками фестивалю стали представники 12 міст, 15 районів та 5 об’єднаних територіальних громад. Триденний Фестиваль охопив майже всю Донецьку область, в якому брали участь понад 270 педагогів (представники методичних служб, керівники методичних об’єднань, учителі фізичної культури, учителі початкових класів, які проводять уроки фізичної культури, заступники директорів з навчально-виховної роботи та директори закладів освіти).

Метою Фестивалю було ознайомлення учасників із сучасними формами й методами навчання, новими видами спорту та варіативними модулями під супроводом наочних практичних демонстрацій. Досягнення поставленої мети забезпечувалося вирішенням таких завдань:

●        ознайомлення з ефективними формами та методами роботи з учнями в процесі фізичного виховання;

●        представлення шляхів удосконалення ефективності сучасного уроку фізичної культури»;

●        презентація ідей концепції «Спорт заради розвитку»;

●        висвітлення досвіду співпраці з різними організаціями та установами;

●        демонстрування найкращого досвіду впровадження в практику роботи вчителів адаптованих технологій, вправ та ігрової діяльності в умовах Нової української школи;

●        практичне засвоєння педагогічних елементів і технік з варіативних модулів

Так, спільно з Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та громадською організацією «Українська спілка ветеранів Афганістану» було проведено військово-патріотичний вишкіл «Майбутній воїн» на спортивній базі «Хвиля» селища Берестки на березі Курахівського водосховища Покровського району Донецькій області. Захід об’єднав представників міст, районів та ОТГ Донецької області, в якому брали участь понад 40 учасників (учителі, які викладають навчальний предмет «Захист України» та «Фізична культура»).

Метою заходу було формування компетентностей (практичних умінь і навичок) щодо впровадження технологій національно-патріотичного виховання молоді в закладі освіти. Для цього учасникам було запропоновано такі заходи:

●        круглий стіл на тему: «Стан та перспективи викладання навчальних предметів «Захист України» та «Фізична культура» в Донецькій області».

●        практичний майстер-клас за кластерами: «Характеристика загальновійськового бою, порядок дій у складі бойових груп», «Превентивна медична підготовка», «Мінно-вибухові пристрої, їх небезпека для цивільного населення» тощо;

●        воркшоп за напрямами: «Основи самозахисту», «Техніка пішого туризму», «Військово-тактична підготовка під час гри «Лазертак», «Метання холодної зброї в ціль», «Вправи зі стрільби із луку» тощо;

●        відкритий простір: «Сучасні виклики та пріоритетні напрями військопатріотичного виховання дітей та молоді в Донецькій області»;

●        фасилітований діалог: «Національно-патріотичне виховання учнів та формування готовності до захисту Вітчизни»;

●        «вечірня майстерня»: обмін досвідом впровадження в Донецькій області військово-патріотичної гри «Майбутній воїн», створення оздоровчого центру для учнів військово-патріотичних клубів і гуртків на базі спортивного табору селища Берестки на березі Курахівського водосховища.

У взаємодії з ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» у межах програми розвитку Організацій Об’єднаних Націй (ПРООН) з відновлення та розбудови миру було проведено

навчально-виховний фестиваль «Діалоговий простір» (на базі Миколаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Миколаївської міської ради Слов’янського району; м. Очеретино Ясинувацького району на базі Комунального закладу Очеретинський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів-дошкільний навчальний заклад (опорний навчальний заклад) Ясинувацького району; селища міського типу Ольгинка Волноваського району на базі Ольгинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Волноваської районної ради. У заході брали участь понад 300 осіб місцевих громад, серед них учні 5-11 класів, учителі різних предметів, батьки (рис. 1.1.3).

 

Рисунок 1.1.3. Фрагменти проведення соціального проєкту «Діалоговий простір» для ОТГ Миколаївки, Очеретина, Ольгинки (вересень-жовтень 2019 р.)

 

Метою заходу було підвищення рівня взаємодії, довіри та згуртованості серед різних соціальних груп населення шляхом створення комунікаційного майданчику та ефективного інформаційного обміну. Досягнення поставленої мети забезпечувалося вирішенням таких завдань:

●                   презентація концепції «Спорт заради розвитку»;

●                   ознайомлення з методами ненасильницької комунікації;

●                   інтерактивні вправи щодо розвитку навичок ефективної комунікації та методів спілкування без агресії;

●                   воркшоп «Діалог як один із дієвих методів виходу з конфлікту»;

●                   психофізичні вправи та ігрова діяльність для розвитку партнерства, підвищення культури комунікації, згуртованості різних соціальних груп;

●                   майстер-класи з рухової активності, зокрема ігор з використанням нестандартного обладнання, спрямованих на попередження та протидію булінгу, мобінгу, налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва у громаді.

Не менш важливим чинником у формуванні цінностей фізичної культури і спорту стало проведення Web-марафону «Спорт заради розвитку», в якому брали участь педагоги, тренери-викладачі, керівники спортивних гуртків та секцій закладів загальної середньої освіти, представники громадських організацій та благодійних фондів (рис. 1.1.4).

 

Рисунок 1.1.4. Фрагменти проведення Web-марафону «Спорт заради розвитку» в м. Добропілля

 

Метою заходу є формування свідомого ставлення до особистого здоров’я, навколишнього середовища і здоров’я інших людей та впровадження у процес фізичного виховання різноманітних вправ щодо рухової активності, ігор та естафет з використанням нестандартного обладнання, спрямованих на попередження та протидії булінгу, налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги та співробітництва в освітньому середовищі.

Web-марафон проводився за такими номінаціями: «Мотивація», «Довіра», «Взаємодопомога», «Партнерство», «Командоутворення», «Релаксація».

За умовами конкурсу учасники демонстрували фото- та відеоматеріали з інтерактивних вправ, фрагментів уроку, естафети, спортивні та рухливі ігри, спортивні свята, дні здоров’я, змагання тощо, які були розміщені на сторінці Української федерації «Спорт заради розвитку» в соціальній мережі Facebook. На конкурс було представлено понад 70 творчих робіт, а в групу приєдналися понад 800 учасників, у тому числі, учні та батьки, які мали змогу проголосувати за роботу «свого» вчителя. Переможці та призери Web-марафону в кожній номінації отримали дипломи, медалі, кубки та подарунки від Української федерації «Спорт заради розвитку». Підбиття підсумків та урочисте нагородження відбулися на базі Добропільського навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів-дошкільний навчальний заклад» Добропільської міської ради Донецької області в присутності преси та телебачення.

Вагомим доробком у впровадженні ідей концепції «Спорт заради розвитку» стало проведення флеш-мобу «WhiteCard» («Біла картка») для закладів загальної середньої освіти різних типів та форм підпорядкування.

Метою заходу було привернення уваги та підвищення розуміння значущості занять фізичною культурою і спортом в закладах загальної середньої освіти, залучення прихильників здорового способу життя, популяризація масових спортивних заходів для впровадження позитивних соціальних змін через рухову активність та фізичну культуру. Досягнення цієї мети реалізовувалося шляхом виконання наступних завдань:

●        приєднання учасників до глобальної спільноти, яка вживає заходів для впровадження позитивних соціальних змін через спорт;

●        підвищення якості процесу фізичного виховання через оновлення змісту та форм проведення фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи;

●        вивчення, узагальнення та розповсюдження передового досвіду роботи, активізація діяльності керівництва закладів освіти щодо покращення роботи з фізичного виховання;

●        визначення кращих закладів освіти та поширення позитивного й успішного досвіду роботи, стимулювання педагогічних колективів до творчої роботи, впровадження інноваційних форм і методів організації процесу фізичного виховання;

●        сприяння активізації фізкультурно-масової роботи в усіх ланках фізичного виховання;

●        підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій.

На початку 2021 року Українська федерація «Спорт заради розвитку» спільно з Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (м. Краматорськ) розпочала Всеукраїнський проєкт «Цікава фізкультура».

Сучасна освіта в епоху новітніх технологій – це постійні виклики для вчителів та учнів, необхідність розвиватися та безупинно змінюватися, знаходити нові підходи та практики. Сучасний урок потребує нових стратегій та оновлення підходів до навчання.

 

 

                                                   Презентація                                        Логотип

                                   Всеукраїнського проєкту                Всеукраїнського проєкту    

                                       «Цікава фізкультура»                 «Цікава фізкультура»

 

Проєкт має на меті удосконалення професійної компетентності фахівців фізичного виховання щодо оволодіння інструментарієм та оздоровчими технологіями, які стануть в пригоді зробити заняття ефективними та цікавими.

Проєкт спрямований на демонстрацію та практичне впровадження в процес фізичного виховання модифікованого інвентарю (понад 200 одиниць), тілесної перкусії та перкусійних інструментів (понад 150 одиниць), тренінгових вправ та інтерактивностей (понад 200 технологій) з метою підвищення мотивації учнів щодо свідомого ставлення до здоров’я, релаксації, виховання в дусі взаєморозуміння, комунікації, емпатії.

Для більшої ефективності проєкту було організовано зворотний зв’язок (анкетування) з учителями фізичної культури закладів загальної середньої освіти для з’ясування того, як вони розуміють поняття «Цікава фізкультура» та чого очікують від його практичного втілення.

Організатори проєкту мали на меті з’ясувати думку респондентів щодо розуміння понять «Цікава фізкультура» і «сучасний урок». Більшість респондентів відповіли, що це – нововведення, різноманітні фізичні вправи та ігри незвичної форми подачі, набуття та розширення знань і «цікавість» предмета, запровадження в роботу новітніх інтерактивних методів та інвентарю, комплексний інноваційний підхід для пожвавлення навчального процесу, позитивні емоції та враження і найголовніше – задоволення потреби дітей у руховій активності та мотивація до здорового способу життя.

Одним з пріоритетних напрямів проєкту було доцільність реалізації ідей концепції «Спорт заради розвитку». Було з’ясовано, що учасники анкетування усвідомлюють важливість проєкту, адже він є унікальним інструментом для залучення та об’єднання дітей, а концепція «Спорт заради розвитку» – ефективний метод поширення позитивних цінностей і життєвих навичок серед дітей, включаючи колективну взаємодію, дисципліну, справедливість і повагу до інших. Ці якості формують поведінку й допомагають учням досягти поставлених цілей, бути відповідальними громадянами.

Відповіді на запитання «Яке відео вам хотілося б подивитися в першу чергу?» розподілилися так: 60 % респондентів віддали перевагу тренінговим технологіям, 23 % – використанню модифікованого інвентарю, 8 % – віртуальній реальності та гейміфікації, 6 % – перкусії і 3 % – едьютейменту.

Найбільш перспективними для впровадження у сферу фізичної культури найчастіше вчителі називають тренінгові технології, які мають відповідати критеріям сучасної освіти та концепції Нової української школи. Позитивним моментом їх використання є те, що вони не потребують дороговартісного інвентарю та обладнання і мають різноманітну спрямованість.

Наступним важливим чинником, на думку освітян, є наявність модифікованого та нестандартного інвентарю, який підвищує зацікавленість учнів змістом уроку, є додатковим стимулом до фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи.

Від проєкту «Цікава фізкультура» вчителі очікували набути нових знань і навичок, дізнатися про сучасні ігрові технології, поділитися досвідом і підвищити рівень професійної майстерності, щоб зробити навчальний предмет більш різноманітним (рис. 1.1.5).

 

 

                        Рисунок    1.1.5.    Очікування    респондентів    від    впровадження      ідей

Всеукраїнського проєкту «Цікава фізкультура»

 

До проєкту долучилися фахівці з Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської, Луганської, Дніпропетровської, Сумської, Полтавської й Донецької областей та презентували понад 50 навчальних відеоматеріалів із п’яти тематичних блоків.

Блок 1. Тренінгові вправи та інтерактивності. Було продемонстровано відеоматеріали за наступною тематикою: «Піца», «Будиночки та господарі», «Принцеса та дракон і самурай», «Дві шеренги», «Рол», «Комар», «Дерево емоцій», «М’ячик побажань» тощо.

Блок 2. Модифікований інвентар, який передбачав таке обладнання: веселку, пазли, конструктори, саморобні обручі різного діаметра, гімнастичні палиці, цеглинки, конуси, фішки, м’ячі різного кольору та розміру, великі й велетенські м’ячі, балансувальні платформи, масажні килимки, масажні напівсфери, мішечки, сачки, різнокольорові надувні кульки, парашут з отворами, кеглі, сухий басейн, великі скакалки, координаційні драбинки, великі кольорові цеглинки, ігрові парашути, лабіринти, кольорові кубики, футбольні ігрові парашути, кольорові перепони, обручі-павутинки, кольорові стрічки, кольорові кубики з написами та картинками, сухий душ, пісочниці, кубики емоцій, павуки, волани Jianzi, комети, кольорові кришки, кольорові гумки, гусениці, парні парашути, трикутникові парашути, долоньки, рогатки, скейти, самокати тощо.

Блок 3. Тілесна перкусія та перкусійні інструменти. Окрім вправ тілесної перкусії, використовувався такий інвентар: африканський барабан джембе, дудки, шейкери, бубни, латинські бонги, трикутники, тамбурини, барабанні палички, долоньки-тріскачки, різнокольорові діатонічно налаштовані труби, пластикові стаканчики, гонг тощо.

Блок 4. Гейміфікація й едьютейнмінг включали: стільці, вежі, танцювальну технологію Just Dance тощо.

Блок 5. Технології навчання передбачали: веселі естафети, казки, тимбілдингові вправи, реп і танці Тік Ток, тенісбол, інтеграцію з математикою, українською й англійською мовами, технології «Навчаємося в русі» та «Ігроритміка», су-джок-терапію, сенсорну кімнату тощо.

Продемонстровані матеріали доцільно використовувати як в окремих компонентах уроку фізичної культури, так і у фізкультурно-оздоровчій, спортивній та тренінговій діяльності. Це допоможе вчителеві мотивувати й формувати в учнів стійкий інтерес до систематичної рухової активності, набути нового рухового досвіду, виробити життєве важливі навички і вміння.

Підвищення ефективності процесу фізичного виховання в закладах загальної середньої освіти має відбуватися на засадах створення нових технологій, засобів, методів і форм. Проєкт «Цікава фізкультура» допоможе зробити процес фізичного виховання учнів більш різноманітним, неповторним і захоплюючим.

На початку 2022 року, у зв’язку з актуальністю та новими напрацюваннями, Українська федерація «Спорт заради розвитку» розпочала Всеукраїнський проєкт «Цікава фізкультура» - 2.

                        Метою    проєкту    було    продовження    демонстрації    та     практичного

впровадження в процес фізичного виховання закладів загальної середньої освіти оновленого модифікованого інвентарю, тілесної перкусії та перкусійних інструментів, тренінгових вправ та інтерактивностей, оздоровчих технологій, кінезіологічних вправ, розвитку рухової компетентності, з залученням дітей з різним ступенем підтримки на уроках фізкультури з метою мотивації учнів до свідомого ставлення до здоров’я, релаксації, виховання в дусі взаєморозуміння, комунікації, емпатії, та нових вправ та інвентарю які не увійшли в перший проєкт «Цікава фізкультура», але із-за повномасштабного вторгнення країни агресора проєкт був призупинений.

Значний внесок у підтримання психічного здоров’я громадян роблять профільні неурядові організації. ЮНІСЕФ працює у 190 країнах і територіях для охоплення найуразливіших дітей та молоді, які найбільше потребують допомоги. Ми працюємо над тим, щоб зберегти їхні життя. Захистити їхні права. Уберегти їх від шкоди. Дати їм дитинство, в якому вони будуть захищеними, здоровими та освіченими. Дати їм рівні можливості реалізувати свій потенціал, щоб одного дня вони могли зробити світ кращим.

ЮНІСЕФ – це провідний голос світу для дітей та молоді, а також голос самих дітей. У всьому, що ми робимо, ми залучаємо та підтримуємо молодь, щоб вони впливали на прийняття рішень, які визначають їхнє життя.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) відкрив своє Представництво у Києві у

1997 році. За цей час Фонд надав уряду України допомогу на загальну суму 130 мільйонів доларів США, що дозволило розробити і реалізувати низку програм у галузі охорони здоров’я, води і санітарії, освіти та захисту прав дітей.

ЮНІСЕФ надає необхідну допомогу дітям і сім'ям, які постраждали через війну в Україні; працює над реалізацією ключових зобов’язань із задоволення гуманітарних потреб дітей, зокрема доступу до освіти, психосоціальної допомоги, води і санітарії, навчання з питань мінної небезпеки, охорони здоров’я матері та дитини, а також послуг для людей, що  живуть із ВІЛ/СНІДом.

Дитячий фонд ООН співпрацює з урядом, місцевими органами влади, неурядовими організаціями, волонтерами та приватним сектором заради запуску й розвитку активностей у межах цієї програми.

У відповідь на виклики війни ЮНІСЕФ розпочав в Україні масштабну програму гуманітарної підтримки «Спільно», яка забезпечує дітей та їхні родини соціальними послугами та захистом.

У лютому 2023 року розпочався проєкт «Єдина Україна», який реалізовується в рамках виконання Угоди UKR/PCA2022113 «Про програмне співробітництво» між ГО «Українська федерація спорт заради розвитку» та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Реалізація проєкту стала можливою за підтримки та співпрацю з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти», Державним вищим навчальним закладом «Донбаський державний педагогічний університет», Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Волинський національний університет імені Лесі Українки, «Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»,

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Короленка, Комунальний заклад вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж, Управління освіти Жмеринської міської ради, Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» міста Жмеринка, відділ освіти Добропільської міської ради, Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Добропільської міської ради,

Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Роменської міської ради Сумської області, Державний заклад вищої освіти «Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка», Комунальний заклад вищої освіти «Дніпропетровська академія неперервної освіти».

Основною метою Проєкту є допомога в інтеграції та адаптації дітей, а також батьків/опікунів серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО), дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в місцеві громади засобами фізичного виховання і спорту з використанням концепції «Спорт заради розвитку».

Для досягнення мети, були розроблені завдання проєкту:

•       інтеграція та полегшення адаптації дітей з числа внутрішньо переміщених осіб з мешканцями об’єднаної територіальної громади за місцем проживання засобами фізичного  виховання та спортивної діяльності через налагодження взаємної комунікації;

•       ознайомлення з особливостями впровадження концепції «Спорт

заради розвитку» та програми її реалізації в Україні;

•       формування теоретичних знань щодо впливу спорту та рухової активності як чинників соціальних змін для досягнення сталого розвитку;

•       формування практичних умінь і навичок щодо застосування засобів спорту та видів рухової активності для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і комунікації в шкільному освітньовиховному середовищі, а також для попередження та протидії булінгу як поведінкового феномену;

•       оволодіння руховими уміннями та навичками з різних видів спорту, видами оздоровчо-рекреаційної рухової діяльності для забезпечення активного здоров’язбережувального дозвілля;

•       професійна співпраця вчителів фізичної культури, які були змушені виїхати в інші регіони України з освітянами місцевої громади.

Проєкт реалізовується у 20 областях, які підконтрольні уряду України. У кожній із областей буде визначено по 6 закладів (4 заклади загальної середньої освіти та 2 заклади дошкільної освіти), які стануть осередками інтеграції ВПО (як дітей так і їх батьків/опікунів).

Для координації реалізації проєкту в кожному регіоні відібрані по 4 тренери-координатори, які будуть відповідати та допомагати втілювати проєкт у життя. Тренери-координатори пройдуть тренінг у «змішаному» форматі у Львівській і Вінницькій областях. Після цього в 20 областях тренерикоординатори проведуть тренінги у своїх областях для 4000 учасників, вчителів фізичної культури та внутрішньо переміщених вчителів/інструкторів із Запорізької, Донецької, Луганської, Херсонської областей. Ці чотири області долучені до участі в онлайн-форматі.

Для проведення подальших занять за концепцією «Спорт заради розвитку» для кожної із 120 закладів буде виданий набір спортивно-ігрового інвентарю «Цікава фізкультура» та брендову продукцію.

На наступному етапі, в кожному закладі освіти, будуть відбуватися фізкультурно-оздоровчі заняття, до яких залучаються діти та батьки ВПО. Фізкультурно-оздоровчі заняття будуть проводитися 1-2 рази на тиждень впродовж 14 тижнів (4 місяця) за затвердженим графіком.

Упродовж літньо-осіннього періоду, в кожній області, відбудуться фізкультурно-оздоровчі фестивалі «Назустріч успіху». Загалом відбудеться 20 таких фінальних фестивалів, в кожному з яких прийме участь понад 100 внутрішньо переміщених дітей та близько 50 опікунів в кожній області.

Етапи реалізації проєкту:

-          лютий 2023 року: підготовчий етап проєкту (розробка матеріалів, брендування, відбір тренерів-координаторів та закладів освіти);

-          березень-квітень 2023 року: відкриття проєкту у Вінниці та Львові; навчання для тренерів-координаторів;

-          травень-грудень 2023 року: онлайн тренінги для 120 закладів освіти та 4000 педагогів по всій території України;

-          травень-грудень 2023 року: проведення уроків фізичної культури та фізкультурно-оздоровчих занять з впровадження концепції «Спорт заради розвитку»;

-          червень-листопад 2023 року: проведення 20 фестивалів «Назустріч

Успіху»;

-          січень 2024 року: підсумки та звітування.

Очікуваними результати проєкту є:

-          підготовлені 80 регіональних тренерів-координаторів, які пройдуть навчання за концепцією «Спорт заради розвитку» в 20 підконтрольних областях України;

-          4000 педагогів пройдуть навчання за концепцією «Спорт заради розвитку» із всіх областей України;

-          буде проведено 720 фізкультурно-оздоровчих занять впродовж трьох місяців на базі шести закладів освіти в 20 підконтрольних областях України;

-          у проєкті буде задіяно близько 1400000 дітей та батьків в 20 підконтрольних областях України;

-          під час проведення фізкультурно-оздоровчих фестивалів «Назустріч успіху» буде охоплено понад 2000 дітей та 1000 їхніх опікунів в 20 підконтрольних областях України;

-          діти та батьки матимуть змогу протягом тривалого часу спілкуватися з внутрішньо переміщеними особами та представниками місцевої громади, що сприятиме зростанню інтеграції, довіри та комунікації;

-          підготовлені тренери та педагоги будуть використовувати концепцію «Спорт заради розвитку» з дітьми під час уроків фізичної культури в подальшій роботі;

-          учасники проєкту отримують позитивний взірець для наслідування ідей використання спорту, як інструменту досягнення цілей сталого розвитку та розвитку місцевих територіальних громад;

-          проєкт сприятиме підвищенню мотивації до занять спортом та введення здорового способу життя.

За підсумками реалізації Всеукраїнського проєкту «Єдина Україна» впродовж 2023 року були отримані наступні показники.

Перший показник – це 120 закладів освіти,  які були відібрані в проєкт та отримали комплект інвентарю «Цікава фізкультура» для проведення фізкультурно-оздоровчих занять на базі закладів загально середньої освіти та закладів дошкільної освіти. Було проведено понад 2000 занять та залучено до них ВПО та дітей місцевої громади 579450 осіб.

Другий показник – це навчання педагогів різного фаху та студентства з отриманням сертифікатів для проведення тренінгових та інтерактивних вправ з психосоціальної підтримки та психологічної допомоги в своїх навчальних закладах. Навчання пройшли 4823 осіб та провели в своїх закладах заняття, які охопили понад 107082 дітей.

Третій показник – це проведення 313 занять (з квітня по вересень) на дитячій спільній точці UNICEF тренерами в дев’ятьох областях України

(Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській, Київській, Львівській, Запорізькій, Житомирській, Сумській, Чернівецькій), якими охоплено понад 3000 дітей.

Четвертий показник – це фестивалі «Назустріч успіху», які були проведені в 20 областях України в офлайн та онлайн режимі доєдналося 7809 закладів освіти, охоплено 519182 дітей, 9591 батьків/опікунів у змішаному форматі. 20 листопада 2023 року, на міжнародний день дітей, був встановлений національний рекорд «Єднання», до якого одночасно доєдналось 114045 дітей, 2045 закладів освіти різних типів на проведення Всеукраїнської руханки та вправ на підтримання ментального здоров’я.

П’ятий показник – це проведення різноманітних активностей, а саме національного онлайн марафону «Разом до перемоги», був встановлений другий національний рекорд в якому прийняло участь в офлайн режимі 200 дітей та доєднались в онлайн підключенні 100650 дітей та понад 3000 дорослих та 2034 закладів освіти. У проєкті задіяно в різноманітних активностях 1407592 дітей      (в тому числі внутрішньо переміщені 17452 осіб та діти з особливими освітніми потребами 1178 осіб) та 16463 дорослі (педагоги, батьки, опікуни) з усіх областей України. Під час проєкту було видано понад 30000 відзнак педагогам різного фаху та закладам освіти, які брали участь та вручено понад 10000 медалей дітям під час проведення різноманітних активностей. Також до співпраці доєдналось понад 1400 закладів освіти різних типів, які отримали Золоту відзнаку «Заклад партнер». 

Для відзначення найбільш активних учасників була започаткована Почесна відзнака – «Медаль Єднання», яку отримали педагоги, які внесли найбільший вклад в реалізацію Всеукраїнського проєкту «Єдина Україна» (рис.

1.1.6).

 

 

Рисунок 1.1.6. Почесні відзнаки Української федерації «Спорт заради розвитку»

  

1.2. Міжнародний досвід впровадження ідей концепції «Спорт заради

розвитку» в контексті сталого розвитку суспільства

 

Наприкінці ХХ сторіччя в багатьох сферах світового розвитку поглибились кризові явища. Така ситуація поставила людство перед необхідністю формування нового світогляду, обґрунтування нових цінностей, моральноетичних критеріїв та корекції спільних цілей і пріоритетів.

Першою віхою в історії становлення концепції збалансованого розвитку можна вважати Конференцію ООН з проблем навколишнього середовища, що відбулася в Стокгольмі у червні 1972 року. Саме на Стокгольмській конференції було вперше внесена до міжнародного порядку денного питання про взаємозв’язок між економічним розвитком і погіршенням стану навколишнього середовища. За підсумками конференції було прийнято Декларацію Конференції ООН з проблем навколишнього середовища, яка містила 26 принципів і план дій зі 109 пунктів. У принципах вперше було наведено перелік законів з природоохоронної діяльності на державному та міжурядовому рівнях. Конференція поклала початок розвитку природоохоронної політики на державному рівні, а також природоохоронного руху в світовому масштабі.

У жовтні 1982 року на засіданні Генеральної асамблеї ООН у Вашингтоні було прийнято Всесвітню Хартію природи, в якій проголошується низка принципів збереження природи, відповідно до яких будь-яка діяльність людини, що впливає на природу, має бути керованою і оціненою. У першому з принципів Хартії зауважено, що «природу необхідно поважати і не порушувати її основні процеси». У 1983 році Генеральна Асамблея ООН створила Міжнародну комісію з навколишнього середовища і розвитку, головою якої стає прем’єр-міністр Норвегії Гру Харлем Брундтланд. До завдань Комісії входило розроблення основних принципів, показників збалансованого розвитку, а також глобальної еколого-економічної програми дій. У 1987 році за результатами роботи Комісії була опублікована доповідь «Наше спільне майбутнє», в якій і була представлена нова концепція збалансованого розвитку, як альтернатива розвитку, що базується на необмеженому економічному зростанні. У доповіді було вперше визначено поняття «збалансованого розвитку», що трактується як розвиток, за якого нинішні покоління задовольняють свої потреби, при цьому не ставлячи під загрозу можливість задовольняти потреби майбутніх поколінь. Однак офіційне визнання цієї ідеї відбулося лише в 1992 році, на Міжнародній Конференції ООН з Навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро. За підсумками роботи Комісії був прийнятий новий принцип світового розвитку, який одержав назву збалансований (сталий) розвиток.

Відтак, термін «сталий розвиток» визначався як «розвиток, що задовольняє потреби часу, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби». Усі наступні визначення цього поняття за основу брали саме це тлумачення. Однак, на нашу думку, термін «сталий розвиток» має дещо суперечливий характер. У країнах СНД поширення набув термін «устойчивое развитие»; англомовне тлумачення («sustainable development») означає

«підтримуваний розвиток»; французькомовне («developpment durable») – «міцний / тривалий розвиток». У будь-якому випадку термін перекладається у значенні «сталий розвиток», хоч і породжує різне розуміння його змісту.

Подальшими міжнародними подіями, присвяченими проблемам збалансованого розвитку, стали зустріч на вищому рівні «Планета Земля» + 5 (1997 р., Нью-Йорк) і Всесвітній саміт ООН зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2002 р.), на якому було представлено огляд десятирічного досвіду просування до збалансованого розвитку. За підсумками саміту було прийнято два документи: Йоганнесбурзька декларація зі збалансованого розвитку та План виконання рішень Порядку денного на XXI сторіччя. Особливий пріоритет був наданий соціальним проблемам збалансованого розвитку: подоланню бідності, розвитку охорони здоров’я, особливо санітарії, забезпеченню чистою питною водою тощо.

Значну увагу було приділено проблемі втрати біорізноманіття.

На початку ХХІ століття досить важливим в контексті стимулювання сталого розвитку були рішення, прийняті на Міжнародній конференції з фінансування розвитку в Монтерреї (Мексика) 18-22 березня 2002 року. Глави держав і урядів країн світу, відзначаючи дефіцит ресурсів, закликали досягти інтернаціонально погоджених цілей розвитку, в тому числі тих, що містяться в Цілях Тисячоліття.

Наступним етапом втілення ідей сталого розвитку на міждержавному рівні було проведення Світового саміту зі сталого розвитку (Саміт Землі 2002, Ріо+10), який являв зустріч керівників країн та урядів світу на найвищому рівні в Йоганнесбурзі з 26 серпня по 4 вересня 2002 року. Зустріч дала змогу об’єднати велику кількість інтересів, які представляли як голови держав та урядів, так і керівники та експерти від кожної з головних груп. У ній взяли участь понад 22 тис. осіб, зокрема більше 8 тисяч представників недержавних організацій, бізнесових структур та 4 тисячі представників преси. На саміті було розглянуто результати, досягнуті країнами з виконання зобов’язань, взятих у 1992 та 1997 рр., оцінено успіхи на шляху просування до сталого розвитку. Саміт дав змогу визначити цілі, часові рамки і зобов’язання з широкого спектру питань, які покликані змінити життя у всіх регіонах світу, в тому числі, деякі нові цільові показники, пов’язані із забезпеченням базовими елементами санітарії, використанням і виробництвом хімічної продукції тощо. Найважливішим результатом зустрічі стало те, що міжнародні зобов’язання були доповнені низкою добровільних партнерських ініціатив зі сталого розвитку.

У процесі підготовки до зустрічі та на самій зустрічі було оголошено про понад 200 партнерських пропозицій, зосереджених у багатьох вирішальних напрямах сталого розвитку в усіх регіонах світу. Для реалізації партнерства було виділено значні обсяги фінансування. У рамках саміту уряди країн прийняли два основні документи: Йоганнесбурзький план з імплементації та Йоганнесбурзьку декларацію зі сталого розвитку. На саміті було відмічене, що за минуле десятиріччя рішення, прийняті з довкілля охорони і переходу до сталого розвитку, багато в чому виявилися не виконаними. Попри загальне економічне зростання, глобалізаційні процеси, що розвернулися, не принесли істотного поліпшення якості життя більшої частини людства, а допомога країнам, що розвиваються, скоротилася. Так, розвинені країни на фінансування заходів за рішенням екологічних проблем і розвиток виділяли бідним країнам світу в середньому не більше 0,3% від ВВП замість рекомендованих ООН 0,7%. У той же час уряди розвинених держав продовжували субсидувати національних виробників. Причому бюджетні витрати зросли з 650 млрд. дол. до 1,5 трлн. дол. на рік. Цієї суми, як вважають експерти, сповна вистачало би для повного виконання заходів, намічених у порядку денному на XXI сторіччя.

Для реалізації прийнятих в Йоганнесбурзі зобов’язань учасники саміту виступили з конкретними ініціативами. Так, США оголосили про виділення 970 млн. дол. протягом трьох років на проєкти з водопостачання і санітарії, про інвестування 90 млн. доларів у 2003 році в програми сталого розвитку сільського господарства, про виділення 53 млн. доларів на лісове господарство в період 2002-2005 рр. Європейський союз оголосив про ініціативу «Вода для життя», яка передбачає залучення партнерів для вирішення завдань з водопостачання і санітарії в основному в країнах Африки і Центральної Азії, а також виступив з ініціативою партнерства з енергетики. Десять основних електроенергетичних компаній «Європейської сімки» підписали з ООН документи про сприяння в технічній співпраці по розробці проєктів у сфері енергетики в країнах, що розвиваються. Тобто, рішення, ухвалені на саміті мали позитивний вплив на просунення ідей сталого розвитку, особливо з позицій його стимулювання.

Світове співтовариство визнало, що збалансований розвиток повинен стати пріоритетним питанням порядку денного міжнародного співробітництва. Загальновизнаним є розуміння збалансованого розвитку як гармонійного поєднання економічних, соціальних й екологічних складових розвитку. Лише досягнення збалансованості забезпечить можливість переходу до такого суспільного розвитку, який не виснажуватиме природні та людські ресурси.

Ідею збалансованого розвитку взяли на озброєння у різних країнах, де розробляють стратегії сталого розвитку на глобальному, національному, регіональному, місцевому рівнях управління. Їхня реалізація дала позитивні результати, значно поліпшуючи управління і забезпечуючи збалансованість економічного, соціального й екологічного розвитку. Кращі результати досягнуто там, де в розробленні й реалізації стратегій збалансованого місцевого розвитку та розгляді управлінських рішень щодо проблем, що стосуються як спільноти, так і окремої людини, беруть активну участь місцеві громади. У той же час масова і ефективна соціальна мобілізація для збалансованого місцевого розвитку можлива лише за умови усвідомлення широким загалом його концептуальних основ, шляхів реалізації, нормативно-правових, інституційних, матеріальних засад, внутрішніх і зовнішніх політичних та економічних умов.

Таким чином, якщо йдеться про розв’язання глобальних проблем, має бути визначена роль світової співдружності, особливо ООН, її внесок в усвідомлення глобальних загроз та пошук засобів для їх усунення, а також особливості цієї проблематики в Україні.

Мета стратегічної основи реалізації ідей концепції «Спорт заради розвитку» полягає у визначенні підходу ЮНІСЕФ щодо опрацювання спільного організаційного розуміння завдань спорту заради розвитку; засобів, методів і форм її реалізації, заснованих на твердому намірі забезпечити кожній дитині право на гру та відпочинок, як це засвідчено в статті 31 Конвенції про права дитини поряд із правом на спорт, що також відзначено в інших міжнародних угодах.

«Спорт заради розвитку» – є динамічним інструментом для реалізації наскрізних стратегій з метою сприяння забезпеченню ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок і дівчат, комунікації для розвитку і надання допомоги дітям в надзвичайних гуманітарних ситуаціях. Над спортивними ініціативами ЮНІСЕФ працює з широким колом партнерів, включаючи уряд, громадські організації, приватний сектор, спортсменів, відомих особистостей, команди, спортивні федерації, засоби масової інформації.

У зв’язку з цим зауважимо, що з метою забезпечення світового балансу між вирішенням соціально-економічних проблем і збереженням навколишнього середовища в реалізації програми «Спорт заради розвитку» доцільно використовувати ідеї концепції сталого розвитку.

Сталий розвиток – це процес економічних і соціальних змін, при якому експлуатація природних ресурсів, напрям інвестицій, орієнтація науковотехнічного розвитку, розвиток особистості та інституційні зміни узгоджені між собою і зміцнюють нинішній і майбутній потенціал для задоволення людських потреб і прагнень. Багато в чому мова йде про забезпечення якості життя людей.

Поняття «сталий розвиток» (з англ. “sustainable development”) – такий, що постійно підтримує розвиток. Уперше цей термін був уведений у доповіді «Наше спільне майбутнє», представленій у 1987 році Всесвітньою комісією ООН з навколишнього середовища й розвитку під керівництвом Гру Харлем Брунтланда. Цим терміном позначалася така модель розвитку суспільства, завдяки якій задоволення життєвих потреб нинішнього покоління людей досягається не за рахунок позбавлення такої можливості майбутніх поколінь.

Основним завданням сталого розвитку проголошується задоволення людських потреб і прагнень. Необхідною передумовою сталого розвитку є задоволення найбільш важливих для життя потреб і надання всім можливості задовольняти свої прагнення до кращого життя на рівних умовах.

Сталий розвиток – це стратегічно пріоритетний шлях організації життя людської спільноти на засадах:

●             філософії, етики, способу й психології нового культурно-історичного часу життя і розвитку цивілізації ( «Хартія Землі»);

●             системи поглядів на управління діями людини щодо навколишнього середовища з метою підвищення якості життя нині й майбутніх поколінь людей («Порядок денний на XXI сторіччя»);

●             стратегії партнерства – «узгоджений набір демократичних і тих, які безперервно поліпшуються, посилення потенціалу, планування й інвестицій, що поєднують економічні, екологічні й соціальні цілі суспільства, досягаючи компромісу там, де таке поєднання неможливе» (рис. 1.2.1).

 

 

Рисунок 1.2.1. Умови й механізми організації діяльності суб’єктів сталого розвитку

 

Цілі сталого розвитку (ЦСР) офіційно відомі як «Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року» – набір цілей для майбутнього міжнародного співробітництва, які замінили собою Цілі розвитку тисячоліття в кінці 2015 року. Їх планується досягати з 2015 по 2030 роки.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Перетворення нашого світу: порядок денний розвитку у галузі сталого розвитку на період до 2030 року» визначає 17 цілей та 169 завдань розвитку. ЦСР слугують орієнтирами для встановлення цілей на національному рівні та моніторинговим інструментом для вимірювання суспільного прогресу в 193 країнах світу.

Генеральний секретар ООН Бан Кі-мун зауважив, що цілі сталого розвитку – це наше спільне бачення людства і соціальний договір між світовими лідерами та людьми. Вони поруч із поставленими завданнями будуть стимулювати в найближчі 15 років діяльність у галузях, що мають величезне значення для людства й планети… Цілеспрямоване використання спорту, ігор, рухової активності є дієвим, практичним й ефективним інструментом, який має неабиякий внесок у досягнення цілей сталого розвитку та розбудови миру.

Глобальні Цілі сталого розвитку до 2030 року (відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Перетворення нашого світу») мають наступне формулювання:

Ціль 1.	Подолання бідності скрізь та в усіх її формах.
Ціль 2.	Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства.
Ціль 3.	Забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці.
Ціль 4.	Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх.
Ціль 5.	Забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей  жінок та дівчат.
Ціль 6.	Забезпечення наявності та раціонального використання водних ресурсів і санітарії для всіх.
Ціль 7.	Забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх.
Ціль 8.	Сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх.
Ціль 9.	Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям.
Ціль 10	Скорочення нерівності всередині країн і між ними.
Ціль 11	Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів.
Ціль 12	Забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва.
Ціль 13	Вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та його наслідками.
Ціль 14	Збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку.
Ціль 15	Захист і відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню;     раціональне          лісокористування;         боротьба           з опустелюванням; припинення процесу деградації земель та зупинення процесу втрати біорізноманіття.
Ціль 16	Сприяння побудові миролюбного й відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку; забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях.
Ціль 17	Зміцнення засобів здійснення та активізація роботи в рамках Глобального партнерства в інтересах сталого розвитку.

 

Міжнародною спільнотою визначено шість Глобальних Цілей впливу спорту як інструмента змін для досягнення завдань сталого розвитку (рис. 1.2.2).

 

 

 

Рисунок 1.2.2. Глобальні цілі впливу спорту як інструменту соціальних змін

 

23 серпня 2013 року в Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй оголосила 6 квітня «Міжнародним Днем Спорту заради Розвитку та Світу». Тепер цей день відзначатиметься на щорічній основі країнами-членами ООН та іншими організаціями-партнерами з метою зміцнення ролі, яку відіграє спорт у житті суспільства, чи то з метою пропаганди здорового способу життя й підвищення доступності занять спортом, чи використання спорту як засобу для досягнення стійкого розвитку в регіонах, що потерпають від конфліктів, бідності або нерівності. Це рішення ООН стало історичним кроком у визнанні спорту як інструменту для досягнення розвитку.

ЮНІСЕФ використовує «Спорт заради розвитку» для поширення своєї діяльності в шести пріоритетних напрямах середньострокового стратегічного плану: якісна освіта й ґендерна рівність; міцне здоров’я (виживання й розвиток дітей молодшого віку, запобігання, лікування ВІЛ/СНІДу та підтримка хворих на ці недуги; захист дітей від насильства, експлуатації та жорстокого поводження), стійкі міста та спільноти, правозахисні партнерські зв’язки щодо прав дітей [12].

Міцне здоров’я. Заняття спортом та фізичною активністю приносить молодим людям фізичну, соціальну й розумову користь, поліпшуючи їхню продуктивність та соціально-психологічне самопочуття. Фізична активність також є ефективним методом запобігання захворювань. Адже щороку, за оцінками експертів, це стає причиною 1,9 млн. смертей по всьому світу. Окрім цих безпосередніх переваг, спорт також використовується як чинник комунікації для просування цінностей здорового способу життя. Так, наприклад, в багатьох країнах національні збірні команди з крикету закликають своїх прихильників «перемогти» поліомієліт шляхом вакцинації дітей.

Якісна освіта. Спорт – це «школа життя», він навчає дітей та молодь таким важливим для життя речам, як цінність чесної гри, співпраця, командна взаємодія, повага до себе та інших, позитивна конкуренція. Діти, які займаються фізичною активністю щонайменше п’ять годин на тиждень, отримують кращі оцінки в школі в порівнянні з тими, хто присвячує їй менше однієї години на тиждень. У багатьох країнах спорт використовується для популяризації освіти, особливо серед жінок. Так, наприклад, діє соціальна програма «Освіта молоді через спорт».

Гендерна рівність. Навички та цінності, які засвоюються в процесі заняття спортом, є особливо важливими для дівчат. Спорт надає їм шанс бути лідерами та підвищує впевненість у власних силах. Ураховуючи, що спорт тривалий період часу вважався чоловічою сферою, участь дівчат у спорті сприяє досягненню ґендерної рівності за рахунок подолання цього стереотипу. Спортивні турніри для дівчат та жінок у багатьох країнах допомагають просувати цінності ґендерної рівності в спорті. Створення жіночих спортивних ліг сприяє доступу дівчат до спорту та гри. Зміцнюючи впевненість у власних силах і створюючи нові можливості, спорт надає дівчатам захист та підвищує їхні шанси на успіх у майбутньому. Результати досліджень, проведених Жіночою фундацією спорту США свідчать, що дівчата, які займаються спортом, мають утричі вищі шанси отримати повну середню освіту, на 92 % менше шансів почати вживати наркотики та на 80% – завагітніти в підлітковому віці (у порівнянні з дівчатами, які не займаються спортом).

Стійкі міста та спільноти. Спорт створює безпечне середовище для дітей і підлітків, пропонуючи здорові альтернативи палінню, вживанню алкоголю, наркотиків. Заняття спортом допомагають дітям розвивати почуття приналежності до спільноти, поліпшувати відносини з однолітками і дорослими, формувати навички командної взаємодії. Для вразливих дітей спорт може запобігти бездоглядності й життю на вулиці. Так, наприклад, у багатьох країнах, підлітки, що мають проблеми з законом, займаються футболом, дзюдо, гімнастикою та іншими видами рухової активності. Спорт дозволяє їм виміщати агресію у позитивний спосіб, реінтегруватися в суспільство шляхом створення безпечного та сприятливого середовища, формувати комунікації.

Мир і справедливість. Спорт – це універсальна мова, і за умови правильного використання він може долати розбіжності та ізоляцію. Відтак, спорт може бути потужним інструментом підтримання миру. Спортивні програми є важливим компонентом процесу відновлення. Спорт може створювати відчуття нормальності, порядку і необхідної структури та допомагати відновити довіру до інших. Спортивні програми також допомагають біженцям подолати психологічні травми, викликані переміщенням, створюють середовище та сприяють налагодженню спілкування між біженцями та місцевими громадами.

Якісна робота та економічне зростання. Використовуючи інноваційний розвиток спорту можливо забезпечити досягнення високих економічних показників. Спорт дозволяє створити нові робочі місця, сприяє розвитку регіональної культури і виробництва, місцевої продукції, запровадити глобальну стратегію зайнятості молоді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Обґрунтування доцільності впровадження ідей концепції «Спорт заради розвитку» в процес фізичного виховання дітей та учнівської молоді

 

Спорт скеровує людину на вдосконалення від спорту для всіх та розкриття таланту до підкорення п’єдесталу пошани. Однак, спорт має бути ще й інструментом розвитку суспільства в економічному, екологічному, соціальному та інших напрямах діяльності людини (рис. 1.3.1).

 

 

Рисунок 1.3.1. Напрями впливу спорту на розвиток дітей та суспільства

 

Спорт для всіх дає можливість мільйонам людей удосконалювати власні фізичні якості та рухові можливості, зміцнювати здоров’я і подовжувати творче довголіття.

Особливо актуальним є питання про своєчасне виявлення таланту в дітей і підлітків, створення сприятливих передумов для найбільш повного розкриття їх можливостей, досягнення духовного й фізичного вдосконалення та, на цих засадах, оволодіння висотами спортивної майстерності.

Мета спорту для п’єдесталу або спорту вищих досягнень ‒ це досягнення максимально можливих спортивних результатів та перемоги на найбільших спортивних змаганнях.

Спорт заради розвитку – це звернення уваги на проблему формування нової цінності, ідея якої полягає в тому, що виконання фізичних вправ для розвитку рівня фізичної підготовленості та ведення здорового способу життя доцільно поєднувати зі створенням додаткових ресурсів, необхідних у повсякденному житті людини.

Так, наприклад, «Активні та по-футбольному спортивні» у Гані розробили тренінги з підприємницької діяльності для не працевлаштованої молоді, яка, в результаті, отримала знання та навички щодо заснування мікропідприємств з метою подальшого розвитку власних бізнес ідей та залучення до продажу футбольної атрибутики «Активні та по-футбольному спортивні». Наприкінці такого тренінгу кожен учасник отримав старт-ап капітал у вигляді футбольної атрибутики «Активні та по-футбольному спортивні», яку міг збути у своїх громадах, а після цього використати отримані кошти для реінвестування у власний бізнес (рис. 1.3.2).

 

 

Рисунок 1.3.2. Досвід реалізації проєкту «Активні та по-футбольному спортивні»

 

Доречним прикладом є діяльність центру реабілітації людей із паралічем, що використовував спорт як чинник задля зміни укорінених упереджень і хибних вражень щодо людей з особливими потребами, тим самим сприяючи їх соціальному залученню до громад та покращенню доступу до освіти.

Ресурси центру є доступними для кожного, і, якщо діти з особливими потребами, чи діти без фізичних та розумових відхилень прагнуть долучитися до гри, вони мають це зробити спільно із «воротарем» (рис. 1.3.3).

 

 

 

Рисунок 1.3.3. Досвід реалізації проєкту центру реабілітації осіб із паралічем

 

Показовим прикладом реалізації ідей концепції «Спорт заради розвитку» є побудовані гойдалки, які поєднані з насосами для викачування води з виробництва енергії на дитячому майданчику (рис. 1.3.4).

 

 

Рисунок 1.3.4. Досвід реалізації проєкту «вироблення» енергії на дитячому майданчику

 

Не менш переконливими є й інші приклади реалізації ідей «Спорт заради розвитку» в інших країнах світу. Так, у Руанді реалізовується соціальний проєкт «Спорт заради миру і злагоди», метою якого є сприяння інтеграції дітей-сиріт та інших уразливих верств населення до громад шляхом їх участі в спортивних заходах разом з іншими дітьми. Завдання проєкту полягають у підтримці та розширенні існуючих ініціатив, у тому числі спортивних заходів як складових навчання в школах, дружніх до дітей, та програм із захисту їхніх прав. Зокрема, проєкт передбачає підтримку Програми, яку Дитячий фонд ООН проводить спільно з Міністерством освіти Руанди, для подальшого включення спорту до навчальних планів як соціально значущої дисципліни. Ключова мета цієї програми – забезпечити використання спорту як засобу підтримки єдності та примирення серед учнів.

У Грузії популярним заходом є «Чемпіонат з футболу серед школярів». Починаючи з 2001 року ЮНІСЕФ, спільно з численними партнерами, організовує чемпіонат з футболу серед дитячих та юнацьких команд на Кубок Президента Грузії. Цей щорічний захід, який проводиться вже п’ятнадцять років поспіль, дозволив відкрити нові таланти та об’єднати молодь навколо здорових спортивних заходів, метою якого є популяризація здорового способу життя та запобігання шкідливим звичкам, зокрема, вживанню алкоголю і наркотиків, серед дітей та молоді. Організаторами турніру є Державна канцелярія Грузії, ЮНІСЕФ, Міжнародний дитячий фонд та Федерація футболу Грузії. Щороку участь в чемпіонаті беруть понад 45 тис. дітей з двох тисяч шкіл. У майбутньому ЮНІСЕФ планує активніше просувати навчальний компонент цієї ініціативи, що передбачає навчання (тренінги) для молоді з питань ВІЛ/СНІДу та прав дітей. Окрім того, завдяки фінансуванню Данського національного комітету в справах ЮНІСЕФ Дитячий фонд ООН має намір розширити турнір з метою сприяння миру серед громад, що проживають у зонах конфлікту.

Соціальний проєкт «Футбол для миру» реалізується у Колумбії в партнерстві з Верховним комісаром з миру, Молодіжною програмою, урядом та приватним сектором. У рамках проєкту здійснюється облаштування футбольних майданчиків на громадських землях для виховання толерантності та навичок вирішення конфліктів. Проєкт допомагає громадам усвідомити, що всі діти, у тому числі й ті, які беруть або брали участь у військових діях, рівні в своїх правах, жодна дитина не має бути виключена із суспільства чи маргіналізована. З метою утвердження ґендерної рівності дівчата й хлопці грають у командах разом. Якщо, наприклад, при розіграші м’яча його не торкнулася жодна дівчинка, то «гол» не зараховується. У 2017 році проєктом було охоплено понад 20 тис. підлітків і молодих людей віком 11-22 років та 5 тис. тренерів із 50 міст.

Соціальна програма «Навчання сімей та дітей» у Туреччині закликає сім’ї з дітьми віком до шести років спільно брати участь в заходах, які проводяться задля громадян. Під час цих заходів батьки дізнаються про важливість раннього розвитку дітей, особливості харчування, грудного вигодовування та гри. Краще усвідомлюючи потреби своїх дітей щодо фізичного, психологічного, когнітивного розвитку, вони можуть створювати сприятливе та інтерактивне середовище для навчання вдома.

Соціальна програма «Навчання молоді через спорт» у Зімбабве реалізується власне зусиллями молодих людей, яка передбачає необхідність одержання освіти та бути волонтерами у своїх громадах. Основна мета цієї програми, яка виконується за підтримки комісії зі спорту та відпочинку, національних та міжнародних партнерів – об’єднати молодь шляхом залучення до спорту, підвищити обізнаність з питань протидії ВІЛ/СНІДу, а також дати засоби для того, щоб вони могли просувати ці знання та навички серед своїх однолітків, демонструвати позитивний приклад у громадах. Починаючи з 2000 року програмою охоплено понад 25 тис. молодих людей, половина з яких – дівчата.

Індонезійська влада запровадила проєкт для незаможних верств населення, згідно з яким люди можуть обміняти зібране сміття на візит до лікаря. Це допомагає очистити територію і покращити стан довкілля. Представники проєкту «Лікарняна сміттєстраховка» докладають багато зусиль для популяризації цих ідей. Засновник проєкту – лікар Ґамаль Альбінсаїд пояснює: «Ми організовуємо бізнесове підприємство з метою впливу на суспільство. Ми справді шукаємо прибуток, але не для особистого збагачення. Прибуток, який ми отримуємо, забезпечує підтримку проєкту». Згідно з умовами цього проєкту населення має збирати сміття неорганічного та органічного походження, яке можна переробити як вторинну сировину. Йдеться про пластикові пляшки, упаковки, картон, папір, опале листя тощо. Той, хто здав відходи у спеціальних пунктах, отримує ваучери на безкоштовне відвідування лікаря.

Організація «Terre des Hommes» розробила та впровадила методику під назвою «Рух, ігри і спорт», спрямовану на покращення благополуччя та захисту молоді. З жовтня 2017 року реалізується новий проєкт під назвою «Спорт для захисту та соціальної інтеграції на рівні громад», що спрямований на забезпечення сталого спорту, а також психосоціальних заходів та заходів щодо розвитку життєвих навичок, що підвищують соціальну інтеграцію та захист на рівні громад для вразливих дітей та молоді.

Надзвичайну популярність набуває проєкт – міжнародні змагання «Ігри нескорених», які покликані надавати нові можливості військовослужбовцям та ветеранам бойових дій, які заплатили високу ціну за відданість своїй країні. Ми впевнені, що підтримка набагато продуктивніша за співчуття, а тому створюємо спільноту, яка об’єднує людей зі схожим досвідом та допомагає їм долати наслідки воєнних поранень, травм і хвороб за підтримки сім’ї, побратимів та суспільства.

Ігри Нескорених в Україні підтримують українських військовослужбовців та ветеранів на шляху до фізичного відновлення, психологічної реабілітації та соціальної інтеграції, формуючи позитивний світогляд та мотивуючи до занять спортом, особистого зростання. Вони мають на меті сприяти розвитку та популяризації спорту як дієвого засобу реабілітації, а також спонукати суспільство й державу створювати для цього необхідні умови. «Нескорений» уособлює бійцівський дух чоловіків та жінок, що отримали поранення, були травмовані або захворіли, виконуючи службові обов’язки на полі бою. Вони пережили важкі випробування, однак не дали їм зламати себе. Вони довели, що віра в себе та підтримка близьких завжди виявляються сильніше обставин, і стали справжніми нескореними воїнами.

Сподіваємося, що більшість з нас ніколи не зіткнеться з жахами поля бою, жахами, які здатні назавжди залишити слід та тілі та в душі чоловіків та жінок, що віддано служили своїй країні. Як їм вдається подолати наслідки важких травм? Як ми можемо змінити сприйняття людей з особливими потребами в суспільстві та розповісти всьому світу про силу підтримки на шляху до відновлення? Принц Гаррі не лише поставив ці питання, а й надав відповідь на них, коли у 2013 році відвідав Warrior Games в США та побачив, яку важливу роль спорт може відігравати у реабілітації поранених, травмованих або хворих військовослужбовців та ветеранів. У 2014 році заснована ним Фундація «Ігор Нескорених» провела перші Ігри в Лондоні, в яких взяли участь понад 400 спортсменів з 13 країн. Другі Ігри відбулися в травні 2016 року в Орландо, а кількість учасників зросла до 500 осіб з 15 країн. Треті Ігри – в канадському Торонто, що відбулись у вересні 2017 року, стали найбільшими змаганнями в історії та запам’яталися Україні першим виступом нашої збірної. У 2018 році Австралія стала четвертою країною, яка приймала Ігри Нескорених, на які приїхали учасники з 18 країн, включно з Україною, які змагались в 11 адаптивних видах спорту. П’яті Ігри Нескорених відбулися в 2021 році у Нідерландах.

Ігри Нескорених пропагують наступні цінності. Це – підтримка. Ми віримо, що підтримка побратимів, родин та друзів є фундаментом успішного відновлення після травм і поранень; це – розширення можливостей. Ми переконані, що поранені бійці мають отримувати гідні можливості для реабілітації та повернення до повноцінного життя незалежно від рівня чи виду тяжкості поранення, травми чи захворювання; це – відданість справі. Ми підтримуємо учасників у їхньому бажанні досягати нових цілей у фізичній реабілітації; це – повага. Ми поважаємо досвід учасників та прагнемо створювати спільноту, засновану на повазі досвіду кожного учасника та взаєморозумінні; це – сміливість. Ми надихаємось нескореним духом та мотивуємо сміливо дивитись в майбутнє.

Доволі перспективним є проєкт Україна: «Давай, грай!» – це чи не наймасовіший соціальний проєкт, спрямований на розвиток дитячого футболу. Реалізується некомерційним фондом Shakhtar Social за підтримки генерального партнера – енергетичної компанії ДТЕК. У проєкті беруть участь хлопчики й дівчатка віком від 7 до 12 років. Майданчики «Давай, грай!» у 36 населених пунктах забезпечено м’ячами і необхідним спортивним інвентарем. Із дітьми працюють кваліфіковані тренери.

Основними завданнями проєкту є формування звички займатися спортом та виховання загальнолюдських цінностей; метою – гармонійний розвиток за допомогою спорту, зокрема футболу. Тренувальний процес побудовано таким чином, аби діти не лише зміцнювали здоров’я, а й вдосконалювали якості, важливі як на футбольному полі, так і в житті. Тренування сприяють вихованню загальнолюдських цінностей, таких як повага, командний дух, знання, впевненість, відповідальність, ініціативність, креативність.

У рамках проєкту «Давай, грай!» в 30 містах України (56 майданчиків) хлопчики і дівчатка 7-12 років безкоштовно займаються футболом. Загалом в рамках ініціативи вже понад 3500 дітей отримали можливість постійно займатися футболом.

ФК «Шахтар» і Parimatch Foundation презентували проєкт – тренування з футболу для дітей з особливими потребами. Фонди спільно розпочали заняття з футболу для 120 дітей з особливими потребами в рамках реалізації проєктів «Так, я можу» і «Давай, грай!». Інклюзивні тренування проводяться в Харкові, Києві, Полтаві, Львові. У кожному місті функціонують дві групи по 15 дітей з ментальними та фізичними вадами розвитку. Причому, якщо для Києва і Харкова групи при підтримці Parimatch Foundation стали додатковими, то у Львові та Полтаві заняття запускають вперше. Відкриття проєкту відбулося в Києві на майданчику гімназії «Гімназія А+». Головними фігурами на заході стали футболісти «Шахтаря» Сергій Болбат і Микола Матвієнко. Вони провели з дітьми тренування, показали кілька «секретів» футбольної майстерності, зіграли показовий матч і не відмовили в автографах і спільних фото. Діти не приховували позитивних емоцій і старанно виконували тренерські вказівки.

«Ніщо не здатне порівнятися з дитячим сміхом і щасливими очима. Думаю, що саме для цього і створюють подібні проекти. Звичайно, не всі діти підуть у професіональний спорт, але кожен зможе взяти щось для себе – спілкування, настрій, здоровий тонус. Дуже радий долучитися до цієї справи», – розповів Микола Матвієнко. За словами Сергія Болбата, він отримав величезний заряд позитиву від заняття і впевнений, що футбол – це чудова можливість для дітей отримати нових друзів. У рамках роботи проєкту передбачено, що майстер-класи за участю гравців команди «Шахтаря» пройдуть в кожному місті.

В Україні проходять й інші соціально та патріотично значущі заходи. Так, Всеукраїнський легкоатлетичний пробіг “Шаную воїнів, біжу за героїв України!” присвячено вшанування пам’яті полеглих військовослужбовців.

Хоча соціальна програма «Спорт заради розвитку» є новаторською для України, однак її ефективність доведена багатьма країнами, в яких вона активно реалізовується. Вважаємо, що і в Україні доцільно впроваджувати таку програму, адже вона передбачає реалізацію важливих соціальних чинників (рис.

1.3.5).

 

 

Рисунок 1.3.5. Чинники реалізації економічних, екологічних і соціальних проблем засобами фізичної культури і спорту

 

Спорт має особливий вплив на соціальні та поведінкові зміни, формування вміння ефективної взаємодії й уміння позитивно реагувати на проблеми, вирішувати їх засобами фізичного виховання.

Наразі, в Україні особливо гостро постала проблема булінгу, яку можна ефективно вирішувати засобами програми «Спорт заради розвитку».

В освітній практиці визнано поширення шкільного боулінгу, особливо в підлітковому віці. Булінг (bullying, з англ. «bully» – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або її оточення до іншої дитини чи групи дітей.

Згідно опитування, проведеного в 2016 році представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у 18 країнах світу (в тому числі в Україні), проблема набула масштабного характеру (рис. 1.3.6).

 

 

Рисунок 1.3.6. Чинники проблеми булінгу в контексті міжнародної перспективи та реалій в Україні

 

Булінг – це досить нове поняття в житті сучасної людини. Із повсякденного визначення це слово перетворилося в міжнародний термін і містить низку соціальних, психологічних, юридичних та педагогічних проблем. І хоча для нас це слово – нове, явище, яке воно означає, на жаль, нам добре відоме, і являє собою одну з актуальних проблем сучасності, що вимагає ретельного вивчення. Однак, відсутність достатньої інформації про булінг є перешкодою для вирішення цієї важливої проблеми.

Шкільний булінг – це явище комплексне, а тому, окрім учителів, соціальних педагогів, шкільних психологів, до вирішення проблеми мають долучатися лікарі й психологи, а також батьки. Булінг – це проблема стосунків між дитиною, що чинить агресію, та дитиною, що є жертвою. Обидві потребують втручання дорослих з метою їх підтримки та побудови позитивних взаємин. Молодому поколінню слід пояснювати, що булінг є неприйнятним, підвищувати рівень їхньої свідомості та покращувати соціальні навички, вчити гуманності і націлювати на позитивне лідерство. Дітям та молоді, що зазнають знущань, необхідна підтримка в подоланні психологічного й фізичного свавілля з боку однолітків.

Вирішення цієї проблеми у взаєминах між дітьми має здійснюватися по відношенню до всіх учасників конфлікту, адже нерідко свідки теж стають об’єктами цькування. Уміле й виважене втручання з боку дорослих, може змінити частоту застосування сили та сприяти формуванню позитивних взаємин у групі дітей.

Важливо пам’ятати: позитивні стосунки між однолітками залежать від добрих взаємин із дорослими. Учителі, батьки / опікуни та інші дорослі не лише формують поведінкові моделі, мовні навички, відношення до світу та інших людей, а й активно створюють позитивний досвід, в межах якого діти та молодь взаємодіють між собою (рис. 1.3.7).

 

Рисунок 1.3.7. Різновиди булінгу в учнівському середовищі

 

Булінг – в основному латентний для оточуючих процес, але діти, які зазнали цькування, отримують психологічну травму різного ступеня тяжкості, що призводить до непоправних наслідків. І не має значення це фізична, чи психологічна агресія. Запобігання випадків шкільного насильства є найважливішим завданням держави, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до негативних наслідків.

Уважаємо, що засоби фізичного виховання і спорту є вагомими чинниками протидії боулінгу в середовищі закладу освіти.

Оновлення змісту фізичного виховання учнів має відповідати засадам демократичних перетворень, подоланню посттоталітарних тенденцій у людських взаєминах і відмову від традицій нормативно-наказової педагогіки як залишку авторитарної політики. Реалізація цих перетворень у повсякденному житті закладу освіти залежить не тільки від прийняття законодавчих актів, а й вимагає

відповідного теоретико-методологічного осмислення існуючої практики фізичного виховання в контексті її націленості на соціальні й поведінкові особливості індивідуального розвитку особистості учнів.

Упровадження інноваційних ідей і підходів зорієнтує учнів не тільки на стійку мотивацію щодо збереження власного здоров’я, фізичного гарту, гармонійного розвитку природних здібностей, використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя, а й впливатиме на взаємодію у налагодженні довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва в освітньому середовищі.

Натомість, аналіз сучасного стану процесу фізичного виховання учнів свідчить про певну нерішучість (а можливо й небажання) відходити від стандартно-нормативних відносин у запровадженні новітніх педагогічних технологій щодо оновлення його змісту. Отже, маємо зважено й умотивовано визначити співвідношення засобів, методів і форм в організації навчальновиховного процесу з фізичного виховання здобувачів освіти.

Видається перспективною ідея впровадження в позакласну і позашкільну форми фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи адаптованих і спеціалізованих вправ та ігрової діяльності для розвитку партнерства в шкільному спорті та фізичній культурі задля досягнення соціальних і поведінкових змін як чинників протидії булінгу (рис. 1.3.8).

Рисунок 1.3.8. Види рухової активності з метою протидії булінгу

 

Учитель фізичної культури, без суттєвих змін у програмах і навчальних планах, може впроваджувати комплекси вправ з налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва в освітньому середовищі. У зв’язку з цим, на кожному уроці, або в позакласній фізкультурно-оздоровчій роботі, в нагоді будуть спеціальні вправи з метою психолого-педагогічного супроводу психоемоційної саморегуляції учнів (рис.

1.3.9).

 

Поряд з освітнім, одним із важливих завдань закладу загальної середньої освіти, є підготовка учнів до подолання життєвих труднощів, навчання протидії стресовим станам, регуляції власних емоційних перенавантажень. Для підвищення ефективності навчальної діяльності учням треба вміти об’єктивно оцінювати свій емоційний стан, навчитися ним керувати і звільнятися від емоційного напруження. У зв’язку з цим, доречним буде використання наступного методичного інструментарію (табл. 1.3.1).

Таблиця 1.3.1

Фізичні вправи на подолання життєвих труднощів, емоційну саморегуляцію, уміння взаємодіяти з оточенням

 

Назва вправи	Мета вправи
«Струсити»	Подолання негативного, непотрібного, неприємного й того, що заважає.
«Зобразити тварину»	Самовираження, емоційне розкріпачення.
«Два барани»	Зняття невербальної агресії, можливість «легальним чином» виплеснути гнів, зняти зайву емоційну і м’язову напругу, спрямування енергії у потрібне русло.
«Танок п’яти рухів»	Зняття м’язових затискачів; розвиток уміння висловлювати свої емоції за допомогою рухів.
«Передача рухів по колу»	Удосконалення навичок координації та взаємодії на психомоторному рівні; розвиток уяви й емпатії.
«Ходьба з затискачами»	Виявлення і вдосконалення образу «Я».
«Пластилінова людина»	Розуміння людиною того, як вона контролює себе й інших, та чи завжди цей контроль адекватний.
«Австралійський дощ»	Забезпечення психологічного розвантаження.
«Щеня обтрушується»	Корекція тривожності, зняття м’язових затискачів.
«Шикуйся за…»	Активація, що включає в себе рухи й групову взаємодію
«Сліпий потяг»	На розумовому рівні розвиває спостережливість, уміння зосереджуватися і розслаблятися; на емоційному рівні – довіра та невербальна комунікація, відповідальність, чесність і повага до інших; на фізичному рівні – просторова орієнтація.
«Тигр, тигр, пантера»	На розумовому рівні розвиває спостережливість, концентрація уваги, пам’ять; на емоційному рівні – ввічливі фізичні контакти, які формують атмосферу довіри та співпраці; на фізичному рівні – співпрацю та швидкість.
«Чаклуни»	На розумовому рівні розвиває спостережливість, зосередженість, стратегічне мислення; на емоційному рівні – потреба у фізичному контакті, формує атмосферу довіри та взаємоповаги, чесність і відповідальність, чуйність і співчуття; на фізичному рівні – розвиток спритності, реакції та координації.
«Внутрішній промінь»	Зняття втоми, стабілізація внутрішнього стану.
«Дерево»	Стабілізація внутрішнього стану, створення балансу нервово-психічних процесів, запобігання травматичних ситуацій.
«Дві шеренги»	Дотримання принципів командної взаємодії, формування навичок командної взаємодії.
«Будинки й господарі»	Створення гарного настрою, активізація учасників.
«Театр Кабукі»	Створення гарного настрою, активізація учасників, формування навичок командної взаємодії.
«Молекули»	Створення гарного настрою, активізація учасників, формування навичок взаємодії в підгрупах.
«Ігровий парашут»	Навчання узгодженості дій, умінню відчувати рух інших гравців, дотримуватися правил гри, чекати своєї черги, взаємодіяти між собою.

 

Модернізація й розвиток освіти мають набути випереджувального сенсу, «гнучко» реагувати на сучасні тенденції, що відбуваються в Україні та світі. Підвищення якісного рівня освіти має бути спрямовано на забезпечення економічного зростання держави й розв’язання соціальних проблем суспільства, подальше навчання й розвиток особистості, що є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства.

Особливої уваги набуває проблема оновлення й удосконалення змісту фізичного виховання учнів у контексті використання широкого спектру методичних інновацій. Інноваційна діяльність – основа вдосконалення навчального процесу, сутність якої полягає у впровадженні сучасних засобів і методів навчання і виховання.

Реалізація ідей концепції «Спорт заради розвитку» є перспективним напрямом удосконалення змісту фізичного виховання учнів щодо налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва, формування вміння позитивно реагувати на проблеми, вирішувати їх засобами фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи.

Задля досягнення соціальних і поведінкових змін серед учнівства, молоді та українського суспільства в цілому, слід формувати нову модель шкільного спорту та вибудовувати зміст занять з фізичної культури на засадах партнерства заради посилення соціальної згуртованості.

Сучасна освіта – це важливий чинник розвитку особистості, невід’ємна складова соціокультурного середовища, в якому існує людина. Для того щоб стати повноцінним членом суспільства, людині необхідно, з одного боку, засвоїти його цінності, а з іншого – активно діяти для входження в суспільство відповідно до власних індивідуальних особливостей, світоглядних цінностей, особистої спрямованості.

Фізична культура – це багатогранне соціальне явище, яке пов’язане з реальною дійсністю та має стати відповідним способом життя людини (дієвою умовою нормального функціонування організму).

Соціалізація особистості засобами фізичної культури і спорту досить ґрунтовно досліджується як в Україні, так і країнах Європи і США. Проте, ця проблема залишається актуальною в контексті осмислення виховного впливу ідей концепції «Спорт заради розвитку» в Україні.

Розкриттю соціальних функцій фізичної культури і спорту присвячені наукові роботи й дослідження багатьох авторитетних вчених, спортивних

тренерів, соціальних педагогів. Наразі зауважується на виховній функції спорту (формує характер громадянина, «загартовує» волю, розвиває естетичні почуття, пропагує правила чесної гри тощо); спорт є фактором інтеграції, а найголовніша його функція в суспільстві – консолідуюча (сприяє розвитку комунікативних можливостей). Участь у спільних тренуваннях та змаганнях сприяє розвитку почуття єдності, дружби, товариства, співпраці, приналежності до певного колективу (спортивної команди, спортивного клубу), що є ефективним фактором скорочення соціальної дистанції між людьми, оскільки сприяє дружнім відносинам, розвитку почуття єдності.

До загальних соціальних функцій фізичної культури і спорту відносять функцію особистісно спрямованого виховання, навчання і розвитку, оздоровчорекреативну, емоційно-видовищну, функцію соціальної інтеграції й соціалізації особистості, комунікативну, економічну. Специфічною ж соціальною функцією є змагально-еталонна, коли досягнення в спорті, набувають суспільного визнання, слугують певним еталонним виміром індивідуальних та суспільних можливостей особистості, певним орієнтиром щодо реалізації цих можливостей. Соціалізуюча функція – це чинник, який реалізується в двох напрямах: соціалізація особистості в спорті та через спорт. У зв’язку з цим, виокремлюють масовий спорт, в якому діє принцип змагання і ціниться спортивний результат (як засіб фізичного виховання); професійний спорт, який обумовлений комерційними інтересами і є джерелом існування спортсмена; олімпійський спорт, який включає високі гуманістичні традиції, що реалізують ідеали олімпізму (табл. 1.3.2).

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.3.2 Стратегії розвитку спорту в Україні до 2030 року

 

Спорт вищих досягнень	Масовий спорт
Забезпечення участі національної збірної команди у Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту, комунікація з IWGA та Оргкомітетом Всесвітніх ігор	Мультиспортивні проєкти
Координація підготовки до визначених пріоритетних змагань	Розвиток клубної системи
Аналітичне узагальнення проблематики неолімпійського спорту та формування проєктів рішень	Пілотні проєкти, що спрямовані на зміну підходів до уроків фізкультури
Підвищення кваліфікації тренерського складу та суддівського корпусу через академію СКУ та співпрацю з профільними ЗВО	Мотиваційні проєкти для вчителів фізичної культури
Посилення спроможності спортивних федерацій (освітні програми для менеджменту організацій)	Позашкільний спорт
Промоція топових спортсменів	Ефективне використання спортивної інфраструктури
Підготовка та лобіювання проведення топових міжнародних спортивних заходів в Україні (в тому числі підготовка та подання заявок)	Комунікації з місцевою владою
Комунікації з місцевою владою	Рекламні заходи
Нормативно-правова робота	Соціальні проєкти
Паспортизація спортсменів та інфраструктури	Діджиталізація системи функціонування спортивної інфраструктури та спортивних сервісів

 

Одним з пріоритетів розвитку соціальної спрямованості фізичної культури і спорту в Україні має стати реалізація ідей концепції «Спорт заради розвитку», яка сприяла б формуванню нових цінностей, пов’язаних із життям людини. Так, виконання фізичних вправ заради здорового способу життя доцільно було би поєднувати зі створенням додаткових ресурсів, корисних як у повсякденні, так і для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва, формування емоційних й соціальних компетентностей, використовуючи високий розвивальний і виховний потенціал різноманітних засобів фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи з дітьми та учнівською молоддю (табл. 1.3.3).

Таблиця 1.3.3

Перспективні напрями впровадження ідей концепції «Спорт заради розвитку» у фізкультурно-оздоровчу і спортивно-масову роботу закладів загальної середньої освіти

 

Спорт заради розвитку

Формування нових цінностей засобами фізичної культури і спорту

Впровадження та реалізація проєктів

Проведення різноманітних благодійних спортивно-масових заходів

Реалізація соціальних проєктів та програм

Налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги та співробітництва в громадах

Підтримка рівності і толерантність, викорінення расизму, дискримінації та нетерпимості у суспільстві

Формування цінностей сталого розвитку

Розвиток та підтримка волонтерства

Впровадження нових підходів до фізкультурно-оздоровчої і спортивномасової діяльності

Мотивація до здорового способу життя

Співпраця з різними організаціями та органами влади

Створення представництв та підрозділів Української федерації «Спорт заради розвитку» по всій території країни

 

 

1.4. Ідеї концепції «Спорт заради розвитку» у формуванні універсального

інтелекту людини XXI сторіччя

 

Важливим чинником реалізації концепції «Спорт заради розвитку» є формування інтелектуальних, емоційних й соціальних компетентностей особистості.

Коефіцієнт інтелекту – IQ (з англ. intelligence quotient) – це своєрідна кількісна оцінка рівня інтелекту людини; рівень інтелекту конкретної особи відносно рівня інтелекту середньостатистичної людини такого самого віку.

Заняття фізичною культурою і спортом позитивно впливають на розвиток інтелектуальної сфери людини. Рухова діяльність, що лежить в її основі, сприяє: ● формуванню уявлень щодо часових, просторових та просторово-часових характеристик рухової діяльності (темп, ритм, швидкість рухів тощо);

●        розвитку спостережливості, оскільки спортивно-виконавча діяльність вимагає концентрації уваги на умовах, що сприяють рухам, а також миттєвого переключення уваги на різні подразники;

●        розвитку координації рухів та швидкості орієнтації, так як підвищується гострота сприйняття, здібність до адекватної зміни поведінки залежно від умов, що постійно змінюються;

●        розвитку мислення, оскільки необхідно аналізувати структуру рухів, оцінювати ситуацію, вести пошук раціонального вирішення рухових завдань.

Не менш важливим чинником забезпечення реалізації ідей концепції

«Спорт заради розвитку» є прояв емоційного інтелекту, показник якого Деніель Гоулман вважав ще більш значущим для успішності та загального благополуччя людини ніж IQ. Емоційний інтелект (з англ. еmotional intelligence) – це прояв ментальних здібностей, які забезпечують усвідомлення та розуміння власних емоцій, а також емоцій оточуючих. Люди з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими. Уважається, що люди з розвиненим емоційним інтелектом стають ефективними командними гравцями, лідерами; уміють вести переговори і домагатися свого, залишаючи приємне враження про себе.

Емоція – це широкий спектр спостережуваних форм поведінки, виражених почуттів та змін в стані душі і тіла. Почуття, емоції, симпатії й антипатії, надають людині сенс життя; змушують бути щасливим або нещасним, задоволеним або незадоволеним. Інтелект – це здатність людини набувати і застосовувати знання і навички. Відтак, емоційний інтелект – це своєрідна здатність успішно спілкуватися з іншими людьми. Розуміючи власні почуття, люди зможуть розуміти та оцінювати інших.

Виокремлюють п’ять складових емоційного інтелекту. По-перше, це самосвідомість – здатність розпізнавати емоцію в тому вигляді, у якому вона «відбувається». Розвиток самосвідомості вимагає здатності прислухатися до ваших справжніх почуттів. Якщо ви адекватно оцінюєте власні емоції, то можете керувати ними. Самосвідомість визначається емоційним усвідомленням (здатність розпізнавати власні емоції та їх вплив) та самовпевненістю (впевненість у власній самооцінці та здібностях). По-друге, це самоконтроль – здатність контролювати те, як довго буде тривати емоція. Використовуючи низку технік для «пом’якшення» негативних емоцій, можна скоротити тривалість прояву гніву, тривоги, депресії. Самоконтроль передбачає прояв уміння управляти руйнівними імпульсами; підтримку стандартів чесності й цілісності; відповідальність за власні думки і дії; відкритість для нових ідей. По-третє, це мотивація – щоб мотивувати себе на будь-яке досягнення, потрібні чіткі цілі та позитивний настрій. І навіть, якщо у вас є схильність до негативного ставлення, ви можете зусиллями і практикою навчитися мислити більш позитивно. Мотивація передбачає досягнення досконалості (прагнення поліпшити себе або відповідати певним стандартам, у тому числі й фізичним); ініціативу (готовність діяти за обставинами); оптимізм (прагнення реалізувати поставлену ціль, попри перешкоди та невдачі). По-четверте, це емпатія – здатність розуміти настрої людей. Чим більш вдалим буде уміння розпізнавати почуття інших, тим краще зможете контролювати передані емоційні сигнали. По-п’яте, це соціальні навички – розвиток навичок міжособистісного спілкування рівносильне успіху в житті та кар’єрі. Серед найбільш корисних навичок є вплив (володіння ефективною тактикою переконання); зв’язок (зрозумілі та чіткі формулювання); лідерство (надихаючі та керівні групи і люди); варіативний каталізатор

(ініціювання або управління змінами); управління конфліктами (розуміння, ведення переговорів, вирішення розбіжностей); колаборація та співробітництво (взаємодіяти з іншими для досягнення загальних цілей).

Розвиток емоційного інтелекту відбувається, як не банально це звучить, в емоційні моменти життя. Приділяючи увагу емоційному вихованню, батьки збільшують ступінь довіри в сім’ї, можуть вплинути на дітей в потрібній ситуації, виховати цілісну та впевнену в собі особистість.

З розвитком емоційного інтелекту з’являється таке поняття як соціальний інтелект (з англ. social intelligence) – це сукупність здібностей, що визначає успішність соціальної взаємодії (здатність розуміти поведінку іншої людини та власну поведінку, здатність діяти відповідно до ситуації тощо).

Г. Олпорт характеризує соціальний інтелект як особливу здатність правильно судити про людей, прогнозувати їхню поведінку, забезпечувати адекватне пристосування у міжособистісних взаємодіях. Г. Айзенк визначає соціальний інтелект як здатність використовувати психометричний інтелект з метою адаптації до вимог суспільства. При цьому психометричний інтелект визначається на 70 % впливом генотипу та на 30 % – середовищними чинниками (культура, виховання в родині, освіта, соціоекономічний статус тощо). Дж. Гілфорд розглядає соціальний інтелект як систему інтелектуальних здібностей, незалежних від фактора загального інтелекту та пов’язаних, насамперед, з пізнанням поведінкової інформації. У зв’язку з цим, учений виокремлює низку чинників у пізнанні поведінки, а саме:

●        пізнання елементів поведінки (здатність виділяти з контексту вербальну і невербальну експресію поведінки);

●        пізнання класів поведінки (здатність розпізнавати загальні властивості у певному потоці експресивної або ситуативної інформації про поведінку);

●        пізнання відносин поведінки (здатність розуміти відносини, які існують між одиницями інформації про поведінку);

●        пізнання систем поведінки (здатність розуміти логіку розвитку цілісних ситуацій взаємодії людей, зміст їх поведінки в цих ситуаціях);

●        пізнання перетворень поведінки (здатність розуміти зміни значення поведінки у різних ситуаційних контекстах);

●        пізнання результатів поведінки (здатність передбачати наслідки поведінки, виходячи з наявної інформації).

В. Куніцина визначає соціальний інтелект як глобальну здатність, яка виникає на базі комплексу інтелектуальних, особистісних, комунікативних і поведінкових рис, що зумовлюють прогнозування розвитку міжособистісних ситуацій, інтерпретацію інформації та поведінки, готовність до соціальної взаємодії та прийняття рішень. Соціальний інтелект допомагає людині прогнозувати розвиток міжособистісних стосунків, загострює інтуїцію, передбачливість і забезпечує психологічну витривалість.

Вважаючи соціальний інтелект багатовимірною структурою, авторка виокремлює такі його аспекти:

●        комунікативно-особистісний потенціал – комплекс властивостей, які полегшують або утруднюють спілкування, на основі якого формуються інтегральні властивості, такі як психологічна контактність і комунікативна сумісність;

●        характеристики самосвідомості – почуття самоповаги, свобода від комплексів, забобонів, прихованих імпульсів, відкритість новим ідеям;

●        соціальна перцепція (соціальне мислення) – здатність до розуміння і моделювання соціальних явищ, розуміння людей і мотивів дій;

●        енергетичні характеристики – психічна і фізична витривалість, активність.

До функцій соціального інтелекту авторка відносить забезпечення адекватності та адаптивності в умовах, що змінюються; планування міжособистісних подій і прогнозування їх розвитку; саморозвиток, самопізнання, самонавчання; формування довгострокових взаємин із перспективою подальшого розвитку.

Н. Кудрявцева, вивчаючи інтелектуальний потенціал особистості, виділяє інтегративний показник, що складається із загального інтелекту (здатність вирішувати задачі на суб’єкт-об’єктному рівні); соціального інтелекту (здатність вирішувати задачі на суб’єкт-суб’єктному рівні); рефлексії (забезпечення балансу розвитку різних складових інтелекту). Отже, соціальний інтелект розуміється як здібність до раціональних розумових операцій, об’єктом яких є процеси міжособистісної взаємодії.

М. Оданович вважає, що соціальний інтелект є індивідуальноособистісною властивістю, що виявляється у здатності людини формувати ставлення до самої себе, прогнозувати результати діяльності, розуміти власну поведінку і поведінку оточуючих. Учений виокремлює такі функції соціального інтелекту:

●        пізнавально-оцінна – виражається у визначенні індивідуальних можливостей для досягнення результатів діяльності, реальної допомоги, у визначенні змісту міжособистісних взаємодій, зумовлених процесом соціалізації;

●        комунікативно-ціннісна – пов’язана з потребою людини розуміти оточуючих та бути зрозумілим ними (створення ідеально-змістовного плану щодо визначення ситуації соціальної дії; виявлення себе в іншій людині, що реалізується в здатності розуміти, сприймати особистісні й соціальнопсихологічні позиції);

●        рефлексивно-корекційна – забезпечує зв’язок людини і соціального середовища та виявляється в усвідомленні того як вона сприймається іншими (дозволяє усвідомлювати власні переваги і недоліки та вносити певні зміни у процес взаємодії).

О. Луньова соціальний інтелект визначає як вид інтелекту, який забезпечує розумну поведінку людини в соціальній взаємодії на основі інтеграції результатів соціального пізнання, особистісних характеристик і саморегуляції соціальної поведінки. Соціальний інтелект, на думку автора, є суб’єктноособистісним конструктом, до структури якого входять здатності до соціального пізнання й конструювання алгоритму взаємодії особи з іншими людьми; соціально-психологічні характеристики людини (цінності й моральні якості, соціальні уявлення, самооцінка, впевненість і спрямованість особистості, соціальні установки, соціально-психологічна адаптивність, емоційний інтелект, емпатичність, соціальна чутливість); здатності до саморегуляції соціальної поведінки й керування ситуаціями міжособистісної взаємодії.

Д. Ушаковим було розроблено модель соціального інтелекту, що містить пояснення (пророкування) та соціально прийнятні обґрунтування. Учений вважає, що соціальний інтелект має низку характерних структурних рис, а саме:

●        континуальний характер;

●        використання невербальної репрезентації;

●        втрата точності соціального оцінювання у процесі вербалізації;

●        формування в процесі імпліцитного навчання;

●        використання «внутрішнього» досвіду.

На думку вченого, соціальний інтелект – це своєрідна особистісна риса, яка визначає успішність соціальної взаємодії. Рівень соціального інтелекту залежить від потенціалу формування; особистісних, у першу чергу, емоційних, особливостей, більшою чи меншою привабливістю спілкування з іншими людьми та їх пізнання; від того, як склався життєвий шлях людини, чи довелося їй спрямувати свої сили на взаємодію з іншими людьми або на предметну роботу. Соціальний інтелект – це здатність до пізнання соціальних явищ, що становить лише один із компонентів соціальних умінь і компетентності, а не вичерпує їх.

А. Яшина, В. Кисляков передбачають, що соціальний інтелект – це нова якість, результат розвитку, продукт формування, особистісного зростання. Людина в процесі життєдіяльності постійно співвідносить соціальні умови й власні цілі, прагне обирати найбільш адекватні механізми адаптації.

А. Савенков виділяє два чинники соціального інтелекту: декларативні кристалізовані соціальні (знання, отримані в результаті соціального навчання) і досвідно набуті знання (отримані в результаті власної соціально-дослідної практики); соціально-когнітивна гнучкість – здатність застосовувати соціальні знання під час вирішення нових проблем. Автор пропонує виділяти три групи критеріїв, що описують соціальний інтелект (когнітивні, емоційні, поведінкові).

Когнітивні:

●        соціальні знання – знання про людей, знання спеціальних правил, розуміння інших людей;

●        соціальна пам’ять – пам’ять на імена, обличчя;

●        соціальна інтуїція – оцінка почуттів, визначення настрою, розуміння мотиву вчинків інших людей;

●        соціальне прогнозування – формулювання алгоритму власних дій, відстеження розвитку, рефлексія власного розвитку та оцінка невикористаних альтернативних можливостей.

Емоційні:

●        соціальна виразність – емоційна виразність, емоційна чутливість, емоційний контроль;

●        співчуття – здатність зважати на становище інших людей, ставити себе на місце іншого (переборювати комунікативний і моральний егоцентризм); ●здатність до саморегуляції – уміння регулювати власні емоції і настрій.

Поведінкові:

●        соціальне сприйняття – уміння слухати співрозмовника, розуміння гумору;

●        соціальна взаємодія – здатність і готовність працювати спільно, здатність до колективної взаємодії та (як до вищого типу цієї взаємодії) колективної творчості; 

●        соціальна адаптація – уміння пояснювати і переконувати інших, здатність уживатися з іншими людьми, відкритість у стосунках з оточенням.

А. Молокостова вважає, що соціальний інтелект – це багатокомпонентна здібність розпізнавати неоднозначні сигнали й умови соціального середовища та виокремлює його пізнавально-оцінну, комунікативну і рефлексивно-корекційну функції. При цьому авторка зауважує, що когнітивний (пізнавальний) компонент становлять окремі розумові здібності до розуміння (розпізнавання), аналізу і синтезу реакцій та сигналів інших людей, а також умов взаємодії. Поведінковий компонент пов’язаний з ефективністю зовнішніх дій на основі розуміння та оцінки умов взаємодії. Когнітивний і поведінковий компоненти узгоджуються з орієнтовною й виконавською фазами (основами) побудови діяльності. Діяльність у сфері міжособистісних стосунків відбиває критерії та параметри оцінки соціальної ситуації, вибору сприятливих умов. Відтак, пізнавальні здатності пов’язані з особливостями і потребами особистості, а рефлексивно-корекційні – забезпечують зворотний зв’язок соціального світу й особистості та є механізмом розвитку і саморозвитку соціального інтелекту. Аналіз власних ресурсів дозволяє використовувати сильні сторони і компенсувати слабкі, а усвідомлення своїх особливостей (як природних, так і набутих) дозволяє корегувати поведінку щодо соціуму.

Не менш актуальними є наукові концепції і здобутки щодо взаємодії емоційного й соціального інтелекту. Адже, прояв саме цих складових інтелектуальної сфери можуть стати в пригоді для обґрунтування реалізації ідей концепції «Спорт заради розвитку» в організації фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи з дітьми й учнівською молоддю.

Теоретичні концепції та моделі розвитку емоційного й соціального інтелекту (з англ. еmotional and social intelligence) особистості були предметом наукового пошуку Джона Д. Майєра, Пітера Саловея, Девіда Р. Каруза, Даніела Големана, Реувена Бар-Она та ін.

Так, на думку Р. Бар-Она феномен емоційно-соціального інтелекту полягає у взаємодії емоційних й соціальних компетентностей особи, навичок та фасилітаторів, які й визначають розумну поведінку. Психолог визначає п’ять основних маркерів емоційно-соціального інтелекту (міжособистісне, прийняття рішень, самовираження, самоучасть, управління стресом) та п’ятнадцять їх представницьких складових. Серед них вчений визначає такі.

Самоповага – здатність розуміти і оцінювати себе, бачити свої можливості і обмеження, сильні і слабкі сторони, приймати себе разом зі своїми сильними і слабкими сторонами.

Емоційна усвідомленість – здатність розпізнавати у себе наявність емоції в конкретний момент, розрізняти свої емоції та розуміти причини їх виникнення.

Асертивність (самовираження) – здатність зрозуміло і конструктивно висловлювати свої почуття і думки, мобілізувати емоційну енергію, проявляти, при необхідності, твердість переконань.

Незалежність – здатність покладатися на себе і емоційно не залежати від інших.

Емпатія – вміння розпізнавати, усвідомлювати і розуміти почуття інших людей.

Соціальна відповідальність – здатність ідентифікувати себе як учасника соціальної групи, конструктивно співпрацювати з іншими, проявляти турботу брати на себе відповідальність за дії інших людей.

Міжособистісні відносини – здатність конструктивного спілкування через вербальні та невербальні комунікації, встановлювати і підтримувати взаємовигідні стосунки, засновані на почутті емоційної близькості, відчувати себе вільно і комфортно в соціальних контактах.

Стресостійкість – здатність ефективно управляти своїми емоціями, швидко знаходити вихід із складної ситуації.

Контролювання імпульсів – здатність стримувати емоції, утримуватися від спокуси.

Оцінка дійсності – здатність порівнювати думки і почуття з об’єктивною зовнішньою реальністю.

Гнучкість – здатність швидко коригувати почуття, думки, уявлення і поведінку відповідно мінливим обставинам.

Рішення проблем – здатність встановлювати і формулювати проблему, знаходити потенційно ефективні шляхи її вирішення.

Самоактуалізація – здатність встановлювати цілі і прагнути до їх досягнення, реалізовувати свій потенціал.

Оптимізм – здатність зберігати надію і позитивне ставлення навіть в складних життєвих обставинах.

Щастя (благополуччя) – здатність відчувати задоволеність собою, іншими та життям в цілому.

Вважаємо, що впровадження саме такої моделі в програму реалізації ідей концепції «Спорт заради розвитку» є доречною, оскільки сприятиме підвищенню успішності в навчанні, має високу дидактичну й організаційну ефективність, сприятиме формуванню лідерських навичок, покращенню психологічного й фізичного здоров’я та добробуту учнівської молоді.

Особливо слушними є впровадження схарактеризованих вище концепцій та моделей в контексті розвитку навичок лідерства. Емоційне-соціальний інтелект ми схильні розуміти як своєрідний вид лідерства, важливими аспектами якого є повага до альтернативної думки, самоусвідомлення, уміння взаємодіяти з іншими, довіряти та відверто висловлювати і відстоювати власну професійну й життєву позицію.

Однією із складових концепції «Спорт заради розвитку» є ідеї сталого розвитку (з англ. sustainable development) – загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Як сформулювала визначення сталого розвитку у своїй доповіді Комісія Брундтланд, це «розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби».

Заслуговують на увагу також ідеї концепції «М’яких навичок» («soft skills»). У багатьох контекстах її прирівнюють до таких термінів як «employability skills» (навички для працевлаштування), «people skills» (навички спілкування з людьми), «non-professional skills» (аматорські навички), «key skills» (основні навички), «skills for social progress» (навички для соціального розвитку), «life skills» (життєві навички). Поняття «м’які» навички прийнято розглядати в доповненні до технічних, так званих «жорстких» навичок (hard, technical skills), тобто професійних навичок, що забезпечують виконання фахових завдань (рис.

1.4.1).

 

Рисунок 1.4.1. Чинники формування нових цінностей засобами фізичної культури і спорту

 

Країни Європейського Союзу прийняли низку документів, які дають змогу ввести уніфіковану класифікацію «soft skills» для Єдиного європейського економічного простору. Європейські ініціативи з розвитку навичок включали «Rethinking Education» – консультування щодо інвестування в розвиток навичок для отримання оптимальних соціально-економічних результатів. У 2018 році було прийнято директиви, які передбачають упровадження нових методів навчання і викладання для студентів університетів ЄС «soft skills», особливо пов’язаних з цифровою і технологічною діяльністю. Для функціонування нової політики у 2017 р. було офіційно прийнято класифікацію і пояснення до неї, що отримала назву «Європейські навички, компетенції, кваліфікації і види занять», яка включає навички, затребувані ринком праці (ESCO Handbook, 2017). Це навички, пов’язані з комунікацією, креативністю й управлінням, які визначають ефективність мислення. На відміну від «жорстких» навичок, які можна формувати і розвивати, «м’які» навички складніше освоювати та змінювати. Схожі тенденції в освітній і кадровій політиці мають місце в Північній Америці, Австралії, Китаї, Малайзії.

З одного боку, у визначенні «soft skills» акцентується увага на здатності людини до міжособистісних взаємодій та її особистісні характеристики. Наприклад, «soft skills» – це соціологічний термін, що відноситься до коефіцієнта емоційного інтелекту людини; комплекс рис особистості, соціальні навички, комунікативні здібності, особисті звички, дружелюбність і оптимізм; з іншого – акцентується їх роль у розбудові професійної кар’єри. «М’які» навички – це своєрідні риси характеру, що поліпшують здатність людини взаємодіяти з іншими людьми, працездатність і перспективи кар’єрного зростання. «М’які» навички – це й особисті якості, особливості, таланти, рівень захоплення професійною діяльністю, які відрізняють певну особистість від інших людей зі схожими вміннями і компетентністю. З іншого боку, «Soft Skills» – це, так би мовити, комплексний термін, який посилається на безліч варіантів поведінки, що допомагають людям в професійній діяльності, зокрема командній, а також успішно соціалізуватися; дозволяють бути успішним незалежно від специфіки й напряму професійної діяльності. У психології їх відносять до соціальних навичок: уміння переконувати, знаходити підхід до людей, лідирувати, міжособистісне спілкування, ведення переговорних процесів, взаємодіяти в команді, здійснювати особистісний розвиток, проявляти ерудованість, креативність тощо.

Людина з навичками міжособистісного спілкування вміє чітко сформулювати свої потреби, а також очікування щодо команди і оточення; так веде переговори, що у кожного учасника залишається відчуття того, що він був почутий і зрозумілий, і все це було зроблено в поважній та професійній манері, навіть якщо учасники не отримують того, про що заявили. У такій ситуації людина з сильними міжособистісними навичками розуміє, коли і в який момент доцільно брати на себе лідерську роль, а коли варто зупинитися; розуміє, коли говорити, коли слухати, а коли запропонувати компроміс або консенсус. Важливою рисою «Soft Skills» є ситуаційна обізнаність, тобто уміння відстежувати як розвивається ситуація навколо, уміння розглядати різні способи реагування на неї такими діями, які дадуть найкращий результат для всіх залучених в цю ситуацію. Адаптивність (гнучкість) мислення має проявлятися в тому, що ви здатні однаково добре діяти в різних ситуаціях, перемикатися з однієї проблеми на іншу, не розчаровуючись і не переставати успішно виконувати намічені завдання. Здатність бути дипломатичним і тактовним означає, що ви вмієте зберігати професійний такт, адекватну манеру поведінки, навіть якщо розчаровані, засмучені або ображені (професіоналізм).

«М’які» навички – це навички, які певним чином стосуються розв’язання проблем та взаємодії між людьми. Це означає, що найкращий спосіб їх розвивати чи вдосконалювати у складі групи (тренінгові групи, навчальні групи, коучингові програми) з відповідними програмами. Стати учасниками такого навчання є безпечнішим, ніж ситуації у реальній професійній діяльності (наприклад провал в переговорах, недотримання термінів виконання, конфлікт з колегами тощо), що дозволить впевненіше застосовувати апробовані вміння у реальних ситуаціях.

Вважаємо, що найближчим часом у суспільстві будуть затребувані навички, які називають «гнучкими», тобто здатність до лідерського й соціального впливу, здатність оперативно знаходити рішення у розв’язанні складних задач, емоційний інтелект.

Відтак, щоб підготуватися до майбутніх викликів суспільства, учнівській молоді доведеться розвиватися одночасно у кількох академічних напрямах та постійно поновлювати свої знання, розвивати «гнучкі» мета-навички (уміння взаємодіяти в команді, лідерство, критичне мислення, креативність, емпатію, вміння комунікувати тощо). Ці навички закладаються з дитинства та юному віці. Ось чому так важливо враховувати їх розвиток, обираючи майбутню професію та будуючи освітню траєкторію для своєї дитини.

Такими актуальними «гнучкими» мета-навичками є наступні.

Здатність навчатися впродовж життя. Зрозуміло, що неможливо раз і назавжди чомусь навчитися. Освіта та розвиток – це безперервний процес. Молодь краще засвоює соціальний досвід, якщо спостерігає приклади самонавчання і саморозвитку дорослих, які її оточують, – у школі, у сім’ї. Тому, заклад освіти має навчати не тільки дітей, а й сприяти постійному професійному зростанню вчителів. Педагоги мають демонструвати дітям потребу й бажання навчатися новому, сприяти розумінню того, що не можливо бути носієм усіх знань світу.

Здатність робити неупереджені висновки на засадах аналізу (критичного мислення). Для цього важливо вміти чути й сприймати протилежну думку, вміти абстрагуватися від попереднього досвіду (ставити під сумнів вхідну інформацію й власні переконання, запропоновану догму тощо). Основи критичного мислення закладаються в дитинстві, коли малеча у пошуках відповідей ставить багато запитань. Тож навчайте дитину чітко формулювати власну думку, аргументувати та відстоювати її. «Сімейний клуб з дебатів» може стати чудовою платформою для розвитку критичного мислення дитини і батьків. Здатність продукувати нові ідеї для вирішення конкретних проблем – це засади креативного мислення. Найкращий спосіб допомогти дитині у цьому – реалізувати ідею або задум на практиці за вашого супроводу як дорослого. Так тренується навичка пошуку вирішення проблем, прийняття рішень й відповідальності за результат. Паралельно треба розвивати творчість і мислення «поза шаблонами», і чим краще вони «прокачані», тим оригінальніший результат креативного процесу дитина отримає. Тому дитині потрібен творчий простір та умови для експериментів й пізнання себе. Це можуть бути різноманітні студії, спортивні гуртки тощо, тобто місця, де передбачено різні формати вільного спілкування. Дитина має право на помилку, на свободу вибору і можливість зробити щось по-іншому, в інший спосіб і на свій розсуд, спробувати себе у чомусь новому.

Оперативно знаходити вихід із нестандартної ситуації та передбачити оптимальний варіант її розв’язання – це засади адаптивності, яка не формується в умовах навчання «за інструкцією». Адаптивність – це про відкритість до нового, про здатність бачити складну ситуацію не як проблему, а як можливість розвитку. Сучасний світ та сучасний спорт – це найкращі «тренери» з адаптивності, тому що саме життя заохочує нас до постійного розвитку. Дорослі мають допомогти дитині сформувати позитивне ставлення до змін завдяки позитивному сприйняттю помилок – без осуду, емоцій та страхів.

Відтак, «м’які» навички – це сукупність продуктивних рис особистості, які характеризують відносини в соціальному середовищі (комунікативні здібності, мовні навички, особисті звички, когнітивні або емоційні співпереживання, управління часом, колективна взаємодія, риси лідерства тощо).

Отже, й діяльність осередків «Спорт заради розвитку» в Україні має ґрунтуватися на цінностях, які проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН про те, що здоровий спосіб життя, фізична та інтелектуальна активність є запорукою загального процвітання й добробуту. Як зазначається в резолюції, фізична культура і спорт є дієвими чинниками, які забезпечують якість освіти, сприяють розвитку і миру, зміцненню співробітництва, солідарності, терпимості, розумінню і соціальній інтеграції людини. Соціальні функції спорту, такі як командний дух, чесність, дисциплінованість, повага до суперника і правил гри тощо сприймаються в усьому світі і можуть застосовуватися для зміцнення солідарності, соціальної згуртованості та мирного співіснування. Спорт об’єднує нас навколо позитивних цінностей і сприяє зміцненню культури діалогу за межами національних кордонів. Історія спорту свідчить про те, що він здатен руйнувати стереотипи, ініціювати і посилювати рух за права і гідність кожної людини, привертаючи до них увагу всього світу.

Закон України «Про освіту» визначив метою освіти всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Постійні зміни суспільного життя та реформування галузей промисловості в Україні роблять доволі актуальними проблеми адаптації особистості в суспільстві, яке постійно трансформується. У цьому сенсі дослідження видів інтелекту людини постають як найбільш перспективні напрями розвитку науки.

Вплив на молодь потужного інформаційного потоку, неформальні системи освіти, вплив засобів масової інформації, відеоринку, Інтернету, «кліпового» мислення, нових молодіжних субкультур, призводять до необхідності впровадження і розвитку поняття «універсальний інтелект». Актуальність цього питання випливає із того сумного факту, що людина захлинається в безкінечному потоці інформації та перестає мислити самостійно: «навіщо, якщо можна запитати Google». І ця проблема торкається не лише дітей, а й дорослих.

Діджиталізація освіти наразі є головним трендом розвитку освітніх систем майже в усіх країнах світу й охоплює всі рівні – від початкової освіти до магістрів та докторів наук. Україна теж перебуває в загальному тренді: створюються електронні підручники, у класах та спортивних залах з’являються інтерактивні дошки, впроваджується електронний документообіг, підключення Інтернету тощо. Проте, практично не змінюються сама сутність, процес і умови навчання. Тобто маємо ситуацію, коли традиційна школа впроваджує використання цифрових інструментів, але сутність навчання принципово не змінюється.

У зв’язку з цим, маємо зауважити низку обставин, які свідчать про занадто вузький підхід до розуміння перспектив і можливостей діджиталізації освіти. Також слід узяти до уваги істотні проблеми початкової та середньої освіти, які наразі не вирішує традиційна система освіти як багатьох країн світу, так і України. Одним із прикладів цього є, так би мовити, стримування та усереднення інтелектуального потенціалу найбільш обдарованих дітей, бюрократична стіна, яка не дозволяє завершувати навчання раніше і вступати до університетів у віці 12-14 років, що вже можливе у США, Китаї та деяких інших країнах. А це впливає на конкурентоспроможність молодої людини на інтелектовмістких ринках праці. Деякі компанії, які працюють на ринках експоненційних технологій, до претендентів на посади висувають такі умови, як досвід роботи, одна або навіть дві вищі освіти, англійська мова, вік до 25 років тощо.

Щоб мати необхідні компетенції у ХХІ столітті, світ все частіше використовує «змішане» навчання (з англ. blended learning) – це різновид методики, коли відбувається поєднання онлайн навчання, традиційного й самостійного навчання. Мається на увазі не просто використання сучасних інтерактивних технологій на додаток до традиційних, а якісно новий підхід до навчання. Тому, молоде покоління Зет та підростаюче покоління Альфа кардинально відрізняються від попередніх та потребують дедалі кардинальніших змін щодо розвитку не тільки соціального й емоційного інтелекту а й «універсального інтелекту», адже ці діти потрапили у вир стрімкого розвитку технологій і соціальних змін. Вони майже від народження мобільні й технологічні, здатні швидко навчатись і сприймати великі обсяги інформації.

Ще одним із факторів, який негативно впливає на формування інтелекту є так зване тунельне мислення (коли не бачиш нічого, що не освітлене промінням твого почуття, а бачиш тільки те, що бажаєш бачити). Усі думки, переконання, очікування і, врешті-решт, дії, базуються на нашому попередньому життєвому досвіді. А цей досвід найчастіше формується в обмежених рамках сприйняття реальності «тунельним баченням».

Тунельне мислення може визначати образ світосприйняття практично будьякої людини. Подібна стереотипна модель світогляду формує застійний внутрішній стан, за якого людина мислить настільки вузькими категоріями, що не здатна внести жодної позитивної зміни у своє життя. Адже, можна все життя пропрацювати на одній і тій самій роботі, займати одну і ту саму посаду без будьякого особистісного зростання, здійснювати одні й ті самі вчинки, керуючись тією самою мотивацією, і все через наявність тунельного способу мислення, яке заважає вийти за звичні рамки розуміння і розширити асортимент звичних дій. Така розумова «зацикленість» не дозволяє бачити альтернативні варіанти вирішення різних складних ситуацій.

У свідомості людини можуть існувати так звані «сліпі зони», які означають явище, коли в силу певних причин людина не здатна мислити стратегічно і не бачить картину повністю. Поняття «фрейм» інтерпретують як своєрідну «рамку», що визначає стереотипну поведінку та повторюваність стандартних ситуацій (з англ. frame – «каркас, остов», «будова, структура, система», «рамка», «окремий кадр фільму»). Фрейм – це структура, що репрезентує стереотипні ситуації у свідомості (пам’яті) людини, які базуються на ситуативному шаблоні. Поняття «коробочка» дещо подібне до «рамки» та означає, що нові знання та інформацію ми хочемо вкласти, втиснути в цю «коробочку знань» людини, яка хоче мислити тільки в межах власного досвіду. Так би мовити найфундаментальнішим рівнем соціального життя – є життя «за звичкою». Це, так би мовити, повсякденний світ – світ звичок, звичаїв, стереотипів мислення, життєвих аксіом. У ньому велика сфера недоговореного, яка не потребує пояснень і доказів, повторюваність, що не потребує роздумів.

Певною проблемою є недостатність використання трансдисциплінарності – своєрідного принципу розгляду предмета дослідження позарамками наукових дисциплін як продуктів спеціалізації. Вона не обмежується міждисциплінарними відносинами, а розміщує ці відносини всередині глобальної системи, без суворих меж між дисциплінами. Це – новий простір без стабільних кордонів між дисциплінами. Така трансдисциплінарність має бути координатором усіх дисциплінарних й інтердисциплінарних систем навчання та інновацій на основі загального аксіоматичного підходу.

Трансдисциплінарність має використовуватись як своєрідний принцип організації наукового знання, що передбачає взаємодію багатьох напрямів наукового дослідження під час вирішення комплексних проблем розвитку людини, природи, суспільства. Трансдисциплінарність у такому сенсі передбачає вихід за «рамки» певних дисциплін.

І тут не обійтися без різноманіття поглядів та концепцій розвитку такого поняття як «інтелект». Поняття інтелекту більше, ніж будь-яке поняття в психології, виявилось об’єктом дискусій, суперечностей, критики. Певний час у психології інтелект ототожнювався з мисленням і не розглядався як окрема єдина когнітивна система. Упродовж ХХ – початку ХХІ ст. дослідники в сфері психології, педагогіки, соціології, філософії, кібернетики та інших галузей наукового пізнання намагалися дослідити поняття «інтелект».

Актуальною видається теорія множинного інтелекту американського психолога Говарда Гарднера (вперше була опублікована понад два десятиріччя тому в книзі «Рамки розуму: теорія множинного інтелекту»), яка розкриває один з можливих способів індивідуалізації освітнього процесу. Відповідно до теорії множинного інтелекту, людина має не єдиний, так званий «загальний інтелект», а низку інтелектуальних здібностей, які складають вербальний, логікоматематичний, візуальний, кінестатичний, міжособистісний, внутрішньо особистісний, натуралістичний, екзистенціальний види інтелекту. Кожний із цих типів інтелекту має свою структуру, функції, і тому є особливим потенціалом для розвитку. Дослідження Г. Гарднера довели, що існують множинні форми прояву інтелекту, які неможливо оцінити та виміряти тільки за допомогою тестів «ІQ».

Деякі дослідники виділяють соціальний інтелект, який визначається як здібність розуміти людей і керувати ними. Як підструктуру соціального інтелекту виділяють ще і емоційний інтелект, який включає здібності до розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, а також до управління емоційною сферою, що зумовлює більш високу адаптацію і ефективність у спілкуванні.

Інтелект – явище динамічне, здатне до розвитку і вдосконалення. Саме тому інтелект доцільно визначати, передусім, як змінну схильність, що забезпечує можливість логічного судження, абстрактного мислення, розв’язування задач, швидкого опанування нових знань тощо.

Саме обґрунтування методологічних засад концепції «Спорт заради розвитку», які включають розвиток емоційного й соціального інтелекту особистості, впровадження ідей сталого розвитку, використання м’яких навичок, формування нових цінностей, пов’язаних із життям людини, призводить нас до розуміння так би мовити «універсального інтелекту». У нашому розумінні «універсальний інтелект» – це глобальна здатність найбільш досконалої форми адаптації людини до динамічного середовища, що представляє єдність процесів соціального й поведінкового пристосування впродовж життя.

Такий термін вже використовується в дещо іншому розумінні у метафізичній філософії для позначення організації і порядку всесвіту, а також в теоріях «штучного» інтелекту.

Термін «універсальний інтелект» доцільно розглядати в контексті розвитку особистості, завдяки реалізації ідей концепції «Спорт заради розвитку». Адже, сутність інтелекту полягає в можливості здійснювати гнучке і одночасно стійке пристосування до фізичної й соціальної дійсності, а його основне призначення полягає в організації взаємодії людини з навколишнім середовищем. Рух вперед, як правило, передбачає певне ускладнення життя. Тобто, розширюється психологічний простір, світогляд, зростає кількість «ступенів свободи» особистості, різноманітність альтернативних способів мислення тощо. Сучасна людина здатна генерувати нові, оригінальні ідеї, знаходити нетрадиційні способи розв’язування проблемних задач. Вона хоче жити у світі гармонії і спільного розвитку, високих психологічних і соціальних технологій, представляє собою відкрите середовище для самореалізації і самовираження, вибудовує власний інтелектуальний і ментальний світ.

На нашу думку, феномен універсального інтелекту полягає у взаємодії різних складників поєднання різноманітних видів інтелекту, а також навичок пристосування, які й визначають універсальну поведінку та стиль життя.

Визначають життєві навички, які, на нашу думку, доцільно формувати завдяки впровадження ідей концепції «Спорт заради розвитку», що впливатиме й на розвиток універсального інтелекту як життєве важливої компетентності людини XXI століття (рис. 1.4.2).

 

 

 

 

Рисунок 1.4.2. Навички, які формуються завдяки впровадження ідей концепції «Спорт заради розвитку» та розвивають універсальний інтелект

 

Соціальна відповідальність – це свідоме ставлення до вимог суспільної необхідності, обов’язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Відповідальність означає усвідомлення сутності та значення діяльності, її наслідків для суспільства і соціального розвитку, вчинків з погляду інтересів суспільства або певної соціальної групи.

Керування часом (тайм-менеджмент) – це сукупність методик оптимальної організації часу для виконання поточних завдань, проєктів, календарних подій тощо. Типовими підходами в керуванні часом є постановка пріоритетів, розподілення складних завдань і проєктів на окремі дії та делегування певних функцій іншим людям. До керування часом належать також методи впливу на мотивацію та контролю результатів.

Мотивація – передбачає досягнення досконалості (прагнення поліпшити себе або відповідати певним стандартам); ініціативу (готовність діяти за обставинами); оптимізм (прагнення реалізувати поставлену ціль попри перешкоди й невдачі); сукупність мотивів, доказів для обґрунтування, а також спонукання до діяльності.

Емоційний стан – це психічне ставлення до дійсності, а також відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій особистого й навколишнього життя.

Критичне мислення – це, так би мовити, наукове мислення, сутність якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих, а також незалежних рішень. Йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Навички критичного мислення дають змогу не «потонути» в інформаційній лавині, допомагають приймати зважені рішення та відстоювати їх.

Взаємодопомога – це надання взаємної підтримки одне одному двома або кількома особами на взаємовигідній основі. При цьому обидві сторони знають і розуміють, а також впевнені, що їхня допомога не залишиться неоціненою і при потребі їм допоможуть так само у такій самій ситуації.

Позитивне світосприйняття – це сприйняття світу переважно через позитивну установку, в яскравих тонах, звичка помічати у всьому хороше; переконання про доброзичливість оточуючих людей і світу, про справедливе облаштування світу і життя, про місце удачі в житті, про можливості контролювати життєві події (авторської позиції), позитивний образ Я.

Довіра – це соціологічна та психологічна категорія для позначення відкритих, позитивних взаємовідносин між людьми, що відображають впевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони, з якою особа знаходиться в тих чи інших відносинах, та базується на власному досвіді.

Стресостійкість – це здатність ефективно управляти своїми емоціями, швидко знаходити вихід із складної життєвої ситуації.

Креативність – це творчість, здатність до створення нового, оригінального.

Емпатія – це усвідомлене співпереживання емоційного стану людини та вміння розпізнавати, усвідомлювати і розуміти почуття інших людей.

Міжособистісні відносини – це здатність конструктивного спілкування через вербальні й невербальні комунікації, встановлювати і підтримувати взаємовигідні стосунки, засновані на почутті емоційної близькості, відчувати себе вільно і комфортно в соціальних контактах.

Згуртованість – це утворення, розвиток і формування зв’язків у соціальній групі, які забезпечують перетворення зовні заданої структури на психологічну спільність людей, психологічний організм, який живе за нормами і законами відповідно до власних цілей і цінностей.

Толерантність – це, так би мовити, «допустиме відхилення», а також повага до права іншого бути таким, яким він є; терпимість до іншого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань тощо.

Ресурсування – це особистісний потенціал, уміння і навички людини, які допомагають підтримувати баланс сил свого організму та сфер власного життя.

Партнерство – це спільна діяльність, коли двоє або більше людей чи організацій працюють разом задля досягнення спільних цілей на добровільних договірних засадах, заснованих на рівній співпраці для досягнення консенсусу.

Саме в процесі взаємодії ціннісних орієнтацій і формується індивідуальна здібність (можливість і готовність) до універсальної адаптації людини.

В означеному контексті, реалізація ідей концепції «Спорт заради розвитку» сприятиме удосконаленню фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової діяльності учнівської молоді на засадах прояву інтелектуальних здібностей. У зв’язку з цим, доречним буле проведення навчально-розвивальних воркшопів, метою яких є популяризація концепції «Спорт заради розвитку», а також навчання педагогів інтерактивним вправам, модифікованим рухливим іграм, ігровій діяльності з використанням нестандартного обладнання, спрямованих на розвиток життєво важливих навичок.

Досягнення мети забезпечується вирішенням таких завдань:

●             впровадження нової моделі шкільного спорту та організація занять з фізичної культури на засадах партнерства заради посилення соціальної згуртованості;

●             підвищення якості фізичного виховання, оновлення змісту та форм організації на основі використання модифікованого обладнання;

●             пошук ефективних форм і методів організації процесу фізичного виховання, активності й свідомості учнів і педагогів;

●             використання адаптованих вправ, ігрової діяльності для розвитку партнерства у шкільному спорті задля досягнення соціальних і поведінкових змін, протидії булінгу в середовищі навчального закладу;

●             навчання педагогів модифікувати та адаптувати засоби фізичної культури до формування життєвих навичок за концепцією «Спорт заради розвитку».

Впровадження ідей концепції «Спорт заради розвитку» дає змогу констатувати підвищення інтересу учнів і педагогів щодо використання засобів фізичної культури і спорту в контексті розвитку взаємодопомоги, емоційного стану, мотивації, партнеродомінантності, довіри тощо (рис. 1.4.3).

 

 

Рисунок 1.4.3. Динаміка формування життєво важливих навичок учнів закладів загальної середньої освіти Донецької області під впливом ідей концепції

«Спорт заради розвитку»

 

Застосування знань і досвіду використання засобів фізичної культури і спорту для формування гармонійно розвиненої особистості є одним із факторів успішності навчання, а успішність навчання – одне з багатьох проявів інтелекту. Навчання стає важливим чинником розвитку інтелекту та його структурних складових, якщо воно розвиває механізми інтелектуальної діяльності. Отже, однією з умов ефективної педагогічної діяльності є розуміння доцільності використання знань про природу інтелекту, особливостей його структури та закономірностей інтелектуального розвитку суб’єктів навчально-виховного процесу. Саме від цього залежитеме подальша соціальна програма розвитку індивіда, яка дає змогу простежити реальний рівень присвоєння молодою людиною суспільної людської сутності.

 

1.5. Ментальне здоров’я та психосоціальна підтримка дітей та учнівської

молоді під час воєнного стану

 

Важливим чинником психосоціальної підтримки дітей та учнівської молоді, особливо під час воєнного стану, є ментальне здоров’я особистості. У даному контексті актуальними є ідеї ненасильницького спілкування (ННС) американського психолога Маршала Розенберга, автора книги «Ненасильницьке спілкування – мова життя».

До принципів ненасильницького спілкування автор відносить наступні положення:

•      у кожної людини є ті ж самі потреби, що в інших, незалежно від

культури, статі, кольору шкіри, релігії, віку;

•      основою почуттів є потреби, адже почуття вказують на приховані за ними потреби;

•      усі дії людини є спробою задовільнити універсальні потреби;

•      є багато способів/стратегій задоволення потреб;

•      я є відповідальним за власні почуття, а дії інших є лише подразником для почуттів;

•      не існує понять «хороший» чи «поганий», а конфлікти виникають на рівні стратегій задоволення потреб;

•      особисті судження і звинувачення вказують на незадоволенні потреби;

•      самоемпатія є основою прояву емпатії до інших;

•      емпатія не означає схвалення дії.

Отже, відповідно до означених принципів, необхідно навчитися, перш за все, висловлювати свої власні почуття і потреби і, по-друге, емпатично чути почуття і потреби інших людей. Метод ННС допомагає усвідомити, що змушує нас реагувати певним чином на життєві ситуації, висловлювання і поведінку інших людей по відношенню до нас, взяти відповідальність за наші реакції. А також по-новому виражати себе, чути інших і вирішувати конфліктні ситуації, фокусуючи свою свідомість на тому, що ми спостерігаємо, відчуваємо, чого потребуємо і про що просимо.

Відтак, перший крок на шляху до ННС це спостереження – навчитися бачити ситуацію такою, яка вона є. Як відеоролик, записаний відео реєстратором. Без власної інтерпретації, емоцій, почуттів, засудження, ярликів, діагнозів, думок. Тільки дії, тільки слова, тільки факти.

Другий крок це почуття – наш емоційний досвід і фізичні відчуття, пов’язані з задоволенням або незадоволенням наших потреб. Важливо зрозуміти, які почуття ми відчуваємо і дати їм назву. Треба розвинути у себе запас слів, що дозволяє ясно і точно ідентифікувати свої емоції, що дозволить легше будувати контакт з іншими.

Третій крок – це підтвердження потреб, що лежать в основі наших почуттів. Потреби визначаються основними цінностями. Усвідомлення своїх потреб допомагає поліпшити відносини з самими собою, а також зміцнити взаєморозуміння з іншими людьми. Якщо ми розуміємо потреби один одного, то простіше знайти варіант вирішення конфлікту таким чином, щоб задовольнити потреби обох сторін.

Четвертий крок – це з’ясування того, чого ми хотіли б просити у інших, щоб задовольнити власні потреби, збагатити наше життя. Уникайте невизначених, абстрактних або неоднозначних висловлювань, формулюйте прохання як конкретні дії, які можуть зробити оточуючі. Запити, в яких немає посилань на почуття і потреби, здаються вимогами. Переконайтеся, що ваше прохання не виглядає як вимога, за невиконанням якого піде покарання або звинувачення. Щоб переконатися, що послане і прийняте повідомлення збігаються, попросіть співрозмовника відтворити його. Висловіть захоплення його спробами виконати цей ваш запит. З розумінням поставтеся до того, хто відмовиться його виконати.

Важливість виявлення почуттів та потреб є важливою складовою в налагодженні довірливих взаємовідносин. Уміння відокремлювати почуття та потреби допомагає відновлювати психоемоційний стан людей після насильства, готує їх до діалогу з їхніми партнерами в конфлікті, працює на випередження, щоби не сталося можливого конфлікту, і щоб він не мав продовження.

У будь-який час існує два способи зблизити душевний зв’язок і порозуміння: висловити свої власні почуття і потреби, емпатично почути почуття і потреби іншого. Усвідомлюючи емоції та почуття, ідентифікуючи їх, можна зрозуміти причину їх виникнення і краще зрозуміти себе, а отже й дитину. Це допоможе дізнатися й про власні незадоволені потреби та знайти способи їх задовольнити.

Завдяки усвідомлення та споглядання емоційного стану людина може чіткіше розуміти, що саме їй так важливо в тій чи іншій ситуації. Емоції, які переживає людина, мають певне корисне значення. Емоції є дороговказом до наших потреб. Наприклад, такі приємні емоції як радість, піднесення і натхнення, можуть свідчити про те, що людина усвідомлює власну значущість і власний вклад у благополуччя оточення. Неприємні емоції сигналізують про те, що потреби людини незадоволені.

Варто пам’ятати, якщо потреби дитини незадоволені, тоді вона буде шукати способи їх задовольнити. Важливо вміти ідентифікувати незадоволені потреби в ситуаціях, коли переповнюють емоції. Якщо в такій ситуації вчасно визначити незадоволену потребу, то емоції, як правило, вщухають (їх місія – донести стан потреби – виконана) і вивільняється змога подумати як задовольнити ту саму потребу іншими способами (зараз чи у майбутньому).

Для ефективної усвідомленості власних потреб людині потрібне «з’єднання» з собою. Це означає, що вона має цікавитися тим, що відчуває, зрозуміти свої почуття і потреби (самоемпатія). Самоемпатія (емпатія до себе) є потужним ресурсом у протидії з самоосудом, засудженням інших, емоційним переповненням гнівом, зверненням до себе з проханнями (і шанобливим ставленням до власного «ні!»), удосконаленням навички відчувати внутрішній спокій навіть тоді, коли потреби не задовольняються. Розуміння власного стану допоможе знайти ефективний засіб попередження «професійного вигорання». Коли опосередковано висловлюємо думку про потреби за допомогою оцінок, діагнозів тощо то, зазвичай, дитина чує критику. Відповідно свою енергію вона спрямовує на самозахист чи контратаку. Для того, щоб навчитися емпатично розуміти дітей, важливо навчитися розуміти свої власні потреби.

Завдання ННС в тому, як побачити Людину через її дії, які нам здаються жахливими, неприйнятними. І чому та людина так зробила? Узагальнення – дуже невдячна річ, тому що вона створює образ «ворога», а потім спонукає діяти агресивно по відношенню до такого ворога. І так можна діяти безкінечно брутально, і шансу на порозуміння може не залишитися.

Відтак, побудова спілкування з підлітками за концепцією «Спорт заради розвитку», з використанням принципів ННС, допоможе усвідомити власні почуття та потреби, розвине почуття самоповаги, поглибить знання про власне «Я», сформує позитивне ставлення до себе, впевненість у собі. Це стане найбільш дієвим чинником, що гальмує реалізацію асоціальних вчинків.

Важливою навичкою ефективної комунікації є так зване активне слухання (емпатичне слухання), при якому дають зрозуміти співрозмовнику, що його не тільки слухають, а й чують, і розуміють, і навіть поділяють його почуття. Наразі, той, хто говорить відчуває, що його чують і розуміють, відчуває довіру і підтримку, легше йде контакт, розкриваючи свої почуття, переживання. Головною метою активного слухання є отримання якомога більше інформації від співрозмовника.

До навички активного слухання відносять маркування емоцій; перефразування; відображення; «ефективні» паузи, тиша; мінімальні заохочення; «я»-послання; відкриті запитання. Отже, маркування емоцій (не кажіть людині, як вона почувається, а скорше повідомте, якою вона видається; не бійтеся маркувати емоції неправильно: «Ти видаєшся злим»); відображення (повторення останнього слова чи фрази, яку сказала людина); ефективна» пауза (тиша ефективна, якщо служить вашій меті, коли настає час сказати щось важливе, коли Ви сказали щось важливе, коли людина припиняє говорити використовуйте тишу, щоб спонукати її продовжувати говорити); мінімальні заохочення (А що тоді ? Справді, коли ? О. Ага); перефразування / резюмування (демонструє, що Ви слухаєте; створює емпатію та взаєморозуміння; показує, що Ви чуєте та розумієте; добре для перенаправлення); «Я»-послання (дає знати, як ми почуваємося, коли інтенсивні емоції спрямовані на вас, людина намагається вами маніпулювати); відкриті запитання (не можна дати відповідь «так» або «ні», допомагає в отриманні інформації та почати говорити, обмежує відчуття, що її допитують.

Важливим є розуміння можливих реакцій на негативне повідомлення. Так, коли хтось надсилає до нас негативне повідомлення, у нас є чотири способи отримати це повідомлення: звинуватити інших; звинуватити себе; відчути наші власні почуття і потреби; відчути почуття і потреби, приховані в негативному повідомленні іншої людини (рис. 1.5.1).

 

Рисунок 1.5.1. Можливі реакції на негативне повідомлення

 

Маємо констатувати, що проблема захисту ментального здоров’я надзвичайно загострилася після початку повномасштабної війни росії проти України. Такі чинники, як участь у бойових діях або перебування в прифронтовій зоні з постійними ракетними й артилерійськими обстрілами, бомбовими ударами, перебування в окупації, значно підвищують уразливість наших співгромадян до психосоціального стресу, провокують поширення психічних розладів (депресія, тривога, постcтресові стани тощо).

Психічні розлади позначаються на фізичному здоров’ї людини, часто супроводжуються різного типу залежностями (алкоголізм, наркоманія), спричиняють труднощі соціальної адаптації й інтеграції, позначаються на працездатності людини.

Це створює серйозні виклики як для держави, так і для суспільства. Підтримка психічного здоров’я людини стала одним з пріоритетних завдань державної політики. Від його розв’язання залежить боєздатність Збройних Сил і резистентність країни загалом при величезних загрозах, у тому числі й самому її існуванню.

Повномасштабна війна створила нові виклики для сфери охорони психічного здоров’я українського населення. З початком агресії багаторазово збільшилася кількість тих, хто пережив травматичні події (причому в найекстремальнішій формі) і перебуває під загрозою виникнення психічних розладів. З плином війни їхня кількість зростатиме. До таких самих наслідків можуть спричинити втрата почуття безпеки внаслідок вразливості практично всієї території країни для ракетних обстрілів та атак БПЛА; переміщення в інші регіони або країни й пов’язані з цим втрата роботи й звичного, комфортного середовища; побутові негаразди; фінансові труднощі; соціальна ізоляція; невпевненість у майбутньому і тривога за рідних та близьких.

Маємо констатувати, що наукових свідчень стосовно психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, які є найефективнішими в умовах військових дій, все ще замало. Наразі, крім об’єктивних чинників, що негативно впливають на ментальне здоров’я населення, є суб’єктивні проблеми, що поширюється на осіб з психічними хворобами або розладами [3]. Люди часто звертаються до фахівців уже тоді, коли хвороба вийшла за межі початкової стадії, а її лікування потребуватиме більше часу й зусиль.

За оцінками експертів, 40-50% населення України потребуватимуть психологічної допомоги [1]. У певних групах населення кількість таких людей буде становити: з-поміж військових та ветеранів – 1,8 млн.; серед людей старшого віку – 7 млн.; близько 4 млн. – дітей та підлітків. Прогнозована потреба в допомозі з питань психічного здоров’я на первинній ланці медицини – 27 млн. звернень [2]. Водночас близько 3-4 млн. українців матимуть певний розлад психічного здоров’я – помірної або тяжкої форми. 

У червні 2022 року було ініційовано Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Таку ініціативу реалізують за підтримки ВООЗ. Мета програми досить амбіційна для країни, що перебуває в стані масштабної війни. Сутність її полягає у створенні власної, української моделі системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка втілить найкращі світові й вітчизняні практики. Серед завдань – побудувати ефективну систему якісних і доступних послуг для забезпечення психічного здоров’я, щоб ними зміг скористатися кожен, хто їх потребує [4, 5].

10 травня 2023 року відбулося розширене засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок військової агресії. На засіданні було представлено сім пріоритетних проєктів у галузі охорони психічного здоров’я, а саме:

•       Проєкт Міністерства охорони здоров’я «Охорона психічного здоров’я у структурі медичної допомоги». Охоплюючи всі без винятку верстви населення, він допоможе наблизити послугу з психічного здоров’я на первинній та вторинній ланках медицини через сімейного лікаря.

•       Міністерство соціальної політики запропонувало проєкт «Створення центрів життєстійкості в Україні», спрямований на психосоціальну підтримку мешканців громад, фахівців першої лінії контакту, волонтерів.

•       Міністерство у справах ветеранів впроваджуватиме проєкт «Перехід від військової служби до цивільного життя (в частині психологічної допомоги)». Він передбачає цифрове рішення (створення мобільного застосунку) для підтримки захисників і захисниць, їхніх сімей під час повернення до мирного життя.

•       Міністерство оборони реалізовуватиме проєкт «Створення системи психологічного відновлення особового складу Збройних Сил України RECOVERY», спрямований на відновлення військовослужбовців і членів їхніх сімей, звільнених з полону, зокрема, шляхом створення спеціалізованих центрів.

•       Міністерство внутрішніх справ створює Алгоритм надання психологічної допомоги та супроводу в кризових й екстрених організаціях, щоб після надання екстреної психологічної допомоги на місці надзвичайного інциденту мати маршрут для перенаправлення такого постраждалого далі ланцюгом психосоціального супроводу.

•       Міністерство освіти і науки презентувало проєкт «Психосоціальна підтримка та психологічна допомога на всіх рівнях освіти». Він передбачає впровадження навичок психологічної стійкості на всіх рівнях освіти – від дошкільної до вищої, а також трансформацію психологічної служби в системі освіти.

•       Міністерство молоді та спорту втілюватиме проєкт «Молодіжні центри та активні парки – частина екосистеми психічного здоров’я». Одним з його компонентів є надання послуги з психологічної підтримки для дорослих, дітей та підлітків через платформу «СпівДія».

У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки напрацьовано:

-                      довідник «Базові навички турботи про себе та інших»;

-                      новий розділ «Довідника безбарʼєрності» – «Етика взаємодії у період стресу»;

-                      керування стресом у застосунку «BetterMe»: «Mental Health»;

-                      ролики для телебачення «Скажи чесно, ти як?», аптечка самодопомоги від українських зірок і телеведучих;

-                      серія анімаційних відеороликів про природу стресу, допомогу собі та близьким.

Реалізація цих проєктів вимагає координації дій органів державної влади, профільних освітніх і науково-дослідних закладів, неурядових організацій, що спеціалізуються на психологічній допомозі населенню; а також залучення закордонних (зокрема міжнародних) організацій, представників громадського сектору, урядових і фінансових установ.

У надзвичайних ситуаціях не всі особи зазнають значних психологічних проблем. У багатьох людей спостерігається психологічна пружність (резильєнтність), тобто здатність відносно добре реагувати і діяти в складних ситуаціях. Існують численні взаємопов’язані соціальні, психологічні й біологічні фактори, які впливають на виникнення психологічних проблем або на резильєнтність у складних умовах.

Залежно від природи надзвичайної ситуації певні групи людей можуть зазнавати підвищеного ризику виникнення соціальних та/або психологічних проблем.

Кожен може зустріти людину, яка перебуває у стані дистресу та потребує емоційної підтримки та практичної допомоги – першої психологічної допомоги. Кризові події трапляються постійно. Інколи вони носять особистісний характер і зачіпають лише одну людину. В інших випадках – є масовими і несприятливо впливають на велику кількість людей. Незалежно від масштабу кризових подій, люди, які в них опинилися, можуть потребувати першої психологічної допомоги.

Перша психологічна допомога – це простий, але ефективний інструмент допомоги людям, які переживають вплив кризових подій. Вона включає уважне ставлення до реакцій людини, активне слухання, і, за потреби, практичну допомогу в задоволенні базових потреб та вирішенні нагальних проблем. Оволодіння навичками надання першої допомоги та розуміння реакцій на кризові події, дає можливість співробітникам та волонтерам не лише допомагати іншим людям, а й застосовувати ці навички у власному житті.

Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка (ПЗПСП) – це будь-який вид місцевої або зовнішньої підтримки, яка спрямована на захист або сприяння психосоціальному благополуччю та/або запобігання чи лікування психічного розладу.

Основною метою надання психосоціальної допомоги дітям та їхнім сім’ям, які зазнали військової агресії, є сприяння зниженню рівня страждань і покращення психічного здоров’я, психосоціального благополуччя.

Усі заходи з ПЗПСП, яких вживають під час реагування на надзвичайну ситуацію, повинні узгоджуватися з шістьма основними принципами, викладеними в Настановах Міжвідомчого постійного комітету (МПК) щодо охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайної ситуації.

Захист прав людини і справедливість для всіх постраждалих, особливо захист тих, кому загрожує вищий ризик порушення прав людини.

Участь місцевих постраждалих громад у всіх аспектах діяльності гуманітарних організацій із реагування.

«Не нашкодити» фізичному, соціальному, емоційному, психічному і духовному благополуччю та діяти свідомо для забезпечення відповідності дій визначеним потребам, їх оцінювання та перевірки, підтримки відповідних заходів із реагування та визнання різноманітності владних відносин між групами, які беруть участь у реагуванні на надзвичайну ситуацію.

Використання доступних ресурсів і спроможності шляхом співпраці з місцевими громадами, підтримки самодопомоги та зміцнення наявних ресурсів.

Інтегрування систем підтримки для забезпечення синергії програми у сфері ПЗПСП з іншими заходами чи системами з реагування на надзвичайну ситуацію (в тому числі з системою охорони здоров’я).

Багаторівнева підтримка – визнання того, що різні люди зазнають різної шкоди внаслідок кризи і, відповідно, потребують різних видів підтримки. В ідеалі, багаторівнева підтримка реалізується одночасно (при цьому всі рівні не обов’язково реалізує одна й та сама організація). Ці рівні можна зобразити у вигляді «піраміди інтервенцій», яка продемонстровано на рисунку 1.5.2.

 

Рисунок 1.5.2. Піраміда інтервенцій з психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в умовах надзвичайної ситуації 

 

Міжвідомчий постійний комітет в умовах надзвичайної ситуації (IASC, 2007) структурує заходи з ПЗПСП у вигляді піраміди, яка стала популярною під час проведення заходів в умовах надзвичайної ситуації у всьому світі. Піраміда передбачає багаторівневу систему взаємодоповнюючої підтримки, яка відповідає потребам різних груп. До них належать базові послуги та безпека, підтримка громади та сім’ї, цільові послуги та спеціалізовані послуги. Ці рівні не є ієрархічними і в ідеалі мають реалізовуватися одночасно.

Перший рівень піраміди стосується захисту благополуччя всіх людей шляхом забезпечення врахування психосоціальних та/або соціальних факторів під час надання базових послуг і забезпечення безпеки. Безпека, належне управління та послуги, що задовольняють основні потреби, такі як їжа, тимчасове житло, вода, базове медичне обслуговування та боротьба з інфекційними захворюваннями, мають надаватися із залученням громади, безпечно та соціально прийнятними способами із захистом гідності місцевого населення, зміцнюючи місцеву соціальну підтримку та мобілізуючи громадські мережі. Заходи на цьому рівні можуть включати адвокацію того, щоб ці послуги надавалися відповідальними суб’єктами; із документуванням їхнього впливу на психічне здоров’я та психосоціальне благополуччя; із впливом на гуманітарні організації, щоб послуги надавалися у спосіб, що сприяє психічному здоров’ю та психосоціальному благополуччю.

Другий рівень стосується підтримки громад та сім’ї і звертає увагу на важливість ролі громади у підтримці та покращенні психічного здоров’я постраждалих, визначаючи такі заходи, як пошук та возз’єднання сім’ї, допомога у проведенні жалобних церемоній та громадських обрядів зцілення, поширення інформації щодо дієвих методів подолання труднощів, програми підтримки виховання дітей, формальні та неформальні освітні заходи, інформація про можливості заробітку, а також відновлення соціальних зв’язків, наприклад, через жіночі організації та молодіжні клуби. Зокрема, рекомендується сприяти умовам для мобілізації громади, власній відповідальності й контролю щодо заходів реагування на надзвичайні ситуації в усіх секторах; заходам самодопомоги та соціальної підтримки громад; розвитку умов для відповідних культурних, духовних і релігійних практик зцілення у громаді.

Третій рівень – це цільова підтримка, що надається людям, які потребують більш цілеспрямованих індивідуальних, сімейних або групових втручань з боку підготовлених та контрольованих працівників.

Четвертий рівень – це спеціалізовані послуги, що надаються людям, які зазнають значних труднощів у базовому повсякденному функціонуванні через нестерпні страждання, а також людям, які страждають на тяжкі психічні розлади. Допомога має включати психологічну або психіатричну підтримку, направлення до спеціалізованих служб, якщо вони існують, або ініціювання довготривалої підготовки та спостереження за особами, які надають первинні/загальні послуги в охороні здоров’я.

Пропонуємо власний досвід щодо розуміння використання різних засобів та технологій при наданні допомоги під час збройної агресії в Україні (рис. 1.5.3).

 

 

Рисунок 1.5.3. Рівні взаємодії та супроводу при наданні психосоціальної підтримки та допомоги під час воєнного стану в Україні

 

Перший або базовий рівень – це забезпечення базових потреб та основної підтримки на рівні сімейних цінностей. Другий рівень – це супровід та підтримка дитини дорослими та його однолітками, створення позитивної мотивації під час внутрішнього переміщення дитини. Третій рівень – це різноманітні практичні інструменти, які педагоги можуть застосовувати на уроках, або у фізкультурнооздоровчій і спортивно-масовій роботі у закладі освіти. Четвертий рівень – це інтегративні процеси та соціалізація дитини на рівні громади та його адаптація в нових умовах перебування.

Спорт та ігри є повноцінною складовою культурного й соціального досвіду суспільства, які можуть сприяти захисту та зміцненню психічного здоров’я, а також психосоціального благополуччя окремих людей та груп, незалежно від статі, віку та соціального статусу.

Спорт визначають як організовану та, зазвичай, змагальну форму фізичної активності; гру – як, переважно, рекреаційною діяльністю з метою отримання задоволення; фізичну активність – як будь-який рух тіла; фізичні вправи – як складова фізичної активності, яка є структурованою та цілеспрямованою. Отже, спорт, гра та фізичні вправи можуть розглядатись як своєрідні форми фізичної активності.

Важливість фізичної активності для психічного здоров’я, психосоціального благополуччя проявляється у причинно-наслідковому зв’язку між фізичним й психічним здоров’ям, а також у профілактичних та захисних ефектах, які фізична активність може чинити на психосоціальний дистрес. Крім того, у людей з поганим психічним здоров’ям значно підвищується ризик розвитку кардіометаболічних захворювань, а рівень передчасної смертності може бути вищим за середній.

Спорт та гра – це види діяльності, які в тій чи іншій формі присутні в будьякій громаді, адже є складовою взаємодій та поведінки, які відтворюються навіть в умовах надзвичайних ситуацій. Тому вони є потужним засобом підтримки взаємодії між членами громади у надзвичайних ситуаціях, а також засобом залучення громад та їхніх підгруп до програм ПЗПСП.

Ці форми рухової активності важливі для фізичного й психологічного розвитку, оскільки, граючи, діти виражають і проявляють себе в безпечному середовищі, навчаються спілкуватися і співпрацювати з іншими, а також можуть надавати символічної структури своєму досвіду. Ігри – це також простір для дослідження та вирішення проблем, а також освітні інструменти для дорослих. У цьому сенсі спорт та гра можуть допомогти людям розвинути свою резильєнтність.

На рівні громад у гуманітарній сфері, спорт та ігри, а також інші рекреаційні та структуровані заходи є потужними інструментами для соціальної інтеграції, соціальної згуртованості, трансформації конфліктів та створення почуття спільності й єдності. Вони сприяють відновленню почуття «нормальності», допомагаючи підтримувати процес розвитку. З психосоціальної точки зору, спорт та ігри здатні органічно впливати на психічне здоров'я й психосоціальне благополуччя, оскільки залучають фізичний, психологічний, соціальний й культурний виміри в одні й ті самі дії.

У піраміді ПЗПСП МПК в умовах надзвичайної ситуації спорт та ігри зазвичай розглядаються на другому рівні втручання (підтримка сім'ї та громади). Більшість заходів будуть доречними всім членам громади. Натомість, спорт та гра також можуть бути цілеспрямованими заходами на третьому рівні втручання. А саме, наприклад, проблемно-орієнтовані семінари з ігрової терапії, зосереджені на психологічних проблемах, або проведення спортивних заходів, метою яких є сприяння фізичній й психологічній реабілітації вразливих категорій, наприклад, людей з ампутацією кінцівок тощо. У деяких випадках спорт та гра можуть використовуватись як складова або доповнення різних форм психотерапії на четвертому рівні втручання (це справедливо для усвідомленості, а також когнітивно-поведінкової терапії, арт-терапії тощо).

Основні принципи організації спортивної та ігрової діяльності представлені в таблиці 1.5.1. Під час розробки і проведення спортивних заходів, які є структурованими та мають конкретну психосоціальну мету, педагог має враховувати значущість участі; розвиток спроможності; культурні й духовні особливості; інклюзивні практики сталого розвитку.

Існують різні способи класифікації спортивної та ігрової діяльності, включаючи структуровану та неструктуровану діяльність. Незалежно від того, як їх класифікувати, важливо, щоб спорт та ігри були спрямовані на підтримку психосоціального благополуччя, а їхній вибір та проведення здійснювалися таким чином, щоб враховувалися всі діапазони рухових здібностей, а також вік, стать, економічне становище культура тощо.

Ігри та спортивні тренування мають бути організовані у вигляді алгоритму, що передбачає визначення цілі й завдань кожного заняття, «розминку», основні вправи та тренування, відновлення, обговорення/дискусія.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.5.1

Спорт та ігри у принципах психічного здоров’я та психосоціальної підтримки

 

Наразі постає проблема психологічної підготовленості учнівської молодів до тих кризових ситуацій, з якими доводиться стикатися  у повсякденному житті. Маємо констатувати, що у суспільстві панують психологічна депресія, неврівноваженість, відчай і нерідко – агресія.

Вважаємо, що одним з важливих завдань закладу освіти є підготовка учнів до подолання труднощів життя, навчання протидії стресовим станам, регуляції власних емоційних перенавантажень. Для підвищення ефективності навчальної діяльності учням необхідно вміти об'єктивно оцінювати свої емоційні стани, навчитися ними керувати та звільнятися від емоційного напруження. Фізичні й емоційні навантаження на дітей в останній час зросли. Учні, пристосовуючись до них, мають бути не тільки в гарній фізичній формі, здоровими, щоб зберігати свою працездатність, а й мати душевні сили, щоб просуватися вперед.

Збереження психологічного здоров'я учнівської молоді є процес, який передбачає своєчасне попередження психоемоційного перенавантаження. У зв’язку з цим, доречними будуть наступні технології (табл. 1.5.2).

Таблиця 1.5.2

Технології для попередження психоемоційного перенавантаження та збереження психологічного здоров’я учнів

 

«ЛАБІРИНТ»	Один з гравців із «зав'язаними» очима має пройти по «лабіринту», не зачіпаючи перешкоди (наприклад мотузки, або не виходячи за обмежену лінію). Інші гравці спрямовують його переміщення. Кожен може сказати тільки одне слово, і говорити повинні всі по черзі.
«ІМПУЛЬС»	Гравці утворюють коло і тримаються за руки. Ведучий передає «імпульс» – рукостискання – в одну сторону. Фіксується час, за який «імпульс» повернеться до першого гравця. Згодом збільшуємо темп виконання. Варіація. Перший гравець надсилає серію «імпульсів» через коротке міцне рукостискання в обидва боки. Гравці, що отримали імпульси, передають їх далі по колу, утворюючи «енергетичний» ланцюжок.
«ВТРИМАЙ КУЛЬКУ»	Шикування в парах. Для кожної пари окреслюємо коло діаметром 1 м. Гравці стають в коло з повітряною кулькою. Вони повинні, не виходячи з кола, дмухати на кульку так, щоб вона піднімалася і опускалася над ними і понад межами їхнього кола. Не можна змінювати траєкторію польоту кульки руками. Виграє пара, яка протрималася якнайдовше.
«МАШИНКИ В ПАРАХ»	Шикування в парах. У одного гравця очі зав’язані, а інший – допомагає першому вести м’яч через перешкоди,

 

	скеровуючи його голосом, або торкаючись до плечей. Усі пари виконують завдання одночасно.
«ПОЛЕ ПЕРЕШКОД»	У довільному порядку встановляємо перешкоди (пляшки, стільці, кульки, конуси, фішки, м’ячі тощо). Одному з гравців команди зав’язують очі. За підказками інших гравців, він має подолати дистанцію, минаючи перешкоди.
«ПЕРЕДАЙ ПОСМІШКУ ПО КОЛУ»	Мета: виконання групового правила, обмін переживаннями. Хід гри: учасникам групи пропонується взятися за руки, потиснути їх, посміхнутися сусідові.
«РОЛ ЩО СКРУЧУЄТЬСЯ»	Учасники шикуються в колі, та за словами ведучого імітують процес формування рола для суші.
«ЗЛИВА ЛЮБОВІ»	Один гравець у центрі кола. Учасники повторюють рухи та звуки за ведучим –витягують руки вперед, послідовно присідають та встають, супроводжуючи це звуком «Пшш…». Усі рухи вони направляють на учасника в центрі кола.
«ФАН-ЗОНА»	Уявляємо, що ми на важливому футбольному матчі у фанзоні. Група ділиться на три сектори. У першому таймі перший сектор скандує: «Бий-бий-бий…», другий: «Пасуй, пасуй…», третій – вистукує ритм. Один гравець залишається «на полі» і вказує, який сектор має почати вболівати. Якщо гравець піднімає руки догори, то всі проголошують «Гол!». У другому таймі сектори міняються «кричалками».
«КОМАР»	Шикування в колі. Ведучий промовляє «Летить комар…» і вказує на одного з учасників, який присідає. Партнери повертаються один до одного та плескають в долоні. Далі «комаром» стає інший учасник. Згодом прискорюємо темп, та запускаємо «комарів» у різні сторони.

 

«ГУСИ»	Шикування в колі, де гравці передають один одному м’яч, промовляючи по черзі «Я пишаюся; Я вмію, Я прагну, Я цікавлюся…».
«УСІ МИ РІЗНІ»	Учасники хаотично пересуваються по майданчику. При зустрічі з партнером промовляють – «Усі ми різні, але…». Необхідно знайти спільну ознаку з кожним учасником.
«ЕМОЦІЙНЕ ПРИВІТАННЯ»	Учасники отримують папірці, на яких написані різні емоції. Завдання: сказати «Здрастуйте» або інше словосполучення з емоцією – радість, здивування, страх, інтерес, відраза, гнів (злість), смуток тощо. Партнер має «вгадати» емоцію.
«МИЙКА АВТО»	Шикування в дві шеренги, обличчям один до одного. Перший гравець (на початку шеренги) –"машина", другий (в кінці шеренги) – "сушарка". "Машина" проходить між шеренгами, все її "миють", погладжуючи, протираючи, роблячи це дбайливо і акуратно. "Сушарка" має його "висушити" – обійняти. Потім "сушарка" стає в шеренгу, а той, що пройшов "мийку" стає "сушаркою" і так далі, поки не пройдуть всі учасники.
«МОВЧУ – ШЕПОЧУ – КРИЧУ»	Ведучий заздалегідь домовляється про жестикуляцію (певні знаки). Наприклад, коли палець до губ, то учні повинні говорити пошепки і пересуватися повільно. Якщо руки під головою, як під час сну, учням слід замовкнути і завмерти на місці. А коли руки вгору, то можна розмовляти голосно, кричати і бігати. Рекомендується закінчувати гру на етапі "мовчу" або "шепочу", щоб знизити психоемоційний стан.
«АПЕЛЬСИН (АБО ЛИМОН)»	Мета: формувати навички управління гнівом, зниження рівня особистісної тривожності. Лежачи на спині, голова трохи набік, руки та ноги розставлені в сторони. Гравці
	уявляють, що до їхньої правої руки підкочується апельсин, нехай вони візьмуть його в руку і почнуть вичавлювати сік (рука має бути стиснута в кулак і напружена 8-10 с). «Розтисніть кулачок, відкотіть апельсин (діти уявляють, що вони вичавили сік) – відчуття тепла в руці…, розслаблення…». Потім апельсин підкотився до лівої руки. І та сама процедура виконується з лівою рукою. Рекомендується виконувати вправу 2 рази (при цьому змінюємо фрукти).

 

Рекомендовані технології сприяють зняттю стресу, фізичної й психічної втоми, нервового напруження, відновленню психічної рівноваги, підвищення працездатності. Системи організму починають функціонувати в режимах, наближених до норми, відбувається відновлення та пристосування до змін в навколишньому середовищі.

 

Список використаних та рекомендованих до вивчення джерел

1.      Програма ментального здоров’я. URL: https://www.ukrinform.ua/rubricsociety/3703135-zelenska-pro-programu-m…

2.      У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я визначили пріоритетні проєкти. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3695613-umezah-vseukrainskoi-p…

3.      Посттравматичний        стресовий   розлад.        URL: https://kpt-

center.com.ua/poslugi/posttravmatichnij-stresovij-rozlad/

4.      Психолог пояснила, чому ймовірність ПТСР у захисників України набагато нижча... URL: https://zn.ua/ukr/war/psikholoh-pojasnila-chomu-jmovirnistptsr-u-zakhi…

5.      Що    треба           знати           про    посттравматичний         стресовий      розлад.

URL: https://moz.gov.ua/article/health/scho-treba-znati-pro-posttravmatichni…

6.      «Атовський синдром», або як відновити психіку після війни. URL: https://www.mil.gov.ua/special/news.html?article=26086

7.      Чабан О.С., Хаустова О.О. Медико-психологічні наслідки дистресу війни в Україні: що ми очікуємо та що потрібно враховувати при наданні медичної допомоги? URL: http://surl.li/ihpof

8.      Колективна          травма.       Розмови      з        психологами.

URL: https://svidomi.in.ua/page/kolektyvna-travma-rozmovy-z-psykholohamy

9.      ПТСР та загострення хронічних хвороб: як війна вплине на здоров'я українців. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/11/01/infografika/suspilstvo/ptsr-ta-

zah…

10.  В Україні презентували результати дослідження психологічного стану населення. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/v-ukrayini-prezentuvali-rezultatidoslid…

11.  Понад 8,5 млн. українців мають ризик психічних розладів через війну. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3567887-ponad-85-miljona-ukrain…

12.  Майже 10 млн. людей можуть страждати від психічних розладів через війну. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/12/20/novyna/suspilstvo/majzhe-10mln-ly…

13.  Малолєткова О. Потрібна нова культура ставлення до ментального здоров’я. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/potribna-nova-kultura-stavlennyado-…

14.  Маємо переплавити жахливий досвід на посттравматичне зростання.

Міжвідомча координаційна рада з питань охорони психічного здоров’я. URL: https://www.president.gov.ua/news/mayemo-pereplaviti-zhahlivij-dosvid-n…

15.  Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги. URL: https://gradus.app/documents/307/Gradus_Research_Mental_Health_Report…

16.  Посттравматичний        синдром:     прихована   загроза.

URL: https://tyzhden.ua/posttravmatychnyj-syndrom-prykhovana-zahroza/

17.  Медведенко Л. Стан психічного здоров’я військовослужбовців значно гірший. URL: https://armyinform.com.ua/2023/02/28/stan-psyhichnogo-zdorovyavijskovo…

18.  Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Том 1. Київ, 2018. 48-53.

19.  Національна програма психічного здоровʼя та психосоціальної підтримки за 2022 р. URL: https://www.umj.com.ua/article/237177/pidsumkinatsionalnoyi-programi-p…

20.  Настав час згуртуватись урядовому та неурядовому сектору, щоб максимально зменшити вплив війни на психічне здоров’я українців

URL: http://surl.li/ihpsi

21.  МОЗ та партнери запускають Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ofispershoyi-ledi-moz-ta-partneri-zapuskay…

22.  МОЗ України       та      Світовий     банк підписали   угоду.

URL: https://moz.gov.ua/article/news/moz-ukraini-ta-svitovij-bank-pidpisali-…

23.  Всеукраїнська програма ментального здоров'я. Міністерства представили пріоритетні проєкти. URL: https://www.president.gov.ua/news/umezhah-iniciativi-pershoyi-ledi-zi-…

24.  Організація ветеранських груп самодопомоги «рівний – рівному».

URL: http://surl.li/ihpsy

25.  Ігри нескорених. URL: http://invictusgames.in.uа

26.  Давай грай. URL: http://shakhtar.com/uk-ua/club/shakhtar-social/health

27.  Майстер-класи за участю гравців команди «Шахтар» пройдуть в кожному місті. URL: http://www.ukrinform.ua/rubric-sports/2793909-tak-amozu.html

28.  Всеукраїнський патріотичний забіг “Шаную воїнів, біжу за героїв України”. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3305636-u-kievi-zabigsanuu-voiniv-bizu-za-geroiv-ukraini.html  

29.  Inter-Agency Standing Committee. The Common Monitoring and

Evaluation Framework for Mental Health and Psychosocial Support in Emergency Settings: with means of verification. IASC, Geneva, 2021. URL:

https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/pidtrymka-mentalnoho-zdorovya-vchasy-viyny  

 

 

      

Розділ 2 Практичний досвід впровадження ідей концепції «Спорт заради розвитку» в реалізації національного проєкту «Єдина Україна»

 

2.1. Фізкультурно-оздоровчі й спортивно-масові заходи для всіх, для кожного і всюди

 

Заходи, які організовуються за концепцією «Спорт заради розвитку» повинні бути яскравими, емоційними, мотивуючими, приємно дивувати учнів, з елементом створення ситуації успіху, едьютейнменту, гейміфікації, ритміки, кінезіологічних вправ, тимбілдингу, різноманітної перкусії та використовувати нестандартний інвентар.

Організація заходів має передбачати наступні аспекти:

•       фокусування на розвазі та іграх;

•       навчання і виховання через гру;

•       активна участь усіх бажаючих;

•       не потребує спеціально обладнаних приміщень;

•       об’єднувати максимально можливу кількість людей незалежно від віку, статі, фізичного стану, кольору шкіри, віросповідання або етнічного походження.

Забезпечуючи безпеку і здоров’я учасників заходу зважайте на наступне:

•       фізичне: уникайте ризикованих вправ і активностей, які можуть призвести до травм, уникайте перевантаження;

•       психічне: подбайте про створення психологічного комфорту та шанобливе ставлення до дітей;

•       середовище/інфраструктура: переконайтеся, що інвентар та обладнання функціонують, а місця, де проводитимуться заняття, не мають небезпечних ділянок;

•       спостереження: переконайтеся, що всі учасники заходу перебувають  під постійним візуальним контролем.

При залученні дітей до заходу, пропонуйте участь в активностях для одержання радості від ігор, що допоможе в подоланні психологічних бар’єрів, певних «забобонів» тощо, враховуючи певні потреби дітей (табл. 2.1.1).

Переконайтеся, що діти відчувають себе комфортно:

•       надаючи їм додаткову підтримку і визнання;

•       пропонуючи взяти участь в тімбілдингу й іграх, які виховують визнання, взаємну повагу, довіру тощо;

•       акцентуйте увагу на      взаємній     повазі          в        разі    виникнення

психологічного «бар’єру»;

•       наголошуйте        на      правилах     етичної       поведінки, яких мають

дотримуватися учасники;

•       захищайте права учасників, а також протидійте проявам неповаги у поведінці.

Учнівська молодь з особливими освітніми потребами не завжди має рівні можливості до участі в спортивних активностях. Отже, мотивуючи учасників до занять, акцентуємо увагу на тому, що вони зорієнтовані, перш за все, на створення почуття радості й задоволення від фізичної активності, є доступними в межах можливостей кожного, забезпечуючи тим самим безпечне середовище для участі всіх дітей.

У зв’язку з цим, рекомендуємо враховувати наступне:

•       переконатися, що всі діти обізнані про необхідність надати допомогу і підтримку;

•       мотивувати батьків щодо залучення дітей для участі в заході, пояснюючи, що вправи адаптовані до їх можливостей та дають змогу відчути почуття успіху;

•       застосовувати методично правильну послідовність дій, особливо для дітей з психічними розладами, з тим щоб вони відчували себе в безпеці.

 

 

 

 

Таблиця 2.1.1

Методичні рекомендації щодо врахування особливостей розвитку організму та потреб учнів при організації заходів

 

Особливості розвитку особистості	Методичні рекомендації
Грайливість (гра – основна потреба).	- розробляйте ігрові вправи з найбільшим «контактом» з інвентарем та створенням ситуації успіху; - утримуйтеся від складних правил і довгих пояснень.
Концентрація уваги (максимальний період концентрації для дітей = вік x 2 хвилини; наприклад: 6 років х 2 = 12 хвилин).	-                     впроваджуйте нескладні за технікою виконання вправи; - інтегруйте повторювані, відновлювальні і розважальні вправи (коли нетривалі розважальні активності, змінюють вправи при поверненні на вихідну позицію); -                     плануйте достатню кількість пауз між вправами.
Рухова активність (координаційні здібності розвиваються переважно у віці від 10 до 12 років).	-                     намагайтеся не використовувати одночасно рухові завдання різної спрямованості; -                     фізичні навантаження мають відповідати віку та індивідуальним можливостям.
Мотивація (переживання щодо поразки або невдало виконані вправи є короткочасними, але постійні невдачі викликають розчарування).	-                     пропонуйте вправи, які гарантують дитині відчуття задоволення від виконаного завдання; -                     стимулюйте вроджений поклик до гри.
Спілкування (без складної аргументації, сприймають слова фактично і не розуміють іронії, мислять образами).	-                     використовуйте «просту» мову і зрозумілі формулювання; -                     використовуйте візуальні описи, наочно-образну демонстрацію; - мотивуйте позитивний зворотній зв’язок, рідше критикуйте; - дотримуйтесь своїх слів.

 

При організації фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів за концепцією «Спорт заради розвитку» педагог має бути комунікатором, прикладом для наслідування, довіреною особою і другом, тренером і експертом, мотиватором і порадником, наставником і педагогом, організатором і психологом.

Важливими професійно-педагогічними компетентностями педагога мають бути здібності виконувати різні функції залежно від різних очікувань дітей і їх батьків, а саме:

•       володіти педагогічними інноваціями;

•       уміти організувати та залучити дітей до участі в рухових активностях, фестивалях тощо;

•       враховувати вік й індивідуальні можливості дітей, щоб викликати відчуття досягнення успіху;

•       мотивувати позитивний зворотний зв’язок, не зловживаючи критикою;

•       акцентувати увагу на прояві задоволення від рухової активності, а також заходів;

•       використовувати засоби фізичної культури і спорту для формування соціальних навичок;

•       приділяти увагу добробуту, здоров’ю та безпеці дітей;

•       подавати приклад для наслідування (поведінка, лексика, зовнішній вигляд, тактовність тощо);

•       зважати на думки і проблеми дітей, відгукуватися і пропонувати допомогу;

•       підтримувати зв’язок з батьками і оточенням дитини (друзі, заклад освіти, однолітки тощо);

•       брати на себе відповідальність за реалізацію педагогічних і психологічних завдань;

•       мотивувати інших         (сім’я,         однолітки,   колеги)        займатися фізкультурно-оздоровчою і спортивно-масовою діяльністю.

Щоб дізнатися наскільки успішні ваші заняття, зважайте на те, чи погодяться діти-учасники фізкультурно-оздоровчих заходів з наступними твердженнями.

«Я отримую задоволення і вдосконалююся». Діти хочуть розважатися і отримувати задоволення. Запропонуйте різноманітні «веселі» вправи, які дадуть їм можливість навчатися в ігровій формі. Регулярний позитивний зворотний зв’язок додатково мотивує дітей. Підготовка повинна бути адаптована до дитячих можливостей, щоб уникнути перенавантаження, перевтоми. Діти креативні, а тому намагайтеся дати їм можливість зробити активний внесок в заняття.

«Я відчуваю доброзичливе ставлення і безпеку». Діти, незалежно від віку, статі, фізичного стану, кольору шкіри, віросповідання, етнічного походження, мають відчувати доброзичливе ставлення до себе. Звертайте увагу на те, щоб діти не відчували дискримінації, і не стикалися з фізичним або емоційним болем. Як довірена особа, Ви перебуваєте на стороні дітей з тим, щоб вони відчували себе в безпеці і отримували задоволення від рухової активності.

«Я спілкуюся з друзями і є частиною команди». Переважна більшість дітей позитивно ставляться до фізичних вправ і залюбки проводять активне дозвілля в середовищі однолітків. Заняття фізичними вправами дають можливість знайомитися з новими друзями. Впроваджуйте тімбілдинг з тим, щоб діти розвивали командний дух, відчували себе складовою команди. Кожного потрібно приймати і поважати, щоб разом насолоджуватися іграми під час активного дозвілля.

Якщо діти погоджуються з означеними твердженнями, Ви на правильному шляху. Якщо Ви зіткнулися з проблемами, проаналізуйте їх та подумайте як краще їх вирішити. Якщо Ви не можете знайти рішення проблеми самостійно, звертайтеся за допомогою до колег, а також до нашої монографії.

Важливою при організації фізкультурно-оздоровчих заходів є комунікація, яка включає вербальну (те, що Ви промовляєте) і невербальну складові (вираз обличчя, жести, мова тіла тощо).

Пропонуємо поради щодо вдосконалення вербальної комунікації:

•       звертайтеся до дітей по імені;

•       використовуйте «просту» мову і правила;

•       використовуйте чіткі формулювання і       візуальні     описи для

ілюстрації;

•       замість загальних фраз, говоріть конкретно «Я» і «ТИ»;

•       ставтеся відповідальне до того, що говорите (діти пам’ятають все);

•       доброзичливо відповідайте на всі питання і запити дітей;

•       мотивуйте дітей і діліться з ними позитивним зворотним зв’язком, рідше критикуйте.

Поради щодо вдосконалення невербальної комунікації:

•       ведіть спілкування з дітьми на рівні їхніх очей;

•       підтримуйте зоровий контакт, слухаючи або розмовляючи з дітьми;

•       оберіть положення, при якому діти дивляться на Вас і не

відволікаються (наприклад, через сонячне світло тощо);

•       використовуйте «відкриту» мову тіла (наприклад, уникайте схрещування рук на грудях тощо).

Незважаючи на те, що в заходах, які організовуються на ідеях концепції «Спорт заради розвитку», коли пріоритетне значення приділяється позитивному зворотному зв’язку і розвитку мотивації, виникають організаційно-педагогічні ситуації, які потребують від педагогів певних компетентностей у виправленні й коректуванні взаємодії.

У зв’язку з цим, пропонуємо зважати на наступні поради:

•       робіть педагогічні корективи лише коли це дійсно необхідно (наприклад, виникла загроза здоров’ю); в іншому випадку, дозвольте дітям діяти на власний розсуд і робити самостійні висновки;

•       виправляйте найбільш значущу помилку першою, і тільки одну за раз, не згадуйте кілька помилок одночасно;

•       виправляйте помилки індивідуально і давайте дитині можливість зрозуміти ситуацію і скоригувати дії щодо її виправлення;

•       уникайте вказування на те, що дитина продемонструвала невірний рух, адже це може мати негативний вплив на психоемоційний стан в тому випадку, коли це відбувається перед групою та може привести до більш частого повторення неправильного руху в майбутньому;

•       здійснюйте реалістичні коригування – не очікуйте, що дитина більше не повторюватиме помилки після одного виправлення, виправляйте помилки поступово;

•       виправляйте не наслідки, а причину помилки.

Важливою складовою ефективної організації фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів є умови забезпечення безпечного середовища. Так, діти мають виконувати вказівки педагога, дотримуватися встановлених правил проведення і послідовність занять, поступово збільшувати фізичне навантаження з метою запобігання травматизму.

Екіпірування має бути зручним, яке не утруднює рухи; взуття на «жорсткій», твердій підошві. Інвентар має відповідати антропометричним показникам, індивідуальним можливостям та рівню фізичної підготовленості. На майданчику для ігор має бути створено безпечну зону (принаймні 1 м уздовж бокових ліній і не менш 2 м за лицьовими лініями).

При проведені заходів маємо дотримуватися загальних вимог з техніки безпеки, які є обов’язковими під час будь-яких фізкультурно-спортивних занять. Відтак, під час занять забороняється:

•       розпочинати рухову активність без проведення попередньої «розминки»;

•       грати в окулярах (лише за особливої потреби), з одягненими годинниками, ланцюжками та іншими предметами, що може стати причиною нанесення травм собі, партнерам і суперникам;

•       проводити двосторонню гру без дозволу і нагляду тренера;

•       продовжувати грати після зупинки гри педагогом, чинити гамір тощо.

Під час проведення занять необхідно перевірити обладнання й інвентар (м’ячі, ворота, сітки та інші допоміжні пристрої, провести інструктаж із техніки безпеки та правил гри тощо). Під час розминки в русі звертати увагу на предмети, які можуть травмувати. У разі, незадовільного самопочуття, болю, травми негайно звертатися до лікаря.

У процесі фізкультурно-оздоровчих занять часто виникають наступні травми:

•       ушкодження         м’язово-зв’язкового       апарату       колінного      суглоба,

внутрішніх менісків і зв’язок;

•       ушкодження гомілковостопного суглоба і м’язів (згиначів) стегна;        вивихи і переломи кісток гомілки, забиття, потертості тощо.

З метою попередження травматизму здійснюється комплекс заходів, а саме:

•       правильно підібрана методика навчання;

•       забезпечення задовільного стану місць занять;

•       забезпечення відповідності спортивних споруд установленим державою стандартам, дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил, інвентарю, спортивного екіпірування;

•       застосування «захисних» пристосувань (за потреби);        регулярного лікарсько-педагогічного контролю.

Для попередження травматизму значущим є проведення методично правильної розминки напередодні інтенсивних навантажень.

Рекомендуємо розминку розглядати не тільки як засіб «розігрівання м’язів», а й як комплекс вправ, які сприяють загальному підвищенню рівня діяльності, збудженню в нервових центрах, що координують діяльність систем організму під час вправ, підготовці рухового апарату, збільшенню газообміну, дихання і кровообігу, а також загальному фону, на якому можна успішно виконувати спортивні вправи. Під час розминки дається навантаження не тільки на м’язи, які мають виконувати основну діяльність під час занять, а й на ті, які не

будуть навантажені. Навантаження, виконане при розминці, має бути індивідуалізованим. Раціонально побудована розминка не викликає стомлення організму і зайвого збудження.

При проведенні фізкультурно-оздоровчих занять і заходів, педагог має зважати на поради щодо надання долікарської (першої) допомоги при травмуванні.

Так, при виникненні «розтягування» з’являється гематома, сильна болючість, припухлість, наявність крововиливу, порушення основних функцій суглоба. На ушкоджену ділянку треба накласти тугу пов’язку з бинта. Робити це потрібно, не порушуючи кровотік сильним перетисканням судин. Для перевірки слід залишити незабинтованими пальці – зміна кольору і поколювання свідчать про порушений кровообіг і необхідність накласти бандаж. Після проведення невідкладної допомоги рекомендується якомога швидше доставити потерпілого в травмпункт.

При вивихах порушується розташування закінчень суглобових кісток. У деяких випадках додатково трапляється порушення цілісності капсули суглоба. Якщо відбувається вивих, зовні це місце набуває неприродну форму і набрякає. Безпосередньо після травмування суглоб втрачає рухову функцію. Таким травмам характерна яскраво виражена хворобливість навіть в нерухомому стані. Повний вивих діагностується при відсутності дотику кісток суглоба після травми. Якщо ж є часткове стикання, діагностується підвивих.

Симптоми вивихів: обмеженні або відсутні рухи у травмованому суглобі, сильний біль, крововилив, кінцівка деформується, набряк.

Перша невідкладна (долікарська) допомога полягає в тому, що постраждалого необхідно укласти на спину, суглоб зафіксувати за допомогою шини. При вивиху однієї нижньої кінцівки можна зафіксувати її до здорової, якщо підручні засоби не дозволяють зробити шину. Травмовану руку фіксують до тіла. На уражений суглоб накладають холодний компрес, який знижує набряк тканин. При сильно вираженому болі доцільно дати знеболюючі («Анальгін», «Амідопірин» тощо). Травмованого якомога швидше відправити в травмпункт.

При забоях, які виникають в результаті ударів, ушкоджуються м’язові тканини і внутрішні органи . При цьому їх основна структура, як правило, змінюється незначно. Такі пошкодження викликають удари об тверді поверхні, при яких відсутні прямі пошкодження шкірного покриву. До головних ознак, що вказує на наявність забиття, відносять порушення структури судин.

Забої трапляються при падіннях або ударах об тверді предмети, поверхні. Найбільше пошкоджуються м’які тканини, які під час удару прилягають до кісткової поверхні. Через деякий час виникає біль і з’являється синець. У деяких випадках виникає набряк. Іноді удари викликають кровотечу з носа.

Перша долікарська допомога полягає в тому, що до місця забою необхідно прикладати холодний компрес, щоб знизити інтенсивність крововиливу. Холод заборонено прикладати до голого тіла, роблять це через одяг або матерію. Максимальна тривалість компресу не має перевищувати 20 хвилин. У разі необхідності повторити процедуру не раніше, ніж через 1 годину. Таку процедуру рекомендується виконувати протягом 2-3 діб. Протипоказанням до холодних компресів є серцево-судинні хвороби або наявність обмороження в минулому.

На травмоване місце накладають пов’язку, що давить, і надають повний спокій забитого місця. Якщо постраждала верхня кінцівка, рекомендується руку зафіксувати на косинці через плече. Надаючи долікарську допомогу, якщо інтенсивність пошкодження досить серйозна, або порушені внутрішні органи, слід негайно викликати бригаду лікарів швидкої допомоги.

Якщо при травмі зламана кістка, діагностується перелом. При закритих переломах шкіра залишається неушкодженою. Якщо відбувається зсув зламаної кістки, то її уламок може спровокувати розрив шкірних покривів (відкритий перелом).

Симптоми перелому: виражена болючість, що локалізована в одному місці, порушення рухової функції; деформація; патологічно надмірна рухливість; крепітація уламків.

При наданні долікарської допомоги, перш за все, необхідно знерухоміти потерпілого. У разі пошкодження кінцівки, на неї накладають шину. Доцільно дати знеболюючі. При відкритому переломі на рану рекомендується накласти чисту пов’язку. Якщо кровотеча не зупиняється, це може свідчити про пошкодження артерії або вени. У таких випадках вище рани накладається тугий джгут. Негайно викликати бригаду лікарів швидкої допомоги.

Наслідком травматизму може бути непритомність (симптоми: втрата свідомості, поверхневе дихання, слабкий пульс, нудота, запаморочення, пелена на очах).

Перша допомога при непритомності. Якщо у потерпілого немає проблем з диханням, то укладіть його на спину, трохи піднявши ноги. Переконайтеся в тому, що у потерпілого вільне дихання і відчувається пульс. Звільніть від давлючого і стискуючого одягу (пасів, комір тощо). Змочіть обличчя холодною водою, що допоможе поліпшити кровообіг у мозку. Якщо у потерпілого блювота, поверніть голову набік, щоб виключити ймовірність захлинання. Якщо після декількох хвилин потерпілий не приходить до свідомості, негайно викликайте швидку допомогу.

 

2.2. Тренінгові й інтерактивні технології психосоціальної підтримки й педагогічного супроводу учнівської молоді під час воєнного стану

 

Одним із напрямів реалізації національного проєкту «Єдина Україна» є надання психосоціальної підтримки та психологічної допомоги дітям засобами фізичної культури і спорту. Кожен педагог, який пройшов тренінг та отримав сертифікат амбасадора або волонтера проєкту, отримав практичні навички щодо використання інтерактивних та тренінгових вправ для надання дітям психологічної підтримки під час війни.

Одним із видів активного навчання, яке базується на взаємодії і співпраці, є тренінги. Тренінг – це цікавий процес пізнання себе та інших, процес спілкування, в ході якого учні опановують нові знання і розширюють власний досвід. Тренінг має суттєві переваги над іншими формами навчання, адже забезпечує продуктивну діяльність, мобілізує увагу, враховує оптимальний руховий режим, рівень фізичного розвитку, надає змогу індивідуалізувати процес фізичного виховання. Технології, які використовують під час тренінгу, передбачають чітку постановку мети, контроль за правильністю виконання, детальний аналіз ситуації, можливість висловити свою власну думку, поділитися відчуттями й переживаннями, контроль за емоційним станом, використання активних й інтерактивних методів взаємодії, особистий досвід та знань тощо.

На уроці-тренінгу пріоритетним є не стільки діяльність вчителя, як безпосередньо учнів, їхній особистий досвід. Учні використовують попередній досвід і на його основі відшукують та засвоюють нові уміння й навички. Учитель лише відіграє роль фасилітатора (з англ. facilitate – допомагати, полегшувати, сприяти). Він скеровує діяльність та взаємодію учасників на вивчення теми і досягнення мети уроку.

Термін «тренінг» має низку значень: навчання, виховання, тренування. Тренінг розглядається як група методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання й оволодіння певним видом діяльності; як метод ігрового моделювання психогенних ситуацій з метою розвитку психологічної компетентності, формування й удосконалення різних психологічних якостей, умінь і навичок; як навчання на основі певної концепції реальності в інтерактивній формі; як навчання шляхом придбання й осмислення життєвого досвіду, що моделюється у груповій взаємодії людей; як інтенсивні короткотривалі навчальні заняття, спрямовані на створення, розвиток і систематизацію певних навичок, необхідних для виконання конкретних особистісних, навчальних або професійних завдань, у поєднанні з посиленням мотивації особистості стосовно вдосконалення певної діяльності; як організована форма навчально-виховного процесу, яка, спираючись на досвід і знання її учасників, забезпечує ефективне використання різних педагогічних методів за рахунок створення позитивної емоційної атмосфери та спрямовується на отримання сформованих навичок і життєвих компетенцій [1, 9].

Поряд із традиційними формами навчання, доречним буде впровадження тренінгових технологій. Так, на уроці фізичної культури тренінг може бути представлений наступними структурними компонентами (рис. 2.2.1).

 

 

Рисунок 2.2.1. Структура та зміст уроку-тренінгу з фізичної культури

 

Основними вимоги до використання тренінгових технологій на є: 

●        чітке формулювання освітніх, виховних й оздоровчих завдань уроку;

●        здобуття практичних умінь і навичок у поєднанні з моторною щільністю уроку;

●        поєднання словесних, наочних і практичних методів навчання;

●        розширення рухового досвіду та вдосконалення життєво важливих рухових дій;

●        зв’язок із раніше вивченим та набутим руховим досвідом;

●        формування самостійності й ініціативності здобувати знання і вміння та застосовувати їх на практиці;

●        розвиток практичних навичок щодо виконання індивідуальних завдань і публічної презентації результатів;

●        використання інтерактивних методів та нестандартних підходів;

●        розвиток лідерських якостей та вміння ефективно взаємодіяти в команді;

●        створення емоційного тла та «ситуації успіху»; _● реалізація міжпредметних зв’язків.

Використання уроків-тренінгів в освітньому процесі – це адаптація найбільш ефективних вправ та методів – від тренінгових технологій до вимог сфери фізичного виховання. Застосування елементів тренінгових вправ урізноманітнює урок фізичної культури, додає йому новизни й позитивно сприймається учнями.

Пропонуємо приклади використання елементів тренінгових технологій на уроках фізичної культури (рис. 2.2.2).

 

 

Рисунок 2.2.2. Тренінгові вправ, які доцільно впроваджувати на уроках фізичної культури

 

Для реалізації «Знайомства» пропонуємо вправу «Алфавіт». Діти стоять у колі, кидають один одному м’яч, називають своє ім’я та відповідний епітет, що починається на ту саму букву, що й ім’я. Наприклад, Оксана – обережна, Андрій – активний, Віталій – веселий. У разі повторення імен слід добирати інший епітет, повторювати не можна. Гра закінчується, коли всі учні назвуть свої імена.

Для реалізації «Настрою на роботу та емоційного стану» доречною буде вправа «Мій настрій». Дітям пропонують розповісти про свій настрій: можна намалювати його, порівняти з якимось кольором, твариною, фізичним станом, показати його в русі тощо. Усе залежить від фантазії і бажання дитини. Також доцільно використовувати картки та кубики емоцій.

Реалізовуючи завдання з «Очікування учасників» пропонуємо вправу «Годинник». Учні пишуть на стікерах на початку уроку, чого хочуть навчитися сьогодні (які фізичні якості прагнуть розвити) та прикріплюють їх на магнітномаркерній дошці на намальований пісочний годинник. Наприкінці уроку підходять до дошки і промовляють, збулись їхні очікування чи ні, аналізуючи результат навчання.

Для «Активізації теми уроку» пропонуємо вправу «Інопланетянин».

Учасники об’єднуються у дві групи: «Інопланетяни» й «Земляни». «Земляни» повинні підготуватися до зустрічі з «Інопланетянами» й відповісти на їхні запитання. «Інопланетяни» готують запитання для «Землян» за темою, яка розглядається на уроці. Тоді міняються ролями.

З метою «Активізації на роботу» використовується вправа «Мавпа, слон і крокодил». Учитель ознайомлює учасників із правилами зображення трьох тварин: мавпи, слона і крокодила. Кожну із тварин показують три учасники. Наприклад, щоб зобразити мавпу, гравець, який стоїть у центрі, має «скорчити» смішну гримасу, а учасники праворуч і ліворуч повинні підняти вгору одну руку, а другою робити характерні для мавп рухи-почісування. Так само з іншими тваринами. Після ознайомлення із кожною твариною починається власне гра. Ведучий навмання вказує на гравця і називає тварину. Обраний гравець має зобразити цю тварину, а учасники праворуч і ліворуч допомагають йому. Після того цей гравець називає ім’я наступного учасника і тварину, яку потрібно буде зобразити. Так триває доти, поки група не почне справлятися із завданням швидко і без помилок. Пропонується зображати й інших тварин у ситуаціях, пов’язаних з темою уроку.

«Енерджайзер» забезпечується виконанням вправи «Австралійський дощ». Учасники стають у коло. Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом зрозуміємо. Зараз, по колу, ланцюжком ви «передаватимете» мої рухи. Щойно вони «повернуться» до мене, я передам наступні. Стежте уважно! Можна повторювати рухи із заплющеними очима. Або всім разом відтворювати рухи ведучого. Або в колі робити рухи на спині учня, який стоїть попереду. В Австралії здійнявся вітер (ведучий потирає долоні). Починає накрапати дощ

(клацає пальцями). Дощ посилюється (почергово плескає долонями по грудях). Починається справжня злива (плескає по стегнах). А от і град – справжня буря (тупотить ногами). Але що це? Буря стихає (плескає по стегнах). Дощ вщухає (плескає долонями по грудях). Рідкі краплі падають на землю (клацає пальцями).

Тихий шелест вітру (потирає долоні). Сонце! (руки догори).

Для «Зняття напруження» пропонується вправа «Гармати». Учні

об’єднуються в пари. Один надягає на очі пов’язку й бере два метальні снаряди.

Другий стає його «тренером» і водночас намагається уникнути потрапляння снарядів інших учасників. Тренер не має торкатися свого партнера, але дозволяється вказувати напрям кидка й давати поради. Учасники в парі можуть спілкуватися між собою. Мета кожної пари – влучити у «сліпого» з іншої команди. Коли це стається, тренер повідомляє: «Поцілили!». Цієї миті вправа зупиняється, члени команди-переможниці міняються ролями і грають ще раз. Ніхто з учасників не має покидати межі ігрового майданчика. Це важливо для того, щоб гарантувати безпеку. Якщо снаряд вилітає за межі майданчика, учитель кидає його назад. Якщо хід вправи сповільнюється, можна підкинути на майданчик додаткові снаряди – це збільшить темп гри.

Розвивати навички «Командоутворення» допоможе вправа «Молекули». Учасникам пропонується під музику рухатися по спортивній залі. Щойно музика вимикається, ведучий навмання називає цифру, наприклад, чотири. Учасники мають взятися за руки і скласти групи по чотири особи. І так далі. Вправу можна ускладнити і зробити більш цікавою. Так, ведучий може запропонувати об’єднатися у групи не за кількістю осіб, а за будь-якою іншою ознакою (наприклад, за кольором очей, елементами спортивного одягу, прихильністю до виду спорту тощо). Завдання видаватиметься «веселішим», якщо учасникам, наприклад, заборонити розмовляти, або той, хто залишився зайвим, повідомляє про себе певний факт або відповідає на запитання. Так учитель об’єднує учнів у групи або команди для наступної вправи.

«Взаєморозуміння» розвивається завдяки виконання вправи «Дискусія». Учні об’єднуються у групи по троє. У кожній трійці розподіляються обов’язки. Один з учасників грає роль «глухого та німого»: він нічого не чує, не може говорити, але в його розпорядженні – зір, жести, пантоміміка; другий учасник може розмовляти й бачити, але не може жестикулювати; третій учасник може тільки чути й показувати. Трійці гравців пропонується завдання, наприклад, розповісти про один із видів спорту, не порушуючи умов виконання своєї ролі.

Почуття «Довіри» розвивається вправою «Коло довіри». Учасники стають у коло. Хтось один стоїть у середині кола. Він починає «падати» (не згинаючи ніг) в різні сторони, а інші мають «зловити» його, не даючи впасти, і знову повертають у центр кола. Перший варіант: гравець сам обирає напрям падіння.

Другий варіант: група «гойдає» учасника в будь-якому напрямку.

«Емпатія» розвивається вправою «Емпатія», коли учасники беруть картку із зображенням групи персонажів у певній ситуації. Один із гравців обирає «героя» на зображенні, інший придумує історію на основі цієї картинки, а третій загадує, яку при цьому емоцію відчуває обраний «герой». Решта гравців намагаються вгадати, яка саме емоція була загадана. Використовують картки з різних настільних ігор або Кубики Історій тощо.

«Командна та групова взаємодія» ефективно розвивається при виконанні вправи «Захисники фортеці». Учні стають у коло, у центрі якого встановлено «фортецю» (фішка на якій лежить маленький м’ячик тощо). Біля «фортеці» стоять «захисники» (їх може бути декілька). Гравці, перекидаючи м’яч один одному, намагаються влучити у «фортецю». Захисники відбивають м’яч. Гравець, який влучив у «фортецю», стає захисником. Використовують маленькі «м’які» м’ячики чи паперові «сніжки».

«Комунікація» розвивається вправою «Авто». Учні об’єднуються в пари, один надягає пов’язку на очі («авто»), другий («водій») стає позаду нього. За командою вчителя пари гравців починають хаотично рухатися, намагаючись не стикатися між собою. «Водій» може керувати «авто» руками, поклавши їх передньому на плечі, або командами (голосом), не торкаючись партнера. Якщо пари стикаються, стається «аварія» і учні міняються ролями. Можна ускладнити завдання: розмістити інвентар на підлозі, де триває гра, або поставити учнів як перепони.

Почуття «Взаємодопомоги» розвивається при виконанні вправи «Поводир». Один учасник – «сліпий», у нього на очах пов’язка, другий – його «поводир». «Поводир» має провести «сліпого» через перешкоди, створені заздалегідь на визначених місцях (спортивний інвентар тощо), але так, щоб той не спіткнувся, не торкався предметів і дійшов до встановленої кінцевої позначки. Одночасно грають декілька пар. Потім учні в парах міняються ролями.

Для «релаксації» використовується вправа «Дихання Ха». Для цього необхідно ноги поставити на ширину плечей. Повільно піднімати обидві руки над головою, зробити глибокий вдих і затримати дихання на 5-10 с (рахувати до 10-20). Після цього, опускаючи руки вниз, нахилитися вперед і видихнути «максимум» повітря зі звуком «Ха». Виконують вправу кілька разів поспіль.

«Зворотний зв’язок» розвивається при виконанні вправи «Клубок». Учасники стають у коло, в одного з них в руках клубок ниток. Обмотавши кінець нитки на пальці, він передає клубок будь-якому учаснику, не обов’язково сусідові справа або зліва, промовляючи, що означає для нього ця людина, вимовляючи побажання, слова подяки або емоції щодо уроку, що нового він отримав під час уроку тощо. Той, хто отримав клубок, закріплює нитку на пальці і повторює такі самі дії. Поступово середина кола перетворюється у візерунок із натягнутих ниток. Гра продовжується допоки всі учасники стануть «пов’язані» однин з одним. Тоді кожен учасник натягує свою нитку, і група разом вимовляє слова подяки.

Відтак, доречне застосування тренінгових технологій значно покращуватиме навчально-виховний процес, підвищуватиме ефективність взаємодії учнів та вчителя. Ці технології вдало поєднуються із традиційними формами й методами навчання.

Різноманітність та інтерактивність надає уроку емоційності й зацікавлює учнів. Вони краще розвивають уміння й навички, фізичні здібності й рухові якості, привчаються діяти в команді, призвичаюються до самостійних занять фізичною культурою. Уроки з використанням тренінгових технологій зазвичай проходять цікаво і продуктивно, значно підвищують результативність навчання, інтерес та мотивацію учнів. Їх доцільно впроваджувати в різних варіативних модулях та в процесі організації спортивно-масової й фізкультурно-оздоровчої роботи.

Саме нові шляхи, засоби й раціональні методи, що використовуються на заняттях з фізичного виховання, є перспективними для подальшого вивчення, а застосування таких технологій стане поштовхом для нового типу мислення і розуміння сутності впливу рухової активності на гармонійний розвиток особистості.

 

2.3. Компетентності педагогів у діяльності з дітьми на точках «Спільно»

від Юнісеф та на виїзних сесіях

 

Щоб підтримати дітей та їхніх опікунів в умовах воєнного часу, ЮНІСЕФ і партнери створили спеціальні простори – дитячі точки «Спільно» у 20 областях України. У сприятливому середовищі цих локацій діти перебувають якомога далі від стресів і хвилювань, спричинених війною. Ігровий формат точок «Спільно» відтворює атмосферу звичного для дітей життя та відволікає їх від реалій війни. Об'єднуючи свої зусилля з національними та місцевими органами влади, партнерами з громадянського суспільства, волонтерами і приватним сектором, ЮНІСЕФ завдяки точкам «Спільно» забезпечує дітям і їхнім родинам мультисекторальну підтримку.

Перелік та контакти спільно точка на території України

Дитячі точки «Спільно» спроєктовані й організовані за партисипативним принципом, часто з використанням наявних у громаді просторів. Локації відповідають потребам як дітей конкретної вікової групи, так і осіб будь-якого віку. Тут відвідувачам можуть запропонувати:

-          навчальні й розвивальні заходи, в тому числі консультації для батьків щодо розвитку й навчання;

-          індивідуальні набори для навчання;

-          консультації для дітей і дорослих, а також направлення на отримання подальшої психологічної підтримки;

 

 

-          медичні консультації для дітей та їхніх опікунів;

-          консультації щодо доступу до соціальних послуг.

Відеоогляд інвентарю для використання на точках «Спільно» Юнісеф в рамка проєкту «Єдина Україна»

Дитячі точки розташовані по всій території України у спеціалізованих наметах або облаштовані у приміщеннях, таких як залізничні станції чи станції метро, центри приймання внутрішньо переміщених осіб. Орієнтовані на дітей послуги також надаються у соціальних центрах, пунктах перетину кордону, бомбосховищах. Водночас мобільні команди відвідують громади, що постраждали, для охоплення якомога більшої кількості дітей і їхніх опікунів.

З березня 2022 по березень 2023 рр. більш як 150 точок «Спільно», розташованих по всій країні, прийняли понад 775 тисяч відвідувачів, з них 480 тисяч дітей. Дитячі точки «Спільно» забезпечують підтримку й надають послуги зокрема й тим українцям, що перебувають на нещодавно звільнених територіях.

Одним із напрямів проєкту «Єдина Україна» є проведення фізкультурнооздоровчих занять по всій країни на теренах «Спільно Точка Юнісеф».

Тренери, які проводять заходи, мають дотримуватися певних умов, а саме:

-          проходження навчання за концепцією «Спорт заради розвитку» та отримання сертифікату, а також брендові екіпірування з логотипами спільно точка «ЮНІСЕФ»;

-          враховувати організаційно-методичні особливості проведення занять (час проведення, кількість дітей, покриття майданчика, інтенсивність фізичного навантаження, самопочуття дитини, екіпірування, присутність батьків або опікунів тощо);

-          рівень професійно-педагогічної компетентності (позитивний настрій, впевненість, мотивація до проведення заняття, спортивне екіпірування, яке не «заважає» руховій активності;

-          структура заняття має передбачати (шикування переважно в колі; знайомство; дихальні та діагностувальні вправи; інструктаж; правила співпраці; перевірка самопочуття (зоровий контакт, опитування, ЧСС); тематика, рухова активність низької й середньої інтенсивності з інтервалами відпочинку або ігрових завдань командної взаємодії; рефлексія, тренінгові й інтерактивні вправи та вправи на підтримку ментального здоров’я);

-          музичний супровід (колонка або звичайний телефон)

-          інвентар (Ігровий парашут класичний, Ігровий парашут з отворами, Ігровий парашут «Сонечко», Ігровий парашут «Сухий дощ або душ», «М’яка комета», «Сніжки», Фішки, Резинка кольорова, Координаційна драбина, М’яч надувний).

Пропонуємо алгоритм проведення одного з фізкультурно-оздоровчих занять на «Спільній точці» (рис. 2.3.1).

Тема: «Спільними зусиллями, разом до мети!»

Тривалість: 45-60 хвилин (в залежності від кількості дітей та їх віку).

Інвентар: кільця – 20 штук, фішки – 20 штук, 2 м’яча, 20 тенісних м’ячиків, 20 тенісних кульок, ігровий парашут з отворами.

Вітання: діти стають у коло, на відстані один від одного так, щоб можливо було взятися за руки. Руки зігнуті в ліктьових суглобах, долонями догори. Руки торкаються так, щоб права долоня була зверху над лівою.

Тренер починає вітання словом: «Привіт» і торкається правою долонею правої руки дитини і так далі по колу, поки заключний учасник не торкнеться руки тренера. Далі тренер називає своє ім’я. Діти по черзі називають своє. На цьому вітання закінчується.

Вправа «Дмухнути на кульбабку». Уявіть у своїй руці білосніжну пухнасту кульбабку. Подмухайте на квітку так, щоб з неї злетіли всі пушинки. Для цього слід зробити довгий видих через рот (3-4 c) та один глибокий вдих через ніс (2 с). Спробуйте здути всі пушинки з кульбабки за 3-4 рази.

 

 

                       

 

 

Рисунок 2.3.1. Фрагменти проведення фізкультурно-оздоровчих занять на

«Спільній точці»

 

Вправа «Апельсин». Уявіть, що до правої руки підкочується апельсин. Візьміть його в руку і вичавлюйте з нього сік (рука стиснута в кулак і напружена протягом 8-10 с). Розтисніть кулак, відкотіть апельсин (діти уявляють, що вони вичавили сік) – відчуття тепла, розслаблення… Потім апельсин підкотився до лівої руки і виконуємо те саме лівою рукою.

Тренер оголошує тему: «Спільними зусиллями, разом до мети!»

Мета – це бажаний результат, недосяжний за певний проміжок часу, але доступний для досягнення в майбутньому.

Ціль – це кінцевий результат, на досягнення якого спрямовані зусилля суб’єкта діяльності.

Ідеал – це результат, якого ніхто не може досягти, але до якого прагнемо.

Наразі будемо виконувати різні фізичні вправи та брати учать в іграх. При виконані фізичних вправ та в ході гри розвиваємо як фізичні (сила, прудкість, спритність, витривалість, гнучкість), так і морально-вольові (чесність, довіра, взаємодопомога, дружба, доброзичливість, справедливість, милосердя) якості.

Розминка. Діти займають довільну, зручну «точку» так, щоб нікому не завадити. Включаємо музику, діти повторюють вправи за тренером на місці, в русі із тенісними м’ячами.

Вправа з ігровим парашутом з отворами «Кішки-мишки». Діти беруть парашут, стають навколо нього. Перші вісім учасників залазять під парашут, висовують голову в отвори та виконують роль «мишок». Обирається учасник, який залазить в центральний отвір та висовується з нього, виконуючи роль «кішки». За командою «мишки» ховаються в отвори, а «кішка» намагається доторкнутися до голови кожної з «мишок» та рахує кількість вдалих спроб. Згодом учасники міняються ролями, а гра повторюється поки всі не будуть в ролі «мишки».

Гра з кільцями. Конуси розташовані у кільцях. Один учасник по одному кільцю розкладає, другий – збирає. Діти сідають у коло по п’ять учасників, руки в сторони, не торкаючись один одного. Перед одним учасником лежить кільце. За сигналом «Права» або «Ліва», гравець бере кільце та передає в ту сторону, якою була команда. Гра продовжується до того часу, поки кільця не торкнеться перший учасник.

Гра з тенісними м’ячиками. Дві команди на майданчику та 4 фішки різних кольорів. З кожної команди обирається один учасник командою суперника. За сигналом вони біжать та піднімають дві фішки – це кольори для своєї команди.

По майданчику хаотично розставлені 20 фішок (4 кольори по 5 штук) та обруч, в якому 20 тенісних м’ячиків. За сигналом гравці беруть м’ячик і ставлять на фішку того кольору, який обрав попередній учасник. Як тільки м’яч поставлено на фішку – стартує наступний. Гра триває до тих пір, поки всі фішки не будуть зайняті.

Варіація. Можливо грати у «зворотному» напрямку, коли потрібно зібрати м’ячики з кольорів суперника.

Рефлексія. Діти стають у коло, виконують вправи на рівновагу або на утримання балансу.

Спілкування: тренер запитує, а діти відповідають:

-                     Ми були дружні?

-                     У нас гарний настрій?

-                     Ми задоволені?

Тренер промовляє: «Спільними зусиллями, разом!, а діти продовжують: «до мети!»

 

 

2.4. Особливості організації й проведення фізкультурно-оздоровчих занять на базі закладів загальної середньої та дошкільної освіти

 

Актуальним напрямом реалізації проєкту «Єдина Україна» є проведення фізкультурно-оздоровчих заходів за концепцією «Спорт заради розвитку» в закладах загальної середньої та дошкільної освіти.

Кожен заклад, який був відібраний в проєкт отримав комплект інвентарю «Цікава фізкультура». (рис. 2.4.1).

  

 Рисунок 2.4.1. Набір спортивно-ігрового інвентарю «Цікава фізкультура» для

120 закладів освіти

Основна їх мета – це інтеграція та полегшення адаптації дітей з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з мешканцями об'єднаної територіальної громади засобами фізичного  виховання та спортивної діяльності через налагодження взаємної комунікації.

За допомогою фізкультурно-оздоровчих занять вирішується цілий комплекс важливих завдань, а саме:

-          ознайомлення з ідеями концепції «Спорт заради розвитку» та програми її реалізації в Україні;

-          формування теоретичних знань щодо впливу спорту та рухової активності як чинників соціальних змін для досягнення сталого розвитку;

-          формування практичних умінь і навичок щодо застосування засобів спорту та видів рухової активності для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і комунікації в освітньо-виховному середовищі, а також для попередження та протидії булінгу як поведінкового феномену;

-          оволодіння руховими уміннями й навичками з різних видів спорту, видами оздоровчо-рекреаційної рухової діяльності для забезпечення активного здоров’язбережувального дозвілля;

-          оволодіння м’якими навичками soft skills; 

-          всебічний фізичний розвиток, зміцнення здоров'я та загартовування організму учнів;

-          підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів;

-          поглиблення знань, умінь і навичок, набутих на уроках фізичної культури;

-          набуття комунікативних здібностей, вміння вирішувати конфлікти;

-          забезпечувати здоровий і активний відпочинок;

-          сприяти зміцненню здоров'я, загартовуванню організму, різнобічному фізичному розвитку учнів;

-          мотивувати до систематичних занять фізичною культурою і спортом;

-          спонукати до активних самостійних занять фізичною культурою і спортом;

-          залучати до фізичного виховання учнів їх батьків/опікунів;

-          формувати й удосконалювати рухові вміння й навички, розвивати фізичні якості, прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльність.

Незалежно від спрямованості та змісту, фізкультурно-оздоровчі заняття проводяться на засадах наступних принципів:

-          добровільна участь учнів;

-          послідовність і відповідність в навантаженні;

-          безпека учасників, батьків/опікунів;

-          врахування вікових та статевих особливостей;

-          толерантне та доброзичливе відношення;

-          індивідуально-диференційний підхід;

-          створення позитивної та доброзичливої атмосфери;

-          рухова активність та ведення здорового способу життя.

Тривалість фізкультурно-оздоровчого заняття 45-60 хвилин, в залежності від вікової групи та кількості дітей. Заняття обов’язково має тематичну складову та орієнтовну структуру.

Тривалість частин заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг дидактичного матеріалу мають змінюватися відповідно освітніх завдань, умов проведення, кількості дітей та вікових груп. На початку занять дітей розподіляють на вікові групи: початкова, середня та старша. Тематика занять має постійно оновлюватися (наприклад: «Толерантність», «Взаємодопомога», «Партнерство», «Співробітництво», «Згуртованість» тощо).

Зміст та структура фізкультурно-оздоровчих заходів спрямована, перш за все, на реалізацію ідей концепції «Спор заради розвитку».

Так, одним із різновидів фізкультурно-оздоровчих заходів є «Ранкова зустріч» з наданням теоретичних відомостей.

Сидячи в колі, один проти одного, учні ввічливо вітаються та діляться власним досвідом зі своїми товаришами, ставлять запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у груповій вправі, спрямованій на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує педагог, щоб представити навчальні завдання дня.

Ранкова зустріч – це запланована, структурована зустріч, на якій панує атмосфера піклування та відповідальності. Зустріч триває15-20 хвилин заняття, аби створити позитивну атмосферу в учнівському колективі на фізкультурнооздоровче заняття.

Структурними компонентами ранкової зустрічі є вітання, групове заняття, обмін інформацією, щоденні новини.

Вітання.Учні разом із тренером (асистентом учителя) розміщуються в колі та вітаються, що забезпечує розуміння власної значущості та приналежності до групи. Учасники звертаються один до одного по імені, що допомагає створити атмосферу дружби та приналежності до групи. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного елементу зустрічі.

Групове заняття розпочинається після виваженого обмірковування інформації. У групі створюється відчуття єдності, радості через участь в іграх, виконання простих за структурою вправ. Ігри позбавлені елементів суперництва, є об’єднуючим чинником за сутністю та враховують індивідуальний рівень розвитку певних фізичних навичок. Такі групові заняття, здебільшого, пов’язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається в класі.

Обмін інформацією відбувається, коли учні висловлюють свої думки, обмінюються ідеями, а тренер пропонує тему заняття та його обговорення. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити й слухати. Кожний учасник може поставити запитання чи

прокоментувати, а учень, який повідомляє інформацію, відповідає на запитання та коментарі.

Щоденні новини – це коментування письмового оголошення, яке щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Письмове оголошення налаштовує учнів на те, що наразі має вивчатися, а також дає можливість обміркувати події та успішність навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають «тренувати» навчальні навички, адже містять різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди тощо), що активізує початок індивідуальної діяльності або діяльність у центрах активності. Такі заняття дають змогу розвивати соціальні й навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії, інклюзії, а також дає результати як у спільноті групи, так і поза її межами.

Значущість ранкової зустрічі полягає у створенні спільноти, розвиткові навичок спілкування та соціальних навичок, створенні позитивного настрою

[25].

Спільнота дає відчуття приналежності, коли її члени пов’язані один з одним спільними інтересами та цінностями. Особи, які відчувають себе частиною спільноти, виходять за межі безпосереднього інтересу заради користі групи. Вони піклуються один про одного; діють задля спільних інтересів; знають сильні сторони кожного та можуть за потреби їх використовувати; навчаються один в одного, розширюючи знання і досвід всіх членів спільноти. У процесі спільної взаємодії виникає довіра поміж членами спільноти. Спільноти можуть самовдосконалюватися, отримуючи зворотний зв’язок один від одного.

Розвиток навичок спілкування полягає в умінні говорити й слухати, що є важливими якостями демократичної культури. Учні висловлюють власну думку, сприймають відмінні думки, аналізують їх. Ранкова зустріч дає змогу учням брати участь у групових обговореннях, а педагогам – моделювати й активно розвивати уміння й навички ефективного спілкування.

Люди, які можуть ефективно спілкуватися:

–   висловлюють власні думки таким чином, щоб їх розуміли інші;

–   уважно слухають, коли говорять інші;

–   вирішують проблеми за допомогою слів; – пропонують власні ідеї.

Ці навички мають важливе значення для успішного життя в колективі, спільного навчання та розв’язання конфліктних ситуацій. Ранкова зустріч – ідеальна можливість для розвитку цих навичок.

Передбачається, що учні робитимуть власний внесок у роботу групи в навчальній, соціальній, емоційній, практичній сферах. Учасники відчувають свою потрібність, від них залежать інші, їх цінують за особистий внесок. Діти потребують практичного досвіду в висловленні власних думок, у кращому пізнанні один одного, у визнанні сильних сторін і талантів своїх однолітків. Таке спілкування сприяє постійному розвитку особистості.

Розвиток соціальних навичок відбувається завдяки тому, що учні переходять від зосередження уваги на власній особистості до охоплення нею інших. Соціальні переваги цього підходу сприяють розвиткові емпатії, активному слуханню, навчають розуміти позиції інших. Уміння сприйняти точку зору іншої людини руйнує упередженість, сприяє толерантності та визнанню відмінностей. Такі соціальні компетентності допомагають жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, і відкритого спілкування між членами суспільства. Це основні навички, які необхідні для демократії.

Соціальні навички розвиваються не в ізоляції, і не тоді, коли діяльність та моделі поведінки жорстко визначені. Здатність ефективно говорити й слухати, робити вибір, а також залагоджувати конфлікти, коли вони виникають, – усе це має важливе значення для функціонування будь-якої спільноти. Діти, насамперед, потребують спокійної та інклюзивної атмосфери. Їм потрібні можливості експериментувати та різними способами розповідати, спілкуватися та отримувати задоволення від перебування в колі однолітків.

Створення позитивного настрою полягає в тому, що повсякденні вправи, які практикуються під час проведення ранкової зустрічі, допомагають учням зблизитися з однолітками, навчитися співпрацювати, утримуватися від безпідставної критики інших, поважати інших як особистостей.

Позитивний настрій у групі створюється за рахунок:

–   атмосфери довіри;

–   відчуття приналежності до спільноти;

–   участі в прийнятті рішень;

–   доброти та заохочення з боку однолітків;

–   вільного від критики ставлення вчителя;

–   очікування конкретних результатів;

–   справедливості та неупередженості.

Мотивація до ігрової діяльності. Існує безліч інтерактивних технологій, аби привернути увагу дітей, допомогти їм не загубитися в нескінченному калейдоскопі інформації. Однією з них є ігрова діяльність (гра) як засіб гармонійного розвитку. Ігрова діяльність є чи не найдавнішим і найдоступнішим педагогічним інструментом навчання й виховання.

Гра допомагає учням усвідомити, що результат залежить виключно від них: стати зібраними й уважними, відпрацьовувати вміння швидко реагувати, подарує відчуття здорового суперництва й радість перемоги. Упровадження цієї технології сприяє кращій взаємодії з учнями, урізноманітнить заняття, формуватиме позитивне ставлення до фізичної культури і спорту, рухової активності.

Використання різноманітних інтерактивних вправ для підвищення мотивації та налаштування, їх різноманітність та інтерактивність надає заняттю емоційності й зацікавлює учнів. Вони краще розвивають свої уміння й навички, фізичні здібності й рухові якості, привчаються діяти в команді, призвичаюються до виконання різноманітних вправ та рухів. Така мотивація до ігрової діяльності

проходить енергійно, цікаво і продуктивно, значно підвищуючи результативність навчання, інтерес учнів до занять фізичною культурою і спортом. 

Танцювальна руханка на занятті допомагає «розім’яти» м’язи, зняти психоемоційне напруження, перемкнути увагу, повторювати рухи за тренером або анімаційними персонажами, вчить рухатися ритмічно, підготувати організм перед наступним, більш інтенсивним навантаженням, підняти настрій.

Танцювальна активність є чинником не лише фізичного, а й психологічного здоров’я, адже:

•              знижує дратівливість і тривожність;

•              додає впевненості в собі;

•              сприяє соціальній інтеграції у групі;

•              покращує самопочуття;

•              налаштовує на нові завдання;

•              вивільняє енергію та спрямовує її у потрібному напрямку;         «включає» в заняття по принципу «Тут і зараз».

Загальна фізична підготовка. Важливим компонентом фізкультурнооздоровчого заняття є фізична підготовка, як педагогічний процес, який спрямований на виховання фізичних здібностей і розвиток функціональних можливостей, що створюють сприятливі умови забезпечення життєдіяльності людини. Поняттям «фізична підготовка» користуються тоді, коли необхідно підкреслити прикладну спрямованість фізичного виховання по відношенню до трудової, військової, спортивної та іншої діяльності.

Загальна фізична підготовка (ЗФП) – це процес вдосконалення рухових якостей, спрямованих на всебічний і гармонійний фізичний розвиток людини. ЗФП сприяє підвищенню функціональних можливостей, загальної

працездатності, є основою (базою) для спеціальної підготовки і досягнення високих результатів в обраній сфері діяльності або виді спорту. Засобами ЗФП є фізичні вправи (біг, плавання, спортивні та рухливі ігри, лижний спорт, велоїзда, вправи з обтяженнями тощо). Із ЗФП пов’язано досягнення фізичної досконалості – рівня здоров’я і всебічного розвитку фізичних здібностей, відповідних спортивної, військової, професійної та іншої діяльності.

Необхідність розмаїття засобів ЗФП визначається тим, що до занять фізичними вправами з загальнопідготовчою спрямованістю залучаються практично всі верстви населення – від дитячого до похилого віку.

Завданнями ЗФП є:

-          зміцнення і збереження здоров’я, вдосконалення статури, гармонійний фізичний розвиток, підтримання загального рівня функціональних можливостей організму, багаторічне збереження високого рівня працездатності;

-          розвиток фізичних якостей – сили, витривалості, гнучкості, швидкості, спритності;

-          створення основи для забезпечення підготовленості до конкретних видів діяльності – трудової, військової, побутової тощо [26].

Інтерактивно-тренінгові вправи для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва мають відповідати темі заняття та сприяти психосоціальній підтримці.

Рухливі ігри з елементами спортивних та інших ігор, естафет. Одним з дієвих засобів фізичного виховання є рухливі ігри та естафети. З давніх часів гра використовувалася з метою виховання та фізичного розвитку підростаючого покоління. Змінюються умови гри, з’являються нові сюжети, які відображають певний час, але незмінним залишається потяг людей до гри, особливо рухливої, де можна перевірити і показати свою сміливість, спритність, швидкість, силу.

Розрізняють власне рухливі (елементарні) та спортивні (більш складні технікою виконання). Умови проведення, правила, кількість учасників рухливих ігор можуть бути різними. Від гравців практично не потрібна певна спеціальна підготовки. За своєю цілеспрямованістю, а також за особливостями змісту, рухливі ігри найбільш доступні для дітей.

Рухливі ігри – це ігри, до змісту яких включені різноманітні види бігу, стрибків, метань та інших рухів. Мотивом ігрової діяльності є змагання між окремими учасниками та командами. Рухливі ігри поділяють на некомандні та командні. Некомандні ігри – це ігри з ведучими і без ведучих, де кожен учасник гри діє незалежно від інших; командні – це ігри з одночасною участю всіх гравців і за участю гравців за чергою (естафети). Командні ігри розрізняють також за ознаками поєдинку гравців. У командних іграх змагання проходять між групами гравців, де злагодженість дій між учасниками призводить до досягнення поставленої мети. Існують ігри, де гравці не вступають у боротьбу з суперником, а в інших, навпаки, активно ведуть боротьбу з ним. У перехідних іграх (з’являються елементи злагоджених дій всередині) спочатку учасники діють самостійно, а надалі організовуються групи, в яких для вирішення поставленого завдання необхідно діяти узгоджено. В основу класифікації ігор покладено рухові дії. Розрізняють ігри імітаційні (з наслідувальними діями), з перебіганнями, подоланням перешкод, з м’ячом, палицями та іншими предметами, з орієнтуванням (за слуховим і зоровим сигналами) тощо. Специфічні ігри на місцевості, для проведення яких необхідна спеціальна підготовка. Кожна гра, яку педагог обирає для фізичного виховання має сприяти розв’язанню освітніх, виховних і оздоровчих завдань [27].

Види оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Здоров’я дітей – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей. Турботу викликає погіршення фізичного й психологічного стану підростаючого покоління, особливо під час військових дій.

У зв’язку з цим, важливим компонентом фізкультурно-оздоровчого заняття є оздоровчо-рекреаційна рухова активність, метою якої є збереження і зміцнення здоров’я, сприяння всебічному фізичному розвиткові, підвищення рівня функціональних й адаптаційних можливостей організму дітей. Значущим вбачається не тільки безпосереднє проведення вправ оздоровчого спрямування, а й формування в учнів актуальних знань, умінь і навички здорового способу життя, свідомого використання цих знань в повсякденному житті з метою покращення його якості. Наразі, діти й учнівська молодь постійно знаходяться в так би мовити в «шкідливому» інформаційному просторі, пов’язаного з численними тривогами та жахіттями війни. У зв’язку з цим, доцільно включати в кожне заняття вправи щодо надання дітям психосоціальної підтримки та психологічної допомоги, що допоможе протистояти життєвим труднощам, протидіяти стресовим станам, сприятиме регуляції власних емоційних станів і перенавантажень тощо.

Логічним і доречним закінчення фізкультурно-оздоровчого заняття є проведення «кола довіри», коли учасники разом з тренером розташовуються навколо ігрового парашута та проводять рефлексію. Адже коло символізує єднання всіх учнів і тренера в одну спільноту.

Коло довіри відіграє важливу роль у міжособистісних відносинах, виступаючи головною умовою формування позитивних взаємин, своєрідним фундаментом і невід’ємним атрибутом людського спілкування. Довірливі взаємини характеризуються комфортністю спілкування, взаєморозумінням, психологічною близькістю та безпекою. Довіра виступає головною умовою формування позитивних міжособистісних відносин: довірчі взаємини зменшують психологічні бар’єри під час спілкування, допомагають людині швидше адаптуватися, пристосуватися до оточення.

Якість організації та проведення фізкультурно-оздоровчих занять за концепцією «Спорт заради розвитку» визначаються різноманітністю інвентарю та обладнання. Модифікований та нестандартний інвентар – це завжди додатковий стимул для підвищення якості фізкультурно-оздоровчої й спортивно-масової роботи. За бажанням та проявом фантазії можна без надмірних витрат оновити інвентар у спортивній залі. Адже дітям, передусім, має бути цікаво на заняттях.

Модифікований і нестандартний інвентар має відповідати вимогам організації навчальної діяльності та комплексного розвитку фізичних якостей, умінь і навичок учнів. Використання яскравого, доступного та безпечного інвентарю допоможе тренеру розвивати фізичні якості учнів, формувати навички й уміння, передбачені навчальною програмою. Нестандартне устаткування і тренажерні пристрої значно підвищують моторну щільність заняття, роблять його емоційно насиченим. Важливо забезпечити кожного учня інвентарем і дати змогу використовувати його, що забезпечить оптимальне фізичне навантаження, індивідуально-диференційований підхід, дозволить підтримувати інтерес та мотивацію впродовж заняття.

При цьому необхідно враховувати, що інвентар та нестандартне обладнання мають відповідати певним вимогам, а саме:

●                   бути простими у виготовленні, зручними і надійними у використанні;

●                   бути гігієнічними та відповідати технічним нормам;

●                   забезпечувати умови для розвитку рухових навичок й умінь;

●                   сприяти підвищенню ефективності заняття;

●                   бути доступними для учнів із різним рівнем фізичного розвитку і підготовленості;

●                   сприяти розвиткові м’язових груп і фізичних якостей;

●                   бути універсальним, яскравим, незвичним, безпечним, компактним, мати естетичний вигляд та заохочувати дітей.

У зв’язку з цим, пропонуємо умовну класифікацію інвентарю та обладнання, який доцільно використовувати на фізкультурно-оздоровчих заняттях та різноманітних рухових активностях.

По-перше, це традиційний спортивний інвентар та обладнання як чинник забезпечення якості проведення заняття.

По-друге, це сучасний інвентар та обладнання. Останні п’ять-десять років міжнародний ринок фітнес-послуг стрімко розвивається, сприяючи виникненню нового інвентарю та обладнання або їх модифікації. Це дає тренеру новий важіль до мотивування учнів, а також проведення ефективного уроку фізичної культури. Серед таких новинок, наприклад, бодібари, петлі TRX, балансувальні та степ-платформи, ремені з петлями, манжети, фітболи, сучасні обтяжувачі для ніг та рук, еластичні еспандери, гумові стрічки, півсфери різного формату, петлі Береша, альфа- та бета-гравіті, велотренажери вертикальні й горизонтальні, гребні й лижні тренажери, орбітреки, спінбайки, степери, ейрбайки, гіроборди, гіроскутери та інше [1, 2, 3].

По-третє, це модифікований (нестандартний) спортивний інвентар та обладнання, виготовлений власноруч із різних підручних засобів.

Вважаємо доцільним у процесі занять застосовувати малі м’які м’ячики, різноманітні мішечки, великі й велетенські м’ячі та кольорові надувні кульки, комети, сніжки тощо. Простий «дрібний» інвентар зробить заняття яскравим і додає йому емоційності.

Радимо також використовувати пластикові пляшки, камінці, різнокольорові пробки від пляшок, пакети, серветки, саморобні ігрові тунелі, прапорці тощо.

Так, різнокольорові пробки будуть доречними для створення різноманітних кольорових картинок, цифр, слів, будування пірамід тощо. Із них виготовляють доріжки для ходіння босоніж, для виправлення та запобігання плоскостопості, загартовування тощо (рис. 2.4.2).

 

 

Рисунок 2.4.2. Фрагмент використання різнокольорових пробок при викладанні візерунка на фізкультурно-оздоровчому занятті

 

Целофанові пакети будуть у пригоді для виконання дихальних вправ та у парній чи груповій взаємодії; пластикові пляшки – під час виконання загальнорозвивальних вправ, наприклад, у вигляді гантелей, наповнених піском, водою тощо, як інструмент для масажу і самомасажу, профілактики плоскостопості, розвитку дрібної моторики тощо; «ігрові тунелі» виготовляють з алюмінієвого обруча та тканини, які слушно використовувати в рухливих іграх, естафетах; прапорці виготовляютьіз різнокольорової тканини та паличок різних розмірів, які застосовують при виконанні загальнорозвивальних вправ із предметами, в рухливих та спортивних іграх тощо; кольорові стрічки різного розміру використовують в гімнастиці під час розминки або з поєднанням танцювальних вправ.

Досить популярними в урізноманітненні занять є й інші пристрої та обладнання.

Так, хустинки трикутної форми різних розмірів та кольорів мають широке використання: від танцювальних вправ до рухливих і народних ігор та забав. Доцільно віддавати перевагу барвистим хустинкам, з огляду на їх вплив на емоційну сферу дітей. Наприклад, червоний колір справляє «розігрівальну», оживляючу дію; помаранчевий – випромінює радість життя і веселість; жовтий – покращує настрій і позитивно впливає на нервову систему та внутрішні органи; зелений – має антистресовий ефект, заспокоює нерви, усуває втому; синій – «охолоджує» і допомагає у випадку порушення сну і при головних болях; фіолетовий – сприяє кращій концентрації уваги, знімає психічну напругу.

«Острівці» – це своєрідні кола різних розмірів і кольорів, які легко складаються, а завдяки універсальності їх можна використовувати на заняттях з учнями різного віку і статі з метою концентрації уваги, ефективні в рухливих іграх та естафетах.

Ігровий реквізит «гумка» (різнокольорова гумка різної довжини, що тягнеться і є компактною та яскравою) попри те, що видається надто простим, неабияк функціональний на уроках фізичної культури.

Каремати і слайдери доцільні під час різних видів тренувань або занять фітнесом. Слайдер (килимок із ковзаючою поверхнею) у переліку спортивного інвентарю з’явився не так давно.

Балансувальні диски і платформи– це тренажери, що забезпечують високий рівень навантаження і призначені для стимуляції вестибулярного апарату, розвитку координації рухів, рівноваги, концентрації уваги, просторовим сприйняттям.

Опори для «згинання та розгинання рук» – найпростіші знаряддя, які істотно урізноманітнюють тренування, створюючи додаткове навантаження на м’язи грудей, рук і плечей.

Метболи призначені не тільки для розвитку швидкісно-силових якостей, а й покращення координації та спритності; розвитку гнучкості, тонусу м’язів. Виготовляються із гуми, вони водостійкі, мають неслизьку поверхню. Для зручності диференціації м’ячі певної ваги мають різнокольорові вставки.

Акванудлс (м’яка палиця завдовжки 1,5 м для аквааеробіки або аквафітнесу) використовується як допоміжний засіб або як додаткове фізичне навантаження для підвищення ефективності виконуваних у воді вправ. Рекомендуємо також використовувати для ігор (створюємо з них острівки, метаємо у ціль, вони легко перетворюються на різні геометричні фігури, бар’єри тощо).

Бар’єри. Вправи, пов’язані з бар’єрним бігом, не тільки розвивають фізичні здібності, а й вдосконалюють рухові навички, які необхідні під час опанування техніки стрибків у довжину з розбігу, метаннях. Подолання перешкод – одна з найважливіших технік для розвитку спритності та сміливості.

Досить ефективними та доступними у використанні є різноманітні модифікації координаційної драбини або сітки чи «класиків»(з англ. agility ladder; у різних джерелах – тренувальна драбина, драбинка спритності, координаційна драбина), яку використовують у видах спорту, де важливі швидкісно-силові здібності, спритність, баланс і координація, синхронізація рухових навичок. Під час виконання вправ на координаційній доріжці задіяна моторика рук і ніг. Вправи на координаційній драбині є універсальними, сприяють покращенню координації і швидкості роботи ніг. Під час ходьби, бігу, виконання спеціальних вправ частота роботи рук звичайно відповідає частоті роботи ніг, неможливо бігти, рухаючи ногами з однією швидкістю, а руками – з іншою. Тому під час виконання вправ поліпшується і координація, і швидкість роботи рук (бажано з невеликою амплітудою). Координаційні драбини нескладно виготовити саморуч.

Ігрові парашути виготовляють з яскравих тканин, вони мають круглу або прямокутну форму, складаються з кількох різнокольорових секторів. Зазвичай їх виготовляють з яскравої, повітропроникної тканини. Найменший парашут має діаметр 1,5 м, для великої кількості учнів беруть парашути більших розмірів – 3, 4, 5, 6 та 9 м у діаметрі та навіть більше. Парашутом можна грати у спортивній залі або в холі, а також на відкритому повітрі. Ігри з парашутом не мають вираженої змагальної мети, а навчають узгодженості дій, умінню відчувати рух інших гравців. Для дітей надзвичайно важливо саме через рухи відчути те, що вони можуть бути частиною команди. Парашут дає багатий спектр нових відчуттів: яскравий зоровий образ, сильні рухи повітря, «дзвін» натягнутого парашута, відчуття м’якої тканини, що огортає учнів, які сидять під парашутом. Діти вчяться дотримуватися правил гри, чекати своєї черги, взаємодіяти одне з одним тощо.

«Парний парашут прямокутної форми» (або «Парашут на двох») являє собою відрізки різнокольорової тканини однакового розміру прямокутної форми для використання двома учнями або групою дітей. Із цим парашутом виконують різні вправи для відпрацювання парної, командної та групової взаємодії (рис.

2.4.3).

 

 

Рисунок 2.4.3. Фрагмент використання вправи з «Парним парашутом» Модифікацією         є        «Трикутний         парний        парашут»  –        це    відрізки

різнокольорової тканини однакового розміру трикутної форми зі стрічками на кінцях, які можна з’єднати в круглий парашут або зробити різні його модифікації. Одна з них «Парашут з отворами» – тканина круглої форми з восьми секторів різного кольору з отвором посередині та у центрі (рис. 2.4.4).

 

 

Рисунок 2.4.4. Фрагмент використання вправи з «Парашутом з отворами»

 

Ігрові інтерактивні парашути «Сонечко», можуть мати 8, 12, 16 та 20 променів яскравого різноманітного кольору. Використовується в ігрових завданнях з дітьми різного віку, різним діаметром та шириною променів. При їх використанні можна проводити велику кількість вправ на кольори, скручувати, піднімати, пробігати та застосовувати додатковий інвентар: різнокольорові сліди, Ніжки та Долоні, отвори, квадрати, масажні доріжки, «М’які палиці», Сухий дощик, інтерактивний «Павук», роздруковані дидактичні матеріали тощо

(рис. 2.4.5). 

 

Рисунок 2.4.5. Фрагменти застосування ігрових парашутів «Сонечко» Самостійним напрямом розвитку індустрії створення «парашутів» стало використання їх у формі квадратів 1,5 х 1,5 м різних кольорів та на кожному з них додаткове інтерактивне завдання. Перевагами цих парашутів є компактність, зносостійкість, модифікаційність, простий догляд після використання. Нами розроблено понад 20 таких квадратних парашутів: плутанка, твістер, танцювальний, мішень, лабіринт, бродилка, хрестики-нулики, шахівниця, мозаїка, піаніно, мапа України, ракета, шар-бол, футбол, сир, дорожній рух, дощик, мозаїка, портал та інші модифікації (рис. 2.4.6, 2.4.7).

Індустрія створення інвентарю постійно розвивається в не залежності від матеріальних умов чи військових подій. Наступним етапом стало створення друкованих парашутів на принтерах та плоттерах, їх переваги в яскравих картинках, різній за щільністю та характеристиками тканиною, швидкий друк готових виробів, зносостійкість та компактність.

                        Танцювальний                         Піаніно                               Дощик

 

Рисунок 2.4.6. Фотографії інтерактивних квадратних парашутів

 

 

 

 

мапа України

 

Рисунок 2.4.7. Фотографії квадратного друкованого інтерактивного парашуту «мапа України»

Особливо доречним є використання разом з мапою України символів Української перемоги та вправ на виховання національно-патріотичної єдності всіх учасників освітнього процесу.   

 

 

                        Рисунок    2.4.8.    Фотографії    додаткових    матеріалів    на     виховання

національно-патріотичної єдності  

 

Слушно поєднувати ігрові парашути з дрібним інвентарем. Це можуть бути: літери, доміно, шашки, ґудзики, трубочки, стаканчики, конуси, шарики, резинки кольорові, трубочки, камінці білі та різнокольорові, пластмасові та м’які кубики, кольорові монетки, Кабошони кольорові прозорі, не прозорі та біло-чорні, різноманітні кольорові бусинки різного вигляду, магнітні цифри, скейти, м’які та сенсорні м’ячики, кубики історій, дерев’яні кулі, пластмасові кульки, фішки, конуси, естафетні палички тощо (рис. 2.4.9).

 

Рисунок 2.4.9. Фрагменти використання «дрібного» інвентарю на фізкультурно-оздоровчих заняттях

 

Доречним є використання модифікацій кубиків. М’які кубики застосовуються із завданнями щодо виконання рухів (потанцюй, топни, хлопни, стрибни, присядь тощо). Зазвичай такі вправи супроводжуються позитивними емоціями, викликаючи радість, здивування, посмішку, гарний настрій тощо. Інколи кубики позначають цифрами, з якими пов’язують різні рухи, завдання, вправи тощо.

До інклюзивного інвентарю належить «Сухий дощ або душ» – один із компонентів сенсорно-розвивального середовища, своєрідний намет із різнокольорових атласних стрічок – від теплих до холодних тонів. Стрічки спускаються вниз, немов струмені води, їх приємно торкатися, перебирати руками, проходити крізь них, виконувати різноманітні вправи тощо. Після прийому «сухого душу» діти відчувають приплив позитивних емоцій, заспокоюються, що сприяє налаштуванню на подальший навчальний процес. Окрім шовкових стрічок у конструкції «сухого душу» доцільно використовувати різні геометричні фігури з фетру, дзвоники, аквапалиці, кольорові новорічні гірлянди тощо (рис. 2.4.10).

 

 

Рисунок 2.4.10. Фрагмент використання вправи із «сухим душем»

 

«Сухий басейн» із різнокольоровими або білими кульками з підсвічуванням збирають з поролонових модульних стінок, обтягнутих цупкою кольоровою тканиною, стійкою до вологи. Дно манежу збирається з модульних матів, що кріпляться до стінок липучками. Для проведення ігор їх заповнюють різнокольоровими поліетиленовими порожніми кульками. Дитячі басейни з кульками можуть мати яскраві різнокольорові стінки. Спочатку сухі басейни використовували виключно з розважальною метою, але дослідження фахівців показали їх користь для дитячого здоров’я як засобів профілактики захворювань та поліпшення емоційного здоров’я.

Корисні властивості та переваги цього басейну пояснюються, зокрема тим, що під час бігу чи борсання в сухому басейні у дитини зміцнюються м’язи, у тому числі й ті, що формують поставу, а також розвивається почуття рівноваги, формуються навички безпечного падіння. Ходіння в басейні стимулює тактильні відчуття, що сприяє розвиткові дрібної моторики. Крім того, пластикові кульки масажують тіло, що важливо для гарного самопочуття і нормального функціонування організму. Ігри в басейні здатні компенсувати відставання у фізичному й інтелектуальному розвитку, позитивно впливають на функціювання органів дихання, зміцнюють серцево-судинну систему, розвивають опорноруховий апарат, формують комунікаційні навички, нормалізують сон тощо.

Сенсорні панчохи сови (панчохи Кіслінг) – це ефективний інструмент сенсорної інтеграції, що впливає на вестибулярну, пропріоцептивну і тактильну системи. Допомагають швидше розвиватися, покращують сприйняття положення тіла у просторі, роблять тіло гнучким і рухомим. Через шкіру й тіло сенсорна панчоха збуджує різні центри головного мозку, дає нові сенсорні відчуття, допомагає відчути тіло та нові емоції. Дітям, що відстають у розвитку, така панчоха буде особливо корисною. Під час гри дитину охоплюють незвичайні відчуття, що розширює сприйняття навколишнього світу.

Пісочниця – це дерев’яний піднос стандартного розміру (50×70×8 см), пісок, вода, колекцію мініатюрних фігурок. Дно і борти пісочниці зазвичай фарбують у блакитний колір, що дає змогу моделювати воду і небо. Використання природних матеріалів допомагає відчути зв’язок із природою, а рукотворні мініатюри – прийняти те, що вже існує. Учні можуть створювати у пісочниці композиції, різні образи, писати, малювати тощо. Такі дії – це спосіб зняття внутрішньої напруги, заспокоєння на несвідомо-символічному рівні за допомогою «взаємодії» з піском. Декоративний пісок різних кольорів та різнокольорове підсвічування додають позитивних вражень, наприклад в естафетах або під час релаксації.

До тимбілдингового інвентарювідносять «павуки», «лижі», «окуляри», «білку в колесі» тощо.«Павук» – простий і саморобний інвентар: наприклад, тарілка, до якої прив’язано від чотирьох до тридцяти та більше мотузок. Учні тримаються за мотузки рукою та намагаються пересуватися разом – з метою ефективної взаємодії. Наприклад, із заплющеними очима, як-от в естафетах або під час пересування різних предметів чи будування пірамід із кубиків тощо. Доцільним є використання різних модифікацій «лиж». Їх можна саморуч виготовувати зі строп або з дерева та мотузки. Учні стають на лижі і разом рухаються вперед, назад, із заплющеними очима – з метою ефективної командної взаємодії. Цікавим інвентарем є так звана «білка в колесі» – смуга тканини шириною 30 см і довжиною від 3 м і більше, зшита в кільце. Учні колоною стають усередину та за командою починають рухатись уперед або назад, перебираючи руками тканину над головою і намагаючись якнайшвидше рухатися та взаємодіяти разом (рис. 2.4.11). За допомогою «окулярів» (пов’язок на очі з тканини) виконуються різноманітні вправи на довіру одним учнем або командою.

 

 

Рисунок 2.4.11. Фрагмент використання вправи «Білка в колесі»

 

Урізноманітнює заняття і робить їх цікавими застосування перкусійних інструментів та тілесної перкусії. До них належать стаканчики різних кольорів та розмірів, барабанні палички та їх модифікації, різноманітні бубни, відра, аркуші паперу, шейкери, трикутники, тамбурини, фанатські дудки, хлопавки, варган та широкий спектр барабанів – джембе, дарбуки, думбеки, бонги тощо [5]. Перевагами вважаються комплексне навантаження на організм, стимуляція розумових і фізичних здібностей, психологічне розвантаження тощо. Їх застосування сприяє розвиткові координації, концентрації, здатності до імпровізації, поліпшує настрій, викликає яскраві емоції (рис. 2.4.12).

 

 

Рисунок 2.4.12. Фрагмент використання тілесної перкусії з музичними інструментами

 

У тілесній перкусії для створення музики і звуків використовується лише тіло, це творчий вид ритмічних рухів (хлопання, кроки, притупування тощо). Під час занять задіяні обидві півкулі головного мозку, важливо одночасно стежити і за структурою ритму і за рухом тіла. Саме права півкуля відповідає за креативне та образне мислення. Тілесна перкусія також вважається ефективним інструментом для тренування пам’яті та уваги.

Підготовча частина уроку з використанням перкусійних засобів закладає підстави для фізичного, емоційного й психологічного налаштування дітей на вирішення завдань основної частини. Для цього використовуються різні види рухів (біг, стрибки, танцювальні вправи, вправи вільної пластики тощо), які співвідносяться з ритмом, темпом, характером музики й доцільно розподіляються у структурі уроку. Основна частина уроку спрямована на виховання почуття ритму, простору, часу, точності м’язової напруги, постави та ходи, виразності рухів, творчого відображення сюжету музичних казок, пісень, світлин природи, почуттів. У заключній частині уроку знижується навантаження, коли доцільно проводити музично-ритмічні ігри повільної інтенсивності, вправи на увагу, різноманітні шумові оркестри та вправи з бубном. Використовуються музично-рухові вправи: плескання, притупування, ігри з використанням перкусійного інвентарю (дерев’яні палички, пластикові стаканчики тощо), а також пальчикова гімнастика та ритмічні вправи. Пластикові стаканчики різних кольорів та розмірів слугують для зведення пірамід та веж.

З метою урізноманітнення змісту фізичного виховання учнів рекомендуються ігрові технології (едьютейнмінг) – ребуси, загадки, шаради, картки емоцій, анаграми, кросворди, філворди, головоломки, квести, настільні та розвивальні ігри, такі як «Дженга», «Мікадо», «Стільці», «Хто-я», «Уява», «Мафія», «Крокодил», «Відгадай тварину», «Спробуй повтори», «Знайди монстриків», «Емпатія», «Барабашка», «Карамелька», «Кубики історій», «Ерудит», пазли, асоціативні й метафоричні карти тощо [6].

У зв’язку цим, доцільним буде й використання різних варіацій карток почуттів та потреб, розроблених на основі методу ненасильницької комунікації. За їх допомогою учні визначають почуття залежно від рівня задоволення потреб, навчаються «трансформувати» гнів і застосовувати принципи ненасильницької комунікації у повсякденному житті. За кожним почуттям криється задоволена чи незадоволена потреба. Якщо навчитися повідомляти іншим про власні почуття і потреби без жодної критики чи вимог, тоді легше знаходити шляхи розв’язання конфліктних ситуацій із задоволенням потреб кожної сторони.

Нейропсихологічна гра «Спробуй повтори» завжди зацікавлює учнів, адже учасники мають відтворити положення рук або позу, які вони спостерігають на картинці, а для цього необхідно подумати, як зробити певний конкретний рух. Відтворення намальованих на картках рухів – завдання нетривіальне. Складність полягає не в тому, що рухи вимагають особливих фізичних здібностей, а в їх незвичності, несхожості на ті, що спостерігаються у побуті щодня. Доволі складне й водночас посильне завдання піднімає настрій, спонукає до пошуку, а пошукова активність викликає збудження в глибинних структурах мозку, активізуючи роботу обох півкуль кори головного мозку. Гра сприяє розвиткові уваги, просторових уявлень, покращує швидкість реакції.

Для розвитку емоційного інтелекту використовуються різні картки – смайлики емодзі, ігри, що розвивають емоції, як то «Мемо: емоції», «Мімка», «Мімка-2». Емоції людини іноді складно зрозуміти. За маскою радості може ховатися смуток і журба, а показний гнів нерідко не що інше, як дружні «кривляння». І якщо дорослим зрозуміти подібні нюанси міміки і мови нескладно, то для дітей це може бути справжньою загадкою. Якщо допомогти дитині розпізнавати і вгадувати власні емоції, їй легше буде розуміти інших людей, а ці знання знайдуть застосування у реальному житті.

Для різнобічного розвитку учнів корисним є застосування технології «сторітеллінг» (з англ. storytelling), що означає «майстерність розповіді». Зокрема, йдеться про Кубики історій – своєрідний освітній ігровий інструмент. Ефективність цієї гри в простих правилах. Гравці підкидають дев’ять кубиків, групують їх по три, і за картинками на кубиках вигадують та розповідають власну історію, пов’язану з темою уроку, наприклад, безпечна поведінка, вид спорту тощо. Кубики історій – це чудовий «тренажер» для розвитку мови, поповнення словникового запасу, гнучкості мислення, комунікабельності. Вимоги до складання історій можна коригувати у ході гри: історії можуть бути короткі або розлогі, прості або із серйозними висновками, з передаванням права продовжити історію іншому учасникові тощо.

Така технологія вдало поєднується з використанням метафоричних асоціативних карток, що містять зображення людей, життєві ситуації, тварин, природу, предмети побуту, абстрактні зображення, елементи видів спорту тощо. Представлені на картках образи є видимою метафорою цінностей людини, її страхів, бажань, іноді пов’язаних асоціативно з внутрішнім досвідом. Важливо, що кожен може уявити і відчути щось особисте.

Практика засвідчує, що впровадження ігрових технологій з урахуванням вікових особливостей учнів не втрачає актуальності. Кожній віковій категорії дітей відповідає певний набір ігор. Ігрова технологія є унікальною формою навчання, що дозволяє зробити урок цікавим і захопливим.

Урок фізичної культури буде цікавішим, якщо використовуються світлові прилади та лазерне обладнання.Наприклад лазерний проєктор – прилад, що проєктує лазерні промені на стіну спортивної зали, «плаваючі» картинки, в які влучають м’якими м’ячиками або «кометами». Різнокольорове освітлення доцільно використовувати, наприклад, під час релаксації. Лазерною указкою можна стежити за світловими м’ячами, «зайчиками», малювати на екрані цифри, слова, букви, рухи тощо.

Мотивація до уроків фізичної культури з використанням лазерного проєктора

 

Відтак, маємо рекомендувати широкий вибір нестандартного обладнання (за цільовим призначенням) для оптимізації уроків фізичної культури. Це, зокрема, обладнання для вправляння дітей у повзанні, подоланні перешкод, бар’єрів («Павутинка», «Бар’єри», «Веселі палички», «Доріжка з перешкодами» тощо); для розвитку спритності, гнучкості, рівноваги, просторового сприйняття («Твістер», «Черепаха», мотузкова драбинка, «Веселі ходулі», глайди тощо); для формування правильної постави та зміцнення м’язів грудної клітки (гантелі, «Чарівна павутинка» тощо). З метою розвитку сенсорики, дрібної моторики та зміцнення м’язів рук рекомендується до використання різнокольорові прапорці, камінчики, стрічки, мішечки, «палки-моталки», різноманітні еспандери, стрічки. Профілактику та корекцію плоскостопості здійснють з використанням «доріжок здоров’я», «торбинок-трансформерів», «чарівного килимка» тощо. До нестандартного обладнання також належать різноманітні тренажери для масажу, дихальної гімнастики (стрічки з паперовими фігурками, «Футбольне поле», «Завірюха» тощо), а також ігри («Кільцекид», «Дартс» тощо).

Одним із завдань реалізації ідей концепції Нової української школи є більш активне використовування ігрової діяльності для опанування навчального матеріалу. Особлива увага приділяється іграм у початковій та середній ланці, оскільки в цьому віці закладаються основи ігрової діяльності, спрямовані на вдосконалення ігрових умінь і техніко-тактичних взаємодій, необхідних при подальшому вивченні спортивних ігор.

Ігрова діяльність для розвитку партнерства, підвищення культури комунікації та згуртованості, зокрема ігри з використанням сучасного нестандартного обладнання, спрямована на опанування навичок налагодження довірливих взаємовідносин, взаєморозуміння та взаємодопомоги.

Отже, використання нетрадиційного й модифікованого обладнання в організації процесу фізичного виховання закладів загальної середньої та дошкільної освіти сприятиме розвиткові фізичних здібностей, інтересу і позитивного ставлення до систематичних занять, бажання рухатися, брати участь в іграх і забавах, викликатиме радість і задоволення. Таке обладнання вносить в навчальний процес елемент незвичності, цікавості, викликає інтерес до рухової активності; сприяє вихованню морально-вольових якостей, підвищенню інтересу й мотивації; формує потребу в самовдосконаленні та необхідності самостійних занять, веденні здорового способу життя.

Модифікований і нестандартний інвентар та обладнання доцільно використовувати як на уроках фізичної культури, так і під час проведення спортивних свят і змагань, в індивідуальній роботі, на тренінгах тощо. Це урізноманітнює зміст заходів, додає ефекту новизни, підвищує інтерес до систематичних занять, створює позитивне психоемоційне середовище.

Набувають високої популярності такі фізкультурно-оздоровчі заходи, як тренінгові заняття «Відвертість та довіра» (https://vseosvita.ua/library/treningovezanatta-vidvertist-ta-dovira-26112.html; https://coworking.od.ua/vpravi-na-doviru-utreningu/); «Коло друзів» (https://naurok.com.ua/zanyattya-z-elementami-treningukolo-druziv-225233.html); «Ігри для розвитку довіри у початковій школі (https://osvitoria.media/experience/5-igor-dlya-rozvytku-doviry-u-molodshij-shkoli/).

Наводимо сценарії проведення фізкультурно-оздоровчих занять, які рекомендуються в роботі дошкільних закладів освіти та закладів загальної середньої освіти.

Тема: «Довіра» (рис. 2.4.13).

Тривалість: 30-45-60 хвилин, в залежності від вікової групи та кількості учасників.

Обладнання та інвентар: ігровий парашут, кубики історії, колонка портативна, координаційна драбина (стандартна та модифікована), кільця, мотузки, фішки, конструктор «Колещата», скляні камінці, ґудзики, великі надувні м’ячі, павука з кубиками, надувні кульки, маркери, сніжки, комети, клубок ниток, скакалки, футбольні м’ячі.

 

Ранкова зустріч з наданням теоретичних відомостей Учні разом із вчителями шикуються в колі навколо парашута.

Добрий день, діти! Ми раді Вас тут сьогодні бачити!

Темою нашої зустрічі буде “Довіра”.

І що ж таке довіра? -, спитаєте ви. У кожного своє розуміння цього визначення. Однак, словник подає наступне трактування: довіра – переконаність в чесності, порядності; віра в щирість і сумлінність. Дійсно, вам може людина і не сподобатися, але якщо їй вдасться продемонструвати свою чесність і порядність, вона відразу стає більш привабливою. Довіра – це відкриті, позитивні взаємини між людьми. Коли людина довіряє комусь, то вона впевнена у порядності й доброзичливості іншого. Довіра вважається основою соціальних інститутів, у тому числі сім’ї. Як ви розумієте термін “Довіра”?

Під час нашої зустрічі ми будемо виконувати різноманітні ігрові вправи на довіру. Адже, саме у грі ефективно розвиваються фізичні здібності, уявлення, винахідливість та формується ініціативність.

Діти вітаються, і це забезпечує розуміння, що вони є важливими членами групи. Учасники звертаються один до одного на ім’я, що допомагає створити атмосферу дружби та приналежності до групи. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного елементу зустрічі.

Рисунок 2.4.13. Фрагменти фізкультурно-оздоровчого заняття з теми

«Довіра»

 

Привітання

	У цій залі друзі всі:	(три хлопки)
	Я і ти, і ми, і ви.	(три хлопки)
	Добрий день, тому, хто зліва.	(поворот наліво)
	Добрий день, тому, хто справа.	(поворот направо)
	Ми – одна сім’я.	(руки в сторони, показати на всіх)
	У цій залі друзі всі:	(три клацання пальцями)
	Я і ти, і ми, і ви.	(три клацання пальцями)
	Не лякайся, той, хто зліва.	(торкнутися плеча гравця ліворуч)
	Не лякайся, той, хто справа.	(торкнутися плеча гравця праворуч)
	Ми – одна сім’я.	(руки в сторони, показати на всіх)
	У цій залі друзі всі:	(три плескання по грудях)
	Я і ти, і ми, і ви.	(три плескання по грудях)
Пожалій того, хто зліва.		(«погладити» гравця ліворуч)
Пожалій того, хто справа.		(погладити гравця праворуч)
Ми – одна сім’я.		(руки в сторони, показати на всіх)
У цій залі друзі всі:		(три притопи ногами)
Я і ти, і ми, і ви.		(три притопи ногами)
Посміхнись, тому, хто зліва.		(посміхнутися гравцю зліва)
Посміхнись, тому, хто справа.		(посміхнутися гравцю справа)
Ми – одна сім’я.		(руки в сторони, показати на всіх)

Мотивація до ігрової діяльності

"Моя літера". Кожен обирає будь-яку літеру та озвучує її учасникам. Необхідно підібрати слово на озвучену літеру, яке б надихало та мотивувало. Наприклад: К – кмітливий; С – спортивний тощо.

"Посмішка по колу". Повернувшись до партнера бажаємо йому щось приємне, беремо посмішку в свої руки і передаємо йому, так роблять усі по черзі.

Кубики історій. Педагог починає речення, а діти по черзі його продовжують, але вже з фрази, яка була останньою. Наприклад, «Щоб бути здоровим, потрібно займатися спортом. Щоб займатися спортом не треба бути ледачим» тощо.

"Роби як Я". Кожен учасник називає своє ім’я та показує будь-який рух. Усі учасники повторюють рух, намагаючись якомога точніше його відтворити.

"Я все зможу". Учасники, по черзі, розповідають про будь-яку рухову дію, яка їм особливо добре вдається. Наприклад: «Я добре вмію плавати». Після розповіді, відповідають на два питання: «Де може стати в нагоді це вміння? Як тобі вдалося цього навчитися?» Обговорення, наприклад, «Чи виникало у вас бажання навчитися тому, що вміє робити ваш партнер».

«Австралійський дощ». Учасники шикуються в коло. Ведучий: «Чи знаєте ви, що таке Австралійський дощ? Давайте разом послухаємо як він звучить. По колу ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні».

1.                 В Австралії здійнявся вітер                    (тремо долоні)

2.                 Починає капати дощ                                         (клацання пальцями)

3.                 Дощ посилюється                                   (плескання по грудях)

4.                 Починається справжня злива                 (плескання по стегнах)

5.                 Град. Справжня буря                              (тупотіння ногами)

6.                 Але що таке? Буря стихає                      (плескання по стегнах)

7.                 Дощ вщухає                                             (плескання по грудях)

8.                 Краплі падають на землю                      (клацання пальцями)

9.                 Тихий шелест вітру                                (потирання долонь)

Загальна фізична підготовка. Танцювальна руханка

 

 

 

Вправи з гімнастичною палицею.

В. п. – стійка ноги нарізно, палиця спереду; 1 – палиця вгору, піднялися на носочки; 2 – палиця вниз, в. п.

В. п. – стійка ноги нарізно; 1 – палиця праворуч; 2 – палиця перед грудьми; 3 – палиця ліворуч; 4 – в. п.

В. п. – стійка ноги нарізно палиця догори; 1-2 – нахил тулуба праворуч; 34 – нахил тулуба ліворуч.

В. п. – стійка ноги нарізно, палиця догори; 1-2 – нахил тулуба назад; 3-4 –

нахил тулуба вперед.

В. п. – стійка палиця вперед; 1-2 – нахил тулуба вперед, торкаючись підлоги гімнастичної палицею; 3-4 – вихідне положення.

Вправи на координаційній драбині.

«Високі» махи почергово правою та лівою ногами з просуванням вперед.

Випади вперед почергово правою та лівою ногою, торкаючись підлоги коліном.

Випади в сторони почергово правою та лівою ногами з просуванням вперед.

Біг, згинаючи ноги в колінних суглобах вперед.

Біг «боком», з двома торканнями поза квадратом та у квадраті.

Біг, стрибок двома ногами у квадрат та поза квадратом.

Біг, стрибок двома ногами у квадрат та поза квадратом – присід.

Біг «боком» права нога почергово вперед, назад; теж саме лівою ногою.

Біг «схресним» кроком перед собою з просуванням вперед.

Біг «боком» "Ножиці".

Стрибки поштовхом двох ніг вперед, та назад.

«Краби». Просування вперед, ноги почергово права-ліва, всередину назовні. Вправи з гімнастичним обручом.

"Кермо". В. п. – стійка ноги нарізно, обруч перед собою; напівоберти вліво та вправо.

"Сильні руки". В. п. – стійка ноги нарізно, обруч перед собою. 1-2 – обруч ліворуч, 3-4 – вперед, 5-6 – праворуч.

"Обруч по колу". В. п. – стійка ноги нарізно, обруч у правій руці; перехопити лівою навколо тулуба.

"Пролізання". В. п. – стійка ноги нарізно, обруч у правій руці, ліва на поясі; пролізти в обруч. Те саме обруч у лівій руці.

"Гойдалка". В. п. – стійка ноги нарізно, руки догори; 1-2 – нахил вперед (ноги в колінних суглобах не згинати); 3-4 – в. п.

"Рівна спина". В. п. – стійка ноги нарізно, обруч позаду; нахили тулуба вперед.

"Присід". В. п. – стійка ноги нарізно, обруч за спиною; 1-2 – присід, обруч під коліна руки вперед; 3-4 – В. п.

Інтерактивні тренінгові вправи для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва

«Атоми і молекули». Тренер: «Уявіть, що ви – самотні атоми. Починається хаотичний, броунівський рух, при якому можливі «легкі» зіткнення один з одним. Будьте обережні. За командою ви повинні з’єднатися в молекули, число атомів в якій буде названо».

Через деякий час після початку руху ведучий називає цифру, наприклад, «п’ять». Учасники складають групи з п’яти осіб. Потім, задається інша кількість атомів у молекулах. Наприкінці гри доцільно назвати молекулу, в якій атомів рівно стільки, скільки учасників у групі.

«Квадрат». Учасники об’єднуються у декілька команд і обирають гравця, якому зав’язують очі. Перед гравцем створюють лінію перешкод із фішок, кубиків або інших предметів. Учасник із зав’язаними очима повинен пройти в квадраті, не зачепивши жоден предмет, керуючись інструкціями своєї команди. Дозволяється використовувати тільки окремі слова або підказки, щоб ускладнити завдання.

«Автівка». Учасники об’єднуються в пари. Одному вдягають пов’язку на очі («автівка»), а другий («водій») стає позаду нього. За командою пари гравців починають хаотично рухатися, намагаючись не стикатися між собою. «Водій» може керувати «автівкою» руками, поклавши їх на плечі, або ж командами голосом, не торкаючись партнера. Якщо пари стикаються, стається «аварія» і учасники міняються ролями. Доцільно ускладнити завдання: розмістити «дрібний» інвентар на підлозі, або поставити інших учасників як перепони.

Рухливі ігри з елементами спортивних та інших ігор, естафети

«Конструктор». Естафети з м’ячами, в яких наприкінці виконується завдання, наприклад скласти слово, але при цьому кожен учасник викладає тільки одну літеру (рис. 2.4.14).

 

 

Рисунок 2.4.14. Фрагмент ігрової технології «Конструктор»

 

Естафета з великими м’ячами.

«Пронести» м’яч в руках, оббігаючи фішки, торкнутися намальованого на стіні кола і повернутися до команди, передати естафету.

 

 

«Передавати» м’яч у колоні один одному над головою до крайнього учасника, який біжить до стартової лінії, а перетнувши її – на початок колони.

 

 

«Прокотити» м’яч, оббігаючи фішки, торкнутися намальованого на стіні кола, повернутися, обводячи кожну фішку і передати естафету наступному учаснику (рис. 2.4.15).

 

Рисунок 2.4.15. Фрагмент естафет з великими м’ячами

 

«Павуки». Кожна команда береться за одну з «мотузок» павука. Перша вправа: пробігти, обминаючи фішки так, щоб кубик не впав з павука. Друга вправа: пробігти, обминаючи фішки, підчепити кубик та перенести його у зворотному напрямі. Команди повертаються одна до одної та вітають учасників, бо всі – одна команда (рис. 2.4.16).

 

 

Рисунок 2.4.16. Фрагмент ігрової технології «Павуки»

 

Види оздоровчо-рекреаційної рухової активності Вправи з ігровим парашутом.

«Тягни-штовхай».Сідаємо на підлогу, тримаючись за парашут. Тягнемо в

одну сторону, а потім в іншу. Чудова вправа для початку, щоб розім’ятись.

«Дощ і сонце». Ведучий промовляє “сонце” або “дощ”. Коли світить сонце, всі разом піднімають парашут якомога вище. Коли падає дощ, усі ховаються під парашутом (рис. 2.4.17).

 

 

Рисунок 2.4.17. Фрагмент ігрової технології «Дощ і сонце»

 

«Вітерець». Піднімаємо та опускаємо парашут, «насолоджуючись» хвилею повітря, яка утворюється. Для синхронізації рухів, примовляємо:

Високо-високо підняли,

А тепер низько-низько опустили! А тепер знову високо-високо підняли, І знову низько-низько опустили!

«Прогноз погоди». Уявімо, що парашут став «океаном». На океані невеликий бриз. Легенько «трясемо» парашут. А тепер здійнявся вітер, хвилі стали сильнішими і вищими. Падає дощ (ховаємося під парашутом), подув вітер (сильно трясемо парашут). Засвітило сонце (парашут високо-високо) і хвилі заспокоїлися (кладемо парашут).

«Музичний парашут». Гра за принципом «музичних стільців». Розкладіть парашут, включіть музику, діти бігають і танцюють по колу. Зупиняється музика. Усі гравці повинні знайти свій «будиночок» – стрибнути на кольоровий сегмент. Ведучий намагається зловити учасників до того, як вони сховаються в будиночки.

«Черепаха». Учасники знаходяться під парашутом – великий кольоровий «панцир». Завдання: рухатися синхронно, щоб “черепаха” теж мала змогу рухатися.

«Будиночок». Учасники (батьки дітей) беруться за поручні парашута, і плавно опускають його. Потім парашут високо піднімають, і дають змогу наповнитися повітрям. У цей момент діти забігають в «будиночок». Запрошуючи в будиночок не всіх дітей одночасно, а по одному, вийде вправа на знайомство.

«Червоний – вхід, синій – вихід». Парашут чудово підходить для активних рухливих ігор з простими правилами. Наприклад, можна оголосити, що діти можуть заходити тільки через червоний сектор, а виходити – тільки через синій. Ведучі (батьки дітей) піднімають і опускають парашут, а діти вбігають з боку червоного сектору, і вибігають з боку синього виходу, та залишаються у грі, якщо їх не торкнувся парашут.

«Зміна варти». Шикування в колі, тримаємо парашут. Ведучий називає колір “синій”. Усі разом високо піднімаємо парашут, а діти, які тримаються за сегмент синього кольору, повинні пробігти під ним і помінятися місцями з іншими учасниками.

«У політ!» Тримаючись за поручні парашута, діти відправляють його в «політ» та відпускають. Підраховують, скільки секунд пройде, перш ніж парашут приземлиться (рис. 2.4.18).

 

 

Рисунок 2.4.18. Фрагмент ігрової технології «У політ!»

 

«Грибок». Учасники, тримаючись за поручні парашута, плавно піднімають його три рази, і на третій раз, не відпускаючи поручні, заходять всередину парашута, коли він опускається зверху на всіх.

«Вихор». У центрі парашута – м’яч. Учасники, тримаючись за руки, разом створюють «хвилю так, щоб м’яч котився по колу та не випадав з парашута. Згодом можна домогтися м’якого руху м’ячика по колу. Доречно ускладнити гру, додавши декілька повітряних кульок.

«Веселі м’ячики». Використовуємо поролонові м’ячики, які можуть «стрибати» на парашуті. Гравці, тримаючи парашут за край, розтягують його, а потім створюють «хвилі», щоб м’ячики «стрибали» над парашутом. Учасники намагаються не «втрачати» м’ячики з парашута. Тримаємо парашут на рівні очей, щоб діти бачили м’ячики, які стрибають.

«Фен». Лежачи головами до центру парашута. Інші учасники, тримаючись за парашут, високо піднімають його та опускають вниз. Тих, хто лежить, обдуває приємним «вітерцем».

«П’ятнадцятки». Парашут високо над головою. Оголошуємо ім’я учасника, який має пробігти (прострибати, проповзти тощо) під парашутом швидше, ніж той опуститься.

«Полювання». Під парашут кладемо предмети: м’яч, кубик, пластикову пляшку тощо. Піднімаємо парашут, а гравці, імена яких було оголошено, повинні пробігти під парашутом і встигнути схопити будь-який предмет. Якщо крило парашута зачепило гравця, він має покласти предмет на місце.

«Яблуко по тарілочці». Для цієї гри потрібен парашут і великий легкий м’яч. Учасники команди об’єднуються (узгоджуючи) свої дії, починають плавно похитувати парашут, намагаючись, з одного боку, «допомогти» м’ячу котитися вздовж краю, а з іншого боку – стежать за тим, щоб м’яч не випав з парашута (рис. 2.4.19).

 

 

Рисунок 2.4.19. Фрагмент ігрової технології «Яблуко по тарілочці»

 

«Чарівна кулька». Кожен учень бере повітряну кульку, надуває її, та намагається якомога сильніше дмухати на неї так, щоб утримати у повітрі, не торкаючись руками. Чим більше одночасно кульок будуть знаходиться в повітрі, тим краще (2.4.20).

 

 

 

 

Рисунок 2.4.20. Фрагмент ігрової технології «Чарівна кулька»

 

 

Коло довіри

По колу передаємо клубок з нитками та продовжуємо речення: 

«Я довіряю тобі тому, що…» (рис. 2.4.21).

 

 

Рисунок 2.4.21. Фрагмент ігрової технології «Коло довіри»

 

Рефлексія

Сьогодні ми чудово провели час на фізкультурному занятті. Ви були спритні, кмітливі, сильні. Які відчуття ви отримали? Що найбільше сподобалося?

У кожного є багато мрій, і зараз ми трішки пофантазуємо. Пропоную вам заплющити очі, повільно вдихнути і видихнути повітря. Не розплющуючи очі уявіть, що над нами нічне небо, рясно всипане зірками. Знайдіть найяскравішу зірку, котра буде символізувати вашу мрію, бажання. Відкриваємо очі, тягнемо руки до неба, щоб дістати свою зірку і дбайливо кладемо перед собою. За бажанням можна обговорити свої "зіркові мрії". Кожен учень пише на повітряній кульці свою мрію. До нових зустрічей! (рис. 2.4.22)

 

 

Рисунок 2.4.22. Фрагмент ігрової технології «Рефлексія»

 

 

Тема заняття: «Взаємодопомога».

Ранкова зустріч з наданням теоретичних відомостей

Інвентар: метафоричні карти, карткова гра «Монстрики почуттів», портативна колонка, гімнастичні палиці, м’ячі, ігровий парашут, доріжки здоров’я, мечі для настільного тенісну, сніжки з вати.

Учасники разом з педагогом навколо парашута.

Привітання. Добрий день, діти! Ми раді Вас сьогодні бачити! Тема нашого заняття «Взаємодопомога», що дозволить виховувати відчуття доброти, як важливої цінності нашого життя.

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара – людина починається з добра!

Ми часто чуємо слова: доброзичливість, сердечність, людяність. А що це?

Як бути таким? Навіщо?

Мотивація до ігрової діяльності

Вправи з метафоричними картами для створення умов відвертого спілкування та ефективного супроводу навчальної діяльності. «Зчитування» змісту будь-якої картки залежить від особистих асоціацій кожної людини, що зумовлено її емоційним станом. Отже, зміст однієї і тієї ж картки учні можуть пояснювати зовсім по-різному. Завдання вчителя бути уважним та скерувати діалог доречними запитаннями.

Гра «Монстрики почуттів» спрямована на те, щоб дати зрозуміти дітям власні емоції , як їх розрізняти та керувати ними, використовуючи міміку, жести тощо.

Загальнорозвивальні вправи з партнером. Танець-руханка  (https://youtu.be/N5uqLBly4Cc)

 

В. п. – стійка ноги нарізно, обличчям один до одного, руки вперед.

Згинання і розгинання рук з подолання опору партнера.

В. п. – стійка обличчям один до одного, тримаємося за руки. Різні види стрибків.

В. п. – стійка спиною один до одного, взявшись під лікті. Нахил тулуба почергово вліво і вправо.

В. п. – стійка ноги «разом», впритул спиною один до одного, руки на поясі.

Присідання, спираючись на опір спини партнера.

В. п. – стійка обличчям один до одного, тримаючись за руки. Випади назад почергово правою і лівою ногою.

Інтерактивні тренінгові вправи для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва

Вправи з м'ячом на взаємодопомогу. Прокотити м’яч по лабіринту з пов'язкою на очах за допомогою слухових сигналів.

Рухливі ігри з елементами спортивних та інших ігор та естафет.

"Хокей". Ведення м’яча гімнастичною палицею з лінії старту до лінії фінішу, оминаючи перешкоди.

"Кенгуру". Затиснувши м’яч між колінами, стрибки, оминаючи фішки. "Перегони м’ячів". За сигналом учасники кожної команди передають м’яч над головою, від початку колони до крайнього гравця, який, отримавши м’яч, біжить і стає попереду і так далі всі гравці.

 

Види оздоровчо-рекреаційної рухової активності Вправи з ігровим парашутом.

«Веселі м’ячики». Гравці тримають парашут за край та створюють «хвилі», щоб м’ячики стрибали над парашутом. Намагаємося не втратити м’ячики з парашута.

«Яблучко по тарілочці». Гравці натягують парашут і починають плавно похитувати його, намагаючись, з одного боку, «допомогти» м’ячику котитися уздовж краю, а з іншого боку – стежити за тим, щоб м’яч не випав з парашута.

«Полювання». Під парашутом різні предмети: м’ячик, кубик, пластикова пляшка, іграшка тощо. Піднімаємо парашут, а гравці, чиї імена проголошено, мають пробігти під парашутом і схопити предмет. Якщо крило парашута зачепило гравця, він повинен покласти предмет на місце.

Дихальна гімнастика.

"Снігопад". Пропонуємо «влаштувати» снігопад із сніжинок, що

виготовлені з вати (пухкі грудочки). Сніжинки, які зловили в долоні, здуваємо.

"Футбол". Із шматочка вати або серветки робимо кульку – це буде м’яч.

Ворота – два кубики. Гравці дмухають на м’яч, намагаючись забити "гол".

"Веселі кульки". М’яч для настільного тенісу кладуть на стіл або підлогу. Гравці з «силою» дмухають на м’яч, щоб він покотився якомога далі.

"Доріжка здоров'я". Вправи для профілактики плоскостопості. "Доріжка здоров'я" наповнена різноманітними «матеріалами» (горіхи, каштани, жолуді, ґудзики тощо).

Рефлексія

Наприкінці заняття всі сідають в коло. Учасники по черзі обирають картку, висловлюючи свої власні думки щодо емоцій, які отримали на занятті. Чи змінився настрій?

Дякуємо всім за старанність та активність. До нових зустрічей!

Тема заняття: «Рівність».

Тривалість: 45-60 хвилин.

Інвентар: баскетбольний м'яч, стрічки на наліпках для кожного гравця, регбійний м'яч, картки емоцій, коврик для пілатесу, колонка портативна.

Ранкова зустріч з наданням теоретичних відомостей Добрий день, діти! Ми раді Вас сьогодні бачити!

Тема нашого заняття – «Рівність». Вже з перших днів свого народження дитина стикається з певними стереотипами. Батьки хочуть бачити своїх дітей: дівчинку – господинею, хлопчика – господарем, захисником.

Гендер – соціальна стать, це риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві. Одним із проявів принципу рівності є рівність прав чоловіків і жінок, тобто однаковий підхід незалежно від статі, що отримав назву принципу гендерної рівності.

Що ж таке, на вашу думку, гендерна рівність? Ми всі різні, але рівні.

Діти, чи знали ви як вітаються в інших країнах? Якщо Тобі пощастить побувати у Тибеті, приготуйся дивуватися: там замість традиційного українцям рукостискання перехожі показують один одному язики. Цікава звичка вітатися існує у Замбезії: там зустрічному аплодують, злегка присідаючи. У Конго – протягують назустріч друзям руки і дмухають на них.

Оберіть привітання, яке сподобалося найбільше і привітайтеся ним з тим, хто поруч.

Мотивація до ігрової діяльності

Мотивація – це певна сила, що змушує людей діяти і досягати поставлених цілей. Це стимул, який змушує нас наполегливо працювати та підштовхує до успіху.

Пропонуємо пограти в гру «Телефон». Давайте зателефонуємо один одному і скажемо «Ти зможеш!», «Мрії здійснюються!», «Ніколи не здавайся!» Загальна фізична підготовка. Танцювальна руханка

(https://youtu.be/_eD21EzS5ig)

 

Загальнорозвивальні вправи з партнером (хлопчик-дівчинка).

В. п. – стійка обличчям один до одного, кисті разом. Піднятися на носках, руки догори.

В. п. – стійка обличчям один до одного, руки до плечей. Махи правою і лівою в сторону.

В. п. – стійка ноги нарізно, обличчям один до одного, кисті разом. Випади лівою і правою в сторону.

В. п. – стійка руки в сторони, кисті разом. Нахили вправо і вліво.

В. п. – стійка ноги нарізно, обличчям одне до одного, руки на плечах.

Напівприсідання з махом правою і лівою.

В. п. – стійка, кисті разом. Нахили вперед і назад.

В. п. – стійка спиною один до одного, руки догори, кисті разом. Нахили тулуба назад-вперед.

В. п. – стійка руки догори, кисті разом. Випади правою і лівою вперед.

В. п. – стійка спиною один до одного, кисті в «замок». Присідання.

В. п. – стійка ноги нарізно, руками взятися за передпліччя. Стрибки, поперемінно права назад, ліва вперед та навпаки, руки однойменно.

Інтерактивні тренінгові вправи для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва

Ми вже говорили про те, що ми всі різні. Зараз запрошуємо до гри "Знайди свою пару": за кольором одягу, за порою року (день народження, літо, осінь, зима, весна). За кольором волосся (світле, темне) формуємо команди, які грають у корфбол та регбі, потім змінюємося. Певною перевагою корфболу, на відміну від інших командних ігор, є те, що забезпечується гендерний підхід: команда складається з чоловіків і жінок (хлопців і дівчат). Це «неконтактна» гра, коли блокування, штовхання, утримання суперника заборонені. Заборонено також копати м'яч ногами та вдаряти кулаками, а також торкатися руками до «стовпа» та «кошика». Очко здобувається закиданням м'яча до кошика іншої команди. Після здобуття однією з команд двох очок – відбувається зміна зон: захисники стають атакувальними гравцями, а атакувальні гравці – захисниками. Після першої половини гри, команди міняються «зонами» незалежно від результату.

Рухливі ігри з елементами спортивних та інших ігор, естафети

«Регбі». Так званий «тег» – це зривання стрічки з поясу суперника. Тільки у гравця, що володіє м'ячом можна зривати стрічки. Гру починають з вільного удару з центру поля на початку кожного тайму матчу, а також після того, як одна з команд «приземлила» м'яч в заліковому полі. Право тієї чи іншої команди почати гру вільним ударом визначають капітани команд в жеребкуванні, безпосередньо перед початком гри. У момент розіграшу вільного удару гравці суперника знаходяться на відстані не менше 5 метрів від розігруючого гравця, і починають рух вперед тільки тоді, як він розіграв м'яч.

Види оздоровчо-рекреаційної рухової активності

Наразі пропонуємо дещо «відпочити» і виконати вправи з пілатесу. Тренування позитивно впливає на емоційний стан,  зникає тривога, підвищується настрій.

«Місток + підйом». У положенні лежачи на спині, зігніть ноги в колінних суглобах та «заведіть» руки назад. Підніміть та повільно опустіть таз. Підніміть верхню частину тіла догори. «Потягніться» руками вперед. Підйом ніг до кута 45, а потім 90 градусів. Опустіть ноги, зігнувши коліна, носки на себе. Поверніться у вихідне положення

«Велосипед». З положення лежачи на спині. Підніміть ноги під кутом 45 градусів. Руки вздовж тіла. Згинайте та розгинайте ноги в колінних суглобах.

«Хвиля». У положенні лежачи на правому боці, зіпріться на передпліччя правої руки. Праву ногу зігніть у колінному суглобі та покладіть на підлогу. Ліву ногу заведіть назад. Потім вперед. Зігніть і протягніть назад. Повторити вправу на інший бік.

Рефлексія

Упродовж заняття ви спостерігала різні емоції. Оберіть картку з тією емоцію, яка була сьогодні з вами, можна обрати декілька карток.

Дякую за увагу, ви були відкриті позитивні, з радістю зустрінемось ще!!!

 

Тема заняття: «Креативність» (розробники Ю. Третинник та М. Лупай; ліцей № 13 "Успіх" та ЗЗСО № 34; Полтавська область).

Тривалість: 45-60 хвилин.

Інвентар: ігровий парашут «Сонечко» на 16 променів, надувний м’яч, координаційна драбина 6 метрів, кольорова гумка, кольорові м’ячики, сніжки.

Мета:

-          ознайомити учнівську молодь із цікавими, нестандартними підходами до навчання вправ;

-          формувати навички взаємодії та взаємопідтримки;

-          сприяти розвитку творчих, креативних, гендерних здібностей та психологічному комфорту між учасниками заняття;

-          популяризувати заняття фізичними вправами шляхом інноваційних підходів, нестандартного яскравого інвентаря та активній взаємодії учасників.

План заняття.

1.      Підготовча частина: вітання, шикування, теоретичні відомості, музична руханка.

2.      Основна частина: ЗФП, СФП. Квест – челендж. Рухливі ігри з використанням нестандартного яскравого інвентаря. Вправи з парашутом сонечко на 16 променів.

3.      Заключна частина: рефлексія. Коло довіри.

Хід заняття.

Вітальна частина. Учасники вітаються один з одним та з тренером за допомогою карток:

-                     долонями;

-                     кулак до кулака;

-                     обіймами;

-                     танцювальними рухами.

Гасло заняття:    «Цікава фізкультура об'єднала нас

                              Креативно та весело проводимо час.

                              Кольорові парашути погойдаємо,

                              Рухатися з нами закликаємо!»

Шикування в колі. Сидячи по колу, діти передають «плеск» по долоні партнеру із побажанням, або ж говорять про свої відчуття, наприклад, «бажаю цікаво провести час», «почуваюся чудово» і так далі.

Тренер повідомляє про завдання заняття, презентує яскравий інвентар, ознайомлює з правилами заняття, безпекою життєдіяльності під час виконання вправ.

Музична руханка в колі під музичний супровід Наталії Мієдінової «А ти лети у далекі світи».

Діяльність в мікрогрупах.

Інструктивно-тренінгові     вправи        для    налагодження      взаємовідносин, взаєморозуміння і співробітництва.

Гра об’єднання в групи.

Об’єднання за кількістю. Хто залишився, наприклад, без трійки, той висловлює позитивний вислів: «Чудово, Ти зможеш, Я в тебе вірю, Ти можеш більше» тощо. У таких групах можна давати різні завдання: від розминки – до виконання навчального матеріалу.

Об’єднання за завданням: 

-                     за місяцем народження;

-                     за картками (міжпредметні зв'язки);

-                     привітаннями на мові різних країн світу тощо.

 

 

 

 

              «привіт»                      «бонжур»               «ола»

                                                                        

             «хелоу»                                                              «гамарджоба»

 

                                  «чао»                 «ніхау»                        «сіа»

                                                     

 

Гра у групах «Чу-ва-чі».

Правила гри: гравці, стиснувши одну руку в кулак, одночасно проговорюють «Чу-ва-чі, чу-ва-чі» і на останньому складі показують рукою один з трьох знаків: камінь (✊), ножиці (✌️) або папір (✋). Переможець визначається за допомогою таких правил:

-                     ножиці ріжуть папір;

-                     папір накриває камінь; - камінь ламає ножиці.

У деяких варіантах гри замість «каменя» використовується «колодязь»: у колодязі тонуть ножиці, а папір його накриває.

Загальна фізична підготовка Вправи на координаційній драбинці (рис. 2.4.23):

-                     ходьба;

-                     біг на носках;

-                     ходьба спиною вперед;

-                     вибігання в сторону;

-                     стрибки на одній, двох ногах; -    стрибки через драбинку в сторону;

-                     «класики».

 

 

Рисунок 2.4.23. Фрагмент ігрової технології на координаційній драбинці Вправи на кольоровій «резинці» (рис. 2.4.24):

-                     прохід попід резинкою, яка знаходиться на рівні грудей, пригинаючись;

-                     переступання через «високу» резинку;

-                     стрибки через низьку та середню резинку різними способами.

 

Рисунок 2.4.24. Фрагмент ігрової технології на кольоровій «резинці»

 

Вправи з кольоровими м'ячиками (рис. 2. 4.25):

-                     підкидання над собою – ловіння на місці;

-                     підкидання над собою – три оплески долонями – ловіння;

-                     підкидання над собою – поворот – ловіння;

-                     перекидання в парах – ловіння;

-                     те саме, збільшуючи відстань;

-                     кидання в парі, стоячи спиною, ловіння, стоячи обличчям до партнера.

 

 

Рисунок 2.4.25. Фрагмент ігрової технології з кольоровими м'ячиками

 

Метання в ціль (рис. 2.4.26):

-                     корзинка, обруч, предмети;

-                     парашут: цілитися на відповідний колір, поступово збільшуючи відстань для метання, кожне влучення в ціль – 1 бал, центр – 2 бали.

 

Рисунок 2.4.26. Фрагмент ігрової технології з метанням в ціль

 

Квест-челендж по типу «Game over».

Створюється декілька локацій, учасники починають всі разом по черзі:

1.      Влучити м'ячом у маленькі ворота ногою. Якщо учасник влучив, переходить до наступної локації, якщо спроба невдала – стає в кінці колони і виконує другу спробу. Якщо ж і друга спроба невдала, починає знову.

2.      Влучити у горизонтальну ціль.

3.      Влучити у вертикальну ціль.

4.      Влучити у маленькі ворота рукою.

5.      Влучити у корзину.

6.      Влучити у центр парашута.

Рухливі ігри з використанням парашута «Сонечко» на 16 променів (рис.

2.4.27).

Вправи з парашутом:

-                     «земля» – парашут на підлозі;

-                     «повітря» – парашут гойдається;

-                     «сонце» – парашут піднятий угору;

-                     «кольори» – називаємо колір, а учасники піднімають промінь угору (якщо тримають цей колір), а потім опускають і так далі;

-                     «мотанка» – за сигналом кожний учасник змотує промінь до центру сонечка, а потім по команді розмотує;

-                     взаємодія на парашуті з предметами: кольорові м'ячі, комети, великі надувні м'ячі.

Рисунок 2.4.27. Фрагмент ігрової технології з використанням парашута сонечко на 16 променів

Рефлексія

-         коротка вікторина по заняттю;

-         вправи на увагу;

-         вправи для релаксу.

Коло довіри

Створити групи, відповідно до діяльності учасників на занятті. Кожна група має придумати побажання іншим групам (доречно використати стікери, повітряні кульки, які діти власноруч підпишуть і подарують).

 

Тема заняття: «Партнерство».

Ранкова зустріч з наданням теоретичних відомостей Вправа «ПРИВІТАННЯ». Формування кола. Першими до кола йдуть ті учасники, імена яких починаються з літери «А», потім – з літери «Б» і так далі за абеткою. Діти, рухаючись по колу, вітаються один з одним. Якщо оплеск в долоні лунає один раз – вітаємося за руку, якщо два – торканням колінами, якщо три – торкання носиками тощо.

Вправа «ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ» (Доторкнись до білого).

Довільно пересуваючись, учасники уважно слухають команди. Коли проголошено слова «Доторкнись до білого!», учасники повинні доторкнутися білого кольору на своєму одязі або на одязі інших. Ви можете торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо. Коли називають інший колір, наприклад: «Доторкнись до червоного!». Ви, продовжуючи триматися за предмет білого кольору, маєте водночас зуміти доторкнутися до червоного кольору. У грі немає тих, хто програв або вибув із гри! Ця гра – це зусилля всього класу – команди.

Якщо хтось з учасників втрачає рівновагу, гра починається спочатку.

Вправа «ЩОДЕННІ НОВИНИ».

Сьогодні п'ятий день тижня!

П’ятий – П’ятницею звуть

І її зазвичай ждуть,

Бо попереду чекають

Дні коли відпочивають (називаємо дату, наприклад 21 квітня 2023 року).

Погода тепла і сонячна!

Вправа «ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ».

Тема нашої ранкової зустрічі «Мій найкращий друг». Наразі, кожний учасник має розповісти про свого друга (розповіді про друга). Ранкова зустріч дійшла до завершення. Ви всі були молодці, гарно взаємодіяли і спілкувалися, поводилися чемно.

 

 

Мотивація до ігрової діяльності

ПАРТНЕРСТВО – це узгоджені, злагоджені дії учасників спільної справи. Отже пропонуємо пограти у гру “Знайди пару”. Роздаються м’ячики за кількістю гравців. Серед них шукаємо два однакових кольори. Це і буде «пара» в нашій грі.

“Струмочок”. Кількість гравців має бути непарною. Пари беруться за руки і стають один за одним, високо піднявши руки. Ведучий входить в цей «живий» коридор, обирає когось з гравців, бере його за руку і разом з ним проходить до краю коридору. Той, хто залишився без пари стає ведучим.

“Збери за взірцем”. Шикування в парах, кожна з яких отримує картку з певним зображенням. За допомогою дерев'яних або пластикових паличок необхідно викласти це зображення. Перемагає пара, яка швидше виконала завдання.

Танцювальна руханка

https://www.youtube.com/watch?v=BPC5nU5cStw https://www.youtube.com/watch?v=qoqYMv_V_3o https://www.youtube.com/watch?v=CSZYQToNbhc

Інтерактивно-тренінгові вправи для налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва

"Захопи прапорець". Кожна пара отримує прапорець або стрічку. Завдання полягає в тому, щоб бігти разом (взаємодіяти) і намагатися захопити прапорець у суперника.

«Перетягування канату»: Розділяємося на дві команди, та використовуючи спільні зусилля, намагаємося перемогти іншу команду в перетягуванні канату.

«Диктофон». Запам’ятати і відтвори комплекс звуків. Дві команди стають навпроти, дивлячись в очі супернику, та черзі «задають» нескладну комбінацію звуків з оплесками руками, тупотінням ногами, клацання ротом тощо в різній кількості та послідовності. Суперник намагається якомога точніше відтворити комбінацію звуків.

«Два в одному човні». Розподіляємося по двоє, один біля одного, тримаючись під руки. Учасники «стрибають» до цілі на одній нозі, намагаючись не втратити рівновагу.

Рухливі ігри з елементами спортивних та інших ігор, естафети

«Змійка». Перший учасник оббігає перешкоди повертаючись назад, бере іншого учасника, повторюючи те саме всією командою.

«Ведення м’яча». Два учасники з команд ведуть м’яч, оминаючи перешкоди до фінішу.

«Передай м’яч над головою». У першого в колоні учасника м’яч над головою. Він виконує 5 присідань та передає наступному учаснику і так далі.

«Атлети». Учасники мають виконувати біг з гімнастичною палицею, передаючи естафету наступному.

 

Види оздоровчо-рекреаційної рухової активності

"Матч батанів". Учасники мають вирішувати завдання, пов'язані зі здоров'ям та фізичною активністю. Наприклад, відгадати назву овочу, або зробити певну кількість присідань.

"Займи позу". Ведучий дає команду відтворити дії, наприклад, "як котик" або "як дерево". Учасники мають імітувати цю «позу» протягом певного часу.

"Миттєвий хореограф". Учасники стають в коло. Один – в центрі, який обирає певний стиль музики (наприклад, рок, латиноамериканський ритм тощо) і починає танцювати. Інші гравці мають швидко приєднатися та імітувати танець.

"Казкова естафета". На кожному етапі естафети має бути виконано певне завдання, яке пов'язане з темою казки (наприклад, "принеси черевичок Колобка"). Гравець повинен виконати завдання, перш ніж перейде до наступного етапу.

"Біг лабіринтом". Позначте «лабіринт» на місцевості (намалювати паличками на піску або використати маркери). Гравець має пройти лабіринт якнайшвидше.

"Мовні фітнес-завдання". Учасники отримують певні завдання щодо поєднання мовленнєвих навичок і фізичної активності. Наприклад, "скажи слово, що пов'язане з оздоровленням, фізичною культурою, руховою активністю" тощо.

"Танцювальний марафон". Учасники мають створювати танцювальні рухи та об'єднують їх в загальний танець. Потім кожен учасник демонструє свої власні рухи, а всі інші намагаються їх повторити.

"Музичні реакції". Учасник відтворює певний рух або певну позу кожного разу, коли починається нова мелодія.

Коло довіри

Шикування в колі. Як ви гадаєте: один в полі воїн?

Запропонуємо учаснику одному спробувати втримати парашут (або великий гімнастичний м'яч на вказівному пальці тощо). А чи зможе вся команда, (всі одночасно) втримати парашут (м'яч). Чому так? Отже, тільки разом, тільки в партнерстві можна здобути результат, перемогу. Один в полі не воїн, а от народна мудрість говорить: “Берись дружно, не буде сутужно”.

Пропонуємо сісти по колу парашута, взятися за руки і, по черзі, сказати слова подяки за підтримку та партнерство. Продовжити фразу “Сьогодні я зрозумів (ла), що ...” Пропонуємо заплющити очі, відчути тепло долонь і підтримку друзів. Усі кладуть долоньки одну на одну та промовляють “Один за всіх, і всі за одного!”

 

2.5. Особливості організації й проведення фізкультурно-оздоровчих

фестивалів (на прикладі фестивалю «Назустріч успіху»)

Фізкультурно-оздоровчий фестиваль – це захід, до якого залучається велика кількість учасників (від 100 до понад 500 та більше осіб), місія якого полягає в організації різноманітної рухової активності. Місце проведення – це певна ділянка навколо закладу освіти, яка розподіляється на різні локації (від 6 до 20 і більше), а учасники – на команди (не більше 25-30 осіб) в одній групі. Кожна команда має потрапити до кожної локації. Фестиваль – це доволі динамічна концепція, яка дозволяє команді тренерів реалізувати безліч різносторонніх ідей.

Провідною метою фестивалю «Назустріч успіху» є єднання учасників на засадах ідей проєкту «Єдина Україна», коли в кожній області проводиться один фестиваль офлайн, а інший – онлайн, до якого приєднуються й діти, які перебувають за кордоном. І таким чином, фестиваль «переходить» від однієї області до іншої. У програмі кожного фестивалю для онлайн-формату готується «Всеукраїнська руханка» та вправи на покращення фізичного й ментального здоров’я. Отже, разом проводимо рухову активність, яка об’єднує всіх учасників.

Важливою місією заходу є також надання дітям можливості спортивної комунікації та рухових розваг. Доречним є залучення педагогів, а також батьків (опікунів) до практичних вправ та організації локацій. Завжди актуальними при організації фестивалю є локації на знайомство, взаємодопомогу, довіру, зняття психоемоційного напруження, комунікацію. Адже, завдяки таких локацій відбувається соціальна адаптація та інтеграція дітей ВПО з дітьми місцевих громад, створюється інклюзивне середовище, яке охоплює всіх учасників незалежно від рівня підготовленості, статі, а також дітей з особливими освітніми потребами.

Для реалізації завдань фестивалю використовуються спортивні майданчики, футбольні поля, інша наявна інфраструктура освітнього закладу. До організації та проведення локацій залучається якомога більша кількість педагогів, тренерів, волонтерів, адже маємо справу з великою кількістю учасників.

При проведенні локацій зважаємо на вікові, типологічні й індивідуальні особливості учасників. Загальна тривалість заходів не має перевищувати три години. Також мають бути передбачені перерви для відновлення після кожної локації.

Підготовка до фестивалю має передбачати визначення закладу освіти, на базі якого буде відбуватися захід, а також дати й час проведення. Доречним буде певна підготовка команди тренерів і волонтерів; погодження кількості учасників з інших закладів чи установ; врахування вікових особливостей, рівень підготовленості, гендерну складову, зокрема дітей з інклюзією.

Відповідно до регіональних особливостей та традицій фізкультурнооздоровчі фестивалі можуть відбуватися під різними гаслами, наприклад, «Разом до перемоги» або «Разом ми сила» тощо. Це можуть бути також гасла під час проведення певної локації.

Напередодні заходу обговорюємо планування локацій, зон відповідальності, завдання тренерам, наявний інвентар, обов’язковість медичного супроводження.

На фестивалях, які проводяться під егідою Української федерації «Спорт заради розвитку», використовується інвентар, який був заздалегідь надано в заклади-партнери (великі м’ячі, ігрові парашути, «ростові ляльки», комети й сніжки яскравого кольору тощо).

На початку фестивалю привітайте учасників, повідомите мету заходу, порядок ротації команд на локаціях. Потім переходимо до загальної танцювальної розминку та вправ на покращення ментального здоров’я, підключаючи в онлайн-форматі всіх зареєстрованих. Повідомляйте про кількість учасників в онлайн, зареєстрованих закладів та учасників. Так, у фестивалі «Назустріч успіху» використовувалась трансляція у прямому ефірі на YouTube каналі «Спорт заради розвитку» (відео з фестивалів доступне за покликанням: https://www.youtube.com/@alexdrimmer).

Після закінчення прямого ефіру, заклади освіти продовжували участь в офлайн-форматі. Учасники розподіляються за локаціями та проводять рухову активність.

Наприкінці заходу учасників збираються у завчасно підготовленому місці з обов’язковою національною атрибутикою України. У фестивалі «Назустріч успіху», це була виготовлена велика мапа України (3_х5 м), на якій учасники залишали написи з побажаннями від своєї області. Таким чином мапа

«мандрувала» країною та була передана в офіс президента, як символ об’єднання 

України. Кожен учасник отримував медаль від ЮНІСЕФ та федерації «Спорт заради розвитку», на якій був символ «Єднання» України та логотип федерації

(рис. 2.5.1, 2.5.2).

 

 

Рисунок 2.5.1. Фрагмент фестивалю «Назустріч успіху» в Сумській області

 

Після завершення фестивалю тренери й організатори заходу надають комунікацію й зворотний зв’язок дітям та батькам у формі неформального спілкування.

 

Рисунок 2.5.2. Почесні відзнаки для нагородження учасників фестивалю

«Назустріч успіху»

 

До участі у фестивалях запрошуються представники місцевої влади, меценати, вчителі, батьки, тренери, засоби масової інформації, що дає можливість залучити спонсорів та рекламну складову для проведення наступних активностей.

Під час планування заходів доречно зважати на визначні дати й події, в тому числі міжнародні, та приурочувати до них проведення фестивалю. Так, наприклад, фестиваль в Одеській області був проведений 10 жовтня у всесвітній день Ментального здоров’я, який відзначається й в Україні. Наразі, це дало можливість залучити до онлайн участі у підключенні та зібрати 29057 дітей та 375 закладів освіти різних типів.

У Миколаївській області фестиваль було проведено виключно в онлайнформаті, коли кожен заклад доєднувався до Всеукраїнського онлайн-фестивалю «Назустріч Успіху».

Важливим виховним аспектом у проведенні таких масових заходів є встановлення національних рекордів, які об’єднують ще більше учасників та різноманітні заклади й організацій. Так, наприклад, до участі у фестивалі «Назустріч успіху» в Київській області, який був присвячений Міжнародному дню дітей, 20 листопада 2023 року підключилось в онлайн 114045 дітей та 2095 закладів різних типів (рис. 2.5.3).

 

 

Рисунок 2.5.3. Банер встановлення національного рекорду «Єднання» на міжнародний день дітей в Київській області

 

Для більш ефективного залучення учасників, доречним є впровадження інтерактивних вправ, які спрямовані на демонстрацію сталих традицій закладів освіти. Так, наприклад, на фестивалі 30 листопада від Івано-Франківської області закладам заздалегідь було запропоновано підготувати вправу «Єднання Нації», яка включала виготовлення з дітьми інтерактивного плакату, мета якого створити «місце сили» та підтримки дітей під час тривог та об’єднання всіх в єдину країну (рис. 2.5.4).

 

 

Рисунок 2.5.4. Фрагменти виконання інтерактивної вправи «Єднання Нації» від учасників фестивалю

 

Важливим мотиваційним чинником є те, що всім учасникам, які приєднувалися до фестивалів, від Української федерації «Спорт заради розвитку» надсилали грамоти, подяки, сертифікати. Під час проєкту було нагороджено понад 30 000 закладів освіти та педагогів (рис. 2.5.5).

 

 

Рисунок 2.5.5. Почесні відзнаки для закладів освіти, які брали участь у фестивалях «Назустріч успіху»

 

У країні, яка потерпає від збройної агресії, вкрай важливі є масові заходи щодо об’єднання всіх навколо перемоги. Так, наприклад, проведення національного онлайн марафону «Разом до перемоги», який відбувся у Вінницькій області, супроводжувався відзнятими відеороликами та «мандрівкою» областями, коли включали відео від кожного регіону в рандомному форматі. До відеотеки було подано понад 150 відеоматеріалів.

Наразі кожна область України була представлена заходами рухової активності.

Марафон зібрав 100650 дітей та 2034 закладів освіти різних типів (рис. 2.5.6).

 

 

Рисунок 2.5.6. Фрагмент національного онлайн марафону «Разом до перемоги» у Вінницькій області

Підсумовуючи результати заходів, які були проведені у межах Всеукраїнського проєкту «Єдина Україна», маємо зауважити, що до різноманітних фізкультурно-оздоровчих занять та рухових активностей доєдналися заклади освіти різних типів, а також установ й організацій (рис.

2.5.7).

 

 

Рисунок 2.5.7. Банер з підведенням підсумків фізкультурно-оздоровчих фестивалів «Назустріч успіху»

 

 

 

 

 

 

Список використаних та рекомендованих для вивчення джерел

 

1.      Шаповаленко В.І. Інтеграція інноваційних елементів та інтерактивних технологій в освітній процес фізичного виховання. На Урок. URL :

http://naurok.com.ua/integraciya-innovaciynih-elementiv-ta-interaktivnih-tehnologiyv-osvitniy-proces-fizichnogo-vihovannya-46473.html

2.      Нова українська школа. URL : http://nus.org.ua

3.      Підгурська В.Ю. Використання навчальних тренінгів у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Система підготовки майбутніх фахівців у контексті становлення Нової української школи : монографія / за заг. редакцією В.Є. Литньова, Н.Є. Колесник, Т.В. Завязун. Житомир : Вид. О.О. Євенок, 2019. 54-70.

4.      Дьяконова О.О., Букатов В.М. З історії дидактики: едьютейнмент у освіті дорослих та інтерактивні технології навчання у сучасній школі. European Social Science Journal. 2014. № 11-1 (50). 279-288.

5.      Wang Ya. Edutainment technology – a new starting point for education development of China. Section T1B-5, 37-th ASEE/IEEE Frontiersin Education Conference, 2007. WI, Milwaukee. 10-13.

6.      Перерва. Навчалка. Спортивні загадки : загадки для дітей. URL :

http://www.youtube.com/watch?v=8YSxvJg5LY8  

7.      Граємося:   головоломка         онлайн.       Танграм.     URL :

http://www.igraemsa.ru/igry-dlja-detej/igry-na-logiku-imyshlenie/tangramy/zhivotnye  

8.      Ребуси про спорт. URL : http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus300022  

9.      Логічні головоломки. URL: http://crossword.nalench.com/uk/logichnigolovolomky.html  

10.  Онлайн-розклади асоціативних карт. URL : http://mak.arcanes.ru/onlinerasklad?fbclid=IwAR1b2r42a3Dk37HIzNH1sj_4XfLUwSi14YmrzGERuDSyVZkE5

2LuIkF6hRA  

11.  Гейміфікація.       Вікіпедія     –        вільна         енциклопедія.      URL :

http://uk.wikipedia.org/wiki/Гейміфікація  

12.  Взаємодія духовного й фізичного виховання в становленні гармонійно розвиненої особистості : зб. ст. VІI Міжнар. наук.-практ. онлайн-конф. / гол. ред. В.М. Пристинський. Слов’янськ, 2020. 375.

13.  Koryahin V., Blavt O., Doroshenko E., Prystynskyi V., Stadnyk V. Training

Effect of Special Basketball Exercises. Teorìâta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. 2020.

№ 3. 137-141. URL : http://doi.org/10.17309/tmfv.2020.3.02  

14.  Prystynskyi V., Babych V., Zaitsev V., Boychuk Yu., Taymasov Yu.

Updated Curriculum Content on 6th- 7th Graders’ Motivation in Physical Education.

Teorìâta Metodika Fìzičnogo Vihovannâ. 2020. № 2. 117-123. URL : http://doi.org/10.17309/tmfv.2020.2.08  

15.  Концепція Нової української школи : посіб. / упоряд.: Гриневич Л.,

Елькін О., Калашнікова С., Коберник І., Ковтунець В., Макаренко О., Малахова О. URL : http://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/novaukrainska-shkola-compressed.pdf  

16.  Про   освіту:        закон України       від     02.10.2021. URL :

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text  

17.  Федерації кіберспорту України. URL : http://esports.ua/tournaments/2-isfworld-esports-school-championship/rules  

18.  Вільчковська А. Застосування музики на уроках фізичної культури (з досвіду польських загальноосвітніх шкіл). Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2014. 50-53.

19.  Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі.

Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2000. 385.

20.  Чиксентмихайи М. Психологія оптимального переживання. Альпіна Паблішер. 2018. 464.

21.  Аліфанова І.       Модернізація        змісту         освіти.        URL :

http://osvita.ua/school/method/1147/  

22.  Глобальні цілі сталого розвитку 2030. URL: http://www.globalgoals.org  та Goals Archive-The Global Goals  

23.  Захист дітей від насильства у спорті : огляд прикладів з розвинених країн. Центр досліджень Innocenti. URL : http://www.unicef-irc.org/publications/  

24.  Качан О.А., Пристинський В.М. Концепція «Спорт заради розвитку» у фізкультурно-оздоровчій і спортивно-масовій роботі закладів загальної середньої освіти. Монографія. Слов’янськ : вид-во Б.І. Маторіна, 2022. 164.

25.  Ранкова зустріч. URL : https://nus.org.ua/articles/rankova-zustrich-shhotse-i-navishho/  

26.  Основи загальної і спеціальної фізичної підготовки. URL :

https://stud.com.ua/4093/meditsina/osnovi_zagalnoyi_spetsialnoyi_fizichnoyi_pidgot ovki_sportivna_pidgotovka  

27.  Рухливі ігри. URL: https://library.sspu.edu.ua/wpcontent/uploads/2018/04/Ruhlivi_igry_Mischenko.pdf  

      

ВИСНОВКИ

 

Ідеї концепції «Спорт заради розвитку» можуть використовуватися під час проведення як уроків фізичної культури, так і у фізкультурно-оздоровчій, спортивній та тренінговій діяльності з метою усунення соціального напруження, попередження конфліктів, покращення комунікації та взаємодії в колективі тощо. Ефективним інструментом для цього є використання фізичної активності та спортивної діяльності.

Заходи, які рекомендуються за концепцією «Спорт заради розвитку», сприяють як засвоєнню теоретичних знань, так і оволодіння практичними вміннями і навичками взаємодії у налагодженні довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння, взаємодопомоги і співробітництва, позитивно реагувати на проблеми, вирішувати їх засобами фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи, розвивати партнерство у шкільному спорті задля досягнення соціальних та поведінкових змін.

Реалізація заходів, які пропонуються концепцією «Спорт заради розвитку» в національному проєкті «Єдина Україна» сприятиме становленню гармонійно розвиненої особистості учня, здатного навчатися впродовж життя з метою досягнення готовності до високопродуктивної професійної діяльності, можливості самореалізації, Захисту України; формуванню знань про вплив спорту та видів рекреаційно-рухової активності на організм людини як ефективної технології розвитку фізичних якостей, функціональних можливостей систем життєзабезпечення організму, збереження й відновлення психосоматичного здоров’я, зміни його духовного й соціального здоров’я та благополуччя.

Передбачуваним результатом впливу інтерактивних технологій різноманітних активностей є формування в учнівської молоді мотивації до принципів сталого розвитку особистості, фізичного самовдосконалення, духовних цінностей фізичної культури і спорту.

Основною місією фізкультурно-оздоровчих активностей є об’єднання колективу, взаємодія заради змін всіх і кожного, тут і зараз. Локації фестивалів допомагають взаємодіяти в команді, формують толерантність, розвивають «здібність» отримувати задоволення від фізичного навантаження.

Заходи за концепцією «Спорт заради розвитку» є яскравими, емоційними, мотиваційними, з обов’язковим застосуванням технологій «створення ситуації успіху», едьютейнменту, гейміфікації, ритміки, кінезіологічних вправ, тимбілдингу, різноманітної перкусії; мають створювати відчуття задоволення, нові знання, рухові й соціальні навички; формувати теоретичні й методичні знання, а також практичні уміння й навички щодо застосування фізичної рекреації та елементів спорту, як чинників соціальних змін поведінки дитини та її позитивної адаптації в оточуючому середовищі.

Реалізація заходів концепції «Спорт заради розвитку» передбачає формування соціальної відповідальності, уміння керувати часом, нормалізацію психоемоційних станів, критичне мислення, позитивне світосприйняття, стресостійкість, креативність, емпатію, міжособистісні відносини, згуртованість, толерантність, партнерство.

Впровадження ідей концепції «Спорт заради розвитку» в Україні передбачає розуміння сутності терміну «сталий розвиток», який полягає у встановленні балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

                        Низка     прихильників     теорій     сталого     розвитку     вважають      його

найперспективнішою ідеологією ХХІ століття і навіть третього тисячоліття, яка, з поглибленням наукової обґрунтованості, витіснить наразі світоглядні ідеології, як такі, що є фрагментарними, неспроможними забезпечити збалансований розвиток цивілізації.

Отже, сталий розвиток – це певним чином керований розвиток, основою якого є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють швидко моделювати різні варіанти напрямів розвитку, з високою точністю прогнозувати їх результати та обрати з них найбільш оптимальний.

Стратегія забезпечення процесів соціально-економічного розвитку, вирішення проблем обмеження зростання і розвитку сучасних цивілізацій лежить у зміні підходу до вирішення «викликів часу».

Таким чином, переорієнтація освіти в інтересах відмови від нестійких моделей виробництва і споживання, дбайливого ставлення до навколишнього середовища, досягнення взаєморозуміння і соціальної стабільності, а також вирішення інших завдань економічного, соціального й екологічного розвитку має сприяти переходу людства на шлях сталого розвитку. У зв’язку з цим, освіта, націлена на забезпечення досягнення довгострокових цілей, що сприяє формуванню поглядів, надбанню цінностей екологічно відповідальної людинигромадянина, впливає на вибір сценарію розвитку суспільства і може бути визначена як освіта заради сталого розвитку. Дана концепція має осмислюватися як своєрідна форма управління процесами (програмами) розвитку ресурсів, сталого розвитку людини, груп, організацій, сфер соціальної практики.

 

      

ДОДАТКИ Додаток 1 Рекомендації щодо проведення тренінгів з організації навчання для вчителів/інструкторів у дистанційному форматі

 

Для проведення онлайн навчання важливим є доступ до стабільного Інтернету та можливість працювати з ноутбука або стаціонарного комп’ютера.

Важливо визначитися з програмою, в якій будете здійснювати синхронну взаємодію. Це може бути Zoom, Meet, будь-який інший зручний для Вас сервіс. Головне, щоб Ви вміло використовували його на повну потужність (або майже на повну). Якщо колеги, котрих будете навчати, не досить ґрунтовно ознайомлені з функціями програми, які Ви запланували використовувати, то варто виділити час на їх освоєння. Наприклад, можна під час знайомства з групою запропонувати учасникам визначити свій настрій за допомогою функції «Реакція». Або попросити вимкнути камери тих, хто розпочав ранок не з кави, а тих, хто з чаю – написати побажання у чаті… Чи зробити спільне фото, одягнувши «маски» (наприклад, академічну шапку) або використати функцію «піднята рука» тих, у кого є татуювання чи бажання його зробити тощо.

Ми наполегливо рекомендуємо проводити навчання через інтерактивну участь усіх учасників цього процесу. Відтак, потрібно передбачити онлайн інструмент/інструменти, котрі Ви будете використовувати для візуалізації напрацювань Ваших колег. Це може бути Jamboard, Padlet чи Google докумет – вибір за Вами. Можливо в якомусь моменті Вам частково допоможе і Mentimeter.

Оскільки, ми з Вами працюємо у змінних умовах, з різних куточків країни та у різних безпекових ситуаціях, важливо завжди мати можливість отримати та надсилати повідомлення для колег, котрі будуть навчатися. Для цього варто передбачити джерело комунікації – це може буде спільнота у Viber, Telegram, електронна пошта тощо. Головне, щоб Ви були на зв’язку впродовж усього проєкту.

Списки колег, що зареєструвались на навчання Ви отримаєте, а ось час проведення тренінгу заплануйте самостійно. Для моніторингу ефективності проведеного навчання пропонуємо провести вхідне та вихідне діагностування учасників.

      

Додаток 2

 

Структура тренінгу за програмою «Спорт заради розвитку»

 

Активність	Час	Нотатки
1-й тренінговий день Тема: Теоретико-методичні засади інтеграції концепції «Спорт заради розвиту» в освітній процес
Перевірка технічних налаштувань, «запуск» учасників зустрічі	3 хв	Назва проєкту, дата зустрічі та контингент.
Привітання	1 хв
Регламент роботи	1 хв	Перерви бажано робити по 10 хв. кожні 45 хв. активної роботи або після закінчення певного блоку.
Правила роботи	5 хв	Вимкнений мікрофон, увімкнена камера (за можливості), обліковий запис (ім’я та прізвище).
Знайомство	60 хв	Хто я? Чому я тут? Мій настрій?
Очікування	10 хв	Робота в групах
Визначення ролі кожного у проєкті	10 хв	Пропонуємо як варіант зробити на 1-й рамці Jamboard
Перерва	10 хв
Вхідне діагностування	10 хв	Заповнення форми: https://forms.gle/kEvpGCngVR3n9MUz9
Інформація        про проєкт	25 хв
Ознайомлення із політикою ЮНІСЕФ щодо сприяння захисту та безпеки, запобігання сексуальній експлуатації, нарузі	10 хв	Опрацювання документів. Кейс: під час проведення фестивалю, Ви помітили дії зі сторони колеги, що несли загрозу для життя дитини (обговоріть різні варіанти дій). Як Ви поступите у цій ситуації?
Перерва	10 хв
Як я розумію поняття «Спорт заради розвитку»?	10 хв	Відповіді публікуються на 2-й рамці Jamboard

 

Порівняння з визначенням, що надається ЮНІСЕФ	10 хв
Спорт заради розвитку в цілях ЮНІСЕФ	30 хв	Робота в групах. Відповіді на Jamboard (кожна група на окремій рамці). Одна група працює над питанням: «Як за допомогою спорту можна покращити якість освіти?», друга – «Як забезпечити гендерну рівність у спорті?», так саме по кожній цілі ЮНІСЕФ. Тренер доповнює відповіді інформацією з посібника, монографії, ін. джерел
Перерва	60 хв
Досвід впровадження концепції «Спорт заради розвитку» у різних країнах	20 хв	Повідомлення тренера. Ролик з YouTube про приклади впровадження концепції в різних країнах https://www.youtube.com/@sportfordevelopment1229/ playlists. При потребі поставити українські субтитри до відео. Познайомити із сайтом: https://www.sport-for-development.com/
Сутність концепції	30 хв	Робота в групах: •              1 група: як в концепції відображається формування ключових компетентностей та наскрізних умінь? •              2 група: як в концепції відображається профілактика деструктивної поведінки? •              3 група: як в концепції відображений підхід ненасильницького спілкування? •              4 група: як концепцію можна використовувати при організації фізкультурнооздоровчих занять?
Обговорення роботи в групах	30 хв	Тренер доповнює відповіді інформацією з посібника та монографії.
Рефлексія	5 хв	Отримання зворотного зв’язку про тренінг

 

2-й тренінговий день Тема: «Практичні кейси з надання психосоціальної підтримки дітей  в фізкультурно-оздоровчій і спортивно-масовій роботі»
Рефлексія попереднього дня.	5 хв	Повідомлення тренера та інтерактивна взаємодія з учасниками
Вправа «Знайомство».	5 хв	Повідомлення тренера та інтерактивна взаємодія з учасниками
Повторення правил роботи на тренінгу, уточнення очікувань.	5 хв	Повідомлення тренера та інтерактивна взаємодія з учасниками
Впровадження тренінгових та інтерактивних технологій для психосоціальної підтримки дітей у фізичному вихованні в Новій українській школі	5 хв	Повідомлення тренера про напрямки роботи
Інтерактивні та тренінгові технології як дієвий інструмент для створення психологічно комфортних умов для навчання та формування ключових компетентностей	5 хв	Повідомлення тренера
Структура та зміст уроку-тренінгу з фізичної культури.	10 хв	Повідомлення тренера
Елементи тренінгових технологій, які доцільно впроваджувати на уроках фізичної культури.	15 хв	Повідомлення тренера

 

Практичне відпрацювання тренінгових вправ та інтерактивностей	40 хв	Робота в групах: тренер створює групи з приблизно однаковою кількістю учасників та роздає по одній тренінговій вправі для опрацювання та демонстрації Кожна група презентує свій напрям та додає ще 2-3 вправи
Перерва	15 хв
Педагогічні та соціальні навички тренерів в роботі з дітьми на точках «Спільно» від Юнісеф та на виїзних сесіях	70 хв	Повідомлення тренера про загальний напрямок першої сесії.
Організація та проведення фізкультурно оздоровчих рухових занять для дітей різного віку	10 хв	Повідомлення тренера.
Вправа «Чого хочуть діти»	15 хв	Робота в групах. Тренер об’єднує учасників в групи однакові по кількості, та надає завдання обговорити та презентувати: «Чого хочуть сучасні діти?»
Вправа «Функції тренера»	15 хв	Робота в групах. Тренер об’єднує учасників в групи однакові по кількості, та надає завдання обговорити та презентувати «Яким має бути тренер»
Комунікації та навчання	10 хв	Повідомлення тренера.
Вікові особливості дітей	10 хв	Повідомлення тренера.
Особливості розвитку дітей через рухову активність. Заходи безпеки щодо безпечної організації та проведення занять. Поради щодо надання першої допомоги при травмуваннях	10 хв	Повідомлення тренера.

 

Практична вправа. Розробка рухового заняття та особливості  його проведення	40 хв	Робота в групах. Тренер об’єднує учасників у групи однакові по кількості, та надає завдання «Розробити структуру фізкультурно-оздоровчого заняття»
Перерва	60 хв
Організаторські навички проведення фізкультурнооздоровчих фестивалів (на прикладі фестивалю «Назустріч успіху»
Мета та завдання фізкультурнооздоровчих фестивалів	15 хв	Повідомлення тренера
Особливості забезпечення оздоровчо-рухової активності в умовах проведення фестивалів	15 хв	Повідомлення тренера
Планування фестивалів	15 хв	Повідомлення тренера
Техніка Steps ‒ адаптація футбольних тренувань для осіб з особливими потребами	15 хв	Повідомлення тренера
Практична вправа. Фестиваль «Назустріч успіху» в територіальній громаді	40 хв	Робота в групах. Тренер об’єднує учасників у групи однакові по кількості, та надає завдання «Розробити сценарій проведення фестивалю в області/районі/громаді
Перерва	10 хв
Особливості проведення фізкультурнооздоровчих занять на базі закладів загальної середньої освіти та закладів дошкільної освіти	5 хв	Повідомлення тренера про загальний напрямок першої сесії
Територія закладу як відкритий та безпечний простір для адаптації й соціалізації дітей засобами фізкультурнооздоровчих занять	10 хв	Повідомлення тренера
Структура фізкультурнооздоровчого заняття та особливості його проведення	10 хв	Повідомлення тренера
Особливості проведення інтерактивних вправ та використання інвентарю «Цікава фізкультура»	10 хв	Повідомлення тренера
Практична вправа. Розробка фізкультурнооздоровчого заняття в освітньому закладі	40 хв	Робота в групах. Тренер об’єднує учасників у групи однакові по кількості, та надає завдання «Розробити тематичне заняття…». Теми занять у всіх груп повинні бути різними
Рефлексія дня. Підведення підсумків тренінгу	10 хв	Рефлексія дня. Підведення підсумків тренінгу
Зворотній зв’язок.  Вихідне діагностування	10 хв	Заповнення форми: https://forms.gle/2t5CrQFKFiJeMU2Q8
«Пелюсткова діаграма»	10 хв	Пелюсткова діаграма
Вручення сертифікатів	10 хв	Вручення сертифікатів. Колективне фото.

 

Додаток 3

 

Програма діагностування учасників навчання за програмою концепції «Спорт заради розвитку»

 

1.   Спорт заради розвитку – це:

а. Звернення уваги на проблему або формування нової цінності.

б. Керуватися правилами чесної гри, уміти боротися, вигравати і

програвати.

в. Динамічний інструмент для реалізації фізкультурно-оздоровчої роботи.

г. Демонструвати рухові вміння і навички з фізичної культури,

використовувати їх у різних життєвих ситуаціях.

д. Удосконалення фізичних якостей та рухових можливостей, зміцнення

здоров'я і творче довголіття.

2.   Сталий розвиток – це:

а. Процес економічних і соціальних змін для розвитку фізичної культури.

б. Задоволення людських потреб і прагнень.

в. Наше спільне майбутнє.

г.Встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і

захистом інтересів майбутніх поколінь.

3.   Булінг – це:

а. Тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку дитини або

групи до іншої дитини.

б. Застосування сили з метою формуванню позитивних відносин.

в. Застосування силових методів або психологічного тиску за допомогою

погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір.

г. Форма насильства, яка характеризується тим, що учні підпадають під

вплив однолітків, який призводить до різних правопорушень.

 

 

 

 

4.   До видів психоемоційної регуляції відносяться:

а.Комунікація, мотивація, командоутворення, вправи на налагодження

міжособистісних взаємовідносин.

б. Фізична (соматична, фізіологічна, гомеостатична), що здійснюється на фізіологічному рівні функціонування організму та психічна (вольова, усвідомлена, особистісна) регуляція, що здійснюється на рівні вищих психічних процесів.

в. Вправи на налагодження довірливих взаємовідносин і взаєморозуміння,

взаємодопомоги і співробітництва в шкільному середовище.

г. Види масажу і самомасажу, дихальні вправи та аутогенне тренування.

5.   Психологічна підтримка – це:

а. Стабілізація психоемоційного стану.

б. Допомога у керуванні власними емоціями.

в. Система соціально-психологічних, психолого-педагогічних способів і методів допомоги особі з метою оптимізації психоемоційного стану в процесі формування здібностей і самосвідомості, сприяння соціально-професійному самовизначенню, підвищенню конкурентоспроможності на ринку праці, спрямуванню зусиль на реалізацію власної професійної кар'єри.

6.   Соціалізація – це:

а. Процес розвитку соціальних навичок.

б. Адаптація до нових умов життя.

в. Комплексний процес та результат засвоєння й активного відтворення

людиною соціально-культурного досвіду (знань, цінностей, норм моралі, традицій тощо) на основі діяльності, спілкування і відносин, обов'язковий фактор розвитку особистості.

      

Додаток 4

QR посилання на навчальні відеоматеріали

 

Встановлення Національного рекорда на день Єднання	День Єднання	Національний марафон «Разом до перемоги»	Вправа українська мрія
Сніжки	Парашут «Сонечко»	Вправа Мапа України	Гіганська парашути
Класичний ігровий парашут	Райдужний дощик	Парашут з отворами	Коло «Єднання»
Фестиваль в Полтавській області	Фестиваль в Чернівецькій області	Фестиваль Хмельницька область	Фестиваль в ІваноФранківську

 

 

 

 

Монографія

Качан Олексій Анатолійович	Старший викладач кафедри філології та гуманітарних наук Комунального закладу вищої освіти Вінницької академії безперервної освіти, спеціаліст вищої категорії, національний тренер з питань розвитку партнерства в спорті заради соціальних змін, старший учитель, президент української федерації «Спорт заради розвитку»
Пристинський Володимир Миколайович	професор, кандидат педагогічних наук, професор кафедри теоретичних та методичних основ фізичного виховання і реабілітації, завідувач науково-дослідної лабораторії взаємодії духовного й фізичного виховання дітей та учнівської молоді ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

 

Концепція «Спорт заради розвитку» в національному проєкті «Єдина Україна».

Особливості організації фізкультурно-оздоровчих заходів під час воєнного стану 

 

Мінімальні системні вимоги:

Операційна система Windows 98 і вище. Процесор Pentium III, RAM 32 Mb, HDD 250 Mb

Відеоадаптер з розширенням 800х600, 256 кольорів

32 Mb відеопам’яті DVD-ROM

 

Програмне забезпечення: Adobe Reader XI

Комп’ютерний набір Тетяна Пристинська

Дизайн обкладинки Андрій Орєшкін

 

Підписано до друку 19.02. 2024 р. Тираж 50 ел. прим.

Умовн. друк. арк. 8,87. Формат 60х84/16.

Гарнітура Таймс.

 

 

Copyright © 2024, ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет".  Joomla Templates by JoomDev Powered With Astroid Framework вул. Г. Батюка, 19, м. Слов'янськ, Донецька область, Україна, 84116. Тел.: +38 (0626) 66-54-54. E-mail: sgpi@slav.dn.ua