Конференція "Анатомо-фізіологічні особливості недоношених дітей" предмету Педіатрія

КЗ «Нікопольський фаховий медичний коледж» ДОР»

 

 

 

Конференція

(Декада знань)

На тему: «Анатомо-фізіологічні особливості недоношених новонароджених дітей та догляд за ними»

 

 

 

Викладач:Ситникова Л.А.

 

 

 

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії

Клініко-педіатричних , клініко - акушерських дисциплін та вузьких спеціальностей

Протокол від «___09__» ____11__ 2021___р. №__3_

 

Голова циклової комісії _______            Н.В.Касьянова

 

 

 

 

м. Нікополь,  листопад  2021 рік

 

І.Актуальність теми:

Серед новонароджених дітей особливе місце займають діти, що народилися  передчасно, тобто недоношені. На передчасно народжених дітей припадає  70% у структурі перинатальної і 20-40% ранньої неонатальної смертності. До цього часу немає надійних засобів запобігання і ефективного лікування недоношування.  Єдиним заходом зниження захворюваності і смертності недоношених дітей, є вдосконалення методів виходжування їх, які ґрунтуються на глибокому вивченні особливостей дітей цієї групи.

 

ІІ. Практичні цілі конференції:

 Учбові: .Вдосконалення теоретичних знань з питань обстеження, догляду,виходжування, вигодовування недоношених дітей.

Виховні: Виховання відповідальності за доручену справу, акуратності, сумління при виконанні роботи, дотримання етики, деонтології при спілкуванні з батьками.

 

ІІІ. План роботи конференції: (Проведена дистанційно з використанням платформи Зум в групі 1 ФБ-19)

1. Повідомлення присутнім теми та її актуальності . (Ситникова Л.А.)

2. Яка дитина вважається недоношеною?(Швидка М. )

3. Причини та ознаки недоношеності. (МалишкоМ. КорочанськаА.)

4.Класифікація недоношеності. (Кожевникова А.)

5.Основні проблеми дитини з малою масою тіла при народженні.

( Мирошниченко В.)

6.Виходжування недоношених діток. Параметри кювезу (Пасічник В.)   

7.Скринінгові обстеження. Вибір засобу годування і критерії

виписки дитини. (Ніколаєва К. Папко Є.)

8.Вигодовування недоношеної дитини. ( Прищепа А.)

 

Добрий день шановні студенти та викладачі!

Сьогодні, 17 листопада, в світі відзначають день передчасно народжених дітей. А ми з вами приймаємо участь в актуальній конференції на тему:

« Анатомо - фізіологічні особливості недоношеної дитини

та догляд за нею».

Щороку в Україні  раніше терміну народжується 20 тисяч малюків.

Кожна десята дитина народжується передчасно.

 Недоношена дитина потребує особливої уваги та догляду як з боку медиків, так і батьків; спеціалізованого обладнання та сучасних підходів до лікування, виходжування.

 Ознаки та ризики передчасних пологів не завжди можна вчасно розпізнати, тому можна вважати, що передчасне народження – це  не завжди контрольований процес.

Передчасне народження дитини  потребує дотримання клінічних протоколів  та медичних стандартів щодо надання медичної допомоги недоношеній дитині.

І  розбирати  питання недоношеності, причини, ознаки, проблеми, ми будемо зі студентами фельдшерського відділення,  групи 1 ФБ-19.

 

Недоношеною вважається дитина, яка народилась між 28 і 37 тижнем внутрішньоутробного розвитку і має масу тіла менше, ніж 2500 г, а зріст менше 45 см.. В деяких випадках питання про доношеність дитини вирішується за ознаками: строк вагітності, маса тіла, зріст дитини разом.

 

Класифікація недоношеності:

 

1 ступень - маса тіла 2001 – 2500 г гестаційний вік - 37 – 35 тижнів

2 ступень - маса тіла 1501 – 2000 г гестаційний вік - 34 – 32 тижнів

3 ступень - маса тіла 1001 – 1500 г гестаційний вік - 31 – 29 тижнів

4 ступень - маса тіла менше 1000 г гестаційний вік - менше 29 тижнів

3 і 4 ступень недоношеності – глибока недоношеність

незрілий плід – маса тіла менше 1000 г , зріст менше 35 см.

 

Ознаки недоношеності:

 

1. Антропометричні показники: низька маса від 1000 г до 2500 г, малий зріст від 35 см до 45 см.

2. Характерна диспропорція окремих частин тіла відносно великі порівняно зі зростом голова і тулуб, коротша шия й ноги, низьке розміщення пупка.

3. Тім'ячка (переднє, заднє, нерідко соскоподібне і клиноподібне) відкриті, черепні шви розходяться. Кістки черепа м'які, податливі, насунуті одна на одну.

4. Еластичність шкіри знижена. Шкіра тонка, зморщена, яскраво або темночервоного кольору, іноді глянцева, блискуча: на лобі, щоках, плечах, спині, стегнах вкрита пушком (лануго). Оскільки шкіра тонка, видно сітку підшкірних вен, а крізь черевну стінку можна побачити рух кишок.

 5. Сироподібна змазка вкриває не тільки ділянку фізіологічних складок, а й усю поверхню тулуба.

 6. Вушні раковини м’які, щільно прилягають до черепа (погано розвинені хрящі вушних раковин).

7. Нігті на пальцях кінцівок недорозвинені, не виходять за край нігтьового ложа.

8. Погано розвинена підшкірножирова основа.

9. Фізіологічна жовтяниця і ерітема шкіри виражені сильніше і тривають довше (10-14 днів і довше).

10. Молочні залози розвинені дуже погано, тому фізіологічного нагрубання їх майже ніколи не буває.

11. У хлопчиків яєчка часто не опущені в мошонку, у дівчаток недорозвинені великі статеві губи, у зв’язку з чим статева щілина зіяє.

12. Передчасно народжена дитина зазвичай сонлива, млява, крик слабкий, писклявий.

13. Рухи хаотичні, м'язовий тонус знижений, фізіологічні рефлекси ослаблені.

14. У глибоко недоношених дітей можуть бути відсутні ковтальний смоктальний рефлекси.
 

 

Основні проблеми дитини з малою масою тіла при народженні:

 Слід знати основні проблеми новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні з метою попередження і своєчасної діагностики розладів адаптації та патологічних станів під час здійснення догляду за нею.

 Основні розлади адаптації та патологічні стани у дітей з малою масою тіла при народженні:

• Респіраторний дистрес синдром.
• Гіпоглікемія.
• Гіпотермія.
• Проблеми з вигодовуванням.
• Гіпербілірубінемія.
• Інфекції.
• Апное.
• Гіпокальціємія.

Виходжування недоношеної дитини.

 Рекомендована температура для створення нейтрального температурного середовища в інкубаторі

Маса тіла при народженні, грами	Температура в інкубаторі в 0 С
	35°С	34°С	33°С	32°С
< 1500	0 - 10 діб	11 – 21 доби	3 – 5 тижнів	Після 5 тижнів у разі розвитку будь-якого захворювання
1500 -2000		0 – 10 діб	10 діб – 4 тижні	Після 4 тижнів у разі розвитку будь-якого захворювання
2000 -2500		0 – 10 діб	11 діб – 3 тижні	Після 3 тижнів у разі розвитку будь-якого захворювання

 

 

Вибір засобу годування новонароджених

Внутрішньоутробний термін гестації	Засіб ентерального годування
До 30 тижнів	Через зонд
30-33 тижнів	Через зонд або з чашечки
34-35 тижнів	Годування грудьми або з чашечки
> 36 тижнів	Годування грудьми

 

Рекомендовані об’єми ентерального і парентерального харчування в залежності від маси тіла дитини при народженні і доби життя

1. Добова загальна кількість молока (або рідини) в залежності від доби життя дитини

Маса при народженні, грами	Частота годувань	1 доба	2 доба	3 доба	4 доба	5 доба	6-13 доба	>14 доби
≥ 1500	Щонайменше кожні 3 години	60 мл/кг	80 мл/кг	90 мл/кг	100 мл/кг	110 мл/кг	120-180 мл/кг	180-200 мл/кг

 

Критерії виписки дитини з малою масою тіла при народженні

1. Маса тіла дитини ≥ 2000,0 грамів.

2. Загальний стан дитини задовільний і відповідає наступним ознакам:

1) самостійне дихання адекватне з частотою 30-60 за хвилину;

2) відсутні втяжіння податливих ділянок грудної клітки;

3) відсутність апное щонайменше протягом 7 діб до дня виписки;

4) відсутній ціаноз шкіри і слизових оболонок.

Дитина може підтримувати стабільну нормальну температуру тіла щонайменше 3 доби підряд до дня виписки.

3. Дитина засвоює належний добовий об’єм харчування і стабільно збільшує масу тіла (щонайменше 20 г/добу протягом 3 діб підряд до дня виписки).

4. Зроблені всі профілактичні щеплення та скринінгові дослідження.

5. Пуповинний залишок або ранка сухі та чисті, без ознак запалення.

Стійкий температурний режим дотримується за допомогою кувеза.

Процес підсихання і відпадання пуповидного залишку здійснюється на 2 тижні життя. Чим менша маса тіла дитини, тим пізніше відпадає залишок пуповини. Гігієнічні ванни дітям з масою більше 1500 г проводять щоденно, при цьому температура води – 38 – 39*С, тривалість купання – 4 – 5 хвилин, температура повітря не нижче 25*С. Прогулянки показані не менше  як через 1 міс, при масі тіла 2000 г.

 

 

 

Вигодовування недоношених

У недоношеної дитини підвищена потреба в основних харчових речовинах. Разом з цим виражена недосконалість функціональних можливостей органів травлення : малий об’єм шлунку і слабке виділення ферментів.

Перше годування недоношеної дитини проводиться в залежності від її стану за призначенням лікаря – неонатолога.

При наявності у недоношеного смоктального і ковтального рефлексів – дитину прикладають до грудей матері під наглядом медпрацівника.

При наявності ковтального і слабко вираженого смоктального рефлексів – дитину слід повільно годувати з ложечки.

При відсутності і ковтального , і смоктального рефлексів дитину годують через зонд.

Недоношену дитину годують 8 – 10 разів на добу, через 2 – 2,5 години в залежності від стану дитини.

Формула для розрахунку їжі для недоношеної дитини до 10 днів життя:

V = 15 х п – 10

V – добова кількість молока на 1 кг маси тіла

п – день життя

Формула Зайцевої - 1% маси тіла х п (кількість днів життя)

З 10 дня життя по 12 день життя – 1/7 маси тіла

З 12 – 14 день життя – 1/6 маси тіла

З 2 тижня  – 2 місяця – 1/5 маси тіла

З 2 місяця – 4 місяця – 1/6 маси тіла

З 4 місяця – 6 місяця – 1/7 маси тіла

З 6 місяця – 9 місяця – 1/8 маси тіла

З 9 місяця – 12 місяця – 1/9 маси тіла

Недоношена дитина повинна бути забезпечена необхідною для неї кількістю рідини.  За першу добу дитина отримує 20 – 40 мл рідини на 1 кг маси тіла

В 7 днів – 100 – 160 мл/кг маси тіла

В 14 днів – 150 – 200 мл/кг на добу

Отримане молоко включають до розрахунку рідини.

Алгоритм годування дитини через зонд

Показання: Місце виконання: Підготувати необхідне: Алгоритм виконання: Заповнити Медичну документацію:

Недоношені діти з відсутнім смоктальним та ковтальним рефлексами або тяжкий стан недоношеної дитини. Пологовий будинок та дитяча лікарня. Зонд, грудне материнське молоко, переварена вода, шприц,гумові рукавички, фартух, серветки. Проведіть психологічну підготовку матері, поясніть мету годування через зонд. Вимийте руки. Знезаражте. Надягніть фартух, стерильні гумові рукавички. Візьміть стерильний шприц. Наберіть необхідну кількість грудного молока. Візьміть стерильний зонд. Визначити глибину на яку потрібно ввести зонд. При одномоментному методі вигодовування. З’єднайте шприц із зондом. Заповніть всю систему молоком для попередження потрапляння повітря в шлунок. Кінчик зонда змочіть перевареною водою. Введіть зонд через рот або ніс до встановленої позначки. Введіть повільно молоко у шлунок. Після годування обережно виведіть зонд із шлунка, використовуючи серветку. При постійному методі вигодовування. Введіть зонд у шлунок. Потрібно упевнитись, що зонд знаходиться у шлунку. Відтягніть поршень шприца до появи шлункового вмісту. З’єднайте зонд з шприцем. Введіть повільно молоко у шлунок. Зафіксуйте зонд за допомогою лейкопластиря. Знезаражте поліетиленовий зонд, фартух та гумові рукавички. Про годування недоношеної дитини через зонд зробіть відмітку у листку призначень.

Спосіб годування за допомогою зонда буває одномоментним та постійним. Температура грудного молока – 370 - 380С. Зонд під час введення затисніть пальцями. Глибина, на яку необхідно ввести зонд, дорівнює відстані від перенісся дитини до кінця мечоподібного відростка грудини (10-12 см). Після введення зонда необхідно почекати деякий час, щоб упевнитися в правильності його місцезнаходження. У разі потрапляння зонда в трахею дитина кашляє, синіє. У цьому випадку зонд необхідно одразу витягти, а дитині дати подихати киснем. При постійному методі вигодовування зонд знаходиться у шлунку протягом 1-3 діб.