Актуальність теми полягае в тому що у сучасному світі молодим батькам складно гармонійно та педагогічно правильно разпланувати свій день, а тим паче день маленької дитини. Тому для полегшення цього процесу можна скористуватися вже готовими таблицями розпорядку дня для дітей різних вікових груп. Де проявляеться: сімья, дошкільний заклад. Через що проявляеться:через формування психологічного і фізичного здоровья дитиничерез сприйняття дитиною навколишнього світучерез взаємодію із дорослими та однолітками
Важливе значення для здоров’я й фізичного розвитку дітей має режим дня. Постійне час їжі, сну, прогулянок, ігор тощо. Режим дня – це чіткий розпорядок життя протягом діб, який передбачає чергування неспання і сну, і навіть раціональну організацію різних видів діяльності. Правильний, відповідний віковим можливостям дитини режим зміцнює здоров'я, забезпечує працездатність, успішне здійснення різноманітної діяльності, охороняє від перевтоми.
Физиологичною основою, визначальною характеристикою тривалості діяльності, є рівень працездатності клітин кори мозку, тому дуже важливо не перевищувати межу працездатності центральної нервової системи, і навіть забезпечити повне функціональне відновлення її після роботи. Ступінь морфофункціональної зрілості організму, визначає зміст режиму дня й тривалість основних його елементів, серед яких виділяють такі:– сон;– перебування на свіжому повітрі;– виховна і навчальна діяльність;– ігрова діяльність й заняття за власним вибором (читання, заняття музикою, малюванням,спорт та інше);– самообслуговування, допомога сім'ї;– прийоми їжі;– особиста гігієна.
Дитині до 5 років належить спати на добу 12,5–12 годин, в 5–6 років – 11,5–12 годин ( приблизно 10–11 годин вночі і 1,5–2,5 години в день). Для нічного сну відводиться період із 9–9 годин 30 хвилин вечора, до 7–7 годин 30 хвилині ранку. Діти- дошкільнята сплять в день. Вкладають так, що б вони прокидалися в 15–15 годин 30 хвилин. Організовувати денний сон пізніше недоцільно – це неминуче викликало би більш пізніше вкладання на нічний сон. Шестигодинне неспання у другій половині дня – це саме той проміжок часу, протягом якого дитина досить награється, щоб відчути потреба у відпочинку. Сон забезпечує повне функціональне відновлення всіх систем організму. Фізіологічна потреба в сні дітей різного віку залежить від особливості їх нервової системи та стану здоров'я. У дошкільному періоді обов'язковий як нічний так і денний сон, незалежно від цього, відвідує дитина дошкільну освітню установу, групу короткочасного перебування чи ні. Повноцінний нічний сон важливий й у дошкільнят, й у школярів.
Перебування на свіжому повітрі (прогулянки) – найефективніший вид відпочинку, обумовлений підвищеної оксигенацией крові, заповненням ультрафіолетової недостатності, дозволяє забезпечити загартовування організму, що збільшуе рухову активність. Особливо важливі прогулянки для дітей дошкільного віку.
Виховна і навчальна діяльність При побудові раціонального режиму занять треба враховувати біоритми функціонування організму дитини. У Більшость здорових малюків найбільша збуджуваність кори мозку і працездатність визначаеться у ранковий період – з 8:00 до 12:00 годині і вечірній – з 16:00 до 18:00 годин. Программами навчання і виховання передбачаються розвиваючі заняття. У молодшої групи тривалість занять становить 10–15 хвилин (10 занять на тиждень)у неповній середній групі (4–5 років) – по 20 хвилин (10 занять на тиждень) у старшій групі (5–6 років) – два заняття щодня по 20–25 хвилин із перервою 10 хвилин. У підготовчій групі (6–7 років) – 3 заняття щодня проводяться по 25–30 хвилин, набуваючи характеру навчання.
Одним з важливих пунктів фізичного виховання є правильне проведення занять, складене залежно до кожної вікової групи дітей із урахуванням їхньої психофізіологічної особливості. Якщо режим здійснюється правильно, то діти спокійні, активно займаються, грають, добре їдять, швидко засинають і добре сплять, прокидаються бадьорими і веселими. Чим менший вік дітей, тим менш вони самостійні, тим важливіше зберігати принцип поступовості під час проведення всіх режимних моментів.
Важливо вносити сезонні зміни у режим дня Взимку у зв'язку з особливостями погоди й великою кількістю занять із дітьми, скорочується перебування дитини надворі протягом дня. Тож особливу значення набуває прогулянка, котру вкрай важливо проводити систематично що найменше 2 рази на день. Влітку й інші теплі періоди року зростає щоденна тривалість перебування на свіжому повітрі, оскільки кількість занять скорочується. Більшість занять із дітьми – фізкультурні, з ознайомлення з навколишнім світом тощо – слід проводитися на свіжому повітрі.
Розглянемо режим дня дитини на прикладі дошкільної установи. За підсумками передового досвіду дошкільних установ та досягнень педагогічної науки вироблено приблизний режим дня кожної вікової групи, включений в «Програму виховання дитячого садка». Типовий режим вміщує 12-ї годинникове перебування дітей у дошкільному установі.
Отже, кожному за вікового періоду рекомендований режим, враховуючи фізіологічні потреби і обов'язкові фізичні можливості дітей даного віку. Эмоційно-позитивний стан дитини протягом дня, успішність сприйняття нею навколишньої дійсності залежить від повноцінного та необхідного своєчасного прийому їжі, якісного і достатнього за часом сну, педагогічно грамотно організованого неспання. Слід дотримуватися певної послідовності їх чергування: сон, годування, неспання.
Коли дитина відвідує дитсадок, його домашні режим у вихідні й святкові дні має відповідати режиму дошкільного закладу. Встановлений розпорядок дня не можна порушувати без серйозної причини. Його треба наскільки це можливо зберігати й за зміни умов життя дитини (наприклад, якщо відправляють його на час до родичів або подорожують з нею). У окремих випадках припустимі відступу від режиму у межах 30 хв., але не більше.
Чіткість виконання режиму дня залежить від того, як саме маля регулює свою поведінку з урахуванням вироблених звичок і навиків самообслуговування. Досвід свідчить, що неухильне дотримання встановленого розпорядку день у день поступово виробляє активне прагнення дитини виконувати режим самостійно, без підказки дорослих, без примусу, який сприяє формуванню дуже важливих якостей поведінки, таких як організованість і самодисципліна, почуття часу, вміння заощаджувати його.
Дуже важливий і загальний розпорядок життя. На жаль, у багатьох сім'ях, особливо молодих, нехтують режимом, але це неминуче піде на шкоду дитині. За нашими спостереженнями, діти, відвідують дошкільні установи, найчастіше хворіють після вихідних святкових днів. І трапляється це оскільки вдома дитині не забезпечений режим, до якого він звик, який налаштувався у дитячому садку: ввечері вкладають спати пізніше, скасовують денний сон, прогулянку заміняють іграми вдома, дозволяють хоч греблю гати дивитися телепередачі,перегодовують солодощами. Усе це негативно б'є по несформованому дитячому організмі,розладжуе функції усіх її органів та систем, неминуче ослаблюючи й викликаючи цим захисні механізми.
Домашній режим дитини може бути продовженням режиму дитячого закладу, і якщо в дитсадок малюк не ходить, то вдома йому потрібен відповідний віку й чітко дотримуваний розпорядок дня. Без цього годі й чекати успіху від загартовування. У теплі дні слід більше проводити час надворі. Особливо сприятливі як у фізичному, і у психологічному плані прогулянки всією сім'єю. Дитина повинна нагулятися, виспатися, одним словом – відпочити. Намагайтеся , не порушувати звичного ритму життя. Дотримуючись таких простих правил, ваша дитина не будете втрачати прекрасні хвилини часу, із задоволенням застосовуючи їх, щоб побути разом, погуляти, пограти. Ви побачите свою дитину в хорошому гуморі і самопочутті, а втома і млявість відступить.
Як поступово привчати дитину до режиму дня?(моменти виховання)Для того щоб поступово привчати дитину до режиму дня, треба заздалегідь, хвилин за 10–15, попередити малюка про те що,наприклад, невдовзі потрібно лягати спати. І коли цей час настане, наполягайте, щоб не затримувався. Поступовий перехід від ігрової форми підготовки до сну, до самого сну сприяє звичці дитини роздягатися самостійно. Вже з трьох років маля може майже самостійно роздягнутися і акуратно скласти одяг. Протягом наступних років ці навички вдосконалюються.
Бажано, щоб після пробудження дитина відразу вставала. У цьому треба враховувати, що перехід від сну до активності в дітей відбувається по різному: в одних майже миттєво,у інших хвилин 5–10, щоб остаточно прокинутися. Самостійно одягтися, застебнути всі ґудзики дитині дещо складніше, ніж роздягнутися. Протягом усього дошкільного віку в дітей слід закріплювати навик вдягатися самостійно й акуратно вмиватися і зачісуватися після сну.
Отже, необхідна серйозна організаційна і виховна робота серед батьків за упорядкування домашнього режиму і приведення їх у відповідність до встановлення у дитсадку. Увагу батьків слід привернути до організації вечірньої прогулянки, нічного сну, а вихідні до повноцінного відпочинку надворі, регламентації перегляду телевізійних передач, особливо перед сном.
висновки. Підводячи підсумки проведеного вивчення питання - Значення режиму дня в житті дитини була поставлена мета – глибокого вивчення розпорядку дня дітей різних вікових груп. В рамках проведеного дослідження було проаналізовано важливість такого процесу як режим дня дитини Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання, як: Вивчити поняття і ознаки Ознайомитися з існуючими системами та режимами дня у дошкільних закладах. За підсумками проведеного розгляду було визначено, що чіткість виконання режиму дня залежить від того, як саме маля регулює свою поведінку з урахуванням вироблених звичок і навиків самообслуговування. Досвід свідчить, що неухильне дотримання встановленого розпорядку день у день поступово виробляє активне прагнення дитини виконувати режим самостійно, без підказки дорослих, без примусу, який сприяє формуванню дуже важливих якостей поведінки, таких як організованість і самодисципліна, почуття часу, вміння заощаджувати його. Розглянути питання про важливість дотримання загального розпорядку життя У ході дослідження було визначено,що на жаль, у багатьох сім'ях, особливо молодих, нехтують режимом, але це неминуче піде на шкоду дитині. За нашими спостереженнями, діти, відвідують дошкільні установи, найчастіше хворіють після вихідних святкових днів. І трапляється це оскільки вдома дитині не забезпечений режим, до якого він звик, який налаштувався у дитячому садку: ввечері вкладають спати пізніше, скасовують денний сон, прогулянку заміняють іграми вдома, дозволяють хоч греблю гати дивитися телепередачі,перегодовують солодощами. Усе це негативно б'є по несформованому дитячому організмі,розладжуе функції усіх її органів та систем, неминуче ослаблюючи й викликаючи цим захисні механізми.