Конференція "ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ — ЗАПОРУКА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ

 

Анкета для учнів «Я і книга»

1. Як тивважаєш, чиможелюдинажити без книги?

2. Чиподобаєтьсятобічитати книги?

3. Які книги тичитаєшіззадоволенням? Яким книгам  надаєшперевагу?

4. Чиподобаєтьсятобіотримувати книги в подарунок?

5. Яку книгу тичитаєш зараз?

6. Цю книгу тобіподаруваличити взяв їївбібліотеці?

7. Чибагато у вас удома книг?

8. Якідитячі книги є увашійдомашнійбібліотеці?

— Скільки часу проводиш за книгою?

— читаєте за бажаннямчи з  примусу?

— Чивважаєтеви себе активнимчитачем?

 

 

Конференція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8-11 класи.

 

 

 

 

 

РОЛЬ КНИГИ В РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ І ОСОБИСТІСНИХ  ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ

ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ —

ЗАПОРУКА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ

МЕТА:

• Розповісти  про роль книги в розвитку інтелектуальних     здібностей

• Ознайомити  з нормами читання у початковій та середній школі згідно програми;

• Довести значення вміння швидко читати для успішного навчання  з       усіх предметів.

• Дати рекомендації щодо вдосконалення техніки читання та розвитку читацького інтересу

• Викликати  інтерес  до  читання художньої  літератури   та   читання.

ОБЛАДНАННЯ.

* Виставка дитячих малюнків «Моя улюблена казка».

* Результати перевірки навички читання (таблиця).

* Мультімедійний супровід (презентація)

 Приділяй час книгам,

 бо це віконце у світ.

Народна мудрість

     «...читання — це віконце, крізь яке діти бачать і пізнають світ і самих себе»  .                                                                                            В. Сухомлинський  

 

Вчитель. Шановні старшокласники! Навчитися добре читати — одне з найважливіших завдань

  В. Сухомлинський писав,  що уміти швидко читати – це не розкіш, а обов'язкова навичка в сучасному світі. Багато з людей говорять, що швидкість читання закладається в дитинстві, і якщо батьки не постаралися – то швидко читати ти ніколи не навчишся. Це головний міф. Швидко читати можна навчитися в будь-якому віці. Але  як?...На це запитання ми будемо шукати з вами відповідь на сьогоднішній зустрічі.

До початку спілкування пропоную Вам ознайомитись з   результатами перевірки навички читання.

 

Виступають підготовлені учні, інші слухають, задають запитання, приймають участь у обговоренні

 

Учень 11 кл.  Чи слід нав`язувати читання?

Уявімо собі таку ситуацію. Засадили ми ділянку землі, скажімо, помідорами чи картоплею однаково грунт приготували, удобрили, розпушили землю, пропололи бур`яни. І що маємо в результаті? Чи всі кущі дали однаковий урожай? Ні. Одні виросли більші, інші не такі буйні, а деякі і зовсім погані. У чому річ? А може не кожній рослині треба було всього однаково і порівну?

Наша з вами  мета – куди вища, і завдання – значно складніші: кожному стати  особистістю відповідно до нашого ідеалу. Підкреслюю:  кожному! Бо якщо на ділянці кілька кущів не дали очікуваного плоду, то це не велика біда: недобір компенсують більш урожайні. А для нас такої компенсації не може бути, кожен  має стати Людиною, залишити добрий слід на землі. Щоб цього досягти, нам потрібна мудрість,  вимогливість. Кожна дитина – це передусім душа, це маленький світ зі своїми особливостями. І його, цей світ, треба знати, щоб, втрутившись у нього, розвинути, збагатити, удосконалити, облагородити і не зашкодити. А що допоможе  нам з вами збагатити свій духовний світ? Що і розвиває, і збагачує, і удосконалює, і облагороджує? Правильно, книга. Література – храм душі людської. Та, на жаль, до цього храму заростає дорога.

 

Найболючіша проблема нинішнього вивчення літератури в нашу комп`ютеризовану добу – це проблема нечитання. На наших очах відбувається катастрофічний спад інтересу дітей до читання, до книжки. Це шлях в нікуди, в доцивілізаційну пітьму, до здичавіння. Що ми можемо і повинні протиставити цьому цивілізаційному виклику? Зараз читання – проблема державного рівня. Як не відучити дитину від книжки, адже читання – найвища цивілізаційна цінність. Це треба збагнути нам усім, не лише вчителям  і батькам, а і нам - учням особливо. 

Наприклад, батьки повинні прищепити любов до книжки, до казки. В школу повинні приходити діти, які якщо не самі читають, то їм багато читають батьки. А таких дітей, на жаль, одиниці. І катастрофічно  відбувається відторгнення дитини від книжки. Якщо не зробили цього батьки, ми це можемо виправити самі. Але і ми не читаємо!! Які причини? По-перше, сам цивілізаційний процес (теле-, відео-, комп- візуальне витісняє), по-друге, говорять, що нецікаво,важкі твори, гра цікавіша).

Але ж раніше  теж читали не тільки легке, і не тільки те, що нам подобається. К. Ушинський писав: «Навчання, що базується лише на інтересі, не дає зміцніти волі учня, оскільки не все в навчанні цікаве і доводиться брати силою волі» Справа не в тому, що вивчення літератури не цікаве учням, бо твори важки і недоступні. Практика показує, що діти не читають найлегше і елементарне. Вони не знають казок. Я думаю, ви погодитесь зі мною. А в школі потрібно не опускатися до рівня слабких учнів, а прагнути піднімати їх до рівня серйозних і глибоких книг. Тому що ЗНО треба здавати. Чому ж  проблема читання - проблема державного рівня і потребує уваги? Бо читання разом з письмом і володінням комп`ютером відносять до базових умінь, що дають можливість продуктивно працювати і спілкуватися з різними людьми. Уміння читати і писати входить до складу 12 – тьох найважливіших показників, які визначають здоров`я нації. Читати треба для того, щоб повноцінно жити: пізнавати, отримувати освіту, спілкуватися, розв`язувати складні життєві проблеми, переживати різні психологічні стани, радіти, співпереживати, дивуватися. Нам  відомо, що література здатна допомогти людині самовдосконалитися, самоствердитися, самореалізуватися в житті – через красу, естетичні переживання, духовне збагачення. Не випадково її називають людинознавством. У художньому творі зображені робота душі, людські характери. І щоразу читач начебто приміряє їх на себе, набуваючи при цьому духовного досвіду. Книга – то великий учитель. «Той, хто читає щось, вже набагато вищий від того, хто нічого не читає», - писав В.Бєлінський. Однак читання з кінця ХХ століття втрачає свій статус. Тобто час вимагає – необхідно читати (і багато), а діти, молодь, всупереч цій вимозі, беруть до рук книгу з року в рік менше і менше.  50 відсотків школярів не володіють «книжковою зрілістю», а це означає, що вони не в змозі прочитати із задоволенням твори, призначені для їхнього віку. Майже всі дитячі та юнацькі книжки зорієнтовані на читача «свого віку»: у  3 роки «Наша Таня громкоплачет…», а не у 10. Не прочитавши певні твори вчасно (наприклад, у 10 років «ПеппіДовгупанчоху», а в 14-15 років «Три мушкетери») людина, можна гадати, не прочитає ці книжки ніколи просто тому, що їх переросте.  Дослідженнями встановлено, що зараз дівчинка-підліток читає в середньому 1 книжку за місяць, хлопчик – 0,7, тоді коли 15 років тому вона – 4-5 книжок, а він 3. Що ж визначає сьогодні інтенсивність читання учнів? Дослідниками встановлено, що значною мірою рівень освіченості батьків. У сім`ях, де вони мають вищу освіту чи люблять самі читати, діти читають більше. Особливо їхній вплив відчутній на молодших підлітків.  А ще дослідження останнього десятиліття виявили, що дорослі українці і росіяни, порівняно з американцями, угорцями, чехами, поляками, казахами посідають перше місце серед тих, які не купують книжок і не мають власних бібліотек, зате 1 місце з-поміж тих, котрі дивляться телебачення. Отже, діти не приучені до читання у сім`ї. Начитана дитина – рідкість у школі. Учні читають дуже мало, і то шкільну програму, а позакласне читання ? Визначити легко. Звичайні вікторини з найлегшими питаннями з найвідоміших казок чи мультфільмів. Не знаємо. І Не треба говорити, що програма важка чи книжки  Якщо ми підемо на поводку свого «хочу», то що будемо читати?  Опитування показало, що 16 річних цікавить найбільше у житті стосунки статей і проблема смерті. А як же бути з програмовими творами, які не викликають інтересу (наприклад, Данте, Шекспір, Гомер, тощо.) Бродський писав: «В питаннях культури не попит визначає пропозицію, а саме навпаки. Ви читаєте Данте тому, що він написав «Божественну комедію», а не тому, що раптово відчули потребу в Данте. А що коли і не відчуєте?» Високу культуру учням іноді треба і «нав`язувати», аби вони її не проминули. То чи слід нав`язувати читання? Якщо ми хочемо  бути духовно багатими і культурними, то слід. Для кожного віку – своя книжка. І нам необхідно постаратися  її не пропустити, не втратити.

 

 

 

 

 

Учень 10 класу.Чи можна навчитись швидко читати?

 

 А ще посудіть самі. У кого краща техніка читання? У учня, який багато читає, і читає не тільки про себе, а й вголос. Із 40 факторів, які впливають на успішність учня, найважливішим є темп читання: чим він вищий, тим кращі успіхи. Учні, які читають зі швидкістю 150 слів за хвилину, навчаються на 10-12 балів, 120 слів – на 7-9, 90 – на 4-6 балів. Ті, хто читає ще повільніше, взагалі не в змозі навчатися. На жаль, лише половина учнів і то лише у 7 класі читає 120 слів за хвилину. Отже, швидкість читання впливає на якість запам`ятовування матеріалу: чим вона вище, тим легше сприймає дитина прочитане. При повільному читанні діти втрачають початок фрази, не дочитавши до кінця. Вже у 7 класі об`єм домашніх завдань складає в середньому 6500 слів. Неважко підрахувати, що учень, що читає 80 слів за хвилину, затратить близько півтори години тільки на те, щоб раз прочитати тексти. А так як  низька швидкість читання заважає сприйманню, він повинен прочитати 2-3 рази ось чому він вчить уроки від випадку до випадку, а хто читає ще повільніше, практично не може їх вивчити. Фактори, які впливають на швидкість читання – стійкі, передаються від покоління до покоління. В більшості випадків причиною поганої спадковості, що впливає на розумовий розвиток дитини, є алкоголізм, наркоманія. Причому найбільш «важкі» діти виростають у сім`ях, де така мати, що пояснюється впливом алкоголя чи наркотиків на щитовидну залозу дитини. До речі всім дітям варто вживати йодовану сіль, йодомарин, йод актив.    Долучитися  до читання і складно (бо інакше і не було б цієї проблеми), і просто.

Уміння читати - головна цеглинка на дорозі в Країну знань: практично все інше навчання ведеться на умінні  розуміти написане і прочитане. Тому саме з азів читання і починається перший шкільний клас.

Оптимальне читання - це читання в темпі розмовної мови, приблизно 120-150 слів на хвилину. Доведено, що саме при такій швидкості читання досягається найкраще розуміння тексту. При більш високій (від 180 слів на хвилину) розуміння тексту погіршується так само, як і при зниженій швидкості читання.

Діапазон оптимального читання - це той діапазон, до якого протягом століть пристосувалося мислення людини, пристосувався його артикуляційний апарат. Вважається,що швидкість читання - найважливіший фактор, що впливає на успішність учня .

Жив-був якийсь семикласник Василь. Швидкість читання він мав - 38 слів за хвилину, як у першокласника. Давайте порахуємо, скільки годин йому було потрібно в день на виконання домашнього завдання. Візьмемо 10-12 сторінок підручника, враховуючи курси історії, географії, літератури. Не кажучи вже про російську мову, хімію, фізику та алгебру з геометрією. Кількість слів на 10 сторінках - приблизно 6500. Ділимо 6500 на 38. Отримуємо приблизно три години. Три години тільки на читання сторінок підручника! Щоб зрозуміти і зробити домашнє завдання у письмовому вигляді, знадобиться ще як мінімум стільки ж часу, а то і в три рази більше. Це вже 9 годин, більше третини доби! До такого Васі марно запрошувати в репетитори найталановитіших вчителів - вони нічого не зможуть зробити! Хлопчик просто приречений на неуспішність, поки не навчиться читати швидше.

 У процесі читання вдосконалюється оперативна пам'ять і стійкість уваги. Від цих двох показників, у свою чергу, залежить розумова працездатність.

Також важливою складовою формування швидкісного читання є систематична перевірка техніки читання.

Програмою початкових класів передбачено такі норми читання: 

— на кінець 2 року навчання                      

   * 40-60 слів за хвилину вголос;     *     мовчки — 45—70 слів;

— на кінець 3 року навчання —

     *65-75 слів за хвилину мовчки;     * вголос — 90—100 слів;

— на кінець 4 року навчання —

     *80-95 слів за хвилину вголос;       *мовчки — 100—130 слів і більше.

Учні 5-9 класів повинні читати  120-180 слів за хвилину вголос.

Чому саме така норма?

 Педагоги прийшли до висновку: якщо дитина на першому році навчання не навчилася нормально читати, то її інтерес до учення  значно падає. Сповільненість процесу читання, відсутність інтересу до читання приводить до того, що процеси інтелектуальної діяльності теж сповільнюються. Дитина, що погано читає, відчуватиме велику скруту при виконанні домашніх завдань. Діти повільніше прочитують умову завдання, вправи, забувають його суть перш, ніж почнуть виконувати. Богато термінів і понять, про які вони повинні мати уявлення в цьому віці, їм просто невідомі і нецікаві. Дитина, що погано читає, непосидюча, їй нецікаво на уроках, вона не відвідуватиме бібліотеку, тому що читати книги при низькій техніці читання – це не стільки задоволення, скільки мука.

Ще в давні часи люди розуміли, що книга є джерелом мудрості. Про це свідчать вислови відомих людей  (зачитати  ).Зі скриньки народної мудрості

Крапля точить камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.

Овідій

Щойно дитина навчиться читати, вона здобуватиме новий ґрунт для роботи свого мислення...

Б. Грінченко

Читання та розмірковування — це гімнастика розуму.

О. Марден

Любити читання — це значить обмінювати години нудьги, неминучі в житті, на години захвату.

Ш. Монтеск’є

Приділяй час книгам, бо це віконце у світ.

Народна мудрість

Книга — цариця на всіх етапах навчання.

Учені вважають, що читання зі швидкістю 120—150 слів за хвилину допомагає краще зрозуміти зміст прочитаного. Саме до такої швидкості пристосований артикуляційний апарат людини. Отже, це і є оптимальне читання, яким потрібно оволодіти школяреві, щоб успішно навчатися.

 Значення книги в житті людства величезне. Навіть у час високих технологій ми не можемо обійтись без читання.

По-перше ,  завжди подобається те, що добре виходить. Якщо читаєш повільно, будь-яка книжечка здається непосильною, стає нудно.

По-друге ,  не відчуваєте смаку справжньої Книги, тому що  такої ще не запропонували.

По-третє , доросле населення країни, благополучно виховане на літературі, а не на відео і комп'ютерних іграх, переоцінює роль відеоряду - мовляв, все, втрачені вони, наші діти. І зробити нічого не можемо, і не винні ми - він сам прийшов (цей негідник, комп'ютерний вік).

Цікаво знати

При швидкому читанні стомлюваність очей менша, ніж при повільному.

Рівень розуміння при повільному читанні становить- 60 %, при швидкому-80%. Отож, я думаю, переконала вас у тому, що треба читати і розвивати техніку читання, щоб бути успішним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень 9 класу.Що реально зробити вдома.

ПЕДАГОГІЧНИЙ  ПРАКТИКУМ   ДЛЯ  учнів

 

Отже, бажання читати, стійкий інтерес до читання необхідно формувати,  а основа його – звичка  читати. Потреба в читанні не виникає сама по собі і не складається з примусового читання з книгою. Насильство тут неприпустимо. Первинне значення при цьому має ваше бажання. Ми повинні поставити перед собою таку мету – навчитися читати швидко, для цього читати щодня хоча б по кілька сторінок книги. Згадайте Гете, норма читання у якого була 80 сторінок в день.

Для того, щоб гарно вчитися, необхідно багато і продуктивно читати. З метою підтримки набутих читацьких умінь спеціалісти радять читати не менше одинадцяти сторінок у день, для їх удосконалювання читати треба набагато більше. Адже сформовані читацькі уміння – запорука успіху.  *

   Коли ви читаєте текст, вертаючись до прочитаного, ви змушуєте думати ваш мозок, що в будь-який момент можна повернутися, тому загальна концентрація падає. І навіть якщо ви щось не зрозуміли, у жодному разі не вертайтеся до прочитаного. Не збивайтеся із заданого ритму – і рівень розуміння підвищиться.

  Вправа « Без межі»

   При читанні постійно перевершуєте свої власні межі швидкості: читайте сторінку за хвилину, потім за півхвилини і т.д.

Вправи на удосконалення техніки читання

 Як же долучитися до читання  і навіщо? Розпочніть із читання волос підручників і паралельно будь-яких художніх текстів, які потрібні вам до уроку. Ще раз повторюю, кожному віку – своя книжка. У нас зазвичай вважають, що читання вголос – це лише для початкової школи. Нічого подібного, таке читання добре сприймається учнями  різного віку. Відпрацьовуйте техніку читання (150 слів за хвилину), читайте  хоча б те, що є у шкільному підручнику. А ще, як не парадоксально, досліджено, що розвитку навиків швидкого читання сприяють перш за все письмові вправи: диктанти, списування, конспектування. Зменшення об`єму письмових завдань – одна з причин низької техніки читання. Якщо проводити усні вправи з техніки читання від 3 до 5 разів за тиждень, можна підняти швидкість читання у здібних дітей старшого і середнього шкільного віку до 300 слів за хвилину.  Я хочу зачитати вам слова сучасного французького письменника Даніеля Пеннака: «Для того, щоб повернути підлітків до читання, нічого не потрібно, тільки зацікавленість у цьому. Слід взяти книжку, відкрити і читати, насолоджуючись та інтригуючи, не вимагаючи і не контролюючи». Тоді виховання справжнього читача стане реальністю а слова , що «Гете і Шекспір дорівнюють цілому університету», - знову набудуть актуальності.

Загальновідомо, що для того аби  успішно навчатися в школі, треба вміти читати, мати інтерес до книги. Інколи дитині важко розв’язати задачу тільки тому, що вона не вміє її правильно прочитати. Грамотне письмо також пов’язане з навичками читання.

У першому класі учні починають самостійно читати, їм дозволяють брати книги зі шкільної бібліотеки. У багатьох дітей з’являється власна домашня бібліотека. Діти переказують одне одному зміст прочитаних книг. їм хочеться бути схожими на улюблених літературних героїв.

Більшість молодших школярів люблять читати, а от вибрати книгу самостійно ще не можуть.

Для кожного дитячого віку існують рекомендовані списки літератури «Що читати дітям». Вони є в кожній шкільній і районній бібліотеці. У ці списки, складені з урахуванням віку дітей, включені твори художньої та науково-популярної літератури, книги класиків і сучасних письменників, українська й зарубіжна література, поезія та проза.

 Требастежити за тим, щоб до рук  потрапляли книги, призначені для  певного віку. Тому доцільно дотримуватися тих рекомендацій, які подані в списках для читання. Даремно деякі  молодші учні гордяться тим, що  із задоволенням читають книги для дорослих. Це часто не йде їм на користь, тому що молодші школярі не можуть повністю зрозуміти й усвідомити всю глибину твору. Вони сприймають його поверхово, стежать головним чином за розвитком сюжету та уловлюють лише основний зміст книги. Таке читання виробляє шкідливу звичку читати побіжно, пропускаючи опис природи, характеристики героїв, роздуми автора.

 Слід обов’язково прагнути до того, щоб книги були різноманітної тематики: казки, оповідання про тварин і рослини, пригоди, оповідання про героїв, про працю дорослих і дітей, про школу, про музику, мистецтво.

Учні 1 класу мають читати доступні для них книги. Треба привчити дитину брати такі книги в бібліотеці.

Аналіз ситуації

Не можна сказати, що Володя не любить книги. Він може подовгу тримати книгу в руках, розглядати картинки, перегортати сторінки. Але сам читати не любить. «Тато, у мене цікава книга. Почитай, будь ласка»,— часто звертається він до батька. Тато бере книгу, читає. Прочитавши розділ, він відкладає її вбік: «Далі читай сам».

Володі цікаво, що буде в наступному розділі. Він береться за книгу, та самому читати важко: слова не складаються в речення так швидко, як у тата. Володя перескакує через декілька рядків, тому не все зрозуміло. Деякі слова він читає неправильно, через це спотворюється зміст написаного. Трішечки помучившись, Володя йде до бабусі, мами або старшої сестри: «Почитай книжку».

Іноді хтось із них пожаліє його, почитає книгу. І так повторюється майже щодня. Володя не любить читати самостійно тому, що сам процес читання для нього важкий. Серйозні й цікаві для його віку книги він читає через силу, а більш легкі для самостійного читання книги вже не дуже цікаві для нього за змістом.

Що ж слід зробити для того, аби процес читання став  особистою необхідністю?

Перш за все, вдосконалити техніку читання. Робота над технікою читання — процес досить тривалий і не завжди привабливий. Однак без нормальної техніки читання навчатися в старших класах буде нелегко.

 

 

 

Учень 8 класу

 

Існують різні точки зору щодо належної швидкості читання.

Як показує досвід, більшості учнів цілком доступна швидкість читання 120 слів за хвилину. Як цього добитися?

Правила читання

— Якщо хочеш навчитися читати добре, намагайся читати не менше 10—15 хвилин на день.• Читайте щодня у будь-який час хоча б 11-12 сторінок  художньої книжки, або хоч ті, які • потрібні завтра на урок (нехай це буде текс з підручника історії, географії, біології,  тощо.)Терпляче працюйте щодня над покращенням  швидкості читання.

• Слід  починати читання з обкладинки й титульного аркуша книги, де зазначені прізвища автора, художника, який зробив малюнки до книги, видавництво та рік видання.

 Запам’ятовуй прізвища автора й художника та назву книги.

— Не читай лежачи, вибери зручну позу для читання.

— Під час читання прибери предмети, які тебе відволікають, вимкни телевізор. Якщо ти цього не зробиш, твоя праця буде марною.

— Якщо книга тобі сподобалася і ти хочеш почитати довше, зроби перерву, використай її для фізкультурної паузи.

— Звертай увагу на вчинки героїв; аналізуй їхні вчинки, роби для себе висновки.

— Вчися в героїв прочитаних книг хороших манер і хороших учинків.

— Якщо ти вирішив перервати читання до наступного разу, поклади в книгу закладку. Можливо, ця книга буде цікавою не лише тобі, але й іншим людям. Вони повинні взяти її в руки чистою та охайною.Особливо дбайливо слід поводитися із бібліотечною книгою. Її потрібно обгорнути в чистий папір і,. прочитавши, здати у визначений термін.

Необхідно також  дотримуватися основних правил гігієни читання.  Очі потрібно берегти. Не можна читати при слабкому освітленні. Лампа має бути з боку лівої руки дитини, світло від неї не повинне потрапляти в очі, а освітлювати лише поверхню столу, де лежить книга. При читанні слід робити короткий відпочинок для очей через кожні 45—50 хвилин.

Збирайте вдома різні словники: тлумачний, орфографічний, енциклопедичний, іноземних слів тощо; привчайте себе звертатися до словників і працювати з ними..

•  сформуйте власну бібліотеку, щоб у ній були різні книги, а не лише, наприклад, фантастика та пригоди.

• купуйте, читайте, ремонтуйте книги, обговорюйте прочитане.

• Обов’язково відвідуйте   бібліотеку.

— Ділися із друзями інформацією про цікаву та захоплюючу книгу.

Не забувайте про те, що вік із 7 до 16 років — це проміжок життєвого шляху, коли людина або набуває потреби в читанні й реалізує її протягом усього життя, або втрачає цю можливість.

• Непогані результати дає читання перед сном. Справа в тому, що останні події дня фіксуються емоційною пам’яттю, і в ті години, коли людина спить, вона перебуває під їхнім враженням.
• частіше вимірювати швидкість читання. Слід озброїтися годинником із секундною стрілкою, книжкою. Підрахуйте, скільки слів встигаєш прочитати за хвилину. Необхідно відзначати зростання, порівнювати сьогоднішні результати з учорашніми, радіти кожному кроку вперед, кожному успіху. Педагоги дійшли висновку: якщо дитина на першому році навчання не навчилася нормально читати, то її інтерес до навчання значно падає.

Навчившись читати, дитина відкриває для себе світ великої літератури. Особливе місце в ньому посідає казка. Казка — це перша сходинка входження в країну знань, у світ культури. Як говорив К. Чуковський, казка є найздоровіша їжа — не ласощі, а насущний і дуже поживний хліб.

Для того щоб дитина полюбила читання, дуже важливо створити її власну домашню бібліотеку. Власна бібліотека, поличка для книг, можливість обмінюватися книгами з товаришами — усе це викликає в дітей інтерес до книги.

При створенні власної домашньої бібліотеки можуть бути два підходи.

Перший підхід — це робоча бібліотека, що допомагає в повсякденній навчальній та позаурочній роботі: словники, енциклопедії, науково-популярна література.

Другий підхід — це придбання книг, які вже прочитані й стали улюбленими (книги-друзі, книги-помічники, книги-співрозмовники).

• У деяких сім’ях є чудова традиція — зберігати улюблені дитячі книги. Життя цих книг може бути довгим: їх читали бабуся, дідусь, мама, тато, а тепер вони стали друзями дитини. Така сімейна традиція не лише виховує дбайливе ставлення до книги; це ставлення до книги доповнюється почуттями до найдорожчих людей..

• Даруйте   книги із дарчим написом, теплими побажаннями. Через роки це стане щасливим нагадуванням про рідну домівку, її традиції, дорогих і близьких людей.

• Частіше влаштовуйте сімейні читання. Дітям, які вже виросли, читати вголос іще цікавіше, ніж маленьким.

Підсумовуючи сказане, слід зазначити таке: досвід свідчить про те, що учні, які погано читають, приречені на неуспішність у середніх і старших класах, де обсяг навчального матеріалу збільшується в багато разів. Окрім того, в процесі читання удосконалюються оперативна пам’ять і стійкість уваги, від яких залежить розумова працездатність.