Конференція на тему "Математика в українській вишивці"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготували учні 9 – А класу та

вчитель математики Гоч Н. М.

 

 

 

 

 

 

 

МАТЕМАТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ

Конференція старшокласників

Мета:

• ознайомити учнів із символами української вишивки,   показати   зв'язок   математики з українською вишивкою;
• підвищити інтерес до вивчення математи­ки, історії України, народознавства;
• активізувати пізнавальну діяльності учнів;
• виховувати   національну   самосвідомість, любов до рідного краю, народу, зацікавле­ність у пізнанні його історії і традицій.

Конференцію проводять у два етапи. Пер­ший етап — ознайомлення із завданнями учнів, які виступатимуть у ролі математиків, народо­знавців, літературознавців, істориків, підготов­ка матеріалів до конференції. Цей етап триває від двох тижнів. Другий етап — про­ведення конференції, презентація виконаних завдань.

Підготовчий етап конференції

  Формуються групи з 2-3 учнів і отримують завдання

Група математиків. Знайти і вивчити матеріал про використання математичних моделей та символів в українській вишивці.

Група народознавців. Підібрати матеріал про вишивку, її значення для українців, символіку.

Група літературознавців. Підібрати вірші, пісні, фрагменти літературних творів, у яких йдеться про вишиванки.

Група істориків. Знайти матеріал про ви­никнення та історію української вишивки.

План проведення конференції

1. Відкриття конференції.

2. Виступи груп математиків, народознавців, істориків, літеретурознавців.

3. Відповіді на можливі запитання учасників конференції. Підбиття підсумків.

4. Закриття конференції.

 

ХІД ЗАХОДУ

 

І. ВІДКРИТТЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

(клас прикрашений вишивками, на дошці плакат із назвою конференції, виступи учнів супроводжуються презентацією за допомогою мультимедійного проектора)

Вчитель  Доброго дня, дорогі друзі. Ми раді вітати учасників наукової конференції «Математика української вишивки».

Вишиванка — символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

У колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

Ведуча 1

Я рідний край та мову солов'їну

У вишивку свою вплела, в нитки.

Я прославляю рідну Україну,

Яскраві вишиваючи квітки.

Ведуча 2

 У народному прислів'ї говориться: «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому що виши­ваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами-оберегами. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусідів, тра­диції і звичаї — це все родовідна пам'ять, наші символи, історія.

Ведуча 1

Нас, українців, за вишиванками і чарівни­ми рушниками-оберегами впізнають у всьому світі. Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковою для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розумін­ня символіки української вишивки не станеш справжнім українцем. І навіть не зрозумієш українську душу

II. ВИСТУП ГРУП ІСТОРИКІВ                         

Учениця 1.

Вишивка — один із давніх і найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Археологи стверджують, що на теренах України вишивка існує ще з часів трипільської культури. 

Учениця 2.

Вишиванням споконвіку займалися жінки. Це чудово робила прекрасна Олена, винуватиця Троянської війни. Дар вишивання греки пов’язували з ім’ям мудрої богині Афіни. У середні віки вишивка стала улюбленим заняттям королев і принцес, придворних дам і черниць.

Учениця 1.

Жаданою і дорогою гостею була вишивка і в селянській хаті. Психологи радять жінкам займатися вишиванням, вважаючи, що це благотворно впливає на їх характер, виховуючи такі риси, як терпіння, вправність, майстерність, художній смак.

Учениця 2.

Але ще в більшій мірі цей вид рукоділля відтворює душу і характер жінки, бо у вишивку вона вкладає свої почуття та мрії, щоб принести радість собі та людям.
Учениця 1.

Так, у селі Мартинівка Черкаської області було знайдено скарб, що датується VІ століттям нової ери. Серед інших речей тут виявлено срібні бляшки з фігурками чоловіків, одягнених у широкі сорочки з вишивкою на грудях, — ще недавно саме так одягалися українські селяни.
Учениця 2.

Арабський мандрівник Ібн-Фадлан у своїй оповіді про русів Х ст. зазначає, що вони мали вишитий одяг.
Учениця 1.

У часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Сестра Володимира Мономаха Анна-Янка організувала в Києві, в Андріївському монастирі, школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом.

Учениця 2.

Вісім віків живуть легенди про незвичної краси посаг, яким здивувала Францію донька Ярослава Мудрого. Не перед парчевими шатами завмирали вибагливі французи, а перед вишиванками нареченої.
Учениця 1.

Французький мандрівник Жільбер де Лануа, який перебував у ХV ст. на території України, згадував, що рукавиці і шапки руські були оздоблені вишивкою.
Учениця 2.

На малюнках та іконах того часу бачимо зображення людей у вишиваному одязі, що своїми візерунками мало чим відрізняється від сучасних орнаментів певних місцевостей.
Учениця 1.

Збереглися вишивки також і з козацьких часів. З часом на різних українських територіях вишивки зазнавали чималих змін у мотивах і барвах, однак при цьому не втратили оригінального власне українського стилю, тому їх не важко розпізнати серед вишивок інших народів – слов’янських і неслов’янських

 

ВИСТУП ГРУПИ НАРОДОЗНАВЦІВ

Учениця 1.

Основне призначення вишивки — прикрашання одягу та інтер'єрно-обрядових тканин. Вишивали головні убори — очіпки, намітки, хустини, а також сорочки, кожухи, свитки, корсетки, киптарі, спідниці, рушники, скатертини тощо. Вишивальними матеріалами були тканини домашнього і фабричного виготовлення (вовняні, льняні, полотняні, перкаль, коленкор, батист, китайка, шовк, кумач тощо).

Учениця 2.

 Для гаптування використовували ручно-прядені і фабричні нитки: заполоч, біль, гарус, шовк та інші; металічні золоті й срібні нитки, корали, перли, коштовне каміння, бісер; металеві пластинки — лелітки, ґудзики, намистинки, блискітки, сап'янові стрічки, монети тощо. 
Учениця 1.
 Народна вишивка відзначалася багатством і різноманітністю геометричних елементів (ромби, кола, хрести, хвилясті лінії води, горизонтальні знаки землі), зображенням тварин, птахів, рослин (дерево життя — верба, дуб, явір та ін.; листя, плоди, квіти; голуби, змії, коні, журавлі, качки тощо), людей із ромбоподібними тулубами, хрестоподібними головами.

Учениця 2.

 В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння тощо). Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції.

Учениця 1.

Відповідно до етнографічних особливостей вишиванки виявляють чимало регіональних відмінностей. Притому українські вишиванки мають один спільний для всіх земель стиль, так що їх неважко розпізнати серед вишиванок інших народів — слов'янських і неслов'янських.

Учениця 2.

Архаїчні зразки, звичайно одного кольору, відомі були на Поліссі, Волині й Бойківщині. Строго геометрична низь поширена на Гуцульщині, Поділлі, Полтавщині. Сильно стилізовані рослинні мотиви властиві для Побужжя, Волині, Поділля, Буковини. Більше рослинного характеру, з натуралістичним і мальовничим трактуванням вишиванки Київщини і особливо Полтавщини.

Учениця 1.

Мережка і загалом ажурні вишиванки відомі на Полтавщині, середньому Поділлі й Покутті. Кольори української вишиванки загалом відомі в обмеженій кількості й гармонійних сполуках. Найбільше уживані чорна і червона барва або чорна, гарячо червона і тепла жовта. Часами долучаються до того, в невеликих площах, зелена й синя. Рідко вживають срібної, золотої і сірої нитки. Взагалі багатство барв збільшується з півночі на південь.

Учениця 2.

 Кожна вишиванка своєю технікою, композицією, мотивами й кольорами відповідає своєму призначенню. Спеціальні мотиви вживалися для чоловічих сорочок, інші — для жіночих і дитячих або для людей старших і молодших. Відмінні мотиви і барви для рушників та обрусів, для речей буденних, весільних  і жалобних. 
Учениця 1.

Вишивка — це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних устремлінь, інтелекту українського народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві.

Учениця 2.

Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил. Вагоме значення мала й кольорова символіка (червоний — любов, жага, світло, боротьба; чорний — смуток, нещастя, горе, смерть; зелений — весна, буяння, оновлення, життя тощо).

Учениця 1.

Солярні знаки, схематичні фігури Сонця, Берегині, Дерева життя, вишиті на тканині, є ще одним свідченням глибокої шаноби наших пращурів до Сонця, Матері, як могутніх, святих, життєдайних першооснов усього сущого. Крім того, вишивання як національна традиція сприяло формуванню у дівчат і жінок терпіння, відчуття краси. Дівчина мала вишивати милому сорочку, хустину, весільні рушники. Вишитий своїми руками одяг був одним із головних показників працьовитості дівчини.

ВИСТУП ГРУПИ МАТЕМАТИКІВ

Учениця 1.

Математика — це не тільки чітка система законів, теорем і задач, але й унікальний засіб пізнання краси. Математичні закономірності діють однаково ефективно в кристалах і жи­вих організмах, в атомі й у Всесвіті, у витворах мистецтва і наукових відкриттях. Зокрема і у вишивці

Учениця 2.

У вишивці яскраво й повно розкривається душа народу, споконвічне прагнення до прекрасного. Найбільш поши­реним в українській вишивці є геометричний орнамент.

Учениця 3.

Як усе розмаїття форм життя вмістити у певні межі, у конкретну форму? Це питання хвилювало людство з давніх часів.  І  відповідь було знайдено: прості геометричні форми використовувалися як графічний знак, що символізував природні  явища, стихії, людину у світі.

Учениця 1.

Магічним значенням наділяли кожну геометричну форму, графічний знак-символ застосовували як оберіг від злих духів, як втілення космічного порядку і гармонії

Учениця 2.

Коло

Символ сонця, неба, символ нескінченності, вічності, довершеності, досконалості. Оточені колом предмети з одного боку символізують обмеженість, а з іншого - захист від небезпеки, яка існує в навколишньому світі.

Учениця 3.

Квадрат

символ упорядкованості, стабільності, визначеності, раціонального інтелекту, Квадрат символізує землю, цілісність, повноту та справедливість. Квадрат асоціює чотири сторони світу; чотири стану доби: ра­нок, день, вечір та ніч; пори року; дитинство, юність, зрілість, старість.

Учениця 1.

Трикутник

Символ святої Трійці, вогню, прагнення до вдосконалення; міг символізувати воду, дощову хмару, богиню неба.

Трикутник з основою внизу символізує вогонь і потяг до небесних сил. Трикутник з вершиною внизу символізує воду. Два такі трикутники при накладанні один на одного утворюють шестикутну зірку - символ людської душі. Це три стихії — вода, вогонь та повітря. Також мати, батько і дитина. Різно­видом трикутника є тризуб, він символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь.

Учениця 2.

Ромб

Ромб є улюбленим символом українців, в орнаменті він зустрічається найчастіше. Ромб перекреслений двома лініями - знак плодо­витості та родючості. Іноді зовнішній контур ромба збагачений гострими зубцями, гачкоподібними елементами у вигляді кучерів та ріг, у середину ромба вписують восьмикутну зірку або хрест, який ділить ромб на 4 частини, сим­волізуючи засіяне поле. ще в первіснообщинну епоху символізував матеріальне благополуччя та продовження роду, йому близька символіка квадрата. Як і квадрат, він уособлював земельну ділянку

Учениця 3.

Лінії

За допомогою прямої горизонтальної лінії майстрині зображали землю, горизонтальними хвилястими лініями описували воду, а верти­кальними хвилястими — дощ.

Учениця 1.

Меандр

Цей візерунок у вигляді ламаної або кри­вої лінії зі звивинами є прадавнім орнаментом. Меандр є символом води, вічності, безкінечної зміни дня ніччю, зміни пір року. У буковин­ських та галицьких узорах зустрічаються по­ловинки меандрів. Меандрами зображали воду, що є символом морального та духовного очи­щення.

Учениця 2.

Спіраль

Спіраль є давнім символом сили Сонця та Місяця, природної енергії — повітря, води, вогню та вітру.

Учениця 3.

Майже в кожній українській вишивці за­стосовано геометричні перетворення: паралель­не перенесення, поворот, центральну та осьові симетрії. Однакові малюнки, які періодично повторюються на тканинах, шпалерах, вишивках , можна вважати виконаним за допомогою паралельних перенесень.

Учениця 1.

При повороті пряма відоброжається на пряму, а будь-яка фігура – на рівну їй фігуру, що присутьнє і у вишивці.

Іноді мотиви у візерунку не повторюються. Візерунок  будується на основі симетріі та асиметріі. Для візерунків української вишивки характерна симетрія-закономірне розташування  основних ліній,форм. Симетрія відносно прямої: з однією віссю, з двома осями, з декількома осями. Симетрія відносно точки. Гомотетія.

Учениця 2.

Низкою вчених були розроблені методи опи­су складних симетричних зображень-орнаментів української вишивки, які базуються на алго­ритмах перетворень зображень на основі осьо­вих симетрій, описі мінімальних рисунків та алгоритмах формалізації рапортів.

Учениця 3.

Можна сказати, що прадавні майстрині до­думались до піксельного зображення. Принцип, який використовують для побудови вишивки хрестиком, ідентичний побудові піксельної гра­фіки.

ВИСТУП ГРУПИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ

Ведуча 1

Поетичні рядки присвячені мистецтву вишивки зібрала група літературознавців

Учениця 1.

Одягнімо, друже, вишиванки —
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі
Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ —
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на сто тисяч літ.

Василь ДЕРІЙ

 

Учениця 2.

В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,
Їх збирають рученьки дівочі
І  гаптують цвіт на полотні.

Максим Рильський

Учениця 3.

Вишитий рушник. Він стає першою сходинкою до щастя молодих, ним зустрічають гостей і прикрашають оселі, проводжають у далеку дорогу. З давніх-давен це незмінний елемент побуту українського народу. Рушник оспіваний у піснях, думах, баладах. 

Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала,
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знову чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м'ята,
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник –
Так тепло, тепло стало.
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала.

Учениця 1.

Вишитий рушник

(казка)

Жили собі брат і сестра — Василько й Марічка. Вони дуже любили одне одного, ніколи не сварилися, ділилися всім, що мали. Час минав, і Василько перетворився з хлопчика на змужнілого юнака, а Марічка стала справжньою красунею. Саме тоді на їхній край напало військо страшного і могутнього царя Бурдая. Всі чоловіки пішли захищати рідну землю від чужинців. Почав збиратися до війська й Василь. Марічка плакала, проводжаючи брата.

— Візьми ось це, — сказала, схлипуючи, й простягнула Василькові невеличкий вузлик. — Це вишитий рушник. Він допоможе тобі повернутися додому.

Обійняв Василько сестру, низько вклонився батькам та й пішов захищати рідну землю від ворожої навали.

Якось Василя важко поранили в бою. Товариші подумали, що хлопець мертвий, і залишили його на полі бою. А ворожі солдати схопили юнака і притягнули до Бурдая. А той наказав укинути полоненого до в’язниці: може, там згине, а як вижеве, то стратити.

Та в Бурдая була улюблена племінниця Мелхола, котра зналася на чаклуванні. Вона й попросила дядька не страчувати хлопця.

— Я зроблю так, — сказала, — що він забуде все, навіть своє ім’я, і стане твоїм вірним воїном, дядечку.

Бурдай погодився. Через деякий час Василько одужав, та під дією чарівних ліків і магії Мелхоли зовсім забув, хто він, звідки, і що є в нього сестра та батьки. Почав хлопець вірою і правдою служити цареві Бурдаю, воювати проти своїх побратимів. І був уже тепер не Васильком, а хоробрим воїном Ярміном, котрий ось-ось мав поріднитися з царем, одружившись із його вродливою племінницею.

Минав час. Наближався день весілля. Але якось неспокійно було на серці молодого Василька-Ярміна. Щось тривожило його, мучило. Відчуваючи втому, хлопець вирішив піти до палацу, щоби трохи розважитися. На сходах він зустрів служницю, котра несла дуже знайомий згорточок.

— Що це? — запитав Ярмін.

— О, мій пане, принцеса Мелхола наказала забрати і знищити це. Ось я і йду виконувати її наказ.

Василь попросив розгорнути вузлик. Щойно служниця це зробила, як додолу впав …вишитий рушник. Ярмін підняв його, пильно вдивляючись у кожен хрестик. І раптом він усе згадав: і рідний край, і лагідний погляд матері, і мелодійний голос сестри…

Осідлавши коня, Василько чимдуж помчав із палацу. Відшукав своїх товаришів і разом із ними мужньо воював проти царя Бурдая, аж поки вони не розбили вороже військо вщент. Рідний край знову став вільним.

Повернувшись додому, Василько розповів рідним про все, що з ним трапилося. Люди раділи і дивувалися, як міг вишитий рушник подолати могутні чари й заклинання і допомогти хлопцеві повернутися на батьківщину — дорогу й милу кожному серцю землю.

Галина Шулим.

Учениця 2.

 Про вишивку і вишиванки чимало складено пісень. І сьогодні ми поспіваємо разом із Наталією Май та Адрієм Малишком.

(учні співають пісню Наталії Май «Мамина сорочка», всі разом співаємо пісню Андрія Малишка  «Пісня про рушник», яка супроводжується кліпоп-презентацією)

 

III. ВІДПОВІДІ НА МОЖЛИВІ ЗАПИТАННЯ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ 

Ведучий

Як підсумок, пропоную розгадати кросворд.

Кросворд «Геометричні фігури — символи української вишивки»

1. Геометрична фігура, яка в українській ви­шивці символізує Сонце, Місяць. (Коло)

2. Геометрична фігура, яка в українській ви­шивці символізує плодовитість, родючість. (Ромб)

3. Геометрична фігура, що в українській ви­шивці  символізує  чотири  сторони  світу. (Квадрат)

4. Геометрична фігура, що в українській ви­шивці символізує вічний'рух життя. (Ла­мана)

5. Лінія, що символізує землю. (Пряма)

6. В алгебрі цей знак означає дію додавання, а в українській вишивці символізує вічне життя, є символом вогню і життя. (Хрест)

7. Геометрична фігура,  яка  в  українській вишивці символізує єдність трьох світів. (Трикутник)

8. Геометричні фігури, що в українській ви­шивці символізують зорі, янголів. (Точки)

IV. ЗАКРИТТЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

Ведуча 1

Вишиті рушники, одяг, різно­манітні речі повсякденного і святкового вжит­ку, предмети релігійного культу — майже всього торкнулися руки вишивальниці. У та­кий начебто нехитрий спосіб створювали кра­су і затишок в оселі, оберігали тіло від «злого ока».

Ведуча 2

Ми повинні пам'ятати, що народна вишив­ка — це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене упродовж ві­ків тисячами безіменних талановитих народ­них майстринь. Наше завдання — не розгубити його, передати це іскристе диво наступним по­колінням.

Ведуча 1

Сьогодні ми переконалися, що існують орнаменти вишивок, які підпорядковані мате­матичним законам.

Мереживом виткане наше життя,

Душею свій час відчуваєш.

 І буде настільки цікавим життя,

Які в нього нитки вплітаєш.

Ведуча 2

 Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми — українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

 Добро, надія, віра і любов!

Ведуча 1

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

На вишиванках осявають путь.