КОНФЛІКТ В ДИТЯЧОМУ КОЛЕКТИВІ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ТА УНИКНУТИ

 

 

 

 

 

КОНФЛІКТ В ДИТЯЧОМУ КОЛЕКТИВІ: ЯК РОЗПІЗНАТИ ТА УНИКНУТИ

Олена Філоненко, практичний

психолог.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2024 рік

Навчальний заклад – це осередок постійної взаємодії між людьми, майданчик, де педагоги виховують дітей, збагачуючи їх новими знаннями. Тут постійно вирують емоції! І, на жаль, вони не завжди позитивні. А якщо додати сюди неабияку сьогоденну напруженість? Тож виходить, що все частіше виникають конфлікти різного характеру.

Напружені відносини в дитячому або батьківському колективі – це боляче і неприємно. Якщо в колективі існує конфліктна ситуація -  її обов’язково треба вирішити.  Інакше це буде заважати колективу розвиватися та існувати.

Розглянемо все по порядку.

Конфлікт – (лат. conflictus - зіткнення, сутичка ) це протистояння, в якому немає систематичного насильства, але присутні розбіжності і протиріччя між сторонами. Конфлікти трапляються не тільки між дітьми – бувають задіяні і батьки, і педагоги.

Здебільшого, проблема полягає не в наявності самого конфлікту, а в тому, який характер він носить – деструктивний чи конструктивний – і яким чином він розв’язується.

 

Деструктивний характер конфлікту передбачає перехід «на особистості», коли кожна із сторін звинувачує в чомусь іншу сторону. Подібна установка не веде до вирішення конфлікту, а навпаки, його загострює (зростає упередженість проти партнера, напруга у взаємостосунках, посилюються неприємні почуття та переживання, виникають стреси та ін.).

Прикладом деструктивного конфлікту є сварка, коли кожна з конфліктуючих сторін висловлює свою негативну оцінку особистості опонента.

 

 Конструктивний конфлікт базується на виявленні об’єктивних причин непорозуміння, що передбачає врахування різних точок зору на проблему, спільний пошук способів вирішення проблеми тощо. Подібний підхід переводить процес проходження конфлікту від конфронтації до співробітництва.

 

В основі співробітництва, з одного боку, лежить повага до себе, почуття власної гідності, чесність, намагання знайти справжню причину конфлікту, а з іншого, повага до інших, дружелюбність, визнання права інших на власну точку зору, позицію. Дана поведінка в конфлікті приводить до більш глибокого розуміння проблеми, взаємодовіри, готовності зрозуміти один одного і, в подальшому, вирішенню (улагодженню) конфлікту.

 

Існують декілька способів (стратегій) вирішення конфліктів: уникнення, пристосування, протистояння, компроміс, співпраця. 

 

1.     Уникнення  - характеризується самоусуненням протилежної сторони. При виборі цієї стратегії конфлікт або вирішується незалежно від інтересів, або переростає в іншу конфліктну ситуацію. Переваги та недоліки цієї стратегії: Ця стратегія може бути корисною, коли тема конфлікту не дуже важлива, або коли немає необхідності підтримувати довгострокові відносини з іншою стороною конфлікту. Але у довгострокових відносинах важливо відкрито обговорювати всі спірні питання, а уникнення наявних труднощів призведе лише до накопичення невдоволення та напруги. 
2.     Пристосування – це такий спосіб поведінки учасника конфлікту, при якому він готовий поступитися своїми інтересами і поступитися іншій людині заради того, щоб уникнути протистояння. 
3.     Протистояння.  Своєрідне змагання, де кожна сторона в конфліктній ситуації використовує всі наявні інструменти для досягнення своїх цілей. Основна мета – виграти суперечку будь-якою ціною. Цей метод не підходить для тривалих відносин.

 

4.     Компроміс – тимчасове чи нейтральне вирішення проблеми, що умовно задовольняє всі сторони, які беруть участь у конфлікті. Суперники (опоненти) йдуть на взаємні уступки, частково приймають точку зору іншої сторони або ж відкладають вирішення питання на майбутнє, залишаючи його відкритим.

 

 5. Вирішення конфлікту (співпраця) – найбільш бажаний і радикальний шлях розвитку ситуації. Сторони детально ознайомлюються з аргументацією як «за», так і «проти», йдуть на взаємні уступки, складні питання вирішують спільним прийняттям рішень.

 

Розглянемо приклади конструктивного вирішення конфліктів, яки виникають у дитячому колективі.

 

Конфлікт між вихованцями.

Через що виникають ці конфлікти?

•     Через образи, плітки, заздрості
•    через відсутність взаєморозуміння
•    у зв'язку з боротьбою за лідерство
•    через протиставлення особистості вихованця колективу

•    у дівчаток - через хлопця і навпаки

Ви і самі можете продовжити цей список!

 

Поради психолога

Конфлікт в колективі «дитина – дитина» – явище, нормальне для людської комунікації. Дорослим слід втрутитися, тільки якщо ситуація зайшла занадто далеко, наприклад, перехід до фізичного насильства або проти когось починається колективне цькування. Але якщо конфлікт не переходить межі розумного, то важливо, щоб діти вчилися вирішувати його самостійно. Так виробляються соціальні навички. Важливо спостерігати і питати про те, що відбувається, але без оцінки і не приймаючи нічиєї сторони, дати можливість кожному висловити думку, формуючи позицію.

 

Конфлікт між вихованцем і педагогом.

Через що виникають ці конфлікти?

• нетактовність учасників навчального процесу
• емоційна неврівноваженість дитини
• байдикування під час занять
• неповажливе ставлення до педагога
• недотримання встановлених правил поведінки
• невиконання розпоряджень педагога

 

Порада психолога.

На відміну від конфлікту між дітьми, тут сили завжди нерівні – педагог має владу, він має досвід і знання, а дитина знаходиться в підлеглому положенні і тільки формує свою думку. Відсутність єдності вимог педагога або недотримання педагогом своїх вимог – часта проблема. Але і вихованець повинен вчитися уточнювати завдання, коректно задавати питання і приймати умови. Вирішення конфлікту лягає на плечі педагога – доросла людина повинна роз’яснити дитині причини і наслідки. Якщо цього не відбувається, а ситуацію відпустити складно, якщо дитина не може змиритися і відчуває себе погано, педагогу  необхідно поговорити з батьками, роз’яснити ситуацію, уточнити всі нюанси, та разом пояснити ситуацію дитині. 

 

Конфлікт між батьками і педагогом.

Через що виникають ці конфлікти?

• недостатня уваги до дитини
• ігнорування побажань батьків
• імовірні заниження оцінки досягнень дитини або ж завищення вимог тощо.

 

Поради психолога.

Наприклад, коли хтось із батьків вважає, що педагог недостатньо приділяє увагу його дитині, хоча насправді педагог лише старається рівномірно працювати з усіма вихованцями. Власне тут має місце певна взаємозалежність, коли позиція батьків не сходиться з позицією педагога і це провокує емоційні реакції.

• нестача інформації: про дитину, про те, що відбувається у класі, про педагогічні плани.
• батьки повинні  розуміти, чого мають досягти їхні діти в кінці навчального року.
• Необхідно познайомити всіх батьків із правилами які існують у колективі,працюємо як партнери, а не "хтось комусь винен".

 

Діти у нас найкращі. Але не треба ані захвалювати їх, ані вводити в оману батьків, тоді буде менше конфліктів і стосовно рівня знань дітей, і стосовно вихованості.

 

Будувати й підтримувати добрі взаємини педагогів і батьків не завжди вдається. Особливо у кризових ситуаціях, як зараз, коли навчальний процес відбувається у новому режимі через зовнішні загрози. Крім того, війна спровокувала ще більше викликів та потенційних конфліктних ситуацій.

Проте конфліктів не варто боятися, потрібно вміти правильно з них виходити задля подальшого покращення стосунків.

 

Конфлікт між батьками.

Конфлікт між батьками виникає так само часто, як і конфлікт в будь-якому іншому колективі.

Причини різні:

• розходження виховних позицій батьків
• різний культурний та соціальний рівень
• нестача інформації про роботу гуртка тощо

 

Порада психолога.

Прозорість та інформованість батьків про всі події гуртку (чому і як будуть навчатися, умови участі у конкурсах, встановлені правила у колективі тощо).

Обов’язково Групи у Вайбер.

Батьки мають познайомитися між собою на зборах, контактувати один з одним – в чатах і офлайн.

Коли батьки краще спілкуються, їм буде легше вирішувати все, що стосується їхніх дітей.

 

Що робити, якщо нічого не допомагає

Якщо ви перепробували всі способи, а ситуація не змінюється, є універсальне рішення. Запропонуйте дитині перейти на дистанційне або індивідуальне навчання, або зробити перерву у навчанні з можливістю повернутись через деякий час. Поясніть батькам, чому саме ви обрали таке рішення: тому що це допоможе дитині, батькам оцінити ситуацію на відстані, дає можливість  записатись до іншого колективу, порівняти рівень стосунків та навчання у колективах та прийняти рішення. Так Ви зможете допомогти дитині та батькам зробити вибір самостійно.

Резюме

В освітньому середовищі конфлікти відіграють надзвичайно важливу роль!

Якщо не боятися їх, а навпаки - використовувати для вдосконалення освітнього простору, відчуття кожного з учасників поліпшуються, а стосунки виходять на новий рівень.

Рекомендації психолога.

Дотримуйтесь таких простих правил комунікацій у конфліктній ситуації:

•       Сфокусуйте тему розмови на дитині та її інтересах.
•       Демонструйте повагу, підкреслюйте значущість сторони у житті дитини.
•       Дотримуйтеся принципів відкритого спілкування. Обидві сторони мають проговорювати все, що допомагає зрозуміти дитину і її проблеми.
•       Мотивуйте співрозмовника до певних дій, які допоможуть покращити ситуацію.
•       Налаштуйтесь не лише говорити, а й слухати співрозмовника.
•       Демонструйте емпатію та реагуйте на стан і слова іншого.
•       Турбуйтеся про себе, зберігаючи власні кордони та повагу до себе.

 

Дякую за увагу.