Тема «Хмари і туман , відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність.»
Учасники проекту: гімназисти 2(6) класу.
Тип проекту: дослідницький.
Характеристика:
1.За характером домінантної кількості – пошуковий.
2.За змістом – монопроектний.
3.За характером контактів - внутрішньо класний.
4. За кількістю учасників – колективний.
5. За тривалістю – середньостроковий ;
6. За ступенем самостійності – творчо-пошуковий;
7. За кінцевим результатом - практико-орієнтований.
I Актуальність проекту
Метод навчальних проектів дає змогу кожному учневі проявити свої здібності, допомагає усвідомити роль знань в житті і навчанні. Створення проектів з географії допоможе учням показати індивідуальні здібності, стати активним учасником проекту, відчути радість від подолання труднощів у роботі.
II Мета проекту: - розвинути вміння учнів візуально визначати хмарність неба;
- навчити давати характеристику хмарам;
- навчитися передбачати за хмарами зміну погоди;
- навчити працювати з додатковою літературою , узагальнювати зібраний матеріал ;
- розвивати мовлення , уяву , образне мислення та творчі здібності учня ;
- підтримувати стійкий інтерес до науки географія ;
- показати , як за допомогою методу проектів можна вивчити тему «Хмари і туман ,відмінності в утворенні « .Результатом діяльності буде створена спільна брошура , презентація в Microsoft Office Power Point.
III Завдання проекту:
1.розвивати навички дослідницької діяльності;
2.розширити пізнавальні інтереси учнів та творче мислення;
3.підібрати інформаційний та ілюстративний матеріал;
4. навчати учнів будувати промову , виступати перед аудиторією, коротко висловлювати свої думки , чітко інтерпретувати результати досліджень;
5. опрацювати літературні джерела.
IV.Механізм реалізації проекту:
1.Визначення теми і мети проекту.
2.Ознайомлення учнів із суттю проекту та основними етапами його реалізації.
3.Робота з інформаційними ресурсами.
4.Зібрати і презентувати ілюстрований матеріал.
5.Звіти дослідницько-пошукових груп.
6.Виступи доповідачів з презентаціями.
7.Систематизація матеріалу.
V.Структура організації проекту:
Тематичні питання:
1.Хмари, форма хмар ,хмарність.
2.Туман.
3.Відмінності в їх утворенні.
VI.Етапи реалізації :
Перед вивченням теми учні об’єднуються в пошукові групи ( до складу кожної групи входять діти з різним рівнем навчальних досягнень) , на розсуд яких пропонуються завдання , які допоможуть спрямувати роботу для вивчення теми . Кожна група отримує конкретні завдання:
I. «Перисті хмари»;
II. «Шаруваті хмари»;
III. «Купчасті хмари»;
IV. «Туман».
VII. Очікувані результати :
- вивчити та осмислити види хмар;
- вміти користуватися схемами;
- посилення мотивації до навчально-пізнавальної діяльності з географії;
- вироблення в учнів умінь працювати з додатковою літературою, систематизувати матеріал , робити висновки;
- розвивати навички дослідницької діяльності;
- удосконалити вміння готувати доповіді , презентації та виступати з ними;
- створити брошуру «Вічні мандрівники – хмари та тумани».
VIII . Оцінка проекту
Усі учні класу відповідно до інтересів , устремлінь та рівня сформованості пошукових умінь були включені в активну діяльність. Проведена робота сприяла формуванню таких компетенцій:
уміння робити вибір , приймати правильне рішення;
уміння спілкуватися , наводити переконливі докази правильності свого рішення;
уміння шукати інформацію , опрацьовувати та застосовувати її ;
уміння координувати і коректувати свою діяльність.
Мета уроку : на основі групової випереджальної роботи сформувати в гімназистів поняття про « хмари » , « хмарність » , « туман » ; познайомити з основними типами хмар та процесами , які впливають на їх формування ; навчити визначати основні види хмар; формувати в учнів вміння аналізувати , зіставляти , репрезентувати опрацьоване , узагальнювати і робити висновки .
Тип уроку: комбінований .
Форма проведення : урок – проект .
Методи: словесний, наочний, дослідницько – пошуковий .
Обладнання: підручники, інструктивні картки, мультимедійний
комплекс, випереджувальні завдання - проекти учнів у вигляді
презентацій.
Хід уроку
I .Організаційний момент .
Організація класу. Гра «Розминка». Використовуючи букви слова
«хмарність», складіть інші можливі слова.
II. Перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру.
Географічний практикум :
- Скільки води може міститися в повітрі за температури + 200 С ? (17 г).
- За температури + 300 С абсолютна вологість повітря - 15 г/м3. Визначте відносну вологість .
- По радіо передали : за температури + 10 0 С відносна вологість повітря 50 % . Скільки грамів води міститься в 1 м3 такого повітря ?
- Скільки літрів води може міститися в повітрі класної кімнати об’ємом 100 м3 , якщо тем – ра + 200 С ? (1.7 л ).
III. Перевірка раніше засвоєних знань .
Бесіда за питаннями :
1 . За якої умови вода з рідкого стану переходить у газоподібний?
2 . Які властивості має водяна пара?
3 . Що таке випаровування , плавлення, твердіння , конденсація?
4 . Від чого залежить к-сть водяної пари в повітрі?
5 . Як змінюється к – сть водяної пари із збільшенням тем -ри повітря?
6 . Чи завжди к – сть води в 1 м повітря за даної тем – ри буде однаковою ?
7 . Як називається прилад для вимірювання вологості , його будова ?
IV. Мотивація навчально – пізнавальної діяльності . Повідомлення теми , мети , завдань уроку .
Вступне слово вчителя . Щоб намочити класну дошку , необхідно затратити не менше 10 г води . Та мине кілька хвилин – і дошка буде сухою . Куди подінеться вода ? Вона перетвориться на невидимі оку крапельки пари . І такої невидимої оку пару в земній атмосфері дуже багато . Можна сказати , що ми живемо на дні величезного повітряно – водяного океану . Правда , воду ми не бачимо , вона ніби розчинена в повітрі, як цукор у склянці води . Але під час дощу ми переконуємося в її існуванні .
Прийом «Приваблива мета».
Вам доводилося милуватися вигадливими формами хмар? Вони постійно змінюються: нагадують то казкові палаци з баштами та банями, то череду білих овечок, то мазки невідомого художника з буйною фантазією. Іноді вони тонкі та прозорі, а іноді – важкі й низькі. З таких важких темних хмарин часто йде дощ , а то й злива. А після дощу утворюються калюжі , де можна пускати човники, можна стрибати через калюжі, а то й просто в них… Але пригріло сонечко, небо ясне, а калюжі зникли . Куди вони зникли? І як знову з’являться на небі хмари? Чи можна спостерігаючи за хмарами, передбачати зміни погоди? Ви зможете відповісти на ці запитання сьогодні на уроці .
Завдання:
- Що таке хмари , туман ?
- Як вони утворюються ?
- Які існують види хмар ?
- Що таке хмарність і як вона визначається ?
- Як хмарність впливає на погоду ?
V . Сприймання і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу ( учні демонструють проекти у вигляді презентацій ) .
Вчитель. Високо – небо голубе ,
Внизу – колосся золоте ,
А в небі легкі хмаринки ,
Як ніжні срібні перлинки .
А вітер , як скульптор невтомний ,
Будує з хмаринок замки чудові .
Так описував хмари в своєму вірші відомий український поет Павло Тичина . Давайте спробуємо пригадати рядки інших письменників ,які у своїх творах також описували хмари .
Доповідач I пошукової групи «Літератори » ( рядки з творів письменників, де зустрічаються подібні описи ).
Вчитель. Сьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про небесних мандрівників – хмари та туман . Хмари називають індикаторами погоди . Довідатися, яка погода на вулиці досить легко . Іноді швидкий погляд на небо може дати більше інформації , чим докладний аналіз погоди, переданий по радіо: над головою буде або безмежна блакить , або чорні грозові хмари ,що ясно говорять про негоду , що насувається. Але чи завжди зрозуміла «мова хмар»?
У небесному алфавіті не так вже й багато «букв» , усього 10 . Саме стільки основних типів хмар розрізняють метеорологи . І кожен з них розташовується на певних ярусах або « поверхах» . Хмари мають різну форму й від того різна назва .
Сьогодні ми познайомимося з трьома основними типами хмар . В ході нашого з ними знайомства вам необхідно заповнити в зошиті попередньо підготовлену таблицю .
Запитання:
- Із чого складаються хмари ? ( з води ) .
- А що важче : повітря чи вода ? ( вода ) .
- А чому хмари плавають по повітрі і не падають ?
Метод «Творча лабораторія» .
Учитель бере пухову пір’їнку – це краплі дощу . Підкидує її вгору й знизу дме на неї ( знизу висхідні потоки піднімають краплі нагору ) .
- А в якому випадку крапля – перо впаде на земну поверхню ? ( якщо маса буде переборювати потоки , що піднімають повітря ).
- Чи завжди на небі однакова к – сть хмар ?
- Яка роль хмар ? ( ковдри ) .
Робота з підручником .
Вчитель . Ми з вами з’ясували , як утворюються хмари , а тепер спробуйте дати визначення поняття « хмара ». Хмара – це скупчення дрібних краплинок води чи кристаликів льоду у тропосфері .