Конспект до уроку "Визначення та загальні положення адміністративного права"

Конспект до уроку №13

Тема уроку.   Визначення та загальні  положення  адміністративного 

права

Поняття адміністративного права. Адміністративно-правові норми.    Адміністративні правовідносини.

Адміністративне право є самостійною галуззю права України, з допомогою якого держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері державного управління, розвиває і закріплює його демократичні основи.

Адміністративне право – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з організацією та функціонуванням органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування; відносини у сфері управління окремими галузями народного господарства, культури, медицини, освіти, науки тощо.

Предметом адміністративного права є суспільні відносини, що виникають і розвиваються в зв’язку та з приводу реалізації функцій державного управління. Особливостями відносин, що складають предмет адміністративного права, є такі:

• вони виникають у результаті державної владно-управлінської діяльності;
•   суб’єктом таких відносин є виконавчо-розпорядчий орган;
• їх виникнення, зміна чи припинення є результатом свідомої, вольової,  цілеспрямованої діяльності.

 Методи адміністративного права – це засоби, способи та прийоми, з допомогою яких здійснюється правовий вплив на предмет адміністративного права. Переважно це – зобов’язання, заборони та адміністративно-правовий примус. Отже,метод регулювання адміністративного права – імперативний, передбачає нерівність сторін – учасників правовідносин; метод влади й підпорядкування.

Первинними елементом адміністративного права є адміністративно-правові норми.

Адміністративно-правові норми (АПН) регулюють правове положення органів управління, державних службовців, громадських організацій, закріплюють різноманітні форми, методи і види державного управління. АПН регулюють адміністративні правила, встановлюють їх зміст та регулюють застосування. Наприклад: Правила дорожнього руху, Правила користування громадським транспортом.

Адміністративно-правові норми – це правила поведінки, що затверджені і санкціоновані державою, вони носять імперативний характер і є загальнообов’язковими. При  недотриманні АПН держава застосовує методи державного примусу.

Адміністративно-правовим нормам притаманні такі особливі ознаки:

• закріплюють владні та внутрішньо організаційні відносини;
• метод впливу на суспільні відносини є державно-владним (імперативним);
• гарантування державного переконання та примусу при їх реалізації;
• органічне об’єднання їх у межах галузі адміністративного права (законодавства) і неможливість існування окремо.

За цільовим характером АПН поділяються на:

• Загальні (норми, що закріплюють загальні положення і принципи державного управління).
• Спеціальні (закріплюють права та обов’язки органів та посадових осіб).
• Процесуальні (закріплюють порядок та процедуру здійснення прав та

обов’язків суб’єктів: суддя розглядає адмінматеріали про дрібне хуліганство).

За змістом АПН можна також класифікувати на:

• Зобов’язальні (ті, які спонукають до певної поведінки).
• Заборонні (забороняють певну поведінку).
• Дозвільні (дозволяють певну поведінку суб’єкта).

Адміністративні правовідносини – це реальні суспільні відносини, що складаються у сфері державного управління. Вони виникають в результаті реалізації адміністративно-правових норм і при наявності юридичних фактів – подій або вчинків (дій). Вчинки, як вольові юридичні факти, поділяються на правомірні та неправомірні (правопорушення або делікти).

Основними ознаками адміністративним правовідносин є:

• вони виникають на основі адміністративно-правових норм;
• характеризуються наявністю сторін – суб’єктів адміністративного права;
• за змістом включають в себе адміністративні права владного характеру і юридичні обов’язки;
• є видом суспільних відносин державних органів, фізичних або юридичних осіб, організацій тощо;
• здійснення суб’єктивних прав або додержання юридичних обов’язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.

Адміністративне законодавство – це система нормативних актів, що регулюють суспільні відносини у сфері державного управління.

До системи адміністративного законодавства входять:

•     Конституція України.
•     Закони, що регулюють питання державного управління та кодекси.
•     Укази та розпорядження Президента України.
•     Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.
•     Міжнародні договори та угоди.
•     Акти центральних органів державної виконавчої влади України: міністерств, державних комітетів, Головних управлінь.
•     Акти місцевих державних адміністрацій.
•     Рішення рад та виконавчих органів місцевого самоврядування.

Одним з кодифікованих джерел адміністративного права є Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), який було прийнято 7 грудня 1984 року (почав діяти з 1 червня 1985 року).

Контрольні   запитання

1.     Що є предметом адміністративного права?
2.  Які ознаки притаманні  адміністративно-правовим нормам?
3.  До системи адміністративного законодавства входять …  .
4.  Яким чином адміністративно-правові норми поділяються

за  цільовим характером ?