Конспект інтегрованого уроку на тема «Таємниці золотої осені"

Інтегрований урок («Природознавство», розвиток зв'язного мовлення)

(2 клас )

     Тема: Таємниці золотої осені

      Мета:

• учити складати невеличкі розповіді про тварин, рослин на осно­ві безпосередніх вражень від спостережень, використовуючи ху­дожнє слово;

• учити знаходити цікаві особливості явищ природи, поєднання кольорів, форм, звуків, захоплюватися красою природи, милу­ватися нею та висловлювати власне захоплення;

• розвивати образну уяву, мислення, міркування, мовлення, умін­ня послідовно висловлювати власну думку;

• виховувати культуру словесного спілкування, любов до рідної природи.                                          Місце проведення:парк;

Попередня підготовка

• За кілька днів до уроку обрати місце проведення уроку —парк;

• оглянути його.

Попередня робота

• Читання творів В. 0. Сухомлинського;

• відгадування та складання загадок;

• інструктаж із техніки безпеки та правил поведінки в природі.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Підсумки фенологічних спостережень

— Яке сьогодні число?

— Яка температура повітря?

— Що можна сказати про стан неба?

— Чи є сьогодні вітер? Який він за силою?

— Чи були сьогодні опади?

— Які зміни відбулися в природі з настанням осені? (Сонце мен­ше посилає проміння, коротшає день, з'являються хмаринки, ста­ли холодними ночі, часто дме холодний вітер, іде дощ.)

II. Повідомлення теми, завдань уроку

— Ми, діти, сьогодні говоритимемо з осінніми деревами. Ви на­вчитеся спостерігати, висловлювати власні думки, складати розпо­віді, казки, бачити у звичайному незвичайне. Ви маєте в осінньому парку перевтілитися у деревце і скласти про нього цікаву казку чи оповідання та розповісти нам.

III. Екскурсія в природу

Учитель виводить дітей у парк.

— Подивіться, як гарно осінь одягла дерева у парку. А які де­рева ви тут бачите?

— А зараз відгадайте загадку.

Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь)

— У жовті, багряні, золотаво-червоні шати одягнені дерева. Ви­рує навколо нас чарівна осінь. Ніхто і ніщо не може стати між ни­ми і природою.

— А чи знаєте ви вірних друзів осені — місяців? (Вересень, жов­тень, листопад)

— Молодці! А чи знаєте ви, як у давнину називали осінніх друзів- місяців? Ні? То слухайте!

Вересень колись називали сівень, адже починали сіяти озимину. Жовтень — хмарунець, тому що часто змінювалась погода, або весільник. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий». А листо­пад — просто падолист, адже опадає листя. Кожна пора року дарує свою красу: весна — перші ніжні квіти, літо — буйну зелень і сон­це, а осінь — плоди. Які ж плоди дарує нам осінь? (Відповіді учнів.)

Діти, прислухайтеся до тихого погойдування дерев. Вони на вас чекали. Але мені здається, що парк нібито притих, засумував. Чому засумувала природа? (Відповіді учнів.)

— Природа сумує за літнім красивим вбранням. Садочок зажу­рився, сумуючи за пташиним співом. Засумувала зів'яла пожовкла травичка, загубивши свою весняну красу.

Гра «Дощик»

Ось і краплинки-краплинки

Пострибали по стежинці.

Хмароньки збираються,

Дощик починається.

— Діти, беріть листочки і ховайтеся, ніби під парасольками, від дощику. (Діти ховаються.)

— Хто саме допоможе нам розігнати хмарку? (Вітерець)

— Пропоную ручками нагнати вітерець, щоб він розігнав хмар­ку. (Діти махають руками.)

— Шкода природі теплого літнього вітерцю. Залишили парк барвисті літні квіти. Діти, якими лагідними словами ми можемо розвеселити наш парк?

 - Ой, який ти, парку, золотавий, спокійний!

 - Як чудово в осінньому парку! 

 - Які чудові листочки!

— Я гадаю, що він почув ваші гарні речення і більш не суму­ватиме. Пройдіться і уважно послухайте шум листя під ногами. Доберіть слова, щоб влучно передали характер цих звуків. (Шелестять, скриплять, шарудять, тріщать)

— А тепер заплющте очі, спробуйте відчути запах осені. (Діти заплющують очі.)

— З чого складається запах осіннього повітря? (Із запаху прив'ялого листя, диму осінніх вогнищ, аромату плодів)

— А тепер знову трішки пограємося! Зберіть листочки, які вам сподобаються.

Діти збирають листя, а вчитель запитує їх, з яких вони дерев, якого вони кольору, чому саме їх зібрали діти.

— Молодці, дуже гарні листочки ви назбирали! А зараз зробіть осінній килимок із ваших листочків.

Діти розкладають листочки, створюючи килимок.

— Ми створили чудовий осінній килимок, намагаючись розвесе­лити природу, але щоб відчути, за чим вона так сумує, спробуємо пе­ревтілитися за допомогою ось цієї гарної палички. Нею я зачаклую вас.

Кого з вас я торкнуся, той перетвориться на дерево (дуб, беріз­ку, вишню, клен тощо). А ви, коли я вас торкнуся чарівною палич­кою, вдихніть глибше чисте осіннє повітря і спробуйте кількома ре­ченнями відповісти, за чим сумує дерево.

Учитель торкається дітей «чарівною» паличкою. Вони відповідають, що вони відчувають.

— А тепер за помахом моєї палички ви знову станете дітьми. Спо­добалося бути деревами? Спробуйте скласти невеличку казку чи опо­відання про те деревце, що ви імітували. (Робота в групі.)

Перевірка завдання.

— Діти, дятлик прилетів і розповів, що ось у цієї берізки зігну­лась від вітру гілочка. їй же боляче, так? Скажіть добрі слова дерев­цю. (Відповіді учнів.)

— Молодці! Ви справжні маленькі охоронці природи!

Бережіть комашок, діти,

Кожна з них повинна жити.

Як не стане в нас комах,

То загине кожний птах.

Як не буде бджілок в нас,

То медку ніхто не дасть.

Щоб сади у нас цвіли,

Щоб летіли журавлі,

Щоб пташки у нас співали,

І дерева підростали,

Щоб земля була у квітах,

Бережіть природу, діти!

— Осінь, ти — володарка природи. Перед тобою справжні її охо­ронці. А зараз Осінь запрошує васу танок.

Діти танцюють, узявшись за руки.

— Чи не хотілося б вам набратися сили в осінньому парку? Адже кожна квіточка, травинка, кожне дерево — це частинка при­роди, частинка рідної землі.

Недарма народна мудрість каже: «Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси». Кожна рослинка, кожне деревце має в собі чудодійну си­лу. Якщо людина з доброю душею попросить у неї цієї сили, росли­ни завжди поділяться.

Діти називають лікарські рослини.

— Заплющте очі, прикладіть долоньки до своїх грудей і попро­сіть природу поділитися з вами цією чарівною силою. А тепер розплющте оченята, підійдіть до деревця, що вам подобається, і пого­воріть із ним.

Діти підходять до деревця, розмовляють із ним, гладять стовбур, лис­точки.

— А тепер можна й погратися! Я пропоную вам гру «Яка я кві­точка» .

Учні за допомогою рухів, міміки відображають ту квіточку, що їм до вподоби.

— А зараз попрацюймо! Придумайте казочку чи оповідання про деревце, що вам найбільше сподобалося, та його листочки. (Розпо­віді учнів.)

— Молодці, ви гарно попрацювали, були уважними і старанни­ми сьогодні. Попрощайтеся з осіннім парком! (Діти прощаються.)

— Я гадаю, що ми з вами обов'язково повернемося на це саме міс­це взимку і принесемо паркові свої нові цікаві історії.

IV. Підсумок уроку

— Де ми з вами були?

— Що таке парк?

— Які дерева ви там бачили?

— Що було для вас найцікавішим на уроці?

— Чи сподобалося вам складати казочки та оповідання?

— Молодці, діти! Спасибі вам за роботу.

V. Домашнє завдання

Намалювати малюнок за темою уроку.                                    

Розповісти про урок бать­кам.

Організоване повернення до класу

Прикмети осені

♦ Досвідчений натураліст може сказати, якою буде зима:

♦  Що більші мурашники, то суворішою вона завітає в наш край.

♦ Якщо горіхи вродили рясно, а грибів мало — зима буде сніжна і морозна.

♦  Припинився рух мурашок коло мурашника — чекай негоди.

♦  Грім у вересні — на тривалу осінь.

♦  Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало — чекай суворої зими, якщо все — зима буде тепла.

♦  Комарі у листопаді — значить, буде м'яка зима.

♦  Павутиння на рослинах — на осіннє тепло.