Урок на тему «Походження українського козацтва. Перші Січі. Дмитро Вишневецький» вивчається в 8 класі у розділі «СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – ПЕРША ПОЛОВИНА ХVІІ СТ.)». Під час вивчення теми учні визначать причини виникнення українського козацтва; навчаться застосовувати та пояснювати поняття: «козак», «Січ», «зимівник», «Запорозька Січ»; зможуть характеризувати господарську діяльність та звичаї козаків, показувати на карті території проживання козаків та місця розташування січей – фортець та Запорозької Січі; удосконалять навички роботи з різними історичними джерелами, навчаться давати характеристику діяльності історичних діячів, закріплять вміння робити висновки, аналізувати історичний матеріал.
Тема уроку: Походження українського козацтва. Перші Січі. Дмитро Вишневецький, 8 клас (слайд 2)
Дидактичні задачі уроку:
Навчальні: охарактеризувати причини виникнення та формування українського козацтва та перших козацьких Січей; висвітлити діяльність Д. Вишневецького; ознайомити учнів з традиціями, звичаями та побутом козаків.
Розвиваючі: розвивати вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати матеріал, робити висновки, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки.
Виховні: виховувати в учнів почуття патріотизму та національної свідомості.
Очікувані результати для учнів: (слайд 3)
Після цього уроку учні зможуть:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Форма уроку: урок – подорож; урок з використанням ІКТ, інтерактивних методів
Обладнання: підручник з історії України для 8 класу (Власов В.С. Історія України 8 клас.: К. Генеза, 2016. – 256с.), історичний атлас для 8 класу, настінна карта, електронна презентація, роздатковий матеріал, ілюстрації.
Структура уроку:
І. Підготовчий етап (7 хв.)
Організаційний момент (1 хв.)
Актуалізація опорних знань (3 хв.)
Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів (1 хв.)
ІІ. Основна частина (32 хв.)
Вивчення нового матеріалу (25 хв.)
Осмислення знань і умінь (2 хв.)
Систематизація й узагальнення нових знань і умінь (5 хв.)
ІІІ. Підсумковий етап (6 хв.)
Підведення підсумків уроку (5 хв.)
Інструктаж до виконання домашнього завдання (1 хв.)
Методи, які використовувалися під час проведення уроку – словесні, наочні, групова робота, робота з документом, робота з підручником.
План уроку (зміст теми) (слайд 4)
ХІД УРОКУ
І. Підготовчий етап (7 хв.)
Організаційний момент (1 хв.) (слайд 5)
Вступне слово вчителя
(Створення позитивної робочої атмосфери в класі)
Метод «Комплімент»
Учні в парах висловлюють один одному по декілька компліментів, створюючи позитивну робочу атмосферу в класі.
Актуалізація опорних знань (3 хв.)
Вчитель. Для успішної роботи на сьогоднішньому уроці спочатку нам потрібно привести в порядок той багаж знань, який ми вже маємо за плечима.
Історична гра «Вдягни козака» (слайд 6)
На дошці намальовано образ людини, учням пропонується доповнити його елементами одягу, які характерні для козаків (сорочка, шаровари, шапка – бирка, чоботи, шабля)
Мотивація навчальної діяльності (2 хв.) (слайд 7)
Звучить запис козацької пісні «За світ встали козаченьки»
Ой, козацькі долі, наче вітер в полі,
Незупинно линуть крізь віки до нас,
Щоб разом із нами прокладать до волі
Нелегкі дороги в цей тривожний час.
Діти, які асоціації та почуття у вас викликає ця пісня.
Судячи з музики та уривку вірша спробуйте спрогнозувати про що ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці.
Давайте уявимо, що ми з Вами винайшли машину часу і відправилися у невелику мандрівку. Я пропоную вам здійснити подорож у XVI століття, наш шлях пролягатиме південними степами України, гирлом Дніпра, де в той час мешкали «лицарі» України – запорозькі козаки.
Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів (1 хв.)
Тема нашого сьогоднішнього уроку – «Походження українського козацтва. Перші Січі. Дмитро Вишневецький». Сьогодні на уроці ми ознайомимося з причинами виникнення козацтва, діяльністю Дмитра Вишневецького, організацією Запорозької Січі, з традиціями і звичаями українського козацтва.
Після нашого уроку Ви зможете характеризувати причини виникнення козацтва та Запорозької Січі, вдосконалите свої вміння та навички в роботі з різними видами історичних джерел, давати характеристику діяльності історичних особистостей.
ІІ. Основна частина (32 хв.)
Вивчення нового матеріалу (25 хв.)
Українське козацтво виникає в складний час, коли Україна втратила власну державність, її землі були розділені між кількома державами, що тривалий час ворогували між собою. На півдні Україні розміщувалися землі, які називалися – Диким полем. Таку назву регіон отримав через відсутність тут постійних поселень і постійні напади татар.
Робота з документом. Опис природних багатств Дикого Поля Михайлом Литвином
Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м’ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиці така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх піря, котре чіпляють до стріл.
Запитання для обговорення
1). Чим приваблювало Дике Поле українське населення?
2). Які види господарської діяльності розвивалися в цьому регіоні?
Перші письмові згадки про козаків зустрічаються у 1489 році в «Хроніці» польського автора М. Бєльського: у 1489 р. козаки супроводжували польське військо в поході проти татар. Центром формування козацтва стало Запорожжя – степи за порогами Дніпра.
Витоки української козаччини стали предметом однієї з найдовших дискусій, яка точиться між істориками з XVIII ст.. й до сьогодні. Є значна кількість варіантів походження слова «козак» (слайд 9):
Запитання
Як ви вважаєте, чому немає єдиної версії щодо походження козацтва?
Яка з наведених версій вам подобається найбільше? Чому?
Робота з термінами (слайд 10)
Козак – це вільна, озброєна людина.
Робота зі схемою (слайд 11)
Учні за допомогою вчителя опрацьовують схему «Причини виникнення українського козацтва» і роблять помітки до зошита.
Причини виникнення
українського козацтва
У першій половині XVI ст.. головним джерелом формування козацтва було уходництво. Спочатку уходництвом займалися а основному мешканці Придніпров'я. Однак із посиленням феодального визиску та національно-релігійного переслідування до них почали приєднуватися втікачі від панської неволі й з інших українських земель.
Щоб боронитися від татар, уходники в Дикому Полі почали будувати дерев’яні укріплення – «городки» або «січі». Перша писемна згадка про Запорізьку Січ з’явилася у 1551р. у хроніці польського історика М. Бєльського «… здавна на Томаківському острові низові козаки мешкають, яко ж їм стоїть за найміцніший замок».
Робота з хронологією (слайд 13)
Перша письмова згадка про Січ датована 1551 р. Скільки років тому її було побудовано.
0 1551 2018
2018-1551= 467 р. тому
Робота з картою (слайд 14)
Давайте зараз розглянемо карту.
Саме тут, розкинулось славне Запоріжжя і один із дніпровських островів Хортиця. Безмежний степ у високих травах, ревіння дніпровських порогів – ось те місце, де знаходиться цвіт козацтва, де зародилася Запорізька Січ. Вам напевно цікаво, чому козаки називали свою фортецю, Запорізька Січ? А тому, що знаходилась вона за дніпровськими порогами. За порогами - Запорізька. А Січ, походить від слова „сікти”. Саме так, адже все укріплення і огорожі були із січеного дерева. Вас зацікавить чому саме тут поселялися козаки? Та це тому, що саме сюди, ворогам було важко добратися через пороги.
Робота з візуальним та історичним джерелом в парах (слайд 15)
Працюючи в парах розглянути ілюстрацію «Запорізька Січ» та ознайомитися з історичним джерелом і дати відповіді на запитання.
Уривок з праці Гриценко І.С. «Гомін віків»
Січ – то була простора площа на Дніпровім остові. З усіх боків омивали ці острови могутні води Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа…
Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані … «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами. У тій хатці жив один курінь з курінним отаманом.
Посередині Січі стояла невелика церква Св. Покрови, знадвору навіть скромна, але в середині оздоблена золотом й сріблом, бо козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони. На Січі, крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та харчами. Коло складів стояла нічна сторожа.
Запитання для обговорення
«ЗАПОРІЗЬКА СІЧ» (фізкультхвилинка) (слайд 16)
Козаки голосували,
Шапки догори кидали,
(руки піднімаємо вгору)
Кошового вибирали
Мудрого і сильного, (руки до плеч)
Козаченька вільного.
(Руки на пояс і повороти)
Шапки високо летять,
(Руки вгору)
Хлопці голосно галдять.
Ну, а ми галдіть не будем,
Все, що знаєм, не забудем.
(Руки опускаємо)
Першою відомою Січчю традиційно вважається фортеця зведена 1556 р. на острові Мала Хортиця українським православним князем Дмитром Вишневецьким.
Дмитро Вишневецький (1516 – 1563 рр.) походив з давнього українського князівського роду, нащадок великого литовського князя Ольгерда, один з перших відомих в історії ватажків українського козацтва. На початку 1550 р., коли король Сигізмунд ІІ Август призначив його старостою черкаським і канівським, він почав організовувати відсіч турецьким нападникам.
29 червня 1556 р. Д. Вишневецький із загоном у 600 кіннотників із командою на 18 чайках узяв приступом Очаків, а восени того ж року фортецю Ісламкермень.
На початку 1563 р. під час походу до Молдавії Д. Вишневецький потрапив у полон і був відправлений до Стамбула.
Народна пам'ять береже про князя звитяжця численні легенди, перекази, пісні, у яких він оспівується під іменем Байди.
Робота з підручником
В парах опрацюйте історичне джерело на ст.. 34 (Уривок з «Пісні про Байду») та дайте відповіді на питання.
Запорізьке військо формувалося на добровільних засадах. Умовами прийняття на Січ були: знання української мови, сповідування православної віри, володіння зброєю. Січовий козак мусив: дотримуватися традицій товариства й клятви на вірність йому, бути неодруженим.
Запис учнями у зошити умов прийому у козаки(слайд 19)
Сімейні козаки на Січ не допускалися. Жили вони за територією Січі на хуторах. Прийнятий у запорізькі козаки часто отримував якесь прізвисько, що свідчило про його характер, зовнішність або нагадувало про певні обставини життя.
Сценка "Як приймали у козаки"
Кошовий. Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?
Писар. Та це, батьку, чолов’яга у козаки проситься!
Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?
Парубок. З Тверської я, батьку.
Кошовий. У Бога віриш?
Парубок. Вірю.
Кошовий. Володіти зброєю вмієш?
Парубок. Вмію.
Кошовий. А горілку п’єш?
Парубок. П'ю.
Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?
Парубок. Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.
Кошовий. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.
Парубок. Покинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміла варити.
Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши, пане писарю.
Писар. Як кличуть тебе, хлопче?
Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!
Запитання:
За порушення звичаїв Запорізької Січі козаків судили і жорстоко карали. Козацькі звичаї були надзвичайно суворими: використовувалися тілесні покарання та тортури. Найтяжчим злочином на Запоріжжі вважалося вбивство козака іншим козаком (якщо хтось убивав товариша, то його живцем разом із убитим закопували в землю).
Не було місця в січовому товаристві зраді, боягузтву, підлості та шахрайству. Найтяжчою карою для запорожців було ганебне вигнання з Січі.
Козаки були безстрашними вояками, які з презирством ставилися до смерті, не знали страху в битвах з ворогом, героїчно захищали рідну землю.
На Січі дбали про фізичну загартованість і військову майстерність. Щоранку вони купалися, незалежно від пори року; дбали по господарству; займалися бойовим вишколом.
Осмислення знань і умінь (2 хв.)
«Асоціативний кущ» (слайд 20)
Завершуючи нашу уявну мандрівку спробуйте одним словом охарактеризувати свої асоціації з Запорозькою Січчю. Так яка ж вона Запорозька Січ?
Запорозька Січ
• Справедлива республіка
• Незалежна
• Заснована на рівноправності і братерстві
• Жорстока, суворо карає тих, хто порушує закони
• Горда
• Відважна
• Волелюбна
• Могутня
• Завзята
• Безстрашна
Мужня
• Вільна
Систематизація й узагальнення нових знань і умінь (5 хв.) (слайд 21 )
З метою виявлення рівня ваших знань, отриманих на уроці, виконаємо наступну вправу «Синквейн». Це різновид японського вірша, п’ять рядків, в яких відображається зміст теми. Ви отримали аркуші, на яких треба записати:
1 рядок – іменник;
2 рядок – 2 прикметника;
3 рядок – 3 дієслова;
4 рядок – фраза, що відображає суть теми, поняття;
5 рядок – висновок(слово або словосполучення).
Предмет, що лежить у чарівній скриньці, використовували ще на початку бронзового віку, він був відомий учасникам Троянської війни, був на озброєнні в рицарів Середньовіччя, татар, поляків, а через них – у запорозьких козаків, являючись символом влади гетьмана. Що це за предмет? Втрату його для запорозького війська прирівнювали до втрати військового прапору. (Булава)
ІІІ. Підсумковий етап (6 хв.)
Підведення підсумків уроку (5 хв.)
Отже, сьогодні ми з Вами здійснили уявну мандрівку крізь віки до Запорізької Січі. Скажіть, що найбільше вам запам’яталося сьогодні на уроці?
(Відповіді учнів)
Ми, сучасне молоде покоління, не повинні забувати традиції наших предків, їх звичаї та обряди. Вивчаючи історію українського козацтва, ми повинні прагнути бути такими ж працьовитими, любити свою землю і захищати її, піклуватися про тих, хто потребує допомоги.
Інструктаж до виконання домашнього завдання (1 хв.) (слайд 23)
Роздатковий матеріал
Додаток 1.
Робота з документом. Опис природних багатств Дикого Поля Михайлом Литвином
Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м’ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиці така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх піря, котре чіпляють до стріл.
Запитання для обговорення
1). Чим приваблювало Дике Поле українське населення?
2). Які види господарської діяльності розвивалися в цьому регіоні?
Додаток 2.
Робота з візуальним та історичним джерелом в парах
Працюючи в парах розглянути ілюстрацію «Запорізька Січ» та ознайомитися з історичним джерелом і дати відповіді на запитання.
Уривок з праці Гриценко І.С. «Гомін віків»
Січ – то була простора площа на Дніпровім остові. З усіх боків омивали ці острови могутні води Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа…
Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані … «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами. У тій хатці жив один курінь з курінним отаманом.
Посередині Січі стояла невелика церква Св. Покрови, знадвору навіть скромна, але в середині оздоблена золотом й сріблом, бо козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони. На Січі, крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та харчами. Коло складів стояла нічна сторожа.
Запитання для обговорення
Додаток 3
Сценка "Як приймали у козаки"
Кошовий. Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?
Писар. Та це, батьку, чолов’яга у козаки проситься!
Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?
Парубок. З Тверської я, батьку.
Кошовий. У Бога віриш?
Парубок. Вірю.
Кошовий. Володіти зброєю вмієш?
Парубок. Вмію.
Кошовий. А горілку п’єш?
Парубок. П'ю.
Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?
Парубок. Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.
Кошовий. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.
Парубок. Покинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміла варити.
Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши, пане писарю.
Писар. Як кличуть тебе, хлопче?
Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!
Запитання: