Урок "Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин"

Тема. Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин

Мета: охарактеризувати міжнародне становище та зовнішню політику Української козацької держави — Гетьманщини; з’ясувати                передумови та визначити основні положення й наслідки українсько-російського договору 1654 р., розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на основі їх робити висновки та аналізувати й систематизувати матеріал, давати оцінку історичним подіям і висловлювати свою точку зору щодо них, працювати з картою; формувати у здобувачів освіти соціальної і громадянської компетентності; виховувати в учнів патріотичні почуття; шанобливе ставлення до історичних постатей української історії.

Основні поняття: «Гетьманщина», Переяславська Рада; Березневі статті; протекторат.

Обладнання: карта «Національно-визвольна війна 1648-1654 рр.»; ілюстрований матеріал до теми; поняття до теми (надруковані) картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок  формування компетентностей.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати міжнародне становище та зовнішню політику Української гетьманської держави;
• визначати місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи;
• пояснювати причини підписання українсько-московської угоди 1654 р.;
• аналізувати зміст українсько-московського договору 1654 р.;
• розвинути вміння здобувати історичну інформацію в процесі гри, аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння.

Хід уроку.

І.Вступне слово вчителя

Чи можна в європейській історії знайти країну, яка б пройшла більш страдницький шлях до створення власної держави, аніж Україна? Зараз ми зробимо спробу перенестися в драматичні часи національно - визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького.

1. Актуалізація опорних знань

«Займи позицію»

Нагадаю, що після подій під Збаражем та Зборовим (див. карту) 1648 р. Хмельницький повертається і, на зразок римських імператорів з тріумфальним маршем в’їжджаючи до Києва, будує плани розбудови власної держави.

Запитання 1. Як ви оцінюєте значення козацької держави, створеної Б.Хмельницьким? Яка її назва?

Варіанти відповідей.

1. На мою думку, утворення Гетьманщини - козацької держави - це чи не найбільший феномен в практиці державотворення з XIV по XVII ст. на українських землях. А Б.Хмельницький явив своєму часові зразок справжнього військового та політичного генія, який зумів об’єднати під своїм прапором досить просте українське суспільство.
2. Феноменом козацької держави були її демократичні засади (вищими органами влади в державі були загальна козацька рада (Генеральна)); виборна посада гетьмана.
3. За часів Хмельницького територія Української держави простягалася майже на 200 тис. км². На цих землях проживало понад 3 млн. осіб. За кількістю населення Гетьманщину можна порівняти сьогодні з Албанією, Латвією, Литвою.
4. За гетьманства Б.Хмельницького українська земля вперше стала широко відомою у світі, а до його резиденції в Чигирині звертали погляди володарі багатьох країн. Досить сказати, що під Замковою Горою там постійно перебувало 14 посольств іноземних держав. Маючи на постої багатотисячне козацьке військо, Чигирин за кількістю населення удвічі перебільшував тодішній Київ. У місті сяяли золотом 27 куполів православних храмів і монастирів.
5. Козацьку державу було визнано деякими країнами. Намітився процес економічної інтеграції українських земель, розпочався рух суспільства шляхом капіталістичного розвитку.
6. Ваші аргументи на користь існування Гетьманської держави допоможуть нам визначитись з досить суперечливими на сьогоднішній день у вітчизняній історії подіями.

II . Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми.

«Цілепокладання»

• Що ми дізнаємось і чого навчимося при вивченні теми?
• Яких результатів зможемо досягти за наслідками цього уроку?
• Розкрити місце Гетьманщини в системі міжнародних відносин тогочасної Європи;
• Визначити особливості зовнішньої політики Гетьманщини;
• Розкрити розвиток відносин між Україною та Московською державою в роки війни;
• Вчитися аналізувати основні положення україно - московського договору 1654 р.;

 

 

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Яка подія зачепила інтереси багатьох країн Європи у І половині XVII століття?

Які наслідки цієї події?

Як країни Європи могли прореагувати на події в Речі Посполитій та початок Національно - визвольної війни українського народу?

(Ці події європейські володарі сприйняли неоднаково. Їхнє ставлення зумовлювалося складними міждержавними відносинами, зовнішньополітичними інтересами багатьох країн, неоднозначними, часто суперечливими, подіями. Розподіл сил у тогочасній Європі визначали реформаційні та контрреформаційні рухи. У зв’язку з цим усі країни поділялися на три табори: католицький, протестантський і православний).

                                                                                                                                                                                   Пригадайте, що таке Реформація і Контрреформація.

Поясніть поняття католицька, православна і протестантська церкви.

Формування умінь і навичок на основі випереджальних знань

Учні в класі поділяються на три групи. Кожна із груп буде представляти країни певного табору: перша група — католицького, друга — православного, третя — протестантського. Удома вони повторили із курсу всесвітньої історії матеріал про реформаційні та контрреформаційні рухи в Європі та їх наслідки. Зараз на уроці вони повинні пригадати, які з держав можуть належати до кожного табору, розкрити їхню роль на міжнародній арені та виконати випереджальне завдання про те, як ці країни могли поставитися до новоутвореної Української гетьманської держави.

Учням дозволяється також користуватися матеріалом підручника. Із кожною групою учитель проводить евристичну бесіду, в ході якої учні повинні викласти у загальних рисах позицію свого табору. Після виступу кожної групи робиться узагальнюючий висновок.

Запитання групам для евристичної бесіди

1. Які держави належать до вашої групи?
2. Покажіть їх на карті.
3. Кого із держав підтримує ваша група — Річ Посполиту чи Українську державу? Чому? І як саме?

І група

Католицькі держави

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать такі держави: Австрія, Іспанія, Франція, князівства Німеччини, Венеційська республіка.

Австрія, Іспанія, Франція. Ми підтримуємо в цій боротьбі Річ Посполиту, оскільки вона, так само, як і ми, є католицькою державою, й вороже ставимося до визвольної боротьби українського народу, оскільки Українська держава є православною. Але через складне внутрішнє становище ми не можемо підтримати Польщу збройним виступом, тому наша допомога виявлялася насамперед у дипломатичній підтримці.

Німеччина. У наших князівствах ставлення до боротьби українського народу проти Речі Посполитої є неоднозначним: у католицьких князівствах — ворожим, у протестантських - поміркованим. Однак у наших землях не підтримували й Польщу, сподіваючись скористатися з її послаблення для піднесення Пруссії.

Венеційськареспубліка. А ми, незважаючи на те, що наша держава є католицькою і розташована поряд із серцем католицької церкви — Римом, підтримуємо Україну в її боротьбі проти Польщі, оскільки ми вбачаємо в українському козацтві свого союзника у війні протии Туреччини. У 1650 р. в Україну навіть прибуло посольство Альберто Віміни з метою укладення угоди про антитурецький союз Венеції та України.

І хоча згоди досягнуто не було, адже Україна не могла вести війну і проти Польщі, і проти Туреччини одночасно, дружні відносини між нашими державами не припинялися.

ІІ група

Протестантські держави

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать Англія, Голландія, Швеція і князівства Північної Німеччини. Ми спостерігаємо за подіями в Україні з неприхованим інтересом. Ми співчуваємо українському народові і бажаємо йому перемоги над Польщею, бо із ослабленням Речі Посполитої ослабне і весь католицький табір.

Англія. Ми цілковито підтримуємо Українську державу. Олівер Кромвель навіть убачає у Національно-визвольній війні українського народу прояв загальноєвропейської боротьби проти Контрреформації і своїми діями відволікає католицькі держави від реальної допомоги Речі Посполитій.

Швеція. Ми також підтримуємо українську державу, бо маємо при цьому й свої інтереси — ми зацікавлені в ослабленні Польщі й не протии приєднати до своїх володінь її землі. Ми навіть готові розпочати війну проти Речі Посполитої. І Богдан Хмельницький також, зі свого боку, прагне установити дипломатичні відносини зі шведським королем та отримати від нього допомогу. Такі відносини між двома державами були встановлені у 1650 р. й продовжуються надалі.

Голландія. Ми підтримуємо український народ в боротьбі не тільки проти Речі Посполитої, а й проти католицької церкви, оскільки наша держава пройшла такий самий шлях в боротьбі за національне і релігійне визволення.

ІІІ група

Православні держави

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать такі держави й князівства: Московська держава, Трансільванія, Валахія, Молдова.

Ми всі загалом підтримали боротьбу українського народу. Уряд Хмельницького вже установив і постійно підтримує контакти з болгарами, греками, сербами.

Православна церква, зокрема усі чотири православні патріархи (константинопольський, александрійський, антіохійський, єрусалимський) благословили Хмельницького на переможну війну. Нам дуже вигідна перемога України, оскільки вона принесе не тільки ослаблення католицького табору й посилення православного, але й згодом можна буде очікувати допомоги України в боротьбі з Османською імперією. Представник константинопольського патріарха привіз українському гетьманові меч, освячений на Гробі Господнім. Двоє патріархів безпосередньо побували в Україні, сподіваючись отримати від уряду Хмельницького допомогу в боротьбі проти Туреччини.

Валахія, Молдова, Трансільванія. Наше ставлення до Національно - визвольної війни українського народу було дещо складнішим. Наші відносини були то союзницькими, то напруженими. Кожна з нас хоча на словах і підтримувала Хмельницького, проте з безпосередньою допомогою не квапилася, прагнучи використати війну задля власних інтересів і зміцнити свої позиції на міжнародній арені.

Московська держава. Наше ставлення було теж неоднозначним. Нам не потрібні були сильні сусіди — ні Річ Посполита, ні тим паче Україна, де вже встановилися козацькі порядки. Адже полум’я цієї національно-визвольної боротьби може перекинутися й на Московію, тому наш уряд поки що утримується від допомоги у війні. Нашу позицію можна назвати вичікувальною, і ми почнемо діяти тоді, коли якась зі сторін знесилиться.

Завдання

Порівняйте позиції європейських держав щодо Національно-визвольної війни українського народу. Зробіть відповідні висновки.

Учитель. Отже, Українська гетьманська держава виникла й розташовувалася в регіоні, де в середині XVII ст. домінували великі держави — Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія. Вони не були зацікавлені в існуванні самостійної й міцної Української держави — це суперечило їхнім політичним намірам щодо українських земель і порушувало рівновагу сил між державами.

Головним завданням міжнародної політики молодої Української держави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об’єднання всіх українських земель. Щоб досягнути цього, українська дипломатія використовувала суперечності між Польщею, Росією і Туреччиною. Б. Хмельницький вів переговори з російським царем, а також з турецьким султаном про прийняття Україною їхньої протекції.

Зовнішня політика Гетьманщини . Робота з картою

1. В складі яких держав перебували українські землі на початок Національно - визвольної війни українського народу середини XVII століття?
2. З якими країнами в першу чергу повинна була встановлювати відносини Українська держава в ході Національно - визвольної війни?
3. З якою державою Б.Хмельницький заключив договір найперше? Чому?

Для міжнародного визнання Україні необхідно було мати сильного покровителя і вийти зі складу Польщі можна було лише увійшовши в якусь іншу державу.

«Учнівський прогноз».

Схема

                                           Україна

 

 

                   ТУРЕЧЧИНА                      МОСКОВІЯ

Релігійне протистояння православне віросповідання

Ненадійність турецьких васалів етнічна спільність

 

Спроби спертися на Туреччину не були безпідставними. Турецький султан був достатньо могутнім для того , щоб відбити у поляків бажання нападати на
Україну, й водночас надто віддаленим, щоб відкрито втручатися в її внутрішні
справи. Але дві важливі причини унеможливлювали союз України й Туреччини.
Насамперед, одвічне релігійне протистояння двох світів: Християнського і
мусульманського. По-друге, ненадійність турецьких васалів.

Словникова робота

Протекторат — форма залежності, за якою одна держава перебирає здійснення зовнішніх відносин іншої держави, це нерідко призводить до втручання й у внутрішні справи.

 

Переяславська рада

• На основі відеофрагменту визначте:
• Чому Б.Хмельницький шукав союзників у боротьбі проти Речі Посполитої?
• Чому Б.Хмельницький вирішив звернутися до російського царя по допомогу?
• Де було прийнято рішення про надання допомогу Українській державі з боку Московської держави?
• Коли відбулася Переяславська рада?
• Яке непорозуміння сталося на переговорах у Переяславі між українською та московською сторонами?
• Яким було рішення Переяславської ради?
• Чи всі представники козацької старшини підтримали присягу російському царю?
• Остаточний договір між Гетьманщиною та Московською державою було укладено в Москві у березні 1654 року. Гетьман зі старшинами підготували проект договору «Березневі статті», який складався з 23 статтей. Вони були об’єднанні ідеєю встановлення рівноправних міждержавних відносин з Москвою. Унаслідок перемовин у Москві остаточний варіант договору мав 11 статтей.

Березневі статті

• На основі відеофрагіченту визначте:

1. Коли було підписано остаточний варіант українсько- московського договору?
2. Чому він отримав назву «Березневі статті»?
3. Із скількох статтей складався український варіант договору?

 

Робота з документом

Україно - московський договір 1654 року.

• 21 березня 1654 р. між Україною та Московською державою були украдені “Березневі статті” ( україно - московський договір 1654 р. )

1. Збереження адміністративно - територіального та державного устрою України.
2. На території України діяли українські закони та суди.
3. Право на самостійну зовнішню політику, крім Речі Посполитою та Османської імперії.
4. Непорушність прав і вольностей станів України.
5. Чисельність реєстру - 60 тис.чоловік.
6. Україна самостійно збирала і сплачувала податки до царської скарбниці.
7. Допомога України Московській державі у війні проти Речі Посполитої.
8. Російський цар зобов’язувався захищати Україну.
9. У Києві та Чернігові розміщалися російські війська.

Ознайомтеся зі змістом Березневих статей та виділіть головні умови визнання суверенітету Української держави та обмеження суверенітету Української держави (робота за комп’ютером, учні заповнюють таблицю)

«Березневі статті» підбивали підсумок україно-московських переговорів.

Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії. Умови договору свідчать про об’єднання України і Московії у своєрідну конфедерацію.

Словникова робота

Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах загальнодержавного закону.

Конфедерація — союз самостійних держав, створених з певною метою

Оригінал договору 1654 р. був знищений. Чому? Напевно, комусь було вигідно, щоб українці ще довгий час залишались без власної держави.

Суперечка навколо україно - московських угод зачіплює не лише історичне минуле, а і сьогоднішні складні питання внутрішньо політичних відносин та міжнародних векторів незалежної України.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

   «Чиста дошка»                                                                                                                        Гетьманщина, Переяславська рада , протекторат, автономія, березень 1654р. Що ми дізнались і чого навчились протягом уроку ?

   Метод незакінченого речення.

«Сьогодні на уроці я дізнався...»

«На уроці було цікавим...»

«Я цей урок запам’ятаю, тому що...»

Домашнє завдання.

• Читати § 20, 21 ( пп. 1.2 )
• Продовжити заповнення таблиці “Основні події Національно - визвольної війни українського народу”
• Твір - роздум «Чи можна Б. Хмельницького вважати великим українцем».