Тема: ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ
У багатьох регіонах провідну роль в утворенні держави зіграло поява приватної власності. У загальних рисах цей процес можна представити таким чином. Сталося великий суспільний поділ праці - з'явилися скотарство, землеробство, потім ремесло. Удосконалюються знаряддя праці, підвищується його продуктивність, людина починає виробляти більшу кількість продукту, ніж йому необхідно для власного споживання, з'являються надлишки, відбувається внутріродовой обмін отриманою в результаті господарської діяльності продукцією. Поступово обмін виходить за межі сімейного клану, розгортається торгівля між громадами. Поява надлишкового продукту веде до виникнення нової форми власності - приватної. Нові економічні умови життя первісного суспільства тягнуть за собою соціальну і економічну нерівність. Виділяються класи багатих і бідних, з'являються перші ранньокласові суспільства. Природним результатом є зміна структури влади, оскільки організація первісної влади розрахована на управління рівноправним суспільством, де немає протиріччя інтересів між його членами. Таким чином, потрібна нова організація влади.
ЗАГАЛЬНА СХЕМА ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ
Цей процес був відображений у роботах Ф. Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави» і В. І. Леніна «Про державу» і згодом закріплений радянською наукою в якості основного постулату про походження держави і права. Вітчизняна наука радянського періоду розглядала поява держави як результат протиборства класів. При цьому держави, як вважалося, виникали тільки як рабовласницькі. Проте дані сучасної науки свідчать про те, що перші державні утворення виникли не як результат розколу суспільства на класи, а як природний процес розвитку первіснообщинного ладу. Найбільш ранні державні утворення складалися на Сході на рубежі IV-III тис. до н. е.. в долинах великих річок: Нілу, Інду, Гангу, Тигру і Євфрату, Янцзи. Сюди відносяться такі східні цивілізації, як Стародавній Єгипет, Давня Індія, Стародавня Месопотамія, Старовинний Китай. Провідним фактором виникнення державності тут було об'єднання родоплемінних утворень для спільного ведення громадських робіт. При цьому виникає необхідність організовувати і контролювати ці роботи. Виділяється група людей, що виконують управлінські функції, і, відповідно, група керованих. Створюється складний організаційно-управлінський апарат. Утворюється прототип держави.
Таким чином, часто виділяють два основні шляхи виникнення держави: західний та східний. За першим, держава виникла в результаті боротьби класів за своє панування, за другим – у результаті необхідності колективної організації праці.
Існують різні підходи до визначення держави. Держава - поняття багатоаспектне, тому неможливо дати універсальне визначення, що характеризує державу з усіх позицій (правових, соціологічних, психологічних, тощо). Проте, виділивши ознаки, властиві тільки державі і які відрізняють його від інших організацій, можна сформулювати визначення держави.
Характерні ознаки держави:
1) наявність публічно-політичної влади, яка здійснюється спеціальним апаратом управління і примусу,
відокремленим від суспільства і забезпечує реалізацію державно-владних велінь;
2) державний суверенітет, який представляє собою єдність, верховенство державної влади на всій
території держави і незалежність в зовнішнблдержавних відносинах;
3) система податків і зборів;
4) єдина фінансова система, скарбниця;
5) територіальні межі;
8) монопольне право на прийняття законів.
Вказані ознаки держави є основними, і, втративши хоча б одну з них, вона припиняє своє існування. Разом з тим, кожна окрема держава має низку додаткових ознак, які, проте, не визначають її сутності. Серед них: наявність власної грошової одиниці, державної символіки, мови тощо.
Загалом, функції держави можна поділити на такі групи:
Форма держави дозволяє відповісти на наступні питання:
ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ визначає структуру вищих органів державної влади, порядок їх створення і розподіл повноважень між ними. Виділяють дві форми правління: монархію та республіку.
Абсолютна (необмежена) монархія – форма правління, за якої верховна державна влада за законом цілком належить одній особі. Характерні риси: ліквідація чи повний занепад станових представницьких установ, юридично необмежена влада монарха, наявність у його безпосередньому підпорядкуванні та розпорядженні постійної армії, поліції і розвинутого бюрократичного апарату. Яскравим прикладом абсолютної монархії була Франція за часів Людовика XIV (1638-1715). Його правління - апогей французького абсолютизму (легенда приписує Людовику XIV вираз: «Держава - це я»). Проте численні війни, значні витрати королівського двору, високі податки викликали народні повстання, а відтак і повалення абсолютизму.
Конституційна (обмежена) монархія – влада монарха значно обмежена представницьким органом. Зазвичай таке обмеження визначається конституцією, затверджуваною парламентом. Монарх при цьому не в праві змінити основний закон. Конституційна монархія буває парламентською (Великобританія, Бельгія, Данія). та дуалістичною (державна влада носить подвійний характер: юридично і фактично розділена між урядом, який формує монарх, та парламентом. Уряд у дуалістичних монархіях формується незалежно від партійного складу в парламенті і не відповідальний перед ним. Подібна форма правління існувала в кайзерівській Німеччині (1871-1918), Королівство Марокко – конституційна монархія. Глава держави – король. Законодавчий орган – палата представників.
У деяких державах монарх очолює не тільки світське, але й релігійне управління країною. Такі монархії називаються теократичними (Саудівська Аравія).
Парламентська республіка – верховна роль в організації державного життя належить парламенту. (Австрія, Швейцарія, Ісландія, Ірландія). Уряд формується парламентським шляхом з кола депутатів, що належать до партій, які володіють більшістю голосів у парламенті. Уряд залишається при владі доти, поки в парламенті має підтримку більшості. Глава держави в подібних республіках вибирається парламентом або спеціально утвореною парламентською колегією.
Президентська республіка – повноваження глави держави і глави уряду поєднуються у руках президента. (США, Російська Федерація). Характерні риси: позапарламентський метод обрання президента та формування уряду, відповідальність уряду виключно перед президентом, ширші, ніж у парламентарній республіці, повноваження глави держави
Змішаною республікою є держава, у якій поєднуються риси президентської та парламентської республіки. Президент обирається народом, проте не має значних повноважень.
ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ – це національна та адміністративно-територіальна будова держави, що розкриває характер взаємин між її складовими частинами, центральними і місцевими органами державного управління та влади.
Характерні риси
Характерні риси унітарної держави:
Характерні риси федерації:
Характерні риси конфедерації:
ФОРМА ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ – це сукупність методів здійснення влади державою. Державні режими можуть бути демократичними та недемократичними (тоталітарними, авторитарними).
Для реалізації будь-якої функції кожна держава створює відповідні державні організації, які у своїй сукупності творять механізм держави.
Державні органи можна згрупувати за такими видами:
Завдання самоконтролю з теми «Загальне вчення про державу»