Конспект лекції "ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ"

Тема: ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ

 

1. Походження держави
2. Поняття та ознаки держави
3. Функції держави
4. Форма держави
   • форма державного устрою
   • форма державного правління
   • політичний режим
5. Механізм держави

 

1. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

 

    У багатьох регіонах провідну роль в утворенні держави зіграло поява приватної власності. У загальних рисах цей процес можна представити таким чином. Сталося великий суспільний поділ праці - з'явилися скотарство, землеробство, потім ремесло. Удосконалюються знаряддя праці, підвищується його продуктивність, людина починає виробляти більшу кількість продукту, ніж йому необхідно для власного споживання, з'являються надлишки, відбувається внутріродовой обмін отриманою в результаті господарської діяльності продукцією. Поступово обмін виходить за межі сімейного клану, розгортається торгівля між громадами. Поява надлишкового продукту веде до виникнення нової форми власності - приватної.  Нові економічні умови життя первісного суспільства тягнуть за собою соціальну і економічну нерівність. Виділяються класи багатих і бідних, з'являються перші ранньокласові суспільства. Природним результатом є зміна структури влади, оскільки організація первісної влади розрахована на управління рівноправним суспільством, де немає протиріччя інтересів між його членами. Таким чином, потрібна нова організація влади.

ЗАГАЛЬНА СХЕМА ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    Цей процес був відображений у роботах Ф. Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності і держави» і В. І. Леніна «Про державу» і згодом закріплений радянською наукою в якості основного постулату про походження держави і права. Вітчизняна наука радянського періоду розглядала поява держави як результат протиборства класів. При цьому держави, як вважалося, виникали тільки як рабовласницькі.  Проте дані сучасної науки свідчать про те, що перші державні утворення виникли не як результат розколу суспільства на класи, а як природний процес розвитку первіснообщинного ладу. Найбільш ранні державні утворення складалися на Сході на рубежі IV-III тис. до н. е.. в долинах великих річок: Нілу, Інду, Гангу, Тигру і Євфрату, Янцзи. Сюди відносяться такі східні цивілізації, як Стародавній Єгипет, Давня Індія, Стародавня Месопотамія, Старовинний Китай. Провідним фактором виникнення державності тут було об'єднання родоплемінних утворень для спільного ведення громадських робіт. При цьому виникає необхідність організовувати і контролювати ці роботи. Виділяється група людей, що виконують управлінські функції, і, відповідно, група керованих. Створюється складний організаційно-управлінський апарат. Утворюється прототип держави.

    Таким чином, часто виділяють два основні шляхи виникнення держави: західний та східний. За першим, держава виникла в результаті боротьби класів за своє панування, за другим – у результаті необхідності колективної організації праці.

 

 

2. ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ

    Існують різні підходи до визначення держави. Держава - поняття багатоаспектне, тому неможливо дати універсальне визначення, що характеризує державу з усіх позицій (правових, соціологічних, психологічних, тощо). Проте, виділивши ознаки, властиві тільки державі і які відрізняють його від інших організацій, можна сформулювати визначення держави.

Характерні ознаки держави:
1) наявність публічно-політичної влади, яка здійснюється спеціальним апаратом управління і примусу,

     відокремленим від суспільства і забезпечує реалізацію державно-владних велінь;
2) державний суверенітет, який представляє собою єдність, верховенство державної влади на всій

    території держави і незалежність в зовнішнблдержавних відносинах;
3) система податків і зборів;
4) єдина фінансова система, скарбниця;
5) територіальні межі;
8) монопольне право на прийняття законів.
 

 

 

 

Вказані ознаки держави є основними, і, втративши хоча б одну з них, вона припиняє своє існування. Разом з тим, кожна окрема держава має низку додаткових ознак, які, проте, не визначають її сутності. Серед них: наявність власної грошової одиниці, державної символіки, мови  тощо.

 

3. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

 

    Загалом, функції держави можна поділити на такі групи:

1. Залежно від територіальної спрямованості – внутрішні та зовнішні.
   • Внутрішні: регулювання економіки, підтримання та розвиток культури, охорона правопорядку, соціальний захист населення, забезпечення екологічної безпеки
   • Зовнішні: організація співробітництва з іншими суб’єктами міжнародних відносин, захист державного суверенітету, підтримка миру в регіоні, культурний та освітній обмін тощо.
2. За часом здійснення – постійні та тимчасові.
   • Постійні функції – напрямки діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку. Більшість здійснюваних державою функцій є постійними
   • Тимчасові функції – напрямки діяльності держави, що обумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства. Напприклад, функції стабілізації економіки у перехідний період, подолання наслідків аварії на ЧАЕС чи повені у Закарпатті; АТО
3. За сферами суспільного життя - гуманітарні, економічні та політичні.
   • Гуманітарні функції: забезпечення, охорона та захист основних прав людини; охорона природного середовища; здоров’я; соціальне забезпечення; освіта, виховання, розвиток культури тощо.
   • Економічні функції: створення умов для розвитку виробництва на основі рівноправного визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва; розпорядження об’єктами державної власності; організація та стимулювання наукових досліджень.
   • Політичні функції: створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об’єднань

 

4. ФОРМА ДЕРЖАВИ

 

      Форма держави дозволяє відповісти на наступні питання:

1. хто править у державі, як організована державна влада, які державні органи діють, який порядок їх утворення, як розподілені повноваження між ними (форма правління);  
2. які діють принципи територіальної організації населення, який характер взаємин між державою в цілому та її складовими територіальними частинами (форма державного устрою);
3. за допомогою яких прийомів, засобів і методів здійснюється державна влада, як і ступінь участі населення в управлінні справами держави (політичний режим).

 

 

 

 

 

 

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ визначає структуру вищих органів державної влади, порядок їх створення і розподіл повноважень між ними. Виділяють дві   форми правління: монархію та республіку.

 

 

 

 

 

 

Абсолютна (необмежена) монархія – форма правління, за якої верховна державна влада за законом цілком належить одній особі.  Характерні риси:     ліквідація чи повний занепад станових представницьких установ, юридично необмежена влада монарха, наявність у його безпосередньому підпорядкуванні та розпорядженні постійної армії, поліції і розвинутого бюрократичного апарату. Яскравим прикладом абсолютної монархії була Франція за часів Людовика XIV (1638-1715). Його правління - апогей французького абсолютизму (легенда приписує Людовику XIV вираз: «Держава - це я»). Проте численні війни, значні витрати королівського двору, високі податки викликали народні повстання, а відтак і повалення абсолютизму.

 

        Конституційна (обмежена) монархія – влада монарха значно обмежена представницьким органом. Зазвичай таке обмеження визначається конституцією, затверджуваною парламентом. Монарх при цьому не в праві змінити основний закон.  Конституційна монархія буває парламентською (Великобританія, Бельгія, Данія). та дуалістичною (державна влада носить подвійний характер: юридично і фактично розділена між урядом, який формує монарх, та парламентом. Уряд у дуалістичних монархіях формується незалежно від партійного складу в парламенті і не відповідальний перед ним. Подібна форма правління існувала в кайзерівській Німеччині (1871-1918), Королівство Марокко – конституційна монархія. Глава держави – король. Законодавчий орган – палата представників.

У деяких державах монарх очолює не тільки світське, але й релігійне управління країною. Такі монархії називаються теократичними (Саудівська Аравія).

 

Парламентська республіка – верховна роль в організації державного життя належить парламенту. (Австрія, Швейцарія, Ісландія, Ірландія). Уряд формується парламентським шляхом з кола депутатів, що належать до партій, які володіють більшістю голосів у парламенті. Уряд залишається при владі доти, поки в парламенті має підтримку більшості.  Глава держави в подібних республіках вибирається парламентом або спеціально утвореною парламентською колегією.

Президентська республіка – повноваження глави держави і глави уряду поєднуються у руках президента. (США, Російська Федерація). Характерні  риси: позапарламентський метод обрання президента та формування уряду, відповідальність уряду виключно перед президентом, ширші, ніж у парламентарній республіці, повноваження глави держави

Змішаною республікою є держава, у якій поєднуються риси президентської та парламентської республіки. Президент  обирається народом, проте не має значних повноважень.

 

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ – це національна та адміністративно-територіальна будова держави, що розкриває характер взаємин між її складовими частинами, центральними і місцевими органами державного управління та влади.

 

 

 

 

 

 

 

Характерні  риси

Характерні  риси унітарної держави:

• єдині, загальні для всієї країни вищі виконавчі, представницькі та судові органи
• одну конституцію, єдину систему законодавства, єдине громадянство
• відсутність державного суверенітету у складових частини держави (областей, округів, провінцій, графств)
• усі зовнішні міждержавні зносини здійснюють центральні органи, які офіційно представляють країну на міжнародній арені.

 

Характерні  риси федерації:

• територія федерації складається з територій її окремих суб’єктів: штатів, республік
• верховна виконавча, законодавча і судова влада належить федеральним державним органам, хоча суб’єкти федерації мають право прийняття власної конституції, мають свої вищі виконавчі, законодавчі і судові органи
• існує союзне громадянство та громадянство федеральних одиниць
• у парламенті є палата, що представляє інтереси членів федерації
• зовнішньополітичну діяльність тут здійснюють союзні органи, які офіційно представляють федерацію у міждержавних відносинах.

 

 

Характерні  риси конфедерації:

• на відміну від федерації, не має своїх загальних законодавчих, виконавчих і судових органів
• не має єдиної армії, єдиної системи податків, єдиного державного бюджету
• зберігає громадянство держав-суб’єктів

 

ФОРМА ДЕРЖАВНОГО РЕЖИМУ – це сукупність методів здійснення влади державою. Державні режими можуть бути демократичними та недемократичними (тоталітарними, авторитарними).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

 

    Для реалізації будь-якої функції кожна держава створює відповідні державні організації, які у своїй сукупності творять механізм держави.

 

 

 

 

Державні органи можна згрупувати за такими видами:

• органи законодавчої влади ( парламенти: конгрес  США, бундестаг у Німеччині);
• органи виконавчої влади (уряд, міністерство, мери міст);
• органи судової влади;

 

 

 

Завдання самоконтролю  з теми «Загальне вчення про державу»

1. Яка група перерахованих нижче ознак найкраще відображає основні ознаки держави:
   1. суверенітет, територія, грошова одиниця, система податків
   2. апарат управління та примусу, територія, суверенітет
   3. судова влада, законодавча влада, виконавча влада 
   4. територія, апарат управління та примусу, грошова одиниця, система податків.
2. Термін «державний суверенітет» означає:
   1. відсутність у державі влади
   2. владу народу та забезпечення прав людини
   3. верховенство влади держави на своїй території
   4. повну самостійність і відокремленість державної влади
3.  Найбільш вірогідними причинами виникнення держави були
   1. поява надлишкового продукту,патріархальної сім’ї та приватної власності
   2. три великі поділи праці
   3. утворення класів та неспроможність суспільної влади врегулювати класові суперечності
   4. усі відповіді правильні
4.  Функції держави це –
   1. основні завдання держави, виконання яких покладається на державні підприємства та установи
   2. основні напрями її діяльності, в яких відображаються та конкретизуються завдання і мета держави
   3. безпосередні види діяльності, яку здійснюють державні підприємства, установи та організації
   4. усі відповіді правильні
5. За формою держави Україна є:
   1. унітарною державою з автономним утворенням
   2. унітарною державою з демократичною формою державного устрою
   3. президентсько-парламентською республікою
   4. унітарною президентсько-парламентською демократичною республікою
6. Міра забезпечення прав та свобод є основним критерієм класифікації:
   1. державного режиму
   2. форми держави
   3. державного правління
   4. державного устрою
7. За формою правління держави поділяються на:
   1. президентські, парламентські та унітарні
   2. демократичні та тоталітарні
   3. монархічні та президентські
   4. республіки та монархії
8. В основі поділу держав на президентські та парламентські лежить:
   1. ступінь впливу парламенту чи глави держави на виконавчу владу
   2. виборність вищих органів держави
   3. ступінь юридичної відповідальності глави держави перед парламентом
   4. позапарламентський метод обрання президента
9. Складовими державного апарату виступають:
   1. державні органи
   2. державні підприємства
   3. державні установи
   4. усі відповіді правильні
10.                    Державними органами влади в Україні є:
    1. Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Президент, Верховний Суд
    2. прокуратура та міліція
    3. обласні та районні державні адміністрації
    4. усі відповіді правильні.