Конспект на тему Сучасні конструкційні матеріали, які використовуються для виготовлення виробів інтер'єрного призначення та їх властивості

Тема:  Сучасні конструкційні матеріали, які використовують для виготовлення виробів інтер’єрного призначення (папір, метал, скло, натуральне дерево, пласник тощо) та їх властивості. Їх властивості, переваги та недоліки порівняно з традиційними. Економне використання матеріалів. Тенденції розвитку дизайну ХХІ ст. : авангардний дизайн, біо- дизайн, стиль “фьюжн”, авторський дизайн, футуро – дизайн тощо.  П/р. ІБЖД Виконання малюнка деталі або деталей

Мета: - забезпечити формування уявлення про конструкційні 
матеріали, їх походження, основні властивості;
активізувати пізнавальну діяльність учнів, формувати
поняття про текстильні волокна, будову тканини, дизайн та стиль;
навчити економно використовувати матеріали
виховувати охайність та почуття смаку 
Обладнання: зразки різних видів тканин, ножиці, голки, клей, лупа.
Наочність: колекції «Виготовлення волокон з льону», 
«Виготовлення волокон з бавовнику», таблиці поткацтву. 
Міжпредметні зв’язки: біологія, малювання, література, історія.
Тип уроку: комбінований.
                                                  Хід уроку
I Організаційний момент.
Привітання, перевірка присутності учнів та їх підготовки до уроку.
Створення позитивного настрою.
Девіз нашого уроку: «Якщо добре працюватимеш – честь і славу матимеш»

II Актуалізація опорних знань :

• якій матеріал використовується для виготовлення цієї шкатулки? (Деревина)
• з чого виготовлена ця сукня? (Тканина)
• з яких рослин виготовляють тканину? (Бавовник, льон)

III Новий матеріал.
1. Мотивація: проектуючи виріб для виготовлення, треба вміти розрізняти різні види матеріалів, добирати матеріали до певного виробу, знати їх основні властивості.
Для виготовлення машин, одягу, меблів, іграшок та іншої продукції використовують різні матеріали. Матеріали для виготовлення конструкцій називають конструкційними матеріалами. Найпоширеніші з них це: метал, деревина, пластмаса, картон, папір, тканина.
Метали – відіграють значну роль у сучасній техніці. На сучасному виробництві використовують близько 10тисяч різних сплавів. Із них виготовляють деталі машин, дріт, інструменти.
На вигляд метали непрозорі, мають блискучу поверхню.
Основні властивості металів – міцність, твердість, здатність проводити електричний струм, тепло. Метали піддаються куванню, за високих температур їх можна розплавити.
Під дією вологи метали піддаються корозії, вони іржавіють.
Деревина.
На будівництві, транспорті, меблевій промисловості широко використовують деревину.
На вигляд деревина непрозора, має колір різних відтінків з характерним малюнком.
Основні властивості деревини: міцність, легкість, добре зберігає тепло, суха деревина не проводить електричний струм.
Пластмаса.
У машинобудуванні, будівництві, сільському господарстві, побуті широко застосовують різні види пластмас. З них виготовляють труби, деталі машин, корпуси приладів, тощо.
Під впливом нагрівання і тиску пластмаси здатні формуватися у вироби складної форми.
З часом пластмаса «старіє», погіршується її зовнішній вигляд, стає крихкою.
Скло – незамінний матеріал у будівництві.
Це прозорий, твердий і крихкий матеріал.
Найважливіша якість цього матеріалу – його прозорість. Основний недолік – крихкість.
Папір і картон - використовують для виготовлення книжок, газет, журналів, шпалер, пакетів.
Папір може мати шорстку і глянцеву поверхню, бути прозорим та непрозорим.
Основні властивості паперу: тонкий і щільний матеріал. Легко рветься й ріжеться. Легко формується складанням, зминанням, скручується, добре вбирає вологу, легко займистий матеріал.
Тканина тонка, пориста, має різні кольори, зберігає тепло, пропускає повітря, вбирає вологу, легкозаймистий матеріал.
Завдання учням: «Визначити вид конструкційного матеріалу за
його описом».  
Діти, а з яким конструкційним матеріалом нам найчастіше приходиться працювати на уроках обслуговуючої праці? (З тканиною). 
Бесіда: «Що виготовляють із тканини і де вона використовується?» Діти готували невеликі доповіді.
А чи відомо вам, діти, як виготовляється тканина?
Якщо із тканини висмикнути нитку, розпушити її, то можна побачити, що вона складається з великої кількості тоненьких гнучких ворсинок – волокон.

«Текстильні волокна»
Волокна бувають натуральні і хімічні.
Натуральні волокна створені самою природою, а хімічні отримують штучним шляхом із різних речовин – продуктів переробки нафти, газу, вугілля.
Натуральні волокна бувають рослинного, тваринного і мінерального походження.
Усі волокна, які йдуть на виготовлення тканини називають текстильними.
Скручуючи окремі волокна між собою в одному напрямку можна отримати пряжу (нитки).
Процес отримання пряжі називають - прядінням.
Упродовж багатьох століть люди пряли руками без будь-яких інструментів. Потім почали використовувати ручні веретена. Прядіння було надзвичайно важкою і кропіткою працею. Пізніше з’явилася прядка із ножними приводом. 
Про прядіння, ткацтво написано у багатьох книжках, особливо про ці види рукоділля згадується у народних казках. (Діти зачитують уривки з казок, де згадується про ці види рукоділля).Висновок: дівчина, яка вміла прясти, ткати, шити, вишивати – вважалася працьовитою, розумною, гарною господинею. Це завжди позитивна героїня.
Виробництво пряжі – складний процес. Волокна, які потрапляють на прядильну фабрику на різних машинах розрихлюють, очищують від сміття, перемішують, розчісують, а потім витягають у тонку, рівну, неприривну стрічку. На прядильних машинах із цієї стрічки виробляють пряжу
На прядильному виробництві наймасовішою професією є прядильник. Прядильники мають ліквідувати обриви пряжі, замінювати бобіни із пряжею, доглядати за обладнанням.
Із прядильної фабрики бобіни із пряжею відправляють на ткацьку фабрику. Тут і відбувається процес створення тканини, якій називається – ткацтвом.
Тканина складається із поздовжніх і поперечних ниток, які переплітаються між собою. Нитки , які йдуть уздовж тканини, називають основою, а ті що поперек – нитками утоку, або піткання.
З обох боків по краю тканини проходить пруг, в якому нитки розміщені щільніше. Завдяки пругу краї тканини не обсипаються.
Нитку основи визначають 
- за пругом,
-за розтягуванням ( по нитці основі майже не тягнеться)
-за звуком ( при різкому розтягуванні по нитці основі звук 
дзвінкий, за ниткою піткання звук - глухий. 

На зразках бавовняної тканини діти перевіряють правильність цих стверджень.
Нитку основи й піткання(утоку) обов’язково треба враховувати під час розкрою.
На ткацькому виробництві основною професією ткач. Під час виготовлення тканини вони стежать за роботою ткацьких верстатів, усувають обриви ниток, слідкують за процесом виготовлення тканини.
Дитячі доповіді про ткацькі осередки на Україні.
Обробка тканини.
Тканина, знята із ткацького станка (сурова), має брудний сірий, або жовтуватий колір, шорстку поверхню. Цю тканину обробляють: видаляють із поверхні тканини кінчики волокон, відбілюють, фарбують (занурюють у фарбу), або вибивають (друкують) малюнок. Тканина має два боки – лицьовий та виворітний.
Їх з’ясовують по малюнку, блиску, ворсу, за чистотою обробки.
2. Дизайн — це сучасне поняття, яке широко вживається у всіх сферах життя. Досить модною професією є й дизайнер. Щоб вироби були естетично досконалі, приваблювали нас своєю формою і вишуканістю, дизайнер має докласти чимало зусиль для того, щоб вони були красивими.

Кожному з нас необхідно володіти загальними поняттями про художнє конструювання, уміннями будувати своє життя за законами краси. Тому важливо не тільки знати основні принципи дизайну, а й уміти виготовляти об’єкти праці за законами дизайну.

Слово дизайн, як правило, пов’язують із багатьма речами, які нас оточують, і переважно це красиві, привабливі речі із сучасними формами та кольором.

Дизайн (від англійського Design, від італійського disegno — позначення) — це творча діяльність, метою якої є визначення певних якостей промислового виробу.

У середині XX століття в професійному лексиконі для означення формоутворення в умовах індустріального виробництва використовувався поняття «індустріальний дизайн». Цим поняттям підкреслювався його нерозривний зв’язок з індустріальним виробництвом і конкретизувалась багатозначність терміну «дизайн». Треба сказати, що багато тогочасних часописів із питань техніки, під час розгляду питання про дизайн давали уточнення — індустріальний дизайн. Але поволі цей термін з розвитком проектно-художньої діяльності в галузі індустріального формоутворення почали називати одним словом — «дизайн». Частково це пояснювалось ще й тим, що суспільство вступило у фазу постіндустріального розвитку.

Згодом дизайн увійшов практично в усі галузі діяльності людини, став основною рушійною силою естетизації предметного середовища.

Дизайн застосовується під час створення будь-якого технічного промислового виробу, у будь-якій сфері людської життєдіяльності, де соціально-культурно обумовлено спілкування між людьми.

Дизайн, як творчий процес, можна поділити на художній дизайн (створення речей із точки зору естетичного сприйняття) та технічну естетику — наука про дизайн, ураховуючи всі аспекти, і перш за все конструктивність (ранній етап становлення дизайну), функціональність (середній), комфортність виробництва, експлуатації, утилізації технічного виробу тощо (сучасне розуміння дизайну).

Дизайн — це творчий метод, процес та результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найбільш повної відповідності створюваних виробів та середовища в цілому можливостям та потребам людини, як утилітарним, так і естетичним.

Зміст терміну «дизайн» має різні тлумачення: створення прекрасних форм, предметів; або — створення речей, які б мали ринковий попит. Вітчизняні спеціалісти розглядають дизайн як діяльність художника-конструктора в галузі проектування масової промислової продукції і створення на цій основі предметного середовища.

Художнє конструювання, як практика дизайну, є своєрідним методом проектування предметного середовища. Виникло воно на певному етапі культурно-економічного розвитку суспільства, є продовженням культури та перебуває на зламі двох своєрідних галузей людської діяльності — технічної й естетичної. Взаємодія двох видів діяльності визначає специфіку дизайну як особливого виду творчої естетичної діяльності, що поєднує естетичну і неестетичну діяльність у галузі матеріального виробництва.

Дизайн є невід’ємною складовою процесу проектування, методом компонування предметних елементів та зв’язків у системах «людина — середовище» для отримання позитивних техніко-естетичних (споживацьких) властивостей об’єкта, що проектується, у співвідношенні з сучасним цілісним ідеалом матеріальної й естетичної культури.

3. Існує багато сучасних стилів дизайну. Найпопулярніші серед них - авангард, біодизайн, стиль «ф’южн», футуродизайн, авторський дизайн та ін.

Авангардний дизайн інтер’єру часто створюється за контрастом. Найбільш непоєднувані кольори та форми поєднуються саме в авангарді (мал. 225). Стиль будується з відчуттям ритму, кольору й форми. В інтер’єрі авангардного стилю знаходять застосування практично будь-які матеріали. Однак перевага надається найсучаснішим і передовим для свого часу: новим видам штукатурки, шпалер, лакофарбових матеріалів, ламінованим покриттям тощо.

Меблі можуть бути незвичайної, химерної, цікавої форми, щоб виникало бажання їх розглядати, дивуватися і захоплюватися ними. Можливі, приміром, як варіант, величезні крісла-подушки тощо. Але в меблях, як і в інших предметах дизайну, авангард не має дрібних деталей.

Біодизайн - це не тільки окремий стиль інтер’єру, але й ціла наука, предметом вивчення якої є елементи та образи живої природи, засіб для створення естетичного і психологічного комфорту людини. Це прояв поєднання часточки природи із сучасним інтер’єром, можливість відчути справжню гармонію з навколишнім світом.

Важливою вимогою організації інтер’єрного біодизайну є те, що в такому житлі має бути затишно, свіжо, легко дихати, працювати й відпочивати. Для цього в інтер’єрі доцільно використати горщик із кімнатними рослинами на підвіконні, акваріум (мал. 226).

Сучасним рішенням цього стилю є й так звані зелені стіни - вертикальні поверхні, повністю засаджені квітами або виткими рослинами.

У біодизайні переважають тільки натуральні, екологічні матеріали. Так, наприклад, шпалери повинні легко пропускати повітря, але протистояти проникненню вологи, не містити у своєму складі акрилового або вінілового покриття. Робочі поверхні кухонних столів, підвіконня можуть бути виготовлені з природного каменю, ним також можна облицювати підлогу. Але найбільша перевага для виготовлення предметів інтер’єру в біодизайні надається натуральній деревині, яку за потреби можна обробити екологічно чистими фарбами.

Стиль, у якому поєднується декілька традицій в одному дизайні інтер’єру, називається «ф’южн» (мал. 227).

Починаючи з 90-х років минулого століття, поняття «ф’южн» широко застосовується в музиці, кулінарії, одязі, дизайні інтер’єру. Цей стиль дозволяє розмістити в просторі все, що завгодно, і при цьому створити між різноманітними предметами та архітектурними елементами гармонійні зв’язки. Це вимагає неабиякої дизайнерської майстерності, тонкого смаку та досвіду, оскільки треба зуміти поєднати те, що не поєднується, і зламати загальноприйняті стереотипи.

Ф’южн зобов’язує інтер’єр бути легким і життєрадісним, у ньому не передбачені виразні горизонталі й вертикалі, поділ на зони та чітке функціональне призначення окремих приміщень. Дизайнери вважають, що стилю «ф’южн» підходять м’які, навіть округлі форми, арки, великі вікна. У декорі сміливо можна використовувати японські ширми, африканські маски, яскраві індійські тканини й китайські паперові ліхтарики в поєднанні зі стриманим дизайном м’яких меблів.

«Дизайном майбутнього» називають футуродизайн (мал. 228).

Футуродизайн у сучасному світі відповідає поняттю «інновації», це -дизайн-умоглядність, який створює не так артефакти, як власне майбутнє. Об’єктами пильної уваги футуродизайнерів є одяг, житло, техніка майбутнього.

У науково-фантастичних творах минулого іноді можна знайти опис предметів, що стали реальністю в наші дні. Письменники-фантасти передбачили, наприклад, появу мобільних телефонів, планшетних комп’ютерів і домашніх роботів. Здавалося б, як їм вдавалося спрогнозувати появу чи-пів, нових матеріалів і технологій, із застосуванням яких усе це зроблено?

Природно, звичні нам сьогодні електронні пристрої письменники-фан-тасти описували в деталях зовсім не так, як вони виглядають у підсумку. Але передбачення, які товари будуть затребувані, іноді вражають своєю точністю. Над цим завданням працює цілий напрямок у дизайні.

Футуродизайн створює візуальний образ предметів, які з’являться в майбутньому. Термін походить від англійських слів future - «майбутнє» і design - «дизайн, модель». Буквально він означає «дизайн майбутнього» або «розробка прийдешнього».

Виокремлюються також стилі авторського дизайну (мал. 229). Найчастіше це моделювання простору й освітлення з використанням найнеоб-хідніших предметів інтер’єру, простих геометричних форм і нейтральних кольорів (чорного, сірого) у приміщенні (дизайн-мінімалізму). Найбільше значення в мінімалізмі авторського інтер’єру має правильно спланований простір. Головне, що відрізняє авторський стиль дизайн-мінімалізму від інших стилів, - наявність м’якого, розсіяного освітлення, відчуття простору, мінімум внутрішніх перегородок, велика кількість і площа вікон. Мінімалізм в інтер’єрі характеризується прагненням автора максимально з’єднати житловий простір з навколишнім світом.

У дизайнерів типу «майстри-діячі» авторський стиль більше узгоджується з творами ужиткового мистецтва, призначеними для користування, а в «художників-глядачів» - з декоративними творами для естетичного споглядання. В авторському стилі дизайнерів типу «мислителі-слухачі» більше предметних форм, які стосуються аудіального абстрактного сприймання (музичні інструменти, аудіоапаратура, бібліотека, знаки-символи тощо).

Стиль – єдність основних ідейно-художніх особливосей, визначних рис, які виявляються у творчості письменника, художника, скульптора, архітектора, композитора ітп. У більш широкому значенні- те саме, що й напрям у митсецтві, тобто єднвість основних ідейно-художніх особливостей ряду письменників, художників, композиторів. Стиль це також і манера письма автора.

Дизайн та оформлення будинку або квартири увазі створення інтер'єру в певному стилі. Однак найчастіше для замовника поняття «стилі дизайну», «стилістика інтер'єру», «стилізація» туманні і до кінця не ясні. Багато хто вважає, що стилі інтер'єру бувають всього двох типів: класичний і сучасний (модерн). Є, звичайно, й інша крайність, коли замовник починає диктувати, якою має бути стилістика інтер'єру, вимагаючи зробити «готичний стиль, розбавлений еклектикою». Звичайно, побажання замовника важливі при складанні дизайн-проекту, але вони повинні бути базою, від якої і буде відштовхуватися дизайнер, здійснюючи дизайн та оформлення квартири або будинку. Для того щоб внести ясність у питання визначення стилю, розглянемо які існують основні стилі інтер'єру.

Античний стиль

Готичний стиль

Барокко

Классицизм

Модерн

Мінімалізм

Єгипетське мистецтво

Стиль «Кантрі»

Хай-тек

IV Практична робота.

Перед початком практичної роботи давайте повторимо правила техніки безпеки при роботі з інструментами на уроці. І для цього ми виконаємо вправу “Незакінчене речення”.

Учні починають виконувати практичну роботу, вчитель проводить поточне індивідуальне або групове інструктування. Після завершення приймає виконану роботу, оцінює її, звертає увагу на якість виконання, демонструє найкращі зразки, а потім представляє роботи  з помилками, пояснюються причини їх виникнення та способи усунення.
Лабараторно – практична робота: Аналіз предметів інтер’єру

Обладнання та матеріали: зображення виробів інтер’єрного призначення, робочий зошит.

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомся із поданими нижче зображеннями виробів інтер’єрного призначення (мал. 230).

2. Здійсни аналіз застосування конструкційних матеріалів для виготовлення виробів.

3. Визнач приналежність виробу до певного стилю дизайну інтер’єру.

4. Запропонуй можливість використання виробу в певному середовищі.

5. Обери 1-2 зразки виробу та запропонуй ідеї щодо покращення їхнього дизайну.

6. Дані запиши в таблицю.

Практична робота Виконання малюнка деталі або деталей

Послідовність роботи

Замалювати ескіз корпуса годинника

V Закріплення знань та вмінь учнів.

•                   які основні види конструкційних матеріалів ви знаєте?
•                   із чого виготовляють тканину?
•                   за якими ознаками визначають нитки основи та піткання?
•                   як визначають лицьовий та виворітний бік тканини?
•                   Як ви зрозуміли поняття “дизайн”
•                   Які види ви запам’ятали?

VI Підбиття підсумків
Аналіз робіт та характерних помилок.
Визначити кращі роботи.
Відмітити роботу активних учнів.
Виставити оцінки.
Учні отримують завдання: заповнити таблицю іншого варіанта 
Наведення порядку на робочих місцях.
Виконання своїх обов’язків черговими.

VIІ Домашня робота

Повідомлення на тему «Стиль, який обираю я».