Конспект нестандартного уроку "Самостійні частини мови. Узагальнення матеріалу. Урок-аукціон"

Управління освіти і науки України

Білоцерківської міської ради Київської області

Білоцерківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку з української мови

 

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

4 клас

 

 

 

                                                              Автор:

 Омельчук Наталія Михайлівна,

                                                                                                                 вчитель початкових класів

                                                                                                                       БЗШ І-ІІІ ступенів № 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Біла Церква

2018

Урок-аукціон

 

Мета:  – узагальнювати   знання   учнів   про  іменник,  прикметник,  дієслово;

             – вдосконалювати навички відрізняти частини мови за їх лексичним і

             граматичним значенням;

             – збагачувати словниковий запас школярів;

             – розвивати інтерес до навчання.

Обладнання: гонг, картки з назвами частин мови, ребуси, кросворд, індивідуа-льні картки.

Хід уроку:

І. Оголошення теми та мети уроку

         Тут у нас аукціон – підведе підсумки він.

         Той, хто більше знає, краще відповідає, той нагороду отримає.

               Словничок

               Аукціон – розпродаж, при якому покупцем стає той, хто запропонує

               найвищу ціну.

         – Сьогодні на уроці незвичайний товар! На моєму столі лежать картки з

         написаними назвами частин мови. Цей «товар» ви можете «купити», по-

         казуючи свої знання. Отже, аукціон розпочинається!

ІІ. Узагальнення знань про іменник

         1) Вступне слово учителя

                  – Першим на аукціон виставлений іменник.

         2) Робота в парах

                  «Довірена  особа»  від  кожної  групи  розповідає  про  частину   мови

                  (іменник).

                  – Іменник – частина мови, яка означає предмет та відповідає на пита-

                  ння хто? що?

                  – Хто більше?

                  – Іменник – самостійна частина мови.

                  – Хто більше?

                  – Іменники мають граматичне значення роду, відмінка, числа.

                  – Хто більше?

                  – Значення роду іменника є постійним і незалежним.

                  – Хто більше?

                  – Іменники бувають власними та загальними.

                  – Хто більше?

                  – Іменники бувають конкретними та абстрактними.

                  – Хто більше?

•  Іменники, які відповідають на питання хто?, означають назви істот,

на питання що? – неістот.

        Учитель: «Товар проданий!»

         Власником  «товару»  (картки  з написаною  назвою  частини   мови –

                  «Іменник»)  стає  пара  учнів,  представник  якої  виступав   останнім.

         3) Виконання граматичних вправ

                  а) Визначення роду іменників

                   Домашній  собака,   дерев’яний  ґанок,   українська  вишиванка,

                           рідне село,  лікар  Руденко  (Марія  Петрівна, Іван Михайлович).

                       Після  групового  обговорення визначення  роду  слова  лікар 

                                (ласунка – Тетянка, Петрик), учні записують  висновок у свої

                                «зошити секретарів».

                  б) Вибірковий диктант. Самостійна робота

                    – Випишіть  лише  іменники.  Вкажіть  їх  граматичне  значення

                           (число, рід, відмінок).

                                1. Мурашка невеликий, а гори копає.

                                2. Мороз та завірюхи під лютий налетіли.

                                3. У солодкому сні бачить берізка літній день.

                  Перевірка виконання завдання.

                  в) Робота над кросвордом «Іменник»

                           Вчитель  показує  малюнки  (слайди)  із  зображенням предметів

                           (словникові слова).

                           Викликаний  учень працює  біля дошки, заповнюючи  кросворд,

                           інші діти записують слова у зошити.  

 

 

 

 

ІІІ. Узагальнення знань про прикметник

          1) Вступне слово учителя

                  – Аукціон триває! Наступний «лот» – прикметник.

          2) Розповіді дітей про прикметник

                  – Прикметник – це  частина  мови, яка ознаку  предмета та відповідає

                  на питання який? яка? яке? які?

                  – Хто більше?

                  – Прикметники залежать від іменника.

                  – Хто більше?

                  – Стоять у тій  же  формі, як  і  іменник, від якого  залежать (у тому ж

                  числі, роді, відмінку).

                  – Чим відрізняються іменники і прикметники (граматичне значення)?

                  – Іменники  мають рід, змінюються за числами, відмінками, прикмет-

                  ники – змінюються за родами, числами, відмінками.

                  – Що ще ви знаєте про прикметник?

                  Учні доповнюють.

                  Коли настає тиша – лунає звук гонга.

                  – «Товар» проданий!

          3) Граматична розминка

                  а) Добір до іменників потрібних за змістом прикметників

                           Ходжу я по базару,       Допоможіть мені, друзі,

                           Шукаю собі пару.         Бо без пари ніяк!                   

                                Дорога, тополя, прізвище, помідор, бузок, машина,                               

                                бабуся, друг, космос.

                  б) Робота над ребусами

      

 

                                 в’язкий                солов’їна              м’яке              дерев’яна

 

 

                                     рум’яні                   комп’ютерне                   солом’яний

                            – На яке правило написання слів? (Апостроф)

                  в) Визначення роду, числа прикметників

                  г) Розвиток мовлення

                           – Складіть речення з даними прикметниками.

                  ґ) Синтаксичний розбір записаних речень (визначення основи)

ІV. Узагальнення знань про дієслово

            1) Вступне слово вчителя

                     – Аукціон триває! Хто більше знає про дієслово?

                     – Дієслово – частина  мови, що означає  дію  предмета та відповідає           

                     на питання що робить? що зробив? що робитиме?

                     – Хто більше?

                     – Дієслово – самостійна частина мови.

                     – Хто більше?

                     – Дієслово зв’язане з іменником.

                     – Доведіть це.

            2) Робота в групах

                     Гра «Хто більше?» (добір зразків)

                     Білочка  стрибає, росте на городі, напекли  пиріжків, пише  ручкою,

                     пливе по річці, подарував букет, запросили гостей …

            3) Бесіда

                     – Аукціон продовжується! Що ще знаєте про дієслово?

                     – Дієслова  змінюються за часами, числами, особами, родами (у ми-

                     нулому часі).

                     – Хто більше?

                     – Дієслова   можуть   бути   завершеного  чи   незавершеного   виду.

                     – Відповідей більше немає? «Товар» проданий!

            4) Виконання завдань

                     а) Робота над загадками

                            1. У воді купалася, сухенькою зосталася. (Качка)

                            2. У воді вона живе, дзьоба немає, а клює. (Риба)

                            3. Під соснами, під ялинками повз мішок з голками. (Їжак)

                    б) Вибірковий диктант

                            – Із речень-загадок випишіть дієслова, визначте їх час та число.

           5) Робота в групах

                    – Що ви можете сказати про слова «спати» та «вставати»?

                    – Дієслова неозначеної форми. Не мають значення часу, особи,

                   роду, числа.

          6) Самостійна робота учнів

                   – Запишіть  прислів’я (по пам’яті), де зустрічаються  дієслова в неоз-         

                   наченій формі.

                        1. Жити – Вітчизні служити.

                        2. Життя прожити – не поле перейти. …

V. Повторення матеріалу уроку

          1) Бесіда

                    – Що є спільного в іменника, прикметника, дієслова?

                    – Чим вони відрізняються?

          2) Завдання-змагання

                    – Хто більше (за 3 хв) напише слів та визначить, до якої частини мо-

                    ви вони належать?

                    – Напишіть слова, які б починалися буквою …

                    Вчитель мовчки проговорює алфавіт, хтось з учнів зупиняє: «Стоп!»

                    На якій букві вчитель «зупинився» – з тієї починаються слова.

                         Наприклад: буква «ем»: морква, морський, мити, морж, мильні…

VІ. Рефлексія

          – Що сподобалось на уроці найбільше?

          – Яке завдання було важким?

          – Що хочете побажати (порадити) однокласникам?