Конспект першого уроку на тему: " Ми українці! Честь і слава незламним!"

Тема: Ми українці! Честь і слава незламним!

Мета: ознайомити учнів з новими цікавими фактами і подіями, вчити дітей спостерігати і на основі спостережень робити висновки, виховувати в них почуття громадянської відповідальності за долю своєї Батьківщин, формувати патріотичні почуття .

Розвивати пізнавальну діяльність дітей, поглибити знання учнів про рідний край, Кіровоградщину, Добровеличківщину, повторити  символіку рідного краю, розширити та поглибити знання учнів про рідний край, про видатних людей, 

Виховувати почуття патріотизму та національної гідності, любов до рідного краю, розуміння своєї причетності до подій, що відбуваються в Україні, формувати переконання у нетлінності духовних скарбів України

Обладнання: мультимедійна дошка, ілюстративний матеріал, звукозаписи пісень «Там, де Ятрань круто в’ється», «Кіровоградщина»,  електронна презентація «Край Кіровоградський», державна символіка, книга «Із роду в рід життя кладе мости» - М.Наумова, Кіровоград, 2012

Девіз :

Краю мій! Цю сердечну сповідь в ювілейний вінок тобі вкраплю. А. Корінь

І Вступна частина.

Вступне слово вчителя. Оголошення теми першого уроку

Учитель (на фоні музики) З чого починається Батьківщина? Рідний край, дорога серцю земля батьків, дідів, прадідів наших , оспівані у піснях народних безмежні степи, зелені ліси і доли, високі блакитні небеса. Хіба є на світі щось краще, дорожче? Простяглась широка вулиця в шумливих липах і тополях. Вона веде до нашого  Перчунівського ліцею. Звідси починається твій рідний край – твоя Батьківщина. Із стежки до школи, зі шкільної лави, з нашої річки Корабельної, що протікає через усе село. Кожна людина, ким би вона не стала, де б їй не довелося працювати, тягнеться серцем до рідного краю, чекає зустрічі з ним.

ІІ. Основна частина

1-й учень. Край Кіровоградський –

Шум зелених нив.

Піснею крилатою

Серце полонив.

2-й учень. Мій краю рідний, степова перлино,

Чи є на світі краща де країна!?

Поля, де жито пишно колоситься,

Міста, в яких знайдеш що подивиться,

Озера сині, сонечком зігріті,

Яри, туманом вранці оповиті,

Така родюча, лагідна земля, -

Все це -  Кіровоградщина моя!

3-й учень. Кіровоградщина! Усе святе зібралося для кожного з нас  у цьому слові: земля батьків, діда – прадіда, найдорожча земля,споконвічний стражденний отчий край. Усім нам люба і дорога наша мати-Батьківщина.

Добровеличківський край! Чарівна , багата сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Це історія мужнього народу, історія, що й сьогодні нагадує велику книгу, з якої вирвано чимало сторінок, а ті, що залишилися, просякли запахом пороху, запахом безкраїх хлібів, і запахом волі. Наш народ віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степах могили, кургани, обеліски та прекрасна народна пісня.

4-й учень. Отже, для кожного з нас найдорожча, найрідніша земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Це – наша Україна, наша Кіровоградщина. Шануймо і любімо все наше, найдорожче і найрідніше! Так, Україна – це всі ми: вчителі, діти, батьки, це велика учнівська сім’я. Кожна країна обов’язково має свої символи. 

Учитель. А що ж таке символи? Що до них належить? (відповіді дітей)

Так, символ – це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, історичне минуле. Символи України – це Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн України.

Наша Кіровоградщина також має свій герб. Можливо, ви знаєте який він має вигляд? ( відповіді учнів, слайд 1)

Скіфський золотий орел ,який є центральною фігурою геральдичних символів Кіровоградської області був знайдений саме на території Знам’янського району у 1763 році у царському кургані – Лита могила.

Звучить пісня «Кіровоградщина»

Учитель. А яка ж вона, наша Кіровоградщина? Між широким Дніпром і Південним Бугом розкинулася вона. Дві могутні ріки обіймають її, а перетинають десятки рік і річечок, отих тихоплинних і говірких Біанок, Синюх, Сріблянок, що мов разки намиста, розсипані по всьому краю, а серед них – чарівна, прудка Ятрань. У нашому вінку вплетена любов до рідної пісні. Важко уявити українця, який би не знав та не співав українських пісень. До скарбниці народопісенної творчості жителів Кіровоградщини належить українська народна пісня «Там, де Ятрань круто в’ється»

Звучить фрагмент пісні «Там, де Ятрань…»

Учитель. Кіровоградщина – це досить древня земля, центр Трипілля. Трипільську культуру відносять до найдавніших на Землі – вона розвинулася 7,5 тисяч років тому і існувала задовго до цивілізацій Єгипту, Китаю, Стародавнього Шумеру.

5-й учень. Сім тисяч літ… отут, на цій земля

Творили власний рай кмітливі люди.

Привиділи: воскреснуть із імли

І вічна слава їм на світі буде.

Учитель. Тож, і не дивно, що сьогодні наша Кіровоградщина, наш Добровеличківський район є географічним центром України, який багатий на чорноземи, на якому споконвіку вирощують високі врожаї наші хлібороби. Добровеличківка – один із центрів чорноземних ґрунтів в Україні. Глибина залягання високоякісного чорнозему досягає півметра. Фашистські загарбники вагонами вивозили звідси землю. Про високу культуру землеробства жителів нашого краю свідчить один з експонатів Добровеличківського краєзнавчого музею – плуг-плоскоріз, який знайдено на території нашого району.

Історична довідка свідчить, що на території нашого краю колись утворилася широка смуга степів – Дике Поле. Тут з часом виникають сторожові вежі, козацькі застави, таким чином саме наш край , територія сучасної Кіровоградщини , належала до тих земель, де в кінці XV- першій половині XVI століття зародилося і оформилося українське козацтво.

5-й учень. Ми тут жили ще до часів потопу.

Наш корінь у земну вростає вісь

І перше, ніж учити нас, Європо,

На себе ліпше спершу подивись.

Ти нас озвала хутором пихато.

Облиш: твій посміх нас не допече,

Бо ми тоді вже побілили Хату,

Як ти іще не вийшла із печер.

7-й учень. Живи собі, ухожено і сито,

Ми не питаєм з усміхом кривим,

Якою б ти була у цьому світі ,

Якби ми плуг і колесо, і жито

Не дарували пращурам твоїм.

8 –й учень. Ми ж не виказуєм , яку недолю

Тобі вістило знаками біди,

Аби козацький стан у Дикім полі

Не зупинив азійської орди.

Учитель. Є щось символічне у тому, що центр України знаходиться у селищі з такою назвою – Добровеличківка. А поруч ще й села Любомирка, Дружелюбівка. Добро, мир, любов, дружба – це те, що завжди було притаманне українському народові.

9-й учень. Добровеличківка виникла в ІІ половині XVIII століття. За переказами тут , на березі річки Доброї , на чумацькій зупинці першим поселився втікач-кріпак коваль Величко. Згодом, поряд заснувався хутір, названий Добровеличківкою. Його заселяли українські селяни з-за річки Вись, що рятувалися від польсько-шляхетського гніту. В народі навіть побутувала приказка: «Як перейшов Вись – то тільки п’ятами блись!»

Учитель. До нашого віночка ми вплітаємо постаті визначних людей. Почнемо з відомого нашого земляка Івана Сірка. Кому не відома картина художника І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (слайд2.)? Та не всі знають, що цей шедевр живопису відображає події, які відбувалися у нашому краї три з лишнім століття тому, коли на цій землі творив подвиги славний кошовий Січі Запорізької, наш земляк Іван Сірко. Козацька тематика від часів Січі трансформується у творчості видатних наших земляків-кобзарів, відомих на весь світ, братів Миколи та Василя Литвинів, які свого часу навчалися в нашій Перчунівській школі (слайд 3). Детальну інформацію про цих видатних людей  та відомих наших земляків, історію нашого села та району  детально висвітлено у книзі М.Наумової «Із роду в рід життя кладе мости». А з іншими відомими постатями нашого села можна ознайомитись в шкільному історичному музеї , зокрема в експозиції «Чудові наші земляки»

10-й учень. Пишатися ми можем земляками,

Що славлять рідну землю на весь світ.

Нехай роки становляться віками,

Не згасне тих зірок яскравий слід!

Учитель. Український професійний театр! Наступною перлиною, яку вплітаємо до нашого віночка це наш відомий на весь світ  «театр корифеїв».  Він зародився саме тут, на Кіровоградщині завдяки знаменитій родині Тобілевичів (слайд 4). Нині у садибі, де проживала родина Тобілевичів розмістився музей-заповідник «Хутір Надія» (слайд 5). Щороку тут відбувається велике літературно-мистецьке театралізоване свято «Вересневі самоцвіти».

На Кіровоградщині  знаходиться  святе для кожного, кому дорога доля наших дітей місце – селище Павлиш. Чим, діти , воно знамените? (діти розповідають про видатного педагога сучасності В.О. Сухомлинського (слайд 6)

Про наш край видатний педагог колись казав: « Людина стала людиною тому, що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, прозорий серпанок степових просторів…».

 «Умій, -  закликав він, - слухати цю музику. Шануй красу, бережи її!»

А тепер давайте згадаємо чудові куточки нашої Добровеличківщини, де вам самим довелося побувати. (відповіді дітей – Добровеличківський краєзнавчий музей, парк Ревуцького смт. Добровеличківка, хутір «Козацька долина» с.Карбівка, цілюще джерело святого Юрія с.Піщаний Брід)

Не можна не вплести в наш віночок сьогодення побут, звичаї і традиції нашого краю. Отож, найбільшим символом-оберегом у всі часи була вишиванка. На старовинних вишивках села Перчунове, зокрема, збереглася символіка ранніх землеробів, образ великої богині, якій поклонялися трипільці. Зображалась у вигляді пташки або світового дерева.

На сьогодні у нашому селі також є майстрині-вишивальниці, які продовжують традиції вишивання: Андреєва Світлана Георгіївна, Стадніченко Марія Григорівна, Штереб Ірина Іванівна.

Перчунівці відроджують народні звичаї, традиції на ґрунті сучасності: святкування Різдва, колядування, щедрування, Великдень, свято Івана Купала, жниварські обряди, та інші.

Життя – це не лише свята, наповнені веселощами. В нашому українському віночку , як і колись, вплетений цвіт маку. Та символічне його значення має трагічний зміст, адже символізує він кров воїнів, які віддали своє життя за незалежність, свободу, мир України. Уже восьмий рік на території  східних областей нашої держави іде війна, на якій воювали і воюють нині наші земляки: Акименко О.М., Андреєв С.М., Антонов А.Ю., Буртін М.Ф., Завгородній О.О., Макарук О.В., Письменний В.Б., Юрчина Р.В., Ткаченко М.В., Холуашвілі А.М.  Та, на жаль, Добровеличківщина втратила і своїх синів в цій жахливій війні. Тож, давайте вшануємо їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Учитель. До нашого українського віночка неможливо не вплести і гілочку нашої рідної мови. В народі кажуть: «Немає мови – немає нації». Наша рідна мова має чимало милозвучних епітетів: барвінкова, солов’їна, ніжна… Відомо, що у світі за милозвучністю вона посідає друге місце після італійської. На даному етапі, після ряду подій надзвичайно приємно, що рідною , українською мовою , вільно, гордо розмовляють не лише в селах, а й у великих містах, які свого часу були в статусі російськомовних.

11-й учень. А ще  наша українська мова у 1934 році на конкурсі мов краси в Парижі була визнана як найкраща, наймилозвучніша і найбагатша мова світу. Шість століть поспіль в Україні свідомо нищили мову, яка здавна є головною ознакою етносу. Втратити рідну мову і перейняти чужу – найгірший знак підданства.

12-й учень. Чи живеш біля моря синього

Чи в степу, чи обіч гори,

Ти не будь малоросом, сину мій,

Українською говори.

Чи ідеш ти міською дорогою ,

А чи стежкою на селі,

Говори українською мовою,

Бо живеш на своїй землі.

І не слухай ворожих натяків, -

«Мов забули за сотні літ»,

Це ж бо так, як забути матінку,

Що пустила тебе у світ..

Чуєш, як розмовляють соняхи,

Як шумлять густі явори,

Як від рідної мови сонячно –

Українською говори!

ІІІ. Заключна частина

Учитель. Про Україну, рідний край дізналися сьогодні ми багато і сплели надзвичайний вінок . Тож, пропонуємо  вам зараз дати відповіді на питання вікторини «Наш рідний край в українському віночку сьогодення»

1.Вікторина

1. Дата утворення Кіровоградської області (10.01.1939 року)
2. Коли утворились перші поселення людей на території області? (7,5 тис. років тому в часи трипільської культури)
3. Найродючіші грунти в області (чорноземи)
4. З яким областями межує Кіровоградська область? (Черкаська, Полтавська, Миколаївська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська)
5. Звідки походить назва Добровеличківка? (коваль Величко)
6. Де знаходиться географічний центр України? (Добровеличківка)
7. Які степові рослини , занесені до Червоної книги, є на території нашої області? (ковила, горицвіт, сон-трава)
8. Назвіть найбільші річки області (Південний Буг, Дніпро, Синюха, Ятрань)
9. Назвіть основоположника української мови (Тарас Шевченко)
10. Назвіть видатних людей Кіровоградщини (Микола та Василь Литвини, Василь Сухомлинський, родина Тобілевичів)

Учитель. Мені надзвичайно приємно, що ви так багато знаєте про свій рідний край – Кірговоградщину. А зараз я вам хочу запропонувати виконати творче завдання.

2. Творче завдання

Ми говорили про українське сьогодення, сплітаючи його у віночок. Тож,  зараз вам самостійно потрібно скласти власний український вінок і пояснити, чому саме такими постатями, фактами, подіями ви його наповнили.

3. Заключне слово вчителя

Тож, хочеться закінчити нашу зустріч «свічкою побажань». У наш складний і неспокійний час, коли лунають постріли і гинуть молоді люди, цвіт нації, що захищає країну від ворога, хочеться лише побажати, щоб якнайскоріше на нашій землі запанував мир. (учитель запалює свічку і передає по колу учням, щоб кожен проказав своє бажання)

13-учень. В молитві я звертаюся до Бога,

За Україну я Його прошу,

Пошли народові , Небесний Отче, долі,

Надії й віри, відверни біду.

Ти збережи нам, Боже, Україну,

Вона одна, а ми  - її діти

Не дай її упасти на коліна,

Не допусти руїни Ти її.

Наш рідний край у світі наймиліший,

Країна наша – краща на Землі!

Не дай їй розгубитись, розчинитись,

Між ворогами! Захисти її!

Я до Небес звертаюсь у молитві,

За Батьківщину молюсь до Творця.

Дай Боже, Україні відродитись,

Нехай живе свята оця земля!!!