Урок дозволяє узагальнити знання учнів про числівник, перевірити рівень сформованості вмінь з теми "Числівник"; розвиває кмітливість, кругозір; виховує бережливе ставлення до природи, бажання вчитися.
Українська ЗОШ І – ІІІ ступенів № 13
Селидівської міської ради
Урок української мови
4 клас
«Узагальнення знань про числівник»
Підготувала
вчитель початкових класів
Погудіна Тетяна Петрівна
Тема. Узагальнення знань про числівник
Мета: узагальнити знання учнів про числівник, перевірити рівень сформованості вмінь з теми "Числівник"; розвивати зв’язне мовлення, кмітливість, кругозір; виховувати бережливе ставлення до природи, бажання вчитися.
Обладнання: картки з текстом; прислів’я, фразеологізми; мікрофон.
Хід уроку
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організаційний момент
2. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- Який розділ ми зараз вивчаємо? (Частини мови).
Що тримає всьому лад,
Ще й полічить все підряд?
По порядку поскладає,
Бо тим числам лік він знає.
Один, два, три, чотири...
Певну кількість полічили.
Перший, другий, третій...-
Рядочками поскладали...
Про що йдеться? Відгадали? ( Числівник )
- До речі, числівник - чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків. За частотою вживання серед інших слів числівник займає у нашому мовленні восьме місце.
Число числівник назове,
У світ лічби вас поведе.
Ми навчимося рахувати,
І додавати й віднімати.
Одна на світі Батьківщина,
І матір теж одна-єдина,
Над нами сонечко одне,
Проміння шле нам золоте.
Земля одна, планет багато,
На небі тисячі зірок.
Шість буднів тижня - одне свято ,
І безліч у полях квіток.
Число числівник називає,
І всяк школяр це добре знає.
Один, два, три, чотири, п'ять -
Учімось, друзі, рахувать.
- Назвіть числівники, які почули у вірші.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- З якою частиною мови ми познайомилися? Що означає числівник? На які питання відповідає? Які бувають числівники? Як пишуться складні числівники?
- Звідки взялися цифри? Як виникла лічба?
Виявляється, потребу в цьому породило саме життя. Звісно, первісна людина не користувалася такими словами: «один», «три», «чотири» тощо. Для того щоб порахувати предмети, достатньо показати їх на пальцях. Загнувши всі пальці на одній руці, робили те саме на другій. А коли пальців бракувало, продовжували лічбу на тих самих пальцях знову. У сиву давнину люди лічили десятками. Учені вважають, що десяткова система числення (якою, до речі, користуємося і ми) пішла від десяти пальців на руках.
Перші цифри з’явилися приблизно тоді ж, коли і перші букви. Стародавні греки записували їх просто буквами: А — один, В — два.
Арабські цифри, як відомо, винайдено в Індії. Чому ж їх називають арабськими? Таку назву цифри отримали тому, що набули значного поширення у світі взагалі та в Європі зокрема саме завдяки арабам. Навіть слово «цифра» арабського походження і означає «нуль».
У нашій країні арабські цифри офіційно введені на початку ХVІІІ століття, тобто разом із введенням азбуки.
Людині часто доводилося щось лічити: години, дні, гроші, роки тощо, тобто встановлювати кількість предметів, позначати її на письмі відповідними цифрами.
2. Гра «Будь уважним»
— Скільки сонечок у небі? (Одне)
— Скільки носиків у тебе? (Один)
— Скільки в котика хвостів? (Один)
— Назвіть ще предмети, явища, яких буває тільки одне. (Наприклад: днів народжень у році, зим, літ, весен, осеней, ротів, голів тощо.)
На думку вченого Красуцького В., числівник "один" походить від слів "од" і "він". Мається на увазі перший палець руки, від якого починають лічбу.
3. Каліграфічна хвилинка.
Сім дес деся сімдесятий
Ві вісі вісімдесят вісімдесятий
4. Вибірковий диктант.
Випишіть числівники.
Підраховано, що за п'ятдесят днів людина з'їдає стільки їжі, скільки важить сама. За життя людина з'їдає п'ятнадцять тонн хліба. У нашій країні людина фізичної праці з'їдає шістсот грамів хліба на добу. Для службовців, учнів денна норма - чотириста грамів.
5. Робота над загадками
— Відгадайте загадки. Які числівники там використано?
Треба добре рахувати,
Ви подумайте, рішіть
І відповіді запишіть.
(Веселі задачі )
Чотири по чотири буде... (шістнадцять).
Над хатами зимовим днем,
Згубила літеру в дорозі
І стала ... цифрою з нулем.
Що це таке? (Сорока, 40)
Штук сімнадцять там вродило.
П'ять зайців по три зірвали,
Скільки білочці зосталось ( Дві морквини)
Шість на сонечку лежали
І хутенько підростали.
Вісім жовтих лежебоки
Вигрівали жовті боки.
Скільки ж всіх було на грядці? Порахуй всіх по порядку ( Шістнадцять огірків)
Йшли у сонячну годину.
Троє там вже ласували.
Скільки всіх ведмедів стало? ( Дев'ять)
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться.
За щасливий день вчорашній
І до сонця потягніться.
(Показую цифри)
Стільки раз ногою тупніть,
Стільки раз в долоні плесніть.
Присідайте стільки раз.
До роботи! Все гаразд!
6. Робота з ребусами
— Прочитайте слова.
За 3 мка |
пер 6 |
ві 3 ло |
100 янка |
100 ляр |
100 рона |
3 буна |
ві 3 на |
7 я |
Г1а Пі2л 100лиця
7. Робота над фразеологізмами
— Поясніть значення фразеологізмів, замініть їх синонімами.
8. Робота з підручником ( с.118, вправа 229) - усно
9 . Вправа на увагу
— Послухайте текст. Скільки кольорів фарб та скільки рослин згадується в тексті?
ФАРБИ НАШИХ ПРЕДКІВ
Жовту фарбу одержували з черемхового листя, а також з листочків берези, осики, чорної смородини. Усе залежало від того, який був потрібний відтінок. Вишневий колір давала кора верби або берези з додаванням попелу. Соковиту коричневу фарбу одержували, виварюючи дубову кору або вільхову кору, яку збирали навесні. Квіти волошок дарували людям блакитний, м’ята і вероніка — зелений, чорниці — червоний колір. Неодмінна умова виготовлення: використовувати не свіжі квіти чи трави, а висушені. (М. Слабошпицький)
10. Тестування
1. Числівник — частина мови, що:
а) означає предмет;
б) вказує на кількість предметів або їхній порядок при лічбі;
в) відповідає на запитання який?.
2. Числівники в мовленні використовують:
а) щоб позначати числа на письмі;
б) щоб мова наша була насиченою і цікавою;
в) щоб передавати кількість і порядок предметів при усному і писемному мовленні.
3. На які питання відповідають числівники?
а) Який? яке? де?;
б) скільки? котрий? який?;
в) яка? котрий? що?.
4. Визначте числівники у реченні.
Як черешневий цвіт, злітали один за другим два білих метелики.
а) Два;
б) два, один за другим;
в) один за другим.
5. Визначте групу числівників, що відповідають на запитання котрий?.
а) П’ятьом, десятьом;
б) п’ятий, десятий;
в) п’ятьма, десятьма
6. Оберіть правильно записаний числівник 600:
а) шіссот; б) шістсот; в) шістьсот.
7. Оберіть правильно записаний числівник 60:
а) шістдесят; б) шісдесят; в) шістдисят.
8. Оберіть правильно записаний числівник 500:
а) п’ятьсот; б) п’ятссот; в) п’ятсот.
ІІІ. Заключна частина. Підсумок уроку.
— Які слова належать до числівників?
— На які питання відповідають числівники?
— Змініть за питаннями числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят.
ІV. Домашнє завдання
с.118 вправа 229 (списати текст, підкреслити числівники). Повторити правила.