Конспект тематичного заняття "Тедепередача "Школа ввічливості"" за В.Сухомлинським

Тема: Телепередача «Школа ввічливості»

Мета: познайомити дітей з життям і творчістю В. О. Сухомлинського,  формувати вміння давати правильну оцінку поведінці героїв оповідань; вчити дітей ввічливо спілкуватись з ровесниками та дорослими,  розширити та закріпити вміння вживати слова ввічливості, формувати манери культурної поведінки, розвивати увагу, спостережливість, пам'ять; виховувати любов до рідних та близьких людей, ввічливість, чемність, чуйність, доброзичливість.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, збірки оповідань та казок автора,

 Малюнки з виразами обличчя, таблиця зі словами ввічливості, таблички «Так», «Ні», «Не знаю», 6-7 яблук, «Дерево емоцій», яблука – самоклейки, пелюстки з ввічливими словами,  мультимедійна презентація.

 

Хід заняття:

 

1. Підготовчий етап.
   1.        Привітання дітей вихователем
   2.        Організація психологічного настрою

Вихователь: Сьогодні, наше заняття хочу розпочати такими віршованими рядками:

В небі завжди сонце світить ясно,

А в душі немає пустоти.

Світ тобі всміхається прекрасний,

Якщо є багато доброти.

3.        Вправа «Подаруємо один одному посмішку»

Діти беруться за руки, утворюючи коло разом з вихователем, промовляють слова:

   Зараз ми візьмемося за руки –

   Веселіше стане всім.

   Бо у класі усі друзі.

   Сяють усмішки у всіх. (Мельниченко Т.О.)

Після цих слів діти посміхаються один одному.

Вихователь: Приємно бачити, що ви всі усміхаєтесь один одному і приносите до класу радість. А тепер подумайте про свій настрій. Піднесіть вгору «яблучко» жовтого – хто веселий та щасливий, а  зеленого кольору ті, хто сумний.

2. Мобілізуючий момент.
   1.        Анонс програми передач

(На екрані з’являється невеличкий відеосюжет або презентація, в якій буде перелік усіх телепередач)

Вихователь:

• Любите ви дивитися телевізор?
• Які телепередачі вам до душі?
• Погляньте, будь ласка, на екран.

Анонс програми передач:

«Увага! Увага! Сьогодні ви зможете побачити і почути на нашому каналі телепередачу «Школу ввічливості». Ви відвідаєте різні студії: «Музичну», «Ввічливих наук», «В гостях у книги», «Детективне агентство Шерлока Холмса», «Творчу майстерню», «Юних дикторів»,  познайомитеся з видатним педагогом і письменником Василем Сухомлинським та його творчістю, пригадаєте ввічливі слова, пофантазуєте і, навіть, будете малювати!»

2.2. Студія «Музична»

Вихователь: Хочу вам запропонувати відвідати «Музичну» студію, де ви маєте нагоду послухати музичний твір під назвою «Добра пісня» (сл.. і муз. Н. Май). Прослухавши її, подумайте: як би нам жилося, якщо у світі не було би доброти та ввічливості?

 (Учні слухають пісню, а потім відповідають на запитання).

Не журись, посміхнись

Бо добро сильніше зла!

Озирнись, подивись,

Скільки в світі є добра!

 

  Добрі очі тата й мами,

  Добрі, вірні, друзі з нами.

Добре серце сповнене тепла.

В полі квіти сині – сині,

За вікном цвіте калина

Й Україна в нас одна.

 

Не журись, посміхнись

Слово лагідне скажи

Наче промінь весни

Людям радість залиши

 

 

Нам треба бути всім добрішими

І не тримати в серці зла

З добром і жити веселіше

Яка б то доля не була

Твори добро, і все вернеться

Повір, сторицею до тебе

Твори добро і посміхнеться

До тебе Боженька із неба

(сл.. і муз. Н. Май)

2.3. Рубрика «Ввічливих наук»

Вихователь:  - Якщо людина ввічлива, добра, чи можемо ми її назвати культурною людиною? (Діти відповідають).

-Ми не тільки подивимося телепередачу, а ще й зможемо взяти в ній активну участь. Зараз у вас буде нагода дати інтерв’ю.

- Діти, як ви гадаєте, якою повинна бути культурна людина?

 Технологія «Мікрофон» ( відповіді дітей )

Вихователь:

- Знайдіть визначення культурної людини у тлумачному словнику.

 «Культурна людина – вихована, ввічлива, добра, успішна людина, яка поважає права інших людей».

-         А яку людину можна назвати некультурною? ( Діти відповідають)

 -         А зараз давайте проведемо один експеримент. (На підносі 6-7 яблук цілих і одне надкушене. Діти розбирають хороші яблука, а надкушене залишається).

Вихователь робить висновок: Надкушене яблуко – це некультурна людина, з якою не хочуть дружити, та й не відомо, чи стане вона комусь просто приятелем.

Тому, я бажаю вам виробляти в собі риси культурної людини.

    Вихователь:  - З давніх-давен люди привчали вживати ввічливі слова навіть маленьких дітей. Щоб стати культурною, вихованою людиною, потрібно змалечку привчатись бути ввічливими, добросердечними. А як ще називають слова ввічливості? ( Чарівні ) Назвіть мені їх, будь ласка!  ( Діти називають по черзі ввічливі слова, а на дошці викладає вихователь пелюстки з цими словами, утворюючи «квітку ввічливості»).

Дякую!
Будь ласка!
Здрастуйте!          
Щиро вітаю!
Доброго дня!  
Добрий вечір!      
На добраніч! 
Доброго ранку!    
До побачення!   
Перепрошую!
Будьте здорові! 
Щасливої дороги!
Сідайте, будь ласка!
Заходьте, будь ласка!
Скажіть, будь ласка!
Шановний добродію!

Дякую за побажання!
Дозвольте Вам допомогти!
Це тобі (Вам) від мене.
Прийміть мій подарунок.
Дякую за турботу й дарунок.
Перепрошую, що затримав Вас!
Даруйте, що завдав Вам клопоту!
З нагоди…дозвольте подарувати.

   Діти, а з яким виразом обличчя потрібно промовляти чарівні слова? Виберіть, будь ласка, саме той з яким потрібно вимовляти чарівні слова. (На дошці над «квіткою ввічливості» прикріплено 3 обличчя з різними емоціями: злий, зляканий та веселий вирази обличчя).

3. Основна частина.

3.1. Рубрика «В гостях у книги»

3.1.1. Знайомство з життєвим та творчим шляхом В.О. Сухомлинського

 Вихователь: Хто нас вчить бути культурними, ввічливими та вихованими? (відповіді дітей). Так, батьки, вчителі, рідні, а також книги. Правильно. І ці книги створюють люди, яких називають письменниками, поетами, педагогами.

 Одним із авторів, хто присвятив себе дітям та вихованню в них добра, ввічливості та прекрасного був Василь Олександрович Сухомлинський.

 А зараз наші спеціальні кореспонденти (імена учнів) детальніше познайомлять вас з життям і творчістю вчителя та дитячого письменника – Василем Сухомлинським.

(Виходять учні і читають біографічні відомості про В. О. Сухомлинського. іноді відриваючись від тексту так, як це роблять телеведучі).

  1 Учень: Добрий день! На зв’язку кореспонденти (імена учнів).

2 Учень: Ведемо репортаж з Кіровоградщини – Батьківщини Василя Сухомлинського. (1918 – 1970 рр.)

(На екрані з’являється портрет В. О. Сухомлинського)

 1 Учень: Зверніть увагу на добрі, уважні, лагідні очі і високе чоло, що свідчить про великий розум, відкриту душу, а ніжна і добра посмішка завжди осявала його обличчя.

 Народився Василь у селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім’ї. Батько працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Розповідають, батьки ніколи не карали дітей. Може, тому усі вони вибрали професію педагога.

 До останнього дня свого життя працював директором середньої школи селища Павлиш Кіровоградської області України.

Він дуже любив дітей. Сухомлинський - автор близько 30 книг і понад 500 статей, присвячених вихованню і навчанню молоді. Книга його життя - "Серце віддаю дітям".

 Для вшанування пам’яті великого вчителя було видано  українську монету з серії «Видатні особистості України». (передає слово іншому учню).

  2 Учень: Усе своє життя Василь Олександрович присвятив вихованню дітей. Він навчав їх, писав для них багато – багато оповідань, казок: про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика – хвалька, голосистого півника, про ласкаві мамині руки і добру бабусю. Тож  для молодших школярів він написав майже 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел. 

Василь Сухомлинський  був доброю людиною і дуже хотів, щоби діти виросли добрими і чуйними, працьовитими, щоб любили маму і тата, рідну домівку, нашу Батьківщину з широкими луками, зеленими лісами, безмежними ланами.

  У книжках Василя Сухомлинського ви дізнаєтесь про життя рослин, тварин, про хлопчиків та дівчаток, вони порадять вам як стати добрими, сміливими, працьовитими людьми, людьми з великої літери.

3.1.2. Опрацювання оповідання В. О. Сухомлинського «Важко бути людиною»

(На екрані з’являється малюнок книги з назвою оповідання                            В. Сухомлинського «Важко бути людиною» ).

Оповідання «Важко бути людиною». ( Вихователь з дітьми читає до слів «Адже ми так потомились» )

Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежав у долині за кілька кілометрів до села. Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Зайшли в крайню хату, попросили води. З хати вийшла жінка, за нею вибіг маленький хлопчик. Жінка витягла з колодязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли на кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

— А ми ж не подякували жінці за воду.

Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

— Що ж... — каже Роман, — це не велика біда. Жінка вже й забула, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

— Варто, — наполягає Марійка. — Хіба тобі самому не соромно перед собою, Романе?

Роман усміхнувся. Видно, що йому не соромно.

— Ви як хочете, — каже Марійка, — а я повернуся й подякую…

— Чому? Скажи, чи ж обов’язково це зробити? — питає Роман.., — Адже ми так потомилися…

Технологія «Займи позицію». 

Хто підтримує Марійку, станьте під словом «Так». Хто підтримує Романа – станьте під словом «Ні». Хто не знає, як потрібно діяти в такій ситуації, - станьте під словом «Не знаю».

 Чи правильно поводяться герої? Хто з них правий?

Діти висловлюють свої думки.

Вихователь: - Я поважаю думку кожного учня. А тепер послухайте, як закінчив своє оповідання В.О. Сухомлинський. (зачитую до кінця).

— Бо ми люди… Якби ми були телята, можна було б і не вертатися…

Вона рушила до хутірця. За нею пішли всі.

Роман постояв хвилинку й, зітхнувши, теж поплівся за гуртом.

— Важко бути людиною... — сказав він.

 В. Сухомлинський

3.2. «Детективне агентство Шерлока Холмса». Гра «Справа у капелюсі»

 (На екрані малюнок з лупою Шерлока)

Вихователь: - Тепер у вас виникла можливість побути  в ролі детективів. Ви повинні бути уважними та спостережливими і перед тим як відповісти добре подумати.

 Хтось Шерлоку Холмсу підкинув головоломку, яку він без вашої допомоги не може виконати. Йому підкинули капелюх з чудернацькими малюнками. Ви повинні з’ясувати який вчинок – добрий чи поганий – зображено на малюнку.

3.3. Рекламна пауза. Розминка  «Будь ласка!» . (на фоні повільної музики)

 Діти виконують рухи, коли вчитель каже «Будь ласка» і стоять, коли не чують цих слів.

3.4. Студія «Творча майстерня»

3.4.1. Закінчи казку (технологія «Казкотерапії»)

(Лист від зайчика, в якому початок казки. Вихователь починає читати, а учні повинні її закінчити).

«Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця повіває. Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

- Місяцю любий, погрій мене своїм промінням, бо довго ще Сонечка чекати.

Жаль стало Місяцеві Зайчика, він і каже:…»

Вихователь: Як ви гадаєте, де порадив Місяць шукати Зайчику порятунку? Чи подякував Зайчик? Як  дякував Зайчик Місяцю? (відповіді дітей)

Кінець казки: - Іди полем, полем, я тобі світитиму дорогу, а ти прямуй до великого стогу соломи.

Пострибав Зайчик, зарився в стіг, виглядає, усміхається:

- Спасибі, любий Місяцю, тепер твоє проміння тепле-тепле.

3.4.2. Малювання ілюстрації до казки (малюнкова медитація)

4. Заключна частина. 

4.1. Студія «Юних дикторів»

 Наша мова настільки багата, що в ній завжди знайдеться тепле й привітне слово. І для майже незнайомої людини теж. Добре слово – наче зернятко, що, зійшовши, дарує нам радість.

Не привітатися або не відповісти на привітання в усі часи в усіх народів вважалося невихованістю та неповагою. Чи можна вітати людину непривітно? Чи можна бажати здоров’я людині крізь зуби, а доброго дня із, злим виразом на обличчі? Чи можна щось просити не сказавши «вдячного» будь ласка? Або не сказати «сердечне дякую»?

Послухайте вірш « Чарівні слова», який підготували для нас учні. (Діти декламують вірші).

У нашій рідній мові

Чарівні є слова.

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

 

«Добридень, «До побачення –

І усмішка сія.

Велике мають значення

Ось ці прості слова! 

 

Як скаже син чи донечка:

«Спасибі вам, «Будь ласка –

Ясніше сяє сонечко

І світ стає, як казка!

 

 Ось ці прості, живі слова

Не забувайте, діти!

Від них і радість ожива,

В очах промінчик світить.

 

 Від цих чарівних, добрих слів

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити! 

 

Це «Дякую» і «Добрий день»,

«Пробачте», «Йдіть здорові».

Вживайте, діти, їх щодень

У нашій рідній мові! 

(Н. Красоткіна)

5. Підведення підсумків заняття.

5.1. Підсумок заняття

Наша телепередача підійшла до завершення. Ви побували в різних студіях у прямому ефірі. Тепер можете сказати, що ви були учасниками телепередачі.

  Я думаю ви зрозуміли що означає поняття «культурна людина», що таке ввічливість та вихованість. Адже ввічливість та вихованість – крокують разом. Вони є головними помічниками культурної людини. А також дізналися про великого гуманіста, педагога та письменника Василя Сухомлинського, який  завжди вчив своїх учнів доброті, чуйності, ввічливості. Він і зараз через свої твори вчить і дітей, і дорослих цим людським цінностям.

5.2. Рефлексія. Метод прес

Сьогодні я дізнався(дізналася)…

Найбільше мені запам’яталося…

Тепер в своєму мовленні буду використовувати такі ввічливі слова…

5.3. Вправа «Дерево емоцій»

 Вихователь: – Якщо заняття викликало у вас позитивні емоції, то прикріпіть на дерево жовте яблучко, а якщо вам щось не сподобалось – зелене.

 Дякую, вам! Бажаю бути ввічливими, культурними та вихованими!