Конспект уроку- пошуку істини( усний журнал)з української літератури " Костянтина Малицька «Чом, чом, чом , земле моя...»

Про матеріал

Конспект уроку-пошуку істини( усний журнал). Ознайомити учнів з сторінками життя і творчості Костянтини Малицької, донести до душі кожного учня роздуми поетеси про красу рідного краю, вдосконалювати навички аналізу поетичного та музичного творів, розвивати читацький досвід, виховувати естетичний смак, почуття гордості за рідну землю, за свій народ.

Перегляд файлу

 

Тема.  Костянтина Малицька   «Чом,  чом,  чом , земле  моя...» 

 Мета:  ознайомити  учнів  з  сторінками  життя  і  творчості

 К.  Малицької,  донести  до  душі  кожного  учня  роздуми  поетеси  про  красу  рідного  краю,  вдосконалювати  навички   аналізу  поетичного  та музичного   творів,  розвивати  читацький  досвід,  виховувати естетичний смак,  почуття  гордості  за  рідну  землю,  за  свій  народ.

Тип уроку: урок– пошук істини( усний журнал)

Обладнання:  портрет  К.  Малицької,  ілюстрації  до  творчості  поетеси,   запис  пісні  «Чом,  чом,  чом,  земле  моя….», книга  «Сторінки  життя  і  творчості  Віри  Лебедової, музичний інструмент.

                                                  Хід  уроку

І.  Організаційний  момент.

ІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності.

Лине  запис  пісні  «Чом,  чом,  чом,  земле  моя…»

Вступне слово вчителя

            Кожна людина найбільше любить той край де живе. Кожен пишається своєю рідною землею і завжди говорить про неї тільки найкраще.

    Україну  прославили  у  віках  її  видатні  сини й дочки.  Це  філософ  і  поет,  мандрівний  вчитель  Григорій  Сковорода,  це  Каменяр-Іван  Франко,  геніальна  Леся  Українка.  Оспівували  Україну  «струни  Лисенка  живії,  і  слави  золота  зоря  круг  Заньковецької  Марії».  Україна  завжди  була  багата  на  самобутні  таланти,  і  серед  них  чимало  обдарованих  жінок.  Про  одну  з  них  сьогодні  і  піде  мова.  Це  Костянтина  Малицька… Віра Лебедова, Чайка Дніпрова. Все це імена та псевдоніми української письменниці, педагога, громадської діячки. Багато років вона працювала вчителькою в Галичині, на Буковині, брала активну участь у діяльності культурно-просвітницьких товариств у Львові, була організатором жіночого руху в громадах Чернівців та Львова. Так підписувала свої вірші та оповідання Костянтина Іванівна Малицька — народна вчителька і велика патріотка. Сьогодні ми відчинимо двері в дивовижно яскравий світ художнього слова видатного українського Митця Костянтини  Малицької. Вслухайтесь у Слово Поета, серцем доторкніться його чар, вдумайтесь у його глибокий зміст - і вам відкриється багато таємниць, життєвих, і поетичних.

Запрошуємо вас перегорнути сторінки творчості…

ІІІ . Ознайомлення  учнів  з  темою  і  метою  уроку.

                                                                                                                                      Чом,  чом,  чом?

                                                            Земле  моя,

                                                             Так  люба  ти  мені?

                                                             Так  люба  ти  мені?

 

                                                             Тим,  тим,  тим!

                                                             Дитино,  знай,

                                                             Бо,  води  й  ті  ліси-

                                                             Твій  рідний  край!

Вчитель. Перу К. Малицької належить вірш «Чом, чом, чом земле моя.», який став народною піснею. 1904 року композитор Денис Січинський написав до неї музику. Згодом вона стала народною, бо її полюбив і назвав своєю весь народ. Ось і я вже понад два десятиріччя співаю цю пісню. І не лише у нас на Батьківщині, а й у далекій Америці та Канаді, куди доля закинула тисячі наших земляків. Найкращі, святі почуття будить вона у слухачів. Сподіваюсь, що ця дивовижна пісня та малюнки до неї вам сподобаються, що ви глибше відчуєте любов до рідного краю — його лісів і вод...

 «Рідний  край,  щедрий  край…»

У  кожного  рідний  край,  один-єдиний.  І  куди  б  не  закинула  нас  доля,  ким  би  ми  не  стали  в  житті,  нам  ніколи  не  забути  стежинки  до  рідного  дому.  Ми  завжди  бережемо  в  памяті  все,  що  повязане  з  рідним  куточком.

   Ми сьогодні  перегорнемо незабутні  сторінки її   життя  і  творчості. Отож  запрошую  Вас  до  розгляду  сторінок  нашої  книги  «Чом,  чом,  чом,  земле  моя…»

  Урок сьогодні у нас незвичайний: урок - усний журнал. Гортаючи сторінки журналу ми закріпимо свої знання про рідну країну, дізнаємось багато нового.

Пропоную відкрити першу сторінку нашого журналу « Дитинство. Юність».

 Заходить  учениця - Костянтина  Малицька.

Учні розпитують Костянтину  Малицьку.

1.  Костянтино  Іванівно,  розкажіть,  будь  ласка,  як  ви  здобували   освіту  і  де?

К.  Малицька.  Народилася  30  травня  1872р.  в  с.  Кропивнику  поблизу  невеликого  повітового  містечка  Калуш  у  Галичині,  що  тоді  належала  до  Австро-Угорської  імперії.  У  родині  парафіяльного  священика.  Початкову  школу  закінчила  в  Станіславові  (Івано-Франківську).  Опісля  навчалась  у  Львівській  учительській  семінарії.  Завжди  мала  найкращі  оцінки  з  усіх  предметів.  Уже  тоді  виробила    в  собі  рідкісну  силу  волі,  уміння  дорожити  часом  і  якнайраціональніше    його використовувати.

2. Розкажіть,  будь  ласка,  про  вашу  літературну  діяльність. 

К.  Малицька  В  1903р.  я  познайомилась  з  письменницею                               Є.  Ярошинською  та  Ольгою  Кобилянською.  Проживаючи  і  вчителюючи  в  Галичі  я  одночасно  редагувала  дитячий  журнал                «Дзвінок».  В  цьому  журналі  були  надрукована  моя  сценка  «Русалка  Дністрова»  і  поезія  «В  Маркіянові  роковини»(1911),  перший  вірш  «Час»  (підписалась  Ростик).  Згодом  мої  твори  стали  зявлятись  в  газетах,  альманахах,  часописах,  журналах  -  «Молода  Україна»,  «Зоря»,  «Світ  дитинства», «Комар»,  «Жіноча  доля»,  «Діло»,  «Учитель»,  «Нова  хата».

      3. Як  вплинули  на  вашу  долю  події  Першої  Світової  війни  1914р. ?

К.  Малицька. Мене,  як  і  значну  частину  інтелігенції,  вивезли  у  Сибір  як  «мазепинку»,  небезпечну  для  російської  монархії.  Деякий  час  перебувала  у  Лукянівській  вязниці  у  Києві,  а  потім  запроторили  в  село  Пінчуга  Приангарського  краю.  Згодом  жила  в  Красноярську,  де  організувала    українську  школу.  У  червні  1917р.  дізналася  про  своє  звільнення,  але  ще  4  роки  довелося  перебувати  на  сибірській  землі.  1921р.  повернулася  на  проживання  до  Львова,  де  знову  поринула  у  вир  громадсько- культурної  діяльності.

   4. Розкажіть, будь  ласка,  про  ваше  життя  після  заслання.

К.  Малицька  Після  заслання  повернулася  до  Львова.

Дбала  про  розвиток  рідної  школи,  і  піклувалася  про  відкриття  нових  шкіл,  дитячих  садків.  1925р.  мене  приймають  в  почесні  члени  «Просвіти».  Працювала  в  товаристві  «Рідна  школа».  Підтримувала  тісні  зв’язки  з  Лесею  Українкою,  Оленою  Пчілкою.  Після  1939  працювала  бібліографом  дитячої  літератури  у  Львівській  науковій  бібліотеці  Академії  наук  України.  Аз  1944  по  1946  рр.  -  стала  старшим  бібліографом.  Лише  до  липня  1944р.  я  опрацювала  біля  3000  книг  і  розшифрувала  12  псевдонімів.

Вчитель. Ми  щиро  вдячні  вам,  Костянтино  Іванівно,  за  щиру  розмову.  Ми  сподіваємося,  що  не  згасне  творче  слово К.  Малицької  в  наших  майбутніх  поколіннях  і  запрошуємо  до  розгляду  другої  сторінки  «Не  згине  слово».

Друга сторінка  « Діти про мене знають»

Учні  читають  поезію  і  одночасно  критичні  статті.

  К.  Малицька  була  палкою  прихильницею    Української  самостійної  держави  і  тому  своїми  творами  прагнула  виховувати  в  дітей  такі  ж  почуття.

Читець.   Як  у  церкві  за  героїв  наших  службу  відправляли,

                  За  борців  тих  молоденьких,  що  кати  їх  розстріляли.

                  Зоня  в  церкві  мольби  слала  щирим  серцем  і  поклялась,

                  Що  життя  своє  цілеє  теж  віддасть  для  тої  справи,

                 Щоб  Україні  добути  щастя – долі,  волі,  слави.

                                                                           «На  Святого  Николая»  Проживаючи  і  вчителюючи  в  Галичі,  Віра  Лебедова  одночасно  редагувала  (1902-1903)  дитячий  двотижневик  ілюстрований  художньо-педагогічний  журнал  «Дзвінок»,  що  був  одним  з  найпопулярніших  дитячих  видань,  навколо  якого  об’єднувалися  найкращі  літературні  сили  України – Іван  Франко,  Леся  Українка,  М.  Коцюбинський,  Олена  Пчілка,  Є.  Ярошинська,  І.  Глібов.  Сама  Костянтина  Малицька  тут  надрукувала  і  поезію  «В  Маркіянові  роковини» (1911р.).

Вчитель. В  Україні  є,  напевно,  такі  люди,  які  нічого  не  знають  про  Віру  Лебедову.  Але  немає  жодної  людини,  яка  хоч  би  раз  в  житті  не  чула  пісні  «Чом, чом, чом,  земле  моя» -  цього  гімну  любові  до  рідної  землі.

Дорогі  діти!  Ми  з  вами  підійшли  до третьої  сторінки  нашого журналу « Чом, чом, чом, земле моя» 

Лунає  пісня про Україну.

Вчитель. Популярна пісня "Чом, чом, чом, земле моя..." давно вважається народною. Проте, погодь­мось, що навіть самим своїм ладом вона більше нага­дує не фольклорні твори, а пісні літературного поход­ження. Очевидно, у цьому випадку, як і в багатьох подібних, слід розрізняти поняття "популярність" і "народність". Якщо талановитий авторський твір має всенародне визнання, то це не означає, що він фольк­лорний, анонімний. Звичайно, у нашій національній скарбниці є пісні, про авторів яких ми навряд чи ко­лись дізнаємося, та зовсім неприпустимою є анонімізація тих творів, автори яких відомі.

Ім'я автора цього талановитого твору нагадав сучас­никам Ф. Погребенник: він умістив в "Українській  енциклопедії" біографічну довідку про Кос­тянтину Іванівну Малицьку (1872-1947, псевдонім -Віра Лебедова). Ця інформація була вміщена і в треть­ому томі "Української літературної енциклопедії". Так цей факт став надбанням принаймні літературознавчих кіл. Кілька публікацій про К. Малицьку з'явилося вже в 90-х рр., проте здебільшого в регіональних виданнях.

Найчастіше ця пісня, оголошена народною, має та­кий вигляд:

Чом, чом, чом, земле моя,

Так люба ти мені,

Так люба ти мені?

Чом, чом, чом, земле моя,

Чарує так мене

Краса твоя?

Чим, чим, чим манить мене

Пташні твоєї спів,

Пахучий цвіт лісів?

Чим, чим, чим манить мене

Вода річок твоїх,

Що тут пливе?

Тим, тим, тим, дитино, знай,

Що тут ти перший цвіт

Зустріла з ранніх літ.

Тим, тим, тим, дитино, знай,

Що води ті й ліси —

Твій рідний край.

Звучить  пісня  «  Чом,  чом,  чом,  земле  моя..»

1.Довести, що твір К. Малицької «Чом, чом, чом, земле моя.» — ліричний вірш.

2.    Чи чули ви пісню Костянтини Малицької? У чиєму виконанні?

3.    Чому пісню «Чом, чом чом, земле моя», автори слів і музики якої

відомі, називають народною?

4.   Чи можна пісню «Чом, чом, чом, земле моя» назвати патріотичною? Хто такі патріоти?

 

ІV.    Закріплення знань, умінь та навичок

«Всі  ми  повинні  робити  можливе  і  неможливе,  щоб  зберегти  для  прийдешніх  поколінь  початок  початків  нашої  любові – землю,  Вітчизну,  планету!»

                                                                        Дм.  Гнатюк

Ось і перегорнули ми  останню сторінку нашого журналу.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»:

- що мені запам’яталось з уроку?

- мене вразило…

- я дізнався багато нового про…

- найбільше мені сподобалось те, що…

V.  Підсумок уроку. 

doc
Додано
26 липня 2018
Переглядів
1312
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку