Народні перекази. «Прийом у запорожці» .
Лицарство та відвага запорозьких козаків
Мета: ознайомити учнів з народними переказами; опрацювати зміст народних переказів про життя запорозьких козаків; розвивати вміння логічно й грамотно висловлювати власні думки, творчо мислити, виробляти вміння відтворювати в уяві картини історичного минулого народу України; розвивати навички виразного читання;виховувати повагу до культури рідного народу, своєї історії; почуття патріотизму і гордості за свій народ.
ТИП уроку: комбінований.
Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього.
О. Довженко
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Сіли, дітки, всі рівненько,
Усміхнулися гарненько,
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
«Неопалима купина» |
«Як виникли Карпати» |
«Чому в морі є перли і мушлі» |
|
|
|
Польський та угорський королі, море, місто Дорогобуш, зілля, весілля, блідо-рожеве суцвіття, Карпо, старійшини, Силун, берег моря, голка, перли, Гуцульщина, підземелля, палац із білого мармуру.
2. Робота з епіграфом
✵ Як ви розумієте слова Олександра Довженка? (Не можна будувати майбутнього без поваги до історії, традицій народу. Це підґрунтя, що є запорукою розвитку країни.)
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
З давніх-давен відомо: «Дерево життя — це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок — символ минулого, другий — сучасного, а третій — майбутнього». Щоб правильно орієнтуватися у житті, щоб бути гідним нащадком своїх героїчних прадідів, треба знати минуле свого народу, історію.
У минулому українського народу було таке неповторне явище, як Запорозька Січ. Це про неї писав М. Гоголь: «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розвивається воля й козацтво на всю Україну!».
(На фоні мелодії «Засвіт встали козаченьки» )
Тож я запрошую всіх побувати у XVI-XVII ст., зайти до козацького куреня, відкрити щось нове про життя козаків, оглянути джерела мудрості і лицарської відваги запорозьких козаків.
Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, захист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.
Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побудував на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.
Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці зазвичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, курені, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев’яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.
Січ — то була просто площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків омивала цей острів глибока вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою і поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що неможливо було дістатися Січі. Турки, татари не раз пробували здобувати Січ, та їм не вдавалося.
Посеред Січі стояла церква Святої Покрови. Довкола площі стояли хатки, так звані «коші», або «курені» з плетеними сітками. Ті хатки були накриті очеретом чи кінськими шкірами. У такій хатці жив один курінь з курінним отаманом. Та козаки тільки спали тут або пересиджували негоду й дощі, латаючи одяг, чистячи зброю. Там вони вправлялися в їзді верхи, в стрілянині з рушниць і гармат, та ремонтували човни.
Народні перекази.
Перекази — це усні оповіді про життєві факти, явища, драматичні ситуації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація, про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва — переказ). Саме усні розповіді учасників чи очевидців подій минулого і стали джерелом виникнення жанру. У переказах історичне минуле змальовано правдоподібно.
Переказ «Прийом у запорожців» належить до переказів доби козаччини та національної війни 1648-1654 років. Тут центральним персонажем виступають рядові козаки, їхні побут, звичаї.
6. Читання тексту переказу «прийом у запорожців»
7. Робота над змістом переказу «прийом у запорожців»
Тема: зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків.
Ідея: демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців.
. Виразне читання переказу.
Аналіз народного переказу «Прийом у запорожці» у формі бесіди за питаннями:
▼ Які риси характеру перевіряли запорожці в новобранців?
▼ У чому полягала перевірка? Чи змогли б ви її пройти?
▼ Чому більшість новачків провалювало випробування?
▼ А які ще випробування ви б запропонували козакам?
✵ Яке завдання давали запорожці новоприбулим юнакам, що вирішили стати запорозькими козаками? (Запорожці, по-перше, звелять йому зварити кашу.)
✵ Юнаки якої вдачі мали можливість стати козаками-запорожцями? (А ЯК же котрий… розторопний і догадливий, … ударять гопака, затягнувши на весь степ козацьку пісню, піде до куреня… уплітати тую кашу. Тоді запорожці кажуть: «Оце наш! Годі тобі бути хлопцем. Тепер ти рівний козак». І приймають у товариство)
✵ Згадайте прислів’я про козацьку звитягу.
- Козацькому роду нема переводу.
- Де козак, там і слава.
- Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.
- Нема в світі кращих хлопців над козацьких добровольців.
- Степ та воля — козацька доля.
- Щирий козак ззаду не нападає.
- Чия звитяга, того й перемога.
V. ПІДСУМОК УРОУК
1. Рефлексія
Прийом «Незакінчене речення».
- Мені сподобалося на уроці…
- Я дізнався (-лася)…
- Я прочитав (-ла)…
- Я запам’ятав (-ла)…
- Я висловив (-ла) власну думку …
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити теоретичний матеріал підручника.