Конспект уроку "Будова універсальної побутової швейної машини Організація робочого місця за швейною машиною та правила техніки безпеки"

Про матеріал

Дана розробка знайомить видами машин які використовуються в народному господарстві. З ціками фактами з історіі створення швейної машини. Видами машин та будовою швейної машини.

Перегляд файлу

                                            Урок № 1

Тама уроку. Будова універсальної побутової швейної машини.   

              Організація  робочого місця за швейною машиною та             

              правила техніки безпеки .

 

Мета: ознайомити учнів з  класифікацією машин, історією   

          швейних машин;

  • будовою та роботою на швейній машині;
  •            ознайомити учнів з правилами техніки безпеки під час роботи на швейній машині;
  •            формувати   позитивне   ставлення   до   процесу   навчання   та отримання знань;
  •            виховувати  культуру спілкування;

Тип уроку: урок засвоєння вмінь і навичок.

Обладнання: таблиці по машинознавству, динамічний плакат, швейні машини різних типів, ілюстрації, карточки для організації роботи в групах, комп'ютер і проектор 

                                            ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент.
  2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

1.Які знаряддя праці використовуються для обробки

  Текстильних матеріалів?

2. Які технічні пристрої вам знайомі?

3. Для чого нам необхідні машини?

III. Мотивація навчання
   У народному господарстві нашої держави працює багато складних технічних пристроїв, які називають машинами. Без машин не можна уявити сучасне життя.

    Машинобудівна промисловість випускає верстати, автомобілі, літаки, обчислювальну та іншу техніку. Але мало хто задумується над тим, що спі­льне між цими об'єктами техніки і що таке машина. У техніці машиною на­зивають пристрій, що здійснює механічний рух для перетворення енергії або виконання роботи. Прикладом може бути швейна машина з електрич­ним приводом, під час роботи якої електрична енергія перетворюється в механічну. Механічна енергія використовується для обробки деталей швей­них виробів.

 Основне призначення машин - повна або часткова заміна ручної праці з метою підвищення її продуктивності. (слайд 2)

У залежності від виконуваної роботи машини розрізняють: на енергетичні, робочі, обчислювальні, транспортуючи, транспортні, технологічні.

Енергетичні машини призначені для перетворення енергії.

 Це електродвигуни, турбіни, електрогенератори тощо.

  Робочі машини змінюють форму, властивості і стан предметів або збирають, переробляють і використовують інформацію.

   Транспортні машини відрізняються від транспортуючих тим, що перші перевозять вантаж і при цьому переміщуються (автомобілі, трактори, літаки, катери тощо), а транспортуючі, переміщуючи вантаж, залишаються нерухомими (конвеєри, ескалатори тощо).

   Технологічні машини служать для виконання технологічних операцій, внаслідок яких змінюється форма і розміри матеріалу для виготовлення пе­вних виробів (верстати, швейні та друкарські машини тощо).

     Для виготовлення одягу ,ще в кам‘яному віці , людина використовувала голки . І це знаряддя праці стало першим  відомим пристроєм для пошиття одягу і інших речей. Здається ні одне знаряддя праці не пройшло настільки не змінившись через всю історію людства. Риб'яча кістка, в тупому кінці якої зроблений отвір ─ от і весь винахід.  Перші стальні голки появились в 14 столітті. ( слайд 3)

   Шиту вручну доволі в томливо . Чим складніший одяг тим більше зусиль треба на його виготовлення. В середні віки, коли костюми знаті стали дуже розкішними, над кожним із них працювали з десяток швей . Бідні жінки працювали і в день, і в ночі не покладаючи рук, щоб закінчити плаття в строк. Але як би самовіддано вони не працювали, швидко закінчити костюм вручну не вдавалось. На його виготовлення йшли місяці (слайд 4). Але шити приходилось  не тільки одяг. В середньовіччі люди все частіше виходять в море, створювались цілі флотилії торгових і військових кораблів . Всі вони ходили під парусами, які також потрібно було шити. Шити паруса було набагато складніше, чим одяг: потрібно було дуже міцно скріпити між собою великі відрізки товстої матерії. Довгий час  парусина зшивалась вручну. Але коли кораблебудування стало масовим, господарі верфей  замислились про спеціальний пристрій, який би позволив шити паруса скоріше. І воно було створено в країні, прославленій мореплаванням – Голландії. Легенда говорить, що десь в ХIV столітті з'явився великий колісний  агрегат, який робітники використовували в парусних майстернях для зшивання довгих шматків тканини.  Нажаль  широкого розповсюдження  машина на получила. Люба технічна розробка в ті роки була дуже засекречена. Голландці  дуже боялись , що хтось викраде їх таємницю , а ділитись своїм «ноу-хау»  вони не з ким не збирались. Секретність була така висока, що до наших днів не дійшло не тільки креслення  цього пристрою, але і  ім'я винахідника. Як би голландці не зберігали свою таємницю  про неї дізнались в  Європі . ( слайд 5)

   Деякі намагались  розробили агрегат подібний голландському.  Так в XV столітті   Леонардо  Да Вінчі працював над створенням швейної машини і навіть залишив  нащадкам  її ескіз. ( слайд 6)  Тільки коли пройшла епоха середньовіччя, закінчився золотий період ренесансу, и в Європі почалася науково-технічна революція, винахідники згадали про швейну машинку. В 1755р. німець Карл Вейзентель зробив перший крок для її винаходу. Він отримав патент на голку, яку можна було використовувати  в швейній машині. Голка мала два гострих кінця, а вушко , куди протягалась нитка  розташовувалась посередині.Перший патент на швейну машину був виданий англійцю Томасу Сенту 17 липня 1790 року - за сімдесят років до того, як почався комерційний успіх швейної пі Будова першої швейної машини суттєво відрізнялася від сучасних швейних машин. Одне із суттєвих відмінностей: голка рухалася горизонтально, в сучасних швейних машинах голка рухається вертикально. Ця швейна машина не отримала широкого розповсюдження. Через сорок років Бартоломій Тімоньє, швець з французького міста Сен-Етьєма, побудував швейну машину. Своїми машинками обладнав великі майстерні і виготовлював з їх допомогою військове обмундирування. Це не сподобалось ремісникам і вони зруйнували ці майстерні. Тімоньє помер в злиднях. ( слайд № 7)

В 1833 році в Америці Уолтер Хант винайшов свій варіант швейної машини, яка не просто копіювала  ручне шиття. Це була перша машина, яка більш- менш була подібна до сучасної. Вонро була першою машинкою човникового стібка з використанням верхньої і нижньої нитки. ( слайд № 8)

   Справжнім винахідцем швейної машини треба рахувати американця Еліас Гоу. В 1846 році він побудував в Бостоні машину, котра робила триста стрибків в хвилину і на превеликий жаль нікого не зацікавила. (слайд №  9)

Машинка Еліас Гоу різко відрізнялась по конструкції від сучасних:
в неї голка рухалась горизонтально, але мала вушко біля вістря. Ось тут
з'явився Ісак Меррий Зінгер. Ідея у нього була одна: зібрати все
найкраще, що є в різних конструкціях швейних машин і дати машину не
ремісникам-шевцям, котрі вперто бойкотували нову техніку, а кожній
домогосподарці. При цьому домашня машина повинна бути простою, не потребувати догляду, бути дешевою і гарною, оскільки мала стати частиною інтер'єру квартири. 12 серпня 1851 року Зінгер запатентував свою швейну машину. ( слайд № 10)

За ініціативою фірми "Гроуер і Бейкер" був створений трест з виробництва швейної машини "Зінгера". Основними патентами у треста були:

  • патент Е.Гау на голку з вушком на вістрі і жолобком, застосовану разом з човником - 1846 р.;
  • патент А.Б.Вільсона на механізм для пересування тканини;
  • важливий патент Дж.Бачелдера 1849 р. на вертикальний рух голки над горизонтальним робочим столом, на неперервний привід від колеса і на притискну лапку;
  • патент Ч.Морія і Дж.Джонсона 1849 р.;

- патенти Зінгера 1851 і 1855 рр., які мали другорядне значення.
Цей   перелік   підкреслює   заслуги   Зінгера він зумів   відібрати

технічні   рішення,   які   відповідали   загальному   задуму   домашньої

швейної машинки.

Коли задум Зінгера був розкритий, його почали наслідувати, головним чином граючи на смаках покупців. Так, в 1849 році Беккер розробив швейну машину під назвою "Кора Мангоу". Кора - героїня популярного роману Ф.Купера "Останній з могікан". ( слайд № 11)

Друга машинка "Дельфін" (Д.В.Кларка і Т.Дж.Робертсона), зображає тварину. Ними в 1857-1858 рр. була запатентована машина під назвою "Херувим", в котрій два ангели виконували роль опори для головного валу і інших частин конструкції.

В 1857-1859 рр. С.Б.Елліторп запатентував машину у вигляді білки. З цього часу ні у "Зінгера", ні у "Гау" не з'явилось серйозних змін в конструкції машинок. Прогрес складався з освоєння нових видів швів - для кожного шва винахідники розробляли нові механізми, нові машини.

До 1859 року на ринок було випущено сто чотири тисячі швейних машин. Тільки американськими винахідниками до 1882 р. було запатентовано 68 різноманітних строчок. Швейна машина Г.А.Дюманья випущена в 1872 році, могла переключатися на любий з трьох видів строчок. Ця машина знаменувала новий етап машинного шиття - такі складні машини були зайві в домогосподарстві, вони були призначені для промисловості.

Першу портативну швейну машину зробив В О.Гроуер ще в 1856 році. "Швейний футляр" був готовий до роботи після простого відкриття кришки.

Мініатюрну машину спрощеної дії створив в 1858 році А.Гук. її розміри 10x5x5 см. Найменша машина була винайдена В.Д.Хейєром в 1863 році, її довжина і висота біля 5 см, ширина біля 1 см. (слайд № 12)

    Зінгер вперше в світі  запровадив продаж  швейних машин в розстрочку,а також рекламу своїх виробів . Так він випустив плакати

до всесвітньої виставки 1892 року, на яких зображені різні народи світу у національних костюмах з швейною машиною.(слайд № 13)

Також розробив рекламні  плакати  і відкритки на різних мовах і для різних країн. (слайд № 14)

Сучасні побутові машинки виконують від 5 до 500 різних швів. На спеціальній машині можна виконати тільки одну операцію.

(слайд № 15)

Засвоєння нових знань.

Швейні машини поділяються на  побутові і промислові. (слайд № 16)

Будова швейної машини:  (слайд №17)

- Будова корпуса: платформа, стояк, рукав, головка.

Вздовж рукава швейної машини розміщений головний вал, від нього передається рух на всі механізми машини, крім лапки.

- Регулятори розташовані:

на стояку - регулятор довжини стібка;

на фронтальній дошці - регулятор натягу нитки;

на платформі - регулятор двигуна тканини по висоті. Під фронтальною дошкою розташовані:

нитконатягувач - подає нитку до головки і затягує стібок; нитконаправлювач; голководій; голкотримач; стержень натискача лапки; лапка.

- На платформі розташована голкова пластина та засувна пластина,
а під ними двигун тканини - зубчата рейка і човниковий механізм.

Побутові швейні машини бувають з ручним, ніжним та електроприводом. ( слайд № 18)

Нові поняття.

Проблемні та інформаційні питання.

 

Техніка безпеки при роботі на швейній машині: (слайд №19)

  1. Перед роботою одягти спецодяг.
  2. Волосся заховати під косинку, рукави одягу застібнути.
  3. Прибрати з машинки сторонні предмети.
  4. Не нахилятися близько до рухомих та обертових частин машини.
  1. Не тягнути тканину і не підштовхувати її під лапку рукою під  час  шиття.
  2. Перевірити чи немає у виробі шпильок або голки.
  3. Стежити за  правильним положенням рук.

III Практична робота (слайд № 20)

Організація диференційованої посильної і результативної праці учнів:

  • робота в групах з карточками і інструкційними картами;

IV. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів

V. Д/з- ознайомитись зі швейними машинами, які є вдома.

VI. Підсумок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Пов’язані теми
Технології, Розробки уроків
Додано
27 червня 2018
Переглядів
1012
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку