Мета розробки - ознайомити учнів із лірикою Древньої Греції і творчістю відомої поетеси Сапфо
ДАВНЬОГРЕЦЬКА ЛІРИКА.
Сапфо.
МЕТА: ознайомити учнів із лірикою Древньої Греції і творчістю відомої поетеси Сапфо.
I.Актуалізація знань
Повідомлення учнів про життя і творчість Овідія. Бесіда за поемою Овідія "Метаморфози":
II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Лекція вчителя «Грецька лірика»
Розквіт лірики, як самостійний жанр, стався на початку 6 століття до н.е. Цьому сприяла нова громадська обстановка в Греції, коли різко загострилася класова боротьба.
У центрі ліричних творів знаходиться людська особистість, з її думками, настроями і переживаннями. Грецька лірика розвивалася на основі пісенної народної творчості. Сам же термін "лірика" виник в епоху еллінізму і пов'язаний з музичним інструментом - лірою, під акомпанемент якої виконувалися деякі сольні і хорові пісні.
Сапфо й Алкей
Значна частина текстів грецької лірики втрачена. За винятком небагатьох цільних творів, здебільшого віршів грецьких поетів, що дійшли до нас у вигляді окремих фрагментів і розрізнених рядків.
Поет-лірик зайнятий самим собою, аналізує свій внутрішній світ, свої почуття, свої думки. Він показує своє криваве серце, іноді відганяючи відчай, закликає себе до терпіння і мужності. Поет-лірик піклується про красу свого вірша, але головне, що просить він у муз, - це схвильованості, емоцій, пристрасті, вміння запалювати серця.
Головною темою ліричної поезії була, є, і, мабуть, буде завжди любов. Ще в давнину виникла легенда про нерозділене кохання Сапфо до прекрасного юнака Фаона. Відкинута ним, вона кинулася зі скелі і загинула.
Лірика Сапфо відноситься до поезії, пов'язаної з музикою.
2.Учитель зачитує вірші Сапфо, розповідає про її життя та творчість
Відомостей про життя Сапфо збереглося дуже мало. Народилася вона в приморському місті Ерес, але більшу частину життя вона провела в головному місті острова Лесбос - Мітілени. Сапфо мала на острові школу риторики для дівчат, вчила їх співу, танцям, музиці, наукам. Вона керувала дівочим хором, в репертуар якого входили пісні, що оспівують любов і дружбу та не обмежувалася старими поетичними нормами, а вводила в поетичний обіг нові розміри пісень і ритми. Мала чоловіка та доньку, які прожили не довго.
Заснована на традиціях народної пісні, лірика Сапфо надзвичайно емоційна. Тема її поезії - любов, краса, чудова природа. Вона оспівувала жіночу красу, чарівність жіночої сором'язливості, ніжність. Крім любовної лірики, Сапфо прославилася весільними піснями - епіталаму. За формою і стилем вони схожі з народними весільними піснями та обрядами.
У ліриці Cапфo використовується особливий розмір, близький до строф Алкея і названий "сапфічною строфою". Гімн Афродіті, який дійшов до нас, розкриває всю чарівність поезії Сапфо.
…Барвношатна владарко, Афродіто,
Дочко Зевса, підступів тайних повна,
Я молю тебе, не смути мені ти
Серця, богине,
Але знов прилинь, як колись бувало:
Здалеку мої ти благання чула,
Батьківський чертог кидала й до мене
На колісниці
Золотій летіла ти. Міцнокрила
Горобина зграя, її несучи,
Над землею темною, наче вихор,
Мчала в ефірі.
Так мені являлася ти, блаженна,
З усміхом ясним на лиці безсмертнім:
«Що тебе засмучує, що тривожить,
Чом мене кличеш? [146]
І чого бажаєш бентежним серцем,
І кого схилити Пейто повинна
У ярмо любовне тобі? Зневажив
Хто тебе, Сапфо?
Хто тікає - скрізь піде за тобою,
Хто дарів не взяв - сам дари вестиме,
Хто не любить нині, полюбить скоро,
Хоч ти й не схочеш...»
O, прилинь ізнов, од нової туги
Серце урятуй, сповни, що бажаю,
Поспіши мені, вірна помічнице,
На допомогу…
Поетеса не бачила відмінності між дружбою й любов’ю.і вважала, що людина мусить прагнути бути красивою: «Боги відвертаються від негарних». Кожен вірш Сапфо пройнятий жагучим любовним почуттям – для неї кохання було і метою, і сенсом, і способом життя.
До богів подібний мені здається
Той, хто біля тебе, щасливий сівши,
Голосу твого ніжного бриніння
Слухає й ловить
Твій принадливий усміх: від нього в мене
Серце перестало б у грудях битись;
Тільки образ твій я побачу – слова
Молвить не можу.
І язик відразу німіє, й прудко
Пробігає пломінь тонкий по тілу.
В вухах чути шум, дивлячись, нічого
Очі не бачать.
Блідну і тремчу, обливаючись потом,
Мов трава пожовкла, безсило никну,
От іще недовго й, здається, має
Смерть надлетіти. (Переклад Г. Кочура)
Аналіз поезії за схемою:
Платон писав: Девять на світі Муз, як засвідчують люди, не вірте! Вже бо й десята прийшла - Лесбосу донька – Сапфо.
III.ПІДСУМКИ. СИТЕМАТІЗАЦІЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ
Критики різних часів звинувачували поезію Сапфо в брутальності та еротизмі, саме тому в XI ст. у Візантії були спалені всі книжки поетеси. Сучасні дослідники її творчості свідчать, що вона керувалася високою мораллю, цнотливістю, чистотою почуттів, красою, доброчесністю.
Її ім'я надовго збереглося у світовій історії як ім'я найдавнішої жінки-поетеси, що оспівувала любов, серцеву тугу і красу природи.
Сладання кластера «Сапфо»
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати виразне читання віршів Сапфо, знайти вірші різних поетів, присвячені Сапфо.