Конспект уроку для 8 класу на тему:" Захворювання органів дихання, їх профілактика".

Про матеріал

Розширити, систематизувати знання учнів про захворювання дихальних шляхів; з'ясувати причини виникнення хвороб, способи їх розповсюдження, перебіг, наслідки, засоби профілактики й першої медичної допомоги; розвивати в учнів уміння самостійно знаходити інформацію, робити висновки; формувати навички особистої гігієни.

Перегляд файлу

Тема. Захворювання органів дихання, їх профілактика

Мета. Розширити, систематизувати знання учнів про захворювання дихальних шляхів; з’ясувати причини виникнення хвороб, способи їх розповсюдження, перебіг, наслідки, засоби профілактики й першої медичної допомоги; розвивати в учнів уміння самостійно знаходити інформацію, робити висновки; формувати навички особистої гігієни.

Основні терміни і поняття: грип, ангіна, туберкульоз, трахеїт, бронхіт, пневмонія, фітотерапія, загартування.

Обладнання: мультимедійна презентація, гербарій лікарських рослин, буклети «Бережи здоров’я змолоду».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і вмінь.

Девіз уроку: «Здоров’я дитини – багатство родини. Здоров’я народу – багатство країни».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. «Дерево знань» (робота з термінами). Учитель на картках показує термін, учні дають визначення. Якщо визначення правильне – нанизують терміни на яблуню.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

Учитель. Діти, ми вже вивчили будову та функції дихальної системи. Та цього замало. Як ви думаєте, що ще необхідно знати про цю функціональну систему? Правильно. Адже іноді, на жаль, відбуваються порушення в її стані. Отже, тема нашого уроку – «Захворювання органів дихання, їх профілактика».

До цього уроку ви готувалися завчасно, тому дізнаємося про результати вашого пошуку. У нас працювало 6 груп: «Біологи», «Лікарі», «Фольклористи», «Науковці», «Знахарі», «Журналісти».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: до виступу запрошується група «Біологи», яка презентує свою пошукову роботу «Хвороби органів дихання».

Учень 1. Хвороби органів дихання викликаються вірусами й бактеріями (схема на слайді).

Учень 2. Грип – гостре інфекційне захворювання, яке спричиняють мікроскопічні віруси. Вони містяться в слизу, який виділяється з носової порожнини хворих. Під час чхання й кашлю мільйони невидимих для ока краплинок із вірусом грипу потрапляють у повітря. Якщо вони проникають у дихальні шляхи здорової людини, вона може заразитися грипом.

Грип поширюється дуже швидко, тому хворих не можна допускати до роботи в установах, до занять у навчальних закладах. Цю хворобу не можна вважати простим триденним нездужанням. Вона небезпечна своїми ускладненнями. Людині, яка спілкується з хворим на грип, або самому хворому треба прикривати рот і ніс марлевою пов’язкою, складеною вчетверо. Вона пропускає повітря, але затримує краплинки, у яких є збудники хвороби.

Учень 2. Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, що спричиняється дифтерійною паличкою. Характеризується утворенням нальотів на слизових оболонках горла, гортані, появою набряків слизових оболонок, загальної інтоксикації організму. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом. Хвороба протікає швидко, трапляються смертельні випадки.

Ангіна – інфекційне захворювання, характеризується запаленням піднебінних мигдалин. Його викликають різні мікроби, найчастіше стрептококи, що потрапляють у глотку при безпосередньому контакті з хворим на ангіну, при користуванні брудним посудом і немитими продуктами.

Учень 4. Бронхіт – запалення бронхів. Одне з найчастіших захворювань органів дихання. За перебігом хвороби розрізняють гострий і хронічний бронхіт. Гострий бронхіт за звичай має інфекційну природу й виникає при охолодженні організму. Він починається із загального нездужання: з’являються м’язові болі, нежить, запальні ураження глотки (фарингіт), гортані (ларингіт), трахеї (трахеїт), почуття утруднення в грудях. Виникненню хронічного бронхіту сприяють куріння, запилене й забруднене повітря, тривале подразнення слизової оболонки бронхів отруйними газами.

Пневмонія – запалення легенів. Це інфекційне захворювання легень, що виникає або як самостійна хвороба, або як ускладнення інших захворювань. Пневмонія не заразна й не передається від людини до людини. Розвитку хвороби сприяють сильне переохолодження, значні фізичні й нервово-психічні перевантаження та інші чинники, що знижують опірність організму. Запалення легенів здебільшого викликають різкий, пронизливий вітер у люті пори року, холодне питво для вгамування спраги в гарячому стані або після виснажливої фізичної роботи тощо. Найчастіше причиною запалення є переохолодження, що викликає затримку поту й замикання капілярів, яке, у свою чергу, призводить до припливу крові всередину тіла, зокрема до легень, і перевантаження.

Учень 5. Коклюш – гостра інфекційна хвороба із циклічним перебігом і характерними нападами судомного кашлю. Зараження можливе тільки при спілкуванні з хворим, оскільки збудник коклюшу нестійкий і поза організмом швидко гине. Хворим необхідно негайно звернутися до лікаря, а якщо такої можливості немає, скористатися методами народної медицини.

Основні заходи з профілактики захворювань органів дихання:

проведення вакцинації;
карантин (уникнення контактів із хворим);
дотримання правил особистої гігієни;
регулярне диспансерне обстеження;
підвищення опірності організму (загартування, збалансоване харчування тощо).

Учитель. Однією з найнебезпечніших хвороб у наш час є туберкульоз. За кількістю хворих Україна посідає перше місце серед країн Європи. Про що вдалось довідатися групі «Медики» ми зараз і дізнаємось.

Учень 1. 1 1993 році 24 березня оголосили Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом. Зараз у світі приблизно 15 млн хворих на туберкульоз, із них 11 млн – люди працездатного віку. Приблизно третина населення нашої планети інфікована мікобактерією туберкульозу. У більшості людей (90%) захворювання не розвивається. За прогнозами ВОЗ, у найближчі двадцять років очікується 90 млн нових випадків захворювання та 30 млн смертей від нього.

Учень 2. Туберкульоз (чахотка) – одне з найдавніших інфекційних захворювань. На відміну від інших інфекцій, він має хронічну течію, що збільшує кількість захворювань в декілька разів. Захворювання, як правило, настає не відразу: від зараження до прояву може пройти від кількох місяців до кількох років. Згадки про симптоми цієї хвороби можна знайти в роботах таких давніх учених, як Гіппократ та Авіценна. На цю недугу хворіли й видатні люди – письменники, художники, діячі культури.

Учень 3. Німецький мікробіолог Роберт Кох у 1905 році був нагороджений Нобелівською премією з фізіології та медицини за відкриття збудника туберкульозу. За специфічну форму та на честь вченого її назвали «паличкою Коха». Які ж властивості має цей збудник? На відміну від інших мікробактерій, бактерія туберкульозу досить стійка: відмінно себе почуває як у грунті, так і у воді, стійка до дії спирту, кислот та лугів. Гине під дією сонячного проміння, високих температур і хлористих сполук. Існують різні шляхи зараження на туберкульоз: під час кашлю, через посуд, поцілунки, продукти харчування, а також від вагітної жінки до дитини.

Виділяють три шляхи зараження: повітряно-крапельний, контактний і харчовий.

Фактори, що сприяють захворюванню на туберкульоз: наркоманія, алкоголізм, неповноцінне харчування тощо. Необхідно добре знати симптоми туберкульозу: довготривалий кашель, кровохаркання, втрата ваги, сильне потовиділення, втрата апетиту, різке підвищення температури (особливо увечері), слабкість, ядуха, біль у грудній клітці.

Учень 4. При перших ознаках захворювання самолікуванням займатися не можна, слід якомога швидше звернутися до лікаря.

Виявити захворювання вчасно допоможуть такі методи:

проведення проби Манту;
ФЛГ обстеження;
Обстеження мокротиння на наявність бактерій.

За відсутності лікування смертність від активного туберкульозу становить 50% протягом одного-двох років. В інших випадках туберкульоз може переходити в хронічну форму. Хронічний хворий живе довше, продовжуючи виділяти мікобактерії та заражаючи інших.

Учень 5. Згідно з рекомендаціями ВОЗ, імунізацію вакциною БЦЖ вважають однією з найбільш важливих засобів попередження туберкульозу. Однак ця хвороба є серйозною небезпекою для населення. Щорічно кількість людей, хворих на неї, зростає.

Не зашкоджуйте проведенню протитуберкульозних заходів та не відмовляйтесь від щеплень. Не рідше ніж 1 раз на рік відвідуйте флюорографічний кабінет і проходьте обстеження.

Учитель. Група «Фольклористи» підготувала афоризми й прислів’я, які допоможуть нам поринути у світ народної мудрості й змусять задуматись про важливість здоров’я в житті людини. Це буде невелик4а рекламна пауза нашого уроку.

Учень 1. Народна мудрість про здоров’я:

Перейшов на ліки - пропав навіки.
Коли немає сили, то й світ не милий.
Не смерть страшна, а недуга.
Люди часто хворіють, бо глядітись не вміють.
Здоров’я – дорожче за гроші. Здоровим буду – і гроші забуду.
Не радий хворий і золотому ліжку.

Учень 2. Висловлювання відомих людей:

Поки у хворого є дихання, кажуть, є й надія. (Цицерон)
Дев’ять десятих нашого щастя залежить від здоров’я. (А.Шопенгауер)
Мудрий буде уникати хвороб, а не обирати засоби проти них. (т. Мор)
Наші хвороби нам не шкодять, коли ми про них вже знаємо. (Г.К.Ліхтенберг)
Здоров’я – мудрих гонорар. (П.Беранже)

Учень 3. Перевіряємо знання висловів:

Будь здоровий, як вода, а багатий, як… (земля).
Держи голову в холоді, живіт в голоді, а ноги в … (теплі) – будеш жити вік на землі.
Здоров’я маємо - не дбаємо, а загубивши - … (плачемо).

Учитель. Ви трохи відпочили, а зараз черга «Науковців». Що вони можуть запропонувати нам, аби уникнути неприємних захворювань?

Учень 1. Загартування – провідний метод підвищення стійкості організму до постійно мінливих умов зовнішнього середовища.

Способи загартування

Розтирання. Рушник або спеціальну рукавичку з матерії змочують у воді і віджимають. Потім послідовно проводять обтирання рук (у напрямку від пальців до плечей)), шиї, грудей, живота, спини й ніг. Після цього тіло розтирають жорстким рушником до почервоніння й появи приємного відчуття теплоти.

Обливання. Є гарним методом загартування. Для цього беруть 2-3 відра холодної води бажаної температури й виливають на все тіло. Головну роль при обливанні відіграє температурне подразнення шкіри, яке рефлекторно тонізує. Після обливання тіло необхідно обтерти сухим рушником.

Учень 2. Сонячні ванни. Цей тип загартування треба приймати розумно, інакше замість користі вони можуть викликати опіки шкіри, перегрів організму, сонячний удар, перезбудження нервової системи. Прийом сонячних ванн необхідно поєднувати з водними процедурами.

Ходіння босоніж – сильний профілактичний і лікувальний засіб, одна зі складових системи здорового способу життя.

Купання у відкритих водоймах. Під час купання на організм одночасно діють сонце, повітря і вода. Перед купанням обов’язково зверніть увагу на правила безпечної поведінки. Купатися рекомендується не раніше, ніж через 1-1,5 години після їди.

Моржування. Найбільш ефективною водною процедурою є купання у льодяній воді. Однак підготовка до цього потребує спеціальних знань фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі людини. Це найвища форма загартування, оскільки в короткий час до боротьби «за виживання» залучаються всі органи людини.

Учень 3. Основні правила загартування:

Психологічний настрій на загартування.
Систематичність.
Комплексність.
Поступовість.
Знання індивідуальних особливостей організму.

Учитель. Незважаючи на бурхливий розвиток хімії та зростання кількості нових, досить ефективних синтетичних препаратів, лікарські рослини й надалі залишаються одним з основних засобів лікування й профілактики різних захворювань, зокрема й органів дихальної системи. До виступу запрошується група «Знахарі».

Учень 1. Застосування рослин для лікування численних недуг людини почалося із сивої давнини. Фітотерапія (лікування рослинами) така ж давня, як і історія людської цивілізації. У нашій місцевості росте понад 40 видів рослин, які мають фітотерапевтичну дію для лікування захворювань дихальної системи. Ми виокремили кілька найбільш вживаних із них в офіційній та народній медицині й проаналізували їх біологічні особливості та найбільш ефективні періоди заготівлі лікарської сировини.

Учень 2. Малина (Rubus idaem L.) . Плоди використовують при застуді та запаленні легенів як додаток до протимікробних препаратів. Вони істотно прискорюють процес одужання. При застуді користуються ягодами сушеної малини. Беруть 3-4 столові ложки ягід, заливають однією склянкою окропу й настоюють 2 год. П’ють як чай 3-4 склянки на добу.

Для лікування захворювань дихальних шляхів використовують листки малини звичайної із квітковими стеблами вересу звичайного, чебрецю, квітками бузини чорної, квітками липи серцелистої в співвідношенні 3:2:!6». беруть 3 столові ложки суміші, заливають склянкою окропу й настоюють 10 хв.

Хворим рекомендується пити по 1 склянці як чай 2-3 рази на добу. Використовують як потогінний відвар однорічних стебел малини, гілочок вишні та гілочок смородини у співвідношенні 1:1:2. Беруть 2 столові ложки подрібненої суміші, заливають 1 склянкою води, кип’ятять на малому вогні 10 хвилин і настоюють 1 годину. П’ють по 2-3 склянки на добу як чай.

Витяжка малинового кореня має протизапальну дію при захворюваннях дихальних шляхів застудного характеру.

Дуже корисно вживати для профілактики грипу, ангіни, особливо взимку , настій листків малини, трави меліси та материнки звичайної у співвідношенні 1:1:1. При цьому беруть 2 столові ложки суміші, заливають 1 склянкою окропу й настоюють 10 хв. П’ють як чай по 2-3 склянки протягом добу. Такий чай ще й тамує спрагу, бадьорить тіло, підвищує працездатність і самопочуття.

Учень 3. Липа серцелиста (Tiliacordata Mill). Квітки з приквітковими листками мають сильну потогінну дію, а також виявляють протизапальний вплив і знижують жар. Оскільки липовий цвіт містить слиз, він заспокоює біль і діє протисудомно.

Учень 4. Бузина чорна (Sambucm nigra L.). профілактичний засіб захворювань дихальних шляхів – повидло та киселі із ягід бузини чорної, які їдять у довільній кількості. Дуже корисно вживати варені, протерті й проціджені ягоди, додаючи на 1 склянку цієї маси 1 столову ложку меду. Квітки, плоди та кору бузини чорної застосовують у як у науковій, так і в народній медицині для лікування запальних хвороб дихальних шляхів, зокрема, катарів, грипу, пневмонії, ангіни, ларинготрахеїту. Для цього виготовляють настій 1 столової ложки квіток бузини чорної на 2 склянці окропу, який настоюють 30 хв.

Учитель. Група «Журналісти» підготували кожному з вас буклети, які будуть нагадувати про сьогоднішній урок і допоможуть берегти дорогоцінне здоров’я.

ІV. Осмислення нового матеріалу.