Мета: визначити особливості природної зони степу; встановити взаємозв'язки між компонентами природи; продовжити формувати вміння учнів працювати з картосхемами підручника; розвивати навички та вміння працювати в мережі Інтернет, з програмою Презентація Microsoft office Power Point та з додатковою літературою; розвивати світогляд учнів, формувати творчу комунікативну компетентність кожного учасника уроку; розвивати вміння презентувати власні дослідження окремих питань в контексті всього уроку; розвивати творчі задатки дітей; продовжувати прищеплювати любов до природи, мистецтва, літератури та музики рідного краю.
Приймак Олена Миколаївна, учитель географії та економіки КЗО «Письмечівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»
Клас: 8
Тема. Географічне положення, межі і розміри зони степу. Головні риси природних умов. Поділ на підзони. Несприятливі процеси. Природоохоронні території.
Мета: визначити особливості природної зони степу; встановити взаємозв’язки між компонентами природи; продовжити формувати вміння учнів працювати з картосхемами підручника; розвивати навички та вміння працювати в мережі Інтернет, з програмою Презентація Microsoft office Power Point та з додатковою літературою; розвивати світогляд учнів, формувати творчу комунікативну компетентність кожного учасника уроку; розвивати вміння презентувати власні дослідження окремих питань в контексті всього уроку; розвивати творчі задатки дітей; продовжувати прищеплювати любов до природи, мистецтва, літератури та музики рідного краю.
Обладнання: фізична карта України, атлас «Фізична Україна», ноутбук, фотоматеріали вчителя, презентації учнів, контурна карта, слайди.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Заповніть контурну карту, зазначивши належність названих понять і ознак до зони мішаних лісів і лісостепу:
Відповіді на дошці, учні самостійно перевіряють:
Зона мішаних лісів: 1, 4, 5, 10, 14.
Зона Лісостепу: 2, 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13.
ІІІ. Оголошення теми уроку.
Сьогодні на уроці ми вивчатимемо найбільшу за площею природну зону України – степи (під музику Я. Степового «Степ» показую слайди «Степ»). Читаю епіграфи уроку:
Степ такий ошатний, що
Нема йому порівняння.
П. І. Замайський
Ось він нарешті, безкраїй,
Неозорий степ.
І.С. Тургенєв
Все степь да степь.
Безбрежная, как море.
А.А. Фет
ІV. Мотивація
Поездка на хутор
По всей степи – ковыль,
По краям – все туман.
Далеко, далеко от кургана курган;
Облака в синеве белым стадом плывут,
Журавли в облаках перекличку ведут.
Не видать ни души,
Тонет в золоте день,
Пробежать по траве
Ветру сонному лень.
А цветы- то, цветы! Как живые стоят,
Улыбаются, глазки на солнце глядят,
Словно речи ведут,
Как их жизнь коротка,
Коротка, да без слез, от забот далека.
Вот и речка… Не верь!
То под жгучим лучом
Отливается тонкий ковыль серебром.
Высоко – высоко в небе точка дрожит,
Колокольчик веселый
Над степью звенит.
В ковыле гудовень –
И поют, и жужжат,
Раздаются свистки, молоточки стучат;
Средь дорожки глухой
Пыль столбом поднялась,
Закружилась, в широкую степь
Понеслась…
На все стороны путь:
Ни лесочка, ни гор:
Необъятная гладь!
Неоглядный простор!
(И.С.Никитин)
V. Вивчення нового матеріалу.
Степова зона знаходиться на півдні України, простягаючись від низовин Дунаю до відрогів Середньоруської височини більш на 100 км; витягнута з півночі на південь на 500 км. В її межах знаходяться Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька та Луганська області, частини Одеської, Миколаївської, Полтавської, Кіровоградської та Харківської областей, а також північна рівнинна територія Криму.
Завдання для І групи (або 1-го учня). Використовуючи фізичну карту України, охарактеризуйте рельєф степу.
Як бачимо з карти, степова зона – рівнинний простір. Він охоплює Північно – Кримську рівнину (висота – 40 м), Причорноморську низовину (50-100 м) та південні частини Придніпровської та Середньоруської височин (200-300 м), Донецький кряж з найвищою точкою 367 м – г.Могила Мечетна. Це незвичайна гірська споруда. Незвичайність її полягає в тому, що давні складки гірських порід, з яких вона складена, піддалися надзвичайному руйнуванню, розмиву, знесенню та перенесенню. Приазовська височина з точкою 324 м (г.Могила Бельмак). Про такі височини, які тут називають «могилами», Т.Г.Шевченко писав:
За байраком байрак,
А там степ, та могила…
/Демонструється слайд «Приазовська височина». Учитель розповідає про «запорізьку миску»:
Запорозька миска
Серед численних давніх легенд, якими овіяний Запорізький край, є одна, що безпосередньо пов’язана з об’єктом, зображеним на цій фотографії.
На одній з гранітних скель, недалеко від північного краю о.Хортиця в Запоріжжі, є невелика заглибина діаметром трохи більше за метр. Заглибина має природне походження і з давніх часів називається у народі запорозькою мискою. Звідки така назва?
Згідно з легендою, в особливо спекотні літні години гранітні скелі так розжарювалися, що доводили до кипіння воду в тій заглибині – мисці. Після цього запорожцям залишалося лише кинути в миску галушки, і вони через деякий час вже були готові для вживання. Крім того, миска була – таки величенька, тож можна було наварити галушок на велику ватагу запорожців. А оскільки зачерпнути страву звичайною ложкою тут було не так – то й просто, то годували козаки один одного навпроти ложками на довгих держалках.
(за В.Тимофієвим)/
Завдання для ІІ групи (або 2-го учня). Вивчаючи кліматичну карту, охарактеризуйте кліматичні умови зони степу.
Клімат степу – помірно – континентальний. На заході – м’якший, на сході – більш континентальний та посушливий. На заході сильніше відчувається вплив повітряних мас із Атлантики.
Температура січня - -7С на сході, 0- -1С у степах Криму.
Температура липня - +21С - +23С. опади – 450 мм на півночі, 300 мм- на півдні. Найбільше їх випадає влітку.
/Демонструється слайд «Кліматична діаграма»/
Висновок: степ, з одного боку, найтепліша природна зона, а з другого – зазнає нестачі вологи. Через нестачу вологи та рівнинний рельєф тут часті, особливо на південному сході, суховії, посухи та пилові бурі.
/Зачитую уривок з твору П.Павленка «Чорна степова буря»:
Небо запылилось и стало сереть, блекнуть, над горизонтом набухала темная, бістро нарастающая полоса. Ветер был сов сем не тот, что у моря, а гарячий, как поджаренный; он бил в лицо крупной пылью пополам с зерном и вдруг точно свалился вниз с высоты и разлился вокруг шумным паводком. Кто-то странным голосом крикнул:
Уже несло через пустрыь палатки, фуражки и кепки, стучали ставни киосков, звесели разбитые стекла. Холмы зерна завихрились. Зерно тучей понеслось в воздух…
… Суховей свирепствовал много дней. Шел жестовий степной шторм./
Завдання для ІІІ групи (або 3-го учня). Охарактеризувати внутрішні води степу.
Гідрографічна мережа в межах степу розвинена слабо. Великі транзитні річки, що протікають тут, мають мало приток. Чому в степу переважають транзитні річки? Це пояснюється не достатнім зволоженням. Озера переважно лиманного типу і частково солоні. Наприклад, о.Сиваш.
Назвіть лимани…
Завдання для І V групи (або 4-го учня). Використовуючи ґрунтову карту України, охарактеризувати ґрунти степів.
/Демонструється портрет В.В.Докучаєва/
У межах степу переважають чорноземи. «Цар ґрунтів, годівник країни», - так оцінив чорнозем основоположник ґрунтознавства В.В.Докучаєв. чорноземи займають 90% площі зони. На півночі – це звичайні чорноземи, на південь – південні середньогумусові та малогумусові, вздовж узбережжя – темнокаштанові.
Завдання для V групи (або 5-го учня). Охарактеризуйте рослинний світ степу. /демонструється слайд «Рослини степу»/ Зачитую уривок з «Тихого Дону» М.Шолохова, де зображується картина степу в середині сухого літа: «Вызрел ковыль. Степ на многие версты оделась колышущимся серебром. Ветер упруго приминал его, наплывая, шершавил, бугрил, гнул к югу, то к западу сизо – опалове волны. Там, где пробегала текучая воздушная струя, ковыль молитвенно клонился и на седой его хребтине долго лежала чернеющая тропа.
Отцвели разномастые травы. На гребнях никла безрадостная выгоревшая полынь. Короткие ночи истлевали бістро. По ночам на обугленно – чорном небе несчетные сияли звезды… Терпкий воздух был густ, ветер сух, полынен; земля, пропитанна все той же горечью всесильной полыни, тоскувала о прокладе».
Для природного рослинного покриву степу характерне панування травяної рослинності: ковила, типчак, житняк та ін.. основу травостою складають багаторічні злаки та, меншою мірою, кореневищні. Гострий дефіцит вологи – головна причина безлісся степу. Невеликі лісові острівці можна побачити лише в долинах річок та в ярах.
Рослини степу мають багато пристосувань для того, щоб витримувати спеку.
Завдання для VІ групи (або 6-го учня). Охарактеризуйте тваринний світ степу.
/Використовується плакат «Природа і тваринний світ степової зони»/
Багатий і різноманітний тваринний світ степу. Більшість тварин мають забарвлення кольору пожовклої трави. Це допомагає їм ховатися від ворогів, а також не помітно підкрадатися до своєї здобичі. Деякі з них (байбаки, ховрахи, хом’яки, польові миші) риють нори, в яких запасають корм і там же ховаються від ворогів. Ці тварини мають гострі передні зуби, якими гризуть рослини, тому їх називають гризунами. Гризунів у великій кількості знищують орли, канюки, а також лиси та вовки.
Мешкають у степу жайворонки, перепели, куріпки, подеколи зустрічається багато комах (коники, жуки), якими харчуються дрібні птахи.
/Демонструється репродукція картин відомих художників/ Зануритись у рослинний світ, відкрити красу в найпростішому, звичайному – ось про що почали мріяти пейзажисти нового покоління. Саврасов першим відкрив цей шлях у російському пейзажі.
Учитель робить висновок: коротка малосніжна зима, довге тепле, сонячне літо, родючі ґрунти призвели до того, що природний ландшафт перетворився на антропогенні поля (слайд «Поле»). У степовій зоні вирощують різноманітні сільськогосподарські культури: озиму пшеницю, кукурудзу на зерно, соняшник, ефіроолійні та овоче-баштанні культури, сади й виноградники.
Незайманий степ становить лише 0,1% території України в заповідниках (слайди).
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
Готуючись до уроку кожен учень класу підготував власний творчій міні – проект, який і пропонує зараз нашій увазі.
Презентація міні – проектів.
Степ весною, наче килим,
Сонце кидає нитки,
Вишиває візерунки,
То розводи, то квітки …
Завдання:
Степ у літі, наче море,
Розіслався навкруги.
Хто його обійме зором?
Хто угледить береги?
Завдання:
Мов пустеля неоглядна,
Степ пожовклий восени,
Мов пісок, рудіють трави,
Не шумлять уже вони.
Завдання:
Степ зимою – мов перина,
Біла, рівна і м’яка.
Спить на ній зима холодна,
Баба люта і лиха.
Завдання:
Український степ людина
Так змінила, не впізнать!
Розорала, засадила,
Збудувала, перерила –
Ось вам дій цих результат!
Завдання:
VІІ. Підсумок уроку
Степ
Степ – це запахи шипшини,
Це море житняків,
Це кущики лютичів і жовтавих буркунів.
Степ – це хвилі ковилові,
Це ряст і первоцвіт,
Це шавлії бузкові і багряний маків цвіт.
Степ – це очі волошкові,
Це пижма і полин.
Це кульбаби цвіт медовий і голівки конюшин.
Степ – це клекіт журавлиний,
Це домівка для сурків.
Це прилисток мишиний і горбочки ховрахів.
Степ – це дрохви і орлині,
Це чаплі й кулики.
Це зайці та дикі свині, і вужі, і ящірки.
Степ – це коників сюрчання,
Лелечий переліт.
Зозулине кування,
Солов’їний ніжний спів.
Неозорий і безкрайній,
Гомінливий і жаркий.
То зелений, то рудавий.
Степ – то сонця перелив.
Прийом «Продовжи думку»: Мій степ – це …
VІІІ. Рефлексія.
Візьміть аркуш оцінювання, виставте собі бали й виведіть середній бал – це і буде ваша оцінка за роботу на уроці.
Прізвище, ім’я учня (ниці):………………………………………………………
Вправа «Географічна мозаїка», 3 б. |
Індивідуальна робота з картою та текстом підручника, 2 б. |
Міні – проект, 5 б. |
Середній бал |
|
|
|
|
ІХ. Домашнє завдання: параграф ,відгадати кросворд «Степова зона України», повідомлення про природоохоронні об’єкти степової зони.