Конспект уроку для 8 класу "Степова зона України"

Про матеріал

Мета: визначити особливості природної зони степу; встановити взаємозв'язки між компонентами природи; продовжити формувати вміння учнів працювати з картосхемами підручника; розвивати навички та вміння працювати в мережі Інтернет, з програмою Презентація Microsoft office Power Point та з додатковою літературою; розвивати світогляд учнів, формувати творчу комунікативну компетентність кожного учасника уроку; розвивати вміння презентувати власні дослідження окремих питань в контексті всього уроку; розвивати творчі задатки дітей; продовжувати прищеплювати любов до природи, мистецтва, літератури та музики рідного краю.

Перегляд файлу

Приймак Олена Миколаївна, учитель географії та економіки КЗО «Письмечівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Солонянської районної  ради Дніпропетровської області»

Клас: 8

Тема. Географічне положення, межі і розміри зони степу. Головні риси природних умов. Поділ на підзони. Несприятливі процеси. Природоохоронні території.

 Мета: визначити особливості природної зони степу; встановити взаємозв’язки між компонентами природи; продовжити формувати вміння учнів працювати з картосхемами підручника; розвивати навички та вміння працювати в мережі Інтернет, з програмою  Презентація Microsoft office Power Point та з додатковою літературою; розвивати світогляд учнів, формувати творчу комунікативну компетентність кожного учасника уроку; розвивати вміння презентувати власні дослідження окремих питань в контексті всього уроку; розвивати творчі задатки дітей; продовжувати прищеплювати любов до природи, мистецтва, літератури та музики рідного краю.

Обладнання: фізична карта України, атлас «Фізична Україна», ноутбук, фотоматеріали вчителя, презентації учнів, контурна карта, слайди.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

  1. Вправа «Географічна мозаїка».

Заповніть контурну карту, зазначивши належність названих понять і ознак до зони мішаних лісів і лісостепу:

  1. дерново – підзолисті ґрунти,
  2. височина Росточчя,
  3. природний заповідник Медобори,
  4. торф,
  5. Шацький національний парк,
  6. чорноземи типові,
  7. буково – дубові ліси,
  8. Західно – Українська провінція,
  9. дикі злаки,
  10.         значна заболоченість,
  11.         Середньоруська височина,
  12.         леси,
  13.         яро – балковий тип рельєфу,
  14.         морено – зандрові рівнини.

Відповіді на дошці, учні самостійно перевіряють:

Зона мішаних лісів: 1, 4, 5, 10, 14.

Зона Лісостепу: 2, 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13.

  1. Бесіда.
  1. Що таке природна зона? (це територія з близькими умовами температури та зволоження, що визначаються загалом, однорідні ґрунти, рослинний і тваринний світ)
  2. Що покладено в основу виокремлення природної зони? (співвідношення теплоти та вологи, характер циркуляції атмосфери)
  3. Які природні зони виокремлюють на рівнинах України? (на рівнинах України розміщені зони мішаних лісів, лісостеп і степ)
  4. Яка природна зона займає найбільшу площу? (зона степу – 40% від загальної площі України)

ІІІ. Оголошення теми уроку.

  Сьогодні на уроці ми вивчатимемо найбільшу за площею природну зону України – степи (під музику Я. Степового «Степ» показую слайди «Степ»). Читаю епіграфи уроку:

                                             Степ такий ошатний, що

                                             Нема йому порівняння.

                                                                  П. І. Замайський

                                              Ось він нарешті, безкраїй,

                                              Неозорий степ.

                                                                  І.С. Тургенєв

                                              Все степь да степь.

                                              Безбрежная, как море.

                                                                  А.А. Фет

ІV.  Мотивація

  • Як ви розумієте слова: «Яка широчінь, яке привілля!»?

Поездка на хутор

По всей степи – ковыль,

               По краям – все туман.

Далеко, далеко от кургана курган;

Облака в синеве белым стадом плывут,

Журавли в облаках перекличку ведут.

Не видать ни души,

                  Тонет в золоте день,

Пробежать по траве

                    Ветру сонному лень.

А цветы- то, цветы! Как живые стоят,

Улыбаются, глазки на солнце глядят,

Словно речи ведут,

               Как их жизнь коротка,

Коротка, да без слез, от забот далека.

Вот и речка… Не верь!

            То под жгучим лучом

Отливается тонкий ковыль серебром.

Высоко – высоко в небе точка дрожит,

Колокольчик веселый

              Над степью звенит.

 В ковыле гудовень –

             И поют, и жужжат,

Раздаются свистки, молоточки стучат;

Средь  дорожки глухой

            Пыль столбом поднялась,

Закружилась, в широкую степь

              Понеслась…

На все стороны путь:

            Ни лесочка, ни гор:

Необъятная гладь!

Неоглядный простор!

                            (И.С.Никитин)

V. Вивчення нового матеріалу.

  • Де знаходяться степи в Україні?

Степова зона знаходиться на півдні України, простягаючись від низовин Дунаю до відрогів Середньоруської височини більш на 100 км; витягнута з півночі на південь на 500 км. В її межах знаходяться Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Донецька та Луганська області, частини Одеської, Миколаївської, Полтавської, Кіровоградської та Харківської областей, а також північна рівнинна територія Криму.

  1. Робота в групах (або індивідуально)

Завдання для І групи (або 1-го учня). Використовуючи фізичну карту України, охарактеризуйте рельєф степу.

  Як бачимо з карти, степова зона – рівнинний простір. Він охоплює Північно – Кримську рівнину (висота – 40 м), Причорноморську низовину (50-100 м) та південні частини Придніпровської та Середньоруської височин (200-300 м), Донецький кряж з найвищою точкою 367 м – г.Могила Мечетна. Це незвичайна гірська споруда. Незвичайність її полягає в тому, що давні складки гірських порід, з яких вона складена, піддалися надзвичайному руйнуванню, розмиву, знесенню та перенесенню. Приазовська височина з точкою 324 м (г.Могила Бельмак). Про такі височини, які тут називають «могилами», Т.Г.Шевченко писав:

За байраком байрак,

А там степ, та могила…

/Демонструється слайд «Приазовська височина». Учитель розповідає про «запорізьку миску»:

Запорозька миска

  Серед численних давніх легенд, якими овіяний Запорізький край, є одна, що безпосередньо пов’язана з об’єктом, зображеним на цій фотографії.

  На одній з гранітних скель, недалеко від північного краю о.Хортиця в Запоріжжі, є невелика заглибина діаметром трохи більше за метр. Заглибина має природне походження і з давніх часів називається у народі запорозькою мискою. Звідки така назва?

   Згідно з легендою, в особливо спекотні літні години гранітні скелі так розжарювалися, що доводили до кипіння воду в тій заглибині – мисці. Після цього запорожцям залишалося лише кинути в миску галушки, і вони через деякий час вже були готові для вживання. Крім того, миска була – таки величенька, тож можна було наварити галушок на велику ватагу запорожців. А оскільки зачерпнути страву звичайною ложкою тут було не так – то й просто, то годували   козаки один одного навпроти ложками на довгих держалках.

                                                                  (за В.Тимофієвим)/

Завдання для ІІ групи (або 2-го учня). Вивчаючи кліматичну карту, охарактеризуйте кліматичні умови зони степу.

  Клімат степу – помірно – континентальний. На заході – м’якший, на сході – більш континентальний та посушливий. На заході сильніше відчувається вплив повітряних мас із Атлантики.

   Температура січня - -7С на сході, 0- -1С у степах Криму.

    Температура липня - +21С - +23С. опади – 450 мм на півночі, 300 мм- на півдні. Найбільше їх випадає влітку.

/Демонструється слайд «Кліматична діаграма»/

Висновок: степ, з одного боку, найтепліша природна зона, а з другого – зазнає нестачі вологи. Через нестачу вологи та рівнинний рельєф тут часті, особливо на південному сході, суховії, посухи та пилові бурі.

   /Зачитую уривок з твору П.Павленка «Чорна степова буря»:

  Небо запылилось и стало сереть, блекнуть, над горизонтом набухала темная, бістро нарастающая полоса. Ветер был сов сем не тот, что у моря, а гарячий, как поджаренный; он бил в лицо крупной пылью пополам с зерном и вдруг точно свалился вниз с высоты и разлился вокруг шумным паводком. Кто-то странным голосом крикнул:

  • Черная буря!

  Уже несло через пустрыь палатки, фуражки и кепки, стучали ставни киосков, звесели разбитые стекла. Холмы зерна завихрились. Зерно тучей понеслось в воздух…

   … Суховей свирепствовал много дней. Шел жестовий степной шторм./

Завдання для ІІІ групи (або 3-го учня). Охарактеризувати внутрішні води степу.

  Гідрографічна мережа в межах степу розвинена слабо. Великі транзитні річки, що протікають тут, мають мало приток. Чому в степу переважають транзитні річки? Це пояснюється не достатнім зволоженням. Озера переважно лиманного типу і частково солоні. Наприклад, о.Сиваш.

  Назвіть лимани…

Завдання для І V групи (або 4-го учня). Використовуючи ґрунтову карту України, охарактеризувати ґрунти степів.

/Демонструється портрет В.В.Докучаєва/

  У межах степу переважають чорноземи. «Цар ґрунтів, годівник країни», - так оцінив чорнозем основоположник ґрунтознавства В.В.Докучаєв. чорноземи займають 90% площі зони. На півночі – це звичайні чорноземи, на південь – південні середньогумусові та малогумусові, вздовж узбережжя – темнокаштанові.

Завдання для V групи (або 5-го учня). Охарактеризуйте рослинний світ степу. /демонструється слайд «Рослини степу»/ Зачитую уривок з «Тихого Дону» М.Шолохова, де зображується картина степу в середині сухого літа: «Вызрел ковыль. Степ на многие версты оделась колышущимся серебром. Ветер упруго приминал его, наплывая, шершавил, бугрил, гнул к югу, то к западу сизо – опалове волны. Там, где пробегала текучая воздушная струя, ковыль молитвенно клонился и на седой его хребтине долго лежала чернеющая тропа.

   Отцвели разномастые травы. На гребнях никла безрадостная выгоревшая полынь. Короткие ночи истлевали бістро. По ночам на обугленно – чорном небе несчетные сияли звезды… Терпкий воздух был густ, ветер сух, полынен; земля, пропитанна все той же горечью всесильной полыни, тоскувала о прокладе».

  Для природного рослинного покриву степу характерне панування травяної рослинності: ковила, типчак, житняк та ін.. основу травостою складають багаторічні злаки та, меншою мірою, кореневищні. Гострий дефіцит вологи – головна причина безлісся степу. Невеликі лісові острівці можна побачити лише в долинах річок та в ярах.

  Рослини степу мають багато пристосувань для того, щоб витримувати спеку.

  • Як саме пристосовані степові рослини до умов недостатнього зволоження? (густе опушення, шар воску або іншої речовини, що вкриває рослини, вузькі листки, довгі корені тощо).

Завдання для VІ групи (або 6-го учня). Охарактеризуйте тваринний світ степу.

/Використовується плакат «Природа і тваринний світ степової зони»/

  Багатий і різноманітний тваринний світ степу. Більшість тварин мають забарвлення кольору пожовклої трави. Це допомагає їм ховатися від ворогів, а також не помітно  підкрадатися до своєї здобичі. Деякі з них (байбаки, ховрахи, хом’яки, польові миші) риють нори, в яких запасають корм і там же ховаються від ворогів. Ці тварини мають гострі передні зуби, якими гризуть рослини, тому їх називають гризунами. Гризунів у великій кількості знищують орли, канюки, а також лиси та вовки.

  Мешкають у степу жайворонки, перепели, куріпки, подеколи зустрічається багато комах (коники, жуки), якими харчуються дрібні птахи.

/Демонструється репродукція картин відомих художників/ Зануритись у рослинний світ, відкрити красу в найпростішому, звичайному – ось про що почали мріяти пейзажисти нового покоління. Саврасов першим відкрив цей шлях у російському пейзажі.

Учитель робить висновок: коротка малосніжна зима, довге тепле, сонячне літо, родючі ґрунти призвели до того, що природний ландшафт перетворився на антропогенні поля (слайд «Поле»). У степовій зоні вирощують різноманітні сільськогосподарські культури: озиму пшеницю, кукурудзу на зерно, соняшник, ефіроолійні та овоче-баштанні культури, сади й виноградники.

  Незайманий степ становить лише 0,1% території України в заповідниках (слайди).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Готуючись до уроку кожен учень класу підготував власний творчій міні – проект, який і пропонує зараз нашій увазі.

Презентація міні – проектів.

  1. «Степ весною»

Степ весною, наче килим,

Сонце кидає нитки,

Вишиває візерунки,

То розводи, то квітки …

Завдання:

  • Підберіть краєвиди весняного степу України або намалюйте свої власні малюнки, які б розкрили тему вірша.
  • Підготуйте повідомлення про ранньоквітучі рослини степової зони. Які саме з них занесені до Червоної книги України?
  1. «Степ у літі»

Степ у літі, наче море,

Розіслався навкруги.

Хто його обійме зором?

Хто угледить береги?

Завдання:

  • Підберіть краєвиди літнього степу України або намалюйте свої власні малюнки, які б розкрили тему вірша.
  • Підготуйте повідомлення про рослини степу, що цвітуть влітку. Які саме з них занесені до Червоної книги України?
  1. «Осінній степ»

Мов пустеля неоглядна,

Степ пожовклий восени,

Мов пісок, рудіють трави,

Не шумлять уже вони.

Завдання:

  • Підберіть краєвиди осіннього степу України або намалюйте свої власні малюнки, які б розкрили тему вірша.
  • Підготуйте повідомлення про життя степових рослин восени. Які з них ростуть в цю пору року найдовше?
  1. «Степ взимку»

Степ зимою – мов перина,

Біла, рівна і м’яка.

Спить на ній зима холодна,

Баба люта і лиха.

Завдання:

  • Підберіть краєвиди зимового степу України або намалюйте свої власні малюнки, які б розкрили тему вірша.
  • Підготуйте повідомлення про життя тварин степу взимку. Наведіть конкретні приклади?
  1. «Степ і людина»

Український степ людина

Так змінила, не впізнать!

Розорала, засадила,

Збудувала, перерила –

Ось вам дій цих результат!

Завдання:

  • Підберіть краєвиди степу , що змінені діяльністю людини сьогодні або намалюйте свої власні малюнки, які б розкрили тему вірша.
  • Підготуйте повідомлення про негативний вплив діяльності людини на природу українського степу?

VІІ. Підсумок уроку

Степ

Степ – це запахи шипшини,

Це море житняків,

Це кущики лютичів і жовтавих буркунів.

Степ – це хвилі ковилові,

Це ряст і первоцвіт,

Це шавлії бузкові і багряний маків цвіт.

Степ – це очі волошкові,

Це пижма і полин.

Це кульбаби цвіт медовий і голівки конюшин.

Степ – це клекіт журавлиний,

Це домівка для сурків.

Це прилисток мишиний і горбочки ховрахів.

Степ – це дрохви і орлині,

Це чаплі й кулики.

Це зайці та дикі свині, і вужі, і ящірки.

Степ – це коників сюрчання,

Лелечий переліт.

Зозулине кування,

Солов’їний ніжний спів.

Неозорий і безкрайній,

Гомінливий і жаркий.

То зелений, то рудавий.

Степ – то сонця перелив.

Прийом «Продовжи думку»: Мій степ – це …

VІІІ. Рефлексія.

Візьміть аркуш оцінювання, виставте собі бали й виведіть середній бал – це і буде ваша оцінка за роботу на уроці.

Прізвище, ім’я учня (ниці):………………………………………………………

Вправа «Географічна мозаїка», 3 б.

Індивідуальна робота з картою та текстом підручника, 2 б.

Міні – проект,

5 б.

Середній бал

 

 

 

 

 

ІХ. Домашнє завдання: параграф     ,відгадати кросворд «Степова зона України», повідомлення про природоохоронні об’єкти степової зони.  

 

 

doc
Додано
5 квітня 2018
Переглядів
5644
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку