Конспект уроку для учнів 7 класу на тему "Природні зони Північної Америки". Мета: формувати знання про особливості розміщення природних зон Північної Америки; поглибити систему знань учнів про взаємозв'язки природних компонентів у складі природних зон; продовжувати формувати в учнів уміння складати характеристику природних зон за типовим планом; удосконалювати практичні вміння учнів працювати з картами атласу; розвивати географічне мислення,удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою, виділяти головне, узагальнювати матеріал, робити висновки; виховувати інтерес до предмету, любов, бережливе ставлення до природи.
Тема: Природні зони Північної Америки.
Навчальна мета: формувати знання про особливості розміщення природних зон Північної Америки; поглибити систему знань учнів про взаємозв’язки природних компонентів у складі природних зон; продовжувати формувати в учнів уміння складати характеристику природних зон за типовим планом; удосконалювати практичні вміння учнів працювати з картами атласу.
Розвивальна мета: розвивати географічне мислення, вміння застосовувати знання на практиці в нових нестандартних ситуаціях; формувати пізнавальний інтерес у кожного учня та особисту зацікавленість самостійною дослідницькою діяльністю; удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою, виділяти головне, узагальнювати матеріал, робити висновки.
Виховна мета: виховувати інтерес до предмету, любов, бережливе ставлення до природи.
Обладнання: фізична карта світу, атласи, ілюстрації, мультимедійна презентація, додаткова література.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
І.Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Учитель:
Розпочнемо збір «багажу знань» із географічної розминки. Вона включає в себе прийом «Так-Ні». Я задаватиму вам запитання, а ви відповідатимете лише «так» або «ні».
Географічна розминка. Прийом «Так-Ні».
1.Річки Північної Америки мають дощове, снігове та підземне живлення . (Так)
2.На заході материка розташовані гори Кордильєри. (Так)
3.Солоність води у Великому солоному озері у 9 разів нижча, ніж в океані. (Ні)
4.Річка Ніагара з'єднує озера Верхнє та Онтаріо. (Ні, Ері та Онтаріо)
5.Найбільшим у системі Великих озер є озеро Верхнє. (Так)
6.Північну Америку від Євразії відділяє Берингова протока. (Так)
7.Гори Аппалачі багаті родовищами нафти та газу. (Ні, кам'яного вугілля)
8.Крайньою північною точкою материка є мис Сент-Чарльз. (Ні)
9.Зона вулканізму та землетрусів у Північній Америці знаходиться у горах Аппалачі. (Ні)
- Молодці, із запитаннями впоралися! Наступний прийом – «Картографічна розминка»
Картографічна розминка
(Учитель на карті називає номери географічних об’єктів, а учні називають їх, за кожну правильну відповідь вони отримують 1 бал)
Слайд «Фізична карта Північної Америки», на якій знаки питання (географічні об’єкти, які потрібно назвати учням)
1. Гудзонова затока
2. Великі Американські озера
3. Кордильєри
4. Каліфорнійський півострів
5. Великі рівнини
6. Аппалачі
7. Півострів Флорида
8. Півострів Юкатан
Гра «Упізнай річку або Відгадай об’єкт за описом»
Учитель пропонує визначити географічний об'єкт (річку, озеро) за стислим описом.
Гра «Один зайвий» – учням необхідно визначити, що в переліку є зайвим та спробувати обґрунтувати відповідь.
Слайд із запитаннями
Робота на контурних картах.
У кожного учня є аркуш паперу з контурною картою Північної Америки. Під диктовку вчителя учні наносять географічні об’єкти на карту, а далі взаємоперевіркою виставляють собі оцінки.
Географічна номенклатура: Мексиканська затока, Кордильєри, затока Аляска, Центральні рівнини, Берингова протока, річка Міссісіпі, оз.Верхнє, о. Гренландія, п-ів Юкатан, п-ів Лабрадор, м. Мар'ято, г. Мак-Кінлі.
Учні, пам’ятаю як нещодавно, ви із задоволення виконували завдання по перевірці тексту та охоче виставляли оцінки за роботу. Так от, зараз я пропоную вам знову уявити себе в ролі вчителя та виставити оцінки один одному. Згода? За кожну правильно нанесену назву учні отримують 0,5 бала.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів – прийом «Дивуй»
Заслуховується розповідь учителя про унікальні рослини та тварини материка, культурні рослини та свійські тварини, батьківщиною яких є Північна Америка.
Слайд з унікальними рослинами та тваринами материка
(секвойя, кактус сагуаро, цукровий клен, жаба бик)
– Північна Америка – батьківщина багатьох культурних рослин.
Слайд із культурними рослинами та свійськими тваринами батьківщиною яких є материк
(соняшник, кукурудза, квасоля, стручковий перець, гарбуз, бавовник, індичка, ондатра, чорнобривці, жоржина.)
Слайд із небезпечними рослинами та тваринами вихідцями з материка
(колорадський жук, амброзія, елодея канадська)
Слайд тема уроку
«Природні зони Північної Америки».
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Запитання вчителя
1. Слайд карта природних зон Північної Америки
Учитель:
Перед вами атласи. За картою географічних поясів та природних зон визначте природні зони Північної Америки та вкажіть зони, що займають найбільшу площу.
– На якій частині материка розташовані області висотної поясності?
– Деякі з природних зон Північної Америки вже відомі вам, тому що ви вивчали їх під час знайомства з іншими материками. Але окремі природні зони ми з вами ще ніколи не розглядали, крім того, сьогодні ви довідаєтесь, чому особливе місце в розподілі природних комплексів материка належить рельєфу та впливу океану.
1. Закономірності розміщення природних зон у Північній Америці. Пригадайте, що таке природна зона?
• Від чого залежить зміна природних зон на рівнинах?
• Пригадайте, в межах яких природних зон лежить Південна Америка?
– Розподіл природних зон у Північній Америці, як і на інших материках, відповідає закону широтної зональності, який, як вам відомо, полягає в поступовій зміні природних зон від екватора до полюсів. Зміна природних зон залежить від співвідношення тепла та вологи.
У Північній Америці в зв’язку з особливостями географічного положення існують природні зони, відсутні на материках тропічних широт. Розміщення природних зон на рівнинах Північної Америки тісно пов'язане з особливостями зміни клімату.
На півночі материка спостерігається широтна зональність природних зон: вони простягаються з заходу на схід й змінюють одна одну з півночі та південь.
Однак в середній і південній частинах природні зони витягуються з півночі на південь. Це пояснюється різницею у зволоженні й температурах прибережних та центральних частин материка в межах помірного та субтропічного кліматичних поясів.
На нерівномірність зволоження східних, центральних та західних частин материка впливають гори: Аппалачі та Кордильєри. Прибережні частини більш зволожені. Там виникають лісові ландшафти. В центрі материка, де опадів менше – степові. Біля півострова Каліфорнія холодна течія спричиняє опустелювання узбережжя. Цим пояснюється меридіональне простягання природних зон в межах помірного, субтропічного та тропічного поясів.
Слайд карта природних зон світу
– Які відмінності в розміщенні природних зон раніше вивчених материків ви помітили?
Слайд із проблемним питанням
? Чому на рівнинній території Пн. Америки деякі зони простягаються меридіонально, а не за законом широтної зональності?
2.Характеристика природних зон (робота в малих групах)
Учні класу об’єднуються в експедиційні загони, кожний загін отримує маршрутний лист, який необхідно оформити працюючи з підручниками, атласами та ілюстративним матеріалом. В групі є головуючий, він же доповідач.
Учитель:
– Я пропоную вам зараз здійснити уявну подорож природними зонами Північної Америки та скласти їх коротку характеристику
План характеристики природної зони
2. Особливості клімату.
На опрацювання матеріалів учням дається 7 хвилин. Після опрацювання підручника йде пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою «Географічні пояси та природні зони світу» та презентацією ppt «Природні зони Північної Америки». Учні доповнюють розповідь вчителя своїми знаннями.
Під час виступів учні заповнюють картку «Характеристика природних зон»
Природна зона |
Географічне положення |
Клімат |
Ґрунти |
Рослини |
Тварини |
Арктичні пустелі |
|
|
|
|
|
Тундра та лісотундра |
|
|
|
|
|
Тайга |
|
|
|
|
|
Мішані та широколисті ліси |
|
|
|
|
|
Перемінновологі ліси |
|
|
|
|
|
Лісостеп, степ |
|
|
|
|
|
Пустелі та напівпустелі |
|
|
|
|
|
Савани та рідколісся |
|
|
|
|
|
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Знайдіть відповідність між природною зоною та рослинами, що в ній ростуть (фронтально)
1 |
Лісостеп, степ |
А |
Чорниці, лишайники, вереск, карликова береза |
2 |
Пустелі, напівпустелі |
Б |
Ялина, ялиця, модрина, туя, секвоя |
3 |
Листяні ліси |
В |
Ковила, тонконіг, бізонова трава |
4 |
Тундра, лісотундра |
Г |
Каштан, бук, кипарис, магнолія, карликова пальма, ліани |
5 |
Перемінно-вологі ліси |
Д |
Каштан, тюльпанове дерево, платан, дуб |
6 |
Тайга |
Е |
Кактус, полин, агава, юка |
2. Прийом «Хто? Де? »
Розподіліть по природних зонах тварин, які мешкають в одному з американських зоопарків: вівцебик, койот, пума, тушканчик, лемінг, опосум, бізон, песець, полярний вовк, барибал, скунс, полярна сова.
3. Прийом «Шпаргалка»
Назвіть природні зони, для яких характерні типи ґрунтів (на картках)
Природна зона |
Тип ґрунту |
1. 2. 3. 4. 5. |
|
4.Прийом “Експрес-тест” (самостійно).Яка з природних зон, наведенвідсутня н
1.Яка з природних зон, наведених нижче, відсутня на материку?
а. Степи б. Тайга в. Савани г. Вологі екваторіальні ліси
2.Дерево - довгожитель материка:
а. Мамонтове б. Дуб в. Модрина г. Осика
3.Кліматичний пояс, у якому переважно розташовуються степи:
а. Арктичний КП б. Субарктичний КП в. Помірний КП г. Тропічний КП
4.Частина материка, для якої найбільш характерні області висотної поясності:
а. Західна б. Східна в. Північна г. Південна
5.Найпоширеніша рослина Мексиканського нагір'я:
а. Агава б. Кактус в. Сосна г. Юка
6.Яка рослина зображена на прапорі Канади?
а. Дуб б. Секвоя в. Клен г. Бек
9.Преріями називають зону:
а. Саван б. Лісів в. Пустель г. Степів
5 .Прийом «Географічний диктант»
Учитель читає твердження, а учні позначають, яким природним зонам вони відповідають: арктичні пустелі (1), тундри й лісотундри (2), широколисті ліси (3), лісостепи й степи (4).
Відповіді: 2, 3, 4, 4, 1, 4, 2, 1.
6.Перегляд відеоролика «Тваринний світ Північної Америки»
VІ. Підсумок уроку, виставлення оцінок
Північна Америка – материк, багатий різними рослинами і тваринами. На метерику присутні такі природні зони: арктичні пустелі, тундра та лісотундра, тайга, мішані та широколисті ліси, перемінновологі ліси, лісостеп, степ, пустелі та напівпустелі, савани та рідколісся. Змінюються вони згідно закону широтної зональності та висотної поясності. Але деякі природні зони розміщені не за законами.
VІІ.Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 38 (с. 202-206), підготувати повідомлення про природоохоронні території материка.
Додатки.
1. Закономірності розміщення природних зон у Північній Америці. Пригадайте, що таке природна зона?
• Від чого залежить зміна природних зон на рівнинах?
• Пригадайте, в межах яких природних зон лежить Південна Америка?
У Північній Америці в зв’язку з особливостями географічного положення існують природні зони, відсутні на материках тропічних широт. Розміщення природних зон на рівнинах Північної Америки тісно пов'язане з особливостями зміни клімату.
На півночі материка спостерігається широтна зональність природних зон: вони простягаються з заходу на схід й змінюють одна одну з півночі та південь.
Однак в середній і південній частинах природні зони витягуються з півночі на південь. Це пояснюється різницею у зволоженні й температурах прибережних та центральних частин материка в межах помірного та субтропічного кліматичних поясів.
На нерівномірність зволоження східних, центральних та західних частин материка впливають гори: Аппалачі та Кордильєри. Прибережні частини більш зволожені. Там виникають лісові ландшафти. В центрі материка, де опадів менше – степові. Біля півострова Каліфорнія холодна течія спричиняє опустелювання узбережжя. Цим пояснюється меридіональне простягання природних зон в межах помірного, субтропічного та тропічного поясів.
2. Зона арктичних пустель. Арктичні пустелі займають острівну частину біля материка в межах арктичного кліматичного поясу. Це — край багаторічного льоду і снігу. Оскільки рослин дуже мало, ґрунти зовсім відсутні. На окремих ділянках влітку ростуть мохи, лишайники, водорості.
Життя тварин пов’язане з водою. Арктичні пустелі – справжнє царство тюленів. Ці тварини – здебільшого великі ссавці. Довжина тіла буває від 1 до 6 м, а маса від 20 кг до 5 тон! Тюлені плавають як риби, проте на суходолі дуже незграбні. Всі тюлені дихають легенями, тому періодично підпливають до лунки, щоб набрати повітря. Тюлені мають відмінний слух, але поганий зір. Харчуються рибою, молюсками та ракоподібними. Товстий шар жиру має теплоізоляційну та гідростатичну роль. Відомо 19 видів справжніх і 12-13 видів вухатих тюленів. Часто зустрічається гренландський тюлень, довжиною до 2 м і масою 150-160 кг. Живе до 40 років. Охороняються законом. Дитинча гренландського тюленя має жовто-біле хутро, за що одержало назву – “більок”. Маля народжується довжиною 80 см.
Часто трапляються моржі, характерною ознакою яких є пара бивнів, довжиною 70-80 см. Ними тварини риють дно, шукаючи молюсків, а також пробивають лунки у кризі для дихання.
Господарем Арктики є білий ведмідь, найбільший з сучасних хижаків. На прибережних скелях формуються «пташині базари», де селяться пташки різних видів, які живляться рибою: чайки, крячки, поморники, гагарки, кайри.
• Назвіть, які пристосування мають тварини до життя в суворих умовах арктичних пустель.
3. Тундра. Північне узбережжя материка займає зона тундри. На заході її південна межа проходить по полярному колу, а далі на схід зміщується далеко на південь до Гудзонової затоки.
Клімат у тундрі субарктичний. Літо в тундрі коротке і прохолодне.
Ґрунт не встигає відтаяти на великі глибини. Хоча дощів випадає менше, ніж у деяких пустелях, через низькі температури повітря води мало й випаровується. Тому земля перенасичена вологою. Тому тундра – це заболочені безлісі простори.
Ґрунти тундри мало родючі тундрово-глеєві. Тут нараховують кілька сотень видів рослин: вереск, болотні трави, багно, чорниці, журавлина, морошка. Але немає справжніх дерев, а лише карликові, які ледь досягають 5-12 см – карликова береза, полярна верба, низькоросла вільха. В умовах промерзання землі, коріння не може рости вглиб, а лише в боки. Під час сильних вітрів високі дерева не утрималися б у ґрунті.
Але основа життя тундри — лишайники. Ними харчуються травоїдні тварини: олені карибу, вівцебики, зайці, маленькі гризуни лемінги. На гризунів полюють песець, полярний вовк, полярна сова, канюк.
4. Тайга. Далі на південь широкою смугою від Кордильєр до узбережжя Атлантичного океану простягнулася зона тайги — хвойний ліс. Тайга також тягнеться вузькою смугою вздовж тихоокеанського узбережжя на північному заході материка.
• Поясніть, чому на північно-західному узбережжі Північної Америки зона тайги далеко заходить на північ.
Клімат тайги помірний. Влітку тут можна відчути виснажливу спеку, а взимку безжальний, пронизливий холод.
Тут переважають підзолисті ґрунти, що мають невелику кількість перегною, оскільки рештки рослин розкладаються повільно. Прохолодний та порівняно вологий клімат сприяє росту хвойних дерев.
В американській тайзі ростуть високі і стрункі чорна (канадська) та срібляста ялини, що сягають висоти 60 м. Останню завезли а Європу і вона прикрашає вулиці багатьох наших міст. Величезні площі в Канаді займає бальзамічна ялиця, що сягає заввишки 100 м і має двометровий діаметр стовбура. Вона є джерелом цінної медичної смоли, що називається канадським бальзамом. Поширена також канадська модрина, деревина якої використовується у лісовій промисловості. На схилах Кордильєр біля Тихого океану ростуть туя, дугласія. Остання зазвичай здіймається на висоту 50-80 м, а найвищі екземпляри – до 125 м. Живе до 1 тис. років. Має міцну деревину, яка не гниє у воді.
На тихоокеанському узбережжі материка у природній зоні тайги живе найтовстіше дерево в світі секвойя, або мамонтове дерево.
В американській тайзі водяться олені і лосі, рисі, вовки, куниці, ведмеді-грізлі, росомахи, є багато білок, бурундуків, бобрів, ондатра, сови, пугачі, яструби.
У зоні тайги ведеться інтенсивне вирубування лісів, тому постає проблема їх збереження та відновлення.
5. Зона мішаних і широколистих лісів. У східній рівнинній частині материка, охоплюючи територію навколо Великих Північноамериканських озер, лежить зона мішаних та широколистяних лісів. Під мішаними лісами поширені родючі сірі лісові ґрунти, під листяними — бурі лісові.
М'який і вологий помірний клімат мішаних лісів сприятливий для росту бука, липи, дуба, жовтої берези, білої і червоної сосни. У широколистих лісах ростуть дуби, каштани, тюльпанове дерево, платани.
Тваринний світ широколистих лісів зазнав великих втрат унаслідок освоєння території людиною. Подекуди тут збереглися дикобраз, олені, чорний ведмідь барибал. У передгір’ях трапляється пума.
Єнот-полоскун має дивну звичку промивати у воді різні речі, зокрема свою здобич: рибу, рака або жабу. Іноді зустрічається скунс – тварина розміром з кішку. Відчувши небезпеку, стає на передні лапи і випускає на ворога струмінь їдкої рідини, яка може ненадовго осліпити. За це називають скунса північноамериканською вонючкою. В зоні мішаних і широколистих лісів трапляється опосум – єдина сумчаста тварина, що живе в Північній Америці. Це – сумчаста миша. Самиця, приносячи десяток дитинчат, носить їх на спині. Має смачне м'ясо.
6. Перемінно-вологі ліси. На південному сході материка в умовах субтропічного мусонного клімату поширена зона перемінно-вологих лісів.
Тут на родючих ґрунтах жовтоземах і червоноземах, що мають великий вміст перегною, ростуть ліси з буку, дубу, карликових пальм, кипарису, магнолій, оповитих ліанами.
Серед тварин багато птахів: папуги ара, крихітні колібрі. Перемінно-вологі ліси Північної Америки – батьківщина домашньої індички з родини курячих. Це великі птахи, що живуть у лісі, але більшість часу проводять на землі. Живляться рослинами, комахами, жабенятами, дрібними ящірками. Гнізда будують дуже прості на землі. Самиця відкладає 10- 15 яєць. Індики – найбільші з домашніх птахів. Самці важать 9-35 кг. Самиці – 4,5-11 кг і несуть до 100 яєць на рік.
В річках трапляється майже шестиметровий міссісіпський алігатор.
Через родючі ґрунти та цінні породи дерев природні зони мішаних, широколистяних та перемінно-вологих лісів у природному стані майже не збереглися.
7. Лісостепи та степи (прерії). У Північній Америці зони лісостепів та степів простягаються в меридіональному напрямі від тайги на півночі до узбережжя Мексиканської затоки на півдні. Тут, на захід від Міссісіпі, в умовах континентального помірного та субтропічного клімату, опадів випадає менше, ніж на сході. Тому переважає трав'яниста рослинність. Степи в Північній Америці називають преріями.
Через велику кількість перегною та незначне зволоження у степах сформувалися найкращі в світі ґрунти – чорноземи. У рослинному покриві переважають злаки: ковила, бізонова трава, тонконіг, Тварини степу – гризуни: тушканчики, хом’яки, миші, байбаки, лучні собачки. Вони живуть у глибоких та добре розгалужених норах. На них полюють хижі птахи, лучний вовк койот, змії. Серед останніх вирізняється гримуча змія.
З великих травоїдний тварин колись у преріях численними стадами жили бізони. Вони зовні подібні до європейського зубра. Кажуть, що до приходу європейців бізонів було тут більше, ніж людей – 60 млн. Тепер через нещадне полювання їх лишилося тільки 15 тис. Європейці полювали на цих тварин заради спортивного інтересу. У степу навіть призупиняли рух потягів, аби постріляти у стадо бізонів. Тіло вбитої тварини залишали койотам та грифам. Ці великі копитні, масою до 1000 кг, через надмірне полювання були майже повністю винищені. Нині охороняються в заповідниках.
З XIX ст. степи були майже повністю розорані й зайняті під посіви зернових культур. Це негативно позначилося на й на тваринному світі степів.
8. Пустелі та напівпустелі. У Північній Америці пустелі та напівпустелі не становлять суцільної території. Вони займають частину внутрішніх плоскогір'їв Кордильєр, Мексиканське нагір'я та Каліфорнійське узбережжя. Пустелі є в помірному, субтропічному та тропічному поясах.
На бурих і сіро-бурих ґрунтах пустель ростуть полин, юки, колючі чагарники.
Відомою рослиною мексиканських пустель є агава. Листки агави сіро-зеленого кольору, довгі, м'ясисті, пружні і цупкі, що здаються зробленими з щільної кольорової пластмаси. Вони не ламаються і не гнуться, сягаючи іноді 3-4 м у довжину. Міцні волокна листків ідуть на виробництво мотузок, товстих канатів, грубої тканини, доріжок, килимів, плетеного взуття. З цих же волокон роблять і знамените ласо, за допомогою якого індіанці так вправно справляються з кіньми і биками.
Типовими рослинами американських пустель є різноманітні кактуси. Одні з них мають форму кулі діаметром до 2,5 м. Їх називають їжаковими. Інші нагадують зовні високі свічки, до досягають 15-20 м – цереуси. У стовбурах старих кактусів утворюються дупла, де живуть птахи. Кактуси досить корисна рослина. Насіння деяких кактуси їстівне, а їх стеблами годують худобу. З міцних стовбурів кактусів роблять легкі і міцні мости, надійні огорожі, дорожні стовпи. Соковита серцевина йде в їжу. Їх готують різними способами: варять, солять, печуть, маринують, сушать. Не випадково кактус зображено на державному гербі Мексики.
З поміж тварин поширені ящірки, черепахи, пустельна сарана
9. Висотна поясність Кордильєр.
• Що таке висотна поясність природних комплексів?
• Поміркуйте, в Кордильєрах чи в Андах більш повно представлена висотна поясність ландшафтів. Чому ви так вважаєте?
В Кордильєрах природні комплекси змінюються з висотою. Найбільш повно висотна поясність представлена на півдні у субтропіках. Тут до 1200 м схили гір зайняті твердолистими вічнозеленими лісами та чагарниками. Вище до 1900 м поширені хвойні соснові ліси. До 3000 м підіймаються ялинові ліси. Ще вище, до 3800 м панують альпійські луки. Найвищі точки гір зайняті багаторічними снігами та льодовиками.