Конспект уроку до теми "Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. Ординація Війська Запорозького"

Дата: ____________

Клас: ___________

Урок № __________

Тема: Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького»

Мета: 

Навчальна: визначати причини козацько-польських збройних конфліктів і повстань; розповідати про перебіг козацьких виступів проти польської влади; пояснювати, у чому ви­являвся національно-визвольний характер козацьких рухів; характеризувати результати та історичне значення козацько-польських збройних конфліктів і повстань.

Розвиваюча: продовжувати розвивати та вдосконалювати набуті вміння і навички;

Виховна: виховувати почуття поваги до історичного минулого України.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: Підручник Гісем О.В. Історія України : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів. О.В. Гісем,  О.О. Матинюк. – Х.: «Ранок», 2016. – 272 с., мультимедіа-презентація, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Куруківська угода, «Тарасова ніч», «Ордина­ція Війська Запорозького».

Основні дати: 1625 р. – виступ гетьмана Марка Жмайла проти поль­ської влади; 1630р. – повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила); 1635 р. – зруйнування Козаць­кої фортеці Іваном Сулимою; 1637–1638 pp. – козацьке повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина і Дмитра Гуні; 1638 р. – прийняття «Ординації ВійськаЗапорозького».

Перебіг уроку

І. Організаційний момент (2 хв.)

Слайд 1

Вчитель: Добрий день! Перед тим, як розпочати урок, я хотів би, щоб ви посміхнулися мені, а тепер один одному; були уважними і доброзичливими; щоб ваш гарний настрій та володіння собою допомогли вам бути активними на уроці; щоб ви аналізували нове; не боялися помилятися, продемонстрували пам’ять, увагу, досвід; робили самостійно висновки – тобто я зичу вам успіхів !

Але в першу чергу ми згадаємо деякі важливі події з історії України кінця 16 ст-початку 17 ст.

Слайд 2

II. Актуалізація опорних знань учнів (6 хв)

1. Бесіда за запитаннями

А) Якими були наслідки подій, що відносяться до доби морських героїчних походів козаків ?

Б) Яку роль відіграло козацтво в  Хотинській війні ?

В) Що об’єднує постаті відображені на слайді? (портрети на слайді)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. (1 хв.)

Сьогодні ми перегорнемо з вами ще одну героїчну сторінку в історії українського народу. Період національно-визвольних повстань 20-30 рр.  17 ст.,  які стали передднем великої Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Ми повинні знати і шанувати тих, хто своїм героїзмом поклав основи національного росту населення.

Слайд 3

Цей період вивчають і вивчали не тільки історики, а й описували у своїх творах поети, письменники і змальовували художники (Слайд 4).

IV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (3 хв.)

Слайд 5

Вчитель. Таким чином темою нашого уроку є «Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького»

Розгортаємо зошити і записуємо її !

Слайд 6

На уроці ми ознайомимося із особливостями перебігу козацько-польських збройних конфліктів і повстань, звернемо увагу на деяких історичних діячів досліджуваного періоду, з’ясуємо причини та наслідки козацько-селянських повстань 20–30-х років ХVІІ ст.

Слайд 7 (1 хв.)

Домашнє завдання: опрацювати § 13, с. 81-88. Доопрацювати таблицю.*Скласти історичний портрет ватажка повстань за особистим вибором.

Слайд 8 (1 хв)

Та щоб зрозуміти тему сьогоднішнього уроку, ми повинні розв’язати проблемне завдання: «Чи розв’язали козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. найважливіші проблеми тогочасного українського суспільства? »

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Вчитель.

Сьогодні ми працюватимемо за таким планом

Слайд 9

План

1. Причини повстань 20-30-х років17 ст.

2. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 року.

3. Повстання 1630 року під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

4. Повстання Івана Сулими 1635 року.

5. Національно визвольне повстання 1637-1638 рр.

6. « Ординація Війська Запорізького…»

Вчитель. Прошу вас розгорнути підручники на с. 82-83.

20-30-ті pp. XVII ст. відзначені низкою козацьких повстань, у які в різний період були втягнуті й інші прошарки українського суспіль­ства. Кожне з повстань мало свої причини і передумови, але домінуючим було пригноблене становище українства в Речі Посполитій.

1) Причини повстань 20-30-х років17 ст.

Слайд 10 (2 хв)

Вчитель. Отже, основними причинами козацьких повстань 20-30-х pp. XVII ст. були (демонструється на слайді):

Прийом « Коротше – ще коротше»

Причини козацько-селянських повстань 20–30-х років ХVІІ ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 року.

Слайд 11

Вчитель. Головними дійовими особами першого козацько-польського конфлікту стали С. Конецпольський та М. Жмайло.

У 1621 та 1622 рр. козаки зверталися до Сигізмунда III з петиціями, де зобов’язувалися не нападати на турецькі володіння та Крим, якщо король задовольнить їхні вимоги. Вони просили зберегти давні вольності, збільшити реєстр.

Проте влада Речі Посполитої не бажала розглядати прохання козаків і вирішила приборкати їх силою.

Слайд 12

У вересні 1625 р. з міста Бар на Поділлі в Подніпров’я вирушило 30-тисячне каральне військо, очолюване коронним гетьманом Станіславом Конецпольським.

Проти цього загону виступили козаки, очолювані Марком Жмайлом — козацьким гетьманом.

25 жовтня 1625 р. каральні війська атакували козаків. Після кривавої січі, що тривала весь день, Жмайло відвів повстанців до Курукового озера, де розташував у болотистій місцевості новий табір, оточивши його кількома рядами возів.

Слайд 13

Вчитель. Кожен з вас, учні, має картку, на якій побудована таблиця. Вам варто доповнити  дану таблицю інформацією, якої не вистачає, а саме це відомості про хронологічні межі (достатньо лише рік) та лідерів повстань.

Робота з таблицею

	Козацько-польський збройний конфлікт	Повстання Т.Федоровича	Повстання Івана Сулими	Національно-визвольне повстання
Хронологічні межі
Керівник (ки)
Територія, яку охоплювало	Подніпров’я (Черкащина, Київщина)	Київщина, Чернігівщина, Черкащина	Козацька фортеця	Середнє Подніпров’я
Основні битви	Крилов, Курукове озеро	Переяслав	Кодацька фортеця	Кумейки, Лубни, Жовнин, урочище Старець
Результати, наслідки	листопад 1625 р. укладення Куруківської угоди	8 червня 1630 р. укладено Переяславську угоду	взяття фортеці Кодак;                  прихильники угоди з Польщею видали І.Сулиму полякам і ті його стратили	повстання зазнало поразки;                 1638 р. – «Ординація Війська Запорозького»

Вчитель. Обидві сторони не були готові до тривалої облоги й розпочали переговори.

Козаки відкинули вимогу поляків видати ватажків. Однак замість Жмайла новим гетьманом обрали поміркованого Михайла Дорошенка, який 6  листопада 1625 р. підписав із Конецпольським Куруківську угоду.

Робота з документом

Слайд 14

Із Куруківської угоди, укладеної між польськимгетьманом великим коронним С. Конецпольським і гетьманом М. Дорошенком. 5 листопада 1625 р.

«Ми вважаємо справедливим, щоб військо запорозьке... мало голову або старшого, за прикладом давніх років, призначеного королем або гетьманами коронними його королівської милості.

Протягом 6 тижнів козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6000 із зазначенням, скільки їх живе в кожному старостві.

Для війська запорозького ми призначаємо платню на рік 60 000 злотих польських, які вони будуть одержувати в місті його королівської милості Києві...

Із числа 6 000 козаків 1 000 або більше, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого, залежно від умов часу мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу... Решта, живучи по волостях, мусять йти в похід з наказу коронних гетьманів на допомогу регулярному війську... »

Завдання

1. Визначте основні положення угоди.

2. Відомо, що укладання Куруківської угоди було компромісом між Польщею та козаками. У чому ви вбачаєте компроміс з боку Польщі?

3. Як, на вашу думку, до цього документа поставились козаки? Які пункти угоди могли викликати незгоду козаків?

Слайд 15

Вчитель. Наприкінці 1629 p., після закінчення війни зі Швецією, польський уряд розмівстив свої війська в Україні. Розбої польських вояків, релігійні утиски, зростання протиріч між реєстровими і нереєстровими козаками стали основними причинами повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

Слайд 16

1630 р. під Переяславом відбулася вирішальна битва повстанців із каральним військом коронного гетьмана С. Конєцпольського. Майже три тижні тривали крово­пролитні бої між противниками.

Центральною подією стала так звана «Тарасова ніч», як назвав її в однойменній поемі про повстанців Т. Шевченко. Травневої ночі невеликий козацький загін непомітно проник у ту частину польського табору, де розташовувався штаб Конєцпольського, і повністю винищив його охорону – «Золоту роту» зі 150 молодих шляхтичів із найшляхетніших родів.

Слайд 17

Т. Шевченко так описував Тарасову ніч":

..Лягло сонце за горою,

Зірки засіяли,

А козаки, як хмари,

Ляхів обступили.

Як став місяць серед неба,

Ревнула гармата;

Прокинулись ляшки-пани —

Нікуди тікати!..

Слайд 18

Вчитель. Отже продовжуємо доповнювати дану таблицю інформацією, якої не вистачає (1 хв.)

Самостійна робота за підручником за запитанням (1 хв)

Якими ж були наслідки повстання? Відповідь на це знаходимо самостійно, опрацьовуючи останній абзац третього пункту на с. 85

Якими були умови Переяславської угоди? (1 хв)

Слайд 19

Неможливість здобути перемогу над повстанцями змусила Конєцпольського укласти з ними Переяславську угоду, згідно з якою козаки не підля­гали покаранню за свій виступ, залишалися в силі статті Куруківської угоди, але реєстр збільшувався з 6 до 8 тисяч. Федорович відмовився укладати угоду з поляками, і її підписав новообраний гетьман Антон Конашевич-Бут.

3. Повстання Івана Сулими 1635 р.

Слайд 20

Прагнучи приборкати Запорозьку Січ, за ініціативи влади Речі Посполитої в лютому 1635 р. французьким інженером Бопланом було збудовано на першому дніпровському порозі Кодацьку фортецю. Це і стало причиною наступного козацько-польського конфлікту. Тому наступним було повстання І. Сулими

Історичну довідку про особливості біографії І. Сулими нам представить Макаренко К.

Повідомлення учня

Іва́н Миха́йлович Сулима - гетьман нереєстрових запорозьких козаків, дрібний шляхтич.

Народився в с. Рогощах (нині Чернігівського району Чернігівської області). Його син Федір був полковником Переяславським, а син останнього Іван — генеральним хорунжим. Олександр Лазаревський стверджував, що рід простежується від Київської Русі.

Можливо, через конфлікт з магнатами подався на Запорожжя. У свої перші морські походи Іван Сулима ходив з Самійлом Кішкою ще достатньо молодим козаком, проходив у нього морську школу. Особливо вабило його море, морські походи. Досить швидко талановитий козак вибився в чільні старшини, став на один рівень мало не з Петром Сагайдачним.

Папа Римський Павло V Боргезе нагородив Сулиму золотою медаллю за визволення невільників-християн  із турецького полону.

Слайд 21

Уночі з 11 на 12 серпня 1635 року, повертаючись з походу проти Османської імперії на чолі козацького (нереєстрового) війська, зруйнував щойно збудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі й винищив її німецьку (найману) залогу з комендантом фортеці, полковником французом Жаном Маріоном.

Був по-зрадницькому схоплений за сприяння старшини реєстрових козаків; за рішенням сейму гетьмана та декількох його сподвижників було страчено на центральній площі у Варшаві. Очевидець князь Альбрехт Радзивілл стверджував, що Сулима намагався на суді врятуватись переходом на католицтво.

Слайд 22

Вчитель

Отже продовжуємо доповнювати дану таблицю інформацією, якої не вистачає (1 хв.)

Запис інформації до таблиці

Цікаво знати

Фортецю Кодак козаки руйнували кілька разів, а польська влада відбу­довувала. У черговий раз відновити ЇЇ наказав 1638 р. після придушення повстання Бута, Гуні та Остряниці великий коронний гетьман СтаніславКонєцпольський. Існує переказ, що коли відбудова фортеці була завершена, Конєцпольський особисто, із неприхованим задоволенням оглянув її укріп­лення. Після цього він з іронією спитав не дуже відомого тоді чигиринсько­го сотника реєстрового козацтва, який супроводжував коронного гетьмана: «Ну, як вам Кодак?». Дотепний, добре освічений і непокірний сотник миттєво відповів бездоганною латиною: «Manufacta manu distuo» («Руками створене, руками руйнується»). Цим сотником був Богдан Хмельницький, який через десятиліття очолив боротьбу українців проти влади Речі Посполитої.

Слайд 23

Вчитель. Новим великим виступом стало національно-визвольні повстання 1637—1638 рр.

Їхніми лідерами стали П. Бут (Павлюк), Я. Острянин, Д Гуня.

Слайд 24

Виходячи із даних відображених на таблиці, варто відзначити, що найважливішими битвами даного історичного періоду були  битви під Кумейками, Лубнами, Жовнином, урочищем Старець.

Слайд 25

Цю частину таблиці залишаємо на самостійне доопрацювання

Вчитель.

Слайд 26

На початку вересня 1638 р. польський гетьман М. Потоцький скликав у Києві «загальну раду» реєстрового козацтва, де оголосив «Ординацію Війська Запорізького, яке перебуває на службі Речі Посполитої.» ухвалену сеймом 1 березня 1638 року.

Слайд 27 - Умови ординації

Слайд 28 - Наслідки повстань:

1.Повстання засвідчило, що козацтво було провідною верствою українського суспільства.

2. Козаки користувалися підтримкою всього населення.

3. З кожним роком повстання ставало більш організованим й цілеспрямованим.

4.Козаки звернулися із зверненням до населення за підтримкою.

5. Заклики  мали чітку мету: визволення від національного, соціального і релігійного гніту.

Слайд 29 – Чи можемо ми тепер дати відповідь на наше проблемне запитання

VІ. Узагальнення й систематизація знань ().

Слайд 30

Вправа «Вірно, невірно».

Учням пропонується перелік тверджень, з якими вони повинні згодитися або ні.

Відповіді фіксуються наприкінці зошита

1. Перше селянське повстання 20-х років XVII ст.. очолив П. Бут.

2. У 1625 р. було укладено Куруківську угоду

3. Кодак зруйнував І.Сулима

4. «Тарасова ніч» - вислів пов’язаний із повстанням М. Жмайла.

5. Ординація війська запорозького підтвердила привілеї реєстрового козацтва

Слайд 31

Відбувається самоперевірка відповідей учнями

VІІ. Підведення підсумків уроку (3 хв.).

Коментоване виставлення оцінок