Конспект уроку "Дума як вид усної народної творчості".

 

 

Конспект уроку

на тему

Дума як вид усної народної творчості

 

 

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Нагірненьского ЗЗСО I-IIIст.

Кушнір Галина Миколаївна

 

 

Тема уроку: Дума як вид усної народної творчості

Мета уроку: поглибити знання учнів про усну народну творчість, зокрема про жанр дум.

Клас: 7

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку

Линуть звуки благовісні

В’ється радість, наче птах.

Наша дума, наша пісні

Не загине у віках.

(М.Рильський)

II. Актуалізація опорних знань

1.Вступне слово вчителя

Людина не може існувати без прекрасного. Тому з давніх-давен на нашій землі співали, вишивали, прикрашали житла, бо прекрасне було оберегом. Мережали різьбою ярма для волів, розмальовували печі й вносили в хату пахощі квітів… Вишиваючи – співали, прядучи – розповідали казки. Так складалася усна народна творчість, органічного переплетене з працею.

-         Пригадайте, що ми називаємо усною народною творчістю або фольклором? Чим він відрізняється від художньої літератури?

-         Це словесне мистецтво, творчість народних мас.

2. Повідомлення учителя

Слово «фольклор» англійське. Цей термін уведений у науку англійським вченим В.Томсом у 1846р. Дослівно воно означає «народні знання», «народна мудрість». Це дуже точне визначення того духовного багатства, створеного народом протягом десятиріч. Термін «фольклор» був прийнятий вченими інших країн і незабаром став міжнародним. У поняття фольклор включають весь комплекс духовної і матеріальної культури народу. Так, наприклад, в Англії і США фольклор означає всі види мистецтва: поезію, музику, танці, ігри, живопис, різьбу, а також вірування, звичаї і обряди.

У нас під фольклором розуміють народну поетичну творчість. Народну музику називають музичним фольклором, танцювальне мистецтво – народною хореографією, а народні художні вироби – народним образотворчим мистецтвом.

Не знати вже, коли на українській землі залунали перші пісні, коли матері чи бабусі стали розповідати дітям казки. Виникнувши в сиву давнину (вже автор «Слова о полку Ігореві» звертався до легендарного співця Ігаяна) ще задовго до появи письма, тим більше красного письменства, фольклор продовжує жити, побутувати, розвиватись і в пізніші епохи.

-         Пригадайте і назвіть найважливіші особливості фольклору.

-         Усність, анонімність, колективність, варіативність.

Так є різні роди і жанри словесного народного мистецтва. Маємо епічні жанри – казки, легенди, перекази, загадки, заклинання. Це прозові жанри.

Надзвичайною різноманітністю відзначається народна поезія. Виділяємо:

 календарно-обрядову поезію (колядки, веснянки…)

родинно-обрядову (весільні пісні, голосіння)

родинно-побутову

ліричні пісні

жартівливі пісні.

Наполегливо утверджуючи своє національне багатство буття, народ складав історичні пісні та думи, а в нашу добу – пісні стрілецькі, повстанські. Весь вік людину супроводжують пісні «від колиски до могили, бо немає такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому», - говорив М.Стельмах.

Українська пісня дивує світ своєю красою. Маємо безліч свідчень чужинців, які стверджували, що немає від неї нічого кращого.

«…У жодній іншій землі дерево народної поезії не принесло таких великих плодів, ніде дух народу не втілився так живо і світло в піснях, як в українців». (Фр.Боденштейн)

Незалежне і розмаїте їх багатство. Мабуть. Жоден народ не може назвати такої кількості. Вважають, що тільки записано цих творів понад двісті тисяч. «Здається, кожна гілка дерева на Україні має свого поета і кожна стеблинка трави на цих безмежних квітучих рівнинах відлунюється піснею». (Тальві)

III. Оголошення теми уроку

1.Вивчення нового матеріалу

Думи – безсмертні пам’ятники, створені геніями самого народу. (І.Франко)

Особливе місце серед пісенних жанрів фольклору належить думі. Кожен народ має свій епос, створений самим духом його. Духом героїчним, бо ж прагне народ виразити себе в такому саме стані. Ми знаємо про «Ілліаду» і «Одіссею» - їх створив легендарний Гомер, навіки втіливши, утвердивши героїчний дух Еллади. Стародавні німці намагалися скласти найістотніше про себе в безіменній «Пісні про Нібелунгів», французи – в «Пісні про Роланда».

Та є серед народів світу явище унікальне. Це наші народні душі. Унікальні вони тим, що в них органічно поєднано лицарський епос з найтоншим ліризмом. Чогось подібного до козацьких дум немає.

2.Учні записують у зошити визначення думи як жанру.

Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту, які виконувалися в супроводі бандури, кобзи чи ліри.

У думах, як і в історичних піснях відображена сувора дійсність, історія українського народу. Вони підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі.  В них оспівані ратні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників і «власних» панів, козацької старшини.

«Не в затишку біля домашнього вогнища, а на сплюндрованих вогнем і мечем поселеннях, не під дзвін золотої бджоли, а під гадючий посвист петлі татарського ятагана народжувався наш героїчний епос. Народжувався він там, де жив, страждав і боровся український народ: в орлиних гніздах Запорозької Січі, в традиціях неволі і в кривавих січах проти чужоземних людоловів і поневолювачів. Тому ми і крізь віки відчуваємо в українській думі кипучу пристрасть наших предків, разючий свист козацьких шабель, брязкіт невільницьких кайданів і ясу перемог». (М.Стельмах)

Як жанр народної поезії, думи виникли в XV-XVI ст. на основі найкращих досягнень усної народної поетичної  творчості. Неабияку роль у цьому відіграли історичні та соціально-побутові пісні.

Герої українських дум виступають самовідданими захисниками рідної землі, борцями за щастя трудового люду. Вони наділені незвичайною фізичною силою, мужністю, великим розумом, кмітливістю. Таким узагальненим образом захисника рідної землі виступає козак Голота, що пильно вартує кордони вітчизни, Богатирем-патріотом, досвідченим воїном є старий отаман Матяш з однойменної думи.

Любов до Батьківщини – високе і святе почуття для героїв народних дум.

3. Тематика дум пов’язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень.

1.Про боротьбу українського народу з турецькими і татарськими ордами («Дума про козака Голоту», «Дума про Самійла Кішку»)

2.Про стосунки з поляками («Дума про Івана Богула», «Хмельницький і Барабаш»)

3.Соціально-побутові думи («Бідна вдова і три сини», «Сестра та брат»).

4.Особливості народних дум (жанрові)

1. Зображення важливих суспільних подій, видатних осіб.

2. Повне дотримання правдивості життєвих фактів.

3.Докладність розповіді.

4.Висока поетичність мови. Використання образотворчих засобів: постійні епітети, словесні повтори, пестливі слова, гіперболи, заперечні порівняння, риторичні фігури, архаїзми).

5.Невелика кількість основних дійових осіб.

6. Своєрідність віршованої форми (не рівноскладовість рядків, довільне римування, монорими).

7.Виконання речитативом під акомпонент кобзи, бандури, ліри.

8.Усне поширення.

9.Варіативність тексту.

5.Порівняйте уривки з думи і пісні

- Зверніть увагу на довжину рядків, кількість складів.

- Яке римування?

- Попробуйте зробити висновки.

а) Що то ми будем, брате,

Своєму отцю й неньці отвічати

Що в одному ми городі бували,

Однії листи писали,

Що ми свого брата найменшого пішого піхотинця

У турецькій неволі покидали.

1.Нерівноскладовість

2.Вільний ритм

3.Відсутність строф

4.Переважно дієслівна рима.

 

б)Ой кинувся козак Нечай

Від дому до дому

Та зложи же ляхів тисяч

З коней, як солому.

1.Перехресне римування

2.Ритмічність

3.Строфічна будова

4.Стала мелодія.

6. – А зараз прослухаймо думи і її виконання.

- На відміну від пісні у думі нема сталої мелодії, виконується вона речитативом.

До XIX ст. народні співці називали думи лицарськими піснями та піснями про старовину. На початку XIX ст. український фольклорист М.Максимович ввів термін «душа» в тому значенні, в якому він вживається і тепер. Думи – аристократичного походження – їх творить не народ. А якась особа, вони вимагають таланту. Певних знань, освіти кобзарів.

Прислухайтеся до народних дум, розважливо вдивіться в їх глибочінь. І ви побачите благородний, лицарський образ свого предка, красу свого сучасника, духовну велич нашого народу.

IV. Підсумок уроку

V. Д/з: читати статтю підручника про народні думи