Конспект уроку
на тему
«Дума про Марусю Богуславку»
Підготувала
вчитель української мови та літератури
Нагірненьского ЗЗСО I-IIIст.
Кушнір Галина Миколаївна
Тема уроку: «Дума про Марусю Богуславку»
Мета уроку: розкрити основну думку твору, благородство душі полонянки, виховувати у дітей почуття патріотизму.
Клас: 7
Хід уроку
I. Організація учнів до уроку
II. Актуалізація опорних знань
1.Перевірка домашнього завдання
Питання до класу
- Чим схожі і чим відрізняються народні думи від історичної пісні?
- На які теми найчастіше складалися народні думи? Назвіть їх основних героїв.
- Чи можна вважати героїв дум патріотами і чому?
- Про що розповідається в «Думі про Самійла Кішку»?
- Який епізод думи вас найбільше схвилював?
- Знайдіть і прочитайте зачин (заплачку) і кінцівку думи.
- Який мотив у думі є провідним? Мотив патріотичного подвигу в ім’я вітчизни.
- Знайти епічно-описові засоби зображення у думі. Опис галери, дії козаків, коли вони довідуються, що на галері невільники, які щасливо добралися до Січі.
2.Усна розповідь про Самійла Кішку за складеним планом.
3.Рецензія на відповідь товариша.
III. Оголошення теми уроку
Жіноча доля, хто її розкаже?
Жіноча доля, хто її збагне?
Їй на землі моїй чомусь найважче…
Ти – в рабство продана та куплена на ринку,
В тобі стогнав і плакав твій народ.
1.Читання напам’ять учителем уривка з вірша С.Зінчука «Яничари»
На Вкраїну чумою вповзала орда,
По собі залишала руїну:
Западались хати, зацвітала вода,
Бур’янились лани України.
Хто супроти вставав - затинав ятаган,
Хто коривсь - мав кайдання неволі.
Їх в отару зганяв кочівницький каган,
Гнав на торжище Кафи поволі.
Йшли дівчата вродливі у пишний гарем,
Козаків на галерах кували;
А малі хлопчаки перед турським царем -
Перед самим султаном ставали.
2.Вступне слово вчителя
Так, дика орда, яка чумою вповзла на українські землі, несла з собою руїни і пожарища, сльози, смерть, розлуку і тяжку, гірку прокляту неволю. Молоді, сильні, красиві українці були дорогою здобиччю, цінним товаром для ординців. Статних, дужих, широкоплечих юнаків і молодих чоловіків кували на галерах, продавали в рабство, як Самійла Кішку і його товаришів. У малих хлопчаків «виривали матері слово і пам’ять», і виховували їх в дусі ненависті до всього українського, перетворювали їх на яничарів – найзапекліших ворогів України. Їх чекало нащадків презирство круте і прокляття Вкраїни довічне. Але найважче було, мабуть, жінкам і дівчатам, особливо вродливим. Не одну гордо чолу красуню-українку як невільницю продавали. Вони ставали наложницями в пишних гаремах, де поступово в’янула їхня пишна врода, втрачалася молодість і сила, черствіла душа. Відомі факти, коли українські красуні вродою, гордою вдачею і розумом причаровували багатих турків і ставали їх дружинами, народжували дітей і уже назавжди розлучалися з рідною землею, марити якою могли хіба що тільки в сні. Вони молились аллахові нишком, аби Україна не снилась щоночі.
Проте Україна назавжди залишалася в їхніх серцях і душах, і вони до кінця своїх днів були українками.
Я знаю, що ви зараз назвете нашу славну землячку, славну українку з Рогатина, яка. Ставши улюбленою дружиною османської імперії, ні на мить не забувала великого горя, що заподіяли татари її рідні землі. Вона все зробила для України, що могла. 41 рік войовнича орда не чинила нападу на Україну.
Так, мова йде про Настю Лісовську – Роксолану.
Про турецько-татарську неволю народ створив багато дум. В них на повний голос звучить невимовна туга за рідним краєм, «за ясними зорями й тихими водами». Серед дум невільницького циклу помітне місце займає перлина українського народного епосу – «Дума про Марусю Богуславку». Маруся Богуславка – це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, не маючи змоги повернутися в Україну. Допомагає невільникам – козакам зробити це.
3.Виразне читання думи учителем.
Робота з текстом думи
- Хто така Маруся Богуславка?
- В яких умовах перебували козаки-невільники? Знайти у думі відповідні рядки.
- Про що розмовляла Маруся Богуславка?
- Про що просила вона козаків, які поверталися на Україну?
- Як змальовується образ рідного краю? Процитувати. Який художній засіб використано?
- Чи співець осуджує Марусю, чи викликає до неї глибоке співчуття у слухачів?
4.Характеристика образу Марусі
Образ головної героїні турецької полонянки Марусі Богуславки особливо хвилюючий. Вона турбується про долю своїх єдинокровних братів і випускає їх на волю. Це – один із найяскравіших жіночих образів дум, у якому уособлено високі патріотичні почуття.
Маруся – проста дівчина-бранка, з благородною, світлою душею. Вона не забула своєї вітчизни, народу і прагне врятувати козаків-невільників. Можливо навіть і ціною власного життя. Героїня наділена благородними рисами. Якими?
- Висока патріотична свідомість, щире співчуття до бідних невольників, вартість батьківщини, глибоке розуміння громадянського обов’язку, глибока совість і моральність.
Незважаючи на те, що вона «потурчилась, обусурманилась» в думі не осуджується. Ми глибоко співчуваємо Марусі за її гірку долю. Вона наділена позитивними якостями: християнські землі для неї – наші. Вона постійно думає про замічених невільників.
Образ Марусі Богуславки змальовується у всій його психологічній складності. Він розкривається не відразу, а поступово, в міру розгортання сюжету. В цьому виявилась майстерність твору. Симпатії творців і виконавців думи на боці героїні.
- В образі Марусі втілено основну ідею думи
- Попробуйте сформулювати її
- Любов до Батьківщини
IV. Підсумок уроку
Дума про Марусю Богуславку продовжувала суспільно-виховну роль і в пізніші часи. Це улюблений образ нової української літератури і мистецтва. Про Марусю Богуславку написані:
- Оперта («Маруся Богуславка» І.Нечуя-Левицького)
- Драми («Маруся Богуславка» М.Старицького, «Ясні зорі» Б.Грінченка)
- Оповідання («Турецькі бранці» С.Вороблевича)
- Перша українська ораторія («Дума про дівку-бранку»)
- Створений балет («Маруся Богуславка»)
Звучить пісні «Україночка».
V. Д/з.
Прочитати думу
Підготуватися до усної розповіді про Марусю Богуславку
Виписати епітети
Чадра Марусі Богуславки
Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
Татари сплять, сьогодні в них байрам.
Високий дуб, по-українськи - нелинь.
Святе письмо, по-їхньому - Коран.
Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,
що я жива, що в мене муж паша.
А я- Маруся. Я- із Богуслава.
У мене є непродана душа.
О, як він любить, як він мене палить!
Як він мене цілує уночі!
Каблучки нанизав по дві на кожен палець.
Браслети на руках, на шиї дукачі.
І я ходжу, володарка темниці.
Скриплять у тиші двері за дверми.
Блищать очима слуги темнолиці,
мені у ноги стелять килими.
Ох, килими, барвисті килимочки!
Фонтан, кальян і сльози на зорі.
Носила я і плахту, і віночки, -
ну, як мені, чи гарно у чадрі?
І меч, і правда - цноти не жіночі.
Люблю чадру - і чорна, і густа.
Коли татарам брешуть мої очі,
ніхто не бачить, як тремтять вуста.
Мого лиця не видно під чадрою.
Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.
А то б я їм здавалася чудною, -
чого я зблідла і куди іду.
Чого дивлюся в море, у тумани.
Чого, як тінь, блукаю уночі.
…Бряжчать мені невільницькі кайдани.
А я шукаю сховані ключі.