Конспект уроку з української літератури "Література рідного краю. Віра Коваль «У калиновім цвіті»"

Тема: Література рідного краю. Віра Коваль «У калиновім цвіті»

Мета:  ознайомити учнів із життям і творчістю поетеси; навчати визначати ідейно-художню цінність поетичних творів, красу її поезії;  розвивати вміння виразно й вдумливо читати вірші, аналізу поетичних  творів; виховувати любов до України, до рідного слова, шанобливого ставлення до поетеси.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Віри Коваль, збірки її творів, використання інтерактивної вправи Wordwall.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Лекція вчителя

Поетеса народилася 28 вересня 1948 року в селі Біленькому Запорізького району. Уже школяркою почала писати вірші. Учительки української мови й літератури Марія Зіновіївна Булах та Лідія Остапівна Оксамитна просто заворожили своїм предметом. До того ж, удома було багато книжок, у тому числі й дитячих. Дід Іван Лаврентійович Коваль знав багато казок, примовок, пісень, писав вірші. Часто збирав біля себе дітей – із задоволенням слухали його оповідки. Батько також любив літературу, відвідував драматичний гурток. А ще, коли збиралися родичі, то неодмінно співали народні пісні. Усе це разом, мабуть, і вплинуло на світосприйняття майбутньої поетеси, спонукало писати вірші й пісні.

Авторка закінчила філологічний факультет Запорізького педінституту, шість років учителювала у Великих Копанях на Херсонщині. Лише потім повернулася в Біленьке, в рідну школу.

Нині поетеса мешкає в Запоріжжі, вона є членкинею Національної спілки письменників України, авторкою поетичних збірок: «На хресті любові» (2004), «Дідизна» (2007), "Повертаюсь до витоків« (2011),  "Побрехеньки моїх кумів" (2015), "Узбіччя" (роман у віршах - 2015), "У калиновім цвіті" (2018), «Ті, що йдуть крізь вогонь» (2022), «Солдатський привал» (2022). Найбільшу популярність їй принесли пісні, які є в репертуарі запорізького співака й композитора Анатолія Сердюка, а також народних артистів України Алли Кудлай («Не повертайсь»), Наталі Бучинської («Осіння вишня»), заслуженої артистки України Катерини Бужинської («Київська Русь»), співачок Лілії Остапенко («Біла лілея») та Оксани Вояж («Давай помиримся») – усі покладені на музику Лілії Остапенко.

 

Рідне слово

Пригорнуся душею я до рідного слова,

Що вирує й хлюпоче, наче хвиля дніпрова.

Найсолодше у світі батька-матері слово,

Ти звучиш солов’їно, ти цвітеш калиново.

 

О слово рідне, хто без тебе я? –

Листок осінній, зірваний вітрами.

Ти Богом дана доленька моя.

Горнусь до тебе, як дитя до мами.

 

В тобі сонце і вітер, в тебе сокола крила.

Ти у пісні народній білий світ облетіло.

Сто разів нас вбивали зайди підлі, безчесні,

Та без рідного слова не змогли б ми воскреснуть,

 

Ми з тобою кохали, ми боролись з тобою,

Ти й сьогодні за волю знову кличеш до бою.

Я тебе, слово рідне, у запеклому герці.

Від ворожої кулі затулю своїм серцем.

Аналіз поезії

Авторка: Віра Коваль.

Рік видання: 2018.

Збірка: «У калиновім цвіті».

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: громадянська.

Тема: зображення почуття любові до української мови, поваги до рідного слова.

Ідея: возвеличення необхідності вивчення, поваги до рідної мови.

Основна думка: будь-яка українська людина повинна пишатися рідною мовою.

***

Ой, цвіла калина

Білим цвітом красно,

Восени ясніла

Ягідками рясно.

Червоніли грона,

Як зимові ранки,

На кущах розлогих

І на вишиванках.

 

Налетіли круки –

Стихла колисанка.

І клювали круки

Білу вишиванку –

Чорними дзьобами

Хижа зграя чорна,

І стікали кров’ю

Калинові грона.

 

Ой, не клюйте, круки,

Вишиту сорочку,

Бо на Україні

Скрізь ростуть дубочки.

Стане брат за брата,

Молоді та дужі –

Діждетесь розплати

За невинні душі.

Аналіз поезії

Авторка: Віра Коваль.

Рік видання: 2018.

Збірка: «У калиновім цвіті».

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: громадянська.

Тема: зображення суму України та ворогів, які намагаються знищити її.

Ідея: уславлення хоробрості, нескореності бійців нашої країни.

Основна думка: згуртованість українців, вміння захищати Україну від небезпеки.

 

Сховала від нас волю чорна пітьма…

Прийшла несподівано в край наш біда,

Звідкіль не гадали, не ждали:

Полізла нахабна московська орда

І тихий наш світ зруйнувала.

 

І стали дорослими наші сини,

І світ їх героями визнав:

Від «Градів» ворожих закрили вони

Своїми серцями Вітчизну.

 

Здригається лячно задимлений світ,

І важко збагнути нам, за що

Безжально ковтає найкращий наш цвіт

Війни ненажерлива паща.

 

Серця матерів переповнює гнів,

Бо в лоні святої землиці

Змішалася праведна крівця синів

Із чорною кров’ю чужинців.

 

Не можемо зайдам простити цього!

Хіба ж таке можна прощати?!

У неба благаємо лиш одного:

Відплати, відплати, відплати!

Аналіз поезії

Авторка: Віра Коваль.

Рік видання: 2018.

Збірка: «У калиновім цвіті».

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: громадянська.

Тема: зображення біди в Україні через московську орду, які намагаються підкорити та привласнити кордони нашої країни.

Ідея: уславлення хоробрості, мужності воїнів Батьківщини; засудження руйнації, вбивства українського народу.

Основна думка: єдність, волелюбність українців, уміння захищати країну від чужинців, ми  неодмінно віримо про час відплати.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра: https://wordwall.net/uk/embed/e82b284764824019ad81a3e8e71ddcf0?themeId=49&templateId=5&fontStackId=0

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати невеличке есе «Якою я бачу Україну в майбутньому?».

Використані джерела

• Коваль В. У калиновім цвіті: вірші. Запоріжжя: АА Тандем, 2018. 164 с.
• https://pilipyurik.com/maistry-humoru/180-2009-10-29-14-57-12
• https://pilipyurik.com/images/stories/pismennik/koval.jpg