Конспект уроку " Екосистема. Різноманітність екосистем"

Тема. Екосистема. Різноманітність екосистем.

Цілі уроку:

• освітня: сформулювати поняття про екосистему, ознайомити із різноманіттям екосистем, особливостями їх розвитку та послідовних змін;
• розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити закономірності взаємозв’язків живих організмів в їх угрупованнях та екосистемах;
• виховна: виховувати любов до усього живого.

Матеріали та обладнання: слайди презентації з прикладами різноманітних екосистем.

Основні терміни: екосистема, розвиток екосистем, зміна екосистем, сукцесія, наземні, морські та прісноводні екосистеми.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здорове життя, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя.

Хід уроку

                                                                                                  Природа – це найкраща з книжок,                                                                                                                                   що написана   особливою мовою.

                                                                                 Цю мову слід вивчати.

                                                                                                          М.Г. Гарін-Михайловський

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.

Поміркуйте.  Відомо, що число видів у естуаріях дуже мале порівняно з річкою чи морем. Чим це можна пояснити?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

(Перегляд відео фрагменту https://www.youtube.com/watch?v=XiSnpi_v7nI)

(Розповідь з елементами бесіди)

Екосистеми

Екосистеми є основними структурними одиницями, які утворюють біосферу. Поняття «екосистема» ввів у наукову літературу англійський еколог А. Тенслі  (1935 р.).

Екосистема – це сукупність живих організмів, які мешкають у певному середовищі існування й утворюють з ним єдине ціле.

Екосистема не має фіксованих меж на території. Нею може бути пеньок з його мешканцями, ділянка лісу, степ, болото, ставок, озеро, Світовий океан та біосфера в цілому.

Найважливішою ознакою екосистеми є її формування із живих організмів різних типів живлення (продуцентів, консументів, редуцентів) та неживої природи  або так звані біотичні та абіотичні компоненти. Абіотичні – це компоненти неживої природи. Біотичні – всі живі організми. Біотичний компонент екосистеми називають біоценозом.

Біотичний компонент екосистем поділяється на автотрофні та гетеротрофні організми.

Які організми називають автотрофними, а які гетеротрофними?

Хто такі продуценти, консументи і редуценти?

На які порядки поділяються консументи?

Різноманіття екосистем

Екосистемне різноманіття - це розмаїття екосистем, що визначається різноманітністю природних умов та діяльністю людини.

За масштабами екосистеми поділяються на мікроекосистеми (трухляві пні, мертві стовбури дерев, мурашники тощо) і макроекосистеми (екосистеми тундри, тайги, степу, пустелі, саван, лісів, а також морські екосистеми). За походженням екосистеми поділяють на природні (наприклад, ліси, річки, озера) й штучні (наприклад, сади, парки, городи, поля, штучні водойми). Різноманітність природних систем визначають умови природних зон і передусім освітлення й температура. Існування штучних екосистем залежить від людини, яка з урахуванням природних умов організовує їхнє формування. За походженням розрізняють наземні (широколисті ліси, степи, луки), прісноводні (озера, ставки, водосховища, річки, струмки, джерела, болота), морські (прибережні води, бухти, протоки, гирла річок).

Класифікація основних екосистем світу.

Екосистеми, що є в сучасній біосфері, належать до двох основних категорій. По-перше, це природні екосистеми, що виникають та існують незалежно від людини, і, по-друге, штучні антропогенні екосистеми, які (наприклад, посіви) створюються людиною.

Сьогодні на планеті Земля всі екосистеми можна поділити на дві частини: природні та штучні. Такий поділ виправданий у зв'язку з наростаючим впливом людини в біосфері. У свою чергу, ці дві складові біосфери розділяють на менші структурні одиниці. Основою такого поділу є принципові відмінності у функціонуванні того чи іншого типу екосистеми. Існує класифікація екосистем залежно від об'єму створюваної продукції (Уїтеккер, 1976), а саме:

Екосистеми найвищої продуктивності, в межах 2000 — 3000 г/мг на рік. До них належать екосистеми тропічних вологих лісів.

Екосистеми високої продуктивності, в межах 1000 — 2000 г/м2 на рік. До них належать листяні ліси помірної зони та луки.

Екосистеми помірної продуктивності, в межах 250 — 1000 г/м2 на рік. До них належать степи та чагарники.

Екосистеми низької продуктивності, менше 250 г/м2 на рік. До них належать пустелі та напівпустелі.

Заповнення таблиці разом з учнями

Основні екосистеми світу

Біоценози

Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угрупування рослин), зооценозу (угрупування тварин) та мікроценозу (угрупування мік­роорганізмів).

Крім природних екосистем, існують також штучні екосистеми: космічна станція, акваріум, вазон із кімнатною рослиною тощо.

Біоценози земної кулі утворюють біоценотичний покрив, який вивчає біогеоценологія. Заснував цю науку видатний російський вчений В. М. Сукачов. Сукупність всіх біогеоценозів нашої планети утворює велетенську екосистему — біосферу. Біоценози можуть формуватися на будь-якій ділянці земної поверхні — на суші і на воді. Вони бувають степовими, болотними, луговими і т. д. Велике значення в функціонуванні біосфери мають гідробіоценози. Ділянки земної поверхні, покриті культурними рослинами, називаються агрофітоценозами.

У більшості випадків біоценози мають певну просторову структуру. Тобто живі організми в них розміщені в межах екосистеми не випадково, а за певними закономірностями. Кожен організм угруповання займає тільки йому властиве місце, яке відповідає вимогам організму та його взаємовідносинам з іншими компонентами екосистем.

Зазвичай організмами розміщуються в просторі відповідно до кількості сонячної енергії, яка їм необхідна для життєдіяльності. Гарним прикладом такого розміщення є ярусність лісу.

Розвиток екосистем.

Спостереження в природі показують, що занедбані поля або згорілий ліс поступово завойовуються багаторічними дикими травами, потім чагарниками, і кінець кінцем – деревами. Розвиток екосистем  відомий в екології під назвою екологічних сукцесій.

Екологічною сукцесією – називається зміна угруповань організмів і біотопу під впливом взаємодії організмів між собою та неживою природою. Приклад: занедбана  ділянка у лісі заростає бур’яном, потім багаторічними травами, чагарником, а пізніше деревами. Так само – озеро перет­ворюється в болото. Це все приклади сукцесій. Сукцесії бувають автотрофні та гетеротрофні. Автотрофні – сукцесії, що викликані зміною автотрофного блоку. Сукцесія фітоценозу спричинює сукцесію зоо- і мікробоценозу.

Сукцесії із зміною рослинності поділяються на первинні та вторинні. Первинні сукцесії починаються на безжиттєвій ділянці, а вторинні – внаслідок зміни екоумов, спричиненої життєдіяльністю самого фітоценозу. Вторинні сукцесії, у свою чергу, поділяються за причинами виникнення на природні (внутрішні, зовнішні) й антропогенні.

IV.  Закріплення  вивченого матеріалу.

Відповісти на питання:

1. Які приклади екосистем вам відомі?
2. Чи можуть екосистеми залишатися незмінними?
3. Які фактори впливають на розвиток екосистем?

V. Домашнє завдання.

Завдання для всіх учнів: опрацювати параграф 48, записати біологічний словник, вивчити терміни.

Індивідуальне завдання: створити презентацію  «Колообіг речовин в екосистемах»