Конспект уроку "Фразеологічне багатство української мови"

 

 

 

 

Конспект уроку

у загальноосвітній

спеціальній школі

 

Фразеологічне

багатство

української мови

 

9 клас

 

 

       Підготувала

вчитель української

мови і літератури

Доскуч Л.В.

 

 

 

Тема. Фразеологічне багатство української мови

 

Мета: поглибити знання з української фразеології; формувати вміння використовувати фразеологізми; ознайомити із фразеологічним словником української мови; збагачувати словниковий і фразеологічний запас учнів; розвивати творче мислення, комунікативну активність; удосконалювати вміння працювати самостійно, у групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, словник, картки, презентація.

Методи роботи: робота з підручником, бесіда, робота в парах,   спостереження й аналіз мовних явищ.

 

                                               ХІД УРОКУ

І. Загальнокорекційний етап.

1. Організаційна підготовка учнів до праці (привітання, перекличка).

2. Нервово-психологічна підготовка до уроку.

- Доброго ранку, діти! Подивіться один на одного, підморгніть своєму товаришу, посміхніться йому, нехай ніякі незгоди не псують вам настрій на сьогоднішньому уроці!

• Перед нами сьогодні постає декілька завдань, які допоможуть нам досягти поставленої цілі, а саме:

• бути уважними й кмітливими;
• швидко мислити;
• бути винахідливими;
• допомагати один одному.

 

ІІ. Основний етап.

1. Перевірка домашнього завдання.

 

2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Епіграф:

Нема мудріших , ніж народ, учителів. У нього кожне слово – це перлина…

Максим Рильський

 

 

Що за диво - наша мова!

Слово горнеться до слова,

Слово з словом в’яжеться,

Мудра казка кажеться,

Казка чи билиця…

Мова – чарівниця.

• Наша мова й справда чарівниця. Сьогодні ми  ще  раз у цьому переконаємося.
• Чи можна зробити з мухи слона? Звичайно, будь-хто скаже, що не можна. Але так може вважати лише людина, яка не знає про фразеологізми, тобто сталі, влучні вислови (вирази).
• Ось про такі поєднання слів,  які прийшли до нас із сивої давнини ми з вами сьогодні й поговоримо. А звуться ці диво-фрази - фразеологізмами.

•      В зошитах записуємо тему уроку. Ми маємо знати, що називається фразеологізмами, повинні навчитися пояснювати їх значення і доречно вживати у мовленні.

 

3. Підготовча частина.

• Дослідження-спостереження:

 

•      Порівняйте сполучення слів у правій і лівій колонках. Чим вони відрізняються? Чи однакове значення виділених слів у зіставлюваних словосполученнях?

Сіяти зерно                                    Сіяти грішми

Викинути з пенала                      Викинути з голови

Народитися взимку                    Народитися в сорочці

 

4. Формуюча частина.

 

• Пояснення вчителя

 

• Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів.

Викинути з голови – забути.

• Фразеологізм можна замінити одним словом.

         Кусати лікті – жалкувати.

• Значення фразеологізмів можна знайти у фразеологічному словнику

 

• Інформаційна хвилинка

 

«Ні пуху ні пера!»

- Чи знаєте ви, що ні пуху, ні пера — так говорили спочатку мисливцям, бажаючи успіху й удачі на полюванні. «Перо» — означало вполювати птицю, а «пух» — звіра. Заперечення «ні» вживалося для того, щоб не наврочити, не накликати біди. Зараз це побажання стало поширеним, і не тільки серед мисливців.

 

 

• Слово вчителя.

• Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. За кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах людської діяльності і сьогодні. Ми дослідимо історію  фразеологізму по саму зав’язку.

А допоможе нам у цьому поет Дмитро Білоус.

 

• Робота з поезією  «По саму зав'язку» Д. Білоуса (читає вчитель):

• Про який вислів йдеться?
• Як він виник?
• Що означає «по саму зав'язку»? (Доволі, багато)

 

• Робота в парах. Гра «Фразеологічний відповідник»

Завдання: з'єднати стрілочкою фразеологізм і його значення.

Як кіт наплакав Води в рот набрати Байдики бити На край світу Ні світ ні зоря

Мовчати Ледарювати Рано Запам’ятати Далеко

 

• Фразеологізми в зоопарку.

 

• Запрошую вас на екскурсію і завітати у «Фразеологічний зоопарк». Кого ж ми побачимо тут, у цьому звіринці? Дуже часто людину за її вдачу, гарну чи погану, порівнюють з якою – небудь твариною. Перед вами початок фразеологізму, а ви знайдіть потрібне слово для вдалого порівняння.

Голодний як...

Упертий як...

Хитрий як...

Полохливий як...

Колючий як...

Надутий як...

Тріскотить як...

Німий, як…

Писати як … лапою

 

Відповіді: сорока, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, риба, курка, вовк.

 

• «Диво в решеті». Вибірковий диктант.

Завдання: Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато» і «мало».

 

Багато: тьма тьмуща, кури не клюють,  аж по горло, аж до неба, без ліку, без кінця і без краю, видимо-невидимо, як зірок на небі.

Мало: як кіт наплакав, крапля в морі,  вітер у кишенях, як комарів носик, лиш  хліб та вода.

 

• Дослідження «А де ж моя пара?» (Робота в парах)

Відшукайте потрібні іменники першої колонки, щоб утворилися фразеологізми:

 

Накивати	п'ятами
Ляси	сльози
З неба	точити
Лити	ні пера
Ні пуху	впасти

 

 

                                   ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

• Діалог «У магазині» (робота з фразеологізмом не по кишені).

 

•  «П’яте через десяте»  (фразеологізми з числами).

Ліс я знаю як свої (…) пальців.

Це місце треба (…) дорогою обійти.

Ми з сестрою схожі як (…) краплі води.

Іди на всі (…) сторони.

У нього (…) п’ятниць на тиждень.

Довідка:   5, 10, 2, 4, 7

 

 

• Мініатюра – жарт. (Прочитати, назвати і пояснити фразеологізми).

На уроці рідної мови

   Сьогодні на уроці мови ми вивчали фразеологізми. Наталка підготувалася найкраще, отримала дванадцять балів і трохи задерла носа. Павлик і Івась, як завжди, били байдики і не слухали вчителя, за що одержали одиниці. Марія Петрівна в кінці уроку сказала: «Вчиться, хлопчики, бо без знань вас і кури засміють».

 

• Малюнковий диктант (назвати фразеологізм за малюнком).  

                                                                                

ІІІ. Заключний етап.

1. Підведення підсумків та оцінювання.

• Гра «Лінгвістичний баскетбол»

1. Фразеологізми – це сталі, нероздільні вислови. (Так)

2. Фразеологізми необхідні для того, щоб забруднити нашу мову. (Ні)

3. На край світу  –  означає далеко. (Так)

4. Накивати п’ятами – довго чекати людину. (Ні)

5. Значення фразеологізмів можна знайти у фразеологічному словнику.  (Так)

6. За смислом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову. (Так)

 

• Аналіз фразеологізмів у поезії Г.Бойка «Веремій».

— Послухайте, будь ласка, вірш Г.Бойка «Веремій», в якому розповідається про мудрого дідуся Веремія, якого чомусь не розуміли внуки. Подумайте: чому вони не розуміли?

 

 

                                                   ВЕРЕМІЙ

Це дідусь хороший мій, звуть його так – Веремій.

Так він дивно розмовляє, що попробуй – зрозумій!

В цирку був я з дідусем – ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя на швидкім велосипеді…

Я крутивсь, дідусь спитав: - Ти прийшов ловити ґав?

Аж піднявся я із лави: та які ж у цирку ґави?

Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.

Грались ми з Рябком кудлатим, посварилися із братом.

Брат мовчав і я мовчав, а дідусь обох повчав:

- Так до бійки недалеко! Що це ви розбили глека?

Братик, плачучи, сказав: - Глека я не розбивав…

Ну й дідусь мій Веремій! Що він каже, зрозумій.

Братик спать ніяк не хоче:   

Хоч і сонні в нього очі,                                   

Вередує:-Я не ляжу!                                     

А дідусь ласкаво каже:                               

-От якби ти зараз ліг-                              

Ти б заснув без задніх ніг!

Братик ліг, питає в нього:

 -Де ж у мене задні ноги?

 

Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.

 Я,сестричка, менший брат,                            

 Втрьох збирали виноград.

Сперечалися ми все:

Хто з нас кошик понесе?                          

 Дідуся ми розгнівили:

-Що ви кашу заварили? 

-Де ж та каша, -мовив брат.                                

 Ми ж збирали  виноград!

 Ну й дідусь мій, Веремій!

 Ну й дідусь мій, Веремій! Що він каже? Зрозумій.

                         

 

• Так чому ж онуки не розуміли дідуся?
• Зверніть увагу на виділені вирази. Що вони означають?

 

• Слово вчителя.

• Наскільки бідною була б наша мова без фразеологізмів! Наскільки красивою, образною, багатою є мова людини, яка влучно, доречно вживає фразеологізми! Фразеологізми дають можливість живописно передати думку, дохідливо й дотепно висміяти, жартівливо натякнути, ввічливо підказати, передати похвалу й повагу.

 

2. Пояснення домашнього завдання.
3. Релаксація.
4. Приведення в порядок робочих місць.
5. Створення установки на відпочинок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як кіт наплакав Води в рот набрати Байдики бити На край світу Ні світ ні зоря

Мовчати Ледарювати Рано Мало Далеко

 

 

 

 

Як кіт наплакав Води в рот набрати Байдики бити На край світу Ні світ ні зоря

Мовчати Ледарювати Рано Мало Далеко

 

 

 

Як кіт наплакав Води в рот набрати Байдики бити На край світу Ні світ ні зоря

Мовчати Ледарювати Рано Мало Далеко

 

 

 

Як кіт наплакав Води в рот набрати Байдики бити На край світу Ні світ ні зоря

Мовчати Ледарювати Рано Запам’ятати Далеко

 

 

 

1. «Фразеологічний відповідник»

Завдання: з'єднати стрілочкою фразеологізм і його значення.

 

Як кіт наплакав Води в рот набрати Байдики бити На край світу Ні світ ні зоря

Мовчати Ледарювати Рано Запам’ятати Далеко

 

 

Народ

скаже,

як зав’яже.

                  Народна мудрість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• «П’яте через десяте» 

Ліс я знаю як свої (…) пальців.

Це місце треба (…) дорогою обійти.

Ми з сестрою схожі як (…) краплі води.

Іди на всі (…) сторони.

У нього (…) п’ятниць на тиждень.

Довідка:   5, 10, 2, 4, 7

 

 

 

 

• «П’яте через десяте» 

Ліс я знаю як свої (…) пальців.

Це місце треба (…) дорогою обійти.

Ми з сестрою схожі як (…) краплі води.

Іди на всі (…) сторони.

У нього (…) п’ятниць на тиждень.

Довідка:   5, 10, 2, 4, 7

 

 

 

 

• «П’яте через десяте» 

Ліс я знаю як свої (…) пальців.

Це місце треба (…) дорогою обійти.

Ми з сестрою схожі як (…) краплі води.

Іди на всі (…) сторони.

У нього (…) п’ятниць на тиждень.

Довідка:   5, 10, 2, 4, 7

 

 

Як кіт наплакав,  кури не клюють, крапля в морі, аж по горло, вітер у кишенях, як комарів носик, лиш  хліб та вода, видимо-невидимо, як зірок на небі.

 

 

 

 

Як кіт наплакав,  кури не клюють, крапля в морі, аж по горло, вітер у кишенях, як комарів носик, лиш  хліб та вода, видимо-невидимо, як зірок на небі.