Конспект уроку географії у 7 класі "Природні зони Північної Америки. Висотна поясність Кордільєр"

Тема уроку: « Природні зони Північної Америки. Висотна поясність Кордільєр»

Мета: ознайомити учнів з багатствами рослинного і тваринного світу Північної Америки; формувати знання про особливості природної зональності материка та висотної поясності Кордільєр; вдосконалювати практичні вміння та навички визначати особливості природних зон материка за тематичними картами атласу, порівнювати їх з природними зонами інших материків; розвивати вміння відбирати головне, працювати у групах; розвивати вміння аналізувати, систематизувати навчальний матеріал, виховувати бережливе ставлення до природи.

Наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров`я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність».

Тип уроку: урок-подорож, урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: фізична карта півкуль, карта природних зон світу, презентація, атласи, контурні карти Північної Америки, Q-ар коди.

Зміст уроку

1. Актуалізація опорних знань та вмінь

«Картографічна розминка»

1. Назвіть і покажіть крайні точки материка Північна Америка

2. Назвіть та покажіть острови материка

3. Назвіть та покажіть півострови Північної Америки

4.Які форми рельєфу сформувались на материку? Назвіть і покажіть.

5. Які річки протікають Північною Америкою?

6. Назвіть і покажіть озера Північної Америки.

«Бліцопитування»

1. Що таке широтна зональність?

2. Що таке висотна поясність?

3. У чому головна відмінність однієї природної зони від іншої?

4. Які природні зони вам відомі?

ІІ. Мотивація навчальної  та пізнавальної діяльності

Наступним кроком у вивченні природних особливостей материка за типовим планом є природна зональність. Одного погляду на карту природних зон достатньо для того, аби помітити, що розміщення природних зон у Північній Америці має деякі особливості й відрізняється від їхнього розміщення на материка є, вивчених раніше. Чим обумовлені ці особливості та  які характерні риси властиві природним зонам материка, над цими питаннями ми будемо сьогодні працювати на нашому уроці.

А урок у нас сьогодні незвичайний - ми продовжуємо нашу уявну подорож по цьому унікальному материку – Північна Америка.

 Для того щоб наша подорож була цікавою змістовною і принесла нам очікуваний результат, нам потрібно: по-перше - ваше спорядження (це ваші знання, які будуть оцінені у вигляді смайликів); по-друге це надійні друзі, які завжди підтримають і допоможуть. Я бачу ви вже вибрали собі надійних друзів у подорож. Молодці!  Отож вирушаємо.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості природної зональності материка

Завдання.

За картами атласу з`ясуйте, які природні зони представлені на території Північної Америки. У чому полягає незвичайність розташування окремих природних зон материка?

Ви, безумовно, помітили, що на півночі материка, відповідно до закону широтної зональності, природні зони арктичних пустель, тундри, лісотундри і тайги витягнуті із заходу на схід, а от лісостепи, степи й пустелі в середній і південній частині – із півночі на південь. Чому? Я думаю,що в кінці уроку ви зрозумієте.

Ще одна особливість природних зон Північної Америки є їхня різноманітність.  На континенті представлені майже всі природні зони Північної півкулі, за винятком вологих екваторіальних лісів.

Значні площі в західній частині займають області висотної поясності.

2. Характеристика природних зон Північної Америки

Робота в групах

Повідомлення учнів із демонстрацією відеофільму «Рослинний і тваринний світ Північної Америки»

1-ий учень. Зона арктичних пустель

2-ий учень. Зона тундри

3-ій учень. Зона лісотундри

Вчитель. У міру просування на південь відбувається порушення широтного простягання природних зон: у східній частині материка хвойні ліси поступово переходять у мішані, розповсюджені в області Великих озер і басейні річки Св. Лаврентія, а в середній частині материка тайга змінюється лісостепом і степом.

Ви вже трішки притомились тому пропоную провести невеличку руханку

4-ий учень. Зона мішаних лісів

5-ий учень. Зона широколистих лісів

6-ий учень. Зона вічнозелених субтропічних лісів

7-ий учень. Зона лісостепів і степів.

8-ий учень. Зона пустель та напівпустель

Представники кожної команди під час повідомлень наносять на контурні карти природні зони, про які йшлося у повідомленнях.

3. Висотна поясність Кордільєр

Висотна поясність у Кордільєрах визначається висотою гір тв. Їх положенням у кліматичному поясі. На північному заході в Кордільєрах Аляски, нижні частини гір укриті хвойними лісами до 1000-1500 м, вище починається гірська тундра, сніги та льодовики. Під час просування на південь на схилах з`являються більш теплолюбні породи дерев та ділянки, укриті альпійськими луками.

4. Проблемне питання

 Вчитель. Діти, я думаю ви вже зрозуміли, чому на материку спостерігається таке «незвичайне» розташування природних зон у Північній Америці. Це пояснюється значним впливом азональних чинників: рельєфу, океанів, особливістю обрисів континенту.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом за допомогою програми «Плікерс»

Це мобільний додаток для вчителів та викладачів, що допомагає влаштувати опитування прямо в класі. Учням видають спеціальні бланки з варіантами відповідей ( A, B, C, D) – побачивши питання, учні піднімають картку з Q-ар кодом, які вчитель скасовує камерою смартфону. Результати готові за декілька хвилин. Ця програма-платформа полегшує проведеня тестів та їх перевірку і рекомендована Міністерством освіти і науки.

Тести

1. В якій природній зоні Північної Америки серед рослинності переважають: дуб, бук, липа, цукровий клен, горіх?                                 а) тундра;                                                    б) тайга;                                           в) мішані і широколисті ліси;                   г) лісостеп.
2. Для якої природної зони материка Північної Америки характерна така рослинність: мохи, лишайники, карликові дерева, чагарники?                         а) тундра і лісотундра;                              б) тайга;                                                 в) мішані і широколисті ліси.            
3. Яка природна зона Північної Америки простягається вузькою смугою Тихоокеанського узбережжя?                                                                                а) напівпустелі і пустелі;                         б) лісостепи і степи;                            в) твердолисті ліси і чагарники.
4. Яка природна зона сформувалась в умовах суворого клімату і життя тварин пов’язане з океаном?                                                                              а) тундра і лісотундра;                           б) арктичні пустелі;                                  в) тайга.                                                                                                

 

Прийом «Географічна пошта»

В день закоханих в нас працює незвичайна пошта – географічна. Для того, щоб її відправити потрібно працювати в парах: один учень дістає зі скриньки папірець із назвою рослини або тварини відповідної природної зони Північної америки, а інший – вкладає ці назви в відповідні кишеньки.

Назви кишеньок: «Представники рослинного і тваринного світу материка Північна Америка» «Природна зона арктичних пустель», «Природна зона тайги», «Природна зона пустель та напівпустель».

Назви: тюлень, морж, мохи, лишайники, бурий ведмідь, лисиця, рись, чорна ялина, модрина, кактуси, ящірки, змії,  агава.

Хвилинка релаксації

Люди здавна намагаються передати звуки погоди за допомогою мелодії. Я пропоную вам прослухати один з варіантів мелодії дощу і висловити свої почуття, які викликала ця мелодія.

Підведення підсумків.

 

V. Підсумок. Оцінювання.

- Розміщення природних зон Північної Америки має певні особливості. Межі її природних зон значно більші, ніж на інших материках, відхиляються від широтного простягання. Це залежить від впливу рельєфу, океанів та океанічних течій, співвідношення показників тепла і вологи. Найбільшу площу на материку займають природні зони помірного поясу.

- У Кордільєрах виражена висотна поясність, особливості якої визначаються висотою гір, положенням їхніх частин у різних кліматичних поясах.

VІ. Домашнє завдання

1. Провести дослідження 4. Розробка та обґрунтування маршруту, що проходить через об`єкти Північної Америки, занесені до світової природної спадщини ЮНЕСКО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали для повідомлень.

Природні зони на більшій частині материка витягнуті смугами з півночі на південь відповідно до простягання основних форм рельєфу. І тільки зони арктичного поясу і зона тайги простягається із заходу на схід. У Кордильєрах виявляється висотна поясність.

  Зона арктичних пустель охоплює Гренландію і велику частину островів Канадського Арктичного архіпелагу. Улітку на звільнених від снігу і льоду ділянках, на кам'янистих і болотистих ґрунтах ростуть мохи і лишайники. З льодовикового періоду тут водиться вівцебик.

   Південніше, через узбережжя материка й острови, із заходу на схід простяглася зона тундри. З півдня вона обмежена полярним колом. Ґрунти тундри болотяного і тундрово-глеєвого типу. У північній частині тундри ростуть мохи і лишайники, а в південній — болотні трави, чагарники буяхів і чорниць, низькорослі зі скривленими стовбурами берези, верби, вільха. У тундрі широко розповсюджені торф'яні болота. Тут зустрічаються песці, лемінги, полярний вовк; у прибережних водах водяться тюлені, моржі. На північному узбережжі материка зустрічається білий ведмідь. У помірному поясі материка найбільші площі зайняті лісами.

   У зоні тайги розвиваються підзолисті ґрунти. У тайзі ростуть переважно хвойні дерева — чорна і біла ялина, бальзамічна ялиця, американська модрина, сосни, а з листяних — паперова береза, осика. З хижих звірів у лісах водяться рисі, чорні ведмеді, вовки, лисиці; є лісові олені, лосі, скунси, дикобрази і цінні хутрові звірі — соболь, бобер, ондатра.

   На західних приокеанічних схилах Кордильєр ростуть густі хвойні ліси з туї, ситхінської ялини, дугласової ялиці. Зустрічаються тут і широколистяні породи (орегонський дуб). Ліси піднімаються по схилах гір до висоти 1000–1500 м. Вище вони рідшають і переходять у гірську тундру. Для фауни характерні багато місцевих видів: ситхінський олень, ведмідь-гризлі, північно-західний вовк, скунс, тихоокеанський єнот; у річках багато лососевих риб.

   На сході материка тайга змінюється зоною мішаних лісів, а також змінно вологих лісів. Клімат тут більш м’який і вологий. У ґрунтовому покриві панують дерново-підзолисті ґрунти. Головні породи дерев — цукровий клен, східний хемлок; зустрічаються теплолюбні рослини: бук, дикий виноград. З просуванням на захід континентальність клімату зростає, узимку трапляються сильні морози. У лісах домінує осика, бальзамічна тополя, біла, чи паперова, береза.

   На сході материка за зоною мішаних лісів розташовується зона широколистяних лісів. Морози бувають рідко. У незайманих лісах Аппалачів зустрічаються десятки видів дубів, каштани, клени, буки, тюльпанове дерево, платан. Для фауни характерні віргінський олень, ведмідь барибал, деревний дикобраз, віргінський опосум, місцеві види кажанів. Зустрічаються скунс, рись, єнот, видра, кріт, землерийка.

   Від окраїн усередину материка лісові ландшафти змінюються лісостеповими. Ця підзона складається з лісостепу і прерій. На відміну від лісостепової підзони, прерії мають краще зволоження. Зараз прерії розорані. Із ссавців для них характерний бізон (у заповідниках), койот, ховрашок, бабак, лугова собачка й інші гризуни. Багато степових птахів: луговий тетерев, індичий гриф і інші. Зустрічаються гримучі змії, звичайні гадюки.      Зона пустель і напівпустель помірного поясу займає внутрішні плоскогір'я Кордильєр. У розрідженому рослинному покриві переважає чорний полин на сіро-бурих ґрунтах.

   На південному сході субтропічного поясу на жовтоземах і червоноземах виростають мусонні мішані ліси. Поряд із хвойними породами зустрічаються карликові пальми і чагарникові вічнозелені дуби. Болотисті ділянки зайняті болотним кипарисом. Поширені черепахи, алігатори. Ближче до Кордильєр опадів випадає ще менше і рослинність стає біднішою; низькі трави — трава Грама (злак) і бізонова трава (багаторічний злак висотою лише 10–30 см), — ростуть окремими пучками.

   Напівпустелі і пустелі займають значну частину внутрішніх плоскогір'їв Кордильєр, Мексиканського нагір'я і Каліфорнійського узбережжя. На сірих і бурих ґрунтах ростуть колючі чагарники, кактуси і полин, а на засолених ґрунтах — солянки. Вічнозелені субтропічні ліси виростають на півдні Міссісіпської та Приатлантичної низовини. На коричневих ґрунтах ростуть дуби, магнолії, буки. Найвище дерево планети — секвоя — досягає висоти 100 м і більше. Трохи нижче за неї мамонтове дерево. У Центральній Америці і на схилах берегів Карибського моря знаходяться зони саван і вологих вічнозелених лісів.