Конспект уроку. Григір Тютюнник. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу в оповіданні "Дивак"

ГРИГІР ТЮТЮНИК „ДИВАК”. ІДЕЯ НЕПОВТОРНОСТІ Й БАГАТСТВА ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ЛЮДИНИ. ОБРАЗ ОЛЕСЯ

Мета:

- допомогти учням усвідомити провідну ідею твору;

- розвивати вміння оцінювати поведінку персонажів; помічати художні деталі у творі, робити висновки; формувати усвідомлення особливого призначення кожної людини на землі;

- виховувати прагнення до самореалізації і розкриття своїх кращих рис.

Тип уроку: комбінований.

Учні повинні знати:

зміст оповідання "Дивак";

головну думку твору;

прислів’я і приказки про добро в житті людини.

Учні повинні вміти:

виразно читати оповідання, інсценувати його;

визначати звичайне і дивне в образі Олеся;

висловлювати власні думки з приводу прочитаного.

Ключові поняття : добро, милосердя, зло, порядність, щастя, душа, гармонія, ідеал, краса.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Епіграф:

Не ждіть багатства, знань та похвали —

Робіть добро. Непоказно, буденно.
Це принесе найвищу з нагород —

Ні з чим непорівнянне почуття,

Що ти живеш не марно на цім світі.  (В. Крищенко)

1. Слово вчителя

Діти! На попередніх уроках ми детально дослідили зміст та художні особливості оповідання Григора Тютюнника „Дивак”. Сьогодні з'ясуємо, чому Олеся називаємо диваком. Який Олесь? Чи треба йому змінитися і бути, як усі?

2. Робота з епіграфом

Як ви розумієте слова епіграфа?

 (Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

ІІ. ПЛАНУВАННЯ І ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ

Очікувані результати :

Після уроку учні зможуть

зможуть більше знати про письменника;

відстоювати власні думки , свої твердження і переконання;

давати власну оцінку прочитаному, оцінювати зміст прочитаного твору, інсценізувати його.

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Літературний диктант

· Основне питання, висвітлене в художньому творі. (Тема)

· Найбільш напружений момент у творі. (Кульмінація)

· Художній опис природи у творі. (Пейзаж)

· Словесний опис зовнішності людини у творі. (Портрет)

· Розмова двох осіб. (Діалог)

· Художнє означення. (Епітет)

· Ім'я головного героя оповідання „Дивак”. (Олесь)

· Дроворубом Олесь називає... (дятла).

· „...червоніє крізь біле плетиво запорошених дерев цегляна. (школа)”.

· „Під ногами лагідно, мов хмизок у лісі, потріскував. (лід)”.

· Чорною блискавицею в оповіданні названо... (щуку).

· На уроці малювання Олесь намалював... (дятла).

· У лузі Олесь їм мерзлу... (калину).

· Олесевого діда звати... (Прокіп).

· Ім'я Олесевої матері. (Наталка)

· Яка казка снилася Олесеві? (Про Івасика-Телесика)

Проблемне запитання.

«Ідеалом для мене завжди були доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших виявах". Ці слова Григора Тютюнника, що є епіграфом уроку, допоможуть вам зрозуміти думки і почуття автора, які він хотів втілити у творі "Дивак".

Словникова робота

Дивак — людина з дивною, незвичною поведінкою; яка від­різняється своїми поглядами, діями від оточення.

Бесіда

• Яку людину можна назвати диваком? (Яка відрізняється від інших.)
• У якій ситуації в оповіданні вперше звучить слово „дивак”? („— Ей, Олесю! — кличуть з гурту.— Гайда з нами подушки гнуть! Навіщо лід псуєте? — у відповідь Олесь.— Він ще молодий. Дітвора сміється: дивак”).

      -    Чи згодні ви з такою характеристикою Олеся хлопчиками-  однолітками?   (У нього інші інтереси, але це не характеризує Олеся негативно.)

Аналіз образу Олеся

У багатьох творах Григора Тютюнника головними героями є діти. Саме образ дитини для нього - найулюбленіший. Через образ дитини прозаїк мав можливість втілити власні найглибинніші почуття, переживання. Оскільки,  від народження дитина - чисте, незіпсоване створіння, то цей дає можливість письменнику саме образ дитини протиставити злу. Тобто у Тютюнника  образ дитини є критерієм моралі. Скрізь у письменника постає складний, дорослий світ, який читач сприймає через сприйняття  дитини.

Головна думка оповідання висвітлюється через образ головного героя - хлопця Олеся. Цікаво, що письменник не дає прямої авторської характеристики, а змушує читачів самостійно зробити висновок. Тож проаналізуємо образ, створений письменником.

Зробимо це за наступним планом.

1. Портретна характеристика

2. Вчинки персонажа

3. Його мова

4. Риси вдачі (Спостережний і допитливий, творчий,  уважний і спостережливий, добрий і милосердний, вдумливий і вразливий. Не такий, як усі)

5.Характеристика іншими персонажами:

  а) хлопці;
  б) вчителька;
  в) дядьки на вигоні;
  г) дідусь.

Робота над портретом

Знайти в тексті портретні деталі персонажа їм допоможуть опорні слова — своєрідні орієнтири, за якими вдасться безпомилково й повно відтворити зовнішність Олеся.

Наприклад: 1. Зріст. 2. Очі. 3. Взуття. 4. Одяг. 5. Статура. 6. Сила.

1. Зріст: «малий, головою ледь до клямки дістає».

2. Очі: «чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути весь світ».

3. Взуття: чобітки.

4. Одяг: «пальтечко в нього товсте», рукавички.
5. Статура: «сам тонкий».

6. Сила: слабосилий, бо «важко нахилятись: дух спирає, під очима набряка».

Рубрика «Поміркуй»

-Діти поміркуйте що мав на увазі дід Прокіп коли говорив Олесю: «Все чогось на землі порпається. А треба — в людях. Того ліктем, того ― почотом… А першого не перечепиш, бо не доженеш».

-Чи можна вважати Олеся особистістю?

-Чи легко бути диваком? (Бути диваком зовсім не легко, інколи світ не сприймає та ображає таких. Але без диваків не було б великих відкриттів та творчого польоту думки.)

ІV.РЕФЛЕКСІЯ

 (Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)

- Я б не хотів (-ла) бути диваком, тому що...

- Я б хотів (-ла) бути диваком, тому що...

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Удома учні укладають буклети «Як краса навколо нас впливає на мене?».