Конспект уроку історії України "Модернізація промисловості, транспорту, торгівлі в ІІ половині ХІХ століття"

 

Урок історії України в 9 класі

Автор Лемешко Н.В.,

учитель історії

Лисогірської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1

спеціаліст вищої категорії,

учитель-методист

 

Тема.  Модернізація промисловості, транспорту, торгівлі в ІІ половині ХІХ століття

Мета :

навчальна: визначити характер економічної політики російського царизму в Україні в    пореформений період; встановити особливості й перебіг промислового 

перевороту в Україні;

розвивальна: формувати вміння й навички простежувати причинно-наслідкові зв’язки історичних процесів; вдосконалювати аналітичні компетенції учнів, критичне мислення; розвивати навики складання текстових  таблиць на основі аналізу тексту підручника та матеріалів мультимедійного уроку;

виховна: виховувати шанобливе    ставлення до успіхів у розвитку економіки, досягнутих попередніми  поколіннями.

Обладнання: підручник «Історія України. 9клас», ілюстрації та фото, фрагменти мультимедійного уроку «Вплив реформи скасування кріпосного права на економічний розвиток Наддніпрянської України», настінна карта « Україна  в ХІХ столітті».

Основні терміни: пореформений період, промисловий переворот, індустріалізація, промисловий район, протекціонізм.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма уроку :  евристичне дослідження

                                                   Хід уроку

І. Етап орієнтації.

Розв’яжіть хронологічну задачу: до року «Київської козаччини» додайте рік закінчення Кримської війни, відніміть рік проведення судової реформи, поділіть на рік ліквідації Кирило – Мефодіївського товариства, помножте на рік скасування кріпацтва у західноукраїнських землях, додайте кількість засновників «Руської трійці», додайте поділену на два кількість років, протягом яких була ліквідована категорія тимчасово зобов’язаних селян. Скажіть, яка важлива подія відбулася року, який утворився в результаті розв’язання задачі?

(1855 + 1856 – 1864) : 1847 Х  1848  +  3  +  10 = 1861

 

 1861 – рік скасування кріпосного права.

Підготовче повторення – «інтелектуальна хвиля»

1.Які наслідки для розвитку економіки України мало скасування кріпосного права?

Використайте картку – підказку : « Складіть речення про наслідки скасування кріпосного права для розвитку економіки, використовуючи ключові слова – перехід від феодалізму до капіталістичного суспільства, швидкий економічний прогрес,особиста свобода, ринок вільнонайманої праці, індустріалізація, формування нових соціальних груп».

Варіант відповіді : скасування кріпосного права відкрило шлях для переходу від феодалізму до капіталістичного суспільства. Надана селянам особиста свобода сприяла розширенню ринку вільнонайманої праці, формуванню нових соціальних груп – найманих робітників і буржуазії. Реформа скасування кріпосного права забезпечила швидкий економічний прогрес, модернізацію та індустріалізацію господарства. На сьогоднішньому уроці ви маєте змогу проаналізувати вплив реформи 1861 року на економічний розвиток Наддніпрянщини у 60-90-хроках ХІХст. – це і є тема нашого уроку.

 

2. В чому суть промислового перевороту, коли він почався в Україні і які наслідки мав?

Варіант відповіді: перехід від ручного до машинного виробництва називають промисловим переворотом. Початком ПП в Україні можна вважати 30-і роки ХІХ ст. Головним наслідком промислового перевороту було зростання промислових підприємств ( у к. ХУІІІ ст. – 200 промислових підприємств, в 1860р. – 2150).

ІІ. Етап покладання мети – постановка проблеми:

        Слово вчителя: В оцінці наслідків скасування кріпосного права для модернізації та індустріалізації України історики дещо розходяться. Так, сучасні радянські вчені доводять, що в основному це був позитивний вплив: Україна не лише дістала вихід на величезний ринок, а й завдяки вищим темпам індустріалізації послідовно збільшувала свою частку в цьому ринку. Всякий натяк на те, що центр Росії отримував більші економічні вигоди від зв’язків з українською периферією, радянські вчені сердито відкидають. Вони стверджують, що саме російський імперський уряд стимулював темпи економічного зростання на Україні.

        Радянські вчені 20-х років Покровський та Яворський неоднозначно повторювали, що незважаючи на індустріалізацію, Росія експлуатувала Україну. Цієї ж точки зору притримуються і сучасні українські вчені.

       Хто ж правий?

Постановка проблеми: визначити характер економічної політики російського царизму в Україні .

ІІІ. Етап проектування навчальної діяльності.

Пропоную вам здійснити невелике евристичне дослідження за певним алгоритмом:

• Мета дослідження – визначити характер економічної політики російського царизму в Україні
• План роботи – факти про об’єкт дослідження
• Питання та проблеми, які виникли
• Версії відповідей, гіпотези
• Рефлексивні судження
• Висновки

Нехай у вашій роботі вам допоможуть слова Бернарда Шоу :

                                      «Єдиний шлях до знань – це діяльність»

Зверніться до тексту підручника – с.156 Історії України (Турченко, Мороко), ознайомтеся зі структурою параграфів 24 і 25. З’ясуйте   об’єкти  дослідження:

1. Промисловість
2. Транспорт – залізниці, водний, морський
3. Міста
4. Торгівля
5. Формування нових соціальних груп

Для ефективної роботи ви маєте володіти набором необхідних понять.

                    «Якщо в учителя виникає

 маленька неясність у поняттях, то в учня 

                                   вона перетворюється на суцільну темряву»

                                                                            К.Ушинський

Термінологічне лото  - на одних картках написані терміни, а на інших -  визначення.

 ???  Які терміни необхідні до сьогоднішньої теми?

Пореформений період – період після реформи скасування кріпосного права, що характеризується прискореним розвитком капіталізму.

Наддніпрянська Україна – умовний термін для позначення тієї частини українських етнографічних земель, які входили до складу Російської імперії.

Промисловий район – територія з чітко вираженою індустріально-виробничою спеціалізацією.

Промисловий переворот – докорінна  зміна виробництва, перехід від мануфактурного виробництва до машинної індустрії, яка базувалася на застосуванні у виробництві парових двигунів, системи машин і верстатів.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва.

Протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

Модернізація – оновлення, осучаснення, приведення до передових зразків.

Іноземний капітал – власність іноземних капіталістів, компаній.

Внутрішній ринок – економічний простір всередині країни, в межах якого відбувається рух товарів.

ІV. Етап організації виконання плану діяльності.

Самостійна робота з текстом підручника, перегляд фрагментів мультимедійного уроку (кадри «Нерівномірність економічної модернізації», «Ринок вільнонайманої праці», «Індустріальні райони в Україні», «Іноземний капітал в Україні», «Будівництво залізниць») та проведення евристичного дослідження за поданим вище алгоритмом. Можна результати дослідження викласти у таблиці:

 

Об’єкт дослідження	Позитивні наслідки для            України	Залежне становище економіки України
Промисловість	Формування ринку вільнонайманої праці Завершення промислового перевороту Формування українського індустріального району (Донецький вугільно-металургійний, Криворізь- кий залізорудний, Ніко- польський марганцевий промислові центри) Переміщення центру с/г машинобудування у Сте- пову Україну. Зосередження транспорт- ного машинобудування у Харкові, Луганську, Ми- колаєві.	Україна стала головною вугільно-металургійною базою Російської імперії   Урал зі старим обладнан- ням вже не задовольняє потреб імперії, тому імперський центр видо- бутку залізної руди перемістився на Україну.   Питома вага України у загальноімперському ви- робництві становила : ву- гілля – 70%, залізної руди 57%, чавуну – 52%, рейок 76%.   Найшвидше розвивались вугледобувна, гірничоруд- на, металургійна, інші га- лузі стояли на місці.   Усі великі заводи належали іноземним капі- талістам, тому що вони платили в імперську казну орендну плату та інші пла- тежі. Україна була початком технологічного процесу, а кінець його відбувався в Росії. Потім готова про- дукція збувалася в Україні.
Залізниці	1863-Балта-Одеса 200 км 60-і рр..ХІХст. – дві лінії, які дали вихід українсько- му хлібу до Одеського порту. 1865-1890 – 6800 км заліз- Ниць	Будівництво тих магістра- лей, які з’єднували україн- ські міста з московськими промисловими районами
Водний транспорт	400 пароплавів	Дніпро з притоками з’єд – нував українські губернії з центром Росії
Морський транспорт		Азово-Чорноморський басейн був південними морськими воротами імпе- рії.Майже через усі україн ські порти товари вивози- лися.
Формування нових соціальних груп		Переважання робітників-росіян у найважливіших галузях промисловості. Українські капіталісти займали значні позиції в промисловості з перероб- ки с/г продукції
Міста	4 великих центри: Одеса, Київ, Харків, Катерино- слав.	5% українців проживало в містах, 38% - росіян
Торгівля	Контрактові ярмарки, базари, розширення географії торгівлі	На українські ярмарки надходило багато промис- лових товарів з Росії, а в Росію – с/г продукти та сировина. Хлібний експорт Російсь- кої імперії – 42% доля України в загальноросій- ському експорті хліба. Купці – українці – 10%/

В ході  складання текстової таблиці використовується настінна карта для знаходження об’єктів, названих у тексті чи матеріалах мультимедійного уроку (індустріальні райони України, найбільші міста – промислові центри, залізниці, порти).

V. Закріплення вивченого на уроці. Висновки. /Презентація вирішеного проблемного питання/

Варіант презентації: У 1928 році Михайло Волобуєв, російський комуністичний економіст на Україні писав, що Україна не являє собою «азіатський» тип колонії – бідної, без власної промисловості, ресурси якої імперія, що її експлуатує, просто викачує; вона скоріше належить до «європейського» типу колонії,тобто є промислово розвинутою країною, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки її ж капіталу і потенційних прибутків. Головним винуватцем цього була Росія. Цей капітал перекачувався з України у досить простий спосіб: імперська політика ціноутворення створювала ситуацію, коли вартість російських готових товарів була надзвичайно високою, в той час як ціни на українську сировину лишалися низькими. Внаслідок цього російські виробники готових товарів мали більші прибутки, ніж кампанії з видобутку вугілля та залізної руди на Україні, капітал же накопичувався на російській Півночі, а не на українському Півдні. Так економіку України позбавляли потенційних прибутків і змушували слугувати інтересам російського центру імперії.

На зламі століть звичайною картиною на Україні були найбільші і найсучасніші в Європі фабрики, копальні та металургійні заводи, оточені селами, де люди все ще впрягалися у плуг, ледве животіючи на своїй землі, як і століття тому. Спробуємо пояснити цей парадокс на наступному уроці, який буде присвячено питанням розвитку пореформеного села.

VI. Контрольно-оцінювальний етап.

Рефлексія.  Які форми роботи вам сподобалися? Чиї відповіді були ґрунтовними, з вагомою аргументацією? Чому не всі зуміли висловити свою думку?

Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Домашнє завдання – упорядкувати отримані на сьогоднішньому уроці знання, здійснити підготовче повторення (запитання на с.165) за матеріалом параграфа 6, бажаючі учні можуть підготувати повідомлення про українських підприємців – меценатів Симиренків, Терещенків, Яхненків.