Тема. Суспільно-політичне становище у 1907 – 1914 рр
Мета: визначити основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку ХХ ст.; аграрної реформи П. Столипіна в Україні; модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, навички роботи з історичними джерелами та історичною картою; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Конспект уроку
з історії України
для 9-го класу
на тему
«Суспільно-політичне становище у 1907 – 1914 рр.»
Підготувала
учитель історії та правознавста
Комунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Тетяна Василівна
2018 рік
Тема. Суспільно-політичне становище у 1907 – 1914 рр
Мета: визначити основні тенденції та суперечності процесу соціально-економічного розвитку українських земель початку ХХ ст.; аграрної реформи П. Столипіна в Україні; модернізації суспільно-політичного життя у Наддніпрянській Україні; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, навички роботи з історичними джерелами та історичною картою; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Обладнання: підручник «Історія України» 9 клас (В. С. Власов)
Тип уроку: комбінований
Основні дати:
1906 р. – початок аграрної реформи П. Столипіна.
1907 – 1911 рр. – діяльність ІІІ Державної думи.
1908 р. – створення Товариства українських поступовців (ТУП).
1910 р. – ухвалення циркуляра П. Столипіна із забороною реєструвати будь-які «інородницькі» товариства.
1911 – 1913 рр. – справа Бейліса.
Лютий 1914 р. – масові демонстрації та політичні страйки проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
Хід уроку
Діяльність ІІ Державної думи;
Об’єднання Української демократичної партії з Українською радикальною партією в Українську радикально-демократичну партію;
Кривава неділя;
Створення РУП.
Вибори до І Державної думи відбулися _____(лютий-березень 1906) . Щоправда, радикальні політичні сили _____ (бойкотували вибори, або були усунуті від участі в них). У І Державну думу від 9 українських губерній було обрано _____ (102 депутати). 44 депутати об’єдналися в _____ (українську парламентську громаду). Головою було обрано ____ (Іллю Шрага). Друкованим органом став журнал ____ («Український вісник»). Українські депутати підготували ____ (законопроекти про надання Україні автономії, впровадження української мови в школах). Вибори до складу ІІ Державної думи відбулися у _____ (січні-лютому 1907). Цього разу у виборах взяли участь усі радикальні партії, зокрема й українські. Українські депутати знов утворили _____ (українську думську громаду), яка складалася з ______. Вона ввійшла до фракції _____ (трудовиків) й назвала себе _____ (Українською трудовою громадою). Вона мала добиватися _____ (перетворення Росії на «правову й демократичну державу», забезпечення українцям права на автономію). Проте й ця дума виявилася недовговічною: її розпуск відбувся ____(3 червня 1907 р.).
Після поразки революції в імперії запанувала реакція. Царський уряд проводив відкриту антиукраїнську політику. Головним провідником імперської реакційної політики з 1906 р. був голова Ради міністрів Петро Столипін. У своїй політиці він спирався на ідеологію російського шовінізму.
Шовінізм – агресивна форма націоналізму, проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, схильність до розпалювання міжнаціональної ворожнечі й ненависті. В даному випадку – російської нації проти української.
У 1908 р. у Києві було створено «Клуб російських націоналістів міста Києва». Основним завданням клубу було «боротьба з українофільством», яке, на думку його ідеологів, підривало коріння «російської православної цивілізації». 20 січня 1910 р. вийшов циркуляр Столипіна із забороною реєструвати будь-які інородницькі товариства.
Ви вже знаєте, що у Києві у 1908 р. виникла нелегальна громадсько-політична організація – Товариство українських поступовців (ТУП). Членами організації були, зокрема, М. Грушевський, Є. Чикаленко, С. Єфремов, В. Винниченко, І. Шраг та ін.
ТУП обстоювали три основні ідеї:
Резонансною подією стало виголошення доповіді Дмитром Донцовим «Сучасне політичне положення нації і наші завдання» на ІІ Всеукраїнському студентському з’їзді в 1913 р. у Львові. Антиукраїнська політика не припинилася зі смертю Столипіна 1911 р. урядова заборона святкування 100-річної річниці народження Т. Шевченка у 1914 р. спричинили масові демонстрації студентів у Києві та інших містах України. Саме ця подія стала кульмінацією антиукраїнської політики царського уряду.
# створення нових можливостей для капіталізації сільського господарства; # переселення частини українських селян у малоосвоєні райони азіатської частини імперії; #зростання продуктивності сільського господарства; # формування потужної верстви середнього та заможного селянства; # прискорення обезземелення селянства; # посилення майнового розшарування селян; # зростання соціальної напруги в суспільстві.
А економічної кризи 1900 – 1903 рр.
Б аграрної реформи П. Столипіна
В ухвалення циркуляра Столипіна від 20 січня 1910 р.
Г концентрації промислового виробництва
А. Б.
В. Г.