Урок з історії України для 9-го класу на тему «Російська революція 1905 – 1907 рр. на території України»

Конспект уроку

з історії України

для 9-го класу

на тему

«Російська революція 1905 – 1907 рр. на території України»

Підготувала

учитель історії та правознавста

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

2018 рік

Тема. Російська революція 1905 – 1907 рр. на території України

Мета: охарактеризувати національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905 – 1907 рр.; вплив революції на активізацію українського руху в Російській імперії; визначити наслідки діяльності українських парламентських громад в Першій та Другій Державних думах; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними документами, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати патріотичні почуття. 

Обладнання: підручник «Історія України» 9 клас (В.С. Власов),

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1.  Установіть відповідність між стислими характеристиками та назвами перших політичних партій в Україні

1. партія Наддніпрянської України, яка основну мету своєї діяльності вбачала в досягненні самостійності України. Створена за ініціативи М. Міхновського
2. партія, створена на основі Загальної української безпартійної організації (ЗУБО). Досягнення автономії України пов’язувала з установленням у Росії конституційної монархії
3. перша легальна українська політична партія. У своїй діяльності прагнула обстоювати соціальні інтереси селян Галичини й водночас захищати національні права українців
4. перша політична партія в Наддніпрянській Україні, створена в Харкові групою студентської молоді

3 А   Русько-українська радикальна партія (РУРП)

   Б   Українська національно-демократична партія (УНДП)

2 В   Українська демократична партія (УДП)

4 Г   Революційна українська партія (РУП)

1 Д   Українська народна партія (УНП)

2. Установіть хронологічну послідовність подій:

4 Об’єднання УДП з УРП в УДРП; (1905)

2 Створення у Львові УНДП;      (1899)

3 Перейменування РУП в УСДРП; (грудень 1905 р.)

1 Створення ЗУБО.  (1897)

3. Виправте помилки у тексті.

Однією з культурних подій, у якій найактивнішу участь взяли члени РУП (ЗУБО), стало відкриття пам’ятника І. Франку (І. Котляревському) в Полтаві влітку 1903 р. Першу українську політичну партію в під російській Україні створили М. Міхновський, М. Порш та С. Петлюра (Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич та М. Русов). УДРП утворилася у 1905 році унаслідок об’єднання РУП (УРП) та УДП.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вставте пропущене слово.

Помаранчева…, … Гідності; Лютнева … (Революція)

• Що таке революція?

Революція – докорінний переворот, глибокі якісні зміни в житті суспільства, які призводять до ліквідації віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

• Що призводить до будь-якої революції?
• Які наслідки може мати революція?
• Сьогодні ми дізнаємося про причини, перебіг та наслідки революції у Російській імперії 1905 – 1907 рр. на території України.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

9 січня 1905 р. увійшов в історію Російської імперії як Кривав неділя. У цей день мирну багатотисячну демонстрацію робітників, які прямували до Зимового палацу, щоб передати імператорові петицію з вимогами поліпшити умови їхнього життя (введення 8-годинного робочого дня, скликання установчих зборів, установлення демократичних свобод, припинення війни), розстріляли урядові війська. Ці події спричинили хвилю обурення і протестів по всій імперії. Страйки, що прокотилися по країні зачепили і українські міста – Київ, Харків, Одесу, Катеринослав, Миколаїв.

У червні  в одеському порту почалося повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський», більшість команди якого становили українці. Серед керівників повстання були матроси Григорій Вакуленчук та Панас Матюшенко. Це став перший масовий виступ у збройних силах, перший випадок переходу військової частини на бік революції. У жовтні 1905 р. під гаслами «Геть царський уряд!» розпочався всеросійський політичний страйк. 17 жовтня 1905 р. цар Микола ІІ видав Маніфест «Про вдосконалення державного порядку…». Ним було закладено умови для створення та діяльності політичних партій. Так у жовтні 1905 р.  створено Конституційно-демократичну партію (кадети) та «Союз 17 октября» (октябристи). Розпочався процес створення «Союзу російського народу». Представники «Союзу» відкрито пропагували антисемітизм, закликаючи вигнати євреїв за межі Російської імперії.

Антисемітизм – неприязнь, ворожість до євреїв і осіб єврейського походження; переслідування та дискримінація євреїв.

Членів «Союзу» називали чорносотенцями.

Чорносотенці – збірна назва для низки російських монархічних і ультра національних організацій, що виникли в Російській імперії під час революції 1905 р. виступали за збереження самодержавства.

2. Робота з таблицею.

• Ознайомтеся з причинами революції 1905 – 1907 рр., розподіліть їхні номери по відповідних колонках.

1. Суперечливі процеси модернізації;
2. Нерозв’язаність аграрного питання;
3. Збереження поміщицьких землеволодінь;
4. Малоземелля і безземелля селян;
5. Самодержавна форма правління;
6. Відсутність демократичних прав і свобод;
7. Знищення будь-яких проявів волелюбства;
8. Падіння авторитету царату у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;
9. Поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси;
10.                      Існування станових привілеїв;
11.                      Жорстка експлуатація робітничого класу;
12.                      Тяжке становище народних мас;
13.                      Масове безробіття;
14.                      Тяжкий національний гніт.

3. Робота з таблицею (с. 224 підручника).

• Проаналізуйте таблицю «Події 1905 р. в Україні».
• Складіть по 3 – 4 запитання про революційні події 1905 р., які стосувалися б: 1) робітничих страйків і селянських повстань; 2) виступів у війську на флоті.

4. Робота з текстом підручника (с. 225).

1. Вибіркове читання.

• Зачитайте усі речення, у яких зустрічаються:

• дати;
• імена;
• назви міст;
• абревіатури.

• Зачитайте закінчення речення:

• Пом’якшення внутрішньополітичного режиму…
• Він, зокрема, виступив ініціатором…
• Першою українською газетою…
• Унаслідок революції…
• Під час виборчої кампанії…

• Зачитайте початок речення:

• …з історії України.
• …української науки і культури.
• …діяльність було згорнуто.

2. Дайте відповіді на запитання.

• Завдяки чому активізувався український національний рух?
• Як революція 1905 – 1907 рр. змінила життя М. Грушевського?
• Назвіть українські видання, що виходили друком у 1905 – 1907 рр. («Літературно-науковий вісник», «Записки УНТ», «Україна», «Хлібороб», «Громадська думка»).
• Чим опікувалися товариства «Просвіта»?

5. Робота з історичним джерелом (с. 226 – 227 підручника).

• Опрацюйте фрагмент історичного джерела.
• Поясніть, чому цього підґрунтя була позбавлена українська мова попри розширення сфер її використання.
• Доведіть на прикладі мовного питання, що поступки царизму внаслідок революції 1905 – 1907 рр. були лише імітацією реформ і лібералізації.

6. Перегляд відео фрагменту серії «Уроки пітона Каа «Україна під час першої російської революції 1905-07 рр. (укр.) ЗНО з історії України».

• Коли відбулися вибори до І Державної думи? (навесні 1906 р.)
• Яка кількість депутатів була обрана від України? (102 депутати)
• Кого було обрано депутатом Української парламентської громади? (Ілля Шраг)
• Назвіть друкований орган громади? («Український вісник»)
• Чому М. Грушевський не зміг виступити з думської трибуни? (8 липня 1906 р. І Державну думу було розпущено)
• Коли відбулися вибори до ІІ Державної думи? (у січні 1907 р.)
• Яку газету випускала українська громада? («Рідна справа – Думські вісті»)
• Чого вимагали представники громади? (забезпечення українцям права на автономію, перетворення Росії на «правову та демократичну державу»)
• Скільки проіснувала ІІ Дума? (102 дні)
• Які зміни відбулися у виборчому праві? (Селяни не мали права присилати свої кандидатури)
• Яке значення мала революція в Російській імперії 1905 – 1907 рр. для українських земель?

7. Робота з карикатурою (с. 228 підручника).

• Розгляньте карикатуру.
• Про які особливості виборчого процесу 1906 – 1907 рр. свідчить карикатура, опублікована в сатиричному журналі «Шершень»?

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Наведіть факти, які свідчать про піднесення національного руху в 1905–1907 рр. в Україні відповідно до плану:

1. Поява масових українських періодичних видань.  

2. Діяльність «Просвіт».

3. Активізація діяльності політичних партій.

2. Які організації, що виникли в Наддніпрянській Україні в 1905–1907 рр., характеризує діяч українського національного руху Микола Аркас? Порівняйте їхню діяльність із подібними організаціями в Західній Україні другої половини 19 ст. Наскільки виправдовує себе порівняння цих організацій з церковними братствами кінця 16–17 ст.?

«Вони по своїх статутах (уставах) мають ширити самосвідомість серед українського люду, нести освіту в народ по найдальших кутках, де живе він, а для того – видавати і ширити дешеві, корисні для людей книжки, заводити книгозбірні, влаштовувати читання й таке інше. Товариства ці повинні зробити те велике діло для свого народу тепер, що колись випало було на долю церковним братствам. Хоч обставини життя тепер і не ті, але праця їх однаково свята й велика».

3. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел. У чому історичне значення згаданих подій/явищ?

«На обов’язок уряду покладаємо Ми виконання непохитної Нашої волі: 1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і спілок. 2. Не зупиняючи призначених виборів у Державну думу, залучити тепер же до участі в Думі, в міру можливості, відповідно до стислості терміну, що залишається до скликання Думи, ті класи населення, які нині зовсім позбавлені виборчих прав, надавши за цим подальший розвиток початку загального виборчого права у знову встановленому законодавчому порядку...»

«Газета буде... давати щоденний огляд політичного, громадського, економічного і літературного життя на Україні, в Росії та по чужих землях; поезії та оповідання, наукові фейлетони. “Громадська думка” буде стояти за рівне усім право і справжню волю особи, слова, друку, віри, зборів і спілок; оборонятиме право українського народу на своє національно-політичне життя і через те вимагатиме автономії України...»

«Партійне життя наше в Києві зовсім завмерло, бо частина членів Української демократичнорадикальної партії впірнула цілковито в легальну культурно-просвітню працю в “Просвіті”, в організацію народного університету, а друга – у працю в першій українській щоденній газеті “Громадська думка”, в місячнику “Нова Громада” та в журналі “Україна”, у який переіменувалася “Київська старина” після відсвяткування свого 25-річного ювілею» (Є. Чикаленко).

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 27 підручника