Урок "Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст."

Управління освіти та науки

Виконавчого комітету Бердичівської міської ради

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 5

 

 

 

 

Методична розробка уроку

 

«Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура наприкінці ХVІІІ – у першій половині  ХІХ ст.

 

9 клас

 

 

 

Підготувала вчитель

історії та правознавства

Доманська Марина Іллівна

 

 

 

 

 

Бердичів

2016

Розділ ІІІ. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Тема уроку: Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

Мета уроку:

•                   Навчальна: проаналізувати стан розвитку музичного, театрального, образотворчого мистецтва, архітектури;
•                   Розвиваюча: продовжувати формування умінь і навичок складання текстуальних таблиць, рецензування виступів однокласників, самостійно добувати, опрацьовувати та аналізувати інформацію за темою, робити висновки, узагальнювати, критично оцінювати історичні факти, давати оцінку діяльності історичних діячів;
•                   Виховна: виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, інтерес та повагу до культурних надбань українського народу; формувати гуманістичні та демократичні ідеали людини.

Методична мета: використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі інтерактивного навчання на уроці з метою підвищення продуктивної діяльності учнів.

Тип уроку: комбінований.

Педагогічні прийоми та методи навчання: інтерактивні вправи «історичний кросинг», «знайдіть помилку», «знайдіть зайве», «кластер», дидактична гра «аукціон» «мозковий штурм», евристична бесіда, проектна робота,  метод проблемного навчання, групова робота.

Міжпредметні зв’язки: українська література, художня культура, музичне мистецтво, інформатика.

Обладнання: підручники, атласи, карта, мультимедійне забезпечення, роздавальний матеріал, презентаційні матеріли досліджень малих груп.

Основні терміни і поняття: кобзарі, бандуристи, лірники, троїсті музики, аматорські театри, класицизм, графіка, офорт.

Основні дати та події: 1818-1821 рр. – діяльність Полтавського театру; 1802 р. – закладено парк «Софіївка» в Умані.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: визначати особливості музичного, театрального, образотворчого мистецтва та архітектури; називати, розпізнавати та описувати найвидатніші пам’ятки архітектури і образотворчого мистецтва наприкінці ХVІІІ – на поч. ХІХ ст.; застосовувати історичну термінологію, знати її походження; висловлювати та аргументувати власну точку зору.

 

ПЛАН УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

1.               Інтерактивні вправи для команд: «історичний кросинг», «знайдіть помилку», «знайдіть зайве», «кластер».

ІІІ. Оголошення теми, визначення очікуваних результатів уроку; мотивація навчальної діяльності.

1.               Евристична бесіда (Учні самостійно визначають тему уроку та прогнозують очікувані результати уроку)
2.               Постановка проблемного питання уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.               «Мозковий штурм»
2.               Презентація проектів груп, відповідно до плану уроку:

А) Музичне мистецтво;

Б) Театральне мистецтво;

В) Образотворче мистецтво;

Г) Розвиток архітектури.

3.               Самостійна робота учнів з таблицею. Складання таблиці за результатами діяльності груп.

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів

1.               Перевірка заповнених учнями таблиць;
2.               Кросворд;
3.               Дидактична гра «аукціон».

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання

1.               Відповідь на проблемне питання уроку;
2.               Підбиття загальних підсумків та оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Взаємне привітання та організація уваги учнів.

•                   Доброго дня! Я бачу, що ви в чудовому настрої, а настрою чудового не буває забагато, то ж поверніться один до одного і щиро усміхніться. Молодці!
•                   Перш ніж розпочати роботу, хочу зачитати девіз уроку: Замало опанувати премудрість, слід також уміти користуватися нею.  Цицерон (давньоримський політичний діяч, оратор і філософ). Тож бажаю вам на уроці використати в повній мірі всі свої знання і вміння, досягти успіху у спільній праці.

Перевірка готовності учнів до уроку. Клас попередньо отримав завдання «домашнім» групам підготувати проекти за певною темою.

ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

Перш ніж розпочати роботу над новим матеріалом, пропоную кожній команді завдання на повторення попереднього матеріалу.

•            Вправа «Знайдіть зайве».

Орієнтовні відповіді учнів:

1.               А – Євген Гребінка; Б – Маркіян Шашкевич; В – Петро Гулак-Артемовський. Є. Гребінка і П. Гулак-Артемовський – літератори-байкарі, а М. Шашкевич – лідер «Руської трійці», греко-католицький священник.
2.               А – Іван Котляревський; Б – Михайло Максимович; В – Михайло Остроградський. М. Максимович та М. Остроградський – видатні вчені-науковці, а І. Котляревський – письменник.
3.               А – приміщення Університету Св. Володимира; Б – приміщення Харківського університету; В – приміщення Рішельєвського ліцею. А і Б – вищі навчальні заклади, В – середній навчальний заклад.

•            Вправа «Знайдіть помилку».

1.               Під тиском громадськості на українських землях Російської імперії починають створюватись нові вищі навчальні заклади. У 1810 р. з ініціативи відомого громадського діяча та вченого Василя Каразіна відкрився Харківський університет. У Чернігові у 1934 р. почав працювати Університет Св. Володимира. Першим ректором університету став професор Михайло Погодін. (1805, у Києві, М. Максимович)
2.               Значних успіхів в Україні досягли природничі і точні науки. Михайло Остроградський був автором «Курсу математики» - основного підручника з математики в Австрійській імперії кілька десятиліть. Микола Маркевич був обраний членом Петербурзької, Паризької, Римської і Туринської академій наук. (Тимофій Осиповський, Російської імперії, Михайло Остроградський)
3.               Важливим науковим осередком Західної України став Львівський інститут Корнякта. Заснований у 1832 р. львівським купцем Корняктом. (Інститут Оссолінських, 1817 р., Юзефом Оссолінським)

•            Вправа «Історичний кросинг». Педагогічний прийом «кросингу» полягає у створенні логічного ланцюжка пар зображень, що мають поєднуватись таким чином: 1-2, 2-3, 3-4, 4-5, 5-6, 6-7, 7-8, 8-9. Центральний об'єкт може логічно поєднуватися ще й по горизонталі та вертикалі. Завдання: розтлумачити, за яким критерієм поєднані логічні пари (встановити взаємозв’язок) та дати назву тематичному кросингу (слово чи словосполучення).

Орієнтовна відповідь учнів:

Назва кросингу: Кирило-Мефодіївське братство

1) Праця «Історія Русів» вийшла друком у 1846 р. – 2) у цьому ж році виникло Кирило-Мефодіївське братство, символом якого був золотий перстень з іменами слов’янських просвітителів Кирила та Мефодія – 3) Пантелеймон Куліш – 4) Тарас Шевченко – 5) Василь Білозерський – 6) Микола Костомаров пов’язані між собою як члени товариства – 7) Микола Костомаров був автором «Книги буття українського народу» - програмних положень братства – 8) Карта розселення слов’ян, бо у програмі братства йшлось про створення демократичної федерації слов’янських християнських республік – 9) Кирило та Мефодій – слов’янські просвітителі.

•            Вправа «Кластер». Учні отримують картки, що мають поєднати логічно. У підсумку виходить: галузь культури – література, автори та їх твори.

Ключове поняття «Розвиток літератури наприкінці ХVІІІ – на поч. ХІХ ст.»

Правильний кластер:

 

 

ІІІ. Оголошення теми, визначення очікуваних результатів уроку; мотивація навчальної діяльності.

Евристична бесіда:

•                   Ми з вами вже розглянули теми «Умови  розвитку культури. Освіта. Наука», «Розвиток української літератури». На минулому уроці ви отримали випереджальне завдання групам. З огляду на це, спробуйте сформулювати тему сьогоднішнього уроку. (Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура).
•                   А які результати ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

Проблемне питання уроку:

Які явища в українському мистецтві істотно впливали на формування національної самосвідомості?

V. Опрацювання нового навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь та навичок

Мозковий штурм: В яких історичних умовах розвивалась українське мистецтво наприкінці ХVІІІ – на поч. ХІХ ст?

Орієнтовні відповіді учнів:

•              Відсутність власної державності, національне гноблення імперських урядів;
•              Русифікація, культурна асиміляція українців іу Наддніпрянській Україні;
•              Онімечування, полонізація, мадяризація, румунізація на західноукраїнських землях;

Робота з таблицею. Заповнення таблиці здійснюється під час презентації проектів груп і перевіряється наприкінці уроку.

Презентація результатів дослідження малих груп

На попередньому уроці серед учнів було сформовано чотири групи, які отримали завдання підготувати проекти за певними темами:

1.               «Музиканти» - аналіз розвитку музичного мистецтва та музичного фольклору; троїсті музики, кобзарі, Остап Вересай; композитори Й. Витвицький, А. Єдлічка, М. Вербицький та їх твори.
2.               «Театрали» - аналіз розвитку театрального життя, Харківський та Полтавський театр, аматорські театри, актор М. Щепкін.
3.               «Художники» - аналіз розвитку образотворчого мистецтва; живопис, портрет, живописці В. Боровиковський, В. Тропінін, І. Сошенко та їх роботи; Т. Шевченко – майстер графіки, офорти «Живописна Україна».
4.               «Архітектори» - аналіз розвитку архітектури; класицизм; забудова міст Києва, Одеси та Львова, архітерктори А. Меленський, В. Беретті,  Ф. Боффо, Ж. Тома де Томон та їх творіння; парк «Софіївка» в Умані; палац Кирила Розумовського в Батурині; палац Г. Галагана.

Обговорення учнівських проектів.

Узагальнююча бесіда з класом:

•             Яке з досліджень було найбільш пізнавальним та цікавим?

Учні відповідають на запитання, аргументуючи свої думки, стосовно презентацій.

Обговорення результатів роботи учнів.

VІ. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Перевірка заповнених учнями таблиць.

Орієнтовна таблиця:

Галузь мистецтва	Представники	Їхні досягнення
Музичне мистецтво	Й. Витвицький	Музичний твір «Україна» (1836)
	А. Єдлічка	Композитор, професійний музикант і пе­дагог, працював на Полтавщині
	І. Вітковський	Композитор-виконавець, викладач Хар­ківського університету
	М. Вербицький	Один з перших українських композиторів-професіоналів у Галичині. Написав хори «Заповіт», «Поклін», 11 симфоній-увертюр, солоспіви, музику для драматичних вистав (мелодрама «Підгоряни»)
	Остап Вересай	Кобзар. Виконував народні думи «Про втечу трьох атів з города Азова», «Невольницька», «Дума про бурю на Чорному морі», «Про бідну вдову і трьох синів».
Театральне мистецтво	І. Котляревсь­кий	Автор п'єс «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»
	М. Щепкін	Актор, став першим виконавцем ролі виборного в п'єсі «Наталка Полтавка» та Чупруна в «Москаль-чарівник» І. Котляревського
	Г. Квітка-Основ'яненко	Був директор, режисером, актором про­фесійного театру в Харкові. Автор п'єс «Сватання на Гончарівці», «Шельменко денщик»
	К. Соленик	Славетний український актор, виступав Харківському, Полтавському, Київсько­му, Одеському театрах
Образотворче мистецтво	В. Тропінін	Був кріпаком майже 30 років. Зображував краєвиди Поділля, колоритні образи українських селян. «Портрет українця», «Дівчина з Поділ­ля», портрет У. Кармелюка.
	В. Боровиковський	«Портрет княжни Ганни Гаврилівни Гагаріної та княжни Варвари Гаврилівни Гагаріної»
	І. Сошенко	«Жіночий портрет», «Портрет бабусі», «Продаж сіна на Дніпрі». Відомий як автор реалістичних портретів людей із народу.
	Т. Шевченко	Цикл малюнків «Притча про блудного сина», серія полотен «Мальовнича Украї­на», акварельні картини «Пожежа в сте­пу», «Катерина», «Селянська родина». Автор серії перших в українській графіці офортів «Живописна Україна».
Архітек­тура	Ж. Тома де Томон	За його проектом у 1809 р. було споруджено оперний театр в Одесі
	В. Беретті	За його проектом у 1837—1843 рр. збудовано приміщення Київського університе­ту та Інститут шляхетних дівчат
	А. Меленський	За його проектом було збудовано церкву-мавзолей на Аскольдовій могилі (1810), перший у Києві театр на Хрещатику
	Є. Васильєв, О. Тон	За їх проектом було збудовано високу дзвіницю Успенського собору в Харкові
	Ф. Боффо	За його проектом були споруджені Воронцовський палац, Потьомкінські сходи в Одесі

Кросворд (По вертикалі вийде слово «театр»)

1)    Прізвище автора «Енеїди». (Котляревський)

2)    Прізвище найвідомішого актора кріпосного театру. (Щепкін)

3)    Ім'я найвідомішого українського кобзаря першої поло­вини XIX ст. (Остап)

4)    Прізвище архітектора, який спроектував Київський універ­ситет. (Беретті)

5)    Прізвище автора портрету У. Кармалюка (Тропінін)

Дидактична гра «Аукціон». Учням пропонується умовно придбати твори художньої літератури, архітектури, образотворчого та музичного мистецтва. Лотами аукціону є ілюстрації та репродукції пам’яток мистецтва. Щоб не піти з аукціону з пустими руками, учням необхідно якомога більше розповісти про певний лот. Лот належатиме тому, хто зробить останнє суттєве доповнення.

Т. Шевченко «Селянська родина» 1843 р.	Парк «Софіївка» в Умані 1802 р.	Кобза
Маєток Галаганів у Сокиринцях	Тропінін «Дівчина з Поділля»	Церква-мавзолей на Аскольдовій могилі в Києві. В. Беретті

 

VІ. Підсумки уроку . Оцінювання

•            Відповідь на проблемне питання уроку.
•            Чи справдились ваші очікувані результати від уроку?
•            Які ваші враження від уроку?
•            Оцінювання учнів, враховуючи оцінки спікерів груп.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф підручника. 
2. Підготуватись до практичного уроку «Повсякдення життя» (випереджальне завдання групам підготувати проекти на теми: «Техніка та транспорт», «Житло», «Одяг», «Народна їжа», «Сімейний побут».