Конспект уроку із зарубіжної літератури для 6 класу "Зображення людини в критичній ситуації (за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя»)"

Конспект уроку зарубіжної літератури.

 6 клас

Тема уроку.   Зображення людини в критичній ситуації (за оповіданням

                         Джека Лондона «Жага до життя»)

 

Епіграф:                                       Я зробив людину предметом свого поклоніння.

Джек Лондон

Мета:

• Показати силу духу людини, втілену в образі головного героя оповідання «Жага до життя»; навчати учнів визначати ключові епізоди оповідання;
• пов’язати знання учнів із літератури з життєвою практикою та сучасністю;
• розвивати в школярів аналітичний спосіб мислення; навички уважного читання, роботи в групах (парах) та інтерактивними методами;
• формувати оптимістичний погляд на життя, повагу до людини, що бореться за своє виживання, у двобої з природою відстоює своє право на існування.                                                                                                               Ключові компетентності                                                                                                                                                                    Учень:

• розуміє залежність людини від навколишнього середовища (НЛ -1);
• усвідомлює цінності життя, розуміє небезпеку потрапляння в критичні ситуації (НЛ -3).

          Предметні компетентності

          Учень:

• характеризує ставлення персонажів до світу, природи, людей;
• пояснює вчинки персонажів, мотиви їхньої поведінки;
• обґрунтовує свою думку;
• порівнює образи (Біла та його супутника);
• зіставляє літературний твір з  ілюстраціями до нього;

Обладнання: підручники із зарубіжної літератури,  портрет письменника Джека Лондона, ілюстрації до твору, роздатковий матеріал, мікрофон.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами інтеграції та розвитку критичного мислення.

                                                      Х і д   у р  о к у

1. Організаційний момент.

• Налаштування на розумову діяльність, мобілізація уваги.

• Вправа «Очі, розум, вуха, думки».

2. Обґрунтування.

• Розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми уроку.

• Вступне слово вчителя.

    Часто учні сприймають літературу як один із навчальних предметів, мало пов’язаних із повсякденним життям. Разом із тим існує думка, що література – це підручник життя. Світова література дає нам багато життєвих прикладів поведінки людей у різних ситуаціях. Ось одна з них.

     «Вони ступали, кульгаючи, до річки… Обидва були стомлені й виснажені, з облич не сходив вираз тупого терпіння, що його карбують тривалі знегоди…» - так розпочинається оповідання Джека Лондона «Жага до життя». Які «знегоди» пережили герої? Хто вони і куди прямують?

     «Вони йшли, нахиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима в землю».

     Про що вони думали? Що згадували? На що сподівалися?

Можливо вони згадували, як тяжко крупинка за крупинкою довгими місяцями, а може й роками, добували золото на берегах стрімких і холодних північних річок Аляски? А може вони уявляли, як повернуться з мішечками, набитими зернистим золотим піском і самородками, на батьківщину, в Каліфорнію, і заживуть у достатку? Можливо. Але шлях додому був тривалий, важкий і небезпечний. Та вони обов’язково його подолають: дійдуть до річки Діз, а потім попливуть по ній на південь, до Великого Ведмежого озера, а потім через озеро до річки Маккензі. І далі, далі на південь – аж до Гудзонової затоки, а вже звідти вирушатимуть на батьківщину.  

     Двоє чоловіків милю за милею долали безкраю північну пустелю, ворожу і безжалісну до людей…

 

3. Актуалізація.

• Перевірка домашнього завдання.

• Яким зобразив письменник північний край, щоб підкреслити:

природа – дуже сильний суперник людини, перемогти її непросто!?

(«Він перевів погляд на південь – десь там, за оцими похмурими горбами, простяглося Велике Ведмеже озеро».

    «Він знову поглянув на те коло світу, в якому залишився. Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані деревця, ані кущика, ані травинки – нічого, крім безкрайньої страшної пустелі, і в його очах нараз проблиснув страх»).

• Який колір переважає в пейзажах? (Сірий: «сіре море моху», «сірі скелі», «на небі ні сонця, і навіть проблиску сонця»). Цей колір найбільше відповідає настроєві героя.
• Якою ж має бути людина, яка наважиться вступити в двобій із суворою природою Північного краю, і що допоможе ій перемогти?

4. Оголошення теми і мети уроку.

• Я запрошую вас обговорити це питання на теоретичному занятті в «Школі виживання», де я в ролі досвідченого тренера, а ви в ролі здібних і кмітливих вихованців цієї школи аналізуватимемо оповідання Джека Лондона «Жага до життя».
• Отже, темою нашого заняття є : «Людина в критичній ситуації (за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя»).
• Ми з’ясуємо питання: «Що врятувало безіменного героя від неминучої  

           смерті й чому загинув Білл?»                  

• На прикладі конкретної історії ми складемо 6 правил поведінки людини в екстремальній ситуації, що допоможуть їй вижити.

5. Реалізація теми й усвідомлення змісту твору.

• Термінологічний мінімум з елементами рольової гри.

• Мовознавець: екстремальні ситуації - це складні, важкі й ризиковані для здоров’я і життя людини обставини.

• Випереджальне завдання.

• Знавець БЖД доведе, що ситуація, у яку потрапив герой оповідання «Жага до життя», була екстремальною.

 

Знавець ОБЖ:

• безлюдна місцевість;

• ушкоджена нога і неможливість медичної допомоги;
• відсутність їжі та можливості її роздобути;
• небезпека з боку хижих тварин;
• суворість клімату, неможливість швидкого пересування.

• Колективне структурування навчальної інформації.

•  Ми розпочали знайомство з героями у момент зради одного з них. Білл залишає товариша, який пошкодив ногу. З цього моменту герої долають шлях через північну пустелю самостійно.

  Ми не знаємо, як ішов Білл, але знаємо напевно: він ішов дорогою смерті. Тому обираємо дорогу життя і пройдемо нею разом із безіменним героєм, щоб навчитися в нього таємницям виживання. 

  Із самого початку героя супроводжує одне бажання - вижити. А щоб вижити,  він має боротися і перемагати.

• Метод «Мозковий штурм».

Що ж має перемогти  герой оповідання? (Страх самотності, холод, голод, хижих звірів, самого себе).

• Створення робочої схеми засвоєння учнями навчальної інформації.

Схема 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Боротьба зі страхом самотності

• Евристична бесіда.

• Чому  ж після того, як Білл залишив героя, той відчув страх? (Він розумів, що самостійно подолати північну пустелю неможливо).
• «Рушниця випала з рук у воду. Зачувши плескіт, він отямився, переборов страх, опанував себе, намацав на дні рушницю й витяг її з води». Що значить для героя рушниця? Чому він її не залишив, адже вона тільки заважала: була досить важкою, без набоїв? (Рушниця – це надія на порятунок).
• Доведіть, що  н а д і я   р я т у є  героя  в і д   в і д ч а ю  та  д о п о м а-

г а є   п е р е м о г т и . (Він ішов слідами товариша від болітця до болітця… він знав, що незабаром дістанеться до берега озерця… Він ітиме за водою до річки Діз. Там під перевернутим каное… їхня схованка… він знайде там набої для своєї рушниці… він мусив так думати, інакше для чого тоді силкуватися – лягай і вмирай одразу!»)

• Метод «Гронування».

• Тож формулюємо  П р а в и л о № 1 поведінки в критичній ситуації:

           не втрачати надію!

• Робота у групах.

• Завдання :

І  група .

• Розкажіть, як герой беріг сірники.
• Яке значення має вогонь для мандрівника? (Це можливість зігрітися, висушити мокре взуття, випити гарячої води; багаття – це порятунок від хижих звірів).      
• Виходячи з цього, сформулюйте правило виживання у критичній ситуації. (П р а в и л о № 2. Зберегти вогонь!).

 

 

Учитель: «Нога набрякла… але цей біль був дрібницею проти болю в шлунку. Голод гриз йому нутрощі. Він так допікав, так забивав йому памороки, що чоловік уже не знав, у який бік треба йти, щоб дістатися до Країни Патичків».

ІІ група .

• Розкажіть, як герой бореться з голодом. (Шукає і їсть болотяні ягоди. Намагається впіймати куріпку, ловить пічкурів у калюжі, їсть цибулинки рогозу. «Потім він надибав кислувату на смак рослину і поїв її всю.» Пізніше висмоктує і гризе кістки молодого оленя).
• Як у пошуках їжі виявляються риси сильної людини? (Не кориться обставинам, не відступає, не опускає руки, добивається свого).
• Сформулюйте відповідне правило виживання.

          (П р а в и л о № 3. Щоб вижити, треба їсти!).

ІІІ група.

• Розкажіть про зустріч героя з ведмедем. Що допомогло знесиленій, напівживій людині перемогти грізного звіра? Зачитайте. («Він хутко випростався, щоб прибрати якомога грізнішого вигляду, міцніше затис у руці ножа і подивився просто у вічі ведмедеві. …Якби чоловік побіг, ведмідь погнався б за ним, але чоловік не втік.

   Осмілілий зі страху, він так загарчав, дико, люто… Ведмідь одступив убік, погрозливо рикаючи: він і сам злякався цієї загадкової істоти, що стояла прямо і не боялася його»).

• Чому вовки обминали його?(«Ця дивна істота на двох ногах ще стане дряпатись і кусатись»).
• Сформулюйте відповідне правило виживання.

(П р а в и л о  № 4. Не показувати страх перед хижими звірами! Не  тікати! Людина сильніша за звіра!).

• Стратегія «Додаткові міркування».

• Чому хижі звірі сприймали героя як «дивну», «загадкову істоту», яка буде «дряпатись і кусатись»? (Вони бачили перед собою слабку людину, але відчували в ній велику силу).

• Яка природа цієї сили? (Це сила людського духу).

• Боротьба із самим собою.

• Чи просто герою було відмовитися від золота, яке він із такою впертістю ніс? Чи відразу він це зробив? 
• Чи можна вважати відмову героя від золота виявом його сили?

(Торбинка із золотом – це надзвичайно цінна річ для героя, вона здобута тяжкою та тривалою працею. У ній була, можливо, і його мрія розбагатіти, змінити своє життя. Безперечно, золото –це великі можливості для людини. Відмовитися від золота могла лише морально-сильна людина).

• Торбинка із золотом «була невелика… та важила 15 фунтів».

Мовознавець: Це приблизно 7 кг.  Фунт - 450 г. (0,45 кг х 15 = 6,75 кг) .

• Чому герой викинув золото, залишивши «решту речей», а не навпаки?
• Що для нього значили рушниця, ніж, відерце, залишки ковдр? (Ці речі героя мають більшу цінність, аніж золото. Вони  м о ж у т ь   д о п о -

м о г т и  йому  з б е р е г т и   ж и т т я ) .

• П р а в и л о   №  5.  Найбільша цінність людини – життя!                   Відмовся від усього, що заважає боротися за життя

• Стратегія «Порівняємо».

• Герой і Білл. Шлях життя і шлях смерті.

• Герой Джека Лондона обрав дорогу життя, іншою дорогою пішов Білл. Зачитайте  епізод, у якому герой натрапляє на кістки Біла.

(«Він пішов слідами людини, що рачкувала, і незабаром дістався до місця, де вони урвалися, - на мокрому моху лежали свіжообгризені кістки, а навколо видніли сліди вовчих лап. Тут же валялась торбинка з лосячої шкіри…»).

• Чи були поблизу ще якісь речі, крім золота? Про що це свідчить? (Білл вибрав золото).
• Проте наш герой, втративши все, зберіг силу духу, не скорився смерті:

• не здавався;
• чіплявся за життя;
• напівживий повз до корабля;
• переміг хворого вовка.

• Доведіть, що він не втратив людської сутності. («…нехай Білл покинув його, але він не візьме золота, не смоктатиме Біллових кісток. А Білл зробив би так, якби опинився на його місці…»)

• Герой, незважаючи на зраду Білла, цінує в ньому людину, а який вчинок Білла свідчить про його хижацьку сутність? (Залишив у біді друга).

• Заради чого він пішов на зраду?

(Щоб урятуватися самому та зберегти своє золото).

• Так, Білл поставив на перше місце золото і програв.

      П р а в и л о  №  6. Бережи людську сутність!

Схема 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Підсумок заняття в «Школі виживання»

• Робота у групах.

• Складемо формулу «перемоги героя» та «поразки Білла».

(ПЕРЕМОГА ГЕРОЯ = ЛЮДСЬКА СУТНІСТЬ + СИЛА ДУХУ + ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ).

ПОРАЗКА БІЛЛА = ХИЖАЦЬКА СУТНІСТЬ + ЛЮБОВ ДО ЗОЛОТА + СЛАБКІСТЬ ДУХУ).

• Робота з ілюстраціями до твору ?...

• Закінчилося наше заняття у «Школі виживання», і я пропоную повернутися до «Творчої майстерні» письменника. Ми розпочинали урок із розгляду суворої та безжалісної північної пустелі. Ось таким герой розпочинав свій двобій із Північним краєм. Тоді він ще не знав, якою жорстокою буде ця битва і як важко буде перемогти.

  Подивіться ось на цей малюнок… Чи таким ви уявляли героя наприкінці його шляху?

• Яким побачили його вчені з китобійного судна? (Більш схожим на величезного хробака, ніж на людину).
• Доведіть, що ця істота, зберегла в собі любов і волю до життя. (Автор акцентує увагу на русі «істоти», яка звивалась, корчилась, крутилась і за годину пролазила футів із двадцять).
• Мовознавець: фут - (англ. foot) — британська та американська міра довжини. 1 фут = 30,48 см ;20 футів = 7 м.

• Проблемне питання.

• Чому ж автор не дав імені цьому незламному героєві-переможцю, який виборов у природи своє законне право жити? (Джек Лондон дав зрозуміти читачам: його герой – не конкретна мужня особа, а сильна справжня Людина, в непереможність якої він так свято вірив).

6. Підсумок уроку. Рефлексія.

• Метод «Мікрофон».

• «Я зробив людину предметом свого поклоніння», - стверджував Джек Лондон. За що саме людина гідна поклоніння? (Не кориться обставинам, добивається свого, бореться за своє життя, не втрачає сили волі, не втрачає людську сутність за будь-яких обставин.)
• Яку б іншу назву ви могли б запропонувати до оповідання Джека Лондона? («Справжня людина», «Людина і Північ», «Перемога людини», «Непереможний» тощо).

• Ситуативне завдання.

Якби ви отримали завдання – створити пам’ятник, що символізував би жагу людини до життя, який би момент з оповідання Джека Лондона ви запропонували б зафіксувати у бронзі? (Поєдинок героя і ведмедя, герой перемагає хворого вовка, герой безтямно звивається в бік корабля, герой висипає золото тощо).

7. Консолідація.

• Оцінювання.
• Диференційоване домашнє завдання.

• Дякую всім за співпрацю на уроці і пропоную присвятити герою Джека Лондона:

• т в і р – м і н і а т ю р у  «Життєві уроки, які я винесла (виніс) із оповідання Джека Лондона «Жага до життя»;

або:

• р е ц е п т   в и ж и в а н н я  від безіменного героя оповідання Джека Лондона «Жага до життя».