Презентація + урок.Конспект уроку зарубіжної літератури для 6 класу на тему " Рей Бредбері "Усмішка"

Про матеріал

Бредбері утверджує, що краса, увічнена в шедеврах світового мистецтва, знайде свою стежку до людських сердець. Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.

Зміст архіву
Перегляд файлу

 

Тема уроку.  «Шукайте  посмішку  Джоконди,  вона  ніколи  не  мине…»

                (за  новелою  Р.  Бредбері  «Усмішка»)

Мета літературної освіти.

              - познайомити  учнів  з письменником   Реєм  Бредбері,  який  передбачив  майбутнє;  на  прикладі  новели  «Усмішка»  показати,  як  цивілізація  руйнує  красу  і  внутрішній  світ  людини,  а краса врятує цивілізацію;

              - розвивати  уміння  аргументувати  думку,  спираючись  на  текст;  формувати  мовленнєві навички  і  виховувати  культуру  власного  висловлювання ;

             - показати   перемогу справжніх  людських   цінностей над абсурдом бездуховного буття.

ЗАВДАННЯ:

  • вивчити  кредо Р.  Бредбері-фантаста;
  • проаналізувати   матеріал  тексту  новели  щодо  ключових  мотивів,  теми  і  ідеї;
  • сформувати   розуміння вічних цінностей та їх місце у розвитку цивілізації .

ТИП  УРОКУ:   урок  вивчення  художнього  твору

 

 

Я повинен примусити вас повірити

у любов, у життя…”

         Рей  Бредбері

 

                                             Хід уроку

І. Організація класу

1. Психологічний тренінг

Рада вітати вас, діти! Впевнена, що зараз кожен із вас хоче поділитися своїм приємним відчуттям, які ви пережили сьогоднішнього ранку . Отож, закрийте очі, згадайте про це. Розплющте очі. Посміхніться. Подаруйте посмішку своєму сусіду. Поверніться один до одного, посміхніться ще раз, привітайтесь і налаштуйтесь на творчу працю.(Звучить симфонія № 5 Людвига ван  Бетховена.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Я не даремно вас попросила пригадати приємне, адже зараз ми з вами  будемо роздумувати над серйозними питаннями, спробуємо вирішувати суспільні проблеми, і тому важливо не  занепасти духом. Напевно, не помилюся, якщо скажу, що немає жодної людини, яка хоч на мить не замислювалась над тим, що чекає її завтра чи в недалекому майбутньому.

Нам дуже всім хочеться дізнатися, а що ж трапиться з нами через тиждень, місяць, рік, через десяток років… багато хто тривожиться не тільки за себе, чи за своїх рідних, а й за майбутнє всього людства. Адже вони розуміють, що їхнє життя залежить від того, в якому стані буде наш спільний дім – Земля. І найбільше цими проблемами переймаються письменники, які не лишаються байдужими спостерігачами занепаду людства, не можуть стояти осторонь вирішення долі нашої планети. Для цього вони намагаються зрозуміти внутрішній світ людини, пояснити причину того чи іншого її вчинку. Бажаючи глибше пізнати душу людини, митці слова відображають не лише реальне, а й уявне життя. У багатьох творах діють не реальні герої, відбуваються нереальні події у вигаданих країнах. Ви, напевно, здогадалися, що мова йде про фантастику.

  1. Теорія літератури

Науково – фантастична література – це художні твори, у яких автори під впливом науково - технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показати прийдешню долю людства.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

Сьогодні ми з вами вирушимо у фантастичну подорож . В якій зустрінемося з двома талановитими митцями між якими лежить велика відстань довжиною у п'ять віків - Леонардо да Вінчі та Рей Бредбері... Один із них жив у XV столітті, в Італії, був представником славетної епохи Відродження. А другий - жив у XX столітті, в Америці, писав фантастичні оповідання і романи, розвиваючи найсучасніші напрями літератури. Вони були досить різними. Леонардо да Вінчі цікавився не тільки живописом, але й архітектурою, наукою, технікою. А Рей Бредбері усе своє життя віддав мистецтву слова. Л. да Вінчі вабило реальне життя людей, анатомія їх тіла і способи правдивого відображення їх духовного буття в мистецтві. А Р .Бредбері прагнув зазирнути в прийдешнє і побачити, якими стануть люди в наступному тисячолітті, куди прямує людська цивілізація і що нас чекає через кілька століть...

Живучи в різних віках, у різних кутках земної кулі, маючи різні погляди й уподобання, Леонардо да Вінчі та Рей Бредбері мають схожість: їхня увага завжди була прикута до життя людини та людства, вони пильно вдивлялися в душу особистості, шукаючи там відповіді на пекучі питання доби. Окрім того, попри всі відстані їх ще поєднала "Джоконда" - видатний шедевр епохи Відродження (учитель показує репродукцію картини). Написана приблизно в 1503 - 1505 рр. великим Леонардо да Вінчі, вона надихнула через п'ять століть Рея Бредбері на створення оповідання "Усмішка", він немовби "оживив" її у майбутньому, створивши власний шедевр, тільки вже не живописний, а літературний.

Для чого ж Бредбері в своєму оповіданні звертається до картини Леонардо да Вінчі? Яка роль цих перегуків між минулим і прийдешнім? Які ідеї свого великого попередника хотів нагадати сучасникам Рей Бредбері і що нового він сказав у своєму творі?.. Щоб дати відповідь на ці запитання, нам треба дізнатися про секрети художньої творчості Леонардо да Вінчі та Рея Бредбері.

  1. Оголошення теми уроку

Отож, запишіть тему нашого уроку.

Ми не тільки ознайомимося із фактами біографії відомого американського  письменника – фантаста, а й з творчістю великого художника Леонарда да Вінчі, будемо розвивати навики роботи з прозовим текстом, міркуватимемо над тими проблемами, які автор порушує у своєму творі, старатимемося наповнювати свої серця моральними цінностями, без яких немає справжньої людини.

3.Повідомлення вчителя образотворчого мистецтва про Леонардо да Вінчі

       Уявіть собі Флоренцію XV століття... Вузькі вулички, невисокі будинки, галасливі базари... Але тут вже почали будуватися шедеври архітектури, що прославили Флоренцію на весь світ. До міста з'їжджалися молоді митці, котрі розвивали тут свій талант, вчилися майстерності й по тому залишали людству великі полотна. Серед них був і сімнадцятирічний Леонардо. Він народився в 1452 році в селищі Анкіано поблизу м. Вінчі, неподалік від Флоренції. Леонардо був позашлюбним сином нотаріуса П'єро да Вінчі, який і дав Леонардо своє прізвище. Мати його була простою селянкою, але хлопцеві судилося стати великим генієм, перед яким схилився увесь світ.

           Художні здібності в нього виявилися надто рано, і, коли в 1469 році сім'я переїхала до Флоренції, батько віддав його на навчання в художню майстерню Андреа Веррокьо. Тут юні живописці, окрім малярської справи, вивчали ще архітектуру, скульптуру, будівництво. За давнім звичаєм учні допомагали майстрові виконувати замовлення. Так робив і Леонардо. До нашого часу дійшла робота А. Веррокьо "Благовіщення", де голівку янгола намалював майбутній великий митець. В очах цього янгола світиться дивовижне сяйво, вся його постать немовби випромінює животворний Божий Дух (демонструється репродукція).

          У подальшому ця особливість творчої манери раннього Леонардо зберігається і в його наступних роботах. Картини Л. да Вінчі сповнені особливого світла, воно не яскраве, а трохи приглушене, таємниче, але в ньому є якась чарівна сила, що надає персонажам надзвичайної виразності.

         З 1480-го року Л. да Вінчі згадується у флорентійських документах як художник, котрий мав уже власну майстерню. До картин зрілого майстра належать "Мадонна з квіткою", "Поклоніння волхвів" та ін. Близько 1482 р. Леонардо виїхав із Флоренції до Мілану, де вступив на службу до правителя Міланського герцогства Лодовіко Моро. Цікаво, що, пропонуючи свої послуги, він представлявся передусім як військовий інженер, потім як архітектор і спеціаліст з гідротехніки і лише в останню чергу як живописець і скульптор. До переліку професій Л. да Вінчі додамо, що він був і чудовим природознавцем і анатомом. Він прекрасно знав не тільки сучасні досягнення науки й техніки, але й життя природи і будову людського тіла, що дозволило йому створювати точні й виразні постаті на його полотнах. Різнобічність інтересів Леонардо да Вінчі була обумовлена не тільки його геніальністю, а й самою епохою Відродження. Ця доба називається саме так, бо митці Відродження в ХІV-ХVІІ ст. намагалися відродити ідеали античності з її культом людини і вірою в її великі можливості. Тому майстри Відродження, в тому числі й Леонардо, вивчають усі прояви життя людини, використовуючи для цього як науку, так і мистецтво.

        У Мілані Л. да Вінчі багато малює, будує, створює скульптури, прикрашає своїми фресками собори і монастирі. До речі, як архітектор, він захопився ідеєю створення проекту ідеального міста. Дарма, що ідея не здійснилася. Але вона відображає політ думки генія.

           Серед живописних робіт майстра стають відомими "Мадонна в гроті", "Мадонна Літта" та ін. Л. да Вінчі використовував чітку пірамідальну композицію, всі образи були ретельно виписані, але вони не здавалися надто схематичними завдяки особливому фону й освітленню. Художник понад усе любив присмерки, неясне світло, яке надавало персонажам м'якості й живучості. Його мадонни - втілення краси, жіночості, материнської любові.

           У 1495 році Леонардо розпочав фреску для монастиря Санта Марія в Мілані - "Таємна вечеря". Більше двох років він працював над нею. Фреска назавжди прославила ім'я художника. Однак фарби, з якими він постійно експериментував, виявилися нестійкими, і фреска збереглася дуже погано. Однак і зараз, попри ушкоджені місця, вона вражає силою задуму митця.

           Міланське герцогство потерпало від ударів французів, і тому в 1499 році Л. да Вінчі полишає Мілан. Він живе у Римі, Флоренції та в інших містах. Переїжджає з місця на місце, ніде не знаходячи душевного притулку. Приблизно в 1503 - 1505 рр. написав портрет Мони Лізи, знамениту "Джоконду", що й досі залишилась загадкою для людства, бо й сьогодні дослідники не можуть остаточно вирішити, що хотів показати на картині Леонардо.

             Після "Джоконди" він мало працював. Постійні мандри знесилили його, здоров'я похитнулося. Тому, коли французький король Франциск І запропонував йому місце придворного живописця, Л. да Вінчі погодився і в 1517 році приїхав у Францію. Нарешті його оточили пошаною і поклонінням, він міг спокійно працювати, не думаючи про заробіток. Але сили вже полишали митця. Через два роки, в 1519 році, він помер у Парижі.

           Художник прожив складне життя, він знав бідність і багатство, бачив тріумфи королів і жорстокі війни, але його серце належало Відродженню. Він прагнув розкрити духовну красу людини, показати її в усій суперечливості і разом з тим її велич. До нашого часу дійшло тільки 15 картин Л. да Вінчі, але навіть така мала кількість дає змогу оцінити силу генія і відчути світло Відродження.

            Художник з великою точністю і достовірністю малював людей; усі частини тіла, постаті, рухи майстерно виписані. Однак його персонажі приваблюють не тільки своєю правдивістю, а передусім духовною піднесеністю, внутрішньою гармонією, світлом, що неначе лине з їхнього серця. Відчувається, що митець захоплюється людиною і прагне збагнути її велич. Леонардо да Вінчі здебільшого використовує як фон свої улюблені сутінки. Завдяки м'якому освітленню виразнішими постають персонажі, вони неначе оживають, наповнюються теплом людського тіла. Полотна Л. да Вінчі просвітлюють душу, утверджуючи гармонію, добро і любов до людей.

4. Робота з репродукцією картини "Джоконда"

         "Джоконда" - найзагадковіша із картин Леонардо да Вінчі. І досі не з'ясовано, хто насправді на ній зображений, чому ця жінка в жалобі і водночас посміхається, що хотів сказати цією роботою майстер. А головне - як посміхається Джоконда?.. Яка вона - гарна чи ні, молода чи стара, жінка з XV століття чи з майбутнього? Про деякі загадки "Джоконди" нам розкажуть наші "мистецтвознавці". Про "Джоконду" напевно відомо тільки те, що вона написана на початку XVI століття, приблизно в 1503-1505 рр. Все інше викликає різні думки й дискусії протягом кількох століть. Спочатку вважали, що на картині зображений портрет Мони Лізи, дружини багатого флорентійського купця П'єтро Франческо ді Бартоломео да Дзанобі дель Джокондо. Але згодом з'явилися інші версії про те, що то була не дружина, а чоловік, що Леонардо на портреті намалював інших відомих жінок, імена яких не можна було називати, бо вони були наближені до високих осіб, що, зрештою, художник створив власний автопортрет... Версії й досі продовжують висуватися.

              Сприймали "Джоконду" теж по-різному. Протягом віків ставлення до неї змінювалося. Одні вважали її красунею, інші - потворною, треті - мстивою, четверті - доброю і т.п. Джоконду називали чоловіком і жінкою, реальною людиною і інопланетянкою, молодою і старою, гарною і потворною, доброю і злою. Тобто вона - в одному образі - уособила все людство з його минулим і майбутнім, жіночим і чоловічим началами, миттєвим і вічним і тривалою боротьбою між Добром і Злом. Те, що в "Таємній вечері" Леонардо да Вінчі показав в різних персонажах, тут поєдналося воєдино. У цьому, мабуть, і криється велика таїна "Мони Лізи". Завдяки узагальненню (характерній особливості творчості художника) Джоконда сприймається як образ людини взагалі, і кожний бачить в ній те, що йому близьке, що його хвилює, що йому болить...

            Постать Джоконди дуже наближена до глядачів. У порівнянні з нею пейзаж здається далеким і набагато меншим, ніж насправді. У такий спосіб автор утверджує велич людини. Сам пейзаж - загадковий, напівфантастичний, космічний, він трохи нагадує те, що ми бачимо у відчинених дверях за постаттю Ісуса Христа на картині "Таємна вечеря". Пейзаж надає образу, що є все-таки образом людини XV століття, космічного звучання.

              При створенні картини Л. да Вінчі використав засіб "сфумато" - ледь відчутний серпанок, імлу, що огортає постать Мони Лізи. Завдяки цьому вона стає ще більш загадковою.

            Джоконда - це не портрет коханої жінки. Це сповідь художника у фарбах. Його розуміння людини, світу, самого себе, Бога і Диявола, всього сущого, що знаходить втілення в людині. Є. Богат писав: "Бог і Диявол - це добро і зло. А поле їхньої битви - серце Джоконди. А відображення їх битви - її обличчя". Отже, "Джоконда" - це портрет людини взагалі в усій її складності й суперечливості. Яка ж вона, людина?.. Це питання хвилювало й письменника XX століття Р .Бредбері, котрий переносить нас у далеке майбутнє. В оповіданні "Усмішка" автор не тільки використовує образ Джоконди, але й художні прийоми Леонардо да Вінчі, і розвиває його ідеї.

 

ІV. Ознайомлення з біографією Р.Д.Бредбері

 

Лос – Анжелес він називає своїм другим домом. Він каже, що дуже любить життя, і кожного дня бореться із смертю. І тому щодня  пише новий сценарій. І так, вже майже, 92 роки. Він, напевно, найвідоміший письменник – фантаст цього сторіччя. Рей Бредбері.

Я вас запрошую до імпровізованої студії « Зустріч із знаменитостями».

  1. Що означає для вас бути дитиною, а що літнім дідусем?
  2. Чи боїтесь ви смерті?
  3. А що для вас значить життя?
  4. Чи вірите ви в Бога?
  5. У вас дуже велика сім'я. Як ви виховували своїх дітей?
  6. Чи сприймаєте ви сьогодні такі нові технології, як комп’ютер чи Інтернет?
  7. Коли ви пишете книги, чи живете ви у своєму, створеному вами світі?
  8. Чому вас називають фантастом?
  9. Чи справдилися ваші дитячі мрії?

 ( випереджувальне завдання учням. Ознайомитися з біографією письменника та придумати запитання до письменника. Учні виконують роль журналіста)

Коротка біографія. Завдання для учнів скласти психологічний портрет письменника.

Думаю, діти, вам було цікаво почути про автора новели «Усмішка» з уст самого Рея Дугласа Бредбері. А тепер звернемося до твору знаменитого письменника-фантаста.

V. Евристична бесіда на сприйняття твору.

Яким ви бачите наше суспільство через 60,100 років?

Намагався уявити майбутнє людської цивілізації і американський письменник-фантаст Рей Бредбері. Його твори належать до наукової фантастики, яка принципово відрізняється від загально фантастичної традиції тим, що змальовує реальний світ, який перетворюється не за помахом чарівної палички, а за законами науки.

Отже, сьогодні ми вирушаємо у подорож на машині часу. І наша зупинка – 2061 рік.

Осінь 2061 р. Холодно. Велике місто. Точніше те, що від нього залишилося після атомних бомбардувань. Між руїн будівель утворилася довжелезна черга. Обірвані, голодні, злі люди не можуть дозволити собі погрітися.

 

  • А чому ми саме зупинилися у 2061 році?
  • Яке ваше враження від прочитаної новели?
  • Де і коли відбувається дія? ( на Землі у майбутньому 2061 році)
  • Яким побачив автор майбутнє у творі? Що ви скажете про такий твір? (дивний світ майбутнього, непокоїть поведінка людей)
  • Якими змальовано людей? Наведіть цитати з тексту. ( брудними, у брудних будинках…)
  • Навіщо люди так рано зібралися на площі? (вони займали чергу, щоб плюнути на картину)
  •   Що вже знав про картину Грісбі, людина з черги?
  •   Що вже знав про картину Том?
  •   Як Грісбі пояснює Тому, чому всі повинні плювати на картину?
  •   В чому Грісбі бачить перешкоду на шляху до щасливого життя? -      Чи погоджуєтеся  ви з ним?

7. Робота групи учнів-текстологів.

Учні  зачитують слова людини з черги, яка виступила на захист цивілі­зації.

  •   Чому Том не міг плювати?
  •   Чим можна пояснити вчинок Тома? Чи доречні тут слова „ Сила мистецтва"?
  •   Як ви  розумієте ці слова?
  •   Від чого застерігає людей Рей Бредбері?

 

  • Які художні прийоми, що використовував у живописі Леонардо да Вінчі, можна знайти в оповіданні Р. Бредбері?(Напівфантастичний пейзаж, що має і земні, й інопланетні обриси; сфумато - зображення персонажів в імлі, в сутінках; анатомічна чіткість - тільки Леонардо чітко показав анатомію людини, а Бредбері відобразив "анатомію" людства майбутнього; оптимізм і віра в людину, показ її величі - це відчувається і на полотнах художника, і в образі маленького Тома, що виявився більш величним, ніж дорослі люди.)
  • Доведіть, що в душі Тома тривала боротьба добра і зла. Яким був результат цієї боротьби?(Том, хоча й стоїть у черзі, щоб плюнути на "Джоконду", починає замислюватись над тим, навіщо плювати, навіщо знищувати все прекрасне, навіщо вбивати, руйнувати все навколо. У його душі зіткнулися добро і ненависть, усталені правила й суто особистісне, індивідуальне. Кульмінаційним моментом у духовному зростанні Тома був момент споглядання картини і - прозріння: "Вона гарна". Після цього він не може вже плювати й нищити. Він зберігає усмішку "Джоконди" як реліквію. Це - символ вічності мистецтва, духовної краси і водночас це символ морального перетворення, морального зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Людина знову стала людиною під впливом мистецтва.)

Словникова робота.

    Літературознавці з’ясовують значення слів:  «краса», «мистецтво», «цивілізація», «духовність», «абсурд», «новела».

Велике місто з бурхливим розвитком може перетворитися в покинуту всіма безжиттєву пустелю.Таких випадків відбувалося у світі не мало. Але чому раптом вируючим життям місто стає примарою? Причин тут кілька. Змусити людей назавжди покинути свій будинок може або природний катаклізм, або техногенна катастрофа, або війна, або різкий спад економіки.
Життя в містах-примарах зупиняється, вони поступово починають обростати легендами. Завдяки атмосфері, що панує в них, таємниць і загадок покинуті міста як магніт притягають до себе аматорів гострих відчуттів.

Це Прип'ять, Вароша, Кіпр, Сан-Жі, Тайвань, а сьогодні це ще й Донецьк.

Завдання 1. Оберіть, будь ласка, із запропонованих у словничку слів, ті які б схарактеризували ваші враження від побаченого і почутого та розподіліть їх за групами.

Враження

Почуття

уламки

страх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Словничок слів.  Страх,  тривога,  безнадія,  руйнація,  безвихідь,  уламки,  руїни,  безглуздя,  розорення,  кошмар,  моторошність,  жахіття.

 

Мозгова атака. Складання «Пам’ятки для людства»

 

1.Жити в мирі та дружбі

2. Не воювати

3. Задовольнятися своєю землею і не претендувати на інші.

4. Бути обережними з науково-технічними винаходами, щоб не зашкодити людству.

5. Любити красу, мистецтво, дбати про духовне здоров’я людства.

Молодці! Думаю, якщо ви будете жити за правилами складеними вами у пам’ятці. То майбутнє у вас буде чистим і світлим.

 

 Узагальнення відповідей учнів учителем

 

Р .Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, мріяв про духовно просвітлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дійсність вимагала від нього показати жахливий стан людства і його темне майбутнє. Зазираючи на кілька століть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, поставлені Л. да Вінчі у своєму мистецтві: людство і людина прямують не туди, вони втрачають все світле, прекрасне, радісне. Але, як і його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. А якщо в серці хоча б однієї людини переможе добро, світ ще не загинув, людство ще може врятуватися. В оповіданні висловлюється мрія про "людину, в якої душа горнеться до гарного" і яка поверне світові гармонію. Можливо, цією "людиною з душею" стане Том. Те, що він дитина, теж вселяє надію: майбутнє не таке безвихідне, бо, можливо, знайдуться ще такі, як він.

вірш Ліни Костенко.

Минають фронди і жиронди,

Минає славне і гучне.

Шукайте посмішку Джоконди –

Вона ніколи не мине

Любіть травинку і тваринку,

І сонце завтрашнього дня,

Вечірню в попелі жаринку,

Шляхетну інохідь коня.

Згадайте в посміху вагона

В невідтворності зникань,

Як рафаелівська Мадонна

У вічі дивиться вікам.

В епоху спорту і синтетики

Людей велика ряснота

Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста.

Домашнє завдання

  1. Скласти психологічний портрет письменника
  2. Складіть звернення до людей 2061 року, використовуючи підказку

 

Звернення.

______________________________________________________________

(Шановні земляни! Жителі планети Земля! Людство! тощо).

_____________________________________________________________________________________

(Ми, діти, 2016 року, не хочемо так жити; не допустимо; не дозволимо; будемо дбати; щиро віримо; прагнемо змінити; маємо надію; відчуваємо в собі силу тощо ).

________________________________________________________________________________________

(все в руках людини; берегти духовні скарби, моральні цінності; перемога над руйнацією; людство в небезпеці)

______________________________________________________________________________________

 (врятуймо світ; світ врятує; нам не байдуже; ми вдячні діти тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Зміст слайдів
Номер слайду 1

“Шукайте посмішку Джаконди, вона ніколи не мине…” (за новелою Р.Бредбері “Усмішка”

Номер слайду 2

Номер слайду 3

“Я повинен примусити вас повірити у любов, у життя…” Рей Бредбері

Номер слайду 4

Рей Дуглас Бредбері Леонардо да Вінчі

Номер слайду 5

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Населені пункти Донецька Чорно́бильська катастро́фа 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
zip
Додано
13 лютого
Переглядів
1125
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку