Методична розробка вчителя  зарубіжної літератури

НВК «Кіровоградський колегіум»

Єрьоміної Оксани Миколаївни Урок зарубіжної літератури для 7 класу на тему:

« Вірші, опалені вогнем війни»

(Друга світова війна у європейській поезії. К. І. Галчинський «Пісня про солдатів з Вестерплятте» та А. Марґул - Шпербер «Про назву концтабору Бухенвальд». Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи.) 

Мета: ознайомити учнів із творчістю польського поета Константи Ільдефонса Галчинського («Пісня про солдатів Вестерплятте») та німецькомовного румунського поета  Альфреда Марґул – Шпербера («Про назву концтабору Бухенвальд»); здійснити аналітичне дослідження їхніх поезій, звернути увагу учнів на провідні ідеї творів, розкрити сутність перестороги людству через створення жахливої картини війни, що унеможливлює життя; розвивати навички аналізу поетичного тексту; формувати аналітичні здібності учнів; сприяти вихованню гуманістичної свідомості.

Обладнання: 

•      Зарубіжна література: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Євгенія

Волощук, Олена Слободянюк. – Київ: Генеза, 2015. – 272 с.;

•      презентація-супровід уроку [Електронний ресурс]. Режим доступу - https://docs.google.com/presentation/d/14gGC8JBQlOJcQwNdDPerTgtaEWORd Xz2CpF-rsgCJCs/edit#slide=id.p3;

•      відеоролик «Бухенвальдський набат» [Електронний ресурс]. Режим доступу - https://www.youtube.com/watch?v=h-Mwgx5MRYQ.

Епіграф: 

«Я ніколи не приєднаюся до руху проти війни. 

Покличте мене, коли з'явиться рух за мир». Мати Тереза 

(Агнеса Гонжа Боякшу, лауреат Нобелівської премії за 1979 рік.

Випереджальне домашнє завдання:

•      ознайомитись із матеріалом підручника (стор. 92-95);

•      доповнити інформацію цікавими фактами;

•      (за бажанням) створити ІКТ-презентації;

•      підготувати виразне читання поезій (стор. 93, 95).

ХІД УРОКУ

СЛАЙД 1

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Вихід на особистість читача

•      Що ви відчуваєте, коли звучить слово «війна»?

•      Чи торкнулась війна вас особисто? Ваших рідних, близьких?

•      Чи варто говорити про війну з вами, учнями 7-го класу?

СЛАЙД 2

2. Створення проблемної ситуації 

•      Як ви розумієте епіграф сьогоднішнього уроку - слова Матері Терези:

«Я ніколи не приєднаюся до руху проти війни. Покличте мене, коли з'явиться рух за мир»? Чому, на вашу думку, найвідоміша жінка світу - борець за мир, лауреат Нобелівської премії XX ст. не бажає приєднуватися до «руху проти війни»? 

•      Поміркуйте, чому письменники та поети різних часів піднімають тему війни на сторінках своїх творів знову і знову?

•      Як ви вважаєте, чому сучасним людям необхідно читати історичні твори?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку 

           Ми продовжуємо віртуальні подорожі в часі й просторі, ми крокуємо сторінками історії світу. Здавалося б, ми чимдуж віддаляємося від бурхливого, дикого Середньовіччя. Але знову на нашій багатостраждальній землі спалахує війна… Це не просто - говорити про ВІЙНУ, яка поділяє життя на «до» та «після». Але набагато складніше говорити про ЛЮДИНУ, яка протистоїть цій війні. 

  СЛАЙД 3   

           Сьогодні наші співрозмовники - польський поет Константи Ільдефонс Гальчинський (представник країни, в якій розпочалася Друга світова війна) та німецькомовний румунський поет Альфред Марґул – Шпербер (представник країни, в якій ця війна закінчилася). Їхні твори - це не тільки витвори мистецтва слова XX ст., а й крик болю та страждання людей, що бачили, як їхню рідну землю рвали на шматки загарбники.  

(запис теми в зошити)

Вірші, опалені вогнем війни. К. Галчинський та А. Марґул – Шпербер

             Сьогодні ми спробуємо зануритися у світ поезій «Пісня про солдатів Вестерплятте» та «Про назву концтабору Бухенвальд» і зрозуміти сенс послання поетів нам, українцям ХХІ століття.

ІV. Аналітичне дослідження поезії «Пісня про солдатів Вестерплятте» 

СЛАЙД 4

1. Виразне читання поезії учителем

2. З’ясування первинних вражень від прочитаного

•      Які почуття викликали у вас ці поетичні рядки? (Що вразило, схвилювало, стало болючим, обурило, а, можливо, навпаки – не пройняло зовсім?)  Які картини намалювала ваша уява?

•      Чи все для вас слало зрозумілим?

3. Герменевтична бесіда за змістом вірша

•      Схарактеризуйте історичну основу поетичного тексту? Що ви знаєте про битву за півострів Вестерплятте? Чому, на вашу думку, саме ця трагедія турбує К. Галчинського? (Перший бій Польської військової кампанії, ознаменував початок Другої світової війни в Європі. 1 вересня 1939 року німецька піхота за підтримки військово-морських сил напала на польський військово-транзитний склад на півострові Вестерплятте,  в Гданській бухті вільного міста Данциг. Гарнізон був укомплектований лише 182 солдатами, але попри чисельну перевагу супротивника (3,5 тис. німецьких солдатів) та постійні авіаудари, захисники тримали оборону впродовж 7 днів.)

•      З якою метою поет веде оповідь у творі від імені мертвих солдат (пісня устами мертвих)? (Війна забрала їхні життя, але вони, реальні свідки тих жахливих подій, повинні розказати всю правду.)

•      Чому автор обирає форму «пісні»? (Примітка. Варто провести паралель з «епічними пісня» - найважливішим засобом збереження пам’яті про значущі події минулого, битви, подвиги героїв.)

•      Чому солдати пішли у небо лавами? (Загинуло дуже багато, справжня національна трагедія.)

•      Чому пісня солдатів «весела», адже це «путь» до загробного світу?

(Відчувається водночас і гірка іронія, і почуття виконаного обов’язку перед Батьківщиною, адже вони солдати, тож готові на смерть.)

•      Чому згадується верес? Яке символічне значення набуває ця рослина у контексті твору? (Це символ життя та невмирущості. Примітка. Варто провести паралель із твором Р. Л. Стівенсона «Балада про вересовий трунок».)

•      З якою метою автор використовує повтори? Якому жанру це притаманне? Риси кого набувають солдати з огляду на цей жанр? (Автор пов’язує образи солдатів з фольклором (народ).. Солдати Вестерплятте набувають рис баладних героїв, призначення яких захищати Батьківщину від загарбників.)

•      Чому для солдатів так важливо донести до живих, що вони «стояли, як мур»? (Для них, загиблих героїв, дуже важливо знати, що їх пам’ятають, тоді вони пішли з життя недарма.)

•      Знайдіть антитези у творі. Яка її роль у смисловому полі тексту? Чому саме такий художній прийом використовує поет? (Небо-земля, зима-літо, верес-сніг, життя-війна. Солдати йдуть у вічність, проте все ж таки залишаються і на землі, в рідній Польщі, янголами миру. Антитеза допомагає розкрити сутність людини на війні: війна – це, перш за все, вибір, який людина робить особисто.)

•      Чому у фіналі поезії постає образ зимової Варшави, а не квітучої літньої? (Війна тільки розпочинається, хід війни не можливо передбачити.)

•      Якого символічного значення в контексті твору набуває «крок морського батальйону»? (Автор умовно розширює горизонт, показуючи масштаби людської трагедії. Смерть солдатів Вестерплятте не остання!!! За ними, піхотинцями, в небо ідуть і моряки…)  

•      Прочитайте останню строфу поезії. Розкрийте символічне значення образу снігу.  (Сніг, як застиглі сльози, як нагадування про загиблих, буде кружляти над зимовою Варшавою, що оплакуватиме своїх героїв, а тож генетична пам'ять буде збережена. Поет свято вірить в це.) СЛАЙД 5

•      Узагальнення аналізу поезії. Визначення ключових аспектів.

V. Аналітичне дослідження поезії «Про назву концтабору Бухенвальд»

СЛАЙД 6

1. Виразне читання поезії учнем

2. З’ясування первинних вражень від прочитаного  Які картини малює ваша уява при читанні цієї поезії?

•      Які почуття викликає цей твір?

•      Про що б ви хотіли поговорити на уроці?

3. Герменевтична бесіда за змістом вірша

•      Поміркуйте, чому саме Бухенвальд  поет обрав предметом зображення в своєму творі? Що ви знаєте про концтабір Бухенвальд? (Найжахливіший концтабір - «виправна колонія для негідних жити в нацистський державі» часів Другої світової війни з написом на воротах «Кожному своє»;  трагедія світового рівня. З назвою також пов’язаний біографічний аспект вірша: певні перегуки між назвою концтабору й рідною землею поета, Україною, м. Чернівці (дослівно «Бухенвальд» перекладається як «буковий ліс»; Буковина - край буків).)

•      Від імені кого йде оповідь у цьому творі? Чому? (Від імені автора; особисті спогади людини - свідка тих жахливих подій).

•      Чому в перших рядках поезії постає образ Веймару? У чому символічне значення цього міста в контексті твору? (Веймар - німецьке місто, одне з найважливіших культурних осередків Німеччини, яке пов’язане з життям і творчістю двох геніїв німецької та світової культури Ґете й Шиллера. Таким чином, з перших рядків поезії протиставляється велика німецька культура аномальному в своїй жорстокості нацизму. Примітка. Варто нагадати учням про творчість Ф. Шиллера та Й. В. Ґете, що вони вивчали раніше.)

•      Поясніть, чому ліричного героя «проймає невимовний гнів» від того, що назва Бухенвальду та Буковини перегукуються? (Місце смерті тисяч людей перегукується з назвою Батьківщини.)

•      Схарактеризуйте спогади ліричного героя про своє дитинство? Як ви вважаєте, чому хлопчик ніби зливається з килимом із трав та білими хмарами? З якою метою автор використовує описи природи? (Природа як відображення гармонії життя людини. Автор наголошує на абсолютно безхмарному щасті.)

•      Чому «лютий час» стирає дитячий сон? (Час війни, коли гармонія змінилася жахом кровопролиття.)

•      Чому автор «згортає» простір, звужує його до колії? (Образ колії допомагає читачу краще зрозуміти, як війна (табір смерті!) затискає людину; залишає її сам на сам; відбирає свободу та право просто дихати.)

•      Чому ліричний герой не може згадувати свою юність? Аргументуйте думку текстом. (Страшна війна, жахливе місце смерті назавжди відібрали у ліричного героя спогади про щасливе дитинство та прекрасну природу Буковини: «Бо в спомини мої вповза кошмар…»)

•      Розкрийте сенс використання метафори «Бо в спомини мої вповза кошмар, Який виймає серце із грудей». (Війна проводить невидимий кордон в житті між «до» та «після». Знущання над людьми в концтаборі - страшному витворі війни - не може  не залишити криваві рани на серці.)

•      Чому автор протиставляє образи хмар із дитинства, які «пливли в вишині», з пасмами хмар, які здаються ліричному герою «димом спалених людей»? (За допомогою антитези автор поглиблює трагедію особистості. Ніколи для ліричного героя хмари не стануть такими, як в дитинстві, ніколи в його житті не буде краси та гармонії. Тому, хто пережив війну, не можливо ніколи забути про неї!)

СЛАЙД 7

•      Узагальнення аналізу поезії. Визначення ключових аспектів.

VІ. Підбиття підсумків дослідження СЛАЙД 8

•      Як ви вважаєте, з якою метою  (з точки зору історії) поети К. Галчинський та А. Марґул-Шпербер розкривають трагедію людства, обпаленого війною, устами реальних свідків? (Це безцінний історичний матеріал – спогади очевидців, що повинен слугувати збереженню генетичної пам’яті про жахи війни та імена найкращих синів і доньок рідної землі. НІХТО не забутий,

НІЩО не забуте!)

•      Чим близька поезія поляка та німця нам, сьогоднішнім українцям?  (Війна «сидить» у кожному з нас пам’яттю про дідів та прадідів, які полягли на фронтах Другої світової війни. З огляду на сьогодення, вже 3 роки йде війна на сході України - військовий міжнародний конфлікт, розпочатий російськими загонами у квітні 2014 року на території Донецької і Луганської областей України.)

•      Що розкрили ці вірші особисто вам? Які думки та почуття викликали?

ВІДЕОРОЛИК «БУХЕНВАЛЬДСЬКИЙ НАБАТ» СЛАЙД 9

VІІ. Домашнє завдання

Достатній рівень -

ü письмово заповнити узагальнюючу таблицю «Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи» (додаток 1);  

ü підготуватися до уроку ПЧ: знайти та опрацювати інформацію про життєвий і творчий шлях Юлії Друніної («Зінка») та Іммануеля Вайсґласа («Круки»).

Високий рівень (1 завдання на вибір) - 

ü написати меседж в минуле «Воїну Другої світової…». («меседж» - з англійської - «повідомлення», «зв'язок», «послання»; письмове або усне повідомлення від однієї особи до іншої.);

ü створити ІКТ-презентацію на основі зібраного матеріалу до уроку ПЧ.

VІІІ. Аргументація та виставлення оцінок

ДОДАТОК 1

УЗАГАЛЬНЮЮЧА ТАБЛИЦЯ

Зображення трагедії Другої світової війни з різних боків Європи