Конспект уроку із зарубіжної літератури для 8 класу М.В. Гоголь «Тарас Бульба». Сини Тараса.

Тема.  М.В. Гоголь «Тарас Бульба». Сини Тараса.

Мета: продовжити роботу над повістю М.В.Гоголя “Тарас Бульба”, прослідкувати зображення історичних подій в Україні, побуту та звичаїв Запорізької Січі; показати протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби:  вчити уважно читати текст, зупиняючись на деталях, обґрунтовувати свої думки прикладами з твору і логічно їх викладати; розвивати навички аналізу літературного персонажа; виховувати людяність, гуманізм, любов до України, повагу до її захисників; формувати громадянську позицію учнів.

Тип уроку: урок-дослідження

 Обладнання:   портрети письменника; тексти повісті «Тарас Бульба»; ілюстрації до твору; репродукція картини М. Дерегуса «Загибель Остапа»; художній фільм «Тарас Бульба» ,запис опери М.В.Лисенка  «Тарас Бульба».

 

Епіграф

 

      « ...Життя людини цінується не за                                                                                      тривалістю, а за змістом. Важливо не                                                                                                        те, чи довго, а чи правильно ти                                                                                                                 прожив...Будемо вимірювати його                                                                                                   вчинками, а не часом.»

(Давньоримський філософ Сенека.)

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

• Слово вчителя.

Уважно придивіться до цих портретів. Тут Гоголь ще молодий, він тільки-но розпочав свій життєвий шлях. А тут він уже на схилі літ, задумливий і серйозний. 

• Про що говорить його вираз обличчя?
• Що незвичного у погляді М.Гоголя?

Про що ж думав Гоголь, автор повісті «Тарас Бульба»? Що хвилювало його душу? Чи дивився він лише у минуле, чи вдивлявся в майбутнє? Вітчизна? Батьківщина? Чи може жити людина без свого коріння, без пам‘яті про предків, без відповідальності перед народом і країною? Що ж таке вітчизна для людини?

Над цими питаннями ми будемо працювати протягом усього уроку, розглядаючи образи повісті.

• Дослідження

Зіставляючи героїв, ми з‘ясуємо, коли ж людина переступає ту межу, із-за якої вже нема вороття, а яка може називатися патріотом своєї країни.

Як і колись, так і тепер, на порозі третього тисячоліття, розуміння якостей справжньої людини не змінилося.

• Асоціації справжньої людини.
• Теорія літератури (повторення).                                                                  

1  До якого літературного жанру належить твір?

     2 Що таке повість?

     3 Чому повість М. Гоголя «Тарас Бульба» можна назвати історичною?

 

   ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.   

 

ІV. Дослідження навчального матеріалу.

     

Слово вчителя.

 Кожна людина хоча б один раз в житті стоїть перед вибором. Він може бути різним, та найчастіше стосується честі, совісті, друзів, кохання, вітчизни.

 Давньоримський філософ Сенека сказав: « ...Життя людини цінується не за тривалістю, а за змістом. Важливо не те, чи довго, а чи правильно ти прожив...Будемо вимірювати його вчинками, а не часом.»  Мабуть, ці слова з повним правом можна віднести до моменту життєвого вибору. А це справа відповідальна і серйозна. Уся наша подальша доля, наша заповітна мрія може змінитися за дуже коротку мить завдяки лише одному велінню серця.

 Свій життєвий вибір зробили обоє із синів Тараса. Як ви до цього ставитися? Де оті першопричини різкого повороту їхнього життя? Давайте ми поміркуємо над цим.

 І почнемо з дитинства  та юності Остапа і Андрія. Зараз перша та друга групи виконують тестове завдання за комп’ютером, щодо перевірки знань про життя синів Тараса Бульби. А третя та четверта групи попрацюють в групах і згадають все, що асоціюється з іменами Остапа та Андрія, а потім поміняються місцями і відповідно виконанням завдань.

 Працюючи в групах пригадайте правила поведінки, які необхідно дотримуватися під час виконання завдань.

Завдання для кожної групи знаходиться у вас на столах в конверті № 1.

 

V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

Тест «Що ти знаєш про синів Тараса Бульби?»

1. Де навчалися Остап і Андрій?

А) у Київській академії;

Б) у Полтавському училищі;

В) у Ніжинській гімназії.

2. Скільки років їм було, коли їх віддали навчатися?

А) 11;

Б) 10;

В) 12.

3. Як сини добиралися додому на канікулах?

А) їхали верхи на конях;

Б) пішки, так як школярам заборонялося їздити верхи;

В) у бричках, запряжених кіньми.

4. Коли Тарас дав коней синам?

А) по закінченню навчання;

Б) під час навчання;

В) коли сини їхали отримувати освіту.

5. Кому належать слова: «За кривду не подивлюся й не поступлюся ні перед ким»?

А) Остапу;

Б) Андрію;

В) Тарасу.

6. Про кого старий Тарас сказав: «Добрий буде козак!»?

А) про Андрія;

Б) про обох синів;

В) про Остапа.

7. Кого Тарас називав «мазунчиком»?

А) Андрія;

Б) Остапа;

В) Янкеля.

8. Де Тарас поклав синів спати, коли вони повернулися з навчання?

А) в будинку;

Б) в сараї;

В) надворі.

9. Через скільки днів Остап і Андрій поїхали на Січ?

А) наступного дня;

Б) через два дні;

В) через тиждень.

10. Як Тарас ставиться до своїх синів-козаків?

А) з недовірою, вважає їх хитрунами;

Б) з гордістю спостерігає за їхнім становленням;

В) вважає їх матусиними синами.

11. Чи однаково Тарас приймає синів?

А) так, він вважає їх гарними козаками;

Б) ні, любить обох, але помічає, що Остап кращий козак;

В) ні, любить обох, але помічає, що Андрій кращий козак.

12. З яким настроєм Андрій і Остап покидають домівку?

А) їхали засмучені, ледь стримували сльози;

Б) їхали веселі адже вони тепер справжні козаки;

В) їхали веселі, але сумували, що знов лишають домівку.

 

Метод «Мозковий штурм»

 

І  завдання.

 

Характеристика героя

Персонаж

1. «Так, він добре б’ється! – сказав Бульба, зупинившись. Їй Богу добре. Гарний буде козак» . 2. «О, та ти мазунчик, як я бачу – сказав Бульба. Не слухай, синку, матері: вона – баба, вона нічого не знає. А бачиш ось цю шаблю? Оце ваша матір. А те, чим вам набивають голови: в академії, в книжках, букварі, філософії – все це – казна що, наплювати на все це». 3. «Добре синку, ось так і колоти всякого, як мене вовтузив; нікому не спускай! А все ж таки, на тобі смішне вбрання: що це за вірьовка висить?» 4. «А ти, Бейбас, чого стоїш і руки опустив? – говорив він, звертаючись до сина; що ти, собачий сину, не колотиш мене?» 5. «Ну, що ж ми тепер будемо робити? – сказав Тарас, дивлячись прямо йому в очі. Ну що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Стій і не ворушись! Я тебе породив, я тебе і в’ю!» 6. «Не здавайся!.. – кричав Тарас. А на нього вже вдруге наскочило шестеро, але не в добрий час. Добре, синку! – кричав Тарас».

 

 

Метод «Асоціативний кущ»

 

ІІ  завдання.

- Згадайте все, що асоціюється з іменами Остапа та Андрія, пригадуючи дитячі та юнацькі роки?

 

 

 

                                                                                                               

 

                

 

                                  

 

      

 

             

 

         

 

                                                                                                                                          

      

           

 

Метод «Мозковий штурм»

ІІІ  завдання

Як ви думаєте, чи однаково батьки ставилися до своїх синів.( Наведіть приклади цитат з тексту). Чому?

 

• Перевірка виконаних завдань.

 

Слово вчителя.

• Пригадайте і розкажіть, як навчалися Остап і Андрій в Київській академії. Як ставилися до товаришів, до навчання та  до покарань.
• Подивіться і скажіть, які риси вдачі хлопців, під час навчання в академії, ми  внесли до наших схем.

 

• Остап – впертий, наполегливий, вірний товариш, добрий .
• Андрій – спритний, хитрий, вміє перекласти свою провину на інших.

Слово вчителя.

 А зараз попрацюємо в групах. У Вас на партах, в конвертах, знаходиться завдання, на виконання якого у Вас 3 хвилини.

Метод «Акваріум»

І група. Перебуваючи в бурсі, Остап і Андрій по-різному ставляться до навчання, неоднаково – й до самого життя. Можна когось із них назвати позитивним героєм?

(Відповідь: ми вважаємо, що ставлення до навчання – це не привід називати когось позитивним чи негативним персонажем. Та моральні якості Андрія й Остапа, які виявилися під час навчання в академії, в дорослому житті, зробили з Остапа героя, а з Андрія – зрадника. Пригадайте, Остап ніколи не видавав товаришів, мовчки терпів покарання. А Андрій – хитрував, викручувався аби уникнути неприємності чи покарань).

 

ІІ група. Обидва Бульбенки прийняті козаками як рівноправні. Але бачать, усе, що відбувається в Запорозькій Січі, по-різному! Чому?

(Відповідь: Брати мають кожен свій характер. І все, що відбувається на Січі, сприймають по-своєму. Наприклад, покарання за зраду (розповісти про покарання на Січі). Андрій негативно ставиться до сурових покарань, Остап же мовчки реагує на звичаї і вважає їх правильними).

 

ІІІ група. Чим пояснити рішення Тараса зробити із синів козаків?

(Відповідь: Тарас сам був козаком, тому і вважав, що на  Січі, сини стануть справжніми чоловіками. Адже Січ – це школа і лише там можна набратися розуму).

 

Слово вчителя.

 Давайте згадаємо, як Андрій зустрівся з прекрасною полячкою на Січі.

• Рольове дійство.

(Андрій пробирається до покоїв панночки, для того, щоб принести їй хліба, адже вона декілька днів уже голодувала).

Панночка: Я не в силах нічим віддячити тобі, великодушний лицарю. Один Господь може віддячити тобі.

(Заходить служниця, заносить піднос з хлібом. Панночка звертається до неї).

Панночка: А мамі? Ти віднесла їй?

Служниця: Вона спить.

Панночка: А батькові?

Служниця: Віднесла. Він сказав, що сам прийде дякувати лицареві.

(Панночка їсть хліб із жадібністю. Андрій дивиться і любується нею).

Андрій: Досить! Не їж більше! Ти так довго не їла, для тебе хліб тепер буде отруйним.

(Панночка кладе хліб на блюдо й дивиться на Андрія).

Андрій: Цариця! Що тобі треба? Чого ти хочеш? Накажи мені. Постав мені завдання найскладніше. І я побіжу виконувати його. Накажи мені зробити те, що не в силах зробити жодній людині. Я зроблю, я згублю себе.

 Згубити себе заради тебе, присягаюся Святим Хрестом, мені так приємно.  У мене три хутора, все, що принесла батьку мати моя, що навіть від нього приховала – все моє. Я від всього відмовлюся, кину, спалю, якщо ти вимовиш одне слово.

 Бачу, що ти творіння Боже, ніж всі ми, і далеко від тебе усім іншим боярським дружинам. Нам не гоже бути твоїми рабами, лише небесні ангели можуть служити тобі.

(Панночка помовчала, прикусила нижню губу і сказала…)

Панночка: Не обманюй, лицарю, ні себе, ні мене. Знаю я добре, на превеликий жаль, знаю дуже гарно, тобі неможна кохати мене. Тебе кличе батько, товариші, Вітчизна, а ми – ми вороги твої. Повернися,поки ще є час.

Андрій: А що мені батько, товариші і Вітчизна? Немає в мене нікого! Хто сказав, що моя Вітчизна – Україна? Вітчизна моя – ти! Ось, що Вітчизна! І все, що є віддам, продам, погублю за таку Вітчизну.

 

• Бесіда з учнями.

• Як панночка поставилася до юнака, коли вони вперше зустрілися в академії? (Вона була легковажною, відверто глузувала з нього).
• Чи змінилося її ставлення до Андрія на Січі?
• Як Андрій почувався у покоях панночки? (Він був збентежений, ніби, «зв’язаний у мішку»).

 

• Робота над характеристикою Андрія.

 

• Що стало причиною того, що Андрій перейшов на сторону ворогів? (Любов до прекрасної полячки і бажання її врятувати).
• Коли Андрій збирав харчі для панночки, прокинулися батько й Остап. Чому вони його не зупинили? (Їм не спало на думку, що Андрій може перейти на сторону ворога).
• Чи відчував Андрій страх, коли йшов з татаркою? Кого він боявся найбільше? (Андрію було страшно і найбільше він боявся батька, а саме його жорстокого характеру).
• Як ви думаєте, чи випадково актор увів Андрія у католицький храм? (Мабуть, ні. Андрія здивувало, що там відбувалося. Цим автор показує, що віра героя була слабкою).
• Як поводить себе полячка під час другої зустрічі? (Полячка була зворушена вчинком козака).
• А як повів себе Андрій в даному випадку? (Він зачарувався красою дівчини і співчував її важкому становищу).
• Чи змушувала полячка Андрія зрадити свою Вітчизну? (Ні, вона була здивована зізнанням хлопця у коханні, але хотіла, щоб той повернувся додому).
• Кого більше хвилювало питання зради: Андрія чи панночку? (Андрій кохав дівчину і був ладен пожертвувати найдорожчим, а панночка переймалася його вчинком-зрадою).
• Хто розповів Тарасові про зраду Андрія? І що його найбільше вразило? (Розповів єврей Янкель, повідавши, що Андрій з доброї волі перейшов до поляків).
• Як ви оцінюєте вчинок Андрія?

 

Слово вчителя.

 Давайте пригадаємо зустріч Тараса з Андрієм. (Перегляд уривку з кінофільму «Тарас Бульба»).

• Бесіда.

• Як ви вважаєте, чи правильно зробив Тарас, убивши сина?

(За законами воєнного часу це було правильне рішення. Зрадника вбивали).

•                   Чому Тарас не погодився з пропозицією похоронити Андрія?              (Без поховання душа Андрія не могла потрапити до Бога, а також, рідна земля не приймає зрадників).
•                   Чи можна виділити в Андрія позитивні риси характеру?

(Андрій здатний на сильні почуття, вірний у коханні, співчуває голодуючим. Та разом з тим, він – зрадник).

 

• Слово вчителя.

Видатний український композитор Микола Віталійович Лисенко написав оперу до відомої повісті «Тарас Бульба». Тож, давайте зараз прослухаємо арію Остапа, де він звертається до померлого брата Андрія (звучить уривок арії).

• Які на вашу думку, передані почуття в прослуханій щойно вами опері? (Почуття болю, жалю, горя, втрати брата).
• Чи засуджує Остап вчинок Андрія?

 

• Робота над характеристикою Остапа.

 

• Як поводив себе під час облоги Дубна Остап?

(Він був хоробрим козаком, рвався в бій).

• Яке порівняння використовує автор, щоб показати Остапа в бою?

(Він, ніби ястриб, що ширяє в небі. А це сильний і могутній птах).

• Як запорожці оцінюють сміливість Остапа?

(Обирають за отамана замість загиблого Бородатого).

• Як до цього поставився Тарас?

(Зрадів і дякував усім за честь, якою вшанували син).

• Розкажіть, як Остап потрапив у полон.

 

• Давайте переглянемо, як поводив себе Остап під час страти?

(Перегляд уривку із кінофільму «Тарас Бульба»).

• Якими були останні слова Остапа? («Батьку! Де ти? Чи чуєш ти?»)
• Чому він звернувся саме до батька? (Козакові була потрібна підтримка сильної людини, а Тарас був саме таким).
• В ім’я чого загинув Остап? (Щоб вічно квітла і славилася українська земля).

• Проблемне запитання.

• Як Ви  думаєте, коли розходяться шляхи двох братів, Остапа та Андрія? (На Січі, а саме під час облоги Дубна. До цього моменту у них були просто різні характери, а тепер вони почали по-різному ставитися до того, що відбувається).

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

• Як ви гадаєте, хто винен у зраді Андрія? (Ніхто, окрім нього самого. Це його вибір).
• Яке ставлення автора до вчинку героя? (Автор Андрія засуджує).
• Чи можна життя Остапа вважати героїчним? (Так, адже він самовіддано боровся з ворогом і помер за Вітчизну. Це теж вибір життєвої позиції).
• Хто з синів Тараса виявився вірним «справжньому ділу», патріотом ? (Остап).
• Яку головну ідею утверджує автор у своїй повісті? (Це вірне служіння Батьківщині, відданість їй до останку).

 

VІІ. Оцінювання якості засвоєних знань учнів.

Підсумок вивченого.

• Рефлексія.

• Які чесноти козаків можуть стати взірцем для наслідування в наш час?
• Який з характерів братів, Остапа чи Андрія, найбільш притаманний вашому характеру?

Метод  «Мікрофон».

• . На вашу думку, на сьогоднішній час, ми можемо зустріти таких персонажів як Остап та Андрій?

 

. VІІІ. Домашнє завдання.

• Написати твір мініатюру на тему: «Чи виправдана зрада кохання?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І група.

«Мозковий штурм»

• Завдання «Продовжити фразу».

1. Остап та Андрій навчалися… (у Київській академії);

2. «За кривду не подивлюся і не поступлюся ні перед ким –, сказав …» (Остап);

3. Тарас Бульба вважав за найголовнішу науку для синів – … (Запорізьку Січ);

4. Тарас називає Андрія … (мазунчиком);

5. Повернувшись з навчання додому, Тарас положив синів спати … (на дворі);

6. Тарас любить обох синів, але помічає що … (Остап кращий козак);

7. Покидаючи домівку, їдучи на Січ, Андрій та Остап були … (засмучені, ледь стримували сльози);

8. Повернувшись з навчання додому Остап та Андрій їдуть на Січ … (наступного дня).

 

 

 

ІІ група.

Характеристика героя

Персонаж

1. «Так, він добре б’ється! – сказав Бульба, зупинившись. Їй Богу добре. Гарний буде козак ». 2. «О, та ти мазунчик, як я бачу – сказав Бульба. Не слухай, синку, матері: вона – баба, вона нічого не знає. А бачиш ось цю шаблю? Оце ваша матір. А те, чим вам набивають голови: в академії, в книжках, букварі, філософії – все це – казна що, наплювати на все це». 3. «Добре синку, ось так і колоти всякого, як мене вовтузив; нікому не спускай! А все ж таки, на тобі смішне вбрання: що це за вірьовка висить?» 4. «А ти, Бейбас, чого стоїш і руки опустив? – говорив він, звертаючись до сина; що ти, собачий сину, не колотиш мене?» 5. «Ну, що ж ми тепер будемо робити? – сказав Тарас, дивлячись прямо йому в очі. Ну що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Стій і не ворушись! Я тебе породив, я тебе і в’ю!» 6. «Не здавайся!.. – кричав Тарас. А на нього вже вдруге наскочило шестеро, але не в добрий час. Добре, синку! – кричав Тарас».

 

ІІІ група.

 

- Згадайте все, що асоціюється з іменами Остапа та Андрія, пригадуючи дитячі та юнацькі роки?